Воспитание патриотизма и национального самосознания учащихся путём использования элементов инновационных технологий

Виховання патріотизму та національної свідомості учнів шляхом використання елементів інноваційних технологій
У сучасних умовах необхідно дійти до кожного учня, створити кожному умови для розвитку індивідуальних здібностей, сформувати потребу до самовираження. Тому основним виховним завданням вважаю реалізацію особистісно орієнтованого підходу до виховання. Мій педагогічний девіз: «Кожна дитина має паростки творчості».
Головне в моїй роботі – виховання учня як особистості, яка має широкий світогляд, ерудицію, високу моральність, товариськість, духовне багатство, здатну впливати на рішення колективу. Вважаю, що вихователь повинен бути професіоналом. Він повинен допомагати дитині зрозуміти себе й повірити у свої сили, створити ситуацію успіху.
У виховній роботі керуюся Конституцією України, Концепцією громадянського виховання, Концепцією національного виховання, Національною програмою «Діти України», Законами України «Про загальну середню освіту», нормативними документами, наказами, розпорядженнями Президента України, Міністерства освіти та науки, обласного управління та районного відділу освіти.
Спираючись на досягнення сучасної педагогічної науки, використовуючи методи народної педагогіки, шукаю нові підходи у вихованні, які б відповідали потребам у розвитку компетентної особистості. Виховання в сучасній освіті розглядається як цілеспрямований, систематичний, регульований процес, що спрямований на утвердження у свідомості народу національної, культурної, духовної єдності, своєї національної неповторності.
Виховання вимагає реалізації таких завдань:
формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля держави, готовності її захищати;
забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки;
формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою на високому рівні;
виховання духовної культури особистості;
утвердження принципів загальнолюдської моралі: правдивості, справедливості, патріотизму,доброти, працелюбності;
формування творчої, працелюбної особистості;
виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки.
Актуальність цих завдань обґрунтовується зростаючими вимогами суверенної України щодо побудови громадянського демократичного суспільства, здійснити яке неможливо без діяльної творчої особистості, патріота своєї Вітчизни, який активно виховується в підлітковому віці. Також актуальність полягає у тому, що Україні потрібні громадяни, які мають усвідомлену життєву позицію. Виховати таких особистостей можна за умови розвитку національної освіти, яка базується на ідеях народної філософії, української етнопедагогіки, народознавства, християнської моралі та на основах наукової педагогіки. Сьогодні важливо відтворити в українському суспільстві почуття патріотизму як духовно-моральної та соціальної цінності, сформувати у молоді громадянсько-активні та соціально-значущі якості, пов’язані з реалізацією особистісного потенціалу на благо держави.
Формування в учнів патріотичної складової успішно вирішується на уроках та позакласних заходах із світової літератури. Літературні твори – це один з найдоступніших для дітей видів мистецтва, який тісно пов'язаний з життям, порівняно легкий ля сприймання і розуміння, має великий виховний потенціал. Читання художніх творів виконує свої функції лише в тому разі, коли в учнів виникають яскраві образи, емоції та асоціації, без яких неможливі переживання, чуйність, відповідальність, шляхетність, бажання гармонійного співіснування, необхідність відстоювання національних інтересів країни. Патріотичне виховання – це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується, зазначав В.О. Сухомлинський.
Одне з головних почуттів – це почуття обов’язку. Саме через розуміння особистістю категорії обов’язку відбувається формування її світогляду, усвідомлення морального ідеалу. Курс світової літератури багатий на можливості формування почуття обов’язку. Словами Сент-Екзюпері він промовляє до читачів: «Ми відповідаємо за тих, кого приручили». Вальтер Скотт звертається зі сторінок роману «Айвенго» з «чоловічим» постулатом: вмійте захищати жінку, поважайте людину не за її національність, а за її моральні якості. Микола Гоголь дає можливість морального вибору своїм героям, але забороняє піднімати руку на своїх рідних: братів, батьків, товаришів.
