Відкритий урок Фізична Показуха

456735320058
Виховний захід з фізики
«Фізична показуха»
-1016005129530
Мета: ознайомити молодших школярів з фізичними явищами, які зустрічаються в повсякденному житті, за допомогою ігрових моментів,дослідів розвивати в учнів прагнення до пізнання, пошуку, творчості;розкрити значення фізики в житті людини; розвивати пізнавальний інтерес; інтерес до наукової діяльності; розвивати дослідницькі навички, навички роботи в парах; проведення демонстрацій з фізики; культуру мови з використанням фізичних термінів; розвивати увагу, спостережливість, уміння самостійної роботи з додатковим матеріалом; застосовувати знання в новій ситуації; виховувати доброзичливе ставлення один до одного;
Хід заходу
„Здоровий глузд у фізики – це ті забобони,
які формуються у віці до 18 років”
(А. Ейнштейн).
Вступне слово вчителя. Добридень, шановні друзі! Ми з вами щодня зустрічаємося з різними загадками, явищами, які нам важко або зовсім неможливо пояснити. Усіх нас хвилює тисячі «Чому?». Чому буває день, ніч, зима, весна, літо, осінь? Чому вдень світить сонце, а місяць та зорі – вночі? На всі ці запитання може дати відповідь наука, яка вивчає природу. Називається вона фізикою. І сьогодні наш захід присвячений саме науці фізиці. Це дуже важлива і цікава наука. Також, учні продемонструють цікаві досліди, як доказ того, що наука про природу дивовижна. А ви зробіть самі висновки: чи потрібно знати фізику? Але умова така: поводитися виховано, почуватися вільно, включатися активно, але не агресивно. Отже, увага, слово ведучим!
Ведучий 1. Фізика — слово дзвінке і разюче:
В ньому хмаринка і сонце палюче,
Все, що літає, дзвенить і блищить,
Плаває в водах, холоне, кипить.
Ведучий 2. На всі боки озирнись
І уважно подивись,
Ти побачиш тоді враз
Фізику навколо нас!
Разом. Поєднаємо ми, звісно,
І цікаве, і корисне!
Ведучий 1.Дорогі друзі! Ми зібралися в цьому залі, щоб поговорити про науку, без якої у нас не було б даху над головою і їжі на столі, науку, що дала нам тепло і світло, транспорт і зв’язок, науку, що зуміла пояснити, чому світить сонце і йде дощ, чому буває день і ніч, літо і зима, науку, у якої славне минуле, бурхливе сьогодення і світле майбутнє. А ім’я тій науці - ФІЗИКА,
Ведучий 2. Панове! Пропонуємо вам потрапити сьогодні у світ фізики, у світ таємниць і загадок. Побувавши там, ви дізнаєтеся, що фізика – це наука про природу. Ми не чарівники, ми тільки вчимося й спробуємо сьогодні розкрити вам деякі таємниці цієї давньої науки.
Ведучий 1. Але перш ніж поринути у цей світ, ми розповімо як фізика допомагає вам та вашим батькам удома. Подивіться, будь ласка, на стіл, тут ви побачите лінійку, термометр, годинник, терези, мірний стакан. Усе це вимірювальні прилади, якими ми користуємося в школі та вдома. Подумаймо разом для чого вони нам потрібні.
(Учень по черзі показує дітям прилади, вони відповідають, що вимірює кожен прилад).
Ведучий 2. Молодці! А ще в кожного із вас є комп’ютер, телевізор, мобільний телефон, пральна машина, пилосос та багато різної домашньої техніки, яка полегшує наше життя. Уся вона зроблена за допомогою фізики, на основі знання фізичних явищ.
Ведучий 1. А зараз нас прийшли привітати учні 2-3 класу
ФІЗИКИ В ПІДГУЗНИКАХ
Іграшок у нас багато:
Ляльки, м'ячики, відерця для піску.
Паровозики, машинки, літаки,
Зайці, білочки, ведмеді і вовки.
