Науково-дослідницька робота Синдром хронічної втоми: огляд проблемита перспективні напрямки профілактики.
Міністерствоосвіти і науки України
Департамент освіти і науки Дніпропетровськоїоблдержадміністрації
Дніпропетровськетериторіальневідділення МАН України
Відділення: хімії та біології
Секція: валеологія
СИНДРОМ ХРОНІЧНОЇ ВТОМИ: ОГЛЯД ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМКИ ПРОФІЛАКТИКИ
Роботу виконала:
Горбенко Юлія Сергіївна,
учениця 11класу
Вільногірської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4
Науковийкерівник:
Шаповал Любов Володимирівна,
вчитель біології та основ здоров’я
Вільногірської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4
Дніпропетровськ – 2016
ТЕЗИ
науково-дослідницької роботи «Синдром хронічної втоми: огляд проблеми
та перспективні напрямки профілактики»
Прізвище, ім’я, по-батькові автора: Горбенко Юлія Сергіївна
Дніпропетровське відділення Малої академії наук України
Базовий позашкільний навчальний заклад: КПНЗ “Мала академія наук учнівської молоді” Дніпропетровської обласної ради»
Навчальний заклад: Вільногірська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4, 11клас
Населений пункт: м. Вільногірськ Дніпропетровської області
Науковий керівник: Шаповал Любов Володимирівна, вчитель біології та основ здоров’я, вчитель – методист.
Мета: підвищення ефективності профілактики синдрому хронічної втоми з урахуванням вливу соціальних чинників на здоров’я людини.
Завдання:
1. Проаналізувати наукову літературу та з’ясувати поняття «синдром
хронічної втоми», історію, причини виникнення та розвитку даної патології; принципи діагностики, фактори ризику та наслідки синдрому хронічної втоми.
2. Дослідити різні шари населення щодо відчуття втоми в залежності від віку та професії.
3. Розробити рекомендації щодо профілактики синдрому хронічної втоми.
Узагальнені матеріали дослідження підтверджують наявність соціальних чинників виникнення втоми, які залежать від способу життя. Вражають факти: 78% учасників анкетування не дотримуються розпорядку дня; тільки 26% учасників анкетування дотримуються правил збалансованого харчування; 45% – подорожують у відпустці, виїжджають для відпочинку на природу; 41% – можуть протистояти стресам; 17% – віддають перевагу спорту; більше половини опитаних ведуть нерухомий спосіб життя; 54% не дотримуються режиму сну.
Показник захворювання на СХВ значно вищий, ніж зафіксований.
Вчителі і працівники рудника (робочі) відчувають втому однаково після виконання своєї роботи.
ЗМІСТ
ВСТУП ………………………………………………………………………………….4-6
РОЗДІЛ 1. ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД…………………………………………….......7-10
Визначення поняття «Синдром хронічної втоми». Історія вивчення…………..7
Причини виникнення хвороби…………………………………………………….8
Діагностика синдрому хронічної втоми………………………………..................9
Фактори ризику для захворювання……………………………………………...10
Наслідки захворювання…………………………………………………………..10
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДОСЛІДЖЕНЬ ЩОДО ДІАГНОСТИКИ ЗАХВОРЮВАННЯ НА СИНДРОМ ХРОНІЧНОЇ ВТОМИ…………………………………………………..11-23
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………..24-25
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………………..…26
ДОДАТКИ…………………………………………………………………………….27-30
ВСТУП
Синдромхронічної втоми (СХВ) – одна із найпоширеніших патологій нашого часу, основним проявом якого є невмотивована виражена загальна слабкість, що на тривалий час позбавляє хворого активної участі у повсякденному житті. Як самостійне захворювання синдром хронічної втоми вперше був виділений зовсім недавно: у 1988 році Центром з контролю захворювань (TheCentresforDiseaseControl – Атланта, США). До теперішнього часу трактування цього захворювання носить дискусійний характер, причини СХВ залишаються невідомими, незважаючи на всі виявлені порушення при СХВ патогенез його залишається незрозумілим.
