Літературно-музична вітальня «Світ квітів, музики, весни»

Світ квітів, музики, весни
Мета: 1. Формування дбайливого ставлення до природи, екологічної культури учнів. 2. Розвиток пізнавального інтересу. 3. Виховання почуття прекрасного в душі дитини. Обладнання : Плакати: "Користь квітів - в їхній красоті, а красота людям необхідна", "Той,хто любить квіти,той не може бути злим". (Угорське прислів’я.), "Щоб жити, треба сонце, свобода та маленька квітка"Г.Х. Андерсен,композиції квітів(ікебана), виставка листівок,квіткового насіння, вишивки,квітів з бісеру,цукерки з квітковими назвами: «Червоний мак», «Золота лілія», «Ромашка».
Діти заздалегідь готують запрошення для батьків у формі квітів.
Пояснювальна записка
Виховний захід "Світ квітів,музики,весни" проводився з учнями 5-го класу, 1 березня. Цей захід формує любов до природи, дбайливе відношення до неї, сприяє розвитку пізнавального інтересу, виховує почуття прекрасного, допомагає дитині сприймати красоту оточуючого світу,адже квіти - найніжніша, найкрихкіша частина природи. За декілька днів до заходу діти переглянули мультфільм «Квітка – семибарвиця»(«Цветик-семицветик»(рус.)), оскільки під час проведення заходу треба було вгадувати колір пелюсток квітки, яка була у дівчинки. Активно до підготовки включилися батьки учнів,які допомагали готувати костюми,прислів’я,приказки, шукали пісні,в яких згадуються квіти. Одна з матусь виготовила торт з квітами для дітей. Запрошені на захід дорослі приймали участь у ході заходу.
Хід заходу
Слайд1
1 учень: Знов починається весна!... Знов починаються дива... То серед двору із-під снігу Раптово визирне трава, То раптом лагідні веснянки Засіють щоки та носи, Чи розщебечуться — Ще зранку! — Птахи на різні голоси!
2 учень: А вчора...Вчора...Що й казати!Всі веселилисяДо сліз:Славко —Дражнило й задирака —Наталці проліски приніс!...І зовсім це не дивина:Так починається весна!А. Костецький
Текст читається на фоні Відеоролика «Вальс квітів» П.І. Чайковського
Ведучий: Здавен поважають квіти в Україні. Немає жодної української домівки, навколо якої б турботливі руки господарки не зробили б яскраві квіткові островці. Вони милують очі, ніжно турбують душу, прив’язують наші серця до батьківської хати. Наші пращури дуже любили квіти, вони вважали ,що це є творіння Бога. Квіти - постійні супутники нашого життя. Вони - на клумбах, у кімнатах, на газонах. Важко уявити собі літо без квітів. З весни і до пізньої осені в лісах, на полях, у наших садах та скверах квітнуть різні рослини. Тільки розтанув сніг, а в лісі вже з’явилися проліски. Пізніше з’являються конвалії, іриси, лісові лілії, півонія та інші квіти. Настає літо, весняні квіти змінюють літні: дзвіночки, васильки, гвоздики. А наприкінці літа та восени ми милуємося гладіолусами, жоржинами, айстрами. Квіти супроводжують нас все життя: зустрічають під час народження, тішать в старості, радують на весіллі, урочистостях, приходять у пам’ятні дати. І дома, і на роботі, весною та в холод , спекотним літом,восени – квіти необхідні, без їх красоти життя губить свої фарби. Квіти відкривають людині можливість пізнати прекрасне, відчути повноту життя. Свята на честь квітів проводять у різних країнах. Давні греки та римляни справляли свято жоржин та лілій, французи – свято троянд та конвалій, японці - свято хризантем та півонії. Українці також мають один день у році, коли справжні та міфічні квіти стають приводом для пісень,жартів, загадкових пошуків у темному лісі. Це свято Івана Купали.
