«Від творчого вчителя – до обдарованого учня» серед педагогічних працівників дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів, загальноосвітніх закладів інтернатного типу

Заявка – анкета
на участь в обласному конкурсі «Від творчого вчителя – до обдарованого учня» серед педагогічних працівників дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів, загальноосвітніх закладів інтернатного типу
Номінація, в якій представлено конкурсну роботу – Система роботи з обдарованими учнями в навчально-виховному процесі (цикл уроків)
Тема конкурсної роботи – «Планета Земля як середовище життя організмів» (цикл уроків з природознавства в 5 класі)
ПІБ учасника – Василькова Світлана Іванівна
Найменування навчального закладу – Куйбишевський навчально-виховний комплекс «загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Снігурівської районної ради Миколаївської області
Поштова, електронна адреса навчального закладу – Миколаївська область Снігурівський район село Куйбишеве вулиця Шевченка 31, kuybnvk@meta.uaКонтактний телефон, поштова та електронна адреса конкурсанта – 0508531178, село Куйбишеве вулиця Шевченка 22
Педстаж – 11 років, спеціаліст ІІ категорії, нагороджена Грамотами відділу освіти Снігурівської райдержадміністрації
Місце печатки
Директор Куйбишевського НВК________В.Л. Чернишева
Сучасне суспільство – це суспільство глобальних змін, постійної творчої еволюції. Темп розвитку сучасного суспільства залежить від творчого зусилля особи, від тих можливостей і здібностей, якими вона володіє. Таким чином, глобалізація стимулює активність особи, указує на необхідність підготовки її до майбутнього, ставить нові цілі і задачі перед системою освіти.
У Доктрині національної освіти, що визначає стратегію й основні напрямки розвитку освіти України в XXІ столітті, зазначено: «Система освіти має забезпечувати підтримку обдарованих дітей і молоді, розвиток у них творчих здібностей, формування навичок самоосвіти і самореалізації особистості».
Робота з обдарованими дітьми вимагає не тільки належної змістовної наповненості занять, зорієнтованості на новизну інформації та різноманітні види пошукової, розвиваючої, творчої діяльності, а ще й накладає на систему роботи певні додаткові вимоги. Робота з обдарованими дітьми вимагає специфічних підходів, методів, форм. Зміст роботи з обдарованими учнями містить низку завдань, а саме: сприяння розвитку кожної особистості; виявлення обдарування дітей і максимальне сприяння їхньому розвитку.
У всіх обдарованих дітей виразно виражена пошукова потреба. Вони відчувають яскраві, насичені емоції при занятті певною роботою. Ще їх відрізняє надзвичайна цілеспрямованість, здібність до тривалої концентрації уваги, вміння управляти своєю діяльність у певній області.
Серед методів навчання обдарованих учнів мають превалювати самостійна робота, пошуковий і дослідницький підходи до засвоєння знань, умінь і навичок. Домашні завдання повинні мати творчий, диференційований характер.
Тому для України, яка прагне до статусу розвиненої, правової і демократичної держави, створення системи розвитку обдарованої особистості є необхідною умовою досягнення успіху на цьому шляху. Нині і сама доля України залежить від того, наскільки ефективно будуть реалізовані інтелектуальні, творчі можливості її народу, кожного громадянина.
Урок №1
Тема: Організм і його властивості
Мета: узагальнити та систематизувати знання про основні ознаки живих організмів, їхні відмінності від неживих тіл природи; дати уявлення про ріст та розвиток живих організмів; розвивати вміння та навички спостерігати за об’єктами живої природи, порівнювати їх, узагальнювати матеріал, вибирати головне, робити висновки; виховувати естетичне сприйняття природи, відповідальність за збереження життя на Землі.
Тип уроку: вивчення й первинне закріплення нових знань.
Очікувані результати: учні дізнаються про властивості живих організмів, зможуть пояснювати відмінності між організмами і тілами живої природи.
Обладнання: підручник, таблиці, фото організмів, зошити, відеоматеріали.
Перебіг уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Прийом «Інтелектуальна розминка»
Пригадайте, які тіла відносяться до живої природи, а які – до неживої природи.
Наведіть приклади подій, які стосуються живої та неживої природи.
Як би ви пояснили відмінності між живою та неживою природою?
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Прийом «Дерево рішень»
Згадайте інформацію, яку ви отримали з попередніх занять у початковій школі і на дошці запишіть головні ознаки і характеристики живих організмів.
ІV. Вивчення нового матеріалу
Розповідь учителя з елементами бесіди.
Поняття про організми та їх властивості (ріст і розвиток, розмноження, живлення, дихання, подразливість), перегляд відеопрезентації.