За різними даними захворювання на хронічну втому складає 10 – 37 випадків на 100 тисяч населення. Встановлено, що жінки хворіють частіше, ніж чоловіки, а молоді частіше , ніж люди похилого віку. Часто СХВ зустрічається у людей віком від 25 до 45 років – найпродуктивніший вік людини, але синдром може вражати всі вікові групи і навіть дітей. Несприятлива екологічна ситуація на Україні та зростання багатьох чинників, які спричиняють розвиток синдрому хронічної втоми - всі ці факти говорять про актуальність та доцільність дослідження цього питання.
Кожен з нас розуміє, що будь-яку хворобу краще попередити, ніж лікувати, тому я вирішила дослідити питання щодо синдрому хронічної втоми, дізнатися більше про цю хворобу, так як почуття втоми мені знайоме; часто доводиться чути скарги на втому і від однолітків, товаришів та близьких людей. А через кілька місяців я опинюся у вирі самостійного життя, планую навчатися у вищому начальному закладі, і для мене дуже важливий стан енергійної та працездатної людини.
При вивченні наукової літератури щодо питання синдрому хронічної втоми у мене виникла гіпотеза: «Відчуття втоми – відображення способу життя» і тому мета моєї роботи: «Підвищення ефективності профілактики синдрому хронічної втоми з урахуванням вливу соціальних чинників на здоров’я людини».
Завдання:
Проаналізувати наукову інформацію та з’ясувати:
що розуміють науковці під поняттям «Синдром хронічної втоми»;
історію появи та виділення, як самостійної хвороби;
найбільш поширені теорії, які пояснюють причини виникнення та розвитку даної патології;
принципи діагностики синдрому хронічної втоми;
фактори ризику та наслідки синдрому хронічної втоми;
шляхи профілактики СХВ.
2. Дослідити різні шари населення щодо відчуття втоми в залежності від віку та професії.
3. Розробити рекомендації щодо профілактики синдрому хронічної втоми з урахуванням впливу соціальних чинників на здоров’я людини.
Об’єкт дослідження – синдром хронічної втоми.
Предмет дослідження – соціальні фактори, що призводять до розвитку синдрому хронічної втоми та за засоби його профілактики.
Методи дослідження:
Анкетування різних шарів населення.
Математичний аналіз даних.
Діагностика СХВ за критеріями Центру з контролю захворювань (США), які включають в себе комплекс великих та малих критеріїв.
Наукова новизна: доведено значущу роль соціальних чинників у виникненні синдрому хронічної втоми; виявлено причини, фактори ризику та наслідки захворювання.
Надано практичні рекомендації щодо профілактики виникнення втоми. Результати дослідження оприлюднені на конференції старшокласників у Центрі профільного навчання та дитячої творчості м. Вільногірська.
Матеріали науково-дослідницької роботи «Синдром хронічної втоми: огляд проблеми та перспективні напрямки профілактики» можуть використовуватися вчителями з основ здоров’я, валеології, біології як фактичний агітаційний матеріал щодо пропаганди здорового способу життя.
Узагальнені рекомендації щодо профілактики хронічної втоми корисні для всіх шарів населення.
РОЗДІЛ 1. ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД
Визначення поняття «Синдром хронічної втоми». Історія вивчення
Як вважають науковці, СХВ або фатиг-синдром (від франц. fatigue –втома) –симптомокомплекс невиявленої етіологоії, що характеризується почуттям глибокої втоми в сполученні з численними системними і нейропсихічними проявами. Він триває не менше 6 місяців і суттєво порушує життєву активність [1, 5].
Як самостійне захворювання СХВ вперше був виділений у 1988 році центром з контролю захворювань(TheCentersforDiseaseControl) – Атланта, США [1]. Приводом для цього послужило раптовезбільшення числа хворихзіскаргами на важку постійну втому, що супроводжувався низкою соматичних і психологічнихсимптомів без видимої причини захворювання, в штаті Невада в 1984 р.Подібніспалахизахворюванняспостерігали і раніше – у Лос-Анджелесі в 1934 р., в Ісландії в 1948 р., у Лондоні в 1955 р., у Флориді в 1956 р. Синдром не обмежується будь-якимигеографічнимиабосоціально-демографічнимигрупами.В Україні СХВ був вперше виділений як самостійний симптомокомплекс при обстеженні жителів м. Києва та Київської області через 3 роки після аварії на ЧАЕС [1, 4]. Після цього було встановлено широке розповсюдження даного синдрому серед населення, яке проживає в екологічно несприятливих регіонах, наприклад, такому як Донбас, Київська та Житомирська області, де мешканці піддаються негативному впливу ксенобіотиків або радіаційному фактору низької інтенсивності.
