СУТЬ ТА ФУНКЦІЇ НАВЧАННЯ ФІЗИКИ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ

Цехмійстер В.А.
студент 5 курсу фізико-математичного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка
м.Кам’янець-Подільський, Україна
СУТЬ ТА ФУНКЦІЇ НАВЧАННЯ ФІЗИКИ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ
Стаття присвячена розвитку пізнавальних здібностей учнів на уроках фізики, пізнавальній діяльності учнів у навчальному процесі.
Ключові слова: фізика, учень, учіння, навчання, дидактика, уміння.

Фiзика є фундаментальною наукою, яка вивчає загальнi закономiрностi перебiгу природних явищ, закладає основи свiторозумiння на рiзних рiвнях пiзнання природи i дає загальне обґрунтування природничо-наукової картини свiту. Сучасна фiзика, крiм наукового, має важливе соцiокультурне значення. Вона стала невiд’ємною складовою культури високотехнологiчного iнформацiйного суспiльства. Фундаментальний характер фiзичного знання як фiлософiї науки i методологiї природознавства, теоретичної основи сучасної технiки i виробничих технологiй визначає освiтнє, свiтоглядне та виховне значення шкiльного курсу фiзики як навчального предмета. [4]
Учіння - активна цілеспрямована діяльність школярів, яка полягає у засвоєнні знань, навичок та умінь, способів їх набуття, форм поведінки та видів діяльності.
Навчання - це організована, двостороння діяльність, спрямована на максимальне засвоєння та усвідомлення навчального матеріалу і подальшого застосування отриманих знань, умінь та навичок на практиці.[3]
Учіння в традиційній дидактиці розумілося як механістичне тлумачення у психології. Воно являло собою засвоєння певного комплексу готових знань шляхом заучування, яке здійснювалося відповідно до закономірностей поєднання уявлень у свідомості учнів. Таке розуміння суті учіння як простого репродуктивного процесу зумовлювалося загальним розумінням особистості учня як простого об'єкта педагогічного процесу. Сучасна теорія навчання, збагачена новими досягненнями психології, виходить із нового визначення поняття і суті навчання. За цим визначенням головною ознакою навчання є активність, продуктивність і творчість того, хто вчиться. У психології суть учіння визначається як зміна дій, які відбуваються на основі вироблених умінь та навичок і сприяють набуванню досвіду, розвитку здібностей, формуванню особистості і виробленню основ світогляду. В цьому розумінні учіння розглядається як форма діяльності, в якій поведінка і психічні особливості індивіда змінюються не тільки під впливом зовнішніх умов, а й залежно від наслідків його власних дій.[2]
Учіння завжди було пов'язане із запам'ятовуванням: запам'ятовування фактів, утримування матеріалу в пам'яті, запам'ятовування і відтворення засвоєних уявлень — все це становить органічну складову частину учіння. Запам'ятовування — це не єдина не головна мета учіння, однак воно завжди виступає як один із факторів у будь-якій його формі. З позицій якісно нових завдань школа у своїй освітньо-виховній роботі застосовує новий підхід до розуміння взаємозв'язку між навчанням і учінням, при якому особливо великого значення надається мотивації і заохочувальній ролі навчальної діяльності учнів. Навчальна діяльність учителя спрямована на розвиток розумової активності учнів, їх самостійності і творчості на основі попередньо досягнутих теоретичних і практичних знань з фізики.
Процеси навчання та учіння у фізиці як дві особливі форми діяльності, пов'язані з учителем та учнем, взаємно переплітаються і утворюють одну нерозривну єдність навчального процесу.
З методологічного погляду для визначення суспільного значення навчального процесу і для його реалізації в конкретних умовах навчання найважливішими є два основні моменти:
а)навчальний процес — це цілеспрямований процес;
б)при реалізації цілеспрямованості цього процесу його діалектична суть реалізується в повному обсязі.[1]
Мета як первинна педагогічно-дидактична категорія виражає насамперед ставлення, зацікавлення і вимогу суспільства стосовно того, як має здійснюватися процес формування особистості молодої людини.
Мета як основоположний визначальний фактор навчального процесу виражає в загальній та абстрактній формі плани та вимоги відносно напряму та якості особистісного профілю молодого покоління, які сприяють розвиткові навчального процесу відповідно до потреб соціально-економічної структури суспільства.
