Презентація з всесвітньої історії на тему: Країни басейну Середземномор’я
Країни басейну Середземномор’яПідготувала: Гіренко Н. В.2016
Середньовічна Італія неодноразово зазнавала чужоземних вторгнень. Її територію завойовували лангобарди, візантійці, франки, араби, нормани, німці. Але скільки б не змінювалося загарбників, постійним залишалося одне - політична роздробленість країни.Це призводило до нескінченних чвар усередині Італії і водночас ослабляло її перед зовнішнім ворогом.
Італійські міські республікиВ Італії найкраще зберігся античний спадок, тому тут значно раніше, ніж в інших країнах Європи, пожвавилося міське життя. Вже з VIII ст. активно відроджувалися старі й підіймалися численні нові міста. Вдале розташування в центрі Середземномор’я, на перетині морських шляхів, сприяло перетворенню великих портів Італії на центри посередницької торгівлі між Заходом і Сходом. Флот Генуї, Венеції і Пізи панував у Середземномор’ї. У житті італійського міста тон задавала не знать, а ділові люди - купці, банкіри, підприємці.Італійські купці започаткували банківську справу: не випадково їх усіх називали « ломбардцями». Далеко за межами країни славилися зброя з Мілана, тонкі сукна з Лукки, скляні вироби з Венеції. Широка торгівля, багатогалузеве ремесло, кредитно-грошові операції - все це створювало надійну основу для збагачення італійських міст.
Італійські міські республіки – це міста, які домоглися від феодалів права на самоуправління; їх називали міста-комуни.Міста-комуни очолювали виборні консули (радники). У найбільших містах-комунах, Венеції та Генуї, урядова влада належала дожу (довічному президенту). Закони видавала Верховна рада (до її складу входили представники багатих купецьких сімейств). Якщо виникала потреба, скликалося віче - збори громадян, наділених виборчими правами. Таким чином, міста-комуни були республіками.Міста-комуни:- воювали між собою (у XIII ст. Генуя перемогла Венецію);- переживали розкол між городянами: у XII - XIII ст. - розкол на гвельфів (підтримували Папу Римського в боротьбі з німецьким імператором) та на гібеллінів (підтримували німецьких імператорів).Виборюючи незалежність, городяни руйнували феодальні замки й переселяли їхніх володарів у міста, а сільську округу підпорядковували собі. Поступово великі міста перетворились на самостійні міські республіки, кожна з яких мала власне законодавство, органи управління, військо й монету. Завдяки небувалому розквіту міст Італія увійшла до числа передових країн середньовічної Європи.
style.rotation
style.rotation
style.rotation
style.rotation
style.rotation
style.rotation
Як склалася історична доля Південної Італії та Сицилії в середні віки?У Середньовіччі Сицилійське королівство розпалося, Південна Італія перейшла від французької корони до іспанської.• XI ст. - Південна Італія та Сицилія, завойовані норманами, утворили Сицилійське королівство (склалася сильна монархічна влада, яка контролювала феодальну знать);
Наслідки:- Сицилійське королівство розпалося;- Сицилія увійшла до складу Арагонського (іспанського) королівства; Південна Італія (Неаполітанське королівство) до середини XV ст. - анжуйське (французьке) володіння, пізніше - іспанське.• початок XIII ст. - норманську династію змінила німецька династія Штауфенів - німецький король та імператор «Священної Римської імперії» Фрідріх II перетворив Сицилійське королівство на централізовану державу, боровся з папством та північно-італійськими містами;• 1268 р. - Сицилійське королівство увійшло до складу Франції; 1282 р. - повстання сицилійців проти французької Анжуйської династії.
Папська держава, або Папська область, невпинно розширювала свої володіння і вже у XII ст. охоплювала значні території в Середній Італії. В економічному відношенні Папська область помітно поступалася Північній Італії з її квітучими міськими республіками. У державі пап переважала сільська місцевість, зберігалися важкі форми селянської залежності. Великих розвинених міст тут не було, а ті, що існували, не мали права самоврядування. Папська область.
Що таке Реконкіста ?Після завоювання візантійських володінь у Північній Африці араби повернули зброю проти Вестготського королівства. У 711 р. разом з берберами (корінними жителями Північної Африки), які незадовго до того прийняли іслам, вони вторглися в Іспанію.
Спочатку мусульманська Іспанія (або Ал- Андалус) залишалася складовою частиною Дамаського халіфату, але згодом оголосила себе незалежною державою. Араби принесли на Піренейський півострів передові господарські досягнення і високі культурні здобутки. Буквально на очах Іспанія перетворилася на процвітаючий куточок Європи. Були побудовані досконалі зрошувальні системи, почалось вирощування нових сільськогосподарських культур (рису, цукрової тростини, бавовни) і розведення овець. У містах вирувало ділове життя, успішно розвивалися торгівля і ремесла. Виготовлені в Ал-Андалусі тканини, вироби з металу та шкіри користувалися славою далеко за його межами. Міські школи мусульманської Іспанії давали найкращу в тогочасній Європі освіту. Сюди їхали вчитися вихідці з багатьох християнських країн.МЕСКИТА — МЕЧЕТЬ-СОБОР В КОРДОВЕ
Реконкіста - відвоювання корінним населенням Піренейського півострова в VIII - XV ст. територій, завойованих арабами (маврами) 718 – 1479 рр.. Визвольна боротьба велася під гаслом захисту християнства від ісламу. У ній брали участь рицарі з багатьох країн Західної Європи, її підтримувала церква.
Реконкіста розпочалася 718 р., коли в долині Ковадонга місцевеіспанське ополчення розгромило загін арабів.Одне за одним роздроблені мавританські володіння падали під ударами християнських правителів. Кордони арабських володінь дедалі відсувалися на південь, а на звільнених землях виникали нові незалежні держави - Кастилія, Арагон, Португалія та інші, які об’єднувалися для спільної боротьби проти завойовників.Століття Реконкісти не були суцільною смугою безперервних війн. Битви перемежовувалися періодами мирного співіснування, інколи досить тривалого.
З XI ст. Реконкіста вступила в добу вирішальних успіхів. У середині XIII ст. за арабами зберігався лише Гранадський емірат, їхній останній оплот на Піренейському півострові. З цього моменту Реконкіста надовго призупинилася. Два наступних століття християнські держави суперничали і воювали між собою, а всередині них не вщухала боротьба між королівською владою і знаттю.Гранадський емірат припинив існування у 1492 р. .Реконкіста посприяла формуванню іспанського та португальського народів.
Коли і як виникло об’єднане Іспанське королівство?У середині XV ст. маврам на Піренейському півострові належала лише Гранада. Для остаточного звільнення півострова піренейським державам необхідно було об’єднати сили. У 1479 р. спадкоємці кастильського й арагонського тронів, Ізабелла та Фердинанд, одружилися. Об’єднане Іспанське королівство виникло 1479 р. з метою остаточного звільнення Піренейського півострова від маврів.
Так з ’явилася єдина держава - Іспанське королівство. Наприкінці XV ст. іспанські королі розгромили Гранаду, приєднали її територію до своїх володінь.