Вихованню особистості, формуванню якостей патріота допомагають такі розділи програми із світової літератури у 7 класі:»Героїчні пісні та балади у світовій літературі», «Героїчне минуле у літературі», «Україна та її історія в літературі», «Мистецтво бути людиною», «Література проти війни».
Повість Миколи Гоголя «Тарас Бульба» - це прославлення бойового товариства, засудження зради. Учні відзначають героїзм і самовідданість Тараса та його товаришів – запорожців у боротьбі за рідну землю, патріотичний пафос повісті. Подвиг Тараса та його сина Остапа викликає в учнів почуття щирого захоплення і дає конкретне уявлення про такі риси патріотизму, як безмежна відданість Батьківщині, хоробрість і мужність у відстоюванні її честі і незалежності. Проблемний підхід організований на основі взаємодії, діалогу, в ході якого учні вчаться критично мислити, вирішувати складні проблеми на основі аналізу обставин, зважувати альтернативні думки, приймати рішення, брати участь в дискусіях, спілкуватися з іншими людьми.
На уроках світової літератури, вивчаючи творчість письменників, особливу увагу звертаю на їх зв'язок з Україною. Це письменники і поети, які народилися в Україні, але за певних обставин жили в інших країнах або іноземні автори, які відвідували Україну або писали на тему історії та культури України. Учні, добираючи самостійно матеріал про таких письменників, з подивом відкривають для тему зацікавленості світовою спільнотою подіями в Україні.
У національно-патріотичному вихованні провідне значення має, а мою думку, активність учня, його бажання вдосконалювати себе, вивчати відповідний матеріал та самостійно знаходити його.
Тому виховною метою вважаю:
передання молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу, його національної ментальності, своєрідності світогляду;
й на основі цього формування особистісних рис громадянина України,
розвиток індивідуальних особливостей і талантів.
Використовую у виховній роботі досвід відомих учених, педагогів, громадських та літературних діячів: Я.А. Каменського, В.О. Сухомлинського, К.Д. Ушинського, А.С. Макаренка, І.Беха, К.Чорної, О.Вишневського, В.Коваля, О.Тимошенко, М.Врублевської, О.Коркішко, М.Стельмаховича, І.Дзюби, В.Раєвського,В.Вітовського, Г.Ващенко, І.Огієнко, І.Франка та інших.
Сьогодні я класний керівник 6 класу. Знайомство з учнями почала з початкової ланки: відвідувала уроки, години спілкування, позакласні заходи, батьківські збори. В 5 класі роботу з класом почала з вивчення сім’ї, тестування батьків, індивідуальних особливостей кожного учня, адже успіх виховної роботи залежить від глибокого проникнення у внутрішній світ дітей, від розуміння їх переживань та мотивів поведінки.
Виховна робота поєднує в собі традиційні форми (години спілкування, класні збори, свята, відверті розмови, інтелектуальні ігри, турніри, виставки, конкурси) та нетрадиційні (тренінги, проекти, пошукові ігри, акції, художні галереї), застосування яких вимагає організації міжособистісного інтерактивного спілкування.
Під час планування виховної роботи враховую ступінь зайнятості дітей навчанням та іншими справами, рівень їх досвіду та організації навичок.
Класні години намагаюся проводити у формі вільного дискусійного спілкування, де учні вчаться переконувати одне одного за допомогою фактів.
Як класний керівник досягаю поставленої мети через заохочування учнів до процесу самовираження, навчаючи їх підготовці та організації колективних творчих справ класу. Кожен учень знаходить справу до душі, має змогу виявити свої здібності. Ніколи не заставляю учнів брати участь у справі, яка їм не подобається. Поштовхом до активної участі у справах є класний моніторинг активності, змагання на визначення самого активного учня класу. Результати підбиваємо разом двічі на рік. Це призвело до підвищення бажання брати участь не тільки у класних виховних заходах, але й у шкільних та позашкільних. Кожен має змогу для розвитку здібностей: виготовлення стіннівок, вітальних газет, декламування віршів, розігрування сценок, участь в інтелектуальних турнірах, спортивних змаганнях, пошуковій роботі, проектах, презентаціях. Уже в 6 класі учні пропонують свої варіанти підготовки до свят, готують матеріали, які ми разом обговорюємо і обираємо кращі для реалізації.