Квіти та музика прикрашають наше життя, і сьогоднішнє свято ми їм присвячуємо.
Звучить "Пролісок" П.І. Чайковського
Діти виконують танок «Народження проліска».
1 учень :
Я пролісок синенький,І перший навесніСказати вам раденький:«Кінець, кінець зими!»З-під снігу мій листочокДо сонця простягну,І ніжний мій дзвіночокВітатиме весну. К.Перелісна
Слайд 2
2 учень: 
Я перша квіточка весни,Я пролісковий цвіт.Я пережив зимові сниІ знов родивсь на світ.
У мене очі голубіТакі, як неба синь.Росту між кленів і дубів,Люблю і сонце й тінь.
3 учень:   Про масове цвітіння пролісків ботаніки образно пишуть, що в дубовому лісі весною два неба: одне над головою, а друге під ногами. Земля подекуди аж променіє ніжною лазурною синявою. Недаремно серед народних назв цієї квітки є така, як синетка. Серед інших назв можна згадати лупівку, ряст синій, ряст,рястник. А от німецька народна назва в перекладі означає «блакитна зірка» і, мабуть, найточніше відображає красу і ніжність пролісків.
Ведучий: На нашому сьогоднішньому святі є незвичайна квіточка, але ми всі її дуже добре знаємо. Ми всі разом дивилися з вами мультфільм про цю квітку. Це квітка – семибарвиця. Зірвемо першу пелюстку. А хто згадає якого кольору була перша пелюстка?
1 пелюстка(жовта) — загадки про квіти. (Вчитель вибирає на власний розсуд із запропонованих)
Пролісок
З-під снігу свій листочок
  До сонця простягну.
  І синій мій дзвіночок
Вітатиме весну
Я найперший зацвітаю
   Синім цвітом серед гаю.
   Відгадайте, що за квітка,
Бо мене не стане влітку.
3. Іще сніг не зійшов із землі,
   А з - під нього рослини малі
   Визирають і сонце вітають.
   Синім цвітом вони розцвітають.
   Якщо рідну природу ти знаєш,
   То одразу ці квіти впізнаєш.
4. За підсніжником у квітні
    Голубим намистом квітну.
    Не одну вже квітку маю -
    Сім до неба піднімаю.

5. За підсніжником у квітні
    Голубим намистом квітну.
    Не одну вже квітку маю -
    Сім до неба піднімаю.
Барвінок
Лист зелений і міцний,
 Сніг для нього не страшний,
 А коли весну стрічає,
Сині очі розкриває.   
Цвіте синьо, лист зелений
    Квітник прикрашає,
    Хоч мороз усе побив -
    Його не займає.
3.Лист зелений не пропав,
   А під снігом задрімав.
   Щоб у синю сукенчину
   Одягнуть весняну днину.
Конвалія
1.Намистиночки малі
   Стебло тягнуть до землі.
2.Із зеленої сорочки.
   Що зіткав весною гай,
   Білий дивиться дзвіночок.
   Як зовуть його, вгадай.
3.На тоненькій стеблині
   Висять білі горошини.
4.Листочки великі, зелені.
   Стебло тендітне, тоненьке,
   А квітка духмяна, біленька.

5.Що за квітка,відгадай?
   Листя велике,широке,
   Стебло високе, тоненьке,
   А квіточка тендітна,біленька.


Незабудка
Росте на наших луках
   Квітонька дрібна,
   Дала їй сині очі
   Ненечка - весна.
   От пройде біля неї
   З усміхом хто-небудь,
   Услід тихенько квітка
   Промовить - не забудь.
Волошки. Блакитні оченята
   Із жита виглядають.
   Хоч квіточки ці люблять,
   Та з поля виганяють.
