Її Величність – Мова: До Міжнародного дня рідної мови
Сценарій святкового заходу для учнів 5-9 класів до Міжнародного дня рідної мови.
Подготовлено: Кошута Наталия Григорьевна,
учитель украинского языка и литературы
МБОУ «Петровская школа № 2»
Красногвардейского района
Республики Крым
«Її Величність – Мова:
До Міжнародного дня рідної мови
(Звучить українська мелодія)
Декламатори
Сьогодні незвичайне свято,
Воно і радісне, й сумне –
День мови рідної, а нащо?
Для мене кожен день без неї не мине.
А може, справді свято це на часі,
Бо те, що чути звідусіль:
Мат, суржик, сленг
Вимову дивну цю не знаю, як й назвати,
Але не «речь» це, ані не мова, ні язик.
Не можу не погодитися, друзі,
Проте скажу я Вам:
«Не забувайте, рідна мова –
Це найдорожчий в світі крам!
Хай кожен з Вас вивчає мову рідну,
Хай розмовляє нею гордо скрізь
І пам’ятає –
Мови в світі різні, немає мов поганих,
Поганими, на жаль, наш робить їх язик.»
Ведучий (Учитель)
Кожне свято має свою історію. Цікаво, хто додумався до святкування Дня рідної мови?
Учень 1
Міжнародний день рідної мови святкують з 2000 року. Саме так вчені-лінгвісти намагаються привернути увагу людей щодо володіння рідною мовою. На сьогоднішній день людство розмовляє на семи тисячах мов. А кожні два тижні одна з них зникає (!). А зникає мова – перестає існувати й народ!
Учень 2
У 2006 році Україна приєдналася до Європейської хартії малопоширених мов. Цей документ закликає зберегти діалекти, що перебувають на межі зникнення. На території нашої країни до таких належать:
Урумська та румейська мови (варіанти грецької), носії якої залишилися в Донецькій обл..;
Ромська або циганська мова;
Кримчацька (600 носіїв) та караїмська (800 носіїв) мови Криму.
Учень 3
Історія свята сумна. У 1952 році в Бангладеші, який з 1947 року став регіоном Пакистану, розстріляли демонстрацію студентів. Демонстранти вимагали визнати бенгальську мову державною. Протести, що відбулися згодом, привели до того, що в 1971 році Бангладеш став незалежною державою. Отже, відвойовуючи права мови, люди здобули більше – державу.
(Звучить українська мелодія)
Ведучий (Учитель)
Україна – незалежна держава, але не кожен українець переймається, на жаль, долею державної мови, а ще гірше – рідної. Як не пафосно це звучатиме, але саме від нас з Вами залежатиме доля рідної мови.
А зрештою, що таке мова? (запитання до залу; підсумки почутого)
Мова – засіб формування й вираження думки, почуття.
Мова – засіб спілкування.
Мова – те, що вирізняє людину від інших істот.
Мова – характеристика людини.
Декламатор
Мова – краса спілкування.
Мова – як сонце ясне.
Мова – то предків надбання.
Мова – багатство моє.
Мова – державна перлина, нею завжди дорожіть.
Без мови немає країни.
Мову, як матір, любіть! (Тетяна Шевчук)
Ведучий (Учитель)
Питання про те, як людина навчилася говорити, до сьогоднішнього дня не має однозначної відповіді. Як Ви вважаєте, звідки взялася мова?
Учень 4
Люди здавна цікавились тим, як виникла мова. Вважають, що колись була одна мова, якою послуговувались усі народи. Але люди зазналися, задумали прославити себе перед тим, як розійтись по світу, збудувавши вежу, яка б сягала аж до неба. Бог розгнівався на людей і змішав мови. Люди перестали розуміти один одного, закинули будівництво і розійшлися у різні кінці світу. Довкола недобудованої вежі виникло згодом місто Вавилон, назва якого означає «перемішання мов».
Отже, першою версією виникнення різних мов є теорія про втручання Бога, тобто мова створена (подарована) Богом.
Учень 5
Згодом дійшли висновку, що мову створили люди в процесі свого розвитку, адже їм потрібно було спілкуватися, передавати свої знання тощо.
У ХІХ ст. виникає так звана біологічна теорія, що зазначає: мова закладена в біологічній природі людини так само, як здатність бачити, чути, пересуватися.
