Дидактичні вправи з української мови за темою Іменник для 3 — 4 класів

УКРАЇНСЬКА МОВА.
ЧАСТИНИ МОВИ. ІМЕННИК
Вправи для 3-4 класів початкової школи
Вправи на визначення однини і множини іменників.
1.Виписати іменники, вжиті в однині і множині. Поставте їх у родовому відмінку. Перевірити правопис за орфографічним словником.
Кожен край має свій звичай. Яка земля, такі й звичаї. Не той друг, що лащиться, а той, що печалиться. Буває, що й друзі ворогують. Ремесло статок принесло. Не такі статки, як недостатки. Серце дитини – город, що посієш, те й виросте. Господиня: три городи, одна диня. Який подарунок, така й подяка. Подарунки зрушують скелі. Віслюка з волом у ярмо не запрягають . дарма ярма, аби воли були. Око бачить далеко, а розум – ще далі. Не витріщиш очі – витріщиш калитку. Уміє впіймати вовка за вухо. Опустив вуха , як лопух на дощ. Яблуко від яблуні далеко не падає. Яблуню на те й садять, щоб яблука їсти .
Виписати іменники, вжиті в однині і множині. Поставити їх у давальному відмінку.
Рука руку миє, нога ногу підпирає. У нього руки на всі штуки. Бачить око, а зуб не візьме. Вміє зуби заговорить! Їдеш на день – бери хліба на три дні. Не питає добрий жнець,чи широкий загонець. Вийшли женці в поле жати, та забули серпи взяти. Орел не ловить мух. Куди орли літають, туди сороку не пускають. Хлопець і тепер карбованця варт, а як йому боки намнуть, то й два дадуть. Сьорбайте, хлопці, юшку, а риба на споді .
3.Виписати іменники, вжиті в однині і множині. Поставити їх у знахідному відмінку.
Одна бджола багато меду не носить. Живуть, як бджоли у вулику. Сорока на хвості принесла. Дружні сороки орла заклюють. Брат мій, а хліб свій їж. Хоч ми брати, а наші кишені не сестри. Видно птаха по польоту. Поле, що належить усім, засіяне для птахів. Діло без кінця, як кобила без хвоста. Діла минулих днів. прип'явсь. Як реп'ях до кожуха. Не ласка - реп'яхи за пазуху класти. Слово не стріла, а глибше ранить. Хто береже слова, збереже й голову .
4.Виписати іменники, вжиті в однині і множині. Поставити їх у орудному відмінку.
В один чобіт не взуваємо дві ноги. Чоботи скриплять, а горшки без сала киплять. Гість – невільник: де посадять, там і сидить. Гарні гості, та не в пору. Кінь на чотирьох, та й то спотикається. Не питай, де були коні, аби дома ночували. Пиріг животові не зашкодить. Біда, як пироги швець починає пекти . Це мухи коня з'їли, а вовк лиш помагав. Хоч вовки кобилу з'їли, та голубці цілі. Час – не віл, його не вилигаєш. Почне про воли, а кінчає про голуби. Біля своєї нори і миша смілива. У хаті скнари і миші не водяться. Добра дитина: коли спить та не плаче. Добрі діти – батькам вінець, а злі – батькам кінець. Наша пісня гарна, нова, починаєм її знову. Добре пісні співати, пообідавши.
5.Виписати іменники, вжиті в однині і множині. Поставити їх у місцевому відмінку, використавши паралельні закінчення.
ЗРАЗОК: Н. Дуб, дуби; М. На дубі, на дубові, на дубах. Н. Край, краї; М. У краю, у краї, у краєві, у краях.
З'ївши калач, знову берися до хліба. Хочеш їсти калачі - не сиди на печі. Плаває, як вареник у маслі. Навчить біда вареники їсти. Полоханий заєць пенька боїться. Риба та зайці приведуть у старці. Уперся, як пень наїхав. Підвів під пні кашлять .
6. Виписати іменники, які вживаються тільки в однині. Дібрати до них синонім, користуючись словником.
Бува лихо, що плаче, а бува, що скаче. На любов і смак товариш не всяк. Народові вітчизна дарує сонце. Щастя біжить, а нещастя летить. Із вогню та в полум'я. за море по зілля пішов. Здобудеш освіту – побачиш більше світу. Краса, як майова роса. Мир будує, а війна руйнує. Хист на базарі не продається. Біль мовчанки не знає. Дороге намисто на землі не лежатиме. Горе не кинеш у море. Попав пальцем у небо. Заздрість здоров'я з'їсть .
7. Виписати іменники, які вживаються тільки в множині. Дібрати до них синоніми, користуючись словником.
Від троянди пахощі, від людини – людяність. Не ясла до коней ходять, а коні – до ясел. Так до діла, як свиня штани наділа. Дивиться, як собака на висівки. Голод – не тітка, найми – не свій брат. Ні в тин, ні в ворота. Перейшов на ліки – пропав навіки. Ходила три дні, та виходила злидні .
8. Виписати іменники, які вживаються тільки в множині. Поставити їх в алфавітному порядку.
