Методичний посібник Основи проектно-технологічної діяльності

ЗК «МГА»
















МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДО ВИКОНАННЯ ТВОРЧОГО ПРОЕКТУ























Вчитель технічної праці
Москвін В.Л






Запоріжжя
2015




Вступ
Одним з основних структурних елементів закладених у трудове навчання – є метод проектів. Ефективність формування проектно-технологічних знань та умінь учнів залежить від активного залучення їх до проектної діяльності та вірного підбору суспільно корисних виробів, що проектуються та виготовляються.
На відповідних етапах виконання проекту необхідно використовувати такі методи як метод розв’язування технічних задач, методи конструювання і моделювання, словесні методи, методи демонстрації (зокрема, демонстрація прийомів роботи), методи практичної роботи (зокрема, тренувальні вправи, пробне виконання роботи) і ін. При цьому можливе дублювання ряду прийомів і операцій, що вже частково засвоєні учнями.
При виготовленні спроектованих виробів необхідно прищеплювати учням звичку планувати свою роботу, підбирати потрібні пристрої і інструменти, раціонально організовувати робоче місце, тощо. Для розвитку творчих здібностей учнів доцільно, щоб вони займались проектно-технологічною діяльністю, розв’язували технічні задачі, розробляли конструкції виробів, відпрацьовували технологію їх виготовлення, знайомилися з сучасними досягненнями техніки та технології. Важливо навчити учнів самостійно розробляти проекти, виконувати технологічну документацію та виготовляти вироби.
У процесі виготовлення виробів і засвоєння прийомів роботи варто звертати увагу учнів на правильність робочої пози і хватки інструменту, а також на відпрацювання техніки виконання технологічних операцій. Цьому сприяє використання у навчальному процесі тренажерів, та інших технічних засобів навчання.
Під час занять і уроків трудового навчання необхідно вимагати від учнів знань та дотримання правил безпеки праці і виконання санітарно-гігієнічних вимог. Загальні положення з правил безпеки праці слід вивчати у кожній майстерні на вступному занятті, а техніку безпеки при виконанні технологічних операцій – безпосередньо перед їх виконанням.
Кожен з етапів проекту оцінюється вчителем. В цілому за проект учень отримує оцінку після його захисту.
Виробами, які проектуються і виготовляються можуть бути пристрої, моделі або будь-які вироби, що будуть використані чи реалізовані.
Як зазначалось вище, успішність та ефективність проектування забезпечується за умови правильно та послідовної, організаційно-спланованої роботи вчителя та учня, в основ якої лежить логічна послідовність дотримання етапів виконання проектів. Аналіз науково-методичної літератури свідчить, що деякі науковці пропонують розв'язувати творчі проекти через виконання трьох основних етапів: організаційно-підготовчий, технологічний та заключний етапи. На наш погляд, зміст виконання проектно-технологічної діяльності має складатися з таких етапів (стадій), які взаємопов'язані між собою і найефективніше розкривають послідовність розроблення та виконання проекту: організаційний, підготовчий, конструкторський,технологічний, заключний.


Організаційно-методичні умови проектно-технологічної діяльності школярів
Проектно-технологічний підхід докорінно змінює уявлення про методику трудового навчання, тому є необхідність в розкритті специфіки організації процесу трудового навчання під час реалізації цього: підходу. Навчання школярів проектно-технологічній діяльності є частиною технологічної освіти, що полягає в оволодінні школярами технологічною культурою, досягнутим рівнем перетворюючої діяльності в матеріальному І духовному виробництві і сфері послуг.
Результативність впровадження в освітній процес проектно-технологічної діяльності значною мірою визначається певними організаційно-методичними умовами. Адже особливістю проектно-технологічної діяльності є те, що учень повинен виявити та вивчити проблему, зібрати І проаналізувати необхідну інформацію, розробити ескіз власного виробу, виготовити його і привселюдно захистити свій проект, тобто організувати свою практичну діяльність у всій проектно-технологічний послідовності - проекти всі етапи: від ідеї до її втілення та реалізації в моделі, виробі.
Проблема ефективної організації проектно-технологічної діяльності досить складна і вимагає вирішення низки організаційних проблем як учнем, так і організаційно-методичних питань вчителем трудовою навчання.
Здійснений аналіз психолого-педагогічної і методичної літератури, вивчення досвіду вчителів-практиків та власний педагогічний досвід дав нам можливість дійти до висновку, що успішним процес проектно-технологічної діяльності буде, якщо враховує наступні організаційно-методичні умови:
забезпечуватиметься відповідна теоретична, практична і методична підготовка вчителя трудового навчання до організації проектно-технологічної діяльності;
здійснюватиметься перспективне і поточне планування проектно-технологічної діяльності;
учні оволодіють основними етапами проектно-технологічної діяльності;
створюватиметься банк ідей та інформації про об'єкти проектування;
кожному учневі буде забезпечений вільний вибір об'єктів проектування та режим технологічної діяльності;
вчитель постійно стимулюватиме проектно-технологічну діяльність учнів;
буде постійно здійснюватися нормування на виготовлення об'єктів проектування;
вчитель реалізовуватиме особистісно орієнтований підхід на уроках трудового навчанні під час виконання творчих проектів;
забезпечуватиметься розвиток творчого потенціалу учнів під час виконання проектів;
органічно поєднуватиметься урочна та позаурочна навчально-трудова діяльність учнів з проектування і виготовлення виробів;
органічно поєднуватиметься індивідуальна, парна та групова форми виконання творчих проектів;
здійснюватиметься формування в учнів навичок самостійної діяльності.
Зміст кожної умови передбачає чітку, послідовну Й методично грамотну побудову навчально-виховного процесу на уроках трудового навчання під час організації проектно-технологічної діяльності. Розглянемо їх детальніше.
Реалізація в загальноосвітній школі нової програми, в основу якої покладений проектно-технологічний підхід, вимагає якісної підготовки і перепідготовки учителів трудового навчання. Адже роль учителя у ній змінюється, він перетворюється з „урокодавця" в організатора пізнавальної, творчої діяльності учнів, менеджера освіти. Вміння використовувати проектно-технологічну діяльність - показник високої кваліфікації педагога, його інноваційного мислення, орієнтації на особистісний та професійний розвиток дитини у процесі навчанні.
Змінюються й функції вчителя в процесі виконання учнями проектів, які полягають у:
консультуванні, допомозі у підборі проектів;
спостереженні за ходом роботи учнів;
наданні допомоги окремим учням і стимулюванні їхньої навчально-трудової діяльності;
підтримці робочої обстановки в класі;
забезпеченні неперервного руху учнів під час роботи над проектом. Треба вміти допомогти учневі, не виконуючи роботи замість нього.
аналізі і узагальненні роботи окремих учнів;
оцінці проектно-технологічної діяльності на кожному етапі проектно-технологічної діяльності.
Оскільки в процесі проектно-технологічної діяльності інтегруються знання учнів з різних дисциплін, то вчитель повинен не лише добре шати свій навчальний предмет, а й бути творчим, винахідливим, компетентним в інших галузях науки, бачити точки їх зіткнення.
Педагогу необхідно добре знати своїх школярів, їхні можливості, інтереси, бажання. Психологічна грамотність і компетентність учителя вкрай важливі для вмілої та чіткої організації проектно-технологічної діяльності учнів на уроках трудового навчання в 5-9 класах.
Реалізація нових програм з трудового навчання вимагає від учителя трудового навчання високої спеціальної та методичної підготовки, постійного удосконалення своєї педагогічної фахової майстерності. Без цього він не зможе допомогти учневі розвинути його творчий потенціал в процесі проектно-технологічної діяльності.










