Работа над методической проблемой Развитие творческого потенциала учащихся средствами интерактивной педагогики

Нове століття висуває нові вимоги до всіх сфер діяльності людини, в тому числі і до освіти. Провідні держави світу освоюють стратегію сталого людського розвитку, людство помітно змінює орієнтацію у бік демократії, піднесення авторитету особистості, культури світу, толерантності і ринкових відносин.
Головна мета української освіти визначена у Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ столітті та Законі України «Про освіту» і полягає в створенні умов для розвитку і самореалізації кожної особистості, цінності громадянського суспільства, невпинний розвиток якого забезпечує рівень його креативного потенціалу. Тому гостро постала проблема створення системи креативного особистісно орієнтованого навчання, яке тісно пов’язано із формуванням творчого потенціалу учнів. Перші спроби визначення суті такої освіти, можливих засобів, напрямів її становлення з’явились в психології та педагогіці ще на початку ХХ століття. Ці дослідження здійснювали К.Роджерс, А.Маслоу, Дж. Д’юї, Р.Бернс, П.Торренс, з українських науковців – Г.Костюк, В.Сухомлинський, Г.Ващенко, І.Бех, С.Гончаренко, С.Максименко, В.Моляко, Ю.Мальований, О.Савченко, С.Сисоєва.
Різноманітні мета і завдання, які вирішуються в процесі навчання, зумовлюють необхідність організації навчання у формі дослідження, що передбачає діяльність креативної особистості як головної дійової особи.
У сучасному суспільстві навчання організоване таким чином, що джерелом знань виступає не тільки вчитель, а й комп’ютер, телевізор, відео. Учні, відповідно, повинні вміти осмислювати отриману інформацію, трактувати її, застосовувати в конкретних умовах, водночас думати, розуміти суть речей, вміти висловити особисту думку.
Саме цьому сприяють інтерактивні технології навчання – специфічна форма організації пізнавальної діяльності, яка має передбачувану мету створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.
Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної, позитивної взаємодії всіх учнів. Відбувається колективне, групове, індивідуальне навчання, навчання у співпраці, коли вчитель і учень – рівноправні суб’єкти навчання. Організація інтерактивного навчання передбачає використання дидактичних та рольових ігор, моделювання життєвих ситуацій, створення проблемної ситуації. Вирішення певних проблем відбувається переважно у груповій формі.
Інтерактивні технології передбачають організацію кооперативного навчання, коли індивідуальні завдання переростають у групові, кожен член групи вносить вклад у спільні зусилля. Кооперативне навчання відкриває для учнів можливості співпраці зі своїми ровесниками, дає змогу реалізувати природне прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню учнями вищих результатів засвоєння знань і формування умінь.
Для сучасної школи виключно важливою є проблема розвитку творчих здібностей учнів. Цією проблемою займалися і продовжують займатися ряд вітчизняних та зарубіжних вчених. Розвиток творчих можливостей учнів важливий на усіх етапах шкільного навчання. За думкою Л.С. Виготського, навчання у школі висуває творчість у центр свідомої діяльності дитини.
Дослідженням цього питання займалося багато педагогів і психологів, такі як А.Н. Леонтьєв, П.Я. Гальперін, Л.В. Занков, В.В. Давидов, Р.С. Немов, Є.І. Рогов. Вони поглибили теорію розвитку творчості та науково обгрунтували процес розв’язання творчих задач, схарактеризували умови, які сприяють та перешкоджають находженню правильного розв’язання.
Освітні технології я обираю в залежності від поставлених цілей. Мета сучасного уроку – формування таких компетентностей, які будуть просувати учнів у розвитку відносно самих до себе. Свідоме отримання знань, умінь та навичок навчає бути успішним, підвищує самооцінку, робить конкурентноспроможним.
Сучасні державні та суспільні реалії, кардинальні зміни у житті країни призвели до змін у свідомості підростаючого покоління. Кумирами дітей стають герої, які не відрізняються ні глибиною та силою почуттів, ні інтелектом, ні поривами душі. Але життя не відміняє моральних вимог.
