КИЇВСЬКА РУСЬ ЗА НАСТУПНИКІВ ЯРОСЛАВА. ВОЛОДИМИР МОНОМАХ.

Київська Русь за наступників Ярослава. Володимир Мономах.


Мета. Проаналізувати становище Київської держави за наступників Ярослава, підкреслити складність історичного періоду. Визначити історичне значення Любецького з’їзду, роль Володимира Мономаха як державника. Вчити учнів самостійно здобувати знання. Розвивати вміння працювати з документами та різними джерелами інформації, аналізувати їх, робити відповідні висновки. Виховувати культуру спілкування. На прикладі Володимира Мономаха та його сина Мстислава виховувати почуття патріотизму.
Тип уроку: урок-семінар, урок закріплення та застосування знань, умінь та навичок.
Обладнання: карта “Київська Русь ІХ – ХІ ст.”, схема “Боротьба за владу нащадків Ярослава”, портрет Володимира Мономаха, Мстислава Володимировича, малюнок “шапки Мономаха”.
Очікувані результати. Після цього уроку учні:
набудуть навички самостійної роботи з різними історичними джерелами;
вдосконалять вміння аналізувати історичні документи;
набудуть навички роботи в малих групах;
навчаться відстоювати свою позицію;
здобудуть навички критичного мислення.

План семінару.
1. Боротьба за владу нащадків Ярослава Мудрого.
2. Любецький з’їзд князів.
3. Володимир Мономах – людина й політик.
4. Мстислав Володимирович.

Рекомендована література:
Р.Лях “Історія України”,
Д.Дорошенко “Історія України” (ст. 44 – 48),
І.Коляда “Історія України”,
О.Субтельний “Нариси з історії України” (ст. 19 - 22),
І. Крип’якевич “Історія України” (ст. 61 – 64).

Організація семінару.
Тема та план проведення семінару, рекомендована література оголошуються учням за 2 тижні. Клас поділяється на 4 групи, кожна з яких працює над підготовкою одного питання.
Склад груп та доручення:
1. доповідач (розкриває суть питання);
2. співдоповідач (підсилює твердження доповідача витягами з документів);
3. асистент (готує необхідні таблиці, схеми, підбирає портрети);
4. опонент (опонує доповідача, задає провакаційні питання).

Приблизний хід семінару.
Розглядяється питання “Боротьба за владу нащадків Ярослава Мудрого.
Доповідач. У 1054 році помер Ярослав Мудрий. Ще за свого життя він поділив свої землі між синами.
Співдоповідач. Ось як літопис описує заповіт Ярослава Мудрого: “Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви єсте брати від одного отця і однієї матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й Бог буде в вас, і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тепер же поручаю я, - замість себе, - стіл свій, Київ, найстаршому синові своєму, брату вашому Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались ви мене, нехай він вам буде замість мене. А Святославу я даю Чернігів, а Всеволоду – Переяславль, а Ігорю – Володимир, а Вячеславу – Смоленськ.
Асистент вивішує на дошці схему й пояснює, що на схемі зображені лише ті сини й онуки Ярослава, які найактивніше боролися за владу, а в дужках вказано роки перебування на Київському престолі.Ярослав Мудрий (його сини)



Доповідач (користуючись схемою). У 1068 р. військо Ярославичів зазнало поразки в битві з половцями. У Києві почалося повстання проти Ізяслава. Він утік у Польщу до племінника Болеслава ІІ. Київський престол зайняв полоцький князь Всеслав Брянчиславич. У 1069 р. він був вигнаний військом Ізяслава, якому допомогла Польща.
Незабаром після цих подій почалася міжусобна боротьба за Київський престол: Всеволод і Святослав пішли війною на брата Ізяслава. Ізяслав знову тікає в Польщу. Київський стіл зайняв Святослав. Він намагався наслідувати правління свого батька Ярослава Мудрого. Але був занадто жорстоким, народ не зберіг про нього славну пам’ять. Помер Святослав на 49-му році життя у 1076 р. Похоронений в Чернігові, де правив 20 років. Він став родоначальником князівської династії чернігівських Святославичів (Ольговичів).
У 1076 р. на Київський престол повернувся Ізяслав. 1078 р. Ізяслав загинув у війні зі Всеволодом, який став київським князем. Але в боротьбу включився син Святослава Олег. Правління Всеволода теж не було довгим. Він помер у 1093 р. Князівські усобиці розгортаються з новою силою.
Опонент. Скажіть, будь ласка, а чому сини Ярослава не виконали заповіт свого батька – жити в мирі й злагоді? Що було основною причиною князівських усобиць?
У разі потреби опонет доповнює, що основною причиною князівських усобиць було недосконале престолонаслідування Київської Русі, коли старший син заміняв батька й отримував київський стіл, другий по ньому брат мав сидіти в Чернігові, як у другому по своєму значенні місту, третій – у Переяславі і так далі. Установлювалася ніби черга: коли помре старший князь київський, то його стіл наслідував і переходив до Києва його брат, що сидів перед тим у Чернігові, а не син, бо дядько вважався завжди старший від свого небожа. Коли ж князь умирав, не встигши покняжити в своїй черзі у певному городі, то його сини втрачали право коли-небудь десь князювати. Їх називали “ізгоями”. Але в дійсності цього порядку дуже мало дотримувалися. Вже сини Ярослава почали сперечатися між собою за княжі “столи”, а згодом ці сварки ще побільшали.

Розглядається друге питання – “Любецький з’їзд князів”.
Доповідач. Продовження міжусобної боротьби стало небезпечним для Київської держави. Щоб припинити князівські усобиці, Святополк Ізяславович та Володимир Мономах (князі київський та переяславський) у листопаді 1097 року скликали у Любечі під Києвом князівський з’їзд. У ньому взяли участь чернігівський, смоленський, волинський, теребовльський князі.
Співдоповідач. Ось послухайте, як про цю подію пише літописець.
“Прибули Святополк Ізяславич, і Володимир Всеволодович, і Давид Ігоревич, і Василько Ростиславич, і Давид Святославич, і брат його Олег і зібралися в Любечі, щоб уладнати мир. І говорили вони один одному, кажучи: “Пощо ми губимо Руську землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що межи нами війна донині. Відтепер з’єднаймося в одне серце і обережімо Руську землю. Кожен хай держить отчину свою І на цім вони цілували хреста: “А якщо відтепер хто на кого встане, то проти того будем ми всі і чесний хрест”.
Доповідач узагальнює значення Любецького з’їзду .
Асистент за розповіддю доповідача малює на дошці схему:



Опонент. Чи сприяли князівські з’їзди припиненню усобиць?
(Опонент має бути готовим відстояти обидві позиції і зав’язати дискусію).
Аргументи щодо негативної оцінки князівського з’їзду:

З’їзд закріпив роздробленість Русі (“Кожен хай держить отчину свою”).
Змінивши порядок престолонаслідування відносини між князями тільки ускладнились.
Подібні з’їзди використовували лише для перерозподілу земель. Так, після Любецького з’їзду Святополк отримав Київську й Турівську землю, Олег – Чернігівщину, Давид – Муромщину, а інші ізгої, онуки Володимира Ярославича – Василько та Володарко отримали уділи на Волині й Галичині. Переяславщину, Смоленщину, Ростовщину й Новгородщину віддано Володимиру Мономаху, Волинь – Давидові Ігоревичеві. Але тільки що склалася ця угода, як сам Святополк і Давид Ігоревич схопили Василька, без жалю осліпили й так пустили додому. Знову почалася війна, яка тривала 3 роки і скінчилася з’їздом князів у Вятичеві. На цьому з’їзді відібрали в Давида Волинь і віддали її Святополкові.