Словникова робота
Організми – тіла живої природи, які живляться, дихають, ростуть, розмножуються, рухаються, відповідають на дію зовнішнього середовища.
Фізкультхвилинка.
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Робота з підручником §38, ст.158-160.
Виписати в зошит по одному прикладу властивостей організму: живлення, дихання, росту, розмноження, руху, подразливості.
2.Прийом «Деформований текст» (робота в групах)
За заданою темою складіть три речення, у яких навмисно допущено помилки (5-7 шт.) Потім обміняйтеся завданнями і знайдіть помилки. Виконане завдання поверніть авторам, вони оцінять роботу.
Перша група – живлення, дихання
Друга група – ріст і розвиток
Третя група – розмноження і розвиток
Творче завдання (для 2 учнів) . Запишіть у зошит відповідь на запитання: Чи можна бурульку, що «виростає» під дахом, віднести до організмів? Поясніть свою думку.
VІ. Підсумок уроку. Рефлексія
Прийом «П’ять речень»
За допомогою 5 речень сформулюйте висновки уроку
VІІ. Домашнє завдання.
Опрацювати матеріал підручника: §38, провести спостереження за домашньою твариною для виявлення в неї властивостей організмів. Дані спостереження записати в зошит. Для 1 учня випереджальне завдання: «Одноклітинні та багатоклітинні організми»
Урок №2
Тема: Клітинна будова організмів.
Мета: сформувати поняття «клітина», з яких частин вона складається, їхні властивості; розвивати вміння та навички спостерігати за об’єктами природи, порівнювати їх; виховувати естетичне сприймання рослин.
Тип уроку: комбінований
Очікувані результати: учні дізнаються про будову клітини, про тканини, органи та вчених – дослідників живої природи.
Обладнання: підручник, таблиці, фото клітини, відеоматеріали.
Перебіг уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Усне опитування за запитаннями
Що називають організмами?
Які властивості організмів вам відомі?
Що таке подразливість?
Результати власних спостережень за домашніми тваринами, за їх властивостями як живих організмів.
ІІІ. Оголошення теми та мети уроку
ІV. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Прийом «Віршовані рядки»
Ми чуємо часто: «Клітина жива!»
А як же вона промовляє слова?
Як ходить в крамниці, в кіно, в магазин?
Чому для клітини шкідливий бензин?
Тепер я вже знаю: рослина – це дім,
Де мешкає разом багато клітин.
І кожна клітина в рослині жива,
І в кожній клітині ядро – голова.
Не треба клітинам ходить в магазин
Їх функція – створювати їжу самим.
І зайві розмови – усі ці слова.
Як є всі умови – клітина жива!
Прийом «Приваблива мета»
Вчитель. Світ, у якому ми живемо, цікавий і різноманітний. Довколишній світ широкий і розмаїтий. Наш клас перетвориться на дослідницьку лабораторію, віртуальну майстерню, а ми з вами в юних учених, мандрівників – дослідників природи та усього, що нас оточує.
V. Вивчення нового матеріалу
1. Розповідь вчителя про історію вивчення клітин (із заповненням таблиці)
Учений Внесок у дослідження клітини
Роберт Гук (1665 р.) Ввів поняття «клітина»
Марчелло Мальпігі(1675 р.) Узагальнив уявлення про анатомічну будову рослин
Антоні ван Левенгук (1675 р.) Удосконалив мікроскоп
Жан - Батіст Ламарк (1808 р.) Поширив ідею про клітинну будову тваринних організмів
Павло Федорович Горянінов (1834 р.) Висловив положення про єдність рослин і тварин на підстав спільної для них клітинної теорії
Теодор Шванн (1839 р.) Основоположник клітинної теорії
Словникова робота
Із різних джерел знань виписати в зошит визначення клітини і порівняти написане.
Клітина – найменші частини живого організму, з яких побудовані їхні тіла.
Клітина – елементарна жива система, основа будови, життєдіяльності, розмноження та індивідуального розвитку організму.
Клітина – основна одиниця будови і функцій живої природи.
Будова клітини
Самостійна робота з підручником. Ст. 161. Учні самостійно знайомляться з основними частинами клітини та замальовують їх у зошит.
Прийом «Навчаючи – учусь»
Розповідь підготовленого учня про одноклітинні та багатоклітинні організми ( з відеопрезентацією)
Фізкультхвилинка.
VІ. Закріплення вивченого матеріалу
Прийом «Ти – мені, я – тобі»
Учні в парах замальовують на листках будову клітини. Один учень малює один елемент і підписує його, потім інший учень – інший.
Прийом «Мікрофон»
Яка наука вивчає будову та процеси життєдіяльності клітин?
Хто і коли вперше запропонував поняття «клітина»?
Чому клітину вважають елементарною структурно-функціональною одиницею всіх організмів?