Характеристика основних етапів проектно-технологічної діяльності
На кожному етапі учнями здійснюється відповідна система послідовних дій у виконанні проекту, вчитель при цьому стає дійсно організатором навчально-трудової діяльності.



13 SHAPE \* MERGEFORMAT 1415

















Організаційно-підготовчий етап
Перший етап проектно-технологічної діяльності - організаційно-підготовчий, на якому перед школярами постає важлива проблема - правильно вибрати об'єкт проектування, адже від цього залежить найбільшою мірою успіх подальшої роботи. Під час цього етапу учні повинні вибрати і поставити перед собою проблему, усвідомити значення майбутнього виробу як для учня самого, так і для суспільства в цілому, визначитись в доцільності використання проекту. На цьому етапі школярі формують та пропонують різноманітні ідеї, а згодом і варіанти конструкції, вбачають та обговорюють оптимальний варіант запропонованої конструкції, найбільш вдаліші параметри дій своєї майбутньої конструкції і поряд з цим вибирають найбільш сприйнятливі сторони конструкцій, тобто ті, які учні вважають найкращими та досконалішими у їхньому випадку, з погляду умов використання ряду «пропонованих з власного досвіду та досвіду оточуючих. Вся ця робота розпочинається з пошуку інформації, у тому числі з використанням інтернет, наукових і періодичних видань. Завдання - зібрати якомога більше інформації з даного питання..
На цьому етапі учні здійснюють генерацію ідей, що є найважливішим елементом у проектно-технологічній діяльності, адже саме тут відбувається інтелектуальне зростання людини, встановлення особистості. Учень навчається аналізувати, порівнювати, робити узагальнення, проводити корекцію, планує свою наступну діяльність, поряд з тим він узагальнює вивчений матеріал, цим самим включаючи його в загальну систему своїх знань і умінь.
Заключним елементом цього етапу буде узагальнені та визначення з дизайном, а також з часом, який буде необхідний для виготовлення об'єкту проектування.
Отже, цей етап проектно-технологічної діяльності складається з наступних стадій: пошук проблеми, усвідомлення проблемної сфери, вироблення ідей та варіантів, формування основних параметрів, вибір оптимального варіанту та обґрунтування проекту, аналіз майбутньої діяльності, прогнозування майбутніх результатів. Засобами діяльності виступають особистий досвід учнів, досвід вчителів, батьків, а також засоби масової інформації - журнали, книги, Інтернет та ін.
Результатами діяльності учнів на даному етапі є набуття нових знань, умінь, а також визначений оптимальний варіант конструкції.
Конструкторський етап
Наступним етапом проектно-технологічної діяльності учнів є конструкторський етап, на якому юні винахідники складають ескіз своєї досконалішої та найкращої конструкції, яка відповідає як його, так і сучасним вимогам та дизайну, здійснюють підбір матеріалів та Інструментів, визначають найбільш доцільну технологію виготовлення обраної конструкції, виконують економічні, екологічні та мінімаркетингові дослідження Засобами діяльності виступають всі робочі інструменти І пристрої, якими користуються учні при розробці проекту. Результатами діяльності учнів на цьому етапі є набуття нових знань, умінь і готові графічні документи.
Конструкторський етап містить так» стадії: складання ескізу, розробка конструкторсько-технологічної документації, добір матеріалів, вибір інструментів та обладнання, вибір технології обробки деталей виробу, їх з'єднання, обробка, організація робочого місця, економічне та екологічне обґрунтування, мінімаркегингові дослідження, в яких визначають доцільність виготовлення проекту з точки зору економи матеріалів та енергоресурсів для його виготовлення. Перед тим, як що-небудь виготовити, треба зважити, у що обійдеться пропонована робота. Яким буде прибуток чи збиток? Відповіді на ці запитання дають економічні розрахунки. Таким чином, необхідно вчити школярів знаходити раціональні конструкції, проявляти заповзятість, спритність, кмітливість, щоб виготовити корисну річ з мінімальними матеріальними затратами, з недорогих матеріалів (чи навіть з їхніх відходів, обрізків) і, разом із тим, наділивши її цілий рядом переваг.
У проспекті творчого проекту на цьому етапі необхідно дати: обґрунтування витрати необхідних матеріалів, засобів, енергії для виготовлення виробу; визначення собівартості виробу, що виготовляється; визначення ціни виробу, передбачуваних прибутку і термінів реалізації.
Наступним моментом цього етапу буде здійсненні екологічної експертизи, де школярі повинні дати повну характеристику з точки зору екологічної безпеки виготовлення і не менш важливим є обґрунтування використаної сировини. І, нарешті, учні мають вивчити достатність схожих конструкцій на ринку і спромогтися, наприклад, через виставки знайти пропозиції на виготовлення цієї конструкції для реалізації.
Технологічний етап
На 3-му етапі - технологічному, учні виконують заплановані операції, здійснюють самоконтроль та оцінку якості виробу. Мета - якісне і правильне виконання трудової операції. Предмет діяльності - створений матеріальний продукт, знання, вміння і навички. Засоби - інструменти і обладнання, з якими
працює учень. Результат - набуття знань» умінь, і навичок. Закінчені технологічні операції є проміжним результатом діяльності учнів на цьому етапі.
Цей етап проектно-технологічної діяльності передбачає такі стадії, як виконання технологічних операцій, передбачених технологічним процесом, самоконтроль своєї діяльності, дотримання технологічної, трудової дисципліни, культури праці і оцінка якості варіантів конструкцій.
Заключний етап
На заключному етані здійснюється кінцевий контроль, порівняння і випробування проекту, порівнюють виготовлену конструкцію із запланованою, якщо знайдені недоліки та неполадки, намагаються їх усунути, аналізують проведену роботу, встановлюють чи досягли учні своєї мети, який результат їхньої праці, здійснюють самооцінку спроектованого виробу. На закінчення всього, учні захищають свій проект (виріб, плен, модель) перед однокласниками шляхом оформлення звітів, демонстрацією та відповідають на запитання. Тут учні встановлюють, чи досягли вони своєї мети, який результат їхньої праці.