Ось злітає в синє небо літачок,
Мчить машина, і повзе малий жучок,
Зайчик сірий б'є завзято в барабан,
І танцюють ведмежата: трам-тарам!
Всі ці іграшки красиві,
Але де ж та дивна сила,
Що приводить все до дії?
Хто нам скаже, хто зуміє?
Коли ключиком заводиш ти машину,
То стискається в машині тій пружина.
Розпрямляється пружина і приводить в рух машину.
У пружині вся причина, - є пружина—мчить машина.
Ну, а ось ти м'яч яскравий в руки взяв.
На підлогу його кинув - пострибав.
А чому цей гарний м'ячик
Так красиво й швидко скаче?
При ударі, це кожен знає, деформація виникає.
А від неї ще сила одна, сила пружності зветься вона.
Сила та надасть енергії м'ячу. Ось і скаче, скаче м’ячик досхочу.
А тепер автопілот іде на старт:
Він до рук автомобіль маленький взяв,
Об підлогу що є сили розігнав.
І вперед автомобіль сміливо мчить,
Не спиняючись ніде і ні на мить.
Про інерцію, напевно, знає кожен,
Що спинитись тіло враз не може.
І якщо йому ніщо не заважає,
Свою швидкість тіло завжди зберігає.
А інерція це річ відома:
Ось в автобусі ми їдемо додому.
Ось на гальма жме щосили наш водій,
Ну, а ми мчимо вперед і б'єм лоби.
То ж до іграшок уважно придивись,
Пригадай усе, що вивчив ти колись,
І запам'ятай: що так було і буде –
Фізика потрібна нам усюди!
Ведучий 2. А зараз ми вам розкажемо, з якими цікавими питаннями фізики ми можемо зіткнутися, якщо готуватимемо собі сніданок із варених яєць, чашки чаю та бутерброда. Ми сподіваємося, що ви також умієте готувати сніданок, тому запрошуємо взяти активну участь в тому, що тут буде відбуватися.
Ведучий 1. Припустимо, що ви зварили собі на сніданок два яйця та поклали їх на стіл, але прийшла сестра й випадково поклала варені яйця до сирих. Запитання: «Як можна знайти варенні яйця серед сирих?» Ваші пропозиції.
(Діти висловлюють свої пропозиції.)
Ведучий 2. Перший спосіб. Треба покласти яйця на стіл та обертати їх навколо вертикальної осі. Варене яйце буде обертатися швидше, ніж сире. Чому? Варене яйце обертається як одне ціле, а сире складається з окремих рідин: жовтка та білка. За обертання яйця ці рідини мають різні швидкості, тому між ними виникає внутрішнє тертя, яке гальмує рух.
Ведучий 1. Другий спосіб. Опустити яйця в солону воду. Якщо вони одного розміру, то сире яйце плаватиме на більшій глибині, ніж варене.
Ведучий 2. Третій спосіб – оригінальний. Треба закріпити на столі всі яйця. Потім вистрілювати в них по черзі. У варених яйцях залишиться вузький слід від кулі, що пролетіла, а сирі розлетяться на шматки в різні боки. Навряд чи хтось скористається цим способом, але цікава причина такої дії кулі на варені та сирі яйця. За влучання кулі в сире яйце тиск, який чиниться на його рідину, буде поширюватися за законом Паскаля в усіх напрямках.
Ведучий 1. Тепер готуватимемо чай. Пакетик чаю заливаємо гарячим окропом, температура якого – 100 °С. Для того щоб не тріснула склянка ми спочатку покладемо до неї металеву ложку. Окріп віддасть тепло, а ложка забере. Чай остигне скоріше, а з точки зору фізики ми спостерігаємо процес теплопередачі. Тепер покладемо в чай цукор та перемішаємо. Тут ми спостерігаємо ще одне явище – дифузію. Молекули цукру змішуються з молекулами чаю, і він став солодким.