Який внесок у вивчення клітини зробив А. ван Левенгук?
За допомогою яких методів вивчають клітину?
VІІ. Підсумок уроку. Рефлексія
Прийом «Роблю висновок»
Найцікавішим завданням на сьогоднішньому уроці було…
VІІІ. Оцінювання учнів
ІX. Домашнє завдання
Опрацювати матеріал підручника, скласти кросворд за темою уроку
Урок №3
Тема: Різноманітність організмів. Рослини
Мета: сформувати знання про особливості будови рослин, основні органи, їхні функції та значення для рослини, пояснити значення рослин у природі; розвивати навички спостерігати за рослинними організмами, порівнювати їх; виховувати естетичну красу, прагнення досліджувати навколишній світ.
Тип уроку: комбінований
Очікувані результати: учні дізнаються про різноманітність живої природи, значення рослин у природі та житті людини і тварин, характерні властивості рослин.
Обладнання: підручник, фотографії рослинних організмів, зошити, відеоматеріали, кімнатні рослини.
Перебіг уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Прийом «Доповни речення» (письмово в зошитах)
Тіла одноклітинного організму утворено… (однією клітиною).
Існують організми, тіло яких утворене лише з однієї клітини, тому їх ще називають… (мікроорганізмами).
З тканин формуються… (органи).
Живі істоти складаються зі значної кількості… (клітин)
Пізнання клітинної будови організмів відбулося завдяки створенню… (мікроскопа).
Презентація учнівських кросвордів.
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Прийом «Віршовані рядки»
Було у матері Природи
Дві донечки такої вроди,
Хто їх побачить хоч на мить –
Не міг забуть і розлюбить.
Голубооку звали Флора.
У неї очі – наче зорі.
Завжди замріяна, тендітна,
Ласкава, ніжна та привітна.
А Фауна – швидка, як вітер,
Могла з птахами полетіти,
І за оленями стрибати,
Та з білочками пустувати.
Обидві світ живий любили,
Відтак його боготворили.
Тож вирішила мудра мати
Природні їм дарунки дати:
Мрійливій Флорі – світ рослинний,
А жвавій Фауні – тваринний,
Щоб берегли і доглядали,
Від всього злого захищали.
Живуть в легендах і понині
Живого світу дві богині.
ІV. Актуалізація опорних знань учнів
Прийом «Проблемне питання»
Чи було б життя без рослин? Чому?
Які ви знаєте групи рослин?
Які органи має квіткова рослина?
V. Оголошення теми та мети уроку
VІ. Вивчення нового матеріалу
Розповідь вчителя з елементами бесіди про різноманітність рослин
Демонстрація гербаріїв. Вивчення органів рослин.
Самостійна робота з підручником. Опрацювання статті «Розмноження рослин».
VІІ. Закріплення вивченого матеріалу
Прийом «Дерево рішень»
Назвіть якомога більше фактів значення рослин у житті людини: лікарська сировина, продукти харчування, папір тощо.
Прийом «Павучок»
Складіть схему царства живої природи (завдання на дошці)
VІІІ. Підсумок уроку. Рефлексія.
Тестування
Орган, за допомогою якого рослина живиться з повітря:
А) корінь; б) пагін; в) листок.
2. Орган, за допомогою якого рослина живиться з грунту:
А) корінь; б) пагін; в) квітка.
3. Клітинну будову мають:
А) тварини та рослини; б) рослини та гриби; в) усі відповіді правильні.
4. Головна функція квітки:
А) фотосинтез; б) розмноження; в) поглинання кисню.
ІX. Оцінювання учнів
X. Домашнє завдання.
Опрацювати матеріал в підручнику §38, виконати дослідження «Умови проростання насіння квасолі», результати оформити у вигляді таблиці на ст.167 підручника
Урок №4
Тема: Різноманітність організмів. Тварини
Мета: сформувати вміння про особливості будови тварин, їхні органи, головну відмінність від рослин,збагатити знання учнів про тварин, їхнє значення для природи і людини; удосконалювати навички спостереження за тваринами, виховувати моральну відповідальність за збереження тваринного світу, прагнути досліджувати навколишній світ.
Тип уроку: вивчення й первинне закріплення нових знань.
Очікувані результати: учні дізнаються про різноманітність тварин у природному середовищі, їхні характерні властивості, значення тварин у природі та в житті людини.
Обладнання: підручник, фото тваринних організмів, зошити, відеоматеріали.
Перебіг уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Прийом «Віршовані рядки»
Мають хвіст і гострі зуби,
Кігті випускають.
Що брати це наші менші,
Люди добре знають.
Вміють плавати, стрибати,
Вигинають спинки.
Спробуй їх тепер назвати!
Звісно, це… (тваринки).
