Материалы для учебно-воспитательных мероприятий про родной край (начальная школа)

Ярмоленко Інна Вячеславівна,
спеціаліст І категорії,
загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів
Дзержинської міськради Донецької області,
вчитель початкових класів,
85207, м. Дзержинськ, вул. Гоголя, буд. 15, кв.16,
тел. 066-85-26-575, роб. (062-47) 4-00-87.
Матеріали
для навчально-виховних заходів про свій рідний край
Тема: Погана та пташка, якій своє гніздо не миле.
Мета: Вчити учнів з повагою ставитися до рідної землі, українського народу, його традицій та звичаїв; розширювати знання учнів про Донбас як промисловий осередок української держави, поглибити зміст поняття «Батьківщина»; розвивати усне мовлення та логічне мислення школярів; виховувати почуття відповідальності за збереження і продовження традицій та звичаїв рідного краю.
Обладнання: репродукції картин та ілюстрації з зображенням природи рідного краю; карти України, Донецької області, м.Дзержинська; символи України; презентація, супроводжуюча дану тему .
ХІД ЗАНЯТТЯ
І. Організаційна частина і мотивації заняття. (Презентація № 1)
Той дивний край, що зветься Батьківщина –
то найдорожча серденьку земля!
Бо ти вродивсь у незалежній Україні,
Ти чув солодку пісню солов‘я!...
А. Ткаченко
- Нехай ці слова стануть символом нашого сьогоднішнього заняття і допоможуть зрозуміти важливість почуттів та переживань за рідну домівку.
II. Основна частина.
1. Вступне слово вчителя: (Презентація № 2)
Кожен із нас, розповідаючи або пишучи свою біографію, передусім називає власне ім'я та прізвище. А ще повідомляє, коли й де народився, хто його діди, батьки, брати, сестри. Інакше сказати — якого він роду-племені.
І це зрозуміло. Адже люди здавна жили не самотньо, навіть не маленькими гурточками, а великими, численними родинами. Поступово роди почали об'єднуватися в племена. Кожне плем'я спільно боролося проти ворогів, спільно добувало собі їжу. Воно виробляло свої звичаї, не схожі на звичаї інших племен. Говорило однією, тільки йому властивою мовою. Минав час, і близькі між собою племена почали зливатися у ще більші спільноти. Так утворилися на землі різні народи.
В Україні з давніх-давен живе український народ. У своїй сім'ї він добросердно прихистив представників інших народів. Пліч-о-пліч з українцями живуть і росіяни, й поляки, й молдавани, й греки, і євреї, і німці... Всі вони мирно трудяться на благо нашої Батьківщини.
2. Бесіда з учнями класу.
- Як ви вважаєте, що ж означає слово «Батьківщина»? Якими іншими словами можна його замінити? (Відповіді учнів)
- Правильно, рідний край, місце, де ти народився і живеш – це все і є Батьківщина.
- А як називається країна, в якій ми живемо? (Україна).
- Чи пам’ятаєте ви область, яка є нашою? (Донецька).
- І, нарешті, як називається наше місто? (Дзержинськ).
3. Робота над віршем Леоніда Федорука «Україна». (Презентація № 3)
Виразне читання вірша вчителем.
- Уважно прослухайте вірш Леоніда Федорука, поміркуйте, які почуття охоплювали поета, коли він писав цю поезію.
Україна - то не звук і не просто слово,
Україна - серця гук, солов'їна мова,
Україна - то земля, вкрита стиглим житом,
Що так сонячно сія під небесним німбом!
Україна - то сади, їх рясні щедроти,
То настояні меди у духмяних сотах!
Україна - то стіжки мов церковні зводи,
Україна - то стежки наших родоводів!
Україна - то Дніпро повен грай-водою,
Україна - то добро, творене тобою.
Україна - то отця мудрі настанови,
Україна - то серця, сповнені любов'ю!
Україна - то дитя на руках у мами,
То одвічні відкриття брам у світлі храми!
Україна - це і ти, це - і я, і всі ми
Осяванні з висоти Божими очима!
Аналіз змісту вірша.
- Чому вірш названо «Україна»?
- Як поет ставиться до своєї рідної землі?
- Якими словами він виражає почуття любові до рідного краю?
- Цей вірш ніби малює у нашій уяві дивовижні картини природи батьківського краю, що ви уявили, слухаючи його? - Вірно. В цьому вірші поет показує як треба любити рідну землю, український народ, поважати його традиції та звичаї.
4. Бліц-турнір. (Презентація № 4)
- А зараз ми проведемо з вами бліц-турнір і перевіремо ваші знання про рідний край, про Батьківщину.
рідний куточок, це той, де ти... (народився)
жити на рідній землі — це велике... (щастя)
Батьківщина — це... і... (труд і свято)
Батьківщина — це... і... (мама і тато)
5. Евристична бесіда з елементами розповіді про Донецький край(Презентація № 5):
- У кожній країні, у кожнім краю живуть добрі, працьовиті люди.
Чим славиться наш рідний край? (Чорним золотом – вугіллям).
Які професії цінуються на Донбасі? (Шахтар, вчитель, лікар, прекар і тощо).
Ким працюють ваші родичі?
Якою професією ви хочете оволодіти, ким мрієте бути?