Ведучий 2. Чай готовий. Тепер залишилося зробити бутерброд. Спробуймо нарізати батон гострим та тупим краєм ножа. Тупим краєм різати важко. Чому? Сила тиску однакова, а площа опори різна. Чим більша площа опори, тим сильніше треба тиснути, тому простіше різати гострим краєм ножа. Намастимо шматочки батона маслом та покладемо їх на тарілку. Сніданок готовий! І зроблений він за допомогою фізики. Коли ви його зїсте, отримаєте необхідну кількість енергії. І запас енергії можна підрахувати:
100 г батона дають 877 кДж енергії;
2 яйця – 754 кДж енергії;
20 г масла – 838 кДж енергії;
2 ложки цукру – 162,12 кДж енергії.
Усе разом становить 2631,12 кДж енергії.
Ведучий 1. А тепер сценка «Васька і його домашнє завдання»
Васько вбігає до кімнати і сідає до столу.
- Які там у нас на завтра уроки? 0! Фізика - перший урок. Так… Що нам там задали? §§7-8,№814 і №821. Ну, параграфи я читать не буду, скажу, що книжка у Віталіка була, а номери зараз подивимося. Угу...№814: "У результаті охолодження куска олова масою 100г до температури 320С виділилося 5кДж енергії. Знайдіть температуру олова до охолодження. Знайдіть. Ха! Зараз знайдемо (швидко гортає збірник і шукає відповідь) 2320С! Чули. Так і запишемо. Один номер розв'язано. Який там ще? №821: «НАведіть приклади використання у побуті хороших і поганих провідників тепла». Зараз наведемо, де це воно тут (знову шукає відповідь)
№821...Нема...820 і зразу 823. Що ж це таке? Так не чесно! Мам!
- Ну що там іще в тебе?
- Поможи ось з цією задачею.
- Скільки раз я тобі казала, що уроки треба вчити вдень, а не тоді, як спать треба.
- Та я вже все повчив і поробив. Це просто одна задача дурна попалась.
- Та стара я вже твої задачі розв’язувати.
- А ти послухай: "Наведіть приклади використання в побуті хороших і поганих провідників тепла",
- Ну, не знаю. Ось хустка - хороший провідник. Я її як заматаю, мені завжди на вулиці тепло. А от калоші - поганий провідник. Бо як на босу ногу взуєш, то страх як ноги мерзнуть.
- Ні мам, це щось не те.
- Як не те, то думай сам. А я спати піду.
- Ось так завжди. Думай сам, думай сам... Хіба ж я не думаю. Теплопровідність… теплопровідність... (позіхає, кліпає очима, лягає на книжку і засинає)
Чайник: (постукуючи кришкою) Ух! Нарешті ми можемо вільно поговорити. Осточортіло цілий день мовчати. Люба скляночко, ви така тендітна, така кристально чиста, коли я дивлюсь на вас усе в мені закипає. Дозвольте я наллю у вас мого гарячого окропу?
Склянка: Ой-ой-ой! Не лийте, не треба! Ви зіпсуєте моє ніжне скляне тіло, я трісну!..
Чайник: Ну чого це ви тріснете? Мене на вогонь ставлять і я не тріскаюсь.
Склянка: Бо ви металевий. А погляньте на мене. Я ж скло, а воно поганий провідник тепла, від окропу мої внутрішні стінки нагріваються і розширюються, а до зовнішніх тепло не встигає передатись, і я тріскаюсь.
Ложка: 0й. сестричко, а я навіщо? Я ж теж металева і добре проводжу тепло. Поставте мене всередину і ніякий окріп вам не буде страшний. Я вмить заберу все тепло і не дам вашим стінкам перегрітись. Хі-хі-хі! Вчора Васько під час сніданку обпік собі пальці, коли схопився за мене відразу після того, як мама налила йому чаю. А ще фізику вчить!
Чайник: Ось бачите, люба скляночко, як знати Фізику, то все можна. Ну, то що, підемо побавимося чайком?