Гуманітарна освіта допомагає учням набувати ціннісні орієнтири, розвиває творчу активність, виховує громадянина. Формуючи людські потреби, емоції, мотиви у єдності зі знаннями, уміннями та творчими здібностями, я вважаю, можна забезпечити розвиток духовної та моральної особистості. Від сучасної людини вимагається вміння оцінити нові явища, ідеї, з якими вона зустрічається у житті, трудовій діяльності, готовність до самостійного здобутку та осмисленню знань.
Навчальний процес включає в себе різноманітні види діяльності, і кожен з них по-своєму виховує та активізує учнів, розвиваючи їх самостійність та творчу думку.
Основною метою всіх сучасних шкіл є виховання творчої особистості. І хто, як не вчитель словесності, може навчити не лише тому, що і яким чином робити, дати сухі теоретичні відомості, формувати ціннісні орієнтири, але й пробудити в дитині бажання творити, фантазувати, знайти власне «Я» і своє місце у складному світі дорослих, виробити власні моральні переконання, тому я працюю над проблемою «Розвиток творчого потенціалу учнів засобами інтерактивної педагогіки».
Мета:
- пошук прийомів, які орієнтують учнів на високий рівень інтелекту;
активізація творчої діяльності учнів на уроках російської мови та світової літератури.
Задачі:
пошук шляхів, направлених на розвиток і успішну реалізацію творчих здібностей дітей;
створення сприятливих умов для реалізації особистих творчих здібностей учнів;
мотивація досягнень учнів у процесі творчої діяльності;
навчання адекватної самооцінки творчої діяльності;
створення системи цілеспрямованої роботи по розвитку творчих здібностей і самостійності, підтримки та ініціативності кожного учня;
всебічний розвиток особистості, здатної до ефективної соціалізації та творчої самореалізації;
стимулювання творчої діяльності.
Очікуваний результат:
Формування прагнення реалізувати свої творчі здібності.
Класифікація інтерактивних технологій відбувається за 4 напрямками:
1. Кооперативне навчання
ротаційні трійки;
карусель;
акваріум;
робота в парах;
діалог;
синтез думок;
спільний проект;
пошук інформації.
2. Фронтальні технології
обговорення проблем у загальному колі;
мікрофон;
мозковий штурм;
навчаючи – вчуся;
ажурна пилка;
аналіз ситуації (case – метод);
дерево розв’язань.
3. Технології навчання у грі
імітації;
спрощене судове рішення;
громадські слухання;
розігрування ситуації за ролями.
4. Технології навчання у дискусії
метод ПРЕС;
обери позицію;
зміни позицію;
неперервна шкала думок;
дискусія (ток-шоу, оцінювальна дискусія);
дебати.
Щоб показати учням дивовижну красу, а також загадкову, чарівну привабливість та складність літератури, щоб озброїти їх необхідним мінімумом знань, доповнюю традиційну палітру методів сучасними новаціями, що дає можливість постійно підтримувати високий тонус дитячої уваги на уроках.
Серед інтерактивних вправ вважаю найбільш доцільними:
робота в малих групах (підготовка повідомлення з опорою на зразок, творчі завдання)
У класах з невеликою наповненістю велику роль відіграють випереджальні завдання у малих групах. Учні з різним рівнем навчання мають змогу брати активну участь у роботі. 1 група характеризує образ Тома Сойєра, 2 – Гекльберрі Фінна. Учні відповідають на питання з посиланням на текст.
Під час вивчення оповідання Д.Лондона «Любов до життя» об’єдную учнів у 3 групи, кожна отримує завдання: 1. Проаналізувати поєдинок з ведмедем, посилаючись на текст. 2. Розповісти про боротьбу хворої людини з хворим вовком. 3. Проаналізувати епізод «На китобійному судні».