Сценка « Сніжинка та Пролісок»
Діючі особи: Сніжинка,Пролісок,Чарівниця
Ця історія сталася зимою. Жила собі дуже красива пані на ім'я Сніжинка і була в неї дочка - Квітка. Мати дуже її любила. Але мати з дочкою ніколи не зустрічалися, бо Сніжинка одразу ж після зими летіла на Північ, додому, а її донька там могла замерзнути. Тому донечка цвіла весною і красувалася влітку. І не могли вони жити разом, бо мати б розтанула від сонячного тепла. Вони досі не бачилися. Навесні та влітку всі втішали маленьку квіточку – і звірі, і інші квітки. У Сніжинки було не менше горе, її теж втішали інші сніжинки. Так і спливав час: сумували і Сніжинка, і Квіточка.Якось до землі, де жила Квіточка, прилетіла добра Чарівниця. Побачила вона Квіточку і запитала, чому та сумує. Квіточка розповіла своє горе. Чарівниця подумала і каже: «Он воно як! Але я можу зменшити твоє горе. Ти станеш квіткою-проліском і цвісти будеш тільки-но прийде весна. Коли буде зима уходити, і твоя мати також. Я точно знаю, що вона буде тут. Ви будете зустрічатися раз на рік», - посміхнулася Чарівниця.Так з'явилася квітка Пролісок.
4 учень: 
Зустрічаймо весноньку! Несміливо проліски горнуться до ніг.
Зустрічаймо весноньку,вже розтанув сніг!
Стеляться конвалії килимом м’яким:
Заквітчаймо весноньку цвітом запашним!
Жайвір з небом ділиться щебетом дзвінким:
Привітаймо весноньку співом голосним! Леся Вознюк.
Ведучий: Прийшов час зірвати другу пелюстку нашої квітки. Якого кольору була друга пелюстка?
2 пелюстка(зелена) — розгадати ребуси. Дітям пропонується розгадати ребуси про квіти.
5 учень
Із зеленої сорочки, Що зіткав весною гай, Білі дивляться дзвіночки. Як зовуть їх — угадай.
Слайд 3

Це конвалії у гаї На галявині цвітуть. І ніде, ніде немає Кращих квіточок, мабуть.
В них так пахощів багато, Цвіту свіжого, роси. Хай ростуть, не буду рвати, — Шкода їхньої краси! М. Познанська
6 учень:   Легенда про конвалію
Квіти конвалії символізують вірність, ніжність, чистоту кохання. У різних народів про конвалію існує багато легенд, переказів, казок, повір'їв, вона оспівана в піснях.Діана - богиня мисливства - у своїх лісових мандрівках полюбляла підніматися високо в гори. І майже завжди щастило їй. Але одного разу підстерегли її фавни - боги полів і лісів. Зачаровані надзвичайною вродою богині, вони вирішили полонити Діану. Та красуня врятувалася втечею. Бігла так швидко, що аж піт стікав з її лиця рясними краплинами. І де ці краплини падали, там проростали чарівні конвалії.
7 учень:  Легенда про конвалію
Ще одна легенда пов’язує появу конвалії з морською царівною Волхвою. Сльози царівни засмученої тим, що юнак Садко віддав своє серце людській красуні Любаві, падали на землю, проросли прекрасними та ніжними квітками - символом чистоти, любові та смутку.
8 учень: Існує легенда, що у світлі місячні ночі, коли вся земля обгорнута глибоким сном, Пресвята Діва, оточена вінцем із сріблястих конвалій, з’являється іноді тим, з щасливих смертних, яким готує несподівану радість. Коли конвалія відцвітає, виростає маленька кругленька ягідка - горючі, вогняні сльози, якими конвалія оплакує весну, кругосвітню мандрівницю,яка розсипає всім свою ласку і ніде не зупиняється. Закохана конвалія мовчки переносить власну трагедію, як несла і радість любові. Мабуть тому виникла і легенда про те,що квітка конвалії-це горючі сльози Пресвятої Богородиці,яка оплакує власного сина біля хреста.
