Забезпечення мобільності вчителя і учня шляхом формування інформаційних та комунікативних компетенцій.


Забезпечення мобільності вчителя і учня шляхом формування
інформаційних та комунікативних компетенцій.
Виклики суспільства й освіти спрямовують педагога на постійний пошук шляхів удосконалення навчально-виховного процесу, передбачають наступність між допрофільним і профільним етапами навчання. Школі потрібен учитель, котрий працює у форматі творчих шукань, що ґрунтуються на здобутках традиційної методики й включають інноваційні елементи.
За ці роки зроблений істотний крок у відході школи від однаковості, з'явилася значна кількість наших вчителів, які працюють за інтерактивними методами, в інноваційному режимі. Збільшилася кількість вчителів та учнів, які приймають участь у конкурсах, олімпіадах різного рівня, захищають свої творчі роботи. Вони досягають гарних результатів.
Сучасне суспільство висуває до нас особливі вимоги, пов'язані з тими змінами, що відбуваються в соціальній сфері та сфері освіти. Професійна діяльність вчителя, характеризується досить високим рівнем складності та напруженості. Ми відчули на собі, що вчителеві приходиться здійснювати як заздалегідь заплановані та цілеспрямовано організовані навчальні й виховні заходи, так і часто приймати педагогічні рішення у стихійно виникаючих, непередбачених ситуаціях взаємодії з учнями, їхніми батьками, колегами по роботі, адміністрацією.
Тому розвиток соціальної, професійної, культурної мобільності вчителя – стратегічний напрямок в освіті ХХІ ст..
Професійна мобільність вчителя проявляється в її здатності до творчого засвоєння нових видів діяльності у сучасній школі та перебудови стереотипів, які склалися раніше.
При цьому вона передбачає:
– відкритість людини по відношенню до нового, впевненість у своїх силах в процесі його засвоєння;
– широту і багатогранність мислення, здатність переходити від одного способу діяльності до іншого;
– гнучкість настанов особистості вчителя, які дозволяють регулювати свої дії в умовах, що змінюються;
– критичність особистості, здатність адекватно оцінювати свої результати і намічати нові перспективи.
Аналіз поняття „професійна мобільність“ дозволяє розглядати його як одну із сутнісних характеристик людини, що проявляється у професійній діяльності.
Соціальна мобільність:
Професійні якості:
здатність реалізовувати і відчувати себе в умовах діалектичності соціального життя соціально-компетентною особистістю;
орієнтація на оволодіння поліфункціональними вміннями в умовах нестабільності в державі;
готовність до гнучкої переорієнтації в реальних професіях;
володіння іноземними мовами на рівні професійного та ситуаційного спілкування;
володіння інформаційною культурою.
Особисті якості:
комунікативна культура;
оптимізм, віра у свої сили;
Психологічний компонент мобільності:
Професійні якості:
здатність об`єктивно, адекватно сприймати та оцінювати стосунки в колективі;
здатність забезпечувати (створювати) емоційний комфорт і здорову соціально – психологічну атмосферу.
Особисті якості:
наявність вищого рівня культури спілкування, комунікативних умінь;
толерантність;
поміркованість;
здатність до самоконтролю та саморегуляції;
психологічна готовність іти на компроміс, на допомогу іншим.
Культурна мобільність – є якісною особистісною рисою, що проявляється в інтересі до інших країн і культур, утверджує підвалини толерантності. (Участь у міжнародних конкурсах та форумах.)
Якості мобільного педагога:
Професійні якості:
усвідомлення значущості свого професійного вибору, професійної діяльності;
побудова професійної діяльності на основі рефлексії;
усвідомлення цінностей педагогічної професії, спрямованість потреб до постійного підвищення рівня професіоналізму, досягнення власного Я.
Особисті якості:
володіння педагогічним мисленням; наявність сформованих організаційних, дидактичних, комунікативних, дослідницьких, науково – пізнавальних здібностей та вмінь, реалізація їх у професійній діяльності;
гуманізм, наполегливість, самостійність, активність, оптимізм, людяність.
Відмова від стереотипів, здатність до інновацій, інтерес до всього нового, але при цьому критичне осмислення запропонованого, вміння підібрати найбільш ефективну для рішення педагогічної задачі технологію – все це визначає мобільність педагога середньої школи.
Бути компетентним – значить уміти мобілізувати в даній ситуації набуті знання й досвід. У цьому важливу роль відіграють інформаційна та комунікативна компетентності педагога.
Інформаційна компетентність полягає в:
Здатності до використання інформаційно-комунікаційних технологій, орієнтування в інформаційному просторі, володіння й оперування інформацією відповідно до потреб ринку праці; застосовуванні інформаційно-комунікаційних технологій в професійній діяльності та повсякденному житті, раціональному використання комп'ютера й комп'ютерних засобів при розв'язуванні задач, пов'язаних з опрацюванням інформації, її пошуком, систематизацією, зберіганням, поданням та обміном.