Розглядається третє питання – “Володимир Мономах – людина й політик”
Доповідач. У 1113 р. київське віче на князівський стіл запросило Володимира Всеволодовича Мономаха. Він був сином Всеволода Ярославича і дочки візантійського імператора Константина Мономаха Анастасії. Саме від родового імені матері Володимир прозваний Мономахом. Став він великим князем київським у 60 років.
Асистент вивішує портрет Володимира Мономаха, за розповіддю доповідача складає схему “Володимир Мономах”.
Доповідач. За часи його правління на Русі відновилася одноосібна князівська влада.
Мономах здійснив 83 великі походи, 19 разів укладав угоди з половцями, полонив 300 половецьких князів.
Співдоповідач. Ось, як про це він пише у своїх “Повчаннях”.
“А всіх походів я зробив вісімдесят і три великих, а решти не пам’ятаю, менших. І мирів учинив я з половецькими князями без одного двадцять”
Доповідач. Мономах удосконалив управління державою, вніс зміни й доповнення до “Правди Ярославичів”. Він захищав права селян, обмежив сваволю лихварів.
Співдоповідач. “Бояри, що дали кому-небудь в борг, не мають права перетворювати боржника, що не сплатив борг, у раба
Лихварі не мають права брати великі рзи (відсотки) за борги.
Податі (податки) городян зменшуються”
А в “Повчаннях” Володимир Мономах навчає дітей: “Усього ж паче – убогих не забувайте, але наскільки є змога, по силі годуйте і подавайте сироті, і за вдовицю вступіться самі, а не давайте сильним погубити людину”
Доповідач. Мономах зосередив у своїх руках ѕ руських земель. Він рішуче відстоював кордони від зазіхань інших князів.
Співдоповідач. “1116 року до Мінська ходили ми на Гліба Всеславича, бо він людей у нас був захопив. І Бог нам поміг, і здійснили ми своє задумане. 1117 року ходили ми до города Володимира на Ярославця Святополковича, не терплячи лиходійства його”.
Доповідач. З ім’ям князя пов’язують “шапку Мономаха”, нібито отриману ним від візантійського імператора, якою коронували всіх московських князів.
Асистент вивішує на дошці малюнок “шапки Мономаха”.
Доповідач. Наприкінці князювання Володимир спробував передати власний досвід правління нащадкам. Результатом його міркувань стало “Повчання дітям”. Помер у 1125 році на 73-му році життя. Похований в Києві у соборі Святої Софії.

У результаті роботи асистента на дошці з’являється схема:




Опонент. 1) Чому саме Мономаха запросили кияни в 1113 р. на Київський престол?
(Освічений, обдарований князь. Отримав ряд блискучих перемог над половцями: 1103, 1107, 1111. Став ініціатором з’їздів князів).
– Чому часи правління В.Мономаха прирівнюють до часів правління Я.Мудрого?
(Обидва припинили усобиці, встановили одноосібну владу. Я.Мудрий створив звід законів, В.Мономах їх доповнив. В обох були сильні династичні зв’язки з правителями європейських держав. Час правління обох – час миру, внутрішніх гараздів і розквіту).

Розглядається четверте питання – “Мстислав Володимирович”.
Доповідач. Наступником Володимира Мономаха на київському столі став його син – Мстислав, син англійської королівни Гіти. Двадцятилітнім юнаком батько направив сина управляти Новгородом, після його ростовського князювання. Він брав активну участь у приборканні Олега Святославича, який прагнув переділу земель, розгромивши його дружину у битві на р.Клязьмі.
Наслідування Мстиславом київського столу не викликало ніяких заперечень з боку дворянства, бо він вже був однією з найважливіших постатей у житті Київської держави.
На київському столі Мстислав продовжував політику батька:
зміцнював свою владу, приборкував непокірних князів;
багато будував (Андріївська церква Янчинного монастиря – 1131р., Успенська церква);
розширив міжнародні зв’язки (зятями Мстислава були: імператор візантійський, принц норвезький, принц датський та королевич угорський; сам князь був одружений зі шведською королівною Христиною, потім брав шлюб з дочкою половецького хана Тугоркана).

Смерть Мстислава 15 квітня 1132 року поклала край могутності династії Мономаховичів.
У середині ХІІ ст. за київський стіл розпочали боротись онук Володимира Мономаха – Ізяслав Мстиславич, його дядько – син Володимира Мономаха – ростово-суздальський князь Юрій Долгорукий та другий син Володимира –Ярополк.
Згодом цю боротьбу продовжили їх спадкоємці. У 1169 р. володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський вчинив страшний розгром Києва та його розорення, спаливши місто та знищивши велику кількість населення. З цього моменту Київ втратив своє значення як центр руських земель. З 2-ої половини ХІІ ст. розпочинається новий період в історії Руської землі – існування удільних самостійних князівств.
Опонент. Чому занепав Київ, а разом з ним і Київська держава?
(Питання виноситься для обговорення всім класом. Це є своєрідний підсумок уроку).

Учні мають визначити такі причини:
Перетворення умовного земельного володіння у спадкове земельне володіння бояр та князів.
Економічне та військово-політичне зміцнення удільних князівств.
Поява нових економічних та політичних центрів, ріст суперництва між ними та Києвом.
Подальший етнічний розвиток земель, процес розвитку народностей у різних частинах держави.

ІІ. Оцінювання діяльності учнів.

ІІІ. Домашнє завдання. Повторити § 15 – 24, підготуватися до підсумкового уроку.


Київська Русь за часів князя Володимира Великого

Мета. Проаналізувати основні напрямки політики князя Володимира, визначити роль його діяльності для зміцнення держави на Русі. На основі знань учнів про причини виникнення релігій з’ясувати загальні риси й відмінності між язичництвом та християнством; підкреслити прогресивне значення прийняття християнства на Русі. Розвивати вміння працювати з картою, історичними документами, текстом підручника, складати схему-портрет, давати оцінку історичним явищам. Виховувати почуття патріотизму на прикладі життя й діяльності історичних діячів.
Тип уроку: урок формування й вдосконалення вмінь та навичок.
Обладнання: карта “Київська Русь в ІХ – ХІ ст.”, портрет князя Володимира, підручники.
Очікувані результати. Після цього уроку учні:
навчаться складати схему-портрет історичної особи;
вмітимуть визначати роль історичної особи в історії;
вдосконалять навички роботи з історичною картою;
навчаться працювати з різними історичними джерелами;
вдосконалять вміння аналізувати історичні документи;
зможуть визначати відмінні риси християнства та язичництва;
набудуть навички участі у визначенні та аргументуванні своєї позиції;
зможуть визначати історичне значення хрещення Русі.
План уроку.
І. Активізація пізнавальної діяльності.
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
Початок правління Володимира. Характеристика.
Реформи князя, їхнє значення.
Причини прийняття християнства. Історичне значення.
ІІІ. Закріплення матеріалу.
ІV. Підсумки уроку.
V. Домашнє завдання.

Учитель. Ми продовжуємо вивчати становлення й розвиток Давньоруської держави Київська Русь. Давайте пригадаємо деякі загальні моменти історії цієї держави.
Який народ був засновником Київської Русі? Де він розселився в V ст.? (Карта).
Коли виникла Київська Русь, за якого князя?
Завдання на дошці для 2-х учнів:
1-ий креслить схему державного устрою Київської Русі,
2-ий пише в хронологічній послідовності імена князів Київської Русі.

Поки учні виконують завдання на дошці – вчитель перевіряє домашнє завдання – учні зачитують свої замітки до історичного журналу “Святослав Хоробрий”.
Перевірка виконання завдання на дошці.
Ви на дошці записали імена перших князів Київської Русі. Кожен з них мав призвісько. Пригадайте їх. Чому так називали князів?

Учитель. На сьогоднішньому вроці ми познайомимося ще з одним князем Київської держави – Володимиром, і він теж мав своє призьвісько, навіть три – Володимира народ “охрестив” Ясним (Червоним, Красним) Сонечком, церква – Святим, історики – Великим.
Увага! Проблемне питання уроку: за що князь Володимир був прозваний Ясним Сонечком, Святим та Великим?
А щоб легше нам було з цим розібратись, визначити його роль в історії Київської держави, давайте спробуємо в ході уроку намалювати його схему-портрет.
Учитель малює на дошці коло, яке заповнюється в ході уроку. Під час виконання заготовки для майбутньої схеми, можна супроводжувати свої рухи розповіддю. Вчитель говорить:
Володимира називали Святим. Намалюємо навколо нього німб.

