Навчальна програма Музична інформатика
Міністерство культури України
Державний методичний центр
навчальних закладів культури і мистецтв україни
МУЗИЧНА ІНФОРМАТИКА
Типова програма
вибіркової навчальної дисципліни
підготовки молодшого спеціаліста
напряму 0202 «Мистецтво»
спеціальності 5.02020401 «Музичне мистецтво»
Київ, 2014 Укладачі Л.О. Леоненко, Ю.Ф. Шибаєв – викладачі Артемівського музичного училища ім. І. Карабиця
Відповідальний за випуск Г.Д. Ремезова
Рецензенти:
©Л.О. Леоненко, Ю.Ф. Шибаєв, 2014 р.
©Державний науково-методичний центр навчальних закладів культури і мистецтв, 2014 р.
ВСТУП
Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «Музична інформатика» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки молодшого спеціаліста спеціальності 5.02020401 «Музичне мистецтво»
Предметом вивчення навчальної дисципліни є навчання практичному володінню комп’ютером, оволодіння можливостями нотного набору, цифрового звукозапису та електронно-музичних інструментів для активного застосування їх в професійній творчій діяльності.
Міждисциплінарні зв’язки:
навчальна дисципліна входить до циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки, вивченню даної дисципліни передують курси інформатики, фізики, теорії музики, гармоні, сольфеджіо, інструментування, музичної літератури, аранжування, хорового співу, диригування, музичної літератури.
1.Мета та завдання навчальної дисципліни.
1.1.Метою викладання навчальної дисципліни «Музична інформатика» є :
- підготовка висококваліфікованих музикознавців та виконавців до творчої діяльності з використанням нових інформаційних технологій (НІТ);
- формування музично-інформаційної культури, необхідної спеціалісту в сучасних умовах розвитку музичного мистецтва;
- виховання потреб в отриманні різносторонньої інформації з історії та теорії музичного мистецтва, нотних архівів й аудіо доданків завдяки використання сучасних телекомунікаційних систем (мережі Інтернет);
- оволодіння навичками самостійної роботи з сучасним програмно-технічними засобами (текстовими, нотними, звуковими редакторами з використанням сканера, принтера, аудіосистеми, синтезатора і т.д.);
- основам роботи з цифровою музичною електронікою.
Але, безсумнівно, найважливіша мета курсу «Музична інформатика» - це підготовка фахівців в галузі комп'ютерної музики, їхнє навчання практичному застосуванню досягнень комп'ютерних технологій в галузі музичного мистецтва. (Студенти повинні вміти створювати стандартні MIDI-файли, записувати й редагувати цифровий звук, набирати нотний текст тощо).
1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни «Музична інформатика» є:
Навчити студента основам комп’ютерного нотного набору;
Основам роботи на синтезаторі;
Основам роботи з програмою – секвенсором;
Основам запису цифрового звуку;
Основам техніки "зведення" аудіо та MIDI інформації.
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:
знати:
знати технічні пристрої звукозапису та звуковідтворення;
програми комп’ютерної обробки звуку;
можливі напрямки у сфері застосування отриманих знань, вмінь та навичок з урахуванням специфіки своєї професійної діяльності;
сутність та значення інформації в житті сучасного суспільства,
основні вимоги інформаційної безпеки.
вміти:
самостійно працювати в будь-якій з розглянутих за час навчання комп’ютерних програмах;
володіти навичками нотного набору;
володіти основними методами, способами та засобами отримання, зберігання, переробки інформації, мати навички роботи з комп’ютером як засобом управління інформацією;
самостійно отримувати та використовувати в практичній діяльності нові знання та вміння за допомогою інформаційних технологій;
самостійно чи у складі групи вести научний пошук, реалізуючи спеціальні засоби і методи отримання нового знання;
формулювати свої творчі й професійні задачі та у відповідності з ними, при необхідності, робити правильний вибір при покупці комп’ютера чи будь-якого електроного музичного обладнання;
приймати участь в інформаційному маркетингу, здійснювати різні дослідження в соціально-культурній галузі, а також дослідження в області музичної культури, мистецтва і педагогіки;
здійснювати постійний зв’язок із засобами масової інформації з метою популяризації й пропаганди досягнень музичної культури;
готувати необхідні матеріали про твори мистецтва; організовувати роботу з пропаганди музичного та музично-театрального мистецтва, у тому числі з використанням можливостей телебачення, інтернета;
освітлювати культурно-історичні заходи і факти в області музичного мистецтва.
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 54 години /1 кредит ECTS.