Ведучий (Учитель)
Пригадайте, як Мауглі почував себе серед людей? Чому він остерігався їх?
Учень 5
Мауглі з казки Р.Кіплінга – це не зовсім казковий персонаж.
Науці відомо близько 30 випадків, коли діти виростали серед тварин. Потрапляючи до людей, вони не могли вимовити жодного слова, вони остерігалися незнайомих їм істот, бо не розуміли їхньої мови. Були випадки, коли ці діти так і не змогли опанувати людську мову.
Отже, здатність спілкуватися за допомогою мови не дається від народження. Людина починає розмовляти мовою людей (як виняток, тварин), які її оточують.
Декламатор
Скільки в мові тепла і палкого натхнення!
Туги й щастя дзвінкого, і світла душі,
Іскристої радості, та шанування,
Що, лиш просто говориш, – виходять вірші!
Учень 6
Світ захоплюється українською мовою, яка належить до першої трійки наймилозвучніших мов земної кулі.
У 1934 році на конкурсі мов у Парижі українська мова була визнана поряд з французькою і перською як найкраща, найбагатша мова світу.
За мелодійністю українська мова займає друге місце серед мов світу, поступаючись лише італійській.
Ведучий (Учитель)
Так, світ зачаровано слухає українську вимову. Але інколи, те, що ми говоримо, викликає сміх крізь сльози.
Інсценування ( *За гуморескою П.Глазового «Кухлик»)
(Дід) - Покажи-но мені, доню,
Кухлик той, що з краю.
(Дівчина - Што? Чєво тєбє, дєдуля?!
-продавець) Я нє понімаю!
- Кухлик, люба, покажи,
Той, що збоку смужка.
Єй, дєдок, осліп ти, что лі,
Да это же кружка!
В Україні ж ти живеш, доню чорноброва,
А говориш бозна-як, яка ж твоя мова?!
Ходют тут, збівают з толку!...
Ні к чєму мнє мова
У мєня є свій язик. І че тут такова?!
Цим пишатися не слід, моя красномовна,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має бідна язика і не знає мови.
Ведучий (Учитель)
Чи можливо людям порозумітися між собою без словесної мови?
Учень 7
Люди спілкуються між собою за допомогою слів, тобто нашим засобом спілкування є словесна мова. Однак, ще існує мова жестів, а також – барабанного бою (Центральна і Північна Америка, Тропічна Африка), мова свисту (у жителів Канарських островів), монотонного шепоту (у жителів о. Цейлон та у пігмеїв Центральної Африки).
Ведучий (Учитель)
Пропонуємо Вам конкурс під назвою «пантоміма».
(Команди отримують слова-омоніми, які вони повинні пояснити без слів. Зал оцінює оплесками вдалу передачу значення слова. Один з команди пише кожне слово на окремому аркуші і тримає так, щоб не бачили команди, але читав зал)
Коса (дівоча / с/г)
Ручка (людини / дверна / авторучка ),
Брати (іменник / дієслово)
Вити (вголос / мотузку)
Кран (на кухні / машина)
Ніс (людини / корабля)
Лист (папір / з дерева / поштовий)
Три (числівник / дієслово)
Переводити (тратити попусту / через дорогу)
Крило (птаха / літака)
Декламатор
В нашій мові є слова зовсім протилежні
І частенько так бува – ми від них залежні.
Нам, звичайно, пощастило в нашій рідній мові,
Бо добро в нас є на зло і не тільки в слові!
Як відійде темна ніч, встане день, як квітка!
Є товстий, неначе піч, є тонкий, мов нитка.
На тепло є холоди, а на стужу – спека.
Можна йти туди й сюди, близько і далеко.
Можна ще угору й вниз, вправо і уліво.
Піднімись і тут же злізь.
Кепсько є й щасливо.
То веселий, то сумний кожен з нас буває.
То новенький, то старий одяг натягає.
Є погано й добре є.
Довго й коротенько.
Словом кожному своє: шорстко чи гладенько.
А на «ні» є завжди «так»! Як сказав, так буде!
Якщо в мові ти мастак, з тебе вийдуть люди!
Ведучий (Учитель)
Скількома мовами повинна володіти людина?