Володимира називали Сонечком. Домалюємо навколо німба промінчики.

Володимира називали Великим. Покажемо це.

- Після смерті Святослава в 972 році між його 7-ма синами розпочалась міжусобна боротьба за владу. Пригадайте, що таке міжусобна боротьба?
Старший син Ярополк пішов війною на Олега, захопив древлянську землю. Згодом захопив Новгород, де сидів Володимир. Володимир зібрав військо, відвоював Новгород і пішов на Київ. А в 980 році став єдиновладним князем Русі.
Давайте відобразимо це на схемі.
Володимир зібрав усі землі свого батька. Приєднав до Києва всі східнослов’янські племена. За Володимира було завершено об’єднання Київської Русі. Вона стала найбільшою державою Європи.
Покажемо це на схемі.

Увага! Завдання: за моїм словесним описом позначте на контурній карті кордони Київської Русі. Отже, кордони Київської Русі простягались від Дністра, Закарпаття на заході до Оки та Волги на сході, від Чудського, Ладозького озер на півночі до Причорномор’я та Приазов’я на півдні. Загальна площа держави досягала 800 тис. км квадратних.
Давайте звернемо увагу на портрет князя й послухаємо опис зовнішності Володимира із книги А.Ладинського “Як пав Херсонес”.
Учень. Князь широко розставив міцні коліна, спираючись підбородком на тонку, красиву руку. Пальці його були прикрашені перстнями. Це була рука людини, вирощеної в холі. Але на князі була проста сорочка, такі ж штани, з зеленими ремнями взуття. Один з воїнів тримав над головою знамено голубого кольору із зображенням, що нагадувало лілію. Князь був людиною доволі високого зросту, стрункий, з широкими плечима, але з тонкою талією. Під сорочкою відчувались міцні мускули. У нього були голубі очі, над якими нависали дуги густих рижуватих брів. Як і його батько, він брив підбородок, але лишав довгі вуса. Вони в нього були такі ж світлі, як і у Святослава.
Учитель. Ви звернули увагу на опис знамена Володимира? Воно голубого кольору із зображенням, що нагадувало лілію. Як ви гадаєте, що то було за зображення?
Так, це ні що інше, як тризуб – нинішній герб нашої держави. Як виявляється, він був символом ще Київської Русі часів Володимира. Бо за часи його правління Русь стала могутньою державою, і щоб підкреслити це, Володимир прийняв відповідні символи держави. Тризуб карбувався тоді й на руських монетах – “златниках” та “срібниках”, започаткованих теж Володимиром.
Давайте відобразимо це на схемі-портреті.

Аналіз документу. Учитель пропонує проаналізувати фрагмент літопису. Про що можна дізнатися з документу?
Учень. “Було ж у Володимира 12 синів: од Рогнеди з Полоцька, яку він поселив на Либеді, - сини Ізяслав, Мстислав, Ярослав, Всеволод і дві дочки, від грекині він мав Святополка, від чехині – Вишеслава, а ще від однієї – Святослава і Мстислава, а від болгарки – Бориса й Гліба.
Посадив їх Володимир правити – одного в Новгороді, іншого в Полоцьку, а ще інших у Турові, Ростові, на древлянській землі і в Тмуторокані. І сказав Володимир: “Не добре, що мало городів коло Києва”. І став будувати міста на Десні, на Острі і на Трубежі, на Сулі і на Стугні. І почав набирати кращих дружинників од слов’ян і од кривичів, од чуді, од вятичів і заселяти нові міста, бо тоді була війна з печенігами. І воював з ними Володимир, і перемагав”
Учні з допомогою вчителя констатують, що:
Володимир провів адміністративну реформу – владу племінних князів, які чинили опір центру, Володимир передав своїм синам, тим самим укріпив державу.
Головним завданням зовнішньої політики Володимир вважав боротьбу з печенігами.
Володимир збудував багато міст-фортець – заслонів на шляху до Києва, тим самим створив міцну оборонну лінію, укріпив кордони Русі.
Відобразимо це на нашій схемі.

Учитель. І, нарешті, у 988 році Володимир запровадив християнство на Русі.
Завдання: дослідіть таблицю “Відмінності християнської релігії від язичницької віри” й визначте шляхом методу “Прес”: яку роль відіграло хрещення Русі – позитивну чи негативну?

Учні виділяють історичне значення хрещення Русі:
Сприяло зміцненню держави.
Сприяло розвитку писемності, зодчества, іконопису.
Підвищило міжнародний авторитет Київської Русі.
Відображаєм цю подію на схемі-портреті.
Таким чином, наша схема-портрет заповнена.
У результаті виходить така схема-портрет:

Учитель. Отже, спробуємо вирішити наше проблемне завдання: чому Володимира називали Ясним Сонечком, Святим, Великим?
Учні висловлюють свої думки.
Учитель. А ось яку оцінку діяльності Володимира дав поет Шкрумеляк.
Звав тебе народ ласкавим,
Називав теж “Сонцем ясним”,
Бо зробив ти край великим,
А свій люд багатим, щасним.
Ти зібрав всі руські землі
Від Кавказу до Карпат –
І від моря аж по Волгу
Став “Великий” панувати.
Християнську вніс ти віру
У народ – мов цвіт обнови,
Що красив нам нашу землю
Світлом правди і любові.
І побивши печенігів –
Жив з сусідами у згоді,
Лад поширював в державі
І добробут у народі.
Тож за твого князювання
Край зацвів, як квітка рожі,
І за те ти в нас “Великий”,
А “Святий” у церкві божій!

ІІІ. Закріплення вивченого проходить у формі гри “Міцний ланцюжок”: учитель говорить по-черзі учням дієслово, яке характеризує діяльність Володимира, а учні доповнюють їх. Якщо учень не знаходить що сказати – встає, тобто перериває ланцюжок.
Князь Володимир:
Закінчив.(об’єднання слов’янських племен).
Підкорив(вятичів, радимичів).
Переміг..(печенігів).
Побудував.(міста-фортеці, Десятинну церкву).
Заснував(м. Володимир-Волинський, м. Переяслав).
Упорядкував.(управління державою).
Прийняв(християнство).
Укріпив.(давньоруську державу).
Розвивав(культуру, освіту, торгівлю).
Чеканив(злотники, срібники).

ІV. Підсумки уроку.
V. Домашнє завдання. § 19 – 20 Скласти план розповіді “Як хрестили Русь”.
Для сильніших учнів - розв’язати кросворд.


По горизонталі:
2. Річка, в яку за наказом Володимира вкинули Перуна. (Дніпро).
4. Річка, на якій у 993 році Володимир бився з печенігами. (Трубіж).
5. Місто, де відбувався збройний виступ проти Володимира. (Суздаль).
1. Неслов’янське плем’я, яке увійшло до складу Київської Русі за часів Володимира. (Чудь).
2. Віра в багатьох богів. (Язичництво).
3. Річка, на якій за наказом Володимира були побудовані укріплені городи. (Стугна).
12. Руський богатир, який брав участь у битві на р.Трубіж. (Кирило).
13. Дочка Візантійського імператора, з якою одружився Володимир. (Анна).
14. Як народ прозвав Володимира - Сонечко. (Ясне).

По вертикалі:
1. Укріплення, що були споруджені Володимиром для захисту від набігів степовиків – вали. (Змієві).
3. Віра, яку прийняв Володимир, а за його наказом і вся Русь. (Християнство).
1. Церква, побудована Володимиром, на честь Пресвятої Богородиці. (Десятинна).
2. Тисяцький, який силою змусив хрестити новгородців. (Путята).
11. Син Володимира, в майбутньому великий князь Київської Русі. (Ярослав).

