Доповідь на тему ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНИЙ НАПРЯМ ОСВІТИ І ВИХОВАННЯ ГУРТКІВЦІВ У БДЮ: ДОСВІД, ПРОБЛЕМИ, ПЕРСПЕКТИВИ

ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНЙ НАПРЯМ ОСВІТИ І ВИХОВАННЯ
ГУРТКІВЦІВ У БДЮ: ДОСВІД, ПРОБЛЕМИ, ПЕРСПЕКТИВИ
Методист
Сумського районного БДЮ
Шищенко Н.М.
Художньо-естетичне виховання завжди було джерелом повноцінного розвитку особистості, сприяло формуванню почуттів, емоцій, думок. Тому художньо-естетичний простір це територія формування творчої та компетентної людини, яка живе цікавим життям. Розвиток творчих здібностей, обдарувань та здобуття вихованцями практичних навичок, оволодіння знаннями у сфері культури та мистецтва забезпечує художньо-естетичний напрям позашкільної освіти.
Пріоритетними напрямами діяльності гуртків художньо-естетичного напряму у Сумському районному Будинку дітей та юнацтва є:
організація навчально-виховної діяльності вихованців на основі діяльнісного підходу та ігрової педагогіки;
використання новітніх освітніх технологій;
забезпечення творчої самореалізації дитини в навчально-творчій позашкільній діяльності;
організація змістовного дозвілля дітей та учнівської молоді;
сприяння професійному самовизначенню особистості;
превентивне виховання та формування навичок здорового способу життя;
співпраця з батьками вихованців, загальноосвітніми, вищими навчальними закладами, дитячими та молодіжними громадськими організаціями щодо забезпечення умов для розвитку творчих здібностей вихованців.
Проаналізувавши роботу МО керівників гуртків художньо-естетичного напряму, учасників Школи молодого педагога, мобільної творчої групи по вивченню передового педагогічного досвіду керівників гуртків художньо-естетичного напряму, слід відзначити, що особливої уваги потребує визначення організаційно-педагогічних особливостей діяльності керівників гуртків художньо-естетичного напряму.
Керуючись принципом наступності в навчально-виховному процесі, педагогам слід звернути увагу на той факт, що вихованці, опанувавши програму попереднього навчально-організаційного рівня, мають оволодівати знаннями та навичками наступного рівня. Керівники гуртків повинні забезпечувати роботу від початкового до вищого навчально-організаційних рівнів.
На превеликий жаль, у БДЮ працюють гуртки, які, як правило, складаються із вихованців підготовчої групи (початковий навчально-організаційний рівень) та однієї чи двох груп основного рівня. Це не дає можливості організовувати, наприклад, «студії», організаційною умовою роботи якої є наявність профільних дисциплін, що доповнюють одна одну, а також можливість залучення вихованців до діяльності у складі творчих колективів. Важливим є залучення вихованців до спільної творчої діяльності у складі ансамблів, хорів тощо.
Наша задача і полягає в тому, щоб створювати творчі колективи вищого рівня виконавської майстерності, які складаються із груп усіх трьох навчально-організаційних рівнів: початкового – ознайомчого, основного – базового та вищого – профорієнтаційного.
Саме тому спільними завданнями педагогів БДЮ є перегляд умов участі вихованців в обласних масових заходах за вищим та основним рівнями виконавської майстерності, а також активізація роботи щодо атестації творчих колективів, що передбачає своєчасне подання відповідної документації до регіональної атестаційної комісії (на присвоєння основного чи вищого рівнів виконавської майстерності).
Колективи, що братимуть участь в обласних конкурсах, мають обов’язково бути представленими в трьох вікових категоріях (молодша, середня, старша). Переможці обласних конкурсів повинні бути залучені до участі у всеукраїнських, міжнародних конкурсах, фестивалях відповідних напрямів. Особливо це стосується колективів, які претендують на присвоєння почесних звань «Зразковий дитячий колектив» і «Народний дитячий колектив» або підтверджують ці звання.
Одним із важливих завдань нашого закладу є активізація роботи щодо підготовки колективів до присвоєння звань «Зразковий художній колектив». Особливо це стосується роботи хореографічних колективів та образотворчого мистецтва декоративно-ужиткового напряму.
Основною формою організації навчально-виховної роботи художньо-естетичного напряму в гуртках є заняття (вступні, заняття вивчення та відпрацювання основного програмного матеріалу та підсумкові). Основними типами занять гуртків художньо-естетичного напряму вважаються теоретичні, практичні та комплексні заняття.
Для ансамблю народної пісні та хореографічних колективів традиційними формами практичних занять є репетиції, концерти і т.д. Для гуртків образотворчого мистецтва (робота над етюдами, пленерно-конкурсна діяльність, екскурсії, творчі зустрічі тощо) характерними різновидами практичних занять є виконання тематичних програмних робіт або їх етапів, а також залікових, творчих робіт тощо. Для вихованців ансамблю народної пісні часто організовують зустрічі з місцевими виконавцями. Однією з форм роботи гуртків цього напряму є збирання та впорядкування фольклорного матеріалу, музейні, архівні та бібліотечні заняття, екскурсії тощо. Для вихованців гуртків декоративно-ужиткового напряму проводять практичні заняття у формі майстер-класів, періодичних презентацій досягнень вихованців (виставки, тематичні виступи під час свят або мистецьких заходів).
