Разработка воспитательного мероприятия на тему Национальные символы Украины. Путешествие по столице
Российсько-украинская гуманитарная гимназия г. Киева
Внеклассное занятие в 3 классе
Тема: «Национальные символы Украины.
Путешествие по столице»
Учитель высшей категории
Шушкова В. Н.
Навчальна мета:
збагатити і поглибити знання учнів про столицю України;
продовжити знайомство з історичними та архітектурними пам’ятками рідного міста Києва;
розширити та уточнити знання про національні символи України;
ознайомити дітей із видатними місцями Києва.
Розвивальна мета:
розвивати особистісне ставлення учнів до символів України;
збагачувати словниковий запас, розвивати пам’ять і музичні здібності;
Виховна мета:
сприяти вихованню любові до минулого;
виховувати почуття поваги, гордості за нашу країну, патріотичні цінності;
формувати гармонійне світосприйняття та почуття любові до рідного краю.
Обладнання:
Презентація Києва;
пісня «Києве мій», «На нашій Україні», «Квітуча Україна»; пісня «Про рушник», «Калина».
Ход занятия
І. Организация класса.
Приветствие:
Под звуки песни выходят два ученика в украинских национальных костюмах.
Вчитель: Добрый день, уважаемые гости, уважаемые учителя! Искренне приветствуем вас, здоровья и счастья желаем.
Сьогодні у нас урок незвичайний,
У подорож ми вирушаймо,
Про символи рідного краю дізнаємось,
І познайомимо всіх наших гостей.
Тож сподіваюсь на вашу підтримку.
Час починати, бо дорога кожна хвилинка!
-- - А вы, ребята, узнаете о главных ценностях нашей жизни, о народных традициях.
Кожен народ має свої народні символи. Називаючи їх, можна дізнатися, про яку країну іде мова. Про народні символи складено багато пісень, легенд, вони використовуються в обрядах, звичаях, їх вишивають на рушниках, сорочках.
Національні символи
Верба Лелека
Калина Барвінок
Чорнобривці Вишиванка
УчительКаждая нация, каждый народ имеют свои традиции и обычаи. Оберегами от сил считались в народе растения, которые имели чудодейственные свойства.
Нема на світі України
Без хвиль могутнього Дніпра,
Як українця- без калини,
Без солов”я і рушника.
Цветы-постоянные спутники нашей жизни. Они везде-на клумбах, в комнатах в вазонах, на вышитых рушниках. Из них делали целебные отвары и напитки.
А что будет, если сплести цветок к цветку? (веночек)
Веночек-не только украшение и часть украинского костюма, но и «знахарь души», в нем есть волшебная сила, снимающая боль и оберегающая от злых и черных сил.
Существует легенда о веночке: Шла девушка по калину. Встретил ее парень и говорит: «Снимешь венок-моя будешь».
Не велела мама снимать веночек. Но парень такой хороший, говорил красиво, а ласковый взгляд сердце согревал.
Сняла девушка веночек, а парень превратился в страшного старика и забрал ее к себе.
С тех пор считается, что веночек оберегает от нечистой силы и злого взгляда.
Легенда о калине
Случилось это очень давно. В одном селе жила очень красивая девушка, ее звали Калина. Люди любили ее за доброе сердце. Как-то Калинка выкопала в лесу тоненький стебелек и посадила его на краю дороги. Из этого стебелька вырос большой куст.
А потом белым цветом зацвел, а когда осыпались белые цветочки, на кусте заблестели красные ягодки, как бусинки. В каждой ягодке было зернышко, как маленькое сердечко.
Пришла как-то Калинка, а куст ей и говорит: «На память о твоем добром сердце, чтобы тебя не забывали люди, подари мне свое имя Калина».
Когда враги напали на село, Калинка, чтобы спасти родное село, завела их в дремучий лес, где и погибла сама. А там, где разбрызгалась девичья кровь, вскоре выросли калиновые кусты.