Київська Русь за часів правління князя Ярослава Мудрого

Мета: У цікавій формі уявної подорожі ознайомити учнів з життям та діяльністю великого князя Ярослава Мудрого, визначити його роль і місце в історії України. Продовжити роботу з розвитку в школярів умінь самостійно здобувати знання, аналізувати історичні джерела, робити висновки. Вдосконалити навички складання схеми-портрету історичної особи. Виховувати почуття патріотизму на прикладі Ярослава Мудрого, тягу до знань, освіти, культури.
Тип уроку: урок-подорож, урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: карта “Київська Русь в ІХ – ХІ ст.”, додаткова література для роботи в малих групах: посібник І.Коляди “Історія України в 6–7 кл.”, кросворд “Оранта”, підручники, витяги з “Руської правди”, малюнок валізи та кошика.

Очікувані результати. Після цього уроку учні:
вдосконалять навички складання схеми-портрету історичної особи;
навчаться визначати роль і місце особи в історії;
навчаться аналізувати документи за планом;
вдосконалять логічне мислення, зв’язне мовлення;
навчаться проводити власні дослідження, розробляти свої проекти.

План уроку.
І. Перевірка виконання домашнього завдання.
ІІ. Активізація пізнавальної діяльності.
ІІІ. Вивчення нової теми.
Міжусобна боротьба після смерті Володимира.
Державна діяльність Ярослава.
“Руська правда” – перший звід давньоруського права.
Культурно-просвітницька діяльність Ярослава Мудрого.
Зовнішня політика князя.
Оцінка діяльності Ярослава Мудрого.
ІV. Підсумки уроку. Оцінювання учнівських досягнень.
V. Домашнє завдання.

І. Перевірка виконання домашнього завдання.
ІІ. Активізація пізнавальної діяльності.
На фоні приємної мелодії учитель декламує вірш Р.Завадовича “Ярослав Мудрий”.
Свого батька гідний сину,
Ти підніс до сили, слави,
До могуття Батьківщину.
А над Сяном, край кордону,
Гарний город збудував ти,
І щоб пам’ять не пропала,
Ярославль його назвав ти.
Пильнував ти, Ярославе,
Щоб жили по правді люди,
Щоб законом справедливим
І твої судили суди.
І про те подбав ти, княже,
Щоб коштовним самоцвітом,
Прибраний увесь, багатий,
Блиснув Київ перед світом.
Ти здвигнув собор Софії
З каменю і срібла-злата,
Ще й тепер про тую славу
Мріють Золоті ворота.
Скрізь з пошаною по світі
Твоє вчення споминали,
Королі, князі, вельможі
В тебе ласки забігали.

Учитель. Про які славні справи князя Ярослава переповідає автор вірша? Які історичні факти ми можемо встановити?
Учні мають визначити, що Ярослав Мудрий:
Зміцнив, розбудував Київську Русь.
Підніс міжнародний авторитет.
Збудував м.Ярославль.
Упорядкував закони.
Збудував Софіївський собор.
Учитель доповнює, що за часів правління Ярослава Мудрого засновуються школи; укладається перший літописний звід 1037 – 1039 рр.; заснована перша на Русі бібліотека, що нараховувала 950 томів. Період князювання Ярослава Мудрого – вершина могутності Київської держави.
Учитель. Тож давайте більш детально познайомимося з часами правління князя Ярослава Мудрого.
Давайте уявимо, що вчені винайшли машину часу, і ми з вами потрапили в часи Київської Русі. Але наш час перебування в стародавньому Києві обмежений – всього 10 хвилин. Тому, щоб якомога більше дізнатися про часи правління Ярослава, давайте розіб’ємось на групи, а потім поділимося своїми враженнями.
Отже, 1-ша група має дізнатися про те, як Ярослав став Великим князем, як він отримав владу, адже його батько – Володимир – не встиг скласти заповіт.
2-га група “зустрінеться” з боярами і дізнається, яким був політичний устрій держави, хто і як здійснював владу.
3-тя група “зустрінеться” з послами інших держав і з’ясує, у яких відносинах був Ярослав із сусідами та європейськими державами.
4-та група познайомиться зі зводом Ярославових законів - “Руською правдою”. Ви, як цивілізовані й досвідчені люди ХХІ століття, вкажете на недоліки зводу жителям ХІ століття й проаналізуєте документ за таким планом:
1.Риси соціального укладу в законодавстві:
а) становище різних груп населення;
б) наявність невільних груп населення;
в) захист приватної власності.
2. Пережитки родового ладу в “Руській правді”:
а) відповідальність різних груп населення;
б) наявність родових пережитків у розв’язанні конфліктів;
в) уявлення про особисту гідність.
3. Загальні висновки.
5-та група здійснить екскурсію до Софіївського собору, дізнається про його історію, а також розв’яже загадку, яку приготували їм кияни ХІ століття. Загадка: яку іншу назву має зображення Божої матері на стіні Софіївського собору? Назву допоможуть прочитати у виділеному рядку правильні відповіді.

Ім’я відомого київського літописця. (Нестор).
Ім’я митрополита, який написав визначний твір “Слово про закон і благодать”, де вперше підкреслено значення Києва як столиці. (Іларіон).
Ім’я старшого сина Ярослава Мудрого. (Ізяслав).
Ім’я дочки Ярослава, яка стала французькою королевою. (Анна).
Назва міста, з яким своєю пишністю змагався Київ. (Константинополь).
Споруда, збудована Ярославом Мудрим на місці битви з печенігами. (Храм).

6-та група “здійснить” екскурсію по місту Києву й поділиться з нами своїми враженнями.
Після 10-хвилинної роботи в групах учні діляться враженнями, звітують про проведену роботу. (20 хв.).

Учитель пропонує кожній групі зробити схематичну позначку на схемі-портреті “Ярослав Мудрий”, яка б відображала основний зміст проведеної роботи в групі і розкривала досягнення Ярослава.
У результаті на дошці з’явиться приблизно така схема:



Підводяться підсумки.
Метод “Прес” (для слабших дітей): за що Ярослава нарекли Мудрим?
Метод “Прес” (для сильніших дітей): чому з ім’ям Ярослава Мудрого пов’язують розквіт Київської Русі?

Учитель. Так, безперечно, князювання Ярослава Мудрого стало вершиною могутності Київської держави, і ви правильно дали високу оцінку цій особі. А тепер давайте послухаємо, як оцінювали діяльність Ярослава Мудрого відомі історики. Я надаю слово нашому експерту, який вдома провів невелике дослідження.
Учень-експерт.
“Його часи, його порядки зісталися на цілі століття потім взірцем, правилом, основою для всяких розпоряджень, а все його князювання – світлою і щасливою добою супроти пізніших бід, які випали на долю України потім”. (М.Грушевський).
“Київський князь Ярослав Мудрий, як і його батько Володимир, користувались значним авторитетом в міжнародній політиці” (Б.Греков).
“І в дорослому, і в похилому віці, вже як верховний володар Русі, він вкрай неохоче сідав на коня і лише в разі особливої потреби брав участь у походах. Книга і перо були для нього милішими меча та військового обладунку”. (М.Брайчевський).
“Тривале князювання Ярослава прийнято вважати апогеєм могутності Київської Русі”. (О.Субтельний).

Учитель. Таким чином, наша подорож у стародавній Київ підійшла до завершення. Давайте поміркуємо, що можна запозичити від Ярослава Мудрого для сучасності, а що варто залишити в ХІ ст. Свої міркування напишіть на папірцях. Те, що ви взяли б із собою у ХХІ століття прикріпіть на цю дорожню валізу, а те, що залишаєте в минулому – ось на цей старий кошик.

Учитель прикріплює на дошці малюнки валізи та кошика


ІІІ. Оцінювання учнівських досягнень.
ІV. Домашнє завдання. Розробити власний проект “Ярослав Мудрий – людина й державник”, у проект включіть поради нинішнім державотворцям про те, що варто запозичити у Ярослава Мудрого для сучасності.