При вивченні біографії і творчості Гете ставлю мету розвивати вміння працювати з бібліографічним матеріалом, тому учні працюють у групах над питаннями: 1. Дитинство і юність поета, вплив філософів на його світогляд. 2.Закоханість у Шарлоту Буфф. 3. Подорож до Італії. «Виховні романи». 4.Останні роки життя. Зв'язок з Україною. Вивчаючи трагедію Гете «Фауст», учні у групах аналізують зміст твору: 1. Сцена «Ніч». 2. Сцена «За міською брамою». 3. Сцена «Кабінет Фауста». 4. Сцена «Авербахів склеп у Лейпцигу». Учні уміють аналізувати зміст, тому ускладнюю завдання проблемним аналізом: 1. Сцена «На вулиці». Відповісти на питання:
Яким було містечко та якими були звичаї в ньому?
Коли відбулася перша зустріч героїв?
Що ви дізналися про життя та характер Маргарити?
Як Фауст привертає до себе увагу?
Як ви оцінюєте вчинки Фауста ?
Чи вдався план Мефістофеля?
2. Сцени «На вулиці», «Сад», «Кімната Гретхен».
- Як вплинуло кохання на Фауста?
- Як він ставиться до порад Мефістофеля?
- Аналіз розмови двох пар у саду.
- Риси закоханих.
- Що дізнався Фауст про родину Маргарити?
- Чи по-справжньому Генріх кохає Маргариту?
- Як відноситься Маргарита до Мефістофеля? А він до неї?
- Висновок про почуття Маргарити з її пісні.
3. Сцени «Похмурий день. Поле», «Ніч. Чисте поле», «В’язниця».
- Чому Фауст став причиною страждань Маргарити?
- Чи можна це кохання назвати гріховним?
- Чи змінюється ставлення Фауста до Маргарити?
- Чому він вирішив врятувати Маргариту?
- Чи відчуває вона, що він її більше не кохає?
- Чому вона не хоче тікати з в’язниці?
- Чи можливим було сімейне щастя героїв?
4. Вияснити, хто з письменників досліджував тему позашлюбних стосунків.
Після виконання групової роботи учні пишуть есе «Як склалося б життя Маргарити у сучасному суспільстві».
Вважаю доцільним опрацювання в групах карток з матеріалами про давньогрецький театр та основні жанри драми. Учні готують виступи, після чого проходить узагальнення вивченого.
Провожу аналіз ліричних творів у групах. Завдяки економії часу учні охоплюють великий об’єм творів. У такому випадку всі групи відповідають на однакові питання:
1. Прочитати вірш (рубаї, газель, бейт, сонет), зрозуміти зміст.
2. Визначити тему та ідею.
3. Назвати художні засоби.
4. Охарактеризувати ліричного героя.
Після прослуханого аналізу творів робимо висновок про творчість поета.
Також використовую роботу у групах із завданням переказати ланцюжком уривки творів і висловити власне ставлення до героїв. Вивчаючи «Пекло» із «Божественної комедії» Данте, 1 група переказує епізод про Франческу та Паоло, 2 – про Улісса, 3 – про Уголіно.
Використовую випереджальні творчі завдання – підготувати слайди для презентації: 1 група - «біографи» Е.Сетона – Томпсона, 2 – «природознавці» Північної Америки, 3 – «літературознавці» творчості письменника (за оповіданням «Лобо»).
Доцільною є робота в групах при вивченні казки – притчі А. де Сент – Екзюпері «Маленький принц». 1 група мандрує стежинами казки за «Картою подорожі Маленького принца», а 2 група розгадує, що означають символи.
робота в парах («гронування», «асоціативний кущ»)
Під час вивчення повісті М.Твена «Пригоди Тома Сойєра» завжди пропоную дітям використати «гроно» до сполучення справжній друг та «асоціативний кущ» до слова дитинство. Кожного року думки дітей збігаються. Також у парі легше визначити риси характеру Тома.
Асоціативну розминку в групах провожу під час вивчення трагедії В.Шекспіра «Гамлет»: «Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте імена Гамлет, Лаерт, Фортінбрас?»
Використовую гронування на тему «Скрудж і можливе його майбутнє», «Переродження Скруджа». Після виконання роботи учні відповідають на питання, роблять висновок. Робота в парах доцільна, коли даю завдання простежити за текстом, наприклад, реакцію Скруджа на все побачене під час першої подорожі.