В ліс дрова не возять. Кроїти не вміє, а ножиць із рук не випускає. Ліпше розум, як готові гроші. Ось де шапка, он де двері. Дві шаблі в одні піхви не влізуть. І золоті вудила коневі не милі. Минулися котові м'ясниці. Пані на всі сани, тільки хвіст волочиться. Товкни в стіл – ножиці обізвуться .
Вправи на визначення роду іменників.
Виписати іменники за родами. Поставити в початковій формі.
Казна-що і збоку бантик. Не варт і печеної цибулі. Ото й горе, що риба в морі. Чи не діло учинив, що на свиню хомут надів. Заспівав, як порося у тину. Ой, ґвалт! Не дам раду кошеняті. Сказав, як сокирою одрубав. Якби хліб та одежа, їв би козак лежа .
2.Виписати усі іменники за родами. Поставити у початковій формі. Іменники чоловічого роду записати у множині.
На зло мамці хай ніс відмерзне. Ховається, як кіт із салом. Як з собачого хвоста сито. Посидь, сусідко, ще трохи видко .
3.Виписати усі іменники за родами. Поставити у початковій формі. Усі іменники подати у давальному відмінку.
В одне вухо влізе, а в друге – вилізе. Збреше й оком не моргне. Приший кобилі хвіст. Шия з намистом, а голова із свистом. Хто мусить, той і камінь укусить. Гребе, як кінь копитом. Хліб – батько, вода – мати. Впав в біду, як курка в борщ. Літом і баба на піч сердита. Осінь збирає, а весна з'їдає .
4. Виписати іменники чоловічого роду в однині.
Дядько не батько, а тітка не мати. Швець без чобіт, а тесля без воріт. Тільки нероба не помиляється. Краще багатий слуга, ніж бідний хазяїн. Наївся, як кіт качалки. Добрий собака на вітер не гавка. Співатиме на вітер півень чи ні, а день буде. Швець без чобіт, а тесля без воріт. Тільки нероба не помиляється. Гнів робить людину недоброю. Став, як окунь проти води. Сильний ведмідь, а дуги не зігне. На язиці – медок, а в думці – льодок. Хоч куліш – та виделками. Взимку сонце крізь плач сміється. Ластівка день починає, соловей кінчає. Є мед, та немає діжки. За свій труд попав у хомут. Голодному і хрущ м'ясо. Влітку один тиждень рік годує. Вижене голод на холод. Золото відчиняє двері в рай! Кожен стіжок має свій вершок. Покірну голову меч не січе. Не вродив мак – перебудемо й так .
5. Виписати іменники жіночого роду.
Літом і баба на піч сердита. Осінь збирає, а весна з'їдає. Праця чоловіка годує, а лінь марнує. У подорож без друзів не вирушай. Величається, мов свиня у барлозі. Одна мати – добра порада. З кривого дерева крива тінь. Честь ціни не знає, щасливий той, хто її має. Кров – не водиця, проливати не годиться. Правда, як олія, скрізь наверх спливає. Дешева рибка – погана юшка. Аби шия, а хомут знайдеться. Хвальба сорочки не дасть. Тиха погода, хоч мак сій. Заробив на сіль для оселедця. Одна бджола мало меду наносить. Братерська любов міцніша за кам'яну стіну. Яка робота, така й плата. Щоб зробити хорошу річ, треба не поспати день і ніч. Воскова вдача – як до тепла, так і тане. Де верба, там і вода. Хто по морю плавав, тому калюжа не страшна. Добра господиня, коли повна скриня. Зима спитає, де влітку був. І сила перед розумом никне. Густенька каша, та не наша. Не одежа красить людину, а добрі діла. Праця – скарбниця. Життя, як стерня, не пройдеш, ноги не вколовши. Сову видно по польоту. Суха ложка рот дере. Гора мишу вродила. З переляку душа в п'ятки втекла. Журба сорочки не дасть .
6. Виписати іменники середнього роду.
Пройти крізь решето і сито. Чистий, як скло. Не буде пуття, коли розпущене дитя . загляне сонце і в наше віконце. За наше жито нас і побито. Горе не кинеш у море. Байдуже хліб, аби порося. Добре ім'я – найкраще багатство. Було б здоров'я – все інше наживем. Вовк і ягня разом не ходять. Кожна пташка своє гніздо любить. У школі печеться щастя. Сліпе щеня і те до матері лізе. Пишається, як кошеня в попелі. Пройти крізь решето і сито. Чистий мов скло. Коза вискочить на стіл, козеня на хату. Загляне сонце і в наше віконце. Кожна пташка любить своє гніздо. За гроші купиш і пташине молоко. Голодне око не засне глибоко. Чорноброва, як руде теля .
7. Виписати іменники, поставити їх в початковій формі.
Через день – та й неділя, через хату – та й весілля. Сказав, як гвіздка забив. Учений шпак говорить всяк. Вертиться, як в'юн в ополонці. За смак не обіцяю, але гаряче буде. Серце з перцем, душа з часником. Щебече, як соловейко, а кусає , як гадюка .