Причини виникнення хвороби.
1.2.1. Причини СХВ до теперішнього часу залишаються невідомими, проте найбільш переконливою залишається інфекційна або вірусна теорія. Існує гіпотеза, що СХВ є генетично детермінованим станом і йому властива сімейна схильність. Японські дослідники називають СХВ аутоімунним синдромом втоми. Вони встановили, що СХВ зв`язаний з антигенами, що підтверджує генетичну детермінованість цього стану [1, 2].
1.2.2.Викликати СХВ можуть різні психологічні фактори, які призводять до розладу психіки, порушення сну, фобій ятрогеній, вегетативно-судинних дистоній [2, 6].
1.2.3. Деяке значення у виникненні СХВ має також дисфункція ендокринної системи, підвищений вміст та метаболізм серотоніну в ЦНС, хронічні отруєння відомим і невідомими речовинами [7].
1.2.4. Серед соціальних причин виникнення СХВ можна назвати такі: інтенсивна, довготривала праця без періодів відновлення (впродовж доби, тижнів, місяців, робота без відпусток), виробничі та побутові стреси, незбалансоване харчування, хронічна перестимуляція тонізуючими засобами [6].
1.2.5. Деякі автори вважають, що СХВ є наслідком тільки психіатричної патології: соматизованих розладів, «великих» або атипових депресій. У хворих СХВ в 50-75% випадків спостерігалисяепізоди психічних розладів, депресія. У той же час, на думку групи провідних дослідників СХВ з Вашингтонськогоуніверситету, депресія і іншіпсихологічніпроблеми, асоційовані з хронічною втомою, є результатом цієївтомиабоімунологічними та психологічнимирозладами, зустрічаютьсянезалежно.
1.3. Діагностика синдрому хронічної втоми
Питання діагностики СХВ є досить актуальним внаслідок його зростаючоїпоширеності і малої поінформованості лікарів про цю патологію. Міжтим, ретельнийклінічнийаналіздозволяєдосить точно змалювати картину синдрому хронічноївтоми як окремоїнозології. Для діагностики СХВ використовуються критерії Центру контролю за захворюваннями (США), яківключають в себе комплекс великих, малих і об'єктивних критеріїв.
Діагноз синдрому хронічної втоми ставиться на підставі наступних критеріїв:
A. Великі критерії:
Втомапротягомпівроку і більше. Періодичнавтомапідсилюєтьсяперіодами, відсутністьполіпшенняпісля сну абодовгострокового відпочинку. Деннаактивністьзнижена в 2 рази.
Відсутність соматичних причин подібної втоми (інтоксикації, хронічні соматичні захворювання, ендокринні порушення, інфекційні захворювання, пухлинні процеси) і психіатричних захворювань.
B. Малікритерії
Помірнепідвищеннятемпературитіла (до 38,5 ° С).
Фарингіт.
Невеликезбільшення (до 2 см) і болючістьлімфатичнихвузлівна шиї і в пахвових западинах.
М'язовіболі.
Загальнам'язоваслабкість.
Важкіголовніболі, якіраніше не спостерігалися у пацієнта.
Поганапереносимістьфізичногонавантаження (слабкістьпіслянавантаженнятриваєбільшедоби), яка раніше нормально переносиласяпацієнтом.
Ломота в суглобах, яка не супроводжуютьсяїхпочервонінням абонабряклістю.
Порушення сну.
Психоемоційніпорушення: погіршенняпам'яті й уваги, депресія, апатія, світлобоязнь та ін.
Раптовий початок захворювання.
Синдром хронічноївтомипідтверджується при наявності 2-х великих критеріїв і 6-ти малихкритеріїв, якщо є перші 2-3 критерію.
Якщоперші 3 малідіагностичнікритеріївідсутніабо з них є тільки 1, то діагноз ставиться при наявності 2-х великих і 8-ми малихкритеріїв [7].
