ПРОГРАМА «ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЇ: ПІЗНАВАЛЬНІ ПРОЦЕСИ» (КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЛЬНІ ЗАНЯТТЯ)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
ВИКОНКОМ КРИВОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ
ВІДДІЛ ОСВІТИ ВИКОНКОМУ ДОВГИНЦІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ В МІСТІ РАДИ
КРИВОРІЗЬКА ПЕДАГОГІЧНА ГІМНАЗІЯ
Криворізької міської ради Дніпропетровської області

ПРОГРАМА
«ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЇ: ПІЗНАВАЛЬНІ
ПРОЦЕСИ»
(КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЛЬНІ ЗАНЯТТЯ)
ДЛЯ УЧНІВ 8-Х КЛАСІВ



Програму склала:психолог
Криворізької педагогічної
гімназії
Табакіна Ю.В.






м. Кривий Ріг

Пояснювальна записка
Одним з найважливіших завдань, які ставить перед педагогами і психологами сьогодні є проблема підготовки інтелектуально розвиненої та творчої особистості. Завдання виховання людей з творчим складом мислення давно перетворилось в соціальну необхідність. Нові умови і перспективи соціального розвитку нашого суспільства, загально-цивілізаційні тенденції науково технічного і економічного процесу висувають нові вимоги до підготовки і виховання підростаючого покоління, що стане в майбутньому запорукою його успішного існування.
Програма, яка пропонується, дає можливість цілеспрямовано і інтенсивно розвивати пізнавальні процеси та здібності дітей, інтелект і творчій підхід до вирішення складних мислительних задач.
Дана програма складається з чотирьох блоків:
Розвиток і корекція уваги;
Розвиток і корекція пам’яті;
Розвиток і корекція уяви;
Розвиток і корекція процесів мислення.
Кожен блок повинен:
забезпечити дітей знаннями, вміннями і навичками необхідними для вирішення нових навчальних і практичних задач, виховувати у дітей самостійність, ініціативу, почуття відповідальності і стійкості при подоланні труднощів;
цілеспрямовано розвивати пізнавальні процеси, які включають в себе вміння порівнювати, помічати загальне в різному, відрізняти головне від другорядного, знаходити закономірність і використовувати її для виконання завдань, будувати гіпотези, перевіряти їх, ілюструвати прикладами, проводити класифікацію понять по заданому принципу;
розвивати здатність до узагальнення, вміння використовувати отримані знання в нових умовах;
розвивати пізнавальні процеси: увагу, пам'ять, уяву, мислення;
збагатити словниковий запас;
розвивати творчі здібності: вміти самостійно придумувати послідовність, яка містить деяку закономірність; вміти творчо використовувати знання в нестандартній ситуації;
навчити уважно ставитися до сигналів навколишнього середовища;
розвиток інтуїції та інтелектуальної ініціативи;
розвивати бажання до пошуку різних напрямків в ситуації рішення задачі;
розвивати інтерес до навчальних занять.