Склянка: Ну, якщо сестричка ложечка згодна нас провести, то пішли.
Алюм.миска:Ха-ха-ха! Ото прикол зі мною вчора трапився! Отой неук Васько схопив мене з гарячим борщем і мало того, що пальці попік, ще й борщ на штани вивернув. І чого їх у тій школі вчать, та у нас на кухні навіть коцюба знає, що метал хороший провідник тепла.
Тарілка: Ото треба було в мене борщ накидати.
Миска: Ну ти й придумала! Я то тільки трохи боки пом'яла, а від тебе одні б черепки лишилися.
Тарілка: Чого ти розбазікалась. Об мене, щоб ти знала, пальці не попечеш. фаянс, як і скло, погано проводить тепло. Якою б гарячою не була в мені страва - краї залишаються холодними. Тому Фаянсовим посудом користуються частіше.
Каструля: 0й, частіше. Та якби мене зробили з фаянсу, то довгенько довелося б чекати поки в мені вода нагріється.
Тарілка: 3ате об твої ручки господиня може попекти пальці.
Кастрюля: А вона бере мене ганчіркою, а ганчірка поганий провідник тепла.
Тарілка: Ось бачите, які ви недосконалі. Без ганчірки вами і користуватись не можна. Не хочу я з вами дружити.
Миска: Ну то дружи з коцюбою. Вина цілковита досконалість: сама металева, а ручка дерев'яна, дерево теж, як і ти, поганий провідник тепла. Тільки пам'ятай: ти звикла, щоб тебе вилизували, а нею тільки жар загрібають.
Мама: От галузник! Заснув над уроками. А тут від вікна холод іде. Треба ковдрою вкрити, хай вона його зігріє.
Електрообігрівач: Ви чули! Ковдра зігріє! Зразу видно, що Васькова мати теж не знає фізики. Хіба ж ковдра гріє?
Куртка: Але ж під нею тепло!
Обігрівач: Ковдра поганий провідник тепла. Людина виділяє тепло, а ковдра лише не пропускає його назовні. Воно зберігається біля тіла людини, і тому їй тепло, якби ковдрою вкрили кусок льоду, то навіть в теплій кімнаті він не розтанув би, бо ковдра не пропустить тепла до льоду. А вони кажуть: "Ковдра гріє, ковдра гріє". Це я грію!
Куртка: 0 да! Ти зігрієш. З тебе тепла, що з козла молока. Якби не я, то Васько у класі більше одного урока не висидів би. Ти не грієш, ти тільки електрику переводиш.
Обігрівач: Та я грію, то просто повітря - поганий провідник тепла. А між мною і учнями значний повітряний проміжок. Тому тепло й не передається.
Куртка: Але ж від Сонця до нас 150млн. кілометрів, а воно гріє та ще й як!
Обігрівач: Тепло від Сонця поширюється не теплопередачею, а випромінюванням, так як від гарячої грубки.
Куртка: Тепер зрозуміло, чому вчора, коли Васько, граючись у сніжки, замочив мене, а потім повісив сушитися біля грубки, я добряче підсмажила собі бока, хоч між мною і грубкою була чимала відстань.
(Васько піднімає голову і сонно бурмоче)
— Зігріває, зігріває...яке там в чорта тепло. Тут ось ноги геть замерзли.
(Вкутує ноги ковдрою і здивовано оглядається навколо)
- Мам, мам! Куди чайник пішов?
- Який іще чайник? (позіхаючи)
- А скляночка не тріснула?
- Чого вона трісне?
- А моя улюблена тарілочка тепер житиме з коцюбою?
- Синок, що з тобою? Тобі щось наснилося? А...зрозуміло! Та ти ж на "Фізиці" спав.
- Зате я стільки нового про теплопередачу дізнався. Твоя хустка, до речі, поганий провідник тепла.