Практична реалізація проекту
На початковому етапі роботи визначали, який проект буде виконуватися; індивідуальний, парний чи груповий. Якщо проект парний або груповий, то відбувається формування мікрогруп за інтересами, розподіл ролей, завдань відповідно до рівня знань, бажаної практичної діяльності в рамках проекту. Етапи діяльності школярів під час виконання творчих проектів можна прослідкувати за схемою, поданою нижче (схема 1.1).
На різних етапах навчання школярів проектно-технологічній діяльності застосовуються різні методи. Так, наприклад, на організаційно-підготовчому етапі, крім вербальних методів (розповіді, пояснення), використовуються методи демонстрації зразків раніше виконаних проектів, інформаційної підтримки, мозкової атаки.
Основним методом навчання проектно-технологічної діяльності на технологічному етапі виступає метод вправ, за допомогою якого відпрацьовуються дії і прийоми виконання окремих операцій. Тут використовується також і метод інформаційної підтримки шляхом демонстрації автоматизованих схем, креслень, технологічних операцій, прогресивних технологій.
Як уже зазначалось, на заключному етапі проектно-технологічної діяльності відбувається коректування об'єкта, його контроль і випробування, підготовка до захисту і сам захист. Тут використовуються методи інформаційної підтримки, демонстрації, проведення конкурсів творчих проектів.
У процесі дослідницької роботи розроблено і обґрунтовано схему розподілу обов'язків між учителем і учнями (схема 1.2)
























Схема 1.2 розподіл обов’язків між вчителем та учнями
Співробітництво вчителя та учнів в умовах здійснення проектно-технологічного підходу допомагає сформувати в школярів необхідні вміння і завдання, перетворюючи групові й індивідуальні консультації у дискусійний, дослідницький клуб, в якому розв'язуються складні і доступні для учнів проблеми.
В основі проекту лежить проблема. Для її розв'язання учням потрібне не тільки знання мовлення, але й володіння достатнім обсягом різноманітних предметних знань. Також вони повинні мати певні інтелектуальні (робота з інформацією, її аналіз, узагальнення і висновки), творчі (вироблення ідеї, варіантів розв'язання проблеми, прогноз результату запропонованого розв'язання), комунікативні (ведення дискусії, вміння слухати й чути співбесідника, відстоювати свою точку зору, висловлювати власну думку) вміння.
Під час виконання проектів учні приходять до висновку, що кожен виріб, послугу можна виконати різними шляхами, варіантів вирішення даного завдання є безліч. Тому все потрібно кілька разів намалювати, прочитати і, коли впевнений, який варіант найбільш технологічний, економічний, екологічний, відповідає вимогам дизайну, найбільш задовольняє вимоги школи, сім'ї або ринку, тільки тоді можна приступати до його виготовлення.

























Схема 1.1 Етапи діяльності школяра під час виконання творчих проектів

13 SHAPE \* MERGEFORMAT 1415
У творчу діяльність учні залучалися поступово. Для цього їм необхідно було ознайомитися з додатковою літературою з вибраної геми, розробити план її виконання. Основним принципом навчання за проектною методикою є особистісна орієнтація навчального процесу на інтереси і цілі учнів. Завдання вчителя полягає в тому, щоб допомогти школярам засвоїти інформацію, виразити своє ставлення до світу, подій.
Конкретизуємо більш детально зміст спільної роботи вчителя і учнів (таблиця II) на уроках трудового навчання в процесі проектно-технологічній діяльності на всіх етапах її виконання. Ця діяльність має відповідати правильній та логічній послідовності організації роботи як учня, так і вчителя також за визначеним, попередньо спланованим і обґрунтованим планом.


№ з/п
Стадія виконання
проекту
Зміст діяльності вчителя і учня

Організаційно-підготовчнй етап

1
Пошук проблеми.
Учні уважно слухають вчителя і аналізують
його запропоновані проблеми.
Вчитель пропонує учням ряд проблем. орієнтовний перелік об'єктів проектування, розповідає їм вимоги, які ставляться до проектів, якої необхідної технології потрібно їм додержуватися під час виконання проектів і критерії їх оцінювання.

2
Усвідомлення проблемної сфери.
Учні вибирають одну із запропонованих вчителем проблем, ту, що їм найбільш до вподоби і актуальна.
Вчитель, надає поради, консультації, допомагає
Учневі в усвідомленні проблеми.

3
Вироблення ідей та варіантів.
Учні, спираючись на знання та потребу у відповідних виробах, формують ряд ідей, а згодом і варіанти конструкцій проекту.
Вчитель спостерігає, надає консультації, допомагає більш точніше сформулювати тему проекту, надає поради щодо допоміжної літератури.

4
Формування основних параметрів і граничних вимог.

Учні визначаються з основними параметрами
проекту (розмір, функції і т.п.) та граничними
вимогами, які ставляться до майбутнього
виробу.
Вчитель здійснює уточнення, надає поради та
консультації.

5
Вибір оптимального варіанту та обгрунтування
проекту.
Учні із запропонованих варіантів конструюють найбільш вдалий, вибираючи Із запропонованих позитивні сторони конструкції. Вчитель здійснює контроль, надає консультації уточнює, доповнює.

6
Прогнозування
майбутніх
результатів.
Учні узагальнюють ескіз та оформлення
проекту (дизайн, витрата матеріалу,
визначаються з часом, що потрібен для
виготовлення виробу).
Вчитель слухає учнів, налає поради,
консультації.

Конструкторський етап

7
Складання ескізу.
Учні розробляють робочий ескіз виробу з
описанням.
Вчитель контролює, уточнює, допомагає.

8
Добір матеріалів
Учні визначають і записують декілька найменувань матеріалів і підбирають той, який їм найбільш підходить.
Вчитель надає поради.


9
Вибір інструментів,
обладнання.
Учні визначають і записують перелік необхідних інструментів і обладнань.
Вчитель надає поради.

10
Вибір технології
обробки деталей виробу, їх з'єднання, оздоблення.
Учні вибирають, аналізують і визначаються: якою раціональною технологією будуть обробляти деталі виробу, який вид з'єднання деталей будуть використовувати, як озлоблять готовий виріб.
Вчитель спостерігає, здійснює контроль, надає порадите консультації.

11
Економічне та
екологічне
обгрунтування.
Учні розраховують собівартість виробу. Проводять екологічну експертизу майбутнього виробу.
Вчитель надає допомогу, контролює.