Комунікативна компетентність полягає в:
Умінні ставити цілі; грамотно оформляти документи; представляти і цивілізовано відстоювати свою точку зору; дотримуватись соціальних норм і правил; продуктивно співпрацювати з різними соціальними групами і партнерами в групі, виконувати різні ролі й функції в колективі; застосовувати технології розв'язання конфліктів, досягнення консенсусу; працювати в команді; застосовувати ефективні стратегії спілкування залежно від ситуації, технології говоріння і слухання, ділового мовлення.

У сучасному суспільстві відбуваються зміни глобального значення, поєднують у собі динамізму суперечливість. Розвиток соціальної активності, мобільності учнів, є гарантом успішної адаптації особистості головних сферах діяльності й суспільства.
У зв'язку з цим однією з найбільш актуальних проблем сучасної освіти є проблема організації такого навчально-виховного процесу, у якому успішно вирішувалися такі: визначення умов, забезпечення і методів роботи педагогів з активізації творчий потенціал учнів; розвиток пізнавальної активності особистості навчальної діяльності, задовольняє пізнавальні інтереси учнів, які б становленню їх мобільності.
Саме мобільний вчитель готує мобільних учнів до життя в мультикультурному толерантному суспільстві, яке забезпечує рівні можливості для особистісного та професійного розвитку всіх громадян, формує стиль їх життя з урахуванням вимог збереження стабільності оточуючого середовища, сприяє гендерній рівності в сім’ї, на роботі, у суспільному житті.
Учні усвідомлюють себе громадянами Європи та використовують функції, що відповідають такому статусу, готові до управління власним кар’єрним розвитком, тощо.
Учні прагнуть бути креативними, інноваційними, готовими до розв’язання проблем, мати підприємницькі уміння, комунікаційні уміння.
Ми зберігаємо традиції нашої школи, впроваджуємо інновації та оптимально їх поєднуємо. Це спільна робота вчителів, батьків у формуванні внутрішньої мобільності учнів. Також слідкуємо за наступністю і перспективністю у формуванні мобільної особистості учня від початкової ланки до випускного класу. Тому продовжуємо формувати творчі, дослідницькі якості учнів. Забезпечуємо умови для якісної освіти та індивідуального розвитку особистісних досягнень учнів, стимулювання їхньої творчої активності, найповнішої самореалізації в різних видах діяльності.
Впроваджуємо в освітній процес інноваційні технології навчання і виховання.
Розглянемо схему:
Серед найбільш ефективних методів формування інформаційних та комунікативних компетенцій є :
1. Проблемні методи навчання – методи засвоєння нових знань, у яких кожний учасник навчального процесу бере участь у виробленні певного нового змісту (розв'язанні проблеми). Використання проблемних методів навчання обумовлено високою мотивацією всіх учасників освітнього процесу, можливостями реалізації атмосфери діалогу і співробітництва.
2. Розвивальне навчання (розвивальна освіта) – група ідей та концепцій навчання (освіти) і практики освіти, центральною в якій є особистість людини, що розвивається. Особистісний розвиток розуміють як розвиток мислення і пам'яті, розвиток адаптивних здібностей і якостей, розвиток науково-теоретичного мислення, творчих здібностей тощо.
3. Інтерактивне навчання – діалогова форма навчання, в результаті якої відбувається взаємодія учасників педагогічного процессу з метою взаємопорозуміння, розвитку особистісних якостей та спільного вирішення поставлених завдань. При інтерактивному навчанні суттєво змінюється роль педагога, його функції. Вчитель в інтерактивному навчанні та вихованні є не тільки носієм інформації та певної суми знань, завдання якого передати ці знання, він також постійно й активно стимулює учня до самостійної творчої роботи, виконуючи роль фасилітатора, проектувальника і консультанта.
4. Проектне навчання. Цінність методу проектів полягає в тому, що він орієнтує учня на створення певного продукту, а не просто на вивчення навчальної теми або участі в якомусь виховному заході. Дії, безпосередньо пов'язані з реалізацією проекту, потребують певного обсягу спеціальних знань, умінь і навичок. Зокрема, це вміння виконувати певні соціальні ролі, ставити відкриті запитання й давати на них відповіді, прислуховуватися до ідей інших та відстоювати свою власну точку зору, відповідати за результати своєї діяльності, бути гнучкими у стосунках.
Загальні висновки
На завершення слід відзначити, що чим вищий рівень розвитку соціально-професійної мобільності педагогів, тим більш інтенсивно вони залучені в інноваційний процес, оскільки новації і мобільність в сучасній школі – це два чинники, взаємопов’язаних і взаємовпливаючих один на одного. При цьому соціально-професійну мобільність можна розглядати як засіб, як спосіб і як результат освоєння новацій учителем, що свідомо включається в інноваційну педагогічну діяльність і фундаментально підготовлений до здійснення цього процесу.
Висновки : Таким чином, соціально-професійну мобільність педагога можна вважати тією рушійною силою, що сприяє переходу внутрішнього потенціалу майбутнього вчителя середнього закладу освіти у зовнішню активність, гнучкість, що засвідчують ефективність педагогічної діяльності.