Виникнення та розквіт Київської Русі

Мета. Закріпити та поглибити знання учнів з історії виникнення та розквіту Київської Русі. Узагальнити основні поняття та події. Оцінити знання учнів з теми. Розвивати вміння ідентифікувати історичні явища за їх типовими ознаками. Виховувати культуру спілкування, повагу до нашої історії.
Тип уроку: урок-КВК, урок контролю та корекції знань, умінь і навичок.
Обладнання: карта “Київська Русь ІХ – ХІ ст.”, паперові звитки із завданнями, картки з кросвордами, портрети князів.
Очікувані результати. Після цього уроку учні:
навчаться застосовувати набуті знання на практиці;
удосконалять навички вирішення проблемних завдань;
навчаться займати й відстоювати власну позицію;
розвинуть вміння ідентифікувати історичні явища за їх типовими ознаками.

Хід уроку.
І. Організаційний момент.
Учні діляться на команди, оголошуються правила КВК.
Постановка проблемного завдання уроку: яка була соціальна суть Київської Русі – феодальна, рабовласницька чи родоплемінна?
ІІ. Гра.
Учитель. Отже, у нас майже все готово для того, щоб розпочати змагання: у нас є команди, капітани. Але ми поки що не знаємо, як наші команди називаються. Для того, щоб це дізнатися ми проведемо перший конкурс – “Розшифруй назву команди”. А зробити це ви зможете тоді, коли правильно розв’яжете запропоновані кросворди – назву своєї команди ви прочитаєте у виділеному рядку.
Команди розв’язують кросворди:


Слов’янський бог грози (Перун).
Руський літописець, автор “Повісті минулих літ” (Нестор).
Житло ченця(Келія).
Одна з перших православних церков на Русі (Десятинна).
Кочові народи, які часто нападали на східні кордони Русі (Печеніги).
Легендарний засновник Києва. (Кий).

Друге призвісько "тестя Європи (Мудрий).
Друга назва Херсонесу, місто в якому охрестився Володимир(Корсунь).
Малюнок, нанесений на сиру штукатурку (Фреска).
Злиток срібла вагою 200гр(Гривня).
Князь, якого запросили кияни в 1113 році на київський стіл (Мономах).
Хронологічно послідовний запис історичних подій (Літопис).
У зашифрованих стрічках кросворда учні читають назви своїх команд – “Поляни” та “Русини”.

Учитель. Другий конкурс наших змагань – розминка. Проведемо його у формі гри “Міцний ланцюжок”. Кожен гравець обох команд отримує завдання – пояснити суть поняття. Якщо гравець виконує завдання – залишається сидіти, не виконує – встає, тобто ланцюжок “рветься”. Команда отримує кількість штрафів рівну кількості “розривів ланцюжка”.
Терміни для команди “Поляни”: натуральне господарство, феодалізм, реформи, християнство, зовнішня політика, фреска, закупи, політична роздробленість.
Терміни для команди “Русини”: міжусобні війни, повинності, полюддя, православ’я, внутрішня політика, літопис, уділ, дружина.
(Кількість понять підбирається відповідно до кількості дітей).

Учитель. Наступний конкурс називається “Аукціон загадок”. Відгадавши загадку, ви можете “купити” для команди 1 бал.
Загадки:
1) Усе життя провів в походах,
На битву, як на свято йшов.
Та на Дніпровських на порогах
Свою геройську смерть знайшов.
Хан з його черепа зробив
І золотом прикрасив чашу,
Якого князя хан розбив? –
Чекаю відповідь я вашу! (Святослав).

2) Жона. Вдова. Княгиня. Мати
Яку ти мужність осягла?!
Як високо змогла піднятись
І влади велич вознесла!
Тобі вдалось зміцнить державу,
Намітить християнству путь,
Творить земні славетні справи,
Цього не в праві ми забуть. (Княгиня Ольга).


3) Він був грозою Царгороду,
Прибив свій щит там на врата
І вигідну уклав угоду –
Йшла дань на руські всі міста.
Але пророцтво волхви склали,
Що від коня свого помре.
Сміявся, бо не знав що з черепа змія ужалить.
Давно було це, та легенда ще живе. (Олег Віщий).

4) Нову христову віру дав
І срібну гривну карбував,
На Бузі місто збудував,
Один – три призвіська він мав.
То, хто ж така оця людина,
Яку так славить Україна? (Володимир Великий).

4) Імення він прекрасне мав
І ним себе прославив,
Також закони він писав
Для Руської держави.
Для європейських королів
Він тестем був і сватом,
На різних мовах говорив,
Та ще любив читати.
Про кого мову я веду?
Про кого відповідь я жду? (Ярослав Мудрий).

Учитель оголошує конкурс “Домашнє завдання” (малюнок за вибором: одяг жителів Київської Русі, предмети побуту, обмундирування дружинника і т.п.). Організовується виставка “Вернісаж Київської Русі”.

Учитель. Наступний конкурс називається “Реставрація документу”. Уявіть собі, що до нас потрапили стародавні сувої, на яких частково пошкодився текст. Вам, як знавцям історії, доручили реставрувати їх, тобто відновити текст і встановити, яку подію описав літописець.
Учитель роздає командам паперові звитки з текстом.
Текст для команди “Поляни”:
“І зажадав ., щоб вони данину дали на 2 тисячі кораблів: по 12 грн. на чоловіка, а в кораблі було по мужів. І згодилися . на це, і стали миру просити, щоб не пустошив . землі . І зажадав ..щоб ..давали уклади на руські городи – спершу на , а тоді на ., і на .., і на Полоцьк, і на Ростов, і на Любеч, і на інші городи.” (907 рік. Угода князя Олега з візантійським імператором).
Текст для команди “Русини”:
“.повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому увозу на ручай і дванадцяти мужів приставив його. Потім ..послав посланців своїх по всьому городу говорячи: “Якщо не з’явиться хто завтра на ., то мені той ..буде”.
І, це почувши, люди з радістю йшли. А назавтра вийшов . з попами на .і людей. І, це зробивши, повелів він робити..і ставити їх на місцях, де ото стояли.
(988 рік. Хрещення Володимиром Русі).

Учитель. Шостим конкурсом наших змагань буде гра “Герой – дата – подія”.
Умови гри: учитель називає ім’я героя (князь, літописець, воєвода) – перша команда називає дату, пов’язану з цим ім’ям, а друга команда називає подію, котра відбулася в цей рік.
Наприклад:Учитель І команда ІІ командa

Через певний проміжок часу команди міняються ролями.

Учитель. Наступне завдання сьогоднішніх змагань – розв’язання кросворду “Виникнення та розквіт Київської Русі”.

Завдання кросворду:
Перший князь Київської Русі з династії Рюриковичів. (Олег).
Назва грошей, які карбував Володимир. (Гривня).
Ім’я князя, якого називали тестем Європи. (Ярослав).
Ім’я князя, який Русь охрестив. (Володимир).
Родоначальник династиї Рюриковичів. (Рюрик).
Державне утворення полян з центром у Києві. (Куявія).
Старший син Святослава. (Ярополк).
“Мати міст руських”. (Київ).
Земельна власність, якою можна було вільно розпоряджатися. (Вотчина).
Один із двох братів, що княжили в Києві до приходу Олега. (Аскольд).
Його брат. (Дір).
Тимчасовий правитель держави замість монарха. (Регент).
Слов’янські племена, які мешкали у межиріччі Дністра й Прута. (Тиверці).
Перший митрополит-русич у Київській Русі. (Іларіон).
Автор літопису “Повість минулих літ”. (Нестор).
“..правда” – перша збірка руських законів. (Руська).
Річка, на якій Ярослав остаточно переміг свого брата Святополка. (Альта).