12
Мінімаркетингові
дослідження.
Учні вивчають попит та пропозиції на спроектовану продукцію, розробляють власний товарний знак, здійснюють пошук пропозицій і можливостей реалізувати сконструйований об'єкт проектування.
Вчитель налає поради та консультації.


13
Організація
робочого місця.

Учні підбирають розміщують на робочому
місці матеріали, інструменти, звертають увагу
на освітлення, дотримання норм і правих
поведінки.
Вчитель надає допомогу.




Технологічний етап


14
Виконання технологічних
операцій.
Учні виконують операції з виготовленню деталей виробу, коректують послідовність операцій, режими обробки, послідовність складання виробу.
Вчитель спостерігає, контролює, надає консультації, допомогу, слідкує за дотриманням правил техніки безпеки під час виконання технологічних операцій інструментами га обладнанням.


15
Самоконтроль своєї діяльності.
Учні здійснюють контроль якості обробки деталей конструкції під час виготовлення та
складання виробу.
Вчитель спостерігає, контролює.


16
Дотримування технологічної,трудової дисципліни, культури праці.
Учні слідкують та контролюють за дотриманням дисципліни під час уроку, самовиховуються.
Вчитель спостерігає та здійснює контроль за поведінкою учнів.


17
Оцінка якості.
Учні оцінюють якість сконструйованого виробу, порівняно до відомих та теоретичного. Вчитель спостерігає, перевіряє, обговорює.



Заключний етап




18
Корегування виконаного виробу.
Учні порівнюють виконаний проект із запланованим, усувають недоліки та неполадки.
Вчитель аналізує, допомагає, надає поради.

19
Випробування
проекту.
Учні здійснюють випробовування готового
виробу.
Вчитель спостерігає, надає консультації.


20
Самооцінка проекту.
Учні здійснюють самоаналіз вартості, самооцінку досягнутих результатів
Вчьтель спостерігає, надає консультації.


21
Аналіз підсумків.
Учні здійснюють аналіз проведеної роботи, підводять підсумки.
Вчитель спостерігає.


22
Оформлення.
Учні оформлюють проект із встановленими
вимогами.
Вчитель надає допомогу, консультації, поради.


23
Захист проекту.
Учні перед однолітками та групою експертів виконують демонстрації відповідають на запитання.
Вчитель здійснює контроль, слухає, бере участь в оцінці проекту.
.




Важливо в процесі проектно-технологічної діяльності, щоб учні усвідомили, цю на всіх її етапах має бути не репродуктивне - строго послідовне дотримання стадій та елементів етапів взагалі, а оволодіння учнями алгоритмом організації, формування в них елементів технологічної культури, розвиток здатності до генерації ідей, їхнього аналізу, самостійного ухвалення рішення, формулювання власної думки, позиції, взаємодії і діалогу в процесі розв'язування спільних задач, розробці і виготовленні проектів.



