Розробка уроку з теми Національна епопея Гайдамаки.Повсталий народ як герой поеми
Урок № _____________________________клас_9__________________дата_______________________
Тема. Національна епопея «Гайдамаки». Повсталий народ як герой поеми. Образ Яреми. Заклик до єднання слов’янських народів.
Мета: розкрити історичну основу, ідейно-тематичну спрямованість, сюжет, особливості жанру, композиції «Гайдамаків»; дослідити, як у творі зображено повсталий народ; розвивати логічне й абстрактне мислення, увагу, вміння сприймати й аналізувати навчальний матеріал, надавати відповідний коментар і пояснення, робити висновки; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати повагу до історичного минулого України, доброзичливе ставлення до слов’янських народів, до дружби між ними.
Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.
Обладнання: портрет Т. Шевченка, виставка книжок «Історія України в художній літературі», карта України ХVІІІ ст., аудіозапис, ілюстрації до змісту «Гайдамаків», дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
Перебіг уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Вікторина «Т. Шевченко — митець»
1. Народна пісня, яку любив співати Т. Шевченко. («Ой поїжджає по Україні та козаченько Швачка»)
2. Назвіть 2–3 пісні, створені на слова Кобзаря. («Реве та стогне Дніпр широкий», «Така її доля», «Думи мої, думи», «Садок вишневий коло хати», «Заповіт»)
3. Композитор, який написав музику до 83 творів митця? (М. Лисенко)
4. Назва балету композитора Данькевича на сюжет однойменної балади Т. Шевченка («Лілея»)
5. Перший учитель малювання Тараса (Хлипківський дяк)
2. Міні-опитування
Чому Т. Шевченко цікавився історичним минулим рідного краю?
Наведіть приклади відомих вам художніх творів митця на історичну тематику.
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
ІV. Основний зміст уроку
Любіть її, думу правди, козацькую славу.
Т. Шевченко
Ну, вже так, що порадували Ви нас, своїми «Гайдамаками!»... Як такого добра не хвалити?
Г. Квітка-Основ’яненко
1. Вступ. Інформація учнів-істориків про події на Україні у другій половині ХVІІІ ст. із застосуванням карти
2. Робота над твором Т. Шевченка «Гайдамаки»
2.1. За яких обставин виник твір митця про гайдамаччину? Що було підґрунтям для його створення?
2.1.1. Історія написання та видання твору.
Працював Т. Шевченко над «Гайдамаками» впродовж 1839–1841 рр. у час, вільний від занять в Академії мистецтв. Допоміг молодому авторові Є.Гребінка, який помістив першу главу («Галайда»)в своєму альманасі «Ластівка» за 1841 р.
Важко було поетові домогтися друку поеми. Багато рядків, які здавалися цензорам особливо бунтівними, викреслено в ході видання твору 1841 року. Коли цю поему було введено до «Кобзаря» 1860 року, цензура виключила обидва прологи (268 рядків), «Передмову», звертання до передплатників, авторські примітки. Чимало рядків так і не пощастило відновити, коли після державного перевороту 1917 року твори Т. Шевченка видавалися повністю, в кількох томах.
Поема видана окремою книжкою в Петербурзі в 1842 р. Поет присвятив свій твір В. І.Григоровичу, конференц-секретареві Академії мистецтв, викладачу теорії мистецтва, одному з учасників викупу поета з кріпацтва.
2.1.2. Джерела створення.
Народні перекази, легенди, пісня про гайдамаків. (Одна з гайдамацьких пісень — «Ой поїжджає по Україні та козаченько Швачка» стала його улюбленою.)
Розповіді рідного діда — Івана Швеця, очевидця (може, й учасника) тих подій та інших сільських мешканців.
Село Кирилівка знаходилося в зоні особливо активних дій Коліївщини, у яких брали участь багато односельців Тараса Григоровича. Малим хлопцем він із захопленням слухав численні розповіді з перших уст.У передмові до «Гайдамаків» поет зазначав: «Про те, що діялось на Україні 1768 року, розказую так, як чув од старих людей».
Наукові праці, мемуари, художні твори.
Деякі відомості використані поетом з «Історії Польщі» Банрике, статті Шульгіна в «Энциклопедическом лексиконе», мемуарів Младовича, роману Чайковського «Вернигора», «Історії Малої Росії» Д. Бантиша-Каменського, «Історії Русів», «Історії королівства польського», «Сказания о Колиивщине» М. Максимовича.
2.1.3. Хронологія історичних подій, зображених у творі.
1648–1654 — роки визвольної війни українського народу проти панської Польщі.