Учитель. Настав час конкурсу капітанів.
Капітанам пропонується вирішити проблемне питання уроку: яка була соціальна суть Київської Русі – феодальна, рабовласницька чи родоплемінна?
(Питання вирішується шляхом методу “Прес” або дискусії).

ІІІ. Підведення підсумків. Оцінка учнівських досягнень.

ІV. Домашнє завдання. Учням даються індивідуальні завдання в залежності від результатів роботи на уроці.

ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА

Мета:
узагальнити знання учнів про розвиток Галицько-Волинської держави, сформувати уявлення, що ця держава - правонаступниця Київської Русі;
розвивати вміння аналізувати історичні факти і події,
узагальнювати фактичний матеріал,
робити висновки,
критично ставитись до інформації, до різних джерел,
відстоювати свою точку зору,
давати характеристику історичним діячам;
виховувати повагу до історії своєї країни, гордість за неї, за її народ.
Обладнання уроку:
підручник: §23, 24, § 27, 28,
карта «Галицько-Волинське князівство»,
робочі зошити,
картки.
Тип уроку:
урок узагальнення та систематизації знань.

Хід уроку

І. Організаційна частина
Оголошується тема уроку і мета.
Далі підкреслюється головне проблемне завдання уроку:
- Чи справедливе твердження, що саме Галицько-Волинська держава - це правонаступниця Київської Русі?
Відповідь ми будемо давати в ході проведення декількох конкурсів. З цією метою весь клас поділений на дві команди і журі. Представляю обидві команди, їх капітанів, девізи.

Перша команда:
Древні князі багато добрих справ
Зробили для Русі
А ми нащадки тих князів
Продовжимо справу задля всіх,
Для України і народу
Бо ми нащадки того роду.
Ми вчимося й вчимося, знання здобуваємо ми
Все про Вкраїну знаємо, а чи знаєте це ви?

Друга команда:
Ми князівських династій нащадки
Спадком цим перейматися слід
Навчанням і працею духом незламним
Буде жити і славитись наш родовід
Ми галицькі княжата, хоч не такі, як ті
Та любим Україну, на захист їй прийшли
Ми Романовичів династії нащадки
Вже скільки літ виходимо з пітьми
Без України жить нема й гадки
Примножимо знання про неї ми.

ІІ. Головна частина
1-ий конкурс «Доповнити таблицю»


2-ий конкурс «Вгадай князя».
Учитель зачитує уривок з літературних творів. Діти повинні дати відповідь.
1. Ви оба - князі хоробрі
Йшли за рідній свій престол
В бій кривавий з ворогами
Й гнали їх із рідних піль
(Василько і Володар)

2. В Галич, на Дністер широкий,
Ти столицю переніс
І за тебе аж під хмари
Галицький престол підріс
(Володимир)

3. Та важкі тобі судила
Доля дні життя послідні -
Твоє серце поранили
Та глибоко твої рідні
(Ярослав Осмомисл)

4. Ти могутньою рукою
Аж до Києва досяг -
Всі князі тобі скорились
І на твій клялися шлях
(Роман Мстиславович)

5. Із журби охляли руки
І поникла голова...
На спочин його прийняла
В Холмі церковця свята
(Данило Галицький)

6. Щедрий ти для духовенства
Знав його вагу велику:
Першого настановляли
Українського владику
(Юрій І)

3-ій конкурс «Цифрове табло»
червоні цифри - пора Данила сині цифри - пора Романа чорні цифри - інші князі.
Один із учасників першої команди витягує свій колір, другий учасник другої команди витягує свій колір.
Табло


Запам'ятати номери свого кольору; вчитель показує на другій стороні табло одного кольору. Учасники називають свої номери. Вчитель зачитує завдання, учень відповідає. За вірну відповідь 3 бали. Якщо учасник називає номер не свого кольору, то правильна відповідь - 2 бала.
Червоний колір:
1. Брав участь разом з іншими руськими князями у битві з монголами (1223 р. - на р. У валка)
4. В результаті походів 1243-1244 рр. на Польщу підкорив яку землю? (Люблінську)
7. В 1274 р. установив мирні відносини з ким? (Польща і Угорщина)
11. Заснував нові міста (Холм і Львів)
13. Здійснив поїздку до Золотої Орди, коли? (1245 р.)
15. Поставив замість себе воєводу Дмитра, де? (в Києві)
17. Ця подія відбувалася в Дорогочині і мала особливе значення для князівства (коронація).

Синій колір:
2. Здійснив похід на Київ, коли? (1203 р.)
5. Уславився походами проти кого? (половців)
9. Які землі приєднав до Волині? (Болохівську волость, по р. Буг і Случ)
12. 1270 р. - початок чого? (князювання)
16. 1199 р. - яка подія? (об'єднання Галичини і Волині)
18. Біля польського містечка Завихвост у 1205 р. - ? (загинув)
20. Папа римський Інокентій запропонував коронувати його в обмін на що? (на згоду прийняти католицизм)

Чорний колір:
3. 1152-1187 рр. - ? (князювання Ярослава Осмомисла)
6. Сини Данила (Лев, Мстислав, Шварно)
8. Яке православне ім'я мав князь Болеслав? (Юрій II)
10. З якого року перестала існувати Галицько-Волинська держава? (1349 р.)
14. З їх смертю увірвалася династія Данила Романовича (Андрій і Лев II).
19. В Галичині містилися великі родовища товару, від якого залежав добробут населення (солі).

4. Домашнє завдання - конкурс «Кращий літописець».
Одна команда зачитує про діяння Льва Данилович, а друга команда - Юрія І.

5. Розповідь про Галицько-Волинський літопис.
Поки журі підраховує кількість балів, один із учнів розповідає про Галицько-Волинський літопис, що складається з Літописця Данила Галицького (1205-1290 рр.) і Волинського літопису (1258-1290 рр.). саме в цьому літописі мі читаємо вперше, що Роман Мстиславович це «самодержець всієї Русі», а смерть Романа стала трагічною подією в історії України, оскільки витворена ним держава ще не встигла настільки зміцніти, щоб існувати без монарха. Процес об'єднання князівств в національну державу був загальмований.
Період після смерті Романа автор назвав, як період «великої смерті в землі Руській». Скориставшись відсутністю князя, боярство продовжувало відігравати лиховісну роль. Але боярство і не підозрювало, яка страшна небезпека наближається до їх земель. Це була монгольська навала. І пише літописець «бо заставили татари, що орали і сіяли пшеницю і просо для них і платили велику данину».
А з якою любов'ю і повагою пише літописець про Данила Романовича. Навіть золотоординський хан і той поважаючи Данила за мужність і почуття власної гідності, прийняв його прихильно. «О, тихіша лиха честь татарськая!» - підкреслював той в літописі. Не вдалося добитися Данилові незалежності і це особливо пригнічувало його всі останні роки, пригнічувало його всі останні роки.
І все ж таки він «був князем добрим, хоробрим і мудрим, який спорудив городи многі, і церкви поставив... і братолюбством він світився, був із братом своїм Васильком».

6. Бліц-турнір для вболівальників обох команд «Особливість і міста королівства»
Літопис називає його мудрим, як Соломон (Данило Галицький)
Його оточували бояри старі і молоді (Мстислав)
Столиці Галицько-Волинської держави (Холм, Львів, Володимиро-Волинськ)
Місто, де відбулася коронація Данила (Дорогочин)
Король Русі і князь Лодомерії (Юрій)
Останні руські князі - схизматики, які були щитом проти жорстоких татар (Андрій і Лев)
Польське місто, яке було приєднане до королівства (Люблін)
Місто, де похований Данило Галицький (Холм)

7. Колективна робота всього класу за завданням:
- Чи справедливе твердження, що саме Галицько-Волинська держава - це правонаступниця Київської Русі? Свою відповідь вчитель просить обґрунтувати. Відповіді учнів.