2.Структура навчальної дисципліни «Музична інформатика»
Назва розділів, тем програми
Кількість годин
Всього
Аудиторних
Самостійних
Лекційних
Практичних
Змістовний модуль №1 (за ОПП)
Розділ І. Вступ. Нотні редактори. Аудіоредактори.
Тема 1. Вступ до музичної інформатики. Основи роботи з операційною системою WINDOWS і засобами мультимедіа.
4
2
-
2
Тема 2. Природа звуку. Звукові ефекти та їх музичне застосування. Цифровий запис звуку. Формати музичних файлів.
Функціональна характеристика основних модулів комплексу «Музичний комп’ютер» - варіанти «домашньої» студії.
4
2
-
2
Тема 3. Нотні редактори. Технологія набору й редагування нотного тексту. Підготовка нотних видань до друку.
6
1
3
2
Тема 4. Вступ до основ музичної акустики. Аудіоредактори. Технологія запису, обробки й редагування цифрового звуку на комп'ютері.
8
1
3
2
Модульна контрольна робота №1
-
-
2
-
Змістовний модуль №2 (за ОПП)
Розділ ІІ. Музичні конструктори. Програмні MIDI–секвенсори. Програмні MIDI-аранжувальники.
Тема 1. Музичні конструктори. Технологія створення аранжувань зі звукових фрагментів.
3
1
1
1
Тема 2. Програмні MIDI–секвенсори. Технологія створення й редагування стандартного MIDI -файлу.
7
1
3
3
Тема 3. Вступ до основ синтезу звуку. Програмні емулятори музичних синтезаторів.
3
1
1
1
Тема 4. Програмні MIDI-аранжувальники. Технологія створення й редагування MIDI – аранжування.
6
1
1
2
Модульна контрольна робота №2
-
-
2
-
Змістовний модуль №3 (за ОПП)
Розділ ІІІ. Навчальні програми для музикантів.
Тема 1. Мультимедіа–плеєри. Відтворення MIDI, аудіо, відео, караоке, MPEG-файлів і музичних компакт-дисків на персональному комп'ютері.
2
1
1
-
Тема 2. Навчальні програми для музикантів. Особливості й можливості.
2
1
-
1
Тема 3. Глобальна інформаційна мережа INTERNET. Пошук інформації. Музика й музиканти в мережі.
2
1
-
1
Тема 4. Робота над проектом
7
-
4
1
Модульна контрольна робота №3
-
-
2
-
Разом годин:
54
13
23
18
3. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни
Змістовний модуль №1
Розділ І. Вступ. Нотні редактори. Аудіоредактори.
Тема 1. Вступ до музичної інформатики. Основи роботи з операційною
системою WINDOWS і засобами мультимедіа.
Завдання та зміст навчальної дисципліни. Вступ до музичної інформатики.
Будова ПК. Створення електронно-музичних композицій. Мультимедійні й апаратні засоби комп'ютера. Будова і функціонування звукової карти.
Операційна система WINDOWS. Робота з панеллю завдань, панеллю керування й меню «Пуск». Загальні поняття про файли й папки (створення, копіювання, перейменування, видалення). Резервне копіювання інформації.
Тема 2. Природа звуку. Звукові ефекти та їх музичне застосування. Цифровий запис звуку. Формати музичних файлів. Функціональна характеристика основних модулів комплексу «Музичний комп’ютер» - варіанти «домашньої» студії.
Фізична природа звуку. Характеристики звуку. Звукові явища. «Перешкоди» та «шуми».
Цифровий запис звуку. Способи цифрового кодування звуку. Цифровий синтез та обробка звуку.
Формати музичних файлів. Конвертування файлів з одного формату в інший.
Акустичний об’ємний резонатор.
Робота мікрофону.
Вплив звуку на організм людини.
Функціональна характеристика основних модулів комплексу «Музичний комп’ютер» .
Варіанти «домашньої» студії.
Тема 3. Нотні редактори. Технологія набору й редагування нотного тексту. Підготовка нотних видань до друку.
Нотний редактор FINALE. Зовнішній вигляд і функціональні можливості програми. Робота з нотоносіями. Установка розміру, тональності, темпу твору. Текст. Шаблони.
Запис нот “вручну” і за допомогою клавіатури. Збереження.
Робота з інструментами і їхні функціональні особливості (вставка, копіювання, видалення, переміщення нотоносіїв, тактів тощо).
Робота з MIDI - інструментами в програмі FINALE. Озвучування нотних прикладів.
Друк нотних прикладів. Параметри принтера, програми. Роздрукування нот.
Тема 4. Вступ до основ музичної акустики. Аудіоредактори. Технологія запису, обробки й редагування цифрового звуку на комп'ютері.
Основи музичної акустики. Запис голосу й музичних інструментів за допомогою мікрофонів.