Гронування допомагає створити психологічний портрет Дона Кіхота. Учні 8 класу складають грона на теми: «Мистецтво», «Коран», «Сапфо», «Життя та творчість Горація», «Овідій», «Середньовіччя», учні 6 класу – «Передбачення Ж.Верна». Використовую роботу в парах для визначення художніх засобів тексту. Наприклад, пропоную виписати епітети та порівняння, які використані у описі Зевса, Ахілла, Гектора.
Інколи на етапі актуалізації опорних знань провожу роботу в парах як взаємоопитування за спеціальним опитувальником. В учнів є можливість при необхідності послухати пояснення товариша або разом опрацювати питання.
навчальні (рольові, ділові) ігри
Творче натхнення і велику зацікавленість викликає розігрування сцени «Побілка паркана» або «Знайомство з Беккі». Учні демонструють і акторські здібності, і знання тексту, і саме бажання брати участь у такій грі. Вдало проходить рольова гра при вивченні «Різдвяної пісні у прозі» Ч.Діккенса: зустріч привида Марлея зі Скруджем.
Під час актуалізації опорних знань учнів провожу рольову гру на тему «Джек Лондон. Короткі відомості про письменника», в якій беруть участь письменник, географ, журналіст. Подобаються учням літературні ігри «Про що повідомляють дати», «В лабіринті запитань», наприклад, при вивченні роману М. де Сервантеса «Дон Кіхот».
Інсценуємо з учнями розповідь про давньогрецький театр. Учениці виконують ролі Мельпомени та Талії. При вивченні поеми Вергілія «Енеїда» використовую виступи учнів – істориків та літературознавців. Міжпредметні зв’язки літератури та інших видів мистецтв дають змогу учням відчути себе скульпторами. Користуючись зразком – описом статуї Зевса роботи давньогрецького скульптора Фідія, вони описують, як би вони створили Нептуна, Атланта, Геракла та інших богів або героїв.
Вважаю, що доцільно проводити інсценізацію битви рицаря Дона Кіхота з вітряками, після цього аналізуємо, чому герой потрапляє в комічні ситуації.
Учень від імені Діка Сенда розповідає про дитинство, роки навчання, про перебування на кораблі і небезпеку подорожі Африкою (за романом Ж.Верна «П’ятнадцятирічний капітан»).
Пропоную учням уявити, що у них є змога зустрітися з Онєгіним і Ленським за добу до дуелі. Що б вони могли сказати літературним героям? Якою, на їх думку, буде реакція героїв на почуте? Бесіду учні розігрують за ролями.
Обов’язково інсценуємо уривки казки – притчі А. де Сент – Екзюпері «Маленький принц».
використання суспільних ресурсів (екскурсії, зустріч зі спеціалістами)
Не маючи можливості відвідати літературні місця, готуємо екскурсії за допомогою сучасних комп’ютерних технологій, після чого учні обмінюються враженнями: що запам’яталося, що відкрили для себе, про що почули вперше. Результат – етюд про власні враження від пам’ятних місць.
Із задоволенням учень – екскурсовод проводить екскурсію вернісажем за ілюстраціями до твору або малюнками групи, наприклад, до повісті М.Твена «Пригоди Тома Сойєра». Також вважаю за доцільне проводити екскурсію «Калейдоскоп думок про Дона Кіхота», де кожен екскурсовод знайомить однокласників із відгуками видатних митців про роман.
Провожу віртуальні екскурсії, під час яких учень-мистецтвознавець розповідає про картини відомих художників.
соціальні проекти (виставки, створення сценаріїв спектаклів, казок)
Особливо ціную і заохочую учнів, якщо у них є бажання створювати власні сценарії. Разом коректуємо текст, учні підбирають музику, декорації, костюми і грають на сцені. Роль також кожен обирає відповідно до своїх бажань і умінь. Під час театралізації учні розкривають свої потенційні можливості. У підготовці костюмів беруть участь і батьки, вони стають першими глядачами і оцінюють спектакль. За рік провожу 2-3 таких роботи.