1686 — укладання «Вічного миру» між Росією й Польщею, за якими було встановлено остаточні кордони між Російською державою і королівством Польським: Лівобережна Україна і Київ з невеликими прилеглими територіями відходили до Росії, а вся Правобережна Україна залишалася у складі Речі Посполитої.
1764 — ліквідовано гетьманство на території Лівобережної України;
1768 — повстання селян, що ввійшло в історію під назвою «Коліївщина».
2.2. Тема: зображення боротьби українського народу проти польської шляхти у 1768 р.— Коліївщини; правдиве відтворення злиденного, підневільного становища українців за часів кріпацтва, свавілля і жорстокість польської шляхти, нестримного бунтарства, його спопеляючої ненависті до гнобителів; сили і працьовитості нашого народу, його волелюбності й моральної краси.
2.3. Ідея: заклик до знищення соціального і національного гноб-лення, до єднання слов’янських народів; як найкращого шляху до визволення трудящих мас.
2.4. Основна думка: «Нехай житом, пшеницею, як золотом, покрита, не розмежованою останеться навіки од моря і до моря — слов’янська земля» — зазначив письменник у передмові до твору.
2.5. Жанр: ліроепічна, історико-героїчна поема. Узявши за основу історичні події, письменник надав їм романтичного забарвлення, відтворив з глибокою схвильованістю, тугою і любов’ю. Це є визначальною особливістю поеми, що надає їй самобутності, оригінальності; інша думка, що цей твір — історичний роман у віршах. Білецький назвав твір «драматичною ораторією».
2.6. Особливості назви твору.
Свій твір Т.Шевченко назвав бунтарським іменем гайдамаків — учасників народного антишляхетського спалаху (Коліївщини), що вибухнув у 1768 р. на Правобережній Україні.Термін «гайдамаччина» (від тур. гайде — гнати, переслідувати) уперше зустрічається в документах 1717 р.
2.7. Сюжет.
У творі виразні дві сюжетні лінії:
визвольної боротьби (концептуально-історична центральна);
життя Яреми Галайди (історично-художня).
Концептуально-історична сюжетна лінія охоплює в часовому художньому просторі десь півроку, тоді як Коліївщина тривала насправді якийсь місяць. Подібні відступи від життєвих фактів художньо виправдані. Шевченко писав не історію цього повстання, а поетичний твір і мав цілковите право на домисел. Поет намагався показати широкий розмах і велику силу повстанського руху, його могутній заряд суспільного перетворення.
2.8. Композиція.
Поема «Гайдамаки» — найбільший за обсягом твір у поетичному доробку Т. Шевченка, складний за будовою. У творі два прологи (лірично-філософський та історичний (літературно-полемічний — «Інтродукція»)), десять розділів, епілог, післямова («Передмова») та звертання — гумористичне послання до передплатників. Особливістю композиції твору є значна кількість ліричних відступів, у яких поет дає свою оцінку і стає наче учасником описуваних подій.
Експозиція: перепетійний епізод — збиткування корчмаря Лейби з наймита Яреми.
Зав’язка (зав’язка може відбуватися на початку зображених у творі подій): зіткнення інтересів українського трудового народу та польської шляхти і їхніх прислужників — події, що відбувалися у давні часи.
Кульмінація: розгром України, вбивство й поховання Гонтою власних дітей.
Розв’язка: епілог — страта Гонти, смерть Залізняка на засланні («на чужому полі», самоліквідація повстанських об’єднань («розійшлися, відкіля взялися»).
2.9. Новаторство Т. Шевченка. Художні особливості твору.
Новаторство письменника проявилося у способі використання фольклорних елементів у поемі. Він не наслідує стилістику й розмір фольклорних творів, але використовує в ідейно-тематичній структурі «Гайдамаків» традиційні образи, символи, народні вірування. Поет поєднує в одне найрізноманітніші художні прийоми: епос, лірику і драму, інтимні почуття і громадянські обов’язки, побутове і героїчне.
Віршування і проза сплелись в одну цілісну поему. У композицію твору вплетені пісні й ліричні авторські відступи, саме тому відчувається присутність і гаряче співчуття автора в кожному рядку поеми. Природні картини у «Гайдамаках» також фольклоризовані, вони наче живуть разом із подіями життя народного.Щедро вживається військова лірика часів козацтва, назви з прикладками (пани-брати, батьку-отамане). Багата поема на тропи: епітети, метафори, гіперболи, символи, одухотворення.
2.10. Народність твору.