Теоретичні підходи до впровадження методу проектів у процес трудового навчання
Важливим завданням на уроках трудового навчання, що побудовані на засадах організації проектно-технологічної діяльності школярів, є визначення і обґрунтування змісту навчального матеріалу, який пропонується учням.
У сучасний зміст освіти, крім системи науково обґрунтованих знань, умінь І навичок, включаються емоційно-ціннісне ставленні до навколишнього світу і досвід творчої діяльності!
Як уже зазначалося, проектно-технологічна діяльність здійснюється в чотири етапи, на кожному з яких зважуються визначені завдання і виконуються ті чи інші дії й операції. Отже, зміст матеріалу навчання школярів проекти в технологічній діяльності можна умовно поділити на чотири частини:
зміст, пов'язаний з навчанням учнів здійснювати організаційно-підготовчий етап проектно-технологічної діяльності;
зміст, пов'язаний г навчанням учнів здійснювати конструкторський етап проектно-технологічної діяльності;
зміст, пов'язаний з навчанням учнів виконувати технологічний етап проектно-технологічної діяльності;
зміст, пов'язаний з навчанням учнів вирішувати задачі заключного сталу проектно-технологічної діяльності.
Таким чином, зміст навчального матеріалу, яким повинні оволодіти школярі під час проектно-технологічної діяльності, буде складати систему знань, умінь, навичок і особистісних якостей, що дозволяють учням успішно вирішувати задачі щодо вибору, обґрунтування проекту, його якісного виконання, аналізу і реалізації кінцевого продукту.
Отже, у структуру змісту проектно-технологічної освіти школярів входять проектні та технологічні знання, уміння, навички і певні якості особистості.
Проектно-технологічні знання - це результат процесу пізнання сутності, структури, способів, засобів І результатів творчої перетворювальної діяльності, що знайшли адекватне відображення у свідомості людини у вигляді понять, суджень, уявлень, умовиводів і теорій.
Проектно-технологічні умінні і навички - це засвоєні людиною способи творчо-перетворювальної, техніко-конструкторської діяльності на основі отриманих знань, відповідно до досягнутого рівня науково-технологічного прогресу.
Якості особистості - це потенційні або актуальні властивості людини, що формуються в учнів під час проектно-технологічної діяльності і є необхідними для і успішного здійснення.
Виходячи із задач проектно-технологічної діяльності на кожному її етапі, загальний зміст проектно-технологічної освіти школярів можна визначити в такий спосіб.
Проектно-технологічні звання: базові технологічні поняття; способи перетворювальної діяльності; зміст основних етапів проектно-технологічної діяльності; сутність творчого проекту; вимоги до їхнього виконання, оформлення і захисту; технологічні, економічні, конструктивні, економічні, маркетингові, естетичні критерії оцінки проекту; властивості матеріалів та призначення інструментів і пристосувань, що використовуються, правила І способи користування ними; сутність основних методів рішення і творчих; задач; наукові основи моделювання -. конструювання; сутність основних економічних понять; сутність і призначення дизайну, дазайну-аналізу; сучасні вимоги дизайну; правила виконання креслень, ескізів, малюнків; сутність поняття і зміст компонентів культури праці; правила техніки при виконанні конкретних технологічних операцій; наслідки проектно-технологічної діяльності.
Проектно-технологічні знання учнів повинні носити системний, цілісний характер. Вони здобуваються в процесі вивчення різних шкільних предметів, а також у ході безпосередньої організації проектно-технологічної діяльності на уроках трудового навчання учнями 5-9 класів.
Нами виділені й практично-технологічні уміння і навички: учням необхідно вміти здійснювати пошук проблеми; вибирати найбільш технологічний, економічний варіант проекту; підбирати найбільш придатні матеріали, інструменти, пристосування і користуватися ними; складати технологічні карти, креслення, ескізи, малюнки й інші графічні зображення; вибирати найбільш раціональну технологію виготовлення виробу, визначати режими обробки деталей; розраховувати витрати матеріалів і часу на виготовлення проекту; здійснювати контроль якості обробки і збирання деталей проекту; застосовувати комп'ютерні технології В проектно-технологічній діяльності; конструювати об'єкти й оформляти проекти за допомогою ПМ, здійснювати конструювання, технічне і художнє моделювання розроблюваних проектів; організовувати своє робоче місце; планувати свою проектно-технологічну діяльність і передбачати її результат; дотримуватись правил техніки безпеки. Здійснювати самоаналіз та самооцінку досягнень і недоліків проекту; визначати екологічні обмеження проекту, проводити його екологічну експертизу; проводити дизаян-аналіз проекту; здійснювати економічне обґрунтування проекту, проводити мінімаркетингові дослідження; захищати виконаний проект; співвідносити проектно-технологічну діяльність з передбачуваною майбутньою професією; визначати рівень своєї готовності до проектно-технологічної діяльності.
Проектно-технологічні, уміння повинні бути комплексними, гнучкими і мобільними. Вони формуються і розвиваються шляхом спеціальних вправ, а також у процесі виконання окремих технологічних операцій.
Основні якості особистості, які мають бути сформовані в процесі проектно-технологічної діяльності, такі: працьовитість та самостійність, техніко-конструкторський світогляд і мислення, відповідальне ставлення до навчання і праці, прагнення до самоосвіти; розвиненість фантазії й уяви; сучасне економічне мислення; екологічна культура; сформованість почуття краси, естетичних ідеалів і смаків, естетичне ставлення до процесу і результатів проектно-технологічної діяльності, комунікативні здібності, чистота і культура мови, розвиненість почуття небезпеки і безпечної психомоторики, адекватна самооцінка своїх здібностей і можливостей.
Отже, система проектно-технологічних знань, умінь, навичок і особистісних якостей найбільш успішне розвиваються і формуються в процесі виконання школярами на уроках технічної праці в 5-9 класах навчальних творчих, проектів.
Крім цього, в результаті виконання учнями проектів в освітній галузі „Технологія" повною мірою забезпечується реалізація основних функцій, а саме:
дидактичної, спрямованої на поглиблення процесу формування системи політехнічних, загальнотрудових і спеціальних знань, умінь і навичок;
розвивальної - розвиток моторики і творчих здібностей, психічних процесів (сприйняття, уваги, уяви, пам'яті, мислення);
пізнавальної, яка передбачає розширення кругозору учнів, пізнавальних інтересів, формування світогляду;
виховної, яка позитивно формує морально-вольові якості особистості дитини: самостійність, ініціативність, бережливість, відповідальність тощо. .
У зв'язку з цим робота вчителя трудового навчання, яка побудована на засадах проектно-технологічної діяльності, передбачає використання сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів.
Робота над проектом, як зазначалося в попередньому розділі, - практика особистісно-орієнтованого навчання школярів в процесі конкретної праці учня з урахуванням його інтересів. У свідомості учня це мас такий вигляд: „Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені треба і де я можу ці знання застосувати".
Процес виконання творчого проекту передбачає комплексне поєднання вивченого теоретичного матеріалу і практичних робіт на уроках технічної праці зокрема, учні при виборі, обгрунтуванні і реалізації проекту вирішують: яку сферу діяльності їм вибрати; як вибрати тему проекту; як вибрати модель і конструкцію виробу; які матеріали доцільніше використовувати; яку технологію виготовлення проекту вибрати; де знайти шляхи збуту продукції.
Навчальні проекти, що виконуються школярами на уроках трудового навчання, можна класифікувати за такими ознаками:
- за проведеною діяльністю: дослідницькі проекти, які потребуютьдобре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предметадослідження для всіх учасників, його соціальної значущості. Вони повністюпідпорядковані логіці дослідження і мають відповідну структуру:обгрунтування теми дослідження, аргументація її актуальності, визначенняпредмета і об'єкта, завдань і методів, висунення гіпотез розв'язання проблема ішляхів її розв'язання;
- практико-орієнтовані проекти, в яких результат діяльності учасників чітко визначено з самого початку, він орієнтований на їх соціальні інтереси (документ, рекомендації, проект шкільного сапу). Проект потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них. Особливо важливою є охорона організація координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень та презентації отриманих результатів і можливих засобів їх упровадження у практику;
- інформаційні проекти - спрямовані на збирання інформації про який-небудь об'єкт, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів. Ці проекти потребують добре продуманої структури, можливості систематичної корекції у ході роботи над проектом. Структуру цього проекту можна позначити наступним чином: мета проекту, Його актуальність, методи отримання (літературні джерела, засоби масової інформації, бази даних, Інтернет) та оброки інформації (її аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фатами, аргументовані висновки), результат (стаття, реферат, відеофільм). Такі проекти можуть бути частиною будь-якого іншого проекту,
- творчі проекти, які не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників, вона розвивається, підпорядковуючись кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту. Вони заздалегідь домовляються про заплановані результати і форму їх представлення - звіт, реферат, відеофільм тощо;
за галуззю виконання: предметні (виконуються у рамках одного назчального предмета) і інтегровані (це такі проекти, де в процесі їх виконання використовуються знання з інших дисциплін);
за змістом: інтелектуальні, матеріальні, екологічні, сервісні, комплексні;
за складом учасників: учні одного класу, однієї школи, міста, регіону, країни, різних країн світу;
за кількістю учасників: індивідуальні, групові і колективні (при виконанні групових і колективних проектів учителю необхідно поділити обов'язки між учнями та визначити відповідальність кожного за виконання проекту в цілому);
за тривалістю виконання: короткотривалі (реалізація проекту за кілька уроків з програми предмета), середньої тривалості (від тижня до місяця) і довготривалі (реалізація проекту охоплює кілька місяців).
На практиці, частіше доводиться мати справу зі змішаними типами проектів.
Аналіз науково-методичної літератури, а саме праць О.М.Коберника, В.К.Сидоренка, ВД.Симоненка, Г.В.Терешука і ряду інших науковців та вчителів-практиків свідчить, що навчальний проект на уроках трудового навчання складається з практичної і теоретичної часини. Практична частина навчального проекту, як відомо, передбачає виготовлення учнем виробу, а до теоретичної частини необхідно віднести проектно-технологічну документацію, тобто звіт про розробку та виготовлення виробу, в якому зазначається актуальність, будова і містяться усі відомості, що потрібні для виготовлення, контролю й експлуатації проектованого виробу.
Сконструювати і виготовити іграшки, приладдя, головоломки, розгортки об'ємних виробів, совки, підставку для паперу та олівців, гачки для вішалок, нависні вушка, підставку для книг, підставку для малювання, підставку для паяльника, головоломки тощо.
7 клас
Сконструювати і виготовити годівничку для пташок, ящик для конструктора, пристрій для пропилювання лобзиком, поличку для квітів, банкетку, стільчик, набір роздільних дощок, кухонну лопатку, кашпо, світильник, сувеніри, розпушувач, набір іграшок, підставку для інструменту, лавочку для малюка, вішалку, підставку під гарячі предметні, набір садового інвентарю, одноламповий світильник, молоток, декоративний підсвічник для однієї свічки, поштовий ящик тощо.
8 клас
Сконструювати і виготовити складальний стільчик, перемикач ялинкових гірлянд, модель світлофора, тумбочку для аудіотехніки, настінний світильник, набір кухонного приладдя, поличку під телефон, посуд, робочий Інструмент, пристрій для центрування отворів, підсвічник для кількох свічок, підставку для касет, поличку для аудіотехніки, світлоповертач декоративного світильника, скриньку, вішалку для одягу, лопату для прибирання снігу, будиночок для пташок тощо.
9 клас
Сконструювати і виготовити меблі, куточок для аудіо- і відеотехніки, дитячу іграшку, охоронний пристрій, стенд для вивчення ПДР, верстат для намотування котушок електромагнітів, електричний варіант гри «Морський бій», тумбочку під телевізор, крісло-каталку, журнальний столик тощо.
Масив тематики проектів дійсно є лише орієнтованим, оскільки неможливо передбачити, які теми у школярів викличуть найбільший інтерес. Ймовірно, вихід із положення полягає в постійному збільшенні масиву, тобто у створенні банку ідей та інформації і його пред'явленні школярам за допомогою комп'ютерів або інших джерел інформації.
Тематика призначена для створення школярем асоційованої нової теми, що вже можна розглядати як творчий акт. Головне при цьому, щоб учні вибрали для себе об'єкт проектування, тему проекту, тобто виріб, який вони дійсно хотіли б удосконалити, запропонувати на ринок, ввести в предметний світ, яким хотіли б задовольнити потреби людей.
Нічого страшного, якщо теми будуть повторюватись у навчальній групі - в процесі проектування учні самі зрозуміють, що двох однакових виробів (або послуг) ніхто пропонувати на ринок не може.
У результаті проведеного нами дослідження маємо можлнвісті» визначити основні вимоги до проектованого виробу:
1. Посильність. Варто враховувати можливості учня (фізичні,Інтелектуальні, матеріальні), школи і вчителі.
2. Наступність. Зміст проектної діяльності школяра повинен враховуватизнання й уміння засвоєних раніше розділів.
Технологічність. Полягає в можливості максимально простого виготовлення виробу, зокрема, на наявному устаткуванні, з доступних матеріалів, з найменшими витратами праці, тобто вибір найбільш раціональної технології.
Економічність, Економічність вимагає виготовлення виробу з найменшими витратами, з одержанням найбільшого прибутку при реалізації або експлуатації виробу.
Екологічність. Полягає в тому, що виготовлення н експлуатація виробів не спричинять істотних змін у навколишньому середовищі, порушень у життєдіяльності людини, тваринного і рослинного світу.
Безпека. Передбачається як на стадії виконання проекту, так і на стадії експлуатації. Безпека пов'язана із системою заходів для охорони праці, виробничою санітарією, гігієною і т.д. У проекті повинна виключатися можливість травматизму і професійних захворювань.
7. Ергономічність. Тісно пов'язана з науковою організацією праці іпередбачає устаткування робочого місця з найменшими енергетичнимивитратами людини при обслуговуванні.
8: Системність. Зміст робіт з виконання проекту повинен комплексно відображати вивчений матеріал протягом року, бути політехнічно спрямованим.
9. Творча спрямованість і цікавість. Передбачає творчу діяльність іврахування інтересів дітей.
Посильність. Передбачав відповідність рівню підготовки учнів, їх індивідуальним, віковим і фізіологічним можливостям.
Відповідність вимогам дизайну. Проектований виріб повинен бути естетично красивим, у ньому мають гармонійно поєднуватись усі деталі і колірна гама, а також бути практичним, функціональним.
Суспільно-особистісна значущість. Виготовлений виріб повинен мати певну цінність, бути корисним для конкретної особистості чи суспільства.
Запропонований підхід до вибору індивідуальних проектів підводить учня до необхідності здійснювати аналіз та синтез усього багажу знань, практичних умінь, стимулює самостійний пошук, дає змогу забезпечити індивідуальний та оптимальний темп у навчанні.
Участь школяра в проектно-технологічній діяльності полягає не у виготовленні виробу за готовим зразком, а в засвоєнні оптимальних шляхів проектування. Почуття свободи вибору робить діяльність усвідомленою, продуктивною і більш результативною.


Методика навчання учнів проектуванню виробів з конструкційних матеріалів
У традиційних методиках трудового навчання питання щодо проектно-технологічної діяльності практично не розглядалось. Але, розробляючи експериментальну методику, спираючись на основні загально-дидактичні принципи і положення, які було обґрунтовано і докладно розглянуто у чисельних публікаціях та посібниках відомих методистів та науковців (В.М.Мадзігон, М.В.Матяш, ВК.Сидоренко, В.Д.Симоненко, Г.В.Терещук, ДО.Тхоржовський та ін.). Розглянемо більш докладно, на які дидактичні положення та принципи повинен спиратись учитель трудового навчання у процесі організації проектно-технологічної діяльності.
Як відомо, якою б ефективною не була організація процесу проектно-технологічної діяльності, завжди впровадження нового супроводжується труднощами, різними бар'єрам» та перешкодам.
Проведене нами дослідження і досвід учителів-практиків свідчить, що, дійсно, організація проектно-технологічної діяльності викликає у вчителів певні труднощі. Це пов'язано з низкою істотних причин, на які хотілося б звернути увагу.
Не всі учні в силу їхніх індивідуальних особливостей, рівня Інтелектуального розвитку можуть в повному обсязі засвоїти теоретичний матеріал, що пропонується програмою. Особливо це стосується дітей 5-7 класів, які не завжди чітко розуміють суть проектної діяльності. Це пов'язано в першу чергу з тим, що учні цього віку мають більш конкретне мислення, ніж учні старших класів. В нашому випадку необхідно, насамперед, познайомити їх з термінологією і змістом проектування - це може зіграти велику роль у наступній навчальній діяльності в старших класах. Варто вважати успішним результатом, коли учень у 5-7-х класах засвоює і досить упевнено використовує прийоми проектування щодо вирішення конкретних завдань.
Виконання творчих проектів учнями 5-9 класів має забезпечити залучення дітей до творчої діяльності. Такий підхід є новим, оскільки до теперішнього часу одним з головних недоліків трудового навчання як шкільного предмету було те, що діти виконували інструкції учителя. Методика формування умінь І навичок була побудована головним чином на демонстрації прийомів. Якщо раніше учитель виконував креслення майбутнього виробу на дошці і в ході вступного інструктування пояснював зміст завдання, поетапно демонстрував технологію виготовлення виробу, то сьогодні мови йде про те, щоб учень самостійно опрацював проблему і на основі цього запропонував її розв'язок. Разом з тим, вперше школяр зустрічається із задачами, у яких немає єдиного правильного розв'язку. Сьогодні для учителя на перший план виходить завдання навчити учня мислити. Для учнів 5-7 класів це особливо важко, вони неспроможні дивитись у перспективу. Для них потрібні завдання невеликого обсягу, щоб результат роботи можна було побачити в межах одною уроку. Лише тоді можна сподіватись, то учень його виконає і буде розуміти сутність процесу проектування.
Інший шлях навчання учнів процесу проектування - ознайомлення з способами проектування. Для учнів 5-7 класів достатній спосіб проектування, капи із запропонованих відомих конструкцій виробу учень вибирає якусь одну конструкцію і лише удосконалює її зі своєї точки зору. Учень може змінити тільки один елемент конструкції - це вже І буде елементарне проектування. Більш важкий спосіб необхідно застосовувати в старших класах - це коли Із запропонованих відомих конструкцій учень має вибрати позитивні сторони з кожного розділу і сформувати та змакетувати свій оптимальний найвдаліший варіант. Для полегшення вибору позитивних сторін та формування кращої конструкції проектованого виробу пропонується учням використовувати таблицю.
Зрозуміло, що школярів може лякати проектування, яке по суті дуже нагадує відоме "піди туди - не знаю куди, знайди те - не знаю що". При виконанні проектів учні вперше знайомляться з ймовірностями задач, коли критерій правильності не пов'язаний з певним еталоном, а визначається відсутністю внутрішнього протиріччя і відповідністю функції мети.
На жаль, пропозиція учням подумати, здогадатися або обміркувати призводить до зустрічного запитання - як це? При цьому часто очікують або вимагають пояснень матеріалу, тобто віддають перевагу репродукції, діяльності, яка обмежує ріст інтелектуальних умінь. Для зняття такого бар'єру можна порекомендувати використовувати метод вільної дискусії" "мозковий штурм", імітаційну діяльнісну гру (з ролями „виробник-споживач", «конструктор-технолог», дизайнер-виробник").
В учнів спостерігається великий острах зробити що-небуть не так. У молодших підлітків це побоювання посилюється страхом перед зниженням оцінки.
У зв'язку з цим вчителю необхідно частіше підкреслювати, шо правильніше, знайденого або запропонованого визначається, по-перше, кількістю пропонованих варіантів, по-друге, повнотою обгрунтування їх прийняття або заперечення, переконливістю аргументації.
Більше того, школярі повинні зрозуміти, що навіть невдале рішення значно краще відсутності будь-якого, що прагнення до результату завжди приведе до розв'язання. Воно може бути слабким або сильним, але буде високо оцінене обгрунтування автора, ясність авторської позиції і точка зору.
Школярі часто бояться звертатися по допомогу, відверто говорити про проблеми, які виникли - вчителю необхідно стимулювати звернення по конструктивну допомогу, правильне формулювання такого запитання. Добре, якщо учні здатні виносити на розгляд вчителя і товаришів альтернативні пропозиції.
Встановлено, що новим і незвичним для учителя є навчання дітей на перших двох етапах - організаційно-підготовчому та конструкторському, оскільки саме вони пов'язані з безпосереднім навчанням дітей проектуванню. Наступні етапи проектно-технологічної діяльності - технологічний і заключний передбачають безпосереднє виконання трудових операцій та випробовування, реалізацію і захист проекту, що є більш „традиційним" для уроків трудового навчання.
У зв'язку з цим виникає необхідність в обґрунтуванні методики кавчання учнів проектуванню в 5-6-х класах, оскільки, як засвідчила проведена нами дослідно-експериментальна робота, це має характерні особливості і неабияке значення. Як відомо, дітям цього віку досить важко Освоїти складний для їх розуміння теоретичний матеріал, що пропонується новою програмою, зокрема кожного варіанту і сформувати та змакетувати свій оптимальний найвдаліший варіант. Для полегшення вибору позитивних сторін та формування кращої конструкції проектованого виробу пропонується учням використовувати таблицю.
Зрозуміло, що школярів може лякати проектування, яке по суті дуже нагадує відоме "піди туди - не знаю куди, знайди те - не знаю що". При виконанні проектів учні вперше знайомляться з ймовірностями задач, коли критерій правильності ие пов'язаний з певним еталоном, а визначається відсутністю внутрішнього протиріччя і відповідністю функції мети.
На жаль, пропозиція учням подумати, здогадатися або обміркувати призводить до зустрічного запитання - як це? При цьому часто очікують або шмагають пояснень матеріалу, тобто віддають перевагу репродукції, діяльності, яка обмежує ріст інтелектуальних умінь. Для зняття такого бар'єру можна порекомендувати використовувати метод вільної дискусії" "мозковий штурм", імітаційну діяльнісну гру (з ролями „виробник-споживач", «конструктор-технолог», «дизайнер-виробннк»).
В учнів спостерігається великий острах зробити що-небудь не так. У молодших підлітків це побоювання посилюється страхом перед зниженням оцінки.
У зв'язку з цим вчителю необхідно частіше підкреслювати, що правильність заданого або запропонованого визначається, по-перше, кількістю пропонованих варіантів, по-друге, повнотою обґрунтування їх прийняття або заперечення, переконливістю аргументації.
Більше того, школярі повинні зрозуміти, що навіть невдале рішення значно краще відсутності будь-якого, що прагнення до результату завжди приведе до розв'язання. Воно може бути слабким або сильним, але буде високо оцінене обгрунтування автора, ясність авторської позиції І точка зору.
Школярі часто бояться звертатися по допомогу, відверто говорити про проблеми, які виникли - вчителю необхідно стимулювати звернення по конструктивну допомогу, правильне формулювання такого запитання. Добре, якщо учні здатні виносити на розгляд вчителя і товаришів альтернативні пропозиції.
Встановлено, що новим і незвичним для учителя є навчання дітей на перших двох етапах - організаційно-підготовчому та конструкторському, оскільки саме вони пов'язані з безпосереднім навчанням дітей проектуванню. Наступні три етапи проектно-технологічної діяльності - технологічний і заключний передбачають безпосереднє виконання трудових операцій та випробовування, реалізацію і захист проекту, що є більш „традиційним" для уроків трудового навчання.
У зв'язку з цим виникає необхідність в обґрунтуванні методики кавчання учнів проектуванню в 5-6-х класах, оскільки, як засвідчила проведена нами дослідно-експериментальна робота, це мас характери; особливості І неабияке значення. Як відомо, дітям цього віку досить важко Освоїти складний для їх розуміння теоретичний матеріал, що пропонується новою програмою, окрема сутність процесу проектування, запам'ятати з першого разу всі етапи, події тощо.
В процесі дослідження встановлено, що в основі навчання учнів 5-6 класів проектуванню має лежати дидактична гра, яка дає змогу дітям пофантазувати, зіграти роль конструктора, технолога, інженера тощо.
Поступово, крок за кроком на кожному уроці вчителю трудового навчання необхідно залучати учнів до обговорення, аналізу об'єктів, предметів, явищ, діяльності гак, що5 учні в доступній формі змогли засвоїти етапи проектно-технологічної діяльності.
Провідною формою організації проектно-технологічної діяльності п'ятикласників, як показали проведені дослідження, є колективи, частково -групова. У шостому класі мас переважати групова, а в 7-9 класах -індивідуальна і парна.
На перших заняттях вчитель повинен ознайомити учнів з видами інформаційних джерел, їх значениям для людини і сучасному технологічному світі. При цьому необхідно максимально залучати їх до загального обговорення і створення на цій основі колективного об'єкту технологічної діяльності шляхом методу фантазування. Важливо кожному учневі, без винятку, надати можливість висловити свою думку щодо доцільності й необхідності певних об'єктів, їх значенню на цей час для нього, сім'ї, суспільства. Так кожен школяр вносить свою частку до створення колективного об'єкту проектування на уроці. Вчитель має привчати учнів до використання слів - „на мою думку", „мені здається", „я пропоную" тощо. Важливе значення цієї роботи для вчителя трудового навчанні: полягає в тому, що він залучає учнів до колективного обговорення та засвоєння першого елементу проектування - пошук проблеми та усвідомлення проблемної сфери.
Наступним етапом роботи вчителя трудового навчання в процесі засвоєння учнями змісту проектування с ознайомлення з технічним описом технологічного об'єкту та його вивчення. Всі школярі мають залучатися до створення технічного опису шляхом внесення пропозицій. Не цьому етапі учні обговорюють назву об'єкта, остаточне призначення, визначаються з доцільною формою та оптимальними розмірами колективного об'єкта технологічної діяльності. Після того, як учні обговорили та визначились з технічним описом, вони мають перейти до макетування. Макетування передбачає створення школярами макету майбутнього виробу, який вони бачать в своїй уяві. У процесі дослідження нами встановлено, що доцільніше, аби учні самостійно виконали макетування в робочих допінгах. Хоча ми не виключаємо й того, що макет може бути виконаний і на дошці. Такий варіант, на нашу думку, є оптимальним і при засвоєнні учнями наступного етапу проектування -конструкторського. Важливим завданням вчителя на цьому етапі є ознайомлення учнів з конструкційними матеріалами, які використовуються в 5 класі - фанера і ДВП, їх властивостями, технологією виготовлення, застосуванням на виробництві і в побуті.
Черговий елемент виготовлення колективного об'єкту проектування це засвоєння учнями технологічних процесів розмічання І різання, в процесі яких учитель має продемонструвати кожен процес і забезпечити, аби учні, виконали їх індивідуально. При цьому він повинен надати їм необхідну допомогу, налаштувати на правильне виконання операцій і робочу позу.
Після обговорення, засвоєння і виконання учнями технологічних операцій і метою виготовлення об'єкта, вчителю слід визначити та колективно обговорити основні витрати, які необхідно здійснити в процесі виготовлення виробу, а саме матеріалів (фанери, оздоблювальних матеріалів тощо) та затрати часу. В той же час, учні мають колективно обговорити та кожен учень висловитись щодо проведення нескладного екологічного аналізу виробу та процесу праці, їх вплив на здоров'я людини та оточуюче середовище.
Дослідно-експериментальна робота і досвід учителів-практиків свідчить, що важливе значення для розвитку дитини є налаштування її на процес всебічного, загального і масового оцінювання об'єкту і результату технологічної діяльності. У зв'язку з цим тут доцільним є ознайомлення учнів з методами оцінювання: чистота, акуратність, точність в дотримуванні розмірів тощо.
Під час навчання п'ятикласників основам проектування і виготовлення виробів з найпростіших конструкційних матеріалів головним є те, щоб учні поступово пройшли всі найважливіші етапи проектно-технологічної діяльності упродовж семестру, на кожному уроці трудового навчання, і завдання вчителя полягає в організації колективного обговорення.