Формати цифрових даних. Аналого-цифрове й цифро-аналогове перетворення звуку.
Аудіоредактор Adobe Audition. Настроювання параметрів цифрового звуку. Збереження звукового фрагменту.
Редагування запису (вставка, видалення, копіювання тощо.). Видалення тиші й шуму. Основні типи ефектів та їхнє практичне застосування.
Еквалайзери. Практичне застосування. Створення майстер-диска. Створення й запис CD.
Модульна контрольна робота №1
Змістовний модуль №2
Розділ II. Музичні конструктори. Програмні MIDI–секвенсори. Програмні MIDI-аранжувальники.
Тема 1. Музичні конструктори. Технологія створення аранжувань зі звукових фрагментів.
Музичний конструктор ACID Music Studio. Зовнішній вигляд і функціональні можливості програми. Створення аранжування із семплів.
Редагування зразка аранжування. Збереження аранжування на жорсткому диску.
Тема 2 . Програмні MIDI–секвенсори. Технологія створення й редагування стандартного MIDI -файлу.
Стандарт General MIDI. Стандарти GS і XG, як подальший розвиток стандарту GM.
Секвенсор CAKEWALK Sonar Producer Edition. Створення стандартного MIDI-файлу. Установка параметрів MIDI-доріжки. Технологія запису мелодійних інструментів у форматі MIDI. Збереження стандартного MIDI-файлу на жорсткому диску.
Редагування MIDI-подій у вікні нотного й клавішного редакторів. Контролери. Керування контролерами.
Запис ударних інструментів у форматі MIDI. Перегляд і редагування у вікні барабанів.
MIDI-ефекти. Робота з MIDI-ефектами у програмі CAKEWALK Sonar Producer Edition. Обробка аудіоданих. Створення й запис аудіодоріжки. Імпорт аудіофайлів.
Мікшер програми, основні прийоми роботи. Основні принципи зведення аранжування. Створення й запис CD.
Тема 3. Вступ до основ синтезу звуку. Програмні емулятори музичних синтезаторів.
Загальні відомості про синтез звуку. Методи й види синтезу, що застосовуються у звукових картах і синтезаторах.
Огляд програмних емуляторів звукових синтезаторів. Зовнішній вигляд, функціональні можливості, особливості, настроювання, системні вимоги, практичне застосування емуляторів звукових синтезаторів.
Тема 4. Програмні MIDI-аранжувальники. Технологія створення й редагування MIDI – аранжування.
Автоаранжувальник Band in a Box. Створення автоаранжування на основі акордової послідовності.
Редагування автоаранжування (зміна тональності, темпу, набору інструментів тощо).
Робота зі стилями у програмі Band in a Box. Робота над сольною партією й мелодією. Гармонізація мелодії.
Збереження аранжування в стандартному MIDI-файлі. Експорт і перегляд MIDI-файлу в програмному MIDI-секвенсорі й нотному редакторі.
Редагування MIDI-файлу, аранжування у MIDI-секвенсорі й нотному редакторі.
Створення і запис CD. Друкування нот.
Модульна контрольна робота №2
Змістовний модуль №3
Розділ ІІІ. Навчальні програми для музикантів.
Тема 1. Мультимедіа–плеєри. Відтворення MIDI, аудіо, відео, караоке, MPEG-файлів і музичних компакт-дисків на персональному комп'ютері.
Універсальний програвач Windows і програма Winamp. Спільні і відмінні риси.
Відтворення MIDI, аудіо, відео, караоке, MPEG-файлів і музичних компакт-дисків на персональному комп'ютері.
Тема 2. Навчальні програми для музикантів. Особливості й можливості.
Навчальні програми для персонального комп'ютера. Короткий огляд. Системні вимоги. Практичне застосування.
Огляд програмного продукту "Як написати музику на комп'ютері"
LOGO Studio, МедиаХауз, 2002.
Тема 3. Глобальна інформаційна мережа INTERNET. Пошук інформації. Музика й музиканти в мережі.
Міжнародна комп'ютерна мережа INTERNET. Загальні відомості. Популярні браузери.
Подання інформації в мережі. Пошук інформації в мережі. Пошукові системи. Пошукові машини.
Музика й музиканти у мережі (огляд сайтів).
Тема 4. Робота над проектом.
Модульна контрольна робота №3
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Методи викладання:
Евристичний: знаходження виразних елементів музичної тканини в зоні тембрів й тембрових сполучень, ритмічної стилістики, логіки тембрового розвитку.
Аналітичний: вивчення алгоритмів роботи на электронній аппаратурі.
Эмпіричний: наслідування прослуханій электроній музиці - тембрам, типу інструментування й т.д.