1.4.Фактори ризику для захворювання
Типовими факторами ризику для захворювання данною патологією можна вважати:
1.Несприятливіеколого-гігієнічніумовипроживання;
2.Часті й тривалістреси, щопризводять до дезадаптації, порушенняфізіологійреакції на стрес;
3.Одностороння напружена робота;
4.Гіподинамія при надмірномунераціональномухарчуванні;
5.Відсутністьжиттєвих перспектив і широкого інтересу в житті [6].
1.5. Наслідки захворювання
Захворювання не є загрозливим для життяпацієнта і, як правило, закінчуєтьсяодужанням. Відновленняорганізмуможевідбутисямимовільноабо в результатілікування. Однак у цілого ряду пацієнтіввідзначалисяповторні випадкизахворювання, особливо післяперенесенихстресовихситуаційабосоматичнихзахворювань. У деякихвипадках синдром хронічноївтомиможе привести до серйознихвідхилень у роботі імунної системи [2].
РОЗДІЛ 2. КОНТИНГЕНТ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Ознайомившись та проаналізувавши наукову літературу щодо проблем, критеріїв діагностики, факторів ризику та наслідків синдрому хронічної втоми, складено анкету (додаток А), аналіз якої дозволяє з’ясувати наступні питання:
Які шари населення більш вразливі для відчуття втоми;
Причини, термін виникнення втоми;
Наявність ризику серед учасників анкетування на можливість захворювання на синдром хронічної втоми;
Напрямки профілактики синдрому хронічної втоми.
Учасниками анкетування стали 433 чоловіка:
учні 7-9 класів Вільногірської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 – 144 чол.;
учні 10-11класів Вільногірського центру профільного навчання та дитячої творчості – 126 чол.;
вчителі загальноосвітніх навчальних закладів м.Вільногірська – 48 чол.;
вихователі дошкільних навчальних закладів м. Вільногірська – 58 чол.;
працівники ДП "ОГХК" філія "Вільногірський ГМК" – 57 чол., з яких 36 чоловік – працівники управління та 21 чоловік – працівники рудника (додаток Б) .
За допомогою математичних методів проаналізовано результати досліджень; оформлено у вигляді таблиць і наочно відображено діаграмами. РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ДОСЛІДЖЕНЬ ЩОДО ДІАГНОСТИКИ ЗАХВОРЮВАННЯ НА СИНДРОМ ХРОНІЧНОЇ ВТОМИ
Із 433 учасників анкетування тільки 10 чоловік – 2,3%, відповіли, що їм невідомо відчуття втоми – це дев’ять чоловік з 9 класу і один чоловік з 10 класу. Як бачимо, втома – це дійсно проблема (табл. 2.1, рис. 2.1).
Таблиця 2.1
Кількість учасників анкетування, яким відомо відчуття втоми
Відповідь Учні Вчителі Вихователі Працівники ГМК
адміністрації рудника
Так 260 48 58 36 21
Ні 10 0 0 0 0
Всього 270 48 58 36 21
Рис. 2.1 Учасники анкетування, яким відомо відчуття втоми.
На питання «Як часто відчуваєте втому»: однаковий і найбільший відсоток (71%) – це вчителі і працівники рудника, а відсоток офісних працівників і учнів 8-11-класів (по 44%) відчувають втому кожен день (табл.2.2, рис.2.2)
Таблиця 2.2
Як часто відчувають втому учасники анкетування
Учні Вчителі Вихователі Працівники ГМК
адміністрації рудника
Всього 270 48 58 36 21
Кожен день 115 34 18 16 15
% 44% 71% 31% 44% 71%
1 раз у тиждень 97 12 26 20 6
% 37% 25% 43% 56% 29%
Рис. 2.2 Відчуття втоми
Кількість вчителів (%), які відчувають втому після розумового перенапруження дорівнює кількості (%) працівників рудника, які відчувають втому після фізичного навантаження (табл.2.3, рис.2.3). Виходячи з двох позицій (табл. 2.2, табл. 2.3), можна сказати, що вчителі і працівники рудника (робочі) відчувають втому однаково після виконання своєї роботи.
Від розумового перенапруження втомлюються більше, ніж від фізичного навантаження вихователі і працівники офісів.