Учень 8
Кожна людина повинна любити і знати свою національну мову, але мусить поважати і мову держави, на території якої проживає.
Цікаво, де живуть герої нашої наступної сценки?
Інсценування ( У тролейбусі)
-Мужчіна! Ви сходите на слідующій остановці ілі нєт?!
- Шановна! Чого ж Ви так мову калічите!
- Как хачу, так гаварю! Нашолся тут умнік! А вам єслі нє панятно, то отойдітє в сторону. Іш, какой прахвєсор!
- Відійти не можу, жіночко, бо тісно. А вам пораджу: говоріть або українською, або російською! Суржик – це ознака духовного убозтва!
- Людонькі! Такой порядний с віду мужчіна, а так ругаєцца!!!
- Суржик, шановна, це не лайка, а те, як Ви говорите. Намагайтеся говорити грамотно, адже мова віддзеркалює душу!
- Да не расстраивайтесь Ви так, мужчина, я буду старатися говорити правильно! Так, Ви на на слідующій вилазите чи як?!
- Виходжу!!!
Ведучий (Учитель)
Пропоную визначити кращого знавця мови!
* Завдання для команд.
Переклад
Оранжевый –
Хлопок –
Хорек –
Хохотушка –
Щепка –
***************************************************
Жемчужный –
Бархат –
Сверчек –
Бездельник –
Веревка –
Фразеологізми
байдики бити, байдикувати –
як з гуски вода –
гнути кирпу (ніс) –
пекти раків –
оповідати сон рябої кобили –
дати гарбуза –
ахіллесова п’ята –
залишити з носом –
******************************************************
тримати носа за вітром -
як сіль в оці –
піймати облизня –
змотувати вудки
ні пари з вуст –
топтати ряст –
авгієві конюшні –
водити за носа –
А поки наші команди перекладатимуть з російської на українську та трактуватимуть значення фразеологізмів, ми пограємо. Зачитую фразу, а Ви відгадуєте потрібне за змістом слово.
Ми виходимо у двір, а там бродить дикий ..звір.
Заважає лису хвіст, коли він танцює .. твіст.
Кажуть, нежданий гість, неначе в горлі .. кість.
Неймовірно смачний крем, якщо є у хаті .. джем.
Каже Гліб: «Я ні на що не проміняю.. хліб!»
У джунглях грізний рев, на полюванні .. лев.
Тому, хто любить сир, зовсім не грозить .. жир.
Ниток треба не один метр, щоби зв’язати теплий ..светр.
Я на афішу зирк, а там – «Зустрічайте! Приїжджає . цирк!»
Ненароком грек розбив новий глек.
Відлітає журавлів клин, а їм услід дивиться . млин.
Пречудова річ – взимку тепла піч.
Яка буква із кита зробить сірого .. кота.
Якщо у горлі хрип, значить чекайте .. грип.
Зазеленів луг, бери в руки ..плуг.
Ми купили новий фрак, одягли, а там .. брак.
Зараз Ваш дружній сміх сховаю у великий . міх. (Фрази складено Кошутою Н.Г.)
Декламатори (троє учнів)
У нашій рідній мові чарівні є слова.
Слова ці всім відомі їх чуємо щодня.
«Добридень», «До побачення» - і усмішка сія!
Велике мають значення ось ці прості слова.
Як скаже син чи донечка: «Спасибі» вам, «Будь ласка».
Ясніше сяє сонечко, Бо в них – любов і ласка!
Ось ці прості, живі слова не можна забувати
Напохваті, скажу я Вам, слова ці треба мати.
Від цих чарівних, добрих слів Тепліше людям жити,
Якщо ти їх не говорив, то треба говорити!
Це «Дякую» і «Добрий день»,
«Пробачте», «Йдіть здорові»
Вживаймо, люди, їх щодня у своїй рідній мові.
(Т.Шевчук)
3. Всі у русі на Землі: і великі, і малі.
Всі ідуть, повзуть, літають, ходять, лізуть, шкандибають.
Сунуть, дибають, плетуться, плентаються і несуться.
То чвалають, то мандрують,
Дріботять і чимчикують, чеберяють і снують,
Але всі кудись ідуть! (Т.Шевчук)
Ведучий (Учитель)
Не будемо ми переконувати Вас, що мова українська – просто клас!