- Поганий, поганий. Ви тільки послухайте. Моя хустка - поганий провідник тепла! Я тобі другий риз щоденника під голову покладу, тоді ще й не таке присниться.
А ну марш в ліжко!
Ведучий 2. Ми всі полюбляємо свята, і кожному з нас хочеться, щоб свято минуло весело і цікаво. Приємно, прийшовши в гості, дізнатися або побачити щось цікаве і дивовижне. А ще приємніше здивувати своїх гостей.
Отож, зараз ми покажемо вам декілька фокусів, але вони такі неймовірні, що їх можна запросто прийняти за чаклунство.
Ведучий 1. «Але хіба є щось спільне між чаклунством і наукою?»
Ведучий 2. Ще б пак! Чарівники створюють загадки, а науковці їх розгадують. А ще можна сказати, що чарівники – це і є науковці. Чарівникам необхідно розумітися на різних науках, зокрема в фізиці. Сьогодні демонструючи свої досліди, ви виступатимете в ролі чарівників..
Ведучий 1.Ейншетейн сказав: «Істина — це те, що витримує перевірку дослідом». Тож перевіримо деякі твердження.
Фізичні досліди
(Учні демонструють досліди й пропонуютьдітям пояснити їх. Якщо діти утруднюються відповісти, то учень пояснює. (поки учні готуються лунає пісня))
Пісня на мотив «Ах какаяженщина…»
В шумномшкольном коридоре
Ниминутынетпокоя,
Здесь проводим мыексперементы.
Силу тренияизмерим
И условияпроверим,
Все нюансы и моменты.
Чтобрешитьвопросов круг,
Позовёмдрузей-подруг,
Пустьони нам вместе все помогут.
Ох ужэтафизика, от этойфизикинетпокоя… (2 р)
Пролетая в коридоре,
Ног не чуяпод собою
И пренебрегаясилойтрения,
С динамометром подмышкой,
На ходу листая книжку,
Я отвлекся на мгновенье.
В етотмигиз-за угла
Вылетаетдетвора,
И остановиться не могу я.
Буду изучатьтеперь закон инерции на ходу я
Ведучий 2. Розпочати наше чарівне шоу ми будемо спочатку з маленьких експериментів, а саме дізнаємося, чому одні тіла тонуть, а інші ні; як по-різному можуть падати аркуші паперу, а також, що означає вислів «ледача монета» та «чарівне яйце».
Дослід 1.Чому одні тіла тонуть, а інші – ні.
Обладнання: шматок пластиліну, посудина з водою, різні дрібні предмети
Хід досліду:
1) Поклади шматок пластиліну на воду;
2) Вийми пластилін із води, зроби з нього човник і зову поклади на воду;
3) Познач до якого рівня занурився човник;
4) Клади поступово різні дрібні предмети у човник і спостерігай за рівнем занурення човна.
Результат: грудка пластиліну опустилася на дно, а човник не тоне. Чим більше покладено предметів у човник, тим більше він занурюється у воду.
Висновок: човник витісняє воду не лише об’ємом свого тіла, а й порожнинами, що знаходяться у ньому. На нього діє сила, яка перевищує його вагу. Вона і тримає човник на плаву. Якщо на місце повітря скласти предмети, важчі за нього, то човник все нижче і нижче занурюється у воду. Коли вага човника з вантажем перевищить вагу води, яку він може витіснити – човник потоне. Отже, плавучість предмета залежить від його густини ( див. словник).
Дослід 2..Падіння тіл.
Обладнання: два одинакові аркуші паперу
Хід досліду:
1) Один із аркушів зімни у кульку;
2) На однаковій висоті відпусти одночасно аркуші
Результат: зім’ятий аркуш падає швидше, ніж рівний.
Висновок: швидкість падіння предметів залежить від опору, який чинить повітря.
Дослід 3. Скребки в стакані із водою
Обладнання: Скребки, стакан із водою.