мультимедійне навчання (створення презентацій, «учень у ролі вчителя», «кожен навчає кожного»)
Учні, які багато читають у вільний час, із задоволенням виконують роль учителя: розповідають біографію поета чи письменника, цікаві епізоди творів, добирають ілюстрації, для перевірки уважності готують тести, які перевіряють і оцінюють. Така робота захоплює учнів, надає можливість краще готуватися до уроків. У старших класах учні готують презентації творчості письменників. Вдало провели презентацію за 4 періодами творчості О.С. Пушкіна, де поєднали виразне читання напам’ять з фактами біографії поета. Презентацію учнівських робіт, присвячених рубаї Омара Хайяма, ускладнюю створенням каліграм.
обговорення дискусійних питань і проблем («займи особисту позицію», «карусель», «точка зору»)
Під час вивчення давньогрецької лірики пропоную учням зайняти позицію: Хто правий : Архілох чи Тіртей? Учні об’єднуються у 3 групи: симпатики Тіртея, Архілоха та ті, що не визначилися. Відбувається обмін думками, кожна група доводить правильність свого вибору.
Після знайомства зі змістом твору і його аналізом доцільно провести підсумок у формі «каруселі». Учні відповідають на ті ж самі питання, відповіді порівнюються. Наприклад:
Про що йдеться у творі?
Яка головна думка?
Який фінал твору?
У чому гострота?
Загалом відповіді збігаються.
Відповідаючи на питання при аналізі трагедії В.Шекспіра «Гамлет» за допомогою прийому «точка зору», учні використовують вирази: на мій погляд, я думаю, я переконаний, я вважаю:
У чому сенс такої розв’язки?
Як би діяли ви, опинившись на місці героїв твору?
Гамлет – переможець чи переможений?
розв’язання проблем («аналіз казусів», «мозковий штурм», «дерево рішень», «коло ідей або думок»)
Прийом «коло думок» спонукає учнів до дискусії, головне завдання якої – висловити власну думку. Під час вивчення балади Ф.Шиллера «Рукавичка» пропоную учням відповісти на питання: Якими могли бути наслідки вчинку лорда Делоржа? Учні висловлюють думки:
1) якщо у героїні є захисник – брат або чоловік, - він неодмінно викличе лицаря на дуель через порушення кодексу лицарської честі;
2) вчинок лицаря засудить світське товариство через неповагу до жінки;
3) світське товариство засудить негідний вчинок красуні, яка зневажає людське життя.
Також «коло думок» доцільно використати, відповідаючи на питання:
Чи розумно вчинили Дік Сенд і його супутники, довіривши свою долю незнайомій людині?
«Мозковий штурм» використовується у випадку, коли розв’язувана проблема має багато правильних рішень. Заохочую дітей записувати всі ідеї та думки, які виникають у них, незалежно від їх практичного використання. Виграють ті учні, які запропонували найбільшу кількість відповідей, наприклад, на питання «Як вплинула на Д.Лондона поїздка на Північ?»
«Мозковий штурм» доцільно використати, щоб учні відповіли на питання: «Що треба зробити, щоб рай був уже на Землі?» (за «Божественною комедією» Данте), «Які пари закоханих літературних героїв можна вважати ідеальними?» (за творчістю Петрарки), при розгляді характерів Гамлета і Лаерта. Завдання запропонувати ідею оригінального пам’ятника літературному герою дозволить учням ще раз згадати й розглянути його характер, позитивні та негативні (якщо є) риси, події життя, взаємовідносини з іншими персонажами.
«незакінчене речення»
Після аналізу німецької народної казки «Пані Метелиця» пропоную учням закінчити речення:
1. Якби мачуха була доброю жінкою, …
2. Якби пасербиця погано працювала у Метелиці, …
3. Рідна дочка погано працювала у Метелиці, бо …
4. Ледащиця розраховувала на винагороду, бо …
Щоб з’ясувати знання учнями літературознавчих термінів, доцільно використати цей прийом:
За жанром «П’ятнадцятирічний капітан» - це …
Роман – це …
Я знаю такі види роману: …
Пригодницький роман – це …
«П’ятнадцятирічний капітан» - це … роман.
