Литературная гостиная «Только память не седеет…»

Літературна вітальня «Тільки пам'ять не сивіє»
Мета: підведення підсумків Конкурсу патріотичної поезії серед поетів-аматорів педагогів міста Артемівська,
презентація віршованих творів учасників конкурсу.
Вед. Добрий день, шановні колеги! Літературна вітальня знову відчинила двері для зустрічі з талановитою поезією.
Вед. Память о войне и поэзия, какие они, поэтические строчки, опаленные военной памятью?
Торжественные и печальные, горестные и задумчивые, гневные и ликующие, возмущенные и гордые…
Она такая разная – поэзия о той великой войне… - войне, которая закончилась 65 лет назад.
Вед. І сьогодні – на передодні свята Великої Перемоги будуть підведені підсумки конкурсу патріотичної поезії серед педагогів-аматорів міста Артемівська «Тільки пам'ять не сивіє».
Вед. Слово предоставляется организаторам конкурса…
(церемония награждения)
(кадры из фильма о ВОВ, звучит набат)
Вед. Велика Вітчизняна…
Давно заросли травою окопи, давно сіють пшеницю на землі, яка горіла й стогнала. А люди… людям досі болять завдані війною рани.
Вед. Именно, им, вчерашним, молодым и влюбленным, шагнувшим прямо в зарево войны, посвящено стихотворение Чурсиной М.Н.
(читает стихотворение Чурсина на фоне кадров из ВОВ)
Вед. Ось ми і відкрили першу сторінку книги, яка називається «В тот страшный 41-й год».
(кадры видеофильма чтения стихотворений детьми)
Вед. Ви послухали уривки з віршів. Про війну, про страшні бої, біль і горе того часу, які відлунням озиваються в поетичних строчках:
Хромыхиной Ирины Николаевны;
Бєлікової Тетяни Михайлівни;
Быхтенко Валентины Григорьевны;
(звучит песня «Ты же выжил солдат»)
(Кириенко Т.Н. читает свое стихотворение)
Вед. Кириенко Т.Н своим стихотворением о подаренной жизни, о памяти и сопричастности всех нас к тем годам перелистывает первую страницу нашей поэтической книги «В тот страшный 41-й год».
Вед. І до вашої уваги друга сторінка імпровізованої збірки пам’яті «Спасибо за то, что сбываются наши мечты».
(под музыку слайд-шоу «Плакаты военной поры»)
Вед. Наверное, права Игнатенко Евгения Вадимовна, в том, что о войне написано очень много, но все-таки, каждый раз сердце находит все новые и новые слова о человеческом героизме, о великом подвиге народа.
(Игнатенко Е.В. читает стихотворение)
Вед. Травень 45 був щедрим на тепло. Буйно квітував бузок і величезні пахучі оберемки його кидали солдатам, які поверталися в рідні краї з важких воєнних доріг.
Як на них чекали. Чекали чоловіка, батька, коханого. Саме про це пишуть у своїх віршах:
Шистко Ірина Вікторівна;
Дементьева Елена Вячеславовна;
Ковалевська Тетяна Іванівна;
Куценко Анна Валентиновна;
(кадры видеофильма чтения стихотворений детьми)
Вед. Земний уклін радянському воїну за його відвагу і героїзм.
Вед. Стихотворение Каплун И. Н.
«Солдату» - пронизанное чувством благодарности солдатам Победы – перелистывает нашу вторую страницу
(Каплун И.Н. читает стихотворение)
(кадры из к/ф «А зори здесь тихие»)
Вед. Кажуть, що у війни не жіноче обличчя. Я не знаю війни, але не можу позбутися думки, що у війни обличчя заплаканої вдови. Той плач не забувається, як у вірші Смаги Галини Леонідівни «Ода женской верности».