Форми викладання:
Малі групи - по 6-8 осіб (студентів).
Індивідуальні заняття для обдарованих студентів.
Умови реалізації курсу «Музична інформатика»
Вимоги до студента:
Знання інформатики в обсязі знань студентів І курсу музичного училища.
Технічне та методичне забезпечення:
Окреме приміщення з комп’ютером, підключеним до мережі Інтернет.
Звукова карта комп’ютера з MIDI.
Синтезатор х MIDI та з дисководом.
Програми нотного набору, секвенсори, цифрового запису звуку.
Кабелі, адаптер для MIDI з’єднань.
Посилювач та колонки.
Аудіо магнітофон.
Програвач платівок.
Програвач лазерних дисків.
Література з музичної інформатики.
Програмне забезпечення:
Тип програмного забезпечення
Приклад програми
Операційна система з графічним інтерфейсом
Windows7, Windows 8
Нотні редактори
FINALE, Sibelius
Аудіоредактор
Adobe Audition, Samplitude
Музичний конструктор
ACID Music Studio
MIDI–секвенсори
CAKEWALK Sonar Producer Edition, Magix, Logic, Cubase SX
Програмні MIDI-аранжувальники
Band in a Box
Автоаранжувальники
Visual Arranger, Music Station, Rhythmania
Цифрові аудіостудії
Samplitude, ACID, Magix Music Studio
Програми редагування та цифрової обробки звука
Samplitude, WaveLab, Sound Forge
Мультимедіа–плеєри
KMP,AIMP
Програма для запису інформації на оптичні носії
Free Studio, Ashampoo
Архіватор
WinRar, Power Archiver
Антивірусна програма
Kaspersky
Засіб для розробки комп’ютерних презентацій
MS PowerPoint
Засіб для обробки аудіо- та відеоданих і розробки мультимедійних презентацій
MS Producer, Vegas Pro
Методичні вказівки щодо проведення практичних занять
Практичні заняття - це самостійна творча робота студента з вивчення матеріалу теми під керівництвом викладача. Проводиться у формі виконання практичної роботи на комп’ютері.
Основною метою практичного заняття є поширення та поглиблення теоретичних положень теми, вміння практичного використання знань в своїй практичній діяльності.
Готуючись до практичного заняття студент повинен:
ознайомитись зі змістом конспекту прослуханої лекції з даної теми;
ознайомитись з рекомендованою літературою та прочитати відповідний розділ підручника або навчального посібника, опрацювати додаткову рекомендовану літературу або знайти відповідний матеріал за допомогою мережі Internet. Для цього необхідно усвідомити зміст різних понять, спеціальних термінів, положень, що в свою чергу забезпечує термінологічну обізнаність студента та вироблення навичок логічного мислення;
здійснити критичний аналіз викладеного матеріалу в опрацьованих джерелах з даної проблеми.
Тематика практичних робіт:
«Технологія набору й редагування нотного тексту в програмі FINALE»
«Робота з MIDI - інструментами в програмі FINALE. Озвучування нотних прикладів. Друк нотних прикладів»
«Аудіоредактор Adobe Audition. Запис звуку, усунення недоліків запису, обробка звуку, деструктивний та недеструктивний види монтажу»
«Зведення інструментальної і вокальної фонограми (послідовний запис та мікшування ).Многоканальне зведення звуку в програмі Adobe Audition»
«Редагування зразка аранжування в ACID Music Studio. Створення фрагментів аранжувань із семплів»
«Створення стандартного MIDI-файлу. Установка параметрів MIDI-доріжки. Технологія запису мелодійних інструментів у форматі MIDI»
«MIDI-ефекти. Робота з MIDI-ефектами у програмі CAKEWALK Sonar Producer Edition. Обробка аудіоданих. Створення й запис аудіодоріжки. Імпорт аудіо файлів»
«Автоаранжувальник Band in a Box. Створення автоаранжування на основі акордової послідовності. Редагування автоаранжування (зміна тональності, темпу, набору інструментів тощо)»
Методичні вказівки щодо проведення самостійної роботи студентів
Самостійна робота є важливим елементом всієї системи підготовки у вищому навчальному закладі будь-якої форми навчання і сприяє кращому засвоєнню та ефективному опануванню навчального матеріалу.
Необхідно сприяти перетворенню студента з пасивного споживача знань в активного їх творця, здатного сформулювати проблему, проаналізувати шляхи її вирішення, знайти оптимальний результат.
Метою самостійної роботи студентів під час вивчення дисципліни «Музичної інформатики» є поглиблення і закріплення теоретичних знань і набуття умінь і навичок їх практичного застосування.