Ведучий: Квіти милують око, хвилюють душу, прив'язуючи наші серця до рідної домівки. Вони - на вишиваних рушниках, обрусах, на нашому національному строї: символізують доброту, щирість душі й оберігають від хвороби, злого ока. Та особливим оберегом завжди був саме вінок. Це - не просто прикраса, а «лікар душі». Бо має він чарівну силу, що біль знімає й силу береже.         І потрібно знати, з яких квітів і коли плести, яке зілля поруч із яким уплітати. За звичаєм, у нашому віночку - 12 квіток. Назвіть ,будь ласка, які квітки входять до віночка? За правильні відповіді будуть нараховуватися бали.
Відповідь : мальва, калина, безсмертник, деревій, незабудка, чорнобривці, барвінок, любисток, волошка, ромашка, червоний мак , хміль.
Ведучий: Прийшов час зірвати третю пелюстку нашої квітки. Якого кольору була третя пелюстка?
3 пелюстка(синя) — скласти зі слова «незабудка» інші слова.
Ведучий:Голубою светлой капелькой в луговой цветной узор
незабудка солнцем вкраплена словно бусинка в ковёр.
Слайд 4

Легенда про незабудку
Діючі особи: Флора, Незабудка.
Одного разу богиня квітів Флора спустилася на землю та стала дарувати квітам імена. Всім квітам дала ім’я, нікого не образила та вже хотіла йти додому, але раптом почула за спиною слабенький голос: - Не забудь мене, Флора! Дай і мені якесь ім’я! Озирнулась Флора - нікого не було видно. Знову хотіла йти, але голос повторився:
- Не забудь мене, Флоро! Дай мені, будь-ласка, ім’я!
І тут тільки Флора помітила серед великої кількості трав маленьку голубу квітку. - Яка гарна, - сказала богиня, - будь незабудкою. Разом з ім’ям я даю тобі чарівну силу - ти будеш повертати пам’ять людям, які почнуть забувати своїх близьких або свою батьківщину.
Ведучий: Про нього багато знаємо, навіть журнал дитячий маємо. Назва збережена від латинської назви, «vinca minor» , що означає обвивати. Його листя відрізняються дивовижною міцністю та живучістю, він зберігає свіжий вигляд навіть під снігом, — ось чому перенесений з лісу в сади та парки вона стала символом життєдайної сили, а посаджений на кладовищах — символом вічної любові та доброї пам’яті. 
Ведучий: Прийшов час зірвати четверту пелюстку нашої квітки. Якого кольору була четверта пелюстка? Колір у неї цікавий, а завдання - ще цікавіше.
4пелюстка(помаранчева) — «солодка»(вгадати за смаком цукерку з квітковою назвою). Дітям пропонуються розгорнуті цукерки «Червоний мак», «Ромашка». Діти смакують та називають цукерку.
Дівчата виконують танок « Ой на Івана Купала».
Слайд 5
Легенда про барвінок. Дійові особи: Лада,леґінь,дівчата.
Ще за тих часів, коли в Карпатах люди поклонялись язичницьким богам, теплої купальської ночі молодь бавилася біля яскравої ватри. А потім дівчата, співаючи, опускали в швидкі води Черемоша барвисті вінки. Нехай пливуть до милого, хай причарують його серце навіки, хай зв’яжуть серця вірним коханням на все життя. Однієї такої ночі дівчата плели вінки, слухаючи пісню хвиль Черемоша, ловлячи голоси ставних легенів, котрі гуляли на березі ріки.
Ось вінки і сплетені. Лунко сміючись, веселою ватагою побігли юні чарівниці до Черемоша, аби кинути вінки на воду.
Пливіть, віночки, до щасливого берега кохання!
Лише Лади, наймолодшої і найвродливішої, не було серед дівчат. Вона так захопилася збиранням квітів, що забрела далеко в ліс та й заблукала.
Злякалася Лада, опинившись сама-самісінька в нічному лісі. Почала гукати
-Гей,подруженьки мої любі,сестроньки мої милі, де ви? Де ви?