Таблиця 2.3
Внаслідок чого виникає втома
Учні Вчителі Вихователі Працівники ГМК
адміністрації рудника
Всього 270 48 58 36 21
Фізичне навантаження 146 6 18 8 18
% 54% 13% 31% 22% 86%
Розумове перенапруження 83 38 28 20 3
% 31% 79% 48% 56% 14%
Після хвороби 16 2 6 2 0
Рис. 2.3 Причини втоми
100% працівників фізичної праці, 83% вчителів, по 65% офісних працівників та учнів загальноосвітніх шкіл, 59% вихователів, мають термін втоми 2-3години. Але лякає той факт, що 15% вихователів, 6% офісних працівників і навіть є учні – 0,7%, у яких втома не проходить протягом місяця. Хоч показники щодо відчуття втоми і високі, але вище приведені дані вказують на те, що серед учасників анкетування (432 чоловіка) немає мови про синдром хронічної втоми. В одному з дошкільних навчальних закладів вихователь вказала термін втоми 6 місяців – це критичний термін, тому їй було запропоновано діагностування за малими та великими критеріями. Відповідно до цих критеріїв теж можна виключити наявність синдрому хронічної втоми, але нехтувати цими показниками не можна і ми порадили звернути увагу на своє здоров’я (табл. 2.4, рис.2.4)
Таблиця 2.4
Термін втоми
Учні Вчителі Вихователі Працівники ГМК
адміністрації рудника
Всього 270 48 58 36 21
Декілька годин 176 40 34 24 21
% 65% 83% 59% 67% 100%
2-3 дні 39 8 12 4 -
% 14% 17% 21% 11% -
Продовж.табл. 2.4
1-2 тижні 16 - 2 4 -
% 6% - 3% 11% -
Місяць 2 - 9 2 -
% 0,7% - 15% 6% -
6 місяців - - 1 - -
% - - 2% - -
Інший термін 2
Рис. 2.4 Термін втоми
Коли проходить втома? Із даних табл.2.5 та рис.2.5 видно, що певної закономірності не простежується, але з впевненістю можна стверджувати, що для зникнення втоми важливими залишаються відпочинок, сон, зміна діяльності.
Таблиця 2.5
Коли проходить втома
Учні Вчителі Вихователі Працівники ГМК
адміністрації рудника
Всього 270 48 58 36 21
Після відпочинку 104 26 30 14 12
% 40% 54% 52% 39% 57%
Зміна діяльності 30 8 10 12 6
% 12% 17% 17% 33% 29%
Після сну 58 12 10 6 -
% 22% 25% 17% 17% -
Продовж. табл. 2.5
Через кілька днів після відпочинку 18 - 6 2 -
% 7% - 10% 6% -
Після занять фізичними вправами 30 - 2 - 3
% 12% - 3% - 14%
Після прийняття душу, ванни 30 - - 2 -
% 12% - - 6% -
Рис. 2.5 Коли проходить втома
Більше половини опитаних ведуть нерухомий спосіб життя: віддають перевагу телевізійним передачам, комп’ютеру, книгам (табл.2.6, рис. 2.6). Гіподинамія – це проблема нашого століття, прогресу.