Народність поеми «Гайдамаки» полягає в правдивому відтворенні історичних подій, правильному показі рушійних сил, в оцінці зображеного з погляду трудового люду, у вираженні глибокого співчуття до пригнічених верств суспільства, пошуках шляхів боротьби за їхнє національне й соціальне визволення.
Трактування Шевченком Коліївщини (від колій — той, що коле) як соціально- і національно-визвольного руху поневоленого панською Польщею народу України лягло в основу наукової оцінки цього соціального явища в історіографії пізнішого часу.
2.11. Повсталий народ як герой поеми.
2.11.1. Орієнтовний план щодо характеристики повсталого народу — героя твору.
«На ґвалт України Орли налетіли...».
Повстанці збираються під Чигирином.
Освячення ножів.
Промова благочинного.
Очікування повстання.
«Задзвонили в усі дзвони...».
Початок повстання, його розмах.
Гайдамаки в Лисянці.
Кривава розправа в Умані як кульмінаційна точка народної боротьби за своє звільнення.
«Хто додому, хто в діброву з ножем у халяві...».
Спад повстання.
2.11.2. Бесіда за питаннями:
Які персонажі поеми вам запам’яталися?
Кого з них ви вважаєте головними, кого другорядними, а кого — епізодичними?
Навіщо Т. Шевченко саме так, на ваш погляд, згрупував своїх героїв?
Чи однаково всі вони ставляться до інтересів різних верств українського народу?
Хто був головною силою в лавах повстанців?
У чому полягали соціальні суперечності між «громадою в сіряках» і козацькою старшиною?
Знайдіть в поемі докази всенародності Коліївщини.
Спираючись на текст твору, виділіть провідні риси повсталих.
Чому «громаду в сіряках» Т. Шевченко називає орлами?
Яке ваше ставлення до гайдамаків?
2.11.3. Робота в малих групах. Скласти інформаційне ґроно щодо характеристики колективного героя твору.
відданість народній справі;сила й хоробрість;віра в світле майбутнє;люта ненависть до поневолювачів і людяність;мужність, гумор.Повстанці
2.12. Опрацювання змісту окремих розділів поеми.
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Проведення тестового опитування
2. Робота на картках
Картка № 1
1. Порівняйте сирітське життя Т. Шевченка і його героя Яреми Галайди. Відповідь узагальніть.
2. Доведіть або спростуйте думку: «Лейба панською ласкою багатий». Свої міркування обґрунтуйте.
3. Прислів’я, використане у мові гайдамаки, коли він побоювався, що спів Волоха почують не так пани, як підпанки («Свято в Чигирині»):
а) «Де можна лантух, там торби не треба»;
б) «Їжте, очі, хоч повилазьте: бачили, що купували»;
в) «Поки сонце зайде, роса очі виїсть»;
г) «Оце у мене серце теліпається, як телячий хвіст».
Картка № 2
1. Висловіть своє ставлення до жида Лейби, який під час жорстокого суду ляхів над титарем, «у кутку собакою дрижав». У чому типовість образу цього підступного героя?
2. Що, на ваш погляд, свідчить про боротьбу православної церкви проти покатоличення українського населення та нав’язування йому унії. Наведіть приклад з поеми.
3. Треті півні — це був сигнал для:
а) підйому козаків;
б) зміни вартових;
в) повстання гайдамаків;
г) готовності запорожців для відпочинку.
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності
VІІІ. Домашнє завдання
Опрацювати зміст розділів «Гайдамаків» — «Червоний бенкет», «Гупалівщина», «Бенкет у Лисянці», «Лебедин», «Гонта в Умані», «Епілог», «Передмова», «Панове субскрибенти!»; дібрати матеріал для характеристики образів Яреми, Гонти, Залізняка; вивчити будь-який уривок з поеми напам’ять.
Урок №________________________дата_________________________
Тема. РЗМ №3. Твір-характеристика персонажа.
Мета: продовжити опрацьовувати ідейний зміст поеми Т. Шевченка «Гайдамаки»; охарактеризувати образи героїв твору; з’ясувати їх роль у зображенні героїчного минулого рідного краю; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, уміння орієнтуватися в прочитаному і знаходити підтвердження своїм думкам у тексті, логічно мислити; формулювати світогляд учнів, стимулювати їх робити власні висновки; виховувати глибоку симпатію до незламних патріотів Батьківщини, почуття самопожертви в ім’я людей.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: портрет Т. Шевченка, аудіозапис уривків з твору «Гайдамаки» текст поеми, фотоілюстрації про І. Гонту, М. Залізняка, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
Перебіг уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Декламування напам’ять уривків з твору Т. Шевченка «Гайдамаки».