У разі виникнення труднощів під час самостійної роботи, або якщо студент не зміг виконати те чи інше завдання, або у нього виникли запитання, відповіді на які він не знайшов ні в літературних джерелах, ні в інших навчальних матеріалах, він має звернутися до викладача за консультацією у день, визначений графіком консультацій.
Самостійна робота студентів є основною формою оволодіння знаннями у вільний від аудиторних занять час.
З дисципліни «Музична інформатика» рекомендуються такі види самостійної роботи:
Операційна система WINDOWS. Робота з панеллю завдань, панеллю керування й меню «Пуск». Загальні поняття про файли й папки (створення, копіювання, перейменування, видалення). Резервне копіювання інформації;
Друк нотних прикладів. Параметри принтера, програми роздрукування нот;
Редагування зразка аранжування. Збереження аранжування на жорсткому диску;
Збереження стандартного MIDI-файлу на жорсткому диску;
Практичне застосування емуляторів звукових синтезаторів;
Редагування MIDI-файлу, аранжування у MIDI-секвенсорі й нотному редакторі. Створення і запис CD. Друкування нот;
Музика й музиканти у мережі (огляд сайтів);
Навчальні програми для музикантів. Особливості й можливості;
Мультимедіа–плеєри. Відтворення MIDI, аудіо, відео, караоке, MPEG-файлів і музичних компакт-дисків на персональному комп'ютері;
Робота над проектом.
Форма підсумкового контролю успішності навчання (за ОПП)
По закінченні кожного змістовного модуля проводиться тестування на комп’ютері за основними поняттями теми та виконання підсумкової практичної роботи.
По закінченні курсу проводиться дифференційований залік, що включає в себе три частини:
теоретичну (тестування на комп’ютері за всіма темами курсу);
практичну;
проектну (виготовлення музичного продукту, де задіяна велика кількість комп’ютерних програм (текстові редактори, нотні редактори, секвенсори, аудіо редактори, різні плагіни (от англ. plug-in) для обробки звуку і т.д.), а також музичні технічні компоненти (мікшерний пульт, аудіо монітори, мікрофони, навушники, midi – клавіатури і т.д.)).
Орієнтовні завдання до підсумкового контролю:
Тематика проектних (творчих) робіт:
“Звуки для мобільного телефону”. Формат MP3, WAV, MIDI.
Рингтон
Будильник
Запис подарункового аудіо диску з поздоровленням.
Запис диску з інструментальними фонограмами (оцифровані та оброблені караоке-файли).
Створення DJ-мікса (музика для танцполу).
Створення аудіодоріжки для мультфільму або фрагменту фільму.
Створення відеоролику та запис до нього власної аудіодоріжки.
Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів
Орієнтовна таблиця співставлення оцінювання
навчальних досягнень студентів
Складовими модульного оцінювання є:
поточне оцінювання;
оцінка за семестр;
оцінки за практичні роботи;
оцінки за самостійну роботу;
оцінки за модульну контрольну роботу.
За результатами усіх складових модульного оцінювання після завершення вивчення модуля виводиться середня оцінка, яка виставляється в журналі окремою колонкою. Середня оцінка не перескладається і у тому випадку, якщо вона негативна.
Семестрова оцінка з дисципліни виводиться як середня за навчальні модулі за 5-бальною шкалою.
Рівні навчальних досягнень
Національна 5-бальна шкала
12-бальна шкала
Сума балів (R)
Шкала ECTS
Критерії навчальних досягнень студентів
Початковий
2-
1
0-20
F
Студент /студентка:
розпізнає окремі об’єкти, явища і факти предметної галузі;
знає і виконує правила техніки безпеки під час роботи з комп’ютерною технікою
2
2
21-50
FX
Студент/студентка:
розпізнає окремі об’єкти, явища і факти предметної галузі та може фрагментарно відтворити знання про них
2+
3
Студент/ студентка:
має фрагментарні знання незначного загального обсягу (менше половини навчального матеріалу) за відсутності сформованих умінь та навичок
Середній
3-
4
51-60
E
Студент/студентка:
має початковий рівень знань, значну (більше половини) частину навчального матеріалу може відтворити;
виконує елементарне навчальне завдання із допомогою вчителя;
має елементарні навички роботи на комп'ютері
3
5
61-70
D
Студент /студентка:
може відтворити значну (більше половини) частину навчального матеріалу;
може з допомогою викладача відтворити значну частину навчального матеріалу;
має стійкі навички виконання елементарних дій з опрацювання даних на комп'ютері
3+
6
Студент/студентка:
пояснює основні поняття навчального матеріалу;
може самостійно відтворити значну частину навчального матеріалу;
вміє за зразком виконати просте навчальне завдання;
має стійкі навички виконання основних дій з опрацювання даних на комп'ютері.