Хід досліду: Наливаємо в стакан воду, щоб був налитий з верхом. Починаємо кидати скребки в воду. Вода не виливається.
Пояснення: Маса скребки настільки мала, що не змінює об’єму води.
Дослід 4.Ледача монета.
Обладнання: склянка, монетка, картон.
Хід досліду:
1) На порожню склянку поклади картон;
2) Зверху поклади монету;
3) Різко потягни картон.
Результат: монетка впала у склянку.
Висновок: монетка прагне зберегти свій спокій. Це явище називається інерцією.
Дослід 5.Чарівне яйце.
Обладнання: склянка з водою, яйце, сіль, столова ложка.
Хід досліду:
1) З допомогою ложки обережно опусти яйце у склянку з водою;
2) Спостерігай явище;
3) Вийми яйце;
4) Насип у воду 2 ложки солі та добре розмішай до повного розчинення;
5) Знову опусти яйце у воду;
6) Спостерігай явище;
7) Повільно долий трохи чистої води у склянку.
Результат: у чистій воді яйце опускається на дно, у розсолі – спливає, а при доливанні чистої води у розсіл – плаває приблизно посередині склянки.
Висновок: усе залежить від густини тіл. Яйце має більшу густину, ніж вода – тому тоне, при перетворенні чистої води у розсіл, густина розчину стає більша, ніж густина яйця – тому воно спливає, а при доливанні чистої води у розсіл, вона розташувалася шаром над солоною водою – тому яйце ніби зависло посередині склянки.
Дослід 6.Пірнаючі родзинки.
Обладнання: родзинки, вода, оцет, сода харчова, скляна банка.
Хід досліду:
1) Налий у банку води;
2) Додай дві чайні ложки оцту і стільки ж соди, повільно перемішай;
3) Опусти у воду родзинки.
Результат: родзинки спочатку тонуть, а потім піднімаються на поверхню. Через деякий час знову тонуть і знову піднімаються.
Висновок: оцет і сода, поєднуючись, виділяють вуглекислий газ, який у вигляді пухирців чіпляється до родзинок і тягне її догори (повітря легше за воду). На поверхні пухирці розсіюються і родзинка знову тоне. і так декілька разів.
Дослід 7.Стакан з водою і папір
Обладнання: Стакан, вода, листок паперу.
Хід досліду: Наливаємо в стакан води. Накриваємо його листком паперу і перевертаємо. Вода не виливається.
Пояснення: Між дном (яке тепер вгорі) і поверхнею води утворюється простір, наповнений повітрям і парами води. Стовп води прагне вниз під дією сили тяжіння, збільшуючи обсяг цього самого простору. При постійній температурі тиск у ньому падає, тобто по відношенню до атмосферного – стає меншим. І чим менше це саме тиск, тим більший стовп рідини може воно втримати. Отже, сума тиску повітря і води на папір зсередини виходить дещо менше, ніж атмосферний тиск зовні. На цьому і тримається.
Дослід 8. На електризацію тіл і взаємодію зарядів.
Потремо папером повітряну кульку, піднесемо до стіни і опустимо.
Пояснення. Кулька знаходиться на стіні і може знаходитися там деякий час. Справа в тому, що кулька має спочатку нейтральний заряд. Якщо її потерти об папір, то електрони паперу переходять до поверхні кульки і вона заряджається позитивно, тобто електризується. Заряджена кулька створює навколо себе електричне поле, яке взаємодіє з стіною, створюючи заряд протилежного знака. Ми будемо спостерігати електризацію через вплив. Різнойменно заряджені тіла притягуються, що ми і спостерігаємо.
Дослід 9. Вода тече вверх
Обладнання: пластиковий стаканчик з водою, фламастери, ножниці, паперова серветка.
Дослід демонструє, як відбувається процес вбирання води твердим тілом.
Ведучий 1.Пам’ятаєте казку Шарля Перро «Попелюшка»? Які крупи наказала розділити Попелюшці зла мачуха?