ІІІ. Актуалізація опорних знань
1. Цитатний диктант «Пізнай героя поеми Т. Шевченка «Гайдамаки»
Завдання: за наведеними рядками визначте, про кого йдеться.
«...гнувся, бо не знав, / Не знав, сіромаха, що виросли крила, / Що неба достане, коли полетить» (Ярема Галайда)
«Що його немає? / Найти його та повісить / Петелька свиняча» (Лейба)
«Мудра голова, сидить «собі в хуторі, ніби не знає нічого, а дивишся скрізь...» (А.Головатий)
«На ґвалт України / Орли налетіли: вони рознесуть / Ляхам, жидам кару...» (Гайдамаки)
«Не витерпів святої кари, / Упав, сердега. Пропадай, / Душа, без сповіді святої!» (Титар)
«А на ліжку ... ох, аж душно!.. / Білі рученята / Розкидала, роз-крилася... / Як квіточка в гаю, / Червоніє» (Дочка Лейби)
«Я сирота з Вільшаної, / Батька ляхи замучили, / А мене... боюся» (Оксана)
«Горілку, мед не чаркою — / Поставцем черпає, / А ворога, заплющившись, / Ката, не минає / .... / Орел сизокрилий» (М. Залізняк)
«До грошей я не дуже ласий. Аби була ласка слухати, поки не охрип, співатиму, а охрипну — чарочку, другу тії ледащиці-живиці, як то кажуть, та й знову.» (Волох, Кобзар)
«Дрижить, ізігнувшись / Над каганцем: лічить гроші / Коло ліжка, клятий» (Лейба)
«Сирота.., сирота убогий: / Ні сестри, ні брата, нікого нема! / Попихач жидівський, виріс у порогу; / А не клене долі, людей не займа» (Ярема Галайда)
«Ідіть, сини, погуляйте, / Пошукайте долі / Сини мої невеликі, / Нерозумні діти...» (Гайдамаки)
Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.
2. Міні-бесіда за питаннями
Яка історична подія зображена в поемі Т.Шевченка «Гайдамаки»?
Хто такі гайдамаки? (Повстанці, основна маса яких складалася із селян)
Чому, на ваш погляд, свій твір поет присвятив В. Григоровичу?
Чим пояснити те, що головним героєм поеми є народ, а не окремі історичні постаті?
Яке призначення для сприйняття ідейного змісту твору приділяється образу Волоха?
IV. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
V. Основний зміст уроку
Людину можна знищити, але її не можливо перемогти.
Е. Хемінгуей
Було колись — в Україні
Ревіли гармати
Було колись — запорожці
Вміли панувати.
Т. Шевченко.
1. Вступне слово вчителя
Т. Шевченко усвідомлює, що людина підкоряється об’єктивним законам, які існують незалежно від її волі, усвідомлює силу зовнішніх обставин. Це усвідомлення не могло не виявитись у системі художніх образів поеми. Він розуміє, що хід подій залежить не від волі окремих осіб, а від взаємодії різних, що стикаються між собою, суспільних сил. Цим пояснюється те, що поведінка персонажів поеми «Гайдамаки» зумовлюється суспільно-історичними обставинами.
2. Характеристика героїв твору
2.1. Ярема Галайда.
Орієнтовний план опрацювання образу.
Ярема — челядник у шинкаря Лейби.
Побачення Яреми з Оксаною.
Рішення йти у гайдамаки.
Участь у боях у Черкасах.
Звістка, що титаря вбито, а Оксану викрадено.
Люта помста шляхті за власне горе і за знущання з людей.
Дізнання про знаходження Оксани.
Порятунок коханої, її перебування в монастирі.
Одруження Яреми та Оксани.
Знову в битвах.
«А в нашого Галайди хата на помості...»
Типовість образу Яреми як представника повсталого народу.
Висновок. Виділяючи Ярему Галайду серед інших персонажів, поет цим самим підкреслює, що саме такі люди були найтиповішими постатями гайдамацького руху.
«Мікрофон»: яким ви уявляєте подальше життя Яреми?
2.2. Максим Залізняк.
Орієнтовні етапи опрацювання образу:
Залізняк — реальна постать в історії Коліївщини.
Козацький ватажок очима запорожців та гайдамаків (розділ «Свято в Чигирині»).
Максим у пісні бандуриста.
Залізняк під час битви.
Відданість справі, звільнення свого народу.
Мужність, широчінь натури, авторитет серед повстанців.
2.3. Іван Гонта.
Основні етапи опрацювання образу.
Іван Гонта — реальна історична постать.
Мотивація вбивства героєм своїх синів.