З чого складається мова? (Правильно, зі слів)
Пропоную кожній з команд пригадати прислів’я, приказки, афоризми про слово. Відповідати по черзі. А тим часом підтримаємо учасників.
(до залу) Назвіть функції мови.
Комунікативна (спілкування)
Мислеформуюча (за допомогою мови людина формує і виражає свої думки).
Пізнавальна (пізнає світ)
Емоційна (виражає емоції)
Художня, естетична (мова передає захоплення, почуття).
Самовиражальна (задовольняє потреби нашого «я»).
Відгадайте-но загадки.
Ми, звичайно, не хитруєм:
Нас і бачать,
Нас і чують –
Це зовсім не дивина.
Як же наші імена? (Букви і звуки)
Я один в сім’ї такий,
Кажуть, надто вже м’який.
Хоч мовчун, та не дивак,
В слові я – не зайвий знак. (М’який знак)
Це усі повинні знати:
Нас не можна роз’єднати.
Відрізняємось ми чим ? –
Літер дві, а звук – один. (Дз, дж)
Як ви розумієте вислів: «Бережіть мову!»?
Берегти мову – це значить досконало володіти нею в усній і писемній формах, не засмічувати її виразами-перекрутами з інших мов (краще вже сказати іншою мовою), лайливими словами.
До тире я трохи не доріс,
І в граматиці мене зовуть (Дефіс)
Хоч маленька, а в писемній мові
Дуже часто я стою при слові.
Та якщо в рядку мене підняти,
Можу і між буквами я стати. (Кома, апостроф)
Декламатор
Рідна мова моя, поетична й пісенна,
Пелюсткова і ніжна, як спів солов’я!
Як народу душа: щира, світла, натхненна –
Ти найкраща у світі, бо рідна, моя!
(Звучить укр. мелодія. Команди озвучують прислів’я )
Ведучий (Учитель)
Чи знаєте Ви, любі діти, у мові українській текст на одну букву можна говорити.
Перевіримо Д/з команд. Представники команд зачитують тексти.
Прослухайте ще тавтограми – тексти прози або поезії на одну літеру.
Спить самотній сад.
Сипле, стеле сад самотній
Сірий смуток – срібний сніг, -
Сумно стогне сонний струмінь,
Серце слуха смертний сміх
Стихли струни, стихли співи,
Срібні співи серенад. –
Срібно стеляться сніжинки –
Спить самотній сад. (В.Кобилянський)
Зимонька завила, загула, закружила, захазяйнувала,
Завітрила, засніжила, замела. Землю заметілями заткала.
Заховались зляканії зорі, з-за завії зрідка заглядали.
Зблідли зовсім, затремтіли, звисока, зоріючи, зітхали.
Засміялась злісно заметіль, заскрипіла, злобою завила.
Замела, задула звідусіль!...
Засопла, знесилено заснула.
Засвітилась зіронька здаля. Заясніло. Злість зима забула. (Т. Шевчук).
Прелюдія.
Павук павутину пряде прудко. Простяглись, переплутались пагіння парчевих перевесел, поміняться пелюстки, причаровують прекрасні пуп’янки пишної палітри. Пройшовши перший просторий поверх, почав приглядатись. Пригріло
Пробудилась природа після попелястих пасмурків. Потічок підстрибом побіг. Палають пізні півонії. Птахи пестять пташенят. Пастух погляд посилає попід просинь. Приємно парує полин. П’янить
Пізно, - подумав павук, - прожив, проспівав парубочих пісень. Проминули поєдинки, помсти, поцілунки, погасло полум’я потіх.
Почекай! – почув поклик палкий. – Покохай! Переступи поріг! Потрощи печать печалі! Пригорни! - Промінчик попросив.
Прийняв пропозицію павук. Помандрував перекотиполем. Плаче павутина, повінчана печаллю. Паморозь
(Кошута Н.Г.)
(Звучить укр.. мелодія)
Ведучий (Учитель)
Наше свято завершилося, але вивчення української мови як рідної для одних, як державної для інших триватиме.
Сподіваюсь, ті, хто вважав мову важким предметом, змінить своє ставлення, а всі інші пам’ятатимуть, що якщо в мові ти мастак, з тебе вийдуть люди!
Заголовок 3Заголовок 4Заголовок 515