Достатній
4-
7
71-80
C
Студент/студентка:
вміє застосовувати вивчений матеріал у стандартних ситуаціях;
може пояснити основні процеси, що відбуваються під час роботи інформаційної системи, та наводити власні приклади на підтвердження деяких тверджень;
вміє виконувати навчальні завдання передбачені програмою
4
8
81-90
B
Студент/студентка вміє:
аналізувати навчальний матеріал, в цілому самостійно застосовувати його на практиці;
контролювати власну діяльність;
самостійно виправляти вказані викладачем помилки;
самостійно визначати спосіб розв’язування навчальної задачі;
використовувати довідкові системи програмних засобів
4+
9
Студент/студентка:
вільно володіє навчальним матеріалом, застосовує знання на практиці;
вміє систематизувати і узагальнювати отримані відомості;
самостійно знаходить і виправляє допущені помилки;
може аргументовано обрати раціональний спосіб виконання навчального завдання;
використовує електронні засоби для пошуку потрібної інформації
Високий
5-
10
91-100
A
Студент/студентка:
володіє міцними знаннями, самостійно визначає проміжні етапи власної навчальної діяльності, аналізує нові факти, явища;
вміє самостійно знаходити додаткові відомості та використовує їх для реалізації поставлених перед ним навчальних завдань, судження його логічні і достатньо обґрунтовані;
має сформовані навички керування інформаційними системами
5
11
Студент/студентка:
володіє узагальненими знаннями з предмета;
вміє планувати особисту навчальну діяльність, оцінювати результати власної практичної роботи;
вміє самостійно знаходити джерела різноманітних відомостей і використовувати їх відповідно до мети і завдань власної пізнавальної діяльності;
використовує набуті знання і вміння у нестандартних ситуаціях;
вміє виконувати завдання, які розширюють навчальну програму;
має стійкі навички керування інформаційними системами
5+
12
Студент/студентка:
має стійкі системні знання та творчо їх використовує у процесі продуктивної діяльності;
вільно опановує та використовує нові інформаційні технології для поповнення власних знань та розв’язування задач;
має стійкі навички керування інформаційними системами в нестандартних ситуаціях
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:
Антонов Л. Реставрация фонограмм – принципы и технология // Звукорежиссер, 2001. - № 8. – с.60 – 63; -№ 9. – с.68 – 75; - № 10. – с.68. – 75.
Артемьев Э. " Электроника позволяет решить любые эстетические и технические проблемы" // Звукорежиссер, 2001. - № 2. – с.56 – 61.
Белунцов В. Компьютер для музыканта. Самоучитель – СПб.: Издательство Питер, 2001. – 464 с.: ил.
Белунцов В. Музыкальные возможности компьютера. Справочник. – СПб.: Издательство Питер, 2000. – 432 с.: ил.
Белунцов В. Новейший самоучитель работы на компьютере для музыкантов. – Москва: «ДЕСС КОМ», 2003.
Будилов В. Работаем с Finale 2001. С.-Петербург, «Наука и техника», 2001
Быков-Куликовский Д.Н. Становление музыкальной информатики на уроках музыки в начальной школе /«Педагогическая информатика» № 4, 2009 – с.19-25
Гарриус Скотт Р. Sound Forge. Музыкальные композиции и эффекты. Пер. с англ. – СПб.: БХВ – Петербург; 2002. –384 с.; ил.
Гершунский Б.С. Компьютеризация в сфере обучения: проблемы и перспективы. – М.:Педагогика, 1987.
Деревских В. Музыка на РС своими руками. – СПб.: БХВ – Петербург; Издательская группа “Арлит”, 2000. –352 с.: ил.
Деревских В.В. Синтез и обработка звука на РС. – СПб.: БХВ – Петербург; 2002. –352 с.: ил.
Дубровский Д.Ю. Компьютер для музыкантов любителей и профессионалов.: Практическое пособие. – М.: Издательство ТРИУМФ, 1999. – 400с.: ил.
Живайкин А., Титова С. Как музыканту найти в Интернете что – нибудь полезное для себя? // Шоу – мастер, 2001. –№4. – с.74 – 75.
Живайкин П. Автоаранжировщик – помощник или конкурент? // Звукорежиссер, 2001. –№9. – с.64 – 67.
Живайкин П. Аранжировка баса на компьютере // Звукорежиссер, 2001. –№10. – с.76 – 78.
Живайкин П. Аранжировка ударных инструментов на компьютере // Звукорежиссер, 2001. –№7. – с.46 – 50.