Прийом «Проблемне питання»
Чим відрізняються тварини від рослин?
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Прийом «Інтелектуальна розминка»
Що таке організм?
Що таке клітина?
Яка спільна ознака всіх рослин?
Чому листки у рослин зеленого кольору?
З чого створюють органічні речовини рослини?
Які вам відомі органи рослин?
Для чого потрібен корінь рослині?
Яку роль виконують квіти у рослин?
Прийом «Загадка»
Відгадай тваринку за її домівкою.
Робить барліг (ведмідь)
На річках будують собі хатки із гілок і багна(бобри)
Видовбане в старій, гнилій осиці дупло, що встелене стружкою (дятел)
Домівка найчастіше розміщена під дахом будинків (ластівка)
ІV. Оголошення теми та мети уроку
V. Вивчення нового матеріалу (розповідь вчителя супроводжується відепрезентацією)
1. Різноманітність тварин
2. Відмінності рослин і тварин
3. Значення тварин
VІ. Закріплення вивченого матеріалу
Самостійна робота з підручником
Виписати в зошит , на які групи поділяються тварини.
Прийом «Доповни речення»
Боязкий, як …
Колючий, як …
Злий, як…
Хитрий, як…
Прудкий, як …
Мохнатий, як …
VІІ. Підсумок уроку.
Прийом «Загадка»
Відкриваються щоночі
Величезні її очі.
Землю темрява вкрива –
Полювать летить … (сова)
Руденьку шубку має,
По гілках вона стрибає,
Горішки, шишки збирає (білка)
Прийшла кума з довгим віником,
На бесіду з милим півником (лисиця)
У лісі біля пня біготня і метушня:
Народ робочий весь день клопоче (мурашки)
У воді купалася, сухою зосталася (качка)
VІІІ. Домашнє завдання
Опрацювати §39, скласти кросворд на тему «Тварини»
Урок №5
Тема: Різноманітність організмів. Гриби
Мета: сформувати поняття «гриби», ознайомити з найпоширенішими видами грибів, їхнім розмноженням, особливостями будови; формувати навички спостерігати за грибами, розрізняти їх види, порівнювати; виховувати прагнення досліджувати навколишній світ.
Тип уроку: комбінований
Очікувані результати: учні дізнаються про різноманітність грибів у живій природі, їхнє значення, навчаться розрізняти деякі їстівні та отруйні гриби.
Обладнання: підручник, фото різних видів грибів, відеоматеріали.
Перебіг уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
Усне опитування
Які ви знаєте царства живої природи?
Яку роль відіграють рослини у живій природі?
Чому так багато різних рослин?
Яку роль відіграють тварини у живій природі?
Які спільні ознаки мають рослини і тварини?
Презентація учнівських кросвордів за темою «Тварини»
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Прийом «Віршовані рядки»
Сонце встало зранку,
Привітало нас на ганку.
Нумо кошики беріть,
Та у ліс мерщій ідіть!
Рясний дощик скрізь полив.
Після себе гриб лишив.
А ну, мешканці лісові,
Покажіть свої брилі.
Повні кошики зберемо
І додому понесемо.
Будем смачно ласувати,
Матінці-природі дякувати.
Вчитель. Я думаю, що ви самі готові назвати тему сьогоднішнього уроку. Назвіть її.
А навіщо нам знання про гриби?
Прийом «Мікрофон»
Завдання. Висловіть свою думку, продовживши речення «Гриби я буду вивчати, щоб знати…»
ІV. Вивчення нового матеріалу (розповідь вчителя, перегляд відео презентацій).
План
Гриби – особлива група організмів.
Різновиди грибів:
– шапинкові гриби;
- гриби – паразити;
- цвілеві гриби;
- дріжджі
ФізкультхвилинкаV. Закріплення вивченого матеріалу
Прийом «Шпаргалка»
Завдання. Оберіть собі завдання за ступенем складності. Складіть «шпаргалку», використовуючи схематичні рисунки, ключові слова.
Завдання №1. Яке значення мають гриби в природі?
Завдання №2. Які ознаки живої природи мають гриби?
Завдання №3. Як розмножуються гриби?
Завдання №4. З чого складається тіло шапинкового гриба?
Прийом «Приймаю – не приймаю»
Завдання. З різних назв грибів, записаних на картках, виберіть їстівні гриби і покладіть у кошик. Потім з’ясовується кваліфікація грибника (взаємоперевірка).
Підсумок уроку
Заповнення таблиці (записана на дошці).
Порівняйте гриби з рослинами і тваринами, заповніть на дошці таблицю.
Чи мають хлорофіл? Чим живляться? Де живуть?
Гриби Рослини Тварини Домашнє завдання
Вивчити §40, провести дослідження (завдання на ст.172 підручника)