8. Виписати іменники спільного роду. Дібрати аналогічні іменники.
Не та сирота, що роду не має, а та сирота, що долі не має. Невдасі і того досить, що невдаха. Майно для скнари – пан, для розумного слуга. Охайний нечупарі не до душі. Шлунок ненажери – бездонна ущелина. У нероби завжди неврожай. Писав писака, що не розбере й собака .
Вправи на відмінювання іменників.
Визначити відмінок поданих у кожному прислів'ї іменників. Записати їх за порядком відмінків.
Наприклад:
Кінь
Аби узда, а кінь буде. Н.
З доброго коня не шкода і впасти. Р.
Дарованому коневі в зуби не заглядають. Д.
Гладь коня вівсом , а не батогом. З.
Бува на коні і під конем. О.
На глиняному коневі в річку не в'їдеш. М.
Батько
При батькові і матері сонце яскравіше світить.
Тямущий син – опора батьків.
Батько хай іде орать – його коні знають, а я піду гулять – мене гості чекають.
Хвались не батьком, а своїми ділами.
Тільки батька й матері не купиш за гроші.
Чи раз батька зобидив, чи сім – однаково.
День
При кожному дні турботи чималі.
На новий рік прибавилося дня на заячий скік.
За минулим днем не жалкуй.
Дню кінець – і турботам вінець.
Гарний день видно з ранку, добрий рік – з весни.
День хвалять після заходу сонця.
Друг
З вибором друга не поспішай, а коли вибрав не втрачай.
Біля вірного друга серцем відпочиваєш.
Давній друг ворогом не стане.
Бути добрим другом – бути доброю людиною.
Вірному другові довіряй.
Хто знайшов вірного друга – той знайшов скарб.
Народ
У народі приказки родяться.
Багатий народ – міцна держава.
Горе народові, у якого поганий володар.
Яким шляхом пішов, з таким народом стрівся.
Будь не тільки сином свого батька, а сином свого народу.
Хто за народ бореться, тому сили додається.
Вітчизна
Треба сумлінно працювати, щоб Вітчизною пишатися.
Соловей троянду любить, а людина - Вітчизну.
Україно, Вітчизно моя, я твій вірний син.
Людина без Вітчизни, як соловей без пісні.
Хоч в постолах, та в рідній Вітчизні.
Добре робити – Вітчизні служити.
Грамота
Розумієшся на грамоті, як вовк на зірках.
Навчиш грамоти і селянського сина.
Грамоти учиться - завжди знадобиться.
З грамотою дружити – розум гострити.
Хто грамоту знає, далеко сягає.
Грамота світ відкриває.
Дитина
Радій, дитино, поки твоя година.
Батьки пізнають себе у своїй дитині.
Добрій дитині завжди більше ласки перепадає.
Дитина за батьками , як деревце за деревами.
Не знаєш добра з поганою дитиною.
Дитину бережи, а старого шануй.
Серце дитини – город: що посієш, те й виросте.
Книга
Щоднини годину книзі віддаю.
Де розумом не дійду – в книзі знайду.
Книга вчить , як на світі жить.
З розумом жить, треба з книгою дружить.
Не закривай книги, яка вчить розуму.
Книгу цінують не по обкладинці, а людину – не по краватці.
Людина
Людина пізнається в праці.
Не досить людині самої вроди,потрібна ще й вдача.
Щастя викликає в людині доброту і щирість.
Щоб взнати людину, треба з нею пуд солі з'їсти.
Перед людиною в гарній одежі відчиняються всі двері.
У кожної людини своє обличчя.
Діло
Між словом і ділом гори і ущелини.
Справив діло – гуляй сміло.
Без діла слабіє сила.
У доброму добре й п'ятдесят відсотків.
Діло майстра величає.
Добра справа – утіха, коли ділу не поміха.
Життя
Усе в житті сприймай спокійно: не радіючи і не сумуючи.
Новому життю – нову дорогу.
Життя собаче, зате слава козача.
Сумлінно працюй і дорожи життям.
Зайде сонце – і з ним відійде частка мого життя.
Про життя дбай і добра набувай.
Навчання
Хоч і зубожів, та навчання не лишив.
Не шкодуй часу на навчання.
У навчанні міцніє розум.
Навчання збагачує розум, а лінощі обкрадають.
Учений знає ціну навчанню.
Водою освіжають тіло, навчанням бадьорять розум.
Тіло
Добрий апетит – здорове тіло.
Як на душі , так і на тілі.
Всякому своя сорочка ближче до тіла.
Туман у мороз – усе тіло судомою зводить.
Душа з тілом мають бути в злагоді.
Тілу чистота, голові – розум.
Щастя
У злагоді живемо – своє щастя куємо.
Відкривай двері щастю, коли прийшло, і пильнуй.
Сварливий щастя не знає, терплячий горя не відає.
Щастя на дорозі не валяється.
Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає.
З щастям приходить радість.


Шрифт абзацу за промовчаннямЗвичайна таблицяНемає списку
Сітка таблиці