Вот почему наша Украина похожа на калину. Много было девушек, похожих на Калинку, которые любили людей и Украину.
И по сей день девушки украшают калиной не только свои веночки, но и хлеб, сорочки и рушники.
В давние времена в Украине существовал замечательный обычай-дарить на счастье рушник.
Вышитый рушник-стародавний оберег дома. С рушником встречали гостей, узор вышивки оберегал от беды и защищал от болезней.
Рушник-это отражение культурной жизни украинского народа, обязательный атрибут каждого праздника, каждой свадьбы, предмет народного быта.
Если мы хотим кого-то Каравай земли и неба
Встретить с честью и почетом На твоем столе
Встретить щедро от души, Ничего сильнее хлеба
С уважением большим, Нету на земле.
То гостей таких встречаем В каждом маленьком кусочке
Круглым пышным караваем. Хлебные поля,
Он на блюде расписном А на каждом колосочке С белоснежным рушником. Держится земля.
ЛЕЛЕКА - символ любові до батька-матері, котрі благословили тебе на світ, а тому це - й символ сімейного благополуччя, любові до рідної землі, Батьківщини. Щасливий той двір, де є гніздо лелеки.
Здавна у нашому народі найбільш шанованим деревом є верба. „Без верби і калини – нема України”, – говориться в народній приказці. Важко уявити нашу землю без верби. У нас її росте близько 30 видів. Говорять: „Де вода, там і верба”. Вона своїми коренями скріплює береги, очищає воду. Коли копали криницю, то кидали шматок вербової колоди для очищення води. У відро з водою клали вербову дощечку, а на неї ставили кухлик для пиття води. У народі ходить легенда про вербу.
Плакуча верба
У матері-вдови було троє синів. Вони дуже любили маму. Росли вони добрими, роботящими, приносили радість усім людям. Та от напали на рідну землю вороги. Прийшов до матерів старший:
— Благословіть, мамо, за свій край боротися.
Стиснулося в мами серця, але благословила. Потім прийшов середній. І його мусила благословити. А коли попросив благословення найменший, не витримала:
— Не пущу! — скрикнула. — Один ти у мене залишився!
— А земля у нас теж одна. Хто ж її захистить, як не я?
Ще більше защеміло у матері серце, але провела у дорогу і найменшого сина. А сама щодня виходила на берег річки, синочків рідних виглядала.
Поверталися їх друзі, схиляли перед матір’ю голови, приносили їй невтішні звістки: загинули всі її сини героями. Довго плакала-ридала мама над річкою, не хотіла в хату без дітей вертатися. А на ранок побачили люди на березі вербу, що невтішно додолу схилила свої віти.
Отак на світі з’явилася плакуча верба.
Зараз ми відправимось у мандрівку по місту.
. Київ - столиця України.
1. Відгадування загадки.
Воно відоме в світі,
Каштани в ньому квітнуть.
Будинки тут високі,
Дніпро тече широкий.
Ворота Золотії -
Стоять, мов чародії.
Віддавна - це столиця,
Столиця-білолиця.
Ну, хто з вас здогадається,
Як місто називається?(Київ)
-Про його назву складено легенди, написані вірші, пісні.
2.Пісня.
3.Розповідь вчителя.
Діялось це дуже давно, коли святі апостоли порозходилися по краях проповідати Христову Віру. Прийшов на річку Дніпро святий апостол Андрій і промовив: «На цих горах стане місто і буде у нім багато церков». І вийшов на гори, поблагословив їх, поставив там хрест і помолився Богові. Минуло багато літ....
4. - Хто хоче розказати легенду Н. Забіли «Древній Київ»., яку ми читали на уроках читання?
Учитель: На честь братів і їхньої сестри у Києві збудовано пам'ятник.
5. Уявна подорож над Києвом.
- Діти, зараз уявіть собі, що у синьому небі над Києвом кружляє птах. Якби можна було стати маленькими-маленькими, щоб узяв нас той птах-красень на міцні крила і поніс над Києвом! З висоти пташиного польоту все видно, як на долоні. А може, сьогодні день чудес? Якщо так, то станьмо маленькими, і нехай понесе птах нас над Києвом у мандрівку. У нас будуть свої екскурсоводи. Тож вирушаємо!