Багато часу приділяю морально-етичному вихованню. Навчаю в усьому бачити красу: в природі, словесному мистецтві, танці, пісні, поведінці.
Суть інноваційної роботи у краєзнавчій сфері полягає у широкому використанні матеріалу, зібраного самими учнями. Склалася позитивна тенденція до розширеного використання сучасних інформаційних технологій (підготовка презентацій, запис інтерв’ю з використанням відеокамери, фото архівних документів). Учнівські роботи класу обов’язково виносяться на огляд учнів школи (використовуються у навчально-виховному процесі, мріємо про друк у періодичних виданнях). Інноваційна виховна робота допомагає розвивати також і навчальні компетентності учнів (просторові, хронологічні, мовленнєві).
Вважаю екскурсії важливим чинником у пробудженні інтересу в учнів до патріотичних цінностей, вони збагачують уявлення і знання про Україну, рідний край, сприяють розвитку пізнавальних інтересів учнів, їх світогляду. Демонструючи певні зразки і даючи їм оцінку, дорослі впливають на емоційний стан дітей, формуючи у них вишуканий смак.
Велику роль у вихованні підростаючого покоління відіграє музейна педагогіка. Учні класу неодноразово відвідували Васильківський краєзнавчий музей та Дебальцівський народний музей. Маю задум створити у класі міні-музей «Ми пам’ятаємо героїв». Для цього розробляємо разом з учнями проект про наших земляків-героїв і учасників Великої Вітчизняної війни. Учні збирають матеріал, який ми узагальнимо. Він покладе початок створенню міні-музея.
Ефективним методом дослідницько-краєзнавчої роботи є постійні походи по рідному краю, тематичні екскурсії і поїздки. Однією з таких екскурсій стало відвідування історико-культурного комплексу на острові Хортиця місті Запоріжжя.
Як і кожен класний керівник знаходжуся в постійному пошуку інноваційних концептуальних підходів до здійснення взаємодії з учнями з метою виховання свідомого громадянина своєї держави. В майбутньому хочу бачити їх людьми порядними і успішними.
Виховання патріотизму передбачає застосування великого арсеналу виховних форм і методів, які типологізуються за організаційною формою. Серед них слід назвати такі форми роботи як індивідуальна, групова, колективна, масова, самостійна, систематична, епізодична, домашня тощо.
Важливою формою групової роботи по патріотичному вихованню є політінформація, під час якої розповідаю про події, що відбуваються в нашій країні, про досягнення науки й техніки. Особливе місце посідають повідомлення про досягнення українського народу, у тому числі про людей Дніпропетровщини та Васильківщини. Допомагають мені учні – політінформатори з кожної групи, яка відбирає матеріал за певною тематикою. Під час такої роботи у дітей формується особисте ставлення до подій, хвилювання за долю співвітчизників та майбутніх поколінь, гордість за досягнення.
Масові форми роботи бувають простими і комплексними. У простих зміст розкривається за допомогою одного засобу або методу (виступ, лекція, диспут), тоді як у комплексних масових формах – за допомогою різноманітних засобів та методів, що визначили складну структуру заняття.
У залежності від обраних і використаних методів виховного впливу, форми роботи поділяються на вербальні (інформування, лекції, конференції, «круглі столи»), практичні (екскурсії, конкурси, ігри) та наочні (виставки, тематичні стенди, шкільні газети).
До сучасних методів виховання слід віднести:
метод проектів;
колективні творчі справи;
метод ситуацій;
відвідування і перегляд художніх виставок, музеїв;
дискусійні методи (диспут, міні-дискусія, «мозковий штурм», обговорення по групах);
ігрові методики (мандрівки, козацькі забави, історичні подорожі, змагання);
участь в екологічних та добродійних акціях;
інтерв’ювання;
творчі завдання (вікторини, складання ребусів, кросвордів, казок, міні-оповідань, конкурси малюнків).
До основних форм патріотичного виховання відносяться:
інформаційно-масові (дискусії, диспути, конференції, «філософський стіл», «відкрита кафедра», інтелектуальні аукціони, ринги, вікторини, вечори, подорожі до джерел рідної культури, історії держави і права, «жива газета», створення книг, альманахів);
діяльнісно-практичні (творчі групи, осередки, екскурсії, свята, театр-експромт, ігри-драматизації, огляди-конкурси, олімпіади);