Зміст програми
Використовуючи дану програму вчитель може значно активізувати розумову діяльність учнів.
Принцип побудови програми такий. Спочатку учням пропонується відносно легкі завдання, в яких потрібно вибрати відповідь з уже запропонованих варіантів. Поступово завдання ускладнюються: учні повинні вже самостійно знаходити і формувати відповіді.
Перший блок: розвиток і корекція уваги.
При роботі по виконанні завдань першого блоку учні усувають недоліки і вдосконалюють властивості уваги: покращують об’єм, поліпшують концентрацію, стійкість, розподіл, переключення, знайомляться з прийомами для формування довільної уваги та спостережливості.
Другий блок: розвиток і корекція пам’яті.
Протягом занять цього блоку учні знайомляться з прийомами мнемотехніки, розвивають чуттєво-образну, наочно-образну, довгострокову, удосконалюють короткочасну, асоціативну та розвивають оперативну пам'ять.
Третій блок: розвиток і корекція уяви.
При роботі над цим блоком занять учні розвивають відтворювальну, просторову та творчу уяву.
Четвертий блок: розвиток і корекція процесів мислення.
Протягом цих занять учні підвищують свій рівень поінформованості, розвивають та удосконалюють креативність, аналітико-синтетичні функції мислення, розвивають уміння узагальнювати та синтезувати різні поняття, удосконалюють операції порівняння понять за рівнем відмінності, розвивають уміння встановлювати аналогії, логічне мислення, опановують сутність понять, формують навички планування своєї діяльності.
Вибір корекційних занять спрямованих на розвиток креативного та логічного мислення був не випадковим, він ґрунтується на досить глибоких дослідженнях в цьому напрямку зарубіжних і вітчизняних психологів, базовими з яких є роботи Дж. Гілфорда «Структура інтелекту», П. Торранса «Креативність», П. Я. Пономарьова «Центральна ланка творчого акту», Д.Б. Богоявлевської «Креативне поле» і багато інших. Згідно з якими творчі можливості людини залежать від здібності яка має креативність в основі якої, в свою чергу, лежить дивергентне мислення – мислення асоціативне, «бокове», воно забезпечує вихід за межі вже обраного напрямку, воно передбачає необмежену кількість відповідей, можливість бачити нові ознаки об’єктів, можливість вироблення кількості ідей.
Розвитку дивергентного мислення в сучасній школі не надається достатньої уваги і на це є причини. Як правило, щоб полегшити засвоєння учнями знань. Педагоги намагаються стандартизувати навчальний процес: поставити питання точніше, вужче, добиваються від учнів конкретних (єдино вірних на їх погляд) відповідей, пропонують стереотипні правила (алгоритми) розв’язання завдань – і, внаслідок цього, зв’язують учня жорсткими схемами. Користуючись навідними натяками, вчителі значно полегшують розумові зусилля дитини. В наслідок чого мислення рухається в одному заданому напрямку.
Як результат – найбільші труднощі виявляються саме на тих етапах, де необхідна ідея, прогноз, інтуїція, здогадка, уява, тобто там, де треба щось вигадувати.
І тому ми припустили, що спеціально розроблена система завдань і методичних прийомів з розвитку цих типів мислення дозволяють підвищити рівень інтелектуального розвитку, сприятимуть підвищенню пізнавальних сил і творчих здібностей, позитивно впливатимуть на ефективність навчальної діяльності і її успішність.
При розробці блоків ми враховували особливості дивергентного мислення:
спирання на уяву (розвиток фантазії);
реалізація можливості вільного вибору шляхів (способів) розв’язання задач;
припускання того, що правильних відповідей може бути кілька або навіть множина;
можливість побачити різні сторони об’єктів;
стимулювання пізнавальної самостійності та творчої активності.
Разом з тим в ході проведення занять у дітей формуються такі важливі якості особистості як витримка, наполегливість, самокритичність, покращуються навички комунікативного спілкування.
Для стимулювання інтересу до занять у дітей формуються такі важливі якості особистості як витримка, наполегливість, самокритичність, покращуються навички комунікативного спілкування.
Для стимулювання інтересу до занять необхідно вести облік успішності учнів, заохочувати їх до активної праці. Для цього велике значення має та приватна мета, яку перед собою ставить учень, тобто як він уявляє собі результат, який необхідно досягти.
При проведенні групової корекції важливо, щоб кожен учень активно включався у навчальний процес.
З метою розвитку творчого потенціалу особистості в заняттях обов’язково використовується і демонстрація слайдів, картин, прослуховування музики, малювання, розповіді по картинкам з використанням уяви і фантазії.
СТРУКТУРА ЗАНЯТЬ
Розминка: ігри або вправи на розвиток злагодження групи;
Повторення попереднього заняття;
Теоретичний матеріал. Обговорення.
Вправи і ігри на розвиток та удосконалення відповідних пізнавальних процесів;
Заключна частина – відпрацювання навичок рефлексії – підведення підсумків заняття, оцінка загального емоційного стану.
Основними завданнями курсу «Основи психології: пізнавальні процеси» є:
Розвиток учбових умінь та навичок:
ставити мету в учбовій діяльності (мотивація, розуміння учбових задач);
планувати (планування самостійного навчання на уроці і вдома, вибір раціонального і оптимального шляху виконання роботи);
організувати свою учбову діяльність (організація робочого місця в класі і дома, режим роботи);
адекватно і повно сприймати інформацію (управління увагою, пам’яттю, уявою та процесами мислення);
активізувати процеси розумової діяльності (розуміння учбового матеріалу, виділення основного);
осмислювати і оцінювати результати своєї діяльності (самоконтроль, аналіз результатів).
Критерій ефективності курсу – підвищена самостійність і відповідальність учнів.
Кількість годин – 18 (див. табл.1).

Тема, зміст учбового матеріалу
Основні вимоги до учнів при вивченні матеріалу
Кількість годин


знання
навички
лекції
практика

Вступ. Мотивація до участі в програмі
Що таке психологія? Структура та зміст курсу.
Вміння ставити мету в учбовій діяльності та роботи в групі

1

Тема1. Розвиток та корекція уваги.
Розвиток обсягу та стійкості уваги.
Розвиток концентрації уваги та спостережливості.
Індивідуалізація використання прийомів для формування довільної уваги
Що таку увага? Види уваги. Значення рівня уваги в покращенні якості засвоєння учбового матеріалу.
Володіння способами тренування увагою.
1
2

Тема 2. Розвиток та корекція пам’яті.
Ознайомлення з мнемотехнічними прийомами.
Розвиток чуттєво-образної довгострокової та короткочасної наочно-образної пам’яті.
Удосконалення асоціативної пам’яті.
Розвиток оперативної пам’яті.
Що таке пам'ять? Види пам’яті. Організація процесів пам’яті.
Володіння прийомами мнемотехніки та способами тренування пам’яті.
1
3