А ніч, ця чудова купальська ніч, творила в лісі справжні дива: чулися голоси якихось незнаних птахів, на галявині, що світилася феєричним сяйвом, завели свій танок лісові дівчата-мавки. А під темними кущами розквітали небачені квіти. Вони розкривали свої ніжні пелюстки і сяяли сріблясто, манили до себе, ніби обіцяючи розкрити якусь незвідану таємницю.
Нахилилася Лада, зірвала квітку, вплела до свого барвистого вінка. І сталося диво: засвітився вінок голубуватим світлом. Замість різнобарвних лісових квітів постали у вінку темно-зелені гладенькі листочки, а з-поміж них виглянули ніжно-блакитні п’ятипелюсткові квіти.
І почула дівчина тихий голос, народжений нічним вітерцем:
— Пам’ятай, Ладо, що п’ять пелюсток цієї квітки — то п’ять засад щасливого подружнього життя. Запам’ятай їх і збережи в серці своєму на все життя: перша пелюстка — то краса, друга — ніжність, третя — незабутність, четверта — злагода, п’ята — вірність. Будь щаслива!..
Замовк голос, приліг вітерець між трав лісових, стало доокруж тихо-тихо.І тоді якась невідома сила повела дівчину через ліс. Почало благословлятися на світ. Лада опинилася на крутому березі Черемоша.
Нікого там уже не було. Стояла Лада над Черемошем і все вагалася:
Чи кидати цей дивний вінок у кришталеві води, чи зберегти його для себе?
Незчулася, як підійшов до неї леґінь красний, торкнувся легенько рукою її плеча і мовив:
— Ти забарилася, Ладо, зі своїм вінком. Черемош його не прийме. Може, мені подаруєш той вінок?
Не промовила дівчина ні слова. Мовчки простягнула красному леґеню свій вінок. А потім гойдалися дерева, сп’яніло плив зелений ліс, і радісно шепотіли хвилі Черемоша. Вінок упав на траву, розсипався, розрісся веселими зеленими стьожками попід кущами, глянув на світ блакитними очима квіточок. Довге і щасливе життя прожила з того часу Лада зі своїм судженим, а молодь відтоді плете вінки з барвінку, аби не переводилося на нашій землі щасливе і вірне кохання.
Ведучий: Слухаємо уважно загадку .
Сині зірочки пухнасті
   Виглядають з жита,
   Мов веселі оченята.
   Як їх не любити? (Волошки)
  Слайд 6
9 учень: У слов'ян волошки завжди використовувались для прикрашення іменних снопів, які з піснями приносили додому. Перевитий волошками, цей сніп довго красувався в передньому кутку. Свято «першого снопу» проводилося наприкінці літа, перед прибиранням врожаю. Жінки виходили у поле з хлібом та сіллю зажинати ниву. В’язали перший сніп, прикрашали його васильками та ставили в красний кут хати. Перший сніп носив назву іменинника.
10 учень: А про волошки є в народі легенда. Жив колись гарний хлопчина. На Івана Купала заманила його русалка у поле, залоскотала та перетворила у синю квітку. З тієї пори ростуть у полі ті гарні та сумні квіточки. Волошки - дуже духмяні квіти, раніше їх клали за ікони, прикрашали ними хрести у церквах. Волошки - символ святості, ввічливості, чемності.
11 учень: А ще одна легенда говорить про те,що якось прогулювалась по полях богиня родючості Церера і почула жалібний голос волошок: "Нас орачі недолюблюють, відділіть нас від жита". На що Церера відповіла волошкам: "Недарма вам дали колір блакитної води: стійко тримайтеся біля трудівника - жита і не хиліться, як схиляє воно повні колоски. А раз в рік і вас підуть женці шукати, щоб прикрасити вінками свої голови".