Вчитель узагальнює відповіді учнів і робить висновок:
Після занепаду Київської Русі Галицько-Волинська держава на ціле століття продовжила існування державності на східнослов'янських землях і стала головним політичним центром України. З часу коронації Данила Романовича не лише фактично, а й юридично ця держава набула статусу самостійної Української держави. Вона була визнана римським папою і країнами Східної та Центральної Європи. Саме це королівство в очах європейської громадськості було державою руського народу, Руссю, спадкоємницею Руської імперії. Саме воно на руїнах останньої стало єдиною політичною силою, спроможною об'єднати навколо себе решту українських земель. Однак для втілення цієї ідеї потрібні були ще й сприятливі міжнародні відносини, а також воля і самовіддана діяльність української політичної еліти. Сприятливих міжнародних відносин в ті часи не було, адже і Золота Орда, і Польща, і Угорщина всіляко протидіяли зміцненню і розширенню королівства. А припинення існування династії Даниловичів і надали спричинило гостру політичну кризу в Українському суспільстві. Розпочалася тривала і запекла боротьба Литви і Польщі за українську землю. І боярство Галичини виявилось неспроможним, нездатним захищати свої землі. З 1349 року Українське королівство припинило своє самостійне існування.

8. Підсумковий етап уроку.
Учитель підводить підсумки конкурсів, називає переможців, виставляються оцінки.

III. Домашнє завдання.
Перевірити контурні карти: кордони Галицько-Волинського князівства після 1199 р. до 1349 р.
Скласти ребуси за словами: бояри, князь, держава, Львів, метрополія.



ПОЛІТИЧНИЙ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УСТРІЙ РУСІ У IX - ПЕР. ПОЛ. XIV СТОЛІТТЯ

Мета:
навчальна: ознайомити із політичним та соціально-економічним устроєм Київської Русі у IX - першій половині XIV століття та умовами формування ранньофеодальної держави у східних слов'ян.
розвиваюча: розвивати вміння аналізувати історичні факти і події, робити висновки, працювати з підручником, таблицею.
виховна: виховувати інтерес до історичного минулого української землі.

Навчально-методичне забезпечення:
Підручник
Карта, атласи
Таблиці ”Система державної влади в Київській Русі“, ”Соціальна структура Київської Русі“
Робочі зошити
Дидактичні матеріали
Тип уроку:
урок узагальнення вивченого матеріалу
Вид заняття:
Iсторична екскурсія „Київ - мать городов руських“.

Структура уроку.

І. Організаційний момент.
ІІ. Історична екскурсія „Київ - мать городов руських“
Київ - політичний центр землі руської (станція ”Замкова гора“).
Феодальна вотчина (станція ”Предславино“).
Київ - місто золотих рук майстрів (станція „Кожум'яки“ )
Розвиток торгівлі на Русі (станція ”Поділ“).
ІІІ. Закріплення та повторення вивченого матеріалу.
ІV. Підсумковий етап.
V. Домашнє завдання.


ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
Учитель оголошує тему уроку - історичної екскурсії, нагадує маршрут подорожі

ІІ. Історична екскурсія
1. Київ - політичний центр землі руської (станція ”Замкова гора“)
Вступна розповідь учня-екскурсовода.
На Старокиївський горі знаходився замок великого князя Київського, який очолював державу, зосередивши у своїх руках всю владу, що була спадковою. Він вважався власником усієї землі. Князь вершив суд. У разі потреби скликав збори городян - віче, на якому вирішувалися питання про воєнні походи, укладання угод, успадкування престолу.
У державній діяльності князь спирався на дружину, яка брала участь не тільки у воєнних походах, а й в управлінні державою. Окремими частинами країни керували князі й великі бояри. За свою службу вони користувалися частиною данини. З часом бояри і князі почали одержувати від великого князя київські землі. Отримуючи земельне володіння, вони потрапляли в залежність від нього - ставали його васалами. Княжі воїни, дружинники, місцева знать утворювали стан бояр. Вони мали право спадкового володіння землею. Земельна власність, якою можна було вільно розпоряджатися - заповідати, продавати, називалася вотчиною.
Бесіда за запитаннями
Якою була форма державного правління в Київській Русі?
Що таке монархія?
Що таке віче? Які питання вирішувались на ньому?
Яке земельне володіння називається вотчиною?
Пояснення вчителя
Поступово на Русі складалася система васальних відносин між великим князем Київським та боярами удільними князями. У свою чергу залежними від них були і дрібніші власники землі.
Крім князів та бояр, населення поділялось на такі верстви: дружинники, купці, селяни, служителі церкви. Протягом князівського періоду історії середньовічної України формується феодальне суспільство з притаманною йому соціальною структурою.
(На дошці схема соціальної структури Київської Русі. Учні записують визначення поняття соціальна структура і переносять в зошити схему).
Соціальна структура - це сукупність відносин між різними групами населення.
Соціальна структура Київської Русі


2. Феодальна вотчина (станція ”Предславино“)
Пояснення вчителя
Основним джерелом прибутків князя була данина, яку він збирав зі своїх володінь. Одним з таких володінь було село Предславино, територія якого була частиною сучасного Києва.
Сюжетна розповідь учня - князя.
Село Предславино і вся навколишня територія входять в моє володіння. Селяни залежать від мене, але мають і свої наділи, ведуть своє господарство. Основою господарство тут залишається орне землеробство. Вирощують жито, овес, ячмінь, просо, пшеницю, а також горох , боби, часник, цибулю, ріпу, хміль, коноплі. З садових культур розводять яблуні, груші, сливи, горіхи, виноград.
Займаються також скотарством. Для пасовищ використовують луки, степи, перелогові землі. Худобу розводять для задоволення власних потреб у продуктах харчування, а також як робочу силу. Вирощують рогату худобу, коней, овець, свиней зі свійської птиці - курей, качок, гусей.
У моєму господарстві працюють і смерди, які володіють наділами і відбувають панщину. Крім того, є селяни, які укладають договір, на підставі якого визнають свою залежність від мене, - це рядовичі. Закупи не мають власного господарства, і тому вони за свою працю отримують від мене купу (грошову позичку). Деякі селяни працюють і живуть у моєму господарському дворі. Вони куховарять, пораються по господарству - це челядь. А от холопи знаходяться у повній залежності від мене.
Свої земельні наділи я маю право передавати у спадщину сину.

Самостійна робота учнів
На основі розповіді учня-князя схарактеризувати основні верстви залежного селянства і заповнити таблицю

Перевірка правильності заповнення таблиці.
Про свідчить той факт, що залежність селян від феодалів була різною ?
Яка держава називається ранньофеодальною?
3. Київ - місто золотих рук майстрів (станція ”Кожум'яки“)
Розповідь учня-екскурсовода
З роками Київська Русь бурхливо розвивалась і міцніла, зростав і Київ. Наприкінці Хст. у межах міста вже були гори Старокиївська, Лиса, Киселівка, Щекавиця, густо заселений Поділ з урочищами Гончарі, Дитинка, Кудрявець, Кожум'яки. Самі назви свідчать, що тут проживали ті верстви населення, які сприяли розвитку виробництва, - ремісники. Цілі квартали були заселені ковалями, ювелірами, шевцями, кравцями, бондарями, стельмахами. Наявність великої кількості ремісничих спеціальностей характеризує глибокий поділ праці у давньоруському ремеслі. Серед таких майстрів своєї справи можна назвати лучників, що займались виготовленням луків; тульників (спеціалістів з виробництва сагайдаків),мечників. Зброярі виготовляли мечі, бронзові булави, луки, наконечники списів. Мечі коштували дуже дорого, їх передавали у спадок від батька до сина, а коли не було спадкоємця, клали в могилу разом з власником. А скільки праці та часу потрібно було докласти, аби зробити кольчугу воїна. На одну кольчугу витрачали близько 600 м залізного дроту, який розрубували на 20 тис. кілець.
Ті ремісники, чия продукція користувалася великим попитом, займали в Києві цілі квартали. Наприклад, квартал Кожум'яків.
Бесіда
Які види ремесел були найпоширенішими на Русі?
Назвіть вулиці, назви яких пов'язані з ремеслом?
Слово вчителя
Розвиток землеробства, скотарства й ремесла сприяв розвитку торгівлі

4. Розвиток торгівлі на Русі (станція ”Поділ“)
Розповідь учня
Київ - великий міжнародний центр торгівлі. Через місто проходять важливі торговельні шляхи, які з'єднують Європу з Візантією. Зручна Київська гавань, одна з найголовніших на великому шляху ”із варяг у греки“, знаходиться на Подолі. Звідси вирушають каравани ладьїв у далеку подорож до Царгорода. Тут розміщуються численні склади, торгові колонії купців з інших давньоруських міст та зарубіжних країн.
Велику частину Подолу займає Київське торговище, де сходяться ”гості“ - купці з різних частин світу. З Візантії привозять шовкові тканини, прикраси, посуд, вина, перець, імбир. З північних країн привозять хутра, залізні вироби, із західноєвропейських країн - сукно, тонке полотно, оселедці, напої.