Як варіант цього прийму використовую «Продовжте речення…»
Мистецтво – це можливість…
Я знаю про Горація…
Мені відомо, що ода – це…
Ідея оди «До Мельпомени» - …
«Броунівський рух»;
Цей прийом полягає в тому, що учні отримують картки з уривками, наприклад, з літературознавчих статей. Завдання: засвоїти зміст своєї картки та передати його однокласникам, а також сприйняти інформацію від інших учнів. Під час виконання завдання учні вільно переміщуються по класу, самостійно обираючи собі партнерів. Одночасно можна спілкуватися лише з одним учнем.
«Броунівський рух» використовую при вивченні теми «Місце національних літератур у всесвітньому літературному процесі. Їх взаємодія і взаємовпливи», «Середньовіччя як історична та культурна доба», «Поема «Божественна комедія» - філософсько-художній синтез середньовічної культури». Перевіряю засвоєний матеріал, звертаю увагу на те, що зміст власної картки, який учень прагнув передати іншим, запам’ятовується якнайкраще, звідси друга назва прийому – «Навчаючи інших, навчайся сам».
Метод ПРЕС
Використовую під час вивчення теми «Творчість Архілоха – засновника ямбічного жанру», «Я вважаю розташування грішників у дантівському пеклі правильним (неправильним)
1. Я вважаю … 2. Тому що … 3. Приклад 4. Отже …
Вивчаючи «Божественну комедію» Данте, учні висловлюють свою думку «Я вважаю розташування грішників у кантівському пеклі правильним (неправильним), тому що…». Під час вивчення «Книги пісень» Петрарки учні відповідають на запитання «Чи варто плекати у собі чесноти, вчитися, коли інші не поділяють такої точки зору?»
«Кола Вена»
Використовую при узагальненні та систематизації творів «Енеїда» Вергілія, «Іліада» та «Одіссея» Гомера, при порівнянні віршів про пам’ятник Горація, Державіна та Пушкіна, при порівнянні образів Мазепи та Прометея. Цей прийом дає змогу у процесі компаративного аналізу розширити бачення проблеми, наприклад, відповісти на питання «Гріховне кохання» - яке воно?» (за трагедією Гете «Фауст»), також провести компаративний аналіз образів Тома і Гека (за повістю М.Твена «Пригоди Тома Сойєра»).
«Мікрофон»
На етапі рефлексії допоможе відповідь перед мікрофоном на запитання:
Яку тему ми вивчали на сьогоднішньому уроці?
Про що ви дізналися з казки «….»?
Які герої народних казок вам до вподоби? Чому?
У поезіях на біблійну тему мене вразило …
Я погоджуюся (чи не погоджуюся) зі словами Сапфо: «Найкрасивіше на землі – це те, що ми любимо», тому що …
Трагізм долі Овідія полягає в тому, що …
«Метаморфози» - це …
«Повертаються дикі гуси» Ду Фу – це …
Середні віки ще називають темними віками. Чи погоджуєтесь ви з таким визначенням? Поясніть.
На етапі підготовки до сприйняття нового матеріалу під час вивчення повісті Ч.Діккенса «Різдвяна пісня у прозі» використовую «мікрофон» для відповіді на питання: «Що вам відомо про Різдво?»
Під час вивчення нового матеріалу учні відповідають на питання:
Кого б я визволив із Пекла? (із аргументацією).
Розігрування ситуації.
Краще зрозуміти текст казки – притчі А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц» допомагає розігрування ситуацій, у які попадає герой, та створення подібних.
Сенкан.
Часто використовую цей прийом при вивченні біографій поетів і письменників та характеристиці літературних героїв, наприклад: Тома Сойєра, Фауста, Мефістофеля, Сапфо, Прометея, Мазепи, «Поезія трубадурів».