Станом на 01.09.2015 р. у БДЮ існує:
36 гурків художньо-естетичного напряму та 15 педагогів, які працюють на базі загальноосвітніх навчальних закладів району. Серед гуртків налічується: хореографічних колективів – 21, ансамбль народної пісні – 1; декоративно-ужиткового напряму: образотворчого мистецтва – 2, «Батик» – 1, «Флористика» - 2, «Художня вишивка» - 6, «Бісероплетіння» - 1, «Народна творчість» - 1; соціогуманітарний: «Лідер» - 1.
Особистісний розвиток вихованців у гуртках художньо-естетичного напряму передбачає виховання у дітей системи цінностей, збагачення емоційно-почуттєвої сфери, стимулювання образно-асоціативного мислення, розвиток творчого потенціалу.
Такі гуртки диференціюються за змістом діяльності та тематикою роботи в них, віком вихованців. До художньо-естетичного напряму належать також гуртки декоративно-ужиткового мистецтва. У процесі роботи в них гуртківці опановують не тільки спеціальні трудові уміння і навички різних видів народних промислів, але й глибше пізнають історію свого народу, своєї нації, її культуру та особливості, що приводить до формування стійких пізнавальних інтересів, творчого розвитку особистості. Актуальним у гуртках декоративно-ужиткового мистецтва є пріоритетність творчого розвитку особистості саме засобами мистецтва.
Педагог, який працює в гуртках декоративно-ужиткового мистецтва, допомагає реалізувати вихованцеві його природні задатки, виявити обдарованість особистості; тим самим він сприяє проявленню і становленню творчого начала. Виховна роль занять народною творчістю особлива, тому що в процесі художньої діяльності відбувається естетичне виховання, формування вмінь самостійно та творчо підходити до роботи, підвищення рівня творчої активності. Повноцінне залучення дітей до вивчення декоративно-ужиткового мистецтва може стати умовою найбільш успішного використання його виховних можливостей.
На основі вищезазначеного, окреслимо основні організаційно-методичні умови підвищення виховного потенціалу гуртків декоративно-ужиткового мистецтва художньо-естетичного напряму:
навчальна програма гуртка повинна враховувати детальне і поглиблене вивчення найбільш важливих вузлових проблем, ідей і тем, які сприяють розвитку пошуково-перетворюючого стилю мислення;
викладення навчального матеріалу програми гуртка повинне забезпечувати: якісне засвоєння базових знань, умінь та навичок, що є основою для генерування нових ідей; можливість одержувати нову інформацію, прищеплювати їм потяг до самостійного набуття знань;
необхідність оптимального (кількісного і якісного) складу творчих груп (групи для розв’язування творчих завдань треба підбирати так, щоб за рівнем розвитку своїх творчих якостей вони доповнювали один одного);
необхідність опосередкованого педагогічного управління творчою діяльністю вихованців, прийняття на себе функції відсутнього у дитини «внутрішнього критика»;
наявність науково обґрунтованого методичного забезпечення тих форм та засобів позашкільної діяльності, які сприяють розвитку природних здібностей і творчих можливостей дітей у різноманітних народних ремеслах, художній і технічній творчості, науково-дослідницькій діяльності;
надання гуртківцям можливості «мігрувати», випробовуючи, пізнаючи і обираючи собі заняття за здібностями;
створення у процесі гурткової діяльності умов для комфортного інтелектуально-творчого спілкування (творчі ігри, гумористичні хвилинки, спеціальний тренінг уяви, образного мислення, невербального спілкування тощо).
Таким чином, можна зробити висновок, що дитина ніколи не буває вільною від самої себе. І саме позашкільна освіта створює простір для навчання, виховання, розвитку й соціалізації особистості. Вчасне визначення творчих здібностей, які закладені в дитини природою, їх розвиток – складний процес, у якому особливу роль відіграють позашкільні навчальні заклади. Адже саме в них кожна дитина має можливість розвивати свої здібності, здобувати певні знання та навички.
Діти на гуртках художньо-естетичного напряму здобувають певні знання, природно реалізовують інтереси і потреби, особистісні і соціальні амплуа, розвивають активність, творчу ініціативність, здійснюють пошук нових ціннісних орієнтирів шляхом вільного вибору видів діяльності.
Отже, проаналізувавши потенціал роботи гуртків художньо-естетичного напряму, визначення пріоритетів і напрямів роботи щодо вдосконалення навчально-виховного процесу за означеним напрямом, виникають сподівання, що Сумський районний БДЮ у перспективі посяде одне із важливих місць у мистецькому просторі Сумщини.
Список літератури
Атутов П.Р. Технологія і сучасна освіта // Педагогіка. 1996. № 2 С. 37
Макшанов С.И. Психология тренинга. СПб., 1997. 237 с.
Організаційно-педагогічні основи діяльності сучасного позашкільного навчального закладу: навч. посіб. / За ред. Л. І. Ковбасенко. К., 2009 р.
Освітні технології : навч.-метод. посібн. / За заг. ред. О. М. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2001. – 348 с.
Педагогіка / За ред. М. Д. Ярмаченка. К.: Вища школа, 1986. 543 с.
Педагогічна технологія: Посібник / І.Ф. Прокопенко, B. I. Євдокимов. X.: Основа, 1995. 548 с.
Позашкільна освіта в Україні: Навч. посіб. // За ред. О. В. Биковської. – К.: ІВЦАЛКОН, 2006. 224 с.