Живайкин П. Запись ударных инструментов в MIDI // Шоу – мастер, 2000. –№2. – с.114 – 117.
Живайкин П. Изменение тембра инструмента средствами MIDI – аранжировщики // Шоу – мастер, 2000. –№4. – с.81 – 83.
Живайкин П. Необязательные, но очень полезные компьютерные программы // Шоу – мастер, 2001. –№3. – с.108 – 112.
Живайкин П. Портрет мелодии в интерьере // Шоу – мастер, 2002. –№1. – с.118 – 120.
Живайкин П. Программные модули (Plug – in) // Звукорежиссер, 2002. –№3. – с.3 – 29.
Живайкин П. Программные MIDI – секвенсоры // Звукорежиссер, 2001. –№8. – с.3 – 22.
Живайкин П. Рифы, которые не надо обходить стороной // Шоу – мастер, 2001. –№4. – с.72 – 73.
Живайкин П. Симфония на пять секунд // Звукорежиссер, 2001. –№6. – с.50 – 53.
Живайкин П. Хроника пикирующего аранжировщика // Шоу – мастер, 2001. –№1. – с.123 – 124.
Живайкин П.Л. 600 звуковых и музыкальных программ. – СПб.: БХВ – Петербург; 1999. – 624 с.: ил.
Загуменнов А.П. Plug-ins. Встраиваемые приложения для музыкальных программ. – М.:ДМК, 2000.-144с.;ил
Загуменов А.П. Запись и редактирование звука. Музыкальные эффекты. – М.: Издательство «НТ Пресс», 2005. – 181с.
Загуменов А.П. Реставрация музыкальных записей. – М.: Издательство «НТ Пресс», 2005. – 75 с.
Зелинский С.Э. Эффективное использование ПК – М.: ДМК Пресс, 2002. – 846 с.; ил.
Зуев Б.А. Программный синтезатор ReBirth RB- 338 – М.: Издательство ЭКОМ, 1999. – 208 с.: ил.
Зуев Б.А., Денисенко П.Л. Искусство программирования миди – файлов. –М.: Издательство ЭКОМ, 2000. – 208 с.: ил.
Карцев А., Оленев Ю., Павчинский С. Руководство по графическому оформлению нотного текста. – М.: Издательство “Музыка”, 1973.- 167 с.
Кондрашин П. Музыкальные инструменты перед микрофоном // Звукорежиссер, 2001. –№1. – с.45 – 49; - №3. – с.62 – 66; - №4. – с. 56. – 60; - №5. – с.66 – 68.
Кондрашин П. Музыкальные коллективы перед микрофоном // Звукорежиссер, 2001. –№7. – с.42 – 44; - №8. – с.46 – 48; - №9. – с. 54. – 57; - №1.- 2002 – с.44 – 45.
Кондрашин П. Принципы расстановки микрофонов // Звукорежиссер, 2000. –№10. – с.56 – 61.
Лебедев С., Трубников П. Русская книга о FINALE. «Композитор» – С.Петербург, 2003.
Леонтьев В. Турецкий Д. Новейшая энциклопедия программ – М.: ОЛМА – ПРЕСС, 2002. – 846 с.; ил.
Леонтьев В.П. Новейшая энциклопедия Интернет – М.: ОЛМА – ПРЕСС, 2002. – 607 с.: ил.
Леонтьев В.П. Новейшая энциклопедия ПК 2002 – М.: ОЛМА – ПРЕСС, 2002. – 920 с.: ил.
Лоянич А.А. Компьютер в помощь музыканту. – М.: Издательство «НТ Пресс», 2006. – 256 с.
ЛояничА.А. Cubase SX. Ваш первый музыкальный трек. – М.: Издательство «НТ Пресс», 2007. – 176 с.
Медведев Е.В., Трусова В.А. “Живая” музыка на РС. – СПб.; БХВ – Петербург; 2002. – 720 с.; ил.
Медников В.В. Основы компьютерной музыки. – СПб.; БХВ – Петербург; 2002. – 336 с. ил.
Михайлов А.Г., Шилов В.Л. Практический англо – русский словарь по компьютерной музыке. – М.: ОЛМА – ПРЕСС, 2002. – 607 с.: ил.
Монахов Д. Нотные редакторы // Музыкальное оборудование, 1999. - № 12. – с.28 – 45.
Нечитайло С. Cakewalk 9.0 // Музыкальное оборудование, 1999. - № 12. –
Петелин Р., Петелин Ю. Cubase SX. Секреты мастерства. БХВ – С.-Петербург, 2003.
Петелин Р., Петелин Ю. Аранжировка музыки на PC. БХВ – С.-Петербург, 2001.