Однією з часто використовуваних мною технологій є ігрова технологія. Важко уявити собі роботу вчителя без гри. Ігрові педагогічні технології – це величезна група методів та прийомів організації педагогічного процесу у формі різних педагогічних ігор, які виступають як засіб активізації навчальної діяльності.
Для дитини гра – основний вид діяльності, засіб взаємодії з навколишнім світом, засіб його пізнання. Невипадково гру називають королевою дитинства. Тому високий потенціал гри використовую на уроках мови і літератури. Гра – незмінний мій помічник.
Таким чином, ігрова технологія має величезні можливості. Сама гра організовує навчання. Але грати серйозно непросто. Спочатку може виникнути багато проблем: як грати, щоб не зірвати урок? Як себе вести? Гра буде ефективною, якщо обсудити з дітьми, навіщо проводиться гра, її правила, як її ускладнити, змінити, покращити. Це обговорення розвиває творчі здібності мислення учнів, крім того, закладає фундамент ігрової культури.
Гра як філософсько-культурологічний феномен, засіб взаємодії людини із світом розглядалася у працях Аристотеля, Платона, Ж-Ж Руссо, Ф.Шиллера, Я.А. Коменського, Г.Гегеля, Г.Сковороди. Величезне значення надавали їй А.С. Макаренко та В.О. Сухомлинський.
Використання ігрових моментів на уроках російської мови в значній мірі забезпечує їх проведення у відповідності з сучасними загально педагогічними, психологічними та дидактичними вимогами, тому що гра враховує вікові та індивідуальні особливості учнів, у яркі тони розфарбовує емоційний фон уроку, формує пізнавальну самостійність, активність і інтерес дітей, створює унікальну єдність словесних, наочних та практичних методів навчання, надає можливість раціонально використовувати час.
За свідоцтвом психолого-педагогічних досліджень останніх років, у середньому за допомогою гри учні засвоюють навчальну інформацію на 70%, значно ефективніше у порівнянні з такими методами, як лекція (5%), читання (10%). На власному досвіді впевнилася у правдивості ствердження про те, що гра – це емоційна форма набуття знань, вона дає дитині радість, створює стабільну ситуацію успіху і одночасно забезпечує мовний розвиток.
Ігрові технології виконують цілий ряд задач:
Дидактичні: розширення світогляду, пізнавальної діяльності; формування і використання знань, умінь і навичок, необхідних для практичної діяльності; розвиток загально навчальних та трудових умінь і навичок;
Виховні: формування певних підходів, моральних, естетичних та світоглядних настанов, виховання самостійності, волі, співробітництва, взаємодопомоги, колективізму, комунікативності;
Розвивальні: розвиток уваги, пам’яті, спостереження, мови, мислення, творчих здібностей, мотивації навчальної діяльності, вміння порівнювати, аналізувати, робити самостійні висновки, приймати оптимальні рішення, фантазувати, розвивати здатність до емпатії і рефлексії;
Соціалізуючі: залучення до норм і цінностей суспільства; адаптація до умов оточення; стресовий контроль, саморегуляція, навчання спілкуванню, психотерапія.
Використовую ігри, щоб розвивати самостійність мислення і уяви учнів, пробуджувати їх фантазію, створювати умови для творчого самовираження кожного школяра.
Так чи ні?
Учні вгадують літературознавче правило, яке я задумала, або ім’я героя за допомогою питань, які вони мені задають, я ж відповідаю тільки так чи ні. Казкові герої мають багато спільного, тому учням доводиться вироблювати стратегію пошуку.
Перехрестя тем
Вивчаючи тему, наприклад, «Складносурядне речення», учні шукають речення такого типу у художніх творах, які у цей час вивчаємо на уроках світової літератури.
Лист родичу, товаришу, літературному герою.
Враховую, що в старших класах діти вважають себе вже дорослими, тому, добираючи ігрові моменти до творчих занять, пам’ятаю про психолого - вікові особливості учнів, звертаюся до них як до дорослих. У 5-7 класах учні навчилися писати листи літературним героям та письменникам, у 8-9 класах пропоную написати на тему «Літературний герой, співзвучний моєму духовному я», «Як серед людей остатися людиною?»