Учитель: Як гарно довкола! Над нами височінь небес. Під нами - Київ.
Яку річку ви бачите? Ось широкою іскристою змійкою поміж зеленими берегами тече гордий Дніпро. Він ділить місто на дві частини. На правому березі на високих пагорбах розкинувся старий Київ, на пологовому лівому березі виріс сучасний Київ.
Учитель: Летимо далі. Перед нами—широка вулиця.
Головна вулиця міста - Хрещатик. Багато років тому тут був глибокий і довгий яр, який перехрещувався із другим яром і тому називався Хрещатим. А сьогодні на тому місці вулиця Хрещатик, уздовж якої тягнуться алеї зелених каштанів.
Учитель: У Києві є багато пам'яток архітектури, які збереглися віддавна.
Золотом церковних куполів вітає нас древня столиця. Це собор святої Софії. У далекому минулому напали на Київ печеніги. Але київський князь Ярослав Мудрий вийшов проти них і розбив ворогів. Там, де відбувся цей бій, князь наказав збудувати велику церкву - Софіївський собор.
Вчитель: Андріївська церква. Существует легенда, что на месте где теперь течет Днепр, было море. Когда святой Андрей пришел в Киев и поставил на горе, где сейчас стоит Андреевская церковь, крест, то все море ушло вниз. Но некоторая часть его осталась и спряталась под Андреевской горой. Когда построили Андреевскую церковь, то под престолом открылся колодец. В Андреевской церкви нет колоколов, так как, по легенде, при первом же ударе вода проснется и зальет не только Киев, но и все Левобережье.
Михайлівський Золотоверхий монастир споруджений внуком Ярослава Мудрого на базі Михайлівського Золотоверхого собору. Він збудований з каміння і цегли. Стіни собору прикрашали мозаїки і фрески.
Свято-Успенська Києво-Печерська лавра - одна з найбільших православних святинь України, монастир православної церкви зі статусом лаври.
Вчитель: Золотые ворота — символ Киева, выдающийся памятник эпохи становления первого славянского государства — Киевской Руси. Золотые ворота Киева были построены при знаменитом киевском князе Ярославе Мудром в 1164 году. Первоначально они назывались Южными.
Многие противники Киева пытались взять город штурмом с южной стороны, но никому из них это не удалось.
К празднику «1500 лет городу Киеву» в 1982 году была полностью завершена реконструкция. Золотые ворота восстановлены в вероятном первоначальном виде, так как не сохранилось никаких надежных свидетельств.
В сквере у музея расположен памятник Ярославу Мудрому, держащему в своих руках уменьшенную копию Золотых ворот.
Вчитель: Будинок із химерами. Цегляна споруда з прикрасами на міфологічні теми та мисливські сюжети. Є головною архітектурною спорудою раннього декоративного стилю модерн міста Києва, столиці України.
Свою назву отримала через скульптурні прикраси: тваринний наземний та підводний світи, казкові істоти.
Учитель: Що ми тепер бачимо з висоти польоту?
Ми пролітаємо над Володимирською гіркою, на якій височіє пам'ятник Володимиру Великому - Хрестителю українського народу.
У свій час він об'єднав землі в одну державу - Київську Русь.
Вчитель: На спогад про минуле у Києві встановлено пам'ятники видатним українцям: Б. Хмельницькому,
Т. Шевченку,
Л. Українці,
І. Франку.
Вчитель: А тут ми бачимо будинок Верховної Ради.
Саме тут народні депутати проводять парламентські засідання.
Ось ми побачили, якою гарною є древня столиця нашої України сьогодні.
VI. Підсумок заняття.
Вчитель:
Є багато країн на землі,
В них озера, річки і долини.
Є країни великі й малі,
Та найкраща завжди Батьківщина.