Самостійна робота учнів
1.Прочитати останній абзац на сторінці 130 та за допомогою карти атласу (13) визначити торгові шляхи, що проходили через територію князівства.
Запитання до учнів
Що, на вашу думку, міг везти на продаж арабський купець?

Що купували і вивозили купці з Київської Русі?
Покажіть на карті шлях „із варяг у греки”
Висновок. Розвиток торгівлі сприяв зміцненню внутрішнього і зовнішнього становища Київської Русі

ІІІ. Закріплення та повторення вивченого матеріалу.
1. Що зумовило високий рівень розвитку господарства Київської Русі?
(Це було зумовлено природними умовами та географічним розташуванням країни.)
2. Яку роль відігравали торгівельні зв'язки?
(Вони сприяли не тільки розвитку господарства, а й політичному розвитку, об'єднуючи окремі землі, сприяли обміну досягненнями між різними народами.

Слово вчителя Таким чином у період з IX-y першій половині XIV ст. у Київській Русі відбувся процес становлення феодальних відносин. Русь відіграла важливу роль у формуванні політичної карти середньовічної Європи. Київська держава виступила тим містком, що поєднав Європу з арабським Сходом та Візантією. В цілому ж Русь за княжих часів була однією з найвпливовіших та наймогутніших середньовічних держав.

ІV. Підсумковий етап
Учитель аналізує роботу учнів на уроці, виставляє оцінки.

V. Домашнє завдання
Опрацювати текст підручника §17
На контурну карту нанести ”шлях із варяг у греки“






Урок узагальнення за темою «Історичне значення Київської Русі»

Мета уроку. Розвивати вміння визначати характерні ознаки історичного явища, враховуючи умови, за яких воно розвивалось; використовувати різні підходи щодо його оцінки; навчити учнів розуміти неоднозначність прояву історичного явища; виховувати інтереси до минулого, почуття патріотизму, національної гідності, любов до свого краю.
Тип уроку. Повторювально-узагальнюючий.
Обладнання. Настінна мапа, ілюстрації підручника, уривки з художньо-історичних творів.

Хід уроку.

I. Організаційна частина уроку.
II. Актуалізація опорних знань.
Учитель. Перш ніж почнемо розглядати в чому історичне значення Київської Русі, зробимо подорож у минулі часи початку та розвитку цієї держави.
Згадайте, які племена стали пращурами українського народу?
Територія якого племені древніх слов'ян стала центром Київської держави?
Про що свідчить назва «Аскольдова могила»?
Звідки прийшла династія Рюриковичів до Київської держави?
Олег князював у Києві 30 років, Ігор – 33. Проте в літописі правлінню Ігоря присвячено значно менше місця, ніж Олегу. Як ви вважаєте чому? Що було спільного в правлінні Олега та Ігоря?
У 945 р. княжий престол у Києві посіла княгиня Ольга. Чи можна вважати зміни, здійсненні княгинею Ольгою під час її правління в Київській Русі, реформами? Як ви вважаєте, княгиня Ольга – негативна чи позитивна історична постать?
Кияни досить часто осудливо (говорили) відзивалися: «Ти, княже, шукаєш чужої землі, а свою покинув». Кому з князів адресовані ці слова?
Чому Святослава окремі історики вважають завойовниками?

III. Робота у групах. Розв’язування кросвордів.
Кросворд №4

Багаті й значні русичі.
Картина, написана фарбами по сирій штукатурці, якими оздоблювали храми.
Картина або візерунок, зроблені зі шматочків кольорового скла.
На її ім'я названо храм у Києві, побудований на місці перемоги руських дружин над печенігами.
При Софійському соборі Ярослав Мудрий заснував першу .
Донька Ярослава була королевою Франції.
Перший на Русі збірник законів мав назву «Руська ».
Відповіді: 1. Бояри. 2. Фреска. 3. Мозаїка. 4. Софія. 5. Бібліотека. 6. Анна. 7. Правда.
Ключове слово – «Ярослав».

Кросворд №6

Одне зі слов’янських племен, що проживало вздовж середньої течії Дніпра.
Кочовий народ, який населяв степ між Дунаєм і Волгою, від частих набігів якого довгий час страждала Руська земля.
Грецька назва Дніпра.
Ім'я хана, що завоював Русь.
Князь Київської Русі, прозваний Мудрим.
Княже військо.
Відповіді: 1. Поляни. 2. Печеніги. 3. Бори сфен. 4. Батий. 5. Ярослав. 6. Дружина.
Ключове слово – Нестор

IV. Робота біля настінної мапи.
Дати характеристику географічного положення Київської Русі?
Показати кордони, назвати країни з якими межувала староруська держава, країни з якими межує Київська Русь і мала дипломатичні відносини.
Показати кордони князівств, що утворились внаслідок політичної роздробленості Київська держава.

V. Робота з криптограмами.

1) Імена яких київських князів, зашифрованих у криптограмі.
26, 22, 25 (Кий )

32, 41, 23, 43 (Ігор)
23, 72, 64, 41, 11 (Ольга)
51, 32, 43 (Дір)

2) Товари, якими торгувала Київська Русь (експорт, імпорт).
82, 61, 51 (мед)
14, 24, 63, 43, 23 (хутро)
44, 23, 31, 62 (шовк)
33, 23, 53, 73, 51 (посуд)

3) Назвіть грошову одиницю Київської держави.

VI. Перевірка знань з теми «Культура Київської Русі» (робота біля дошки).
Встановити відповідність.


VII. Завдання супергри.
Археологи знайшли обгорілу записку, текст якої потрібно відновити та дати відповіді на питання.

Про яке місто йде мова в записці?
З якою подією пов'язаний знайдений текст, коли вона відбулася?
Про яку історичну особу згадується в знайденій записці?

VIII. Підсумок уроку.
Учні, підсумовуючи знання з вивченої теми «Київська Русь. Історичне значення Київської держави», роблять висновок, в чому історичне значення Київської Русі. Працюють біля дошки і роблять записи в зошит.
Утворення Київської держави сприяло розвитку східнослов’янських племен і утворення трьох держав: України, Білорусії, Росії.
Київська Русь створила економічну основу, заклала фундамент економічного зміцнення українських земель.
Руські люди створили багату духовну спадщину. Сформували основу національної культури української нації.
Київська Русь була першою формою української державності, в ній закладалися традиції незалежної держави.
Військова могутність Русі була щитом, що захищав захід від нападів численних орд кочових племен.
Давньоруська держава мала великий вплив на політичні події і міжнародні відносини.
Київ був центром міжнародної торгівлі.
Галицько-Волинське князівство протягом ста років було спадкоємницею Київської держави.
Галицько-Волинське князівство утворилось як велика етнічна держава, яка згодом стала європейським князівством.
Галицько-Волинське князівство відіграло важливу роль у формуванні української культури.
Київська Русь і Галицько-Волинське князівство формували українську державу.

IX. Оцінювання учнів.

Х. Домашнє завдання. Повторити §8, ст. 25.

15