Тема 3. Розвиток та корекція уяви.
Розвиток відтворювальної та просторової уяви.
Розвиток творчої уяви (2 год.)
Що таке уява? Усвідомлення значення уяви як невід’ємної частини розвитку особистості.
Вміння знаходити декілька варіантів вирішення навчальних завдань.
1
2

Тема 4. Розвиток та корекція процесів мислення.
Підвищення рівня поінформованості та креативності.
Розвиток аналітико-синтетичних функцій мислення, уміння узагальнювати чи синтезувати різні поняття.
Удосконалення операцій порівняння понять за рівнем відмінності, розвиток вміння встановлювати аналогії.
Розвиток логічного мислення.
Опанування сутності понять. Комплекс інтелектуальних ігор для розвитку мислення (за методикою Є. Заїки)
Формування навичок планування своєї діяльності.
Що таке мислення? Різновиди мислення. Визначення розумових операцій.
Застосування розумових операцій у сприйманні переробці і засвоєнні інформації.

2
4

Підсумкове заняття
Усвідомлення значення рівня уваги в покращенні якості засвоєння учбового матеріалу
Уміння організовувати своє робоче місце, планувати свою діяльність, ставити перед собою цілі і оцінювати можливі перепони

1



СТРУКТУРА ЗАНЯТЬ

Тема
Заняття
Види роботи
Орієнтовна тривалість, хв.

Вступ. Мотивація до участі в програмі



Заняття 1
Привітання. Вступ
5



Знайомство. Вправа «Мій образ»
10



Очікування
10



Вправа «Сонечко»
10



Підсумки
5






Тема 1.
«Розвиток та корекція уваги»


Заняття 2
Привітання. Теорія
5



Вправа «Пропусти число»
10



Вправа «Селектор»
10



Вправа «Лічимо разом»
10



Підсумки.
5




Заняття 3
Привітання. Теорія
5



Вправа «Шерлок Холмс»
10



Вправа «Гуфі»
5



Гра в детективів
10



Вправа «Заборонене слово»
5



Підсумки.
5



Заняття 4
Привітання. Теорія
5



Робота з таблицями Андреева-Шульте
30



Підсумки
5




Тема 2.
«Розвиток та корекція пам’яті»








Заняття 5
Привітання. Теорія
5



Дослідження переважаючого типу запам’ятовування.
15



Знайомство з прийомами мнемотехніки
15



Підсумки.
5




Заняття 6



Привітання. Теорія
5



Вправа «Хто вгадає?»
10



Вправа «Де я?»
10



Вправа «Малюємо картину»
10



Підсумки
5




Заняття 7
Привітання. Теорія
5



Вправа «Бабуся укладає у валізу»
10



Вправа «Обличчя і люди»
10



Вправа «Слова»
10



Підсумки
5




Заняття 8
Привітання. Теорія
5



Вправа «Повтори навпаки»
10



Вправа «Міста»
10



Вправа «Розвідник»
10



Підсумки
5







Тема 3.
«Розвиток та корекція уяви»


Заняття 9
Привітання Теорія
5



Вправа «ТАК і НІ не говори»
10



Вправа «Проблемна ситуація»
10



Вправа «Просторова уява»
10



Підсумки
5




Заняття 10
Привітання. Теорія
5



Вправа «Фантазери»
5



Тест-гра на уяву
15



Вправа «Гарячий сніг»
10



Підсумки
5




Заняття 11
Привітання. Теорія
5



Вправа «Кросенс»
10



Вправа «Що робить літера»
10



Вправа «Газетка казка»
10



Підсумки
5











Тема 4
«Розвиток та корекція процесів мислення»













Заняття 12
Привітання. Теорія
5



Вправа «Гулівер»
10



Вправа «А що посередині?»
10



Вправа «Письмена-малюнки»
10



Підсумки
5




Заняття 13
Привітання. Теорія
5



Запитання на кмітливість
10



Вправа «Анаграми»
10



Вправа «Ознаки»
10



Підсумки
5




Заняття 14
Привітання. Теорія
5



Вправа «Пошук загального»
5



Вправа «Виключення зайвого»
5



Вправа «Пошук аналогій»
10



Вправа «Пошук Протилежних предметів»
5



Вправа «Пошук предметів по заданим ознакам»
5



Підсумки
5




Заняття 15





Привітання. Теорія
5



Запитання на кмітливість
10



Вправа «Відряджений»
5



Вправа «Людина і натовп»
5



Вправа «Як поділити яблука?»
10



Підсумки
5




Заняття 16
Привітання Теорія
5



Вправа «Словесна перестрілка»
10



Вправи за методикою Є. Заїки
20



Підсумки
5



Заняття 17
Привітання. Теорія
5



Принципи ефективного використання часу
10



Вправа «Секундомір»
10



Вправа «Я добре знаю і володію часом»
10



Підсумки
5

Підсумкове заняття
Заