Лінійка до Дня Соборності України
Сценарій лінійки
до Дня Соборності України
(Лунають фанфари)
Ведучий:
Задзвонили срібні дзвони в Україні,
Аж по світі по широкім стало чути:
«Зустрічайте Воскресіння день! Віднині
Навіки-вік Україні вільній бути!»
Ведучий:
Шановне зібрання! Лінійка, присвячена Дню Соборності України, оголошується відкритою!
(Лунає гімн України)
Ведучий:
22 січня 1919 року ввійшло в історію як День Злуки або Соборності українських земель. Це була спроба об’єднати всі українські землі в єдину державу. Історія була жорстокою до України. Протягом багатьох століть український народ не раз піднімався на боротьбу з поневолювачами.
Ведучий:
Так трапилося, що протягом багатьох століть історичного розвитку Україна не мала своєї державності та єдиної території. Українські землі в різні періоди належали багатьом державам. Революційні події 1917—1918 років привели до проголошення двох республік — УНР і ЗУНР.
Ведучий:
Зламався врешті двох імперій мур!
І на розвалинах у слушну цю нагоду
З’явилися держави УНР і ЗУНР
Як вияв волі нашого народу.
Ведучий:
Святковий Акт Злуки розпочався 22 січня 1919 року о 12 год. у м. Києві. Представник уряду Директорії Федір Швець виголосив довгоочікуваний універсал: «Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України: Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина й Ужгородська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна.
Здійснилися віковічні мрії, якими жили й за які вмирали кращі сини України. Віднині український народ, увільнений могутнім поривом своїх сил, має змогу з’єднати всі зусилля своїх синів для утворення нероздільної незалежної української держави на добро і щастя робочого ладу».
Ведучий :
Сам факт проголошення об’єднання Західноукраїнської народної республіки та Української народної республіки мав велике морально-політичне значення, підтвердивши прагнення українського народу жити в незалежній і соборній Українській державі.
Ведучий:
Отже, 22 січня 1919 року відбулося об’єднання українських земель, а разом з тим – українських традицій, звичаїв, мови, що мало велике історичне значення для українського народу. Відтоді 22 січня ввійшло в історію України як День Соборності.
Ведучий:
Це подія, яка осягає сьогодні наші серця, підноситься своєю величчю над усіма нами, українцями – мертвими, і живими, і ще не народженими — підноситься й на саму вершину нашої національної сутності, на вершину, до якої пролягають довгі та страдницькі віки боротьби за волю, із якої видніються неозорі виднокола нових віків щасливого життя на волі.
На фоні мелодії звучать слова:
1.
У всіх людей одна святиня.
Куди не глянь, де не спитай,
Рідніше їм своя пустиня,
Аніж земний в пустині рай.
2.
Родитись українцем –
Це велика честь і слава.
Рідний край свій полюбити
Найважливіша справа.
3.
Українці й українки –
Всі кохають до загину
Славну землю батьків своїх –
Свою рідну Україну!
Легенда про Україну
Вчитель:
Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність i красу, угорці — любов до господарювання, німці — дисципліну i порядок, росіяни — владність, поляки — здатність до торгівлі, італійці одержали хист до музики... Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону i раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у вишиванку, руса коса переплетена синьою стрічкою, на голові мала вінок із червоної калини.
Хто ти? Чого плачеш? — запитав Господь.
Я — Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові й пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з удів та сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.
Господь - Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти роздав. Як же допомогти тобі?
Дівчина хотіла вже йти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.
— Є у мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це — пісня.
Узяла дівчина — Україна дарунок i міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому i з ясним обличчям i вірою понесла пісню в народ.
4.
Я співаю пісню про тебе, прекрасна країно,
Де хлібами духмяними вкриті поля
І про шлях твій до волі, моя Україно -
Незалежна та славна слов’янська земля!
«Пісня про Україну»
1
Гей, гуртуймося,
Українські діти!
Зранку, змалку вже вчимося
Для Вкраїни жити.
2
Україна – край мій рідний:
Від Кавказу по Карпати
Кращий, вільний та веселий,
І великий і багатий!
(Лунають фанфари)
3.
Ми віримо в майбутнє твоє, Україно!
4.
Говорять сьогодні дорослі й малі,
5.
Бо ти в нас найкраща,
6.
Бо ти в нас єдина,
7.
Немає такої, як ти на землі!
Пісня «Нехай квітує Україна»
Ведучий:
Шановне зібрання! Лінійка, присвячена Дню Соборності України, оголошується закритою!
(Лунає гімн України)