Ведучий 2. Наше завдання ще складніше. Як ви думаєте, можна розділити перемішані перець і сіль?
Ведучий 1. Про це вам повідомлять наші чарівниці.Дослід10 «СОРТУВАННЯ»
Обладнання: паперовий рушник, 1 чайна ложка (5 мл) солі, 1 чайна ложка (5 мл) меленого перцю, ложка, повітряна кулька, вовняний светр, помічник.
Підготовка. Розстеляємо на столі паперовий рушник. Насипаємо на нього сіль і перець.
Починаємо наукове чарівництво!
Пропонуємо комусь із глядачів стати нашим асистентом. Ретельно перемішуємо ложкою сіль і перець. Завдання помічнику: відокремити сіль від перцю.
Наш помічник не зможе їх розділити, тому пропонуємо йому посидіти і подивитися.
Надуваємо кульку, зав'язуємо її і потремо нею вовняний светр. Підносимо кульку ближче до суміші солі і перцю.
Результат: перець прилипне до кульки, а сіль залишиться на столі.
Пояснення
Це приклад дії статичної електрики. Коли ми тремо кульку вовняною тканиною, вона набуває негативного заряду. Якщо піднести кульку до суміші перцю з сіллю, перець почне притягуватись до неї. Це відбувається тому, що електрони в перцевих порошинках прагнуть переміститься якнайдалі від кульки. Перець прилипає до кульки.
Сіль не притягується до кульки, так як в цій речовині електрони переміщаються погано. Коли ми підносимо до солі заряджену кульку, її електрони все одно залишаються на своїх місцях. Сіль з боку кульки не набуває заряду - залишається незарядженої або нейтральною. Тому сіль не прилипає до негативно зарядженої кульки.
Ведучий2. Отже, ми з вами дізнались, що можна розділити перемішані перець і сіль, при цьому перець прилипне до кульки, а сіль залишиться на столі.
Ведучий1. Зараз ми з вами дізнаємося: чи може яйце проникнути всередину пляшки і при цьому залишитись цілим.
Ведучий2. В цьому нам допоможуть знову наші чарівники
Дослід 11.Яйце й посудина з вузьким отвором
Завдання.Відварене очищене яйце необхідно розташувати всередині посудини з вузьким отвором, при цьому воно повинно залишитися цілим.
Зім'ятий аркуш паперу необхідно підпалити й проштовхнути через отвір у посудину. Щойно аркуш згасне, потрібно закрити отвір яйцем вузьким кінцем донизу. Яйце буде втягнуто всередину посудини.
Пояснення явища.Тому що в посудині зменшується концентрація кисню. Яйце потрапляє під дію різницю тисків. . Повітря в пляшці розріджене. Зовнішній атмосферний тиск більший, ніж у пляшці.
Після того як сірник потухне (від недостачі кисню), під дією атмосферного тиску яйце проходить всередину. Варто зауважити, що діаметр горлечка менше ніж саме яйце, а якщо його пропихати руками, то воно просто на-просто розламається.
Так чому яйце провалюється всередину?
Це відбувається так: запалений сірник випалює повітря в пляшці, тим самим роблячи там вакуум. Атмосферний тиск набагато перевищує тиск вакууму, тим самим він тисне на яйце і вдавлює його всередину. Яйце проходить в горлечко цілим.
Ведучий1. Хто з вас дивиться цікаві досліди з фізики по телебаченню?
Ведучий2. Хто з вас дивиться передачу «Руйнівники міфів»?
Ведучий1. Нагадаю вам одну з цих передач. Отже, Джеймі і Адам, надихнувшись роликом з інтернету, беруть два телефонних довідника по 800 сторінок кожний і вкладають один довідник в іншій сторінка за сторінкою.
Ведучий2. Тоді Руйнівники кріплять до книг з двох сторін по канату і тягнуть канати в різні боки. Ні-чо-го!
Ведучий1. А якщо будуть тягнути 5 чоловік? 10? Результат той самий.