Таблиця 2.6
Заняття у вільний час
Учні Вчителі Вихователі Працівники ГМК
адміністрації рудника
Всього 270 48 58 36 21
спорт 81 8 8 6 -
% 30% 17% 14% 17% -
перегляд телепередач 43 6 14 12 6
% 16% 13% 24% 33% 29%
Продовж. табл. 2.6
комп’ютер 62 16 10 6 12
% 23% 33% 17% 17% 57%
книги 45 12 14 6 3
% 17% 25% 24% 17% 14%
Праця на городі 6 6 6 6 -
% 2% 13% 10% 17% -
Інше 33 - 4 - -
% 12% - 7% - -
Рис. 2.6 Нерухомий спосіб життя
Заняттям спортом віддають перевагу в основному учні загальноосвітніх закладів – 67%, і тільки 29% вчителів, 17% вихователів, 28% працівників управління ГМК та 29 % працівників рудника ГМК займаються спортом (табл.2.7, рис. 2.7)
Таблиця 2. 7
Заняття спортом
Учні Вчителі Вихователі Працівники ГМК
адміністрації рудника
Всього 270 48 58 36 21
ні 22 10 10 8 3
% 8% 21% 17% 22% 14%
Продовж. табл. 2.7
так, інколи 66 24 38 18 12
% 25% 50% 66% 50% 57%
2-3 рази на тиждень 86 6 8 10 6
% 33% 13% 14% 28% 29%
кожного дня 95 8 2 - -
% 34% 16% 3% - -
Рис. 2.7 Заняття спортом
Щодо дотримання розпорядку дня, тільки 24% учнів, 29% вчителів, по 28% вихователів та працівників управління ГМК дотримаються режиму дня. 43% працівників рудника ГМК, 39% працівників управління ГМК, 17% вихователів та 22% учнів не ведуть розмову про наявність розпорядку дня і тільки у вчителів 100% наявний розпорядок дня, але 20% його не встигають дотримуватися (табл.2.8, рис. 2.8)
Таблиця 2.8
Дотримання розпорядку дня
Учні Вчителі Вихователі Працівники ГМК
адміністрації рудника
Всього 270 48 58 36 21
Ні, немає денного розпорядку 60 - 10 14 9
% 22% - 17% 39% 43%
Ні, не встигаю 42 20 10 4 -
% 16% 42% 17% 11% -
Інколи 104 14 22 8 12
% 38% 29% 38% 22% 57%
Завжди 64 14 16 10 -
дня% 24% 29% 28% 28% -
Рис. 2.8 Дотримання режиму дня
Не приділяють учасники анкетування і питанням щодо збалансованого здорового харчування, про що говорять наступні цифри: дотримуються правил здорового харчування 34% учнів, 25% вчителів, 14% вихователів, 44% працівників управління ГМК та всього 14% працівників рудника ГМК (табл.2.9, рис. 2.9).
Таблиця 2. 9
Дотримання правил здорового харчування
Учні Вчителі Вихователі Працівники ГМК
адміністрації рудника
Всього 270 48 58 36 21
ні 39 12 6 2 3
% 14% 25% 10% 6% 14%
інколи 138 24 44 18 15
% 52% 50% 76% 50% 72%
так 93 12 8 16 3
% 34% 25% 14% 44% 14%
Рис. 2.9 Дотримання правил збалансованого харчування
На жаль, серед опитаних є люди, які не виїжджають на природу, не подорожують у відпустці і тільки 54% вчителів, 44% працівників адміністрації ГМК, 34% вихователів, 43% робочих рудника ГМК та 51% учнів постійно відпочивають на природі та у відпустці подорожують (табл.2.10, рис. 2.10).
Таблиця 2.10
Виїзд на природу
Учні Вчителі Вихователі Працівники ГМК
адміністрації рудника
Всього 270 48 58 36 21
ні, часу немає 14 4 4 2 0
% 5% 8% 7% 6% 0
дуже рідко 118 18 34 18 15
% 44% 38% 59% 50% 71%
так 138 26 20 16 6
% 51% 54% 34% 44% 43%
Рис. 2.10 Виїзд на природу, подорожі у відпустці
Не всі учасники анкетування можуть протистояти стресу: 42% учнів, 46% вчителів, 52% вихователів, 38% управління ГМК та 29% можуть контролювати себе, заспокоїтися і працювати далі (табл. 2.11, рис. 2.11).
Таблиця 2.11
Протистояння стресу
Учні Вчителі Вихователі Працівники ГМК
адміністрації рудника
Всього 270 48 58 36 21
Не можуть контролювати себе 35 2 6 2 0
% 13% 4% 10% 6% 0
Час від часу можу контролювати себе 122 24 22 20 15
% 45% 50% 38% 56% 71%
Можу заспокоїтися і працювати далі 113 22 30 14 6
% 42% 46% 52% 38% 29%
Рис. 2.11 Протистояння стресу
На превеликий жаль 54% не дотримуються режиму сну (табл. 2.12)
Таблиця 2.12
Години відпочинку вночі
Учні Вчителі Вихователі Працівники ГМК
адміністрації рудника
Всього 270 48 58 36 21
До 4годин 26 0 0 4 0
% 10% 0 0 12% 0
6годин 87 28 20 16 6
% 32% 58% 35% 44% 29%
8годин 98 18 32 16 12
% 36% 38% 55% 44% 57%
більше 59 2 6 0 3
% 22% 4% 10% 0 14%
РОЗДІЛ 4. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Здорове харчування.