(звучит песня «Мальви»)
Вед. Мать – сколько добрых и неистраченных слов задолжало тебе человечество. «Только мать ждет детей у крыльца» - так называется эта страница, где прозвучат отрывки из стихотворений:
Лариной Ольги Владимировны;
Чебоксарової Світлани Дмитрівни;
Лисенко Ирины Владимировны;
Гордієнко Олени Вікторівни
(кадры видеофильма чтения стихотворений детьми)
Вед. Коли поверталися чоловіки, сини, брати це на їхні жіночі плечі лягло світло зустрічі. Але іноді ця зустріч була дуже гіркою, як це у вірші творчого колективу ДНЗ №56 «Цена победы».
(Коллектив д/с №56 читает стихотворение)
(на фоне слайд-шоу звучит песня «Фотография деда»)
Вед. Эта страница названа у нас «Собрались и правнуки и внуки, чтобы поклониться тем годам…».
Красикову Михаилу Матвеевичу, своему деду посвятила стихотворение Червякова М. А.
(Червякова М.А. читает стихотворение)
(кадры чтения стихотворений детьми)
Вед. О родных и близких, о благодарной памяти к ним – звучали строки:
Сєдаш Наталії Юріївни;
Лаптиновой Ольги Александровны;
Раскової Галини Василівни
Ветерани, за вашу мужність і геройство, за те, що тримали на своїх плечах фронт і рід людський у роки тяжкого лихоліття, дозвольте низько, доземно вам вклонитися.
Вед. «Поклонимся великим тем годам» - свое стихотворение читает Коржова Ольга Геннадиевнва.
(Коржова О.Г. читает стихотворение)
(клип или слайд-шоу «Дети на войне»)
Вед. Нет ничего печальнее, когда страдают дети. Но, когда, дети страдают вместе со всей страной – печаль эта рождает великую силу…
(Августович Л.А. читает стихотворение)
Вед. Сторінку «Войной израненное детство» відкрив вірш Лариси Олександрівни Августович. Отже, ми дійсно пам’ятаємо війну очима своїх батьків, дідусів, прадідів.
(кадры видеофильма чтения стихотворений детьми)
Вед. І в цьому пекельному коловороті дитячі серця не очерствіли, а навпаки – переповнилися добротою і людяністю. Про це й написали:
Алімахіна Тетяна Петрівна;
Демидова Раиса Михайловна
Вед. І виспівують вітри над ковильними степами пісню про подвиг, бо скільки в пам’яті тієї сили.
Вед. Валентина Семеновна Куплевацкая – «Память об отце»
(Куплевацкая В.С. читает стихотворение)
(на фоне кадров из фильма о победе или слайд-шоу звучит песня «9 Травня»)
Вед. Наш конкурс патриотической поэзии не случайно называется: «Тільки пам'ять не сивіє». Именно Память собрала нас здесь. Именно Память и есть достойная награда за Победу… «Вечная слава да память народная» и есть завершающая страница нашей поэтической книги, которую открывает стихотворение Ушпик Галины Ивановны «Маки».
(на фоне метронома Ушпик Г.И. читает стихотворение)
(кадры видеофильма чтения стихотворений детьми)
Вед. О вечной славе и памяти народной пишут в своих стихотворениях:
Бережная Татьяна Валентиновна;
Сітькова Ірина Миколаївна;
Пичугина Людмила Владимировна;
Петуніна Олена Вікторівна
Вед. І горить вічний вогонь вічної пам’яті…
І стоїть на вічному своєму посту солдат. Стоїть непорушно.
Тож нехай буде благословенним у віках його подвиг. А людська пам'ять вічною, як то у вірші Ятченко Валентини Миколаївни «Степь».
(Ятченко В.Н. читает стихотворение)
Вед. Пусть наша память охраняет Землю от всяких войн, бед. Пусть память народная подарит миру День без выстрелов, Год без выстрелов, Жизнь без выстрелов на Земле.
(на фоне кадров любого пейзажа города
звучит песня «День без выстрелов»)