інтегративні ( шкільні клуби, фестивалі, асамблеї, гуртки);
діалогічні (бесіда, міжрольове спілкування);
індивідуальні (доручення, творчі завдання, звіти, індивідуальна робота);
наочні (шкільні музеї, кімнати, зали, галереї, виставки дитячої творчості, книжкові виставки, тематичні стенди).
Пріоритетним напрямком у використанні метода проектів є соціальне проектування, яке дає змогу учням брати участь у громадському житті школи та селища. Учні 6 класу беруть активну участь у селищних концертах, присвячених пам’ятним датам. Прикладом соціального проектування стала виховна година «Зробимо територію школи кращою!» Захист проектів привернув увагу учнів школи до озеленення території шкільного подвір’я і класних кімнат. Учні посадили у шкільному садку кущі і квіти.
Проекти «Я і моя родина» та «Мій родовід» виховують в учнів повагу і відданість батькам, родині, готовність до взаємодопомоги, шанування традицій та звичаїв свого народу, культивують усвідомлення власної національної гідності, честі, внутрішньої свободи, гордості за свою землю і народ, формують високомовну культуру.
У становленні та розвитку учнів спираюся на допомогу батьків. У цьому класі дуже активний батьківський комітет та взагалі всі батьки дружно підтримують класного керівника. Вони – мої перші помічники у створенні умов для навчання і виховання дітей. У роботі з батьками використовую колективні та індивідуальні бесіди, тренінги, зустрічі за «круглим столом», моделювання ситуацій для розв’язання родинних конфліктів, повчальні історії та легенди народної педагогіки.
Очікую наступних результатів виховної роботи у класі:
підвищення рівня вихованості учнів, свідомої поведінки;
забезпечення духовного та інтелектуального розвитку;
засвоєння морально-духовних заповідей;
повага до традицій українського народу.
Використовую найбільш доцільні, на мій погляд, традиційні та нетрадиційні методи та форми виховної роботи у класі:
години спілкування з використанням комп’ютерних презентацій: «Звичаї та традиції в Україні», «Без верби та калини немає України»;
анкетування «Родинні традиції», тести, співбесіди;
гра – подорож Україною, гра «Славетні українці»;
традиційні народні і шкільні свята: «Через поле, через гай їде в гості Миколай», «Різдвяні колядування» (додаток 1), «Козацькі розваги» (додаток 2, 3, 4), Свято останнього дзвоника (додаток 5), День захисника Вітчизни (додаток 6);
конкурси малюнків:»Козацькому роду нема переводу», «До річниці з дня народження Т.Г. Шевченка», «Моя матуся»;
конкурс на кращого читця поезій Т.Г. Шевченка, гумористичних творів;
зустріч з талановитими й цікавими людьми краю «Славні імена земляків»;
пошуково-дослідницька робота «Історія мого селища» (колективний твір);
усний журнал «Державні та народні символи»(додаток 7), «Літературна Дніпропетровщина»;
поле чудес «Топоніміка Васильківщини»;
батьківські збори «Українські народні традиції в сімейному вихованні»;
розучування українських пісень та віршів про Україну;
вікторина «Чи знаєш ти свій рідний край?»;
«круглий стіл» для батьків «Національні традиції культури спілкування батьків з дітьми»;
конкурс – виставка робіт «З любов’ю до рідного краю»;
бесіда «Що таке національна самосвідомість?»;
конкурс колядок, щедрівок, писанок;
театральні дійства (додатки 8, 9, 10);
проект «Моя земля – Васильківщина»;
літературно – музична композиція «Подвиг не підвладний часу»;
година правової грамотності «Мої права і обов’язки»;
рольова гра «Якби я був Президентом України», «Якби я був мером селища»;
зустріч з лікарем «Бережи здоров’я змолоду»;
тренінг «СНІД – хвороба тисячоліття»;
віртуальна подорож «Пам’ятки Дніпропетровщини»;
перегляд відеофільмів до Дня космонавтики та Дня Перемоги з обговоренням;
захист проектів «7 чудес України»;
«круглий стіл» «Скажемо наркотикам – ні»;
бесіда – діалог «І пам’ятає світ врятований»;
диспут «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину»;
екскурсії Дніпропетровщиною (додатки 11, 12);
улюблений вид змагань – КВК (додаток 13).
Додаток 1

Конкурс щедрівок
Додатки 2, 3, 4

Підготовка до змагань

Перший рубіж подолано

Вболівальниці
Додаток 5

Свято останнього дзвоника
Додаток 6

Додаток 7

Усний журнал «Державні символи»
Додатки 8, 9, 10. Учні захоплюються театральними дійствами



Додатки 11, 12

На дитячій залізниці Дніпропетровська

Екскурсія у Покровську кінну школу
Додаток 13 КВК