Адекватні фізичні та психічні навантаження.
Об’єктивна самооцінка.
Правильний режим дня.
По можливості йти від стресових ситуацій та уникати перевтоми, якщо ж не вдалося це зробити, то після стресу або перевантажень слід повноцінно відпочити і розслабитися.
Повноцінний сон як мінімум сім годин на добу.
Під час роботи кожні 1-1,5 години варто робити невелику перерву. Якщо ж робота розумова і сидяча, то під час перерви корисно зайнятися фізкультурою: це набагато ефективніше, аніж «для бадьорості» випити чашку кави, адже це дозволяє тимчасово переключитися з розумової праці на фізичну і зняти втому від постійного сидіння.
Важливе значення має шум, що викликає підвищену втомлюваність: по можливості необхідно знизити вплив цього шкідливого фактора.
Корисною для нормальної психічної діяльності людини є зміна обстановки та вражень. Тому іноді варто виїжджати на природу і подорожувати під час відпустки.
Тривалі піші прогулянки тривалістю не менше 2-3 год.
Для підтримання імунітету - вітамінізація організму препаратами вітамінів групи В і вітаміну С.
.
ВИСНОВКИ
Відчуття крайньої втоми знайоме більшості людей. Як правило, воно пов'язане з психічним або фізичним перенапруженням і швидко проходить під час відпочинку. Присиндроміхронічноївтомипацієнт не може точно сказати, коли у ньогоз'явиласявтома. Він не взмозічітконазватиїї причину і переживає через довгостроковеперебуваннявтакомустані.
Точні причини розвитку синдрому хронічної втоми знаходяться в стадії вивчення, але науковці намагаються з'ясувати причини розвитку хвороби і називають деякі з них, це:
- інфекційний чинник, який стимулює імунні клітини, в результаті дії яких для боротьби з інфекцією виробляються цитокіни, з якими пов'язано підвищення температури тіла, озноб, м'язові болі і загальне нездужання;
- дисфункція ендокринної системи, підвищений вміст та метаболізм серотоніну в ЦНС;
- хронічні отруєння відомими і невідомими речовинами;
- американські вчені виявили зв'язок синдрому хронічної втоми з порушеннями в роботі лімбічної системи ЦНС, з якою пов'язана емоційна сфера, працездатність, пам'ять, добовий ритм сну і неспання, вегетативна регуляція багатьох внутрішніх органів;
- існує гіпотеза, що СХВ є генетично детермінованим станом і йому властива сімейна схильність...
Узагальнені матеріали досліджень говорять про те, що існують причини, які залежать від нас самих: від того, який ми ведемо спосіб життя. Вражають факти:
78% учасників анкетування не дотримуються розпорядку дня;
тільки 26% учасників анкетування дотримуються правил збалансованого харчування;
45% учасників анкетування подорожують у відпустці, виїжджають для відпочинку на природу;
41% – можуть протистояти стресам, заспокоїтися і продовжувати спокійно працювати;
17% – віддають перевагу спорту;
більше половини опитаних ведуть нерухомий спосіб життя: віддають перевагу телевізійним передачам, комп’ютеру;
54% не дотримуються режиму сну.
Із цих даних зрозуміло чому тільки 2,3% учасникам анкетування невідомо відчуття втоми.
Навіть із такої невеликої кількості опитаних є один чоловік, у якого термін втоми перевищує 6 місяців, а це один із критеріїв діагностування синдрому хронічної втоми, тому з впевненістю можна сказати, що показник захворювання на СХВ значно вищий, ніж зафіксований (10-37 випадків на 100 тисяч населення).
Зробила цікаве відкриття: кількість вчителів (%), які відчувають втому після розумового перенапруження дорівнює кількості працівників рудника, які відчувають втому після фізичного навантаження, тобто можна сказати, що вчителі і працівники рудника (робочі) відчувають втому однаково після виконання своєї роботи.
Узагальнені матеріали досліджень підтверджують, що не малу роль відіграють соціальні чинники виникнення СХВ: інтенсивна, довготривала праця без періодів відновлення, виробничі та побутові стреси, незбалансоване харчування, гіподинамія, недотримання режиму дня, сну, що підтверджує гіпотезу «Відчуття втоми –відображення способу життя». І це ті фактори ризику, які можна запобігти, проводячи профілактичні заходи, ігнорування яких може привести до появи синдрому хронічної втоми.