13 PAGE \* MERGEFORMAT 14215



Етапи проектно-технологічна діяльність

Організаційно-підготовчий

Конструкторський

Технологічний

Заключний

Мета

Завдання

Мотиви

Функції


Зміст

Форми і методи

Результат

Проектно-технологічна діяльність учнів

Корегування виконаного виробу у порівняні із запланованим. Випробування проекту. Оформлення і самооцінка проекту. Аналіз підсумків. Захист проекту.


Виконання технологічних операцій, передбачених технологічним процесом, самоконтроль своєї діяльності, дотримання технологічної, трудової дисципліни, культури праці і оцінка якості варіантів конструкцій


Пошук проблеми, усвідомлення проблемної сфери, вироблення ідей та варіантів, формування основних параметрів, вибір оптимального варіанту та обґрунтування проекту, аналіз майбутньої діяльності, прогнозування майбутніх результатів


Складання ескізу, розробка конструкторсько-технологічної документації, добір матеріалів, вибір інструментів та обладнання, вибір технології обробки деталей виробу, їх з'єднання, обробка, організація робочого місця, економічне та екологічне обґрунтування, мінімаркегингові дослідження.

Проблема виконання проекту

Завдання учня
Вибір теми проекту
Збір інформації
Розробка варіантів конструкцій
Аналіз та узагальнення інформації
Підбір матеріалів
Виконання індивідуальних завдань
Дотримання культури праці
Оформлення результатів
Контроль обговорених результатів


Завдання вчителя
Аналіз проблем та ідей
Забезпечення ідей та інформації
Консультація
Контроль

Захист проекту

Ознайомлення з джерелом завдань

Здійснення реального практичного вибору

Бачення проблеми

Прогнозування ідей її вирішення

Вибір

Матеріалу

Конструкції

Технології

Виконання технологічних операцій

Захист роботи

Організація робочого місця

Планування технологічного процесу

Самооцінка

Виконання завдання

Самоконтроль

Самоаналіз



15