Абстрактний характер мети не забезпечує точної орієнтації відносно пошуків та реалізації цільових планів формування особистості учня в умовах навчального процесу. 3 цього погляду особливе значення має той факт, що мета як основоположний фактор об'єктивно пов'язана із змістом освіти. У рамках змісту освіти конкретизуються й формуються цілі, які мають бути реалізовані в навчальному процесі. Через це відношення «мета — зміст навчання» виразно виявляється в площині конкретизації цілей у змісті фізики.
Першорядне значення змісту освіти полягає передусім у тому, що цей фактор взаємодіє з основними суб'єктивними факторами навчального процесу — учителем та учнем. На основі зв'язку «вчитель - зміст» розвивається цілеспрямована навчальна діяльність учителя, а на основі активного зв'язку «учень — зміст» — навчальна діяльність учня. Обидві ці діяльності, доповнені різними методами, формами, засобами які, утворюють за допомогою своїх різноманітних зв'язків єдність навчального процесу. Для його свідомого спрямування в потрібному напрямі необхідна система загальних правил укладена на основі закономірних зв'язків між основними факторами: «вчитель — зміст», «учень — зміст» і «учитель — учень».
Пояснення визначальних вертикальних зв'язків між метою, змістом і процесом за допомогою понять «конкретизація та реалізація цілей», а також горизонтальних зв'язків «учитель — учень», що зумовлюють виникнення, перебіг та результати навчального процесу, дає можливість точніше визначити взаємозв'язок між змістом навчання і зазначеними основними факторами виховання та навчання з погляду його діалектичної суті.
Зокрема, у пізнавальному процесі з фізики, суть і функція навчання виявляються у вивченні загальних закономірностей перебігу природних явищ, закладанні основи світорозуміння на різних рівнях пізнання природи і дає загальне обгрунтування природничо-наукової картини світу. Сучасна фізика, крім наукового, мас важливе соціокультурне значення. Вона стала невід'ємною складовою культури високотехнологічного інформаційного суспільства, фундаментальний характер фізичного знання як філософії науки і методології природознавства, теоретичної основи сучасної техніки виробничих технологій визначає освітнє, світоглядне та виховне визначення шкільного курсу фізики як навчального предмета.[5]
Отже, загальновизнаною iдеєю сучасного навчання вважається його вiдповiднiсть розвитку науки, а також тим методам пiзнання, якi в науцi є вирiшальними. Історично у класичнiй фiзицi склалося так, що спочатку нагромаджувалися факти, якi потiм систематизувалися й узагальнювалися. На їх пiдставi вченi висловлювали концептуальнi iдеї, пропонували теоретичнi моделi, завдяки яким факти отримували певну iнтерпретацiю. Згодом встановлювалися закони, формулювалися принципи, на основi яких створювалися теорiї. Такий пiзнавальний цикл фiзики спрямовувався на пояснення фiзичних явищ i процесiв оточуючого свiту загалом, а також супроводжувався практичним використанням фiзичного знання для створення технiчних засобiв дiяльностi людини i виробничих технологiй.
Література
Атаманчук П.С. Дидактичні забезпечення семінарських занять з курсу «Методика навчання фізики» (загальні питання): навчальний посібник. – 2-е видання, виправлено і доповнено. / П.С.Атаманчук, О.М.Семерня, Т.П.Поведа. – Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2011. – 384с.
Атаманчук П.С. Управління процесом навчально-пізнавальної діяльності. — Кам'янець-Подільський : К-ПДПІ, 1997. — 136 с.
Психологія: підручник / Ю.Л. Трофімов, В.В. Рибалка, П.А. Гончарук та ін.; за ред. Ю.Л. Трофімова. — К. : Либідь, 2003. — 560 с.
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика. 7-11класи. Астрономія 11клас / уклад. О.М.Євлахова, М.В.Бондаренко. – Х.: Вид. група «Освіта», 2011. – 120с.
Шарко В.Д. Сучасний урок фізики: технологічний аспект : посібн. для вчителів та студентів / В.Д. Шарко. – Херсон: Олді-Плюс, 2004. – 190 с.