Словесне малювання на теми: «Місто моєї мрії», «Країна, в якій я не був», «Як я провів день» (від імені літературного героя). Також учні описують, як вони уявляють рай (під час вивчення «Божественної комедії» Данте).
Твір – настрій (або створення власної казки), коли учні раптом звертають увагу на те, що відбувається за вікном: сильний дощ, перший сніг, вітер, сніг після першого тепла весною, пташки на підвіконні. Діти передають свій настрій, емоції та враження від побаченого у творах на теми: «Кришталева казка», «Історія першої сніжинки», «Зимовий дощ», «Пташиний спів».
Твори про природу
Учні завжди пишуть твори про різні пори року, про улюблені місця, де вони почувають себе добре. Але я вирішила ускладнити завдання. Запропонувала учням створити книжку – альбом, присвячений улюбленій порі року. Потрібно було дібрати ілюстрації (намалювати самим або вирізати і наклеїти малюнки художників), знайти вірші поетів, але найскладніше завдання – скласти самому ліричний вірш про природу, рідну землю. Крім альбому, можна створити презентацію (за бажанням учня).
Продовження історій літературних героїв.
Цей жанр приваблює дітей не стільки тим, що можна придумати цікавий сюжет, але й тим, що дає змогу необмеженого злету фантазії. Після вивчення слов’янських міфів учні складають «страшні» казки за участю представників міфів, але у кожної групи свої умови, які обов’язково треба виконати.
Ділова гра на тему «Редакція».
Результат гри – шкільна стінгазета, присвячена письменнику або поету чи ювілейній даті в літературі.
Урок – мандрівка або експедиція ( в Країну Казкової Мови).
Форму уроку – мандрівку – обираю з розрахунком на характер завдань, багато з яких мають елементи пошуку, дослідження. Виконання завдань дозволить учням побачити мовні особливості різних народних казок: використання синонімів, антонімів, постійних епітетів та інших художніх засобів – і, нарешті, письмова і усна мови засвоюються учнями вільніше, емоційніше, з’являється потяг до образності. Мета такої мандрівки – навчити дітей складати казки. Робота відбувається як гра – змагання між групами. Використовую зупинки «Водопад епітетів», «Гору казкових слів», «Берег порівнянь». Водночас добираємо художні засоби, шукаємо синоніми, пояснюємо значення застарілих слів. На останньому етапі кожен має змогу показати уміння складати казку. 1 група складає казку з використанням художніх засобів (наприклад, постійних епітетів), 2- прислів’їв.
Кращий тлумач слів.
Переможцем вважається той, хто може пояснити більшу кількість слів, наприклад, на морську тематику при вивченні роману Ж.Верна «П’ятнадцятирічний капітан».
Спіймай помилку!
Кожна пара учнів отримує декілька цитат з прізвищами авторів і визначає, у якому випадку цитата не належить авторові. Доводить свою думку.
Звинувачувальна промова.
Вона складається на адресу деяких літературних героїв, наприклад, Карлсона звинувачують за проживання без прописки та певних занять.
Вважаю доцільним використання інтелектуальних ігор: вікторин за змістом творів, «Упізнай героя за реплікою», «З’єднай дві колонки слів», «Поле чудес», «Що? Де? Коли?», «Продовж висловлювання», «З’єднай прислів’я», бліцтурнір «Дванадцять відповідей», схем, ребусів та кросвордів. Схеми можна використовувати на етапі мотивації навчальної діяльності, вивчення нового матеріалу та закріплення.
Урок – багатогранний кристал, у якому відображається система взаємодії учителя та учня. Використовуючи ефективні засоби інтерактивної педагогіки, заохочую дітей до саморозвитку. Коли я бачу здібності дітей, коли намагаюся розвивати їх креативність та нарощувати інтелектуальний потенціал, тоді починається процес співтворчості, який відкриває нові перспективи і для мене, як учителя.