Виховна година на тему:
lefttopМоя Батьківщина – це рідна моя Україна
Люблять Батьківщину не за те,
що вона велика, а за те, що своя.
Сенека
Мета: Виховувати в учнів почуття національної гідності, гордості за свою Батьківщину; прищеплювати любов і повагу до історичних та культурних надбань українського народу.
Обладнання: Конституція України, державна символіка України, вишитий рушник, вислови, прислів’я, музичні записи, мультимедіа.
ХІД ВИХОВНОГО ЗАХОДУ
І ведучий.Україна – це моя Батьківщина! В Україні ми народилися, зростаємо, навчаємось, звідси наш рід.
Вам доводилося стояти на верхівці муру Хотинської фортеці на Дністрі? Її висота сягає сорока метрів, товщина стін п’яти. Це велична споруда, одна з пам’яток архітектури. Відчуваєш подих століть, торкаєшся не просто теплого каменю, а нашої історії.
ІІ ведучий. А Ви підіймалися на гору Говерлу в Карпатах? Це найвища точка України. Як приємно стояти, відчуваючи свист вітру у вухах, а перед очима скільки бачить око – величні гори.
Звучить запис пісні «Одна калина».
І ведучий. Нема в людини місця дорожчого, ніж те, де вона народилася, землі, на якій зросла. Щоб по-справжньому любити рідну землю, свою Батьківщину, слід добре знати
і вивчати історію своєї держави, мову, культуру, національні традиції.
ІІ ведучий.
Вишита колоссям і калиною,
Вигойдана співом солов’я,
Зветься величаво – Україною,
Земле зачарована моя.
Мій край чудовий – Україна,
Тут народились ти і я.
Тут над ставком верба й калина,
Чарівна пісня солов’я.
Вчитель. Дорогі учні! Ось І знову вересень, і шкільний дзвоник кличе вас до праці. Кожен наступний клас — це новий щабель вашого фізичного, розумового і морального зростання. Це нові знання про нашу Батьківщину, про нашу землю, про наш народ.
Тема виховного заходу „Моя Батьківщина – це рідна моя Україна ” буде такою ж урочистою, як і цей день. 24 серпня український народ відзначає День Незалежності України – головне державне свято на честь прийняття Верховною Радою УРСР Акту проголошення незалежності України, підтверджену всенародним референдумом 1 грудня 1991 року, що прийнято вважати датою утворення держави Україна в її сучасному вигляді.
І ведучий.
На ріднім полі шепчуть колоски.
Я радий знати тихі їх думки.
Я слухав, чув, як кожна колосинаШептала тихо слово „Україна”.
ІІ ведучий.
У ріднім краю зелен-гай щумить.
Я знати радий, про що він мріє-снить.
Я слухав, чув, як кожна деревина
Шуміла ніжно слово „Україна”.
І ведучий.
О Боже, дай повік любити край,
Де квітка, пташка і зелений гай,
Де кожна вірна тій землі дитинаЖиве єдиним словом «Україна».
Вчитель. Із проголошенням незалежності Україна почала брати активну участь у міжнародних відносинах як повноправний суб’єкт міжнародного права. Основні принципи зовнішньої політики України визначені в Декларації про державний суверенітет України (1990), ухвалених Верховною Радою "Основних напрямках зовнішньої політики України" (1993), в Конституції України (1996).
І ведучий. Декларація – це офіційне проголошення державою основних принципів, а також документ, у якому їх викладено.
ІІ ведучий. Суверенітет – це незалежність держави, що полягає в її праві за власним розсудом розв’язувати свої внутрішні і зовнішні справи, без втручання в них будь-якої іншої держави.
І ведучий. За час незалежності Україна подолала шлях від формальної республіки у складі колишнього СРСР до визнаної світом держави (понад 120 країн визнали її, а майже із 90 країнами встановлено дипломатичні відносини). Це свідчить про те, що народ України є єдиною нацією, досягнення якої складають вагому частину культурного розвитку світової спільноти.
ІІ ведучий.
Святковий день – двадцять четверте серпня,
Так хочеться усмішок і пісень.
Віднині Україна незалежна.
Запам’ятайте, люди, світлий день!
І ведучий.
Здійснилась давня заповітна мрія,
Бажання і надія поколінь.
Це почуття свободи серце грієІ піднімає думи височінь.
Вчитель.
- А що для вас означає це величне слово - Україна? (Відповіді учнів). Дійсно, Україна – це і наша земля, і наша культура, і наша українська мова.
- Які ознаки характерні для держави? (Відповіді учнів).
- Україна – одна з найбільших європейських держав. Її площа 604 тис. кв. м.
- На її території проживає понад 110 національностей.
- Чисельність населення України становить близько 43 млн. чоловік.
Незалежність нашої держави стала реальністю. Україна має свій герб, прапор, гімн і державну мову.
ІІ ведучий. Прапор, як символ об’єднання людей, виник ще за античних часів. В Європі набув поширення у середні віки. Найдавніші прапори були трикутними. На межі XIII-XIV століть з’являються чотирикутні прапори з трикутними клинами. Найчастіше вживалися у прапорах червоний, білий, блакитний і жовтий кольори.
Нині Державний прапор постійно майорить над будинком Верховної Ради України, резиденцією Президента України, над будинками обласних і районних Рад, над представництвами нашої держави у країнах світу.
І ведучий.
Прапор - це державний символ, він є в кожної держави;
Це для всіх – ознака сили, це для всіх – ознака слави.
Синьо-жовтий прапор маєм : синє – небо, жовте – жито;
Прапор свій оберігаєм, він – святиня, знають діти.