Психологічний аналіз поведінки Гонти після вбивства своїх нащадків.
2.4. Кобзар Волох.
Основні етапи характеристики образу героя.
Волох — народний співець.
Роль кобзаря у боротьбі повстанців із ворогом.
Репертуар героя.
Волох — це вигадка поета?
2.5. Підсумки.
Т. Шевченко прощається зі своїми історичними героями романтично, виводячи їх «за кадр», щось недоговорюючи, приховуючи.Автор вибрав найвагоміші грані характерів своїх героїв для розкриття їхніх образів. І в мікро-, і в макроситуаціях Гонта, Залізняк, Галайда життєстверджуючі, віталістичні при всьому трагізмі їхнього становища. Фатальність вибору Яреми — у певній несумісності його кохання і народної моралі. Галайда, що робить йому честь, вибирає любов, рятує Оксану, ризикуючи життям, одружується, нехтуючи ставленням інших до титарівни.
Можемо з упевненістю сказати, що Ярема Галайда — найулюб-леніший Шевченків образ-персонаж у «Гайдамаках». Свідчення цього — «прощання» автора зі своїм героєм: Один тільки мій / Ярема / На кий похилився / Стояв довго... / Пішов степом сіромаха, / Сльози утирає / Довго, довго оглядався, / Та й не видко стало.
VI. Закріплення вивченого матеріалу
Проведення тестового опитування
1. Прізвище «Галайда», яке було надано М. Залізняком Яремі, означало…
А Бездомний бурлака.
Б Байстрюк.
В Щирий розбійник.
Г Нещасливець.
2. У ватазі козаків під керівництвом М. Залізняка Ярему найбільше вразила…
А Страшна пожежа під час бою. Б Гостинність і повага гайдамаків до нього.
В Звістка про викрадення ляхами Оксани. Г Думка отамана про ймовірну поразку гайдамаків під Черкасами.
3. Щирою дитиною Ярема є для:
А Всього козацтва.
Б Матінки-України.
В І. Ґонти.
Г М. Залізняка.
4. З чим порівнювали козаки ляхів, коли побачили ворога у лісі?
А Зі зграєю вовків.
Б Гнилобокими грушами.
В Тухлою рибою.
Г Отруйними грибами.
5. Гупалівщина — це…
А Село Будища, недалеко від Кирилівки.
Б Ставок у яру.
В Невеликий ліс біля озера.
Г Давня споруда з каменю.
6. Хто є виконавцем пісні «На городі пастернак, пастернак»?А І. Гонта. Б М. Залізняк. В Волох. Г Ярема.
7. Насправді ж війська І. Ґонти і М. Залізняка з’єдналися не у Лисянці, а під:
А А під Черкасами.
Б Уманню.
В Будищами.
Г Жовтими Водами.
8. На думку Оксани, Бог її карав за те, що:А Вона зрадила вірі християнській. Б Прагнула вийти заміж за Ярему-багатія, а не «голого».
В Полюбила сироту і молилася не за страченого батька, а за Коханого.
Г Упродовж тривалого часу не відвідувала службу в церкві.
9. Після вінчання з Оксаною Ярема залишив кохану, бо:
А Необхідно було негайно надати допомогу хворому Волоху.
Б Ляхи знову оточили Лисянку.
В Вирушив у похід на Уманщину.
Г На цьому наполягав І. Гонта.
10. До кого звертався поет із запитанням: «Коли-то у вас буде / Того добра, що маєте?»
А До пращурів.
Б Людей.
В Осиротілих дітей.
Г Козаків.
11. За мужність Яреми під час битви козацький ватажок схвально промовив герою: «Будеш…»
А Справжнім отаманом.
Б «Зватися сином України».
В «У раю есаулом».
Г «Увічнений славою нашим майбутнім».
12. Коли дід розповідав про Коліївщину, то Тарас, ще малим хлоп’ям,плакав, почувши…
А Про страту І. Гонтою синів.
Б Викрадення Оксани ляхами.
В Смерть М. Залізняка.
Г Катування титаря.
VII. Підсумок уроку
Коліївщина тривала один місяць, у поемі «Гайдамаки» — «трохи не рік». Подібні відступи від життєвих фактів художньо виправдані. Т. Шевченко писав не історію цього повстання, а поетичний твір і мав цілковите право на домисел. Поет прагнув показати широкий розмах і велику силу повстанського руху, його могутній заряд суспільного перетворення.
VІІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності
ІХ. Домашнє завдання. Прочитати драму Т. Шевченка «Назар Стодоля», скласти цитатний план твору; уміти коментувати його зміст.