Ведучий2. Довідники ніби намертво склеєні клеєм.
Ведучий1. Вимірявши силу розтягування динамометром, вони не вірять своїм очам - 1 тонна 800 кг! Неймовірно!
Ведучий2. Залишилося тільки вдатися до сили техніки. Довідники причепили до машин і намагалися роз'єднати.
Ведучий1. Як ви думаєте довідники роз’єднали?Правильно! Довідники залишились складеними!
Ведучий2. Це дуже класний міф - адже його може перевірити кожен!
Ведучий1. І сьогодні я, ведучий шоу, чарівник Віталій, пропоную це перевірити.
Дослід 12.РУЙНІВНИКИ МІФІВРеквізит: два підручники з фізики для 11 класу по 336 сторінок кожний.
Підготовка. Вкладаю один підручник в іншій сторінка за сторінкою. Це довга і нудна робота, але цікавість, як відомо,
вбило кішку, а що вже говорити про нудьгу!
Починаємо науковечарівництво!
Мені потрібні два помічники. Беремо обидві книги не за палітурки, а за сторінки. Спробуємо роз’єднати руками складені таким чином дві книги.
Результат: Марно. Сторінки не зрушили ні на міліметр.
Пояснення
І це не дивно - адже книжки утримує сила тертя сторінки помножена на 336 разів.
Ведучий2. Отже, ми з вами дізнались, що сила тертя утримує два підручники з фізики вкладені один в один сторінка за сторінкою.
Ведучий 1.А тепер перед нами постало таке завдання:потрібно дістати монету, що лежить на дні тарілки з водою, не замочивши рук, за допомогою склянки, аркуша паперу і сірників.
Дослід 13. На дно тарілки кладуть монету і наливають трішки води, щоб вона лише прикрила монету. Завдання полягає в тому, щоб дістати монету, що лежить на дні тарілки з водою, не замочивши рук, за допомогою склянки, свічки і сірників.
Пояснення. Тримаючи склянку над полум'ям свічки, прогрівають повітря у склянці протягом 10 с. Потім одразу треба поставити склянку в тарілку з водою поряд із монетою. Через деякий час вода почне втягуватись у склянку і монету можна буде взяти, не замочивши рук. Це відбувається тому, що повітря у склянці холоне і його тиск зменшується і стає менший за атмосферний. Зовні тиск на рівні країв склянки дорівнює сумі тисків атмосферного і водяного стовпа. Вода внаслідок різниці тисків заходить у склянку.
Ведучий 2.А закінчити наші маленькі експерименти ми хочемо продемонструвавши вам, яку силу має вода.
Дослід 14. Сила води. «Паперова квітка оживає»
Обладнання: аркуш паперу, кольорові олівці, ножиці, глибока тарілка з водою.
Хід досліду:
1) Виріж з паперу зірку і розфарбуй її;
2) Загни пелюстки усередину;
3) Поклади паперову квітку у тарілку з водою
Результат: квітка поступово розкривається.
Висновок: вода потрапляє у найменші порожнини між волокнами паперу і заповняє їх. Папір набухає, згини на ньому розпрямляються і квітка розпускається
Ведучий 1. Добігає кінця наша зустріч. І якщо вас захопила фізика, сміливіше йдіть назустріч цій древній науці.
Ведучий 2.Сьогодні ви впевнились в тому, що фізика – це захоплююча, цікава, чарівна наука.
Ведучий 1. І з часом, коли ви трохи подорослішаєте, теж зможете стати чарівниками, як і ми.
Підсумок заходу
Слово вчителя. Всі явища, про які було розказано учнями, можна пояснити, лише знаючи фізику. Тому фізику заслужено можна назвати царицею нашого життя.
«Теорія і практика – науки два крила. Бажаємо, щоб фізика Вам успіх принесла».
Більше про науку фізика ви зможете дізнатися при вивченні фізики в 7-11 класах. Дякуємо за увагу.