Прапор свій здіймаєм гордо, ми з ним дужі і єдині,
Ми навіки є народом українським в Україні.
Вчитель. Про утвердження нашої державності і самостійності свідчить і Малий Герб України – Тризуб. Це офіційна емблема держави, яка зображується на печатках, грошових знаках, деяких документах. Герб символізує державний лад, історію, спорідненість поколінь, він є продовженням традицій українського народу.
ІІ ведучий.
Як птах золотий, в переливах, на прапорі грає, горить.
Це знак наш, це фабрики й ниви, це символ, що будем ми жить.
Це хліб наш, вугілля і цукор, степи плодовиті, моря...
Це в праці змозолені руки, що подвигом завжди горять.
Це наша любов, наша мужність, – вогняний порив боротьби,
Це наша згуртованість дружня, це пісня нової доби...
Це юність, це клич покоління, що йдуть крізь життєву грозу,
Це слава твоя, Україно, – золотий непокірний Тризуб.
І ведучий.
Наш герб – тризуб, це воля, слава, сила.
Наш герб – тризуб, недоля нас косила.
Та ми росли, ми є, ми завжди будем,
Добро і пісню несемо ми людям
Вчитель. Слово „гімн” – грецького походження (дослівний переклад – похвальна пісня) – урочиста пісня, прийнята як символ державної, національної єдності. Слова національного Гімну „Ще на вмерла України” написав відомий український поет, фольклорист, етнограф Павло Чубинський у 1863 р. Цей вірш швидко розійшовся в народі, серед інтелігенції, студентів, гімназистів. А оскільки тоді найпопулярнішою була поезія Т.Шевченка, то й цей вірш багато людей вважали твором великого Кобзаря. Музику написав західноукраїнський композитор Михайло Вербицький. Звучить гімн України. Всі співаємо.
ІІ ведучий.
Слова палкі, мелодія врочистаДержавний гімн ми знаємо усі.
Для кожного села, містечка, міста –
Це клич один з мільйонів голосів.
Це наша клятва. Заповідь священна.
Хай чують друзі й вороги,
Що Україна вічна, незнищенна.
Від неї ясне світло навкруги.
Вчитель. Наша Україна багата на ліси, пшеничні поля, чисту воду.
Якщо ви знаєте, що треба берегти природу, економити чисту воду, - дайте один одному руку.
Якщо ви вважаєте, що кожен повинен любити і піклуватись про нашу Батьківщину – Україну, -сплесніть у долоні.
Якщо ви вивчаєте рідну мову, дбаєте про її чистоту, бережете українську пісню, - сплетіть руки вгорі.
Якщо ви впевнені, що треба з повагою ставитись до Герба, Прапора і Гімну, - встаньте.
І ведучий. Пригадайте відомі вам прислів’я, приказки про
країну. Поєднайте початок та кінець висловів:
Свій край, як рай, а чужа країна,
як домовина.
Кожному мила своя сторона.
Рідна земля і в жмені мила.
Людина без Батьківщини - як птах без гнізда.
Рідна країна – мати, чужа – мачуха.
Кожний край має свій звичай.
ІІ ведучий. Поняття Батьківщини росте разом з вами, збагачується новим, усе глибшим змістом. Нещодавно для вас життя обмежувалось рідною хатою, де вперше пізнали любов та опіку мами і тата, ласку бабусі, мудрість дідуся, тепло родини. Проминуло раннє дитинство — і вже стежинка від хати повела вас до школи. Саме тут відкрили для себе, що ви не просто діти своїх батьків, а ще й українці, а Батьківщина наша — Україна, велика і прекрасна.
Але запам’ятайте, що родина – це складова народу України. У багатьох родинах із покоління в покоління передаються традиції. Недарма кажуть, що кожна сім'я унікальна по своєму.
І ведучий.
Розкажу вам, друзі, я
Що таке моя сім'я.
Разом дружньо проживаємІ пісні про це співаєм.
Люба матінко моя,
Як пишаюсь нею я.
В неї руки золотії.
Серцем кожного зігріє.ІІ ведучий.
Тато сильний і завзятий.
Він - господар в нашій хаті.
Все майструє, все ладнає,
Бо до всього хист він має.І ведучий.
Дід і бабця у пошані -
Вони праці ветерани.
Всіх онуків ніжно люблятьІ як пташенят голублять.
ІІ ведучий.
Є у мене ще й братии,
Кращих в світі не знайти.
Ось і вийшло: всіх сім „Я"
Знайте, це і є сім'я.
Вчитель. Україна — наш спільний дім. Тож маємо дбати всі, щоб були в ньому добробут і лад, мир і злагода, вічна краса. Усі ми повинні усвідомити: своє, рідне — не тільки хата й подвір'я, а й вулиця, село чи місто, де ти живеш, ліс і річка, степ і море. Україна з надією дивиться в майбутнє, чекає на вас, майбутніх господарів життя. Ви потрібні їй - мудрі, працьовиті, дбайливі й людяні.
І ведучий.
Розквітай, прекрасна Україно!
Рідна земле, матінко моя.
Хай лунає мова солов’їна,
Пісня неповторная твоя.
ІІ ведучий.
Хай смереки, ясени, тополі,
Квіти, луки, трави і сади.
Шепчуть вірші щедрі, добрі,
Вільні, чисті, із джерельної води.
Вчитель. Ви - майбутнє України! То ж своїми знаннями, працею, здобутками підносьте її культуру, своїми досягненнями славте її! Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю так, як заповідав великий Тарас, бережіть волю і незалежність України, поважайте свій народ і його мелодійну мову. Шануйте себе і свою гідність, і шановані будете іншими!