Чи маєте намір залишитися в місті Дзержинську, чи плануєте, закінчивши школу, переїхати навчатись і проживати в іншому місті?
- Діти, те, чого ви навчитесь, залишиться з вами на все ваше життя. Коли ви стане дорослими, не забувайте про свою маленьку Батьківщину. Кожен з вас повинен залишити свій слід в місті, де народився і виріс.
6. Опрацювання тексту В. Сухомлинського «Що найтяжче журавлям». (Презентація № 6)
Виразне читання оповідання вчителем.
Що найтяжче журавлям
Тихого осіннього вечора на узліссі сіли відпочити журавлі. Вони летіли у вирій.
Сонце вже зайшло, то й заночують.
Притулилися журавлі до білокорої берези та й курличуть щось тихо-тихо. Береза прислухається, хоче зрозуміти, про що вони гомонять.
Куди це ви летите, журавлі? – питається Береза.
У вирій, — відповідають журавлі. — Зима наступає.- Ой, зима... — бідкається Береза. - Вже й з мене листя осипається... Мабуть, далека й тяжка дорога, журавлі?
- Дорога тяжка, — відповідає найстарший Журавель. — Та не дорога нам найтяжча.
- А що ж вам найтяжче? — дивується Береза.
- Найтяжче нам жити на теплій річці. Називається вона Ніл. Немає там ніколи зими. Вічно цвітуть квіти...
- Та чому там найтяжче? — ще більше дивується Береза.
- Бо то не рідна земля, — каже найстарший Журавель, — бо немає там тебе, білокора Березо.
(В. Сухомлинський)
Перевірка сприйняття тексту:
Що виявилося найтяжче для журавлів?
Який з слайдів передає сум журавлів?
Із чим асоціюється рідна земля у журавлів?
Які з прислів’їв розкривають тему твору?
У гостях добре, а вдома краще.
Кожному мила своя сторона.
Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.
Поглиблення змісту поняття «Батьківщина».
Із чим асоціюється наш рідний край?
Якщо поїдете з дому, які картини будете малювати ви в своїй уяві?
Як необхідно ставитися до своєї Батьківщини? Чому?
Чи треба берегти те, що було надбано народом?
А, якщо, наприклад, я хочу щось зробити нове на тому місці, де стоїть старий пам’ятник архітектури, чи будинок, який має високу цінність, можна мені його зламати, адже воно старе і нікому не потрібне?
Зробіть висновок: як необхідно ставитись до тих речей, які оточують нас у повсякденні.
Яку думку несе, на ваш погляд прислів’я: Погана та пташка, якій своє гніздо не миле?
7. Гра «Склади прислів’я». (Презентація № 7)
Клас розбито на дві групи. В одній групі дітям роздаються картки з початком прислів’я, а в другій – з кінцем прислів’я. Треба якомога швидше знайти свою пару. Відшукавши пару, діти зачитують прислів’я.
У гостях добре, а вдома краще.
Кожному мила своя сторона.
Погана та пташка, якій своє гніздо не миле.
Та земля мила, де мати народила.
Всяка пташкасвоє гніздо знає.
Добре тому, хто в своєму домі.
За рідний крайжиття віддай.
Без Батьківщининемає людини.
Рідна земляі в жмені мила.
Додому і кіньжвавіше біжить.
(Перевірка правильності за допомогою слайдів презентації).
8. Диференційована робота в групах. (Клас розбито на групи за рівнями: Високий, Достатній, Середній). (Презентація № 8)
- Кожна з груп зараз отримає завдання, над яким повинна працювати спільно. Заробити бали можна тільки активно працюючи і не відволікаючись від роботи.
Високий Складіть оповідання з 8-10 речень про рідне місто, використовуючи слова для довідок.
Слова для довідок: Донецька область, шахтарі, вчителі, лікарі, рідне місто, Дзержинськ, люблю і пишаюся, ще красивіше, піклуватися, таланти.
Достатній Виправте деформовані речення і прочитайте текст.
Донецької, це, області, місто, Дзержинськ -. Національностей, в, люди, ньому, живуть, працюють, і, різних. Шахтарів, місто, - це, Дзержинськ. Своє, я, люблю, місто, і, рідне, пишаюся, ним.
Середній Склади загубили своє місце. Прочитайте текст, повернувши склади на свої місця.
В шонаму стімі вждиза подогамають тим, хот чехо сягдоти спіухів. росДолі клупітьсяю, щоб їх щаднаки стазроли ховдуно і вирозлива їсво лантати.
Підведення підсумків колективно. Перевірка правильності виконання.
Першим надаю слово групі №2, за нею виступить група №3 і наостанок я пропоную вислухати групу №1. Перевіримо: чи співпадуть мої слайди з вашим текстом? Це буде дуже цікаво. (Презентація № 9)
ІII. Підсумок
Узагальнююча бесіда
- Що потрібно робити людям, щоб їхній рідний край процвітав і розвивався?
- А що може зробити вже зараз кожен з вас для своєї маленької Батьківщини?
Любімо свій край рідний, цінуймо те, що над нами зараз хоч і не зовсім безхмарне, проте, мирне небо, що мова наша українська бринить у серцях людей, що маємо прекрасну, незалежну державу, і живемо в чудовім краю, що носить горде ймення –Донбас.