12 учень: Волошка - прекрасний медонос. Раніше квіти волошок використовували для одержання фарб - блакитної і синьої, в овочевих лавках торгували волошковим оцтом, волошкові вінки розвішували в хатах, щоб відлякувати цвіркунів. Садівники вивели фіолетові, рожеві, пурпурові і навіть білі волошки, зустрічаються махрові форми.
Ведучий: Наче сонця серединка,пелюстків біла хустинка.   Знає бджілка і мурашка, що звуть квіточку ...
Ведучий: Прийшов час зірвати п’яту пелюстку нашої квітки. Якого кольору була п’ята пелюстка? Колір її означає очікування дива, запрошуємо зараз художників до роботи.
5 пелюстка(фіолетова) — з зав’язаними очами намалювати ромашку (малюють всі члени команди,до складу якої входять хлопчики. Команда дівчаток робить тюльпани з паперу).
Ведучий:Поки наші художники працюють, то,для того щоб гості наші не сумували пропоную зірвати пелюстку і для них.
6 пелюстка(червона) — за описом назвати квітку. Ведучий читає опис квітки, а гості вгадуються її.
1.Їі називають повелителькою квітів. Своє ім’я вона отримала від древніх слів, які в перекладі звучать «білий-білий». Русичі її ласкаво називали ясні очі, сонячна роса. Її завжди ототожнювали з чистотою та цнотою. Це квітка Франції, її символ. У Франції є навіть орден — срібна квітка на білій шовковій стрічці. А в середні віки вважали, що ця квітка сприяє перетворенню металу у золото. (Лілія.)
2.На Сході цю квітку називають квіткою білого дракона. Є така легенда: хитрий та злий білий дракон, намагаючись досадити людям, захотів зазіхнути на саме Сонце. Одного він тільки-но не знав,що не під силу він обрав собі здобич. Зубами й кігтями рвав дракон Сонце, а гарячі іскри перетворювалися у квіти та падали на Землю. Ця квітка зображена на гербі Японії, на печатках та монетах. Разом з тим,на сході з неї готують салати та тістечка. (Хризантема.)
3.Ця квітка народилася з морської піни разом з Афродітою, богинею красоти та любові,спочатку вона була білою, але від краплинок крови богині, яка вкололося шипом, стала червоною. Древні вірили, що квітка наділяє мужністю, і тому замість шоломів вдягали вінки з цих квітів , їх зображення вибивали на щитах. Пелюстками цих квітів усипали шлях переможців, які поверталися з війни. Цією квіткою, як орденом, нагороджували за героїзм. (Троянда.)
4.У Китаї цю квітку називають квіткою благородства, її дарують друзям на знак добрих побажань. А в Індії та Пакистані її вважають символом незграбності та дурної гордості. А ще інколи називають її суперницею троянди. Кажуть, що намагалася вона перевершити красуню троянду, якщо не окрасою й пахощами,так хоч би величиною: надувалася, надувалася,а потім такою і залишилася.(Півонія.)
5.Одного разу біля берегів Нідерландів затонув у шторм генуезький корабель. Уламки його прибило до берегу. А через декілька тижнів діти, що гралися на березі моря, помітили майже біля кромки прибою квітку, яку раніше не бачили: листя її були схожі на листя тюльпану, а стебло було обліплене великою кількістю красивих квіточок, схожих на маленькі лілії. Квітки мали надзвичайно приємний запах, і ніхто не міг пояснити, звідки тут з’явилися ці гарні квіти. Назва цієї квітки перекладається з грецької як «квітка дощів», греки називали її квіткою печалі, природи , яка помирає та відроджується. (Гіацинти.)