Петелин Р., Петелин Ю. Виртуальная звуковая студия SONAR. БХВ – Петербург, 2003.
Петелин Р., Петелин Ю. Персональный оркестр в PC. БХВ – С.-Петербург, 1999.
Петелин Ю.В., Петелин Р.Ю. Аранжировка музыки на РС – СПб.: «БХВ – Санкт – Петербург», Издательская группа “Арлит”, 1999. – 272 с.: ил.
Петелин Ю.В., Петелин Р.Ю. Звуковая студия в РС – СПб.: «BHV – Санкт – Петербург», 1998. – 256 с.: ил.
Петелин Ю.В., Петелин Р.Ю. Музыка на РС. Cakewalk – СПб.: «БХВ – Санкт – Петербург», Издательская группа “Арлит”, 1999. – 512 с.: ил.
Петелин Ю.В., Петелин Р.Ю. Музыкальный компьютер. Секреты мастерства. – СПб.: «БХВ – Санкт – Петербург», Издательская группа “Арлит”, 2001. – 608 с.: ил.
Петелин Ю.В., Петелин Р.Ю. Персональный оркестр в персональном компьютере. – СПб.: Полигон, 1997. – 180 с.: ил.
Петелин Ю.В., Петелин Р.Ю. Персональный оркестр в РС – СПб.: «BHV – Санкт – Петербург», 1998. – 240 с.: ил.
Петелин Ю.В., Петелин Р.Ю. Cakewalk Pro Audio 9. Секреты мастерства. – СПб.: «БХВ – Санкт – Петербург», Издательская группа “Арлит”, 2000. – 432 с.: ил.
Петелин Ю.В., Петелин Р.Ю. Cakewalk. Примочки и плагины. – СПб.: «БХВ – Санкт – Петербург», Издательская группа “Арлит”, 2001. – 272 с.: ил.
Рабин Д.М. Музыка и компьютер: настольная студия. / Пер. с англ. Р.Н. Онищенко и А.Э. Лашковский; - Мн.: ООО “Попурри”, 1998. – 172 с. ил.
Радзишевский А. Компьютерная обработка звука. – М.: «Нолидж»,2000 – 240с.;ил
с. 96 – 110.
Сагман С. Microsoft Office 2000. – М.: ДМК Пресс, 2002. – 672 с.; ил.
Свитова Т.В. Педагогические инновации в очном и дистанционном обучении (на примере музыкального образования)/ Актуальные проблемы современной науки и образования/Материалы Всероссийской научно-практической конференции с международным участием. – Том VII, ч.1 – Февраль, 2010 – с.547-552
Скрипкин Д. Л. История музыкальных изобретений и понятие музыкальная информация /[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Смирнов Д.С., Логутенко О.И. Аппаратные средства мультимедиа. Аудиосистема РС. – СПб.: «БХВ – Санкт – Петербург», Издательская группа “Арлит”, 1999. – 384 с.: ил.
Тараева Г.Р. Компьютер и инновации в музыкальной педагогике. – М.: Издательский дом «Классика – XXI», 2007. – 128 с.
Фёдоров А. ReBirth RB –338 2.0 // Музыкальное оборудование, 1999. - № 11. – с.66 – 78.
Фигурнов В.Э. IBM PC для пользователя. Краткий курс. – М.: ИНФА –М, 2001. – 480 с.; ил.
Фишер Джеффри П. Создание и обработка звука в Sound Forge; пер. с англ. С.В. Корсакова. – М.: Издательство «НТ Пресс», 2005. – 136 с.
Фролов М. Учимся музыке на компьютере. Самоучитель для детей и родителей. – М.: Лаборатория базовых знаний, 2000. – 272 с.
Харуто А.В. “Музыкальная информатика. Компьютер и звук” Учебное пособие. – М, МГК им. Чайковского. - 2000. 387с., илл.
Харуто А.В. Музыкальная информатика. Теоретические основы. – М.: ЛКИ, 2009. – 400с.
INTERNET – джерела:
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
І[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Статті про найбільш відомі музичні програми, аналітичні матеріали на тему музики.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Музична програма про электронну і прогресивну музику.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Музичний софт-рейтинг.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Опис різних програм та модулів для роботи зі звуком.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Опис муз. програм.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Сайт про звукове обладнання.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Все про створення музики на PC: Музичні новини, Програми, Статті. Музична документація, Тексти по створенню музики, Cучасная электрона музика, Aранжування і т.д.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Загальні відомості про цифровий звук. Програми. Огляди.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Статті, програми для роботи зі звуком.
13PAGE 15
13PAGE 142015
Заголовок 1 Заголовок 215