Матеріали науково-дослідницької роботи «Синдром хронічної втоми: огляд проблеми та перспективні напрямки профілактики» можуть використовуватися вчителями з основ здоров’я, валеології, біології, а узагальнені матеріали моїх досліджень та вироблені рекомендації щодо профілактики хронічної втоми корисні для всіх шарів населення.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Баринський І. Ф., Шубладзе А. К., Каспаров А. А., Гребенюк В.Н. , Герпес (етіологія, діагностика, лікування). М.:Медицина, 1986.
Волошин О. І., Пішак О.В., Васюк В. Л. та ін. // Фітотерапія. - 2005. - №1. - С. 3-10.
Дзяк Л. А., Шульга А. Н. //Междунар. мед. журн. - 2002. - Т. 8, №1-2. - С. 53-57.
Драннік Г. М., Фролов В. М. // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: 3б. наук. праць. - К.; Луганськ; Х., 2003 - Вип.1 (47). С. 74-82.
Нягу А., Логановський К. // Ліки України. - 2001. - №2. - С. 45-49.
Справочник-путиводительпрактикующего врача. 2000 болезней от А до Я / Под ред. И. Н. Денисова, Э. Г. Улумбекова. - М.: Геотар-Мед, 2001. - С. 846-847.
ТихоноваС. О., КвітчатаГ. І., ГайдуковаО. О. Синдром хронічної втоми:огляд проблеми та перспективні напрямки лікування.
ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ
http://mdovidka.com/sindrom-hronichnoi-vtomi.html
http://msvitu.com/archive/2009/march/article-1.phphttp://ywoman.ru/page/sindrom-hronichnoyi-vtomi-prichini-simptomi-likuvannjahttp://diagnoz.net.ua/diagnoz/24852-hronchna-vtoma-simptomi-lkuvannya.html
http://webmed.com.ua/ua/zdorove_ot_a_do_ya/simptomy_zabolevanij/simptomy_i_sindromy/sindrom_hronicheskoj_ustalosti
http://uwm.com.ua/node/976
http://mednean.com.ua/uk/sindrom-xronichnoi-vtomi
http://www.npblog.com.ua/index.php/meditsina/sindrom-hronichnoyi-vtomi.html
Додаток А
АНКЕТА
Чи відомо Вам відчуття втоми?
Так
Ні
Як часто ви відчуваєте втому?
Кожен день
Один раз у тиждень
Один раз у місяць
Свій варіант
Внаслідок чого виникає втома?
Фізичне навантаження
Розумове перенапруження
Після захворювання
Труднощі у визначенні причини
Термін втоми
Декілька годин
2-3 дні
1-2 тижні
Місяць
6 місяців
Свій варіант
Втома проходить
Після відпочинку
Зміни діяльності
Після тривалого сну
Через кілька днів після відпочинку
Після занять фізичними вправами
Після прийняття душу, ванни
Втома не проходить
Після тривалого сну
Після відпочинку
Через кілька днів після відпочинку
Після занять фізичними вправами
Після прийняття душу, ванни
Зміна діяльності
Чим займаєтеся у вільний час?
Спортом
Дивлюся телевізор
Сиджу за комп’ютером
Читаю книги
Працюю на городі
Свій варіант
Чи займаєтеся ви фізичними вправами і як часто?
- Ні
- Так, час від часу
- Так, 2-3 рази на тиждень
- Так, кожного дня
Чи дотримуєтесь ви встановленого для себе розпорядку дня?
- Ні, взагалі немає денного розпорядку
- Ні, не дотримуюсь, бо не встигаю
- Інколи
- Так, завжди
Чи дотримуєтесь ви правил здорового збалансованого харчування?
- Ні
- Інколи
- Так
Ви виїжджаєте на природу або подорожуєте у відпустці?
- Ні, часу немає
- Дуже рідко
- Так
Cкільки годин ви спите?
- до 4 годин
- 6 годин
- 8 годин
- більше 8 год
Чи можете ви протистояти стресу?
- Не можу контролювати себе
- Час від часу я можу контролювати себе
- В будь-яких ситуаціях можу заспокоїтися та продовжити працювати