6. Назва цієї квітки з’явилася як ботанічна у другій половині XIX століття, а до цього періоду користувалися народною назвою "півник". Слов’яни широко використовували радужну гаму кольорів та відтінків, а також химерні форми суцвіття. Їх можна було бачити у народних виробах, у ткацтві, а також у побуті: розпис хат, одягу (в орнаменті сорочок, сарафанів, рушників). Серед усіх назвав найбільш розповсюдженим залишається ніжне слово "півник", тобто дорогий, улюблений, бажаний.(Ірис)
7. У цієї квітки багато солодкого соку -нектару. Пелюстки квітки розфарбовані по-різному. Одні – рожеві, інші фіолетові, а треті – й зовсім сині. Рожеві пелюстки бувають, коли квітка тільки-но розпуститься. Пройде трішки часу із рожевих вони почнуть ставати фіолетовими, а потім-синіми. Таку рослину з різними пелюстками легше помітити джмелю. Листя покриті особливими волосинками – від того вони й здаються трішечки шорсткими. Ці волосинки, як хутряний одяг, захищають рослину від весняних холодів. У лісі цієї рослини не так багато, тому ніколи не рвіть ці квіти.  (Медуниця).
Ведучий:Тепер підводимо підсумки художніх витворів наших дітей.
Оплесками вітаємо всіх майстрів за їх чарівні витвори.
Ведучий: Ромашка - мила чарівна квітка. За народними переказами ромашка росте там, де впала з неба зірка. Її часто супроводжують епітети "скромна", "польова", але важко обійтися без неї, сплітаючи віночок, збираючи букет польових квітів.
13 учень:  Ромашка
На ромашці білій про любов питають:Любить, чи не любить? Пелюстки зривають.Не скуби ромашку, їй цвісти весною,Говори з красою вічно мовчазною.В ромашковім полі жайвори співають,І росу пахучу ночі сповивають.Скроплена дощами, вимита водою,Це світилка чиста в косах молодої.
Слайд 7
14 учень: Від весни до літа і в порі осіннійНею пахне купіль, нею пахне сіно.І в морози зимні пелюстки ті саміЗмалював Художник у віконній рамі.Бог її плекає і вітри голублять,Як її полюбиш, то й тебе полюблять.Не скубіть ромашку, не топчіть ногами,
Це любові квітка у зеленім храмі. Ніна Воронюк
Ведучий: На нашому світі ми бажаємо всім тільки добра і радості. Так вже прийнято гадати на пелюстках ромашки,ось ми пропонуємо всім зірвати пелюстку з побажаннями.
Діти в костюмах ромашки пропонують всі присутнім «Ромашку побажань». На її пелюстках
Безхмарного щастя!
2.Міцного здоров'я! 3. Розуміння і тепла! 4. Ясною посмішки! 5. Світлої долі! 6. Свіжого вітру! 7. Слави і визнання! 8. Фантастичного везіння! 9. Доброти і ніжності! 10. Кришталевих надій! 11. Впевненості в собі! 12. Відмінного настрою! 13. Теплого ставлення оточуючих! 14. Великих успіхів! 15. Оптимізму! 16. Уваги та турботи! 17. Захоплюючою життя! 18. Приємних відкриттів! 19. Чудових друзів! 20. Виконання бажань! 21. Вічної молодості! 22. Чуйності! 23. Побільше вільного часу! 24. Чарівних світанків! 25. Чудових зустрічей! 26. Віри в добре! 27. Комфорту і затишку! 28. Сяючого сонця! 29. Максимум позитиву! 30. Ненудною повсякденності!
31. Цікавих ідей! 32. Почуття польоту! 33. Захопливих спогадів! 34. Райдужній мрії! 35. Подарунків і побільше! 36. Красивих почуттів! 37. Яскравих відчуттів! 38. Цікавих бесід! 39. Приємних людей поруч! 40. Розуміння і підтримки!
41. Удачі у всіх починаннях! 42. Легкого відношення до життя! 43. Приголомшливих сюрпризів! 44. Чудових заходів! 45. Чудових новин! 46. Навколосвітніх подорожей! 47. Процвітання! 48. Будинку, де люблять і чекають! 49. Почуття гумору! 50. Гарних хвилин!

Ведучий: Насіння цієї квітки вважають знаком сну та смерті, але коли вона квітне,то за її красу вона визнана символом молодості та жіночості. Символ Великої Матері, що означає Мати-Діву. Вона присвячена усім місячним та нічним божествам. Вона символізує плодовитість, родючість,забуття, неробство.
15 учень: Мак вважають квіткою янголів, оскільки його використовують для прикрашання храмів у день Зішестя Святого Духа. Маленькі діти,вдягнуті янголятками, йдуть у цей день в процесії перед священиком,який несе Святі дари, та обсипає дорогу перед ним маковими пелюстками. А на Маковія (День семи святих мучеників Маковіїв) у церкві святили мак.
Ведучий:прийшов час зірвати останню пелюстку нашої квітки – семибарвиця.
7 пелюстка — «квіти та пісні» (згадати пісні,в яких згадуються назви квітів). Пропонується заспівати куплет та приспів. У конкурсі беруть участь і діти, і гості світа
Мак цвіте (Легенда). Діючі особи: Козак,татари,іуда.
Слайд 8
На славнім Доні у поході. Ординців б'є козак у броді. Бере ординців переляк: «То це шайтан! Це не козак!» Козак всміхнувся в довгі вуса: «З шайтанами не вперше б'юся. Узнали, що таке козак, Якого люди кличуть: Мак». І знову зброя у двобої Дзвенить над збитою водою, І квасить нелюдів ріка,— Не ломить сила козака. Та от надходить чорна зрада: Дрантя, попихач скрався ззаду, Він чином — кат, душею — гад. Увесь продався за дукат. Тихцем підвів іуда зброю, Озвався постріл над рікою, І на коня схиливсь козак. «Пропав козак! Загинув Мак!» — Ординці кинулись до нього. Козак на них поглянув строго: «Ні, не загинув я, кати, Поміж людьми мені цвісти!» Кати підводять вгору зброю: «Твій цвіт, життя вже за тобою, Козаче, зробимо отак: Шаблями скришимо на мак...» Ординці воїна скришили, На землю впало тіло біле І, наче зерно, проросло,
А влітку маком зацвіло... Давно ординців і іуду В моїм краю забули люди, Бо їхній слід — страшний укіс — Травою мертвою поріс. А мак цвіте віки в роздоллі — В косі дівочій і у полі.
А мак цвіте! Михайло Стельмах
Ведущий: Ось і збігає час нашого заходу. Квіти - завжди свято для людини, з ними приходить до нас радість. І ми повинні їх берегти, охороняти, захищати. Можна отримати велике задоволення від спілкування з природою, не зірвавши жодної квітки, якщо користуватися мудрими словами азербайджанського поета Самеда Вургуна.
"… Давай пройдёмся медленно по лугу И "здравствуй"! скажем каждому цветку. Я должен над цветами наклониться
Не для того, чтоб рвать или срезать, А чтоб увидеть добрые их лица И доброе лицо им показать".
Ведучий: А завершити наш захід я хочу віршами Расула Гамзатова
С целым миром спорить я готов, Я готов поклясться головою.
В том, что есть глаза у всех цветов,И они глядят на нас с тобою.
В час раздумий наших и тревог,В горький час беды и неудачиВидел я: цветы, как люди, плачутИ росу роняют на песок.
Кто не верит, всех зову я в садВидите, моргая еле-елеНа людей доверчиво глядятВсе цветы, как люди в колыбели.
Звучить дитяча пісня «Есть на свете цветок…»
Дітям роздають цукерки з квітковими назвами «Золота лілія»,»Червоний мак», «Ромашка».
Використані джерела
1.http://www.ukrcenter.com2.http://rosluna.ucoz.ua/
http://inoskaz.comhttp://zagadki.at.uahttp://lad-lad.ruhttp:// perezvin.at.uahttp:// igraemsa.ruhttp:// zagadki.at.ua http://festival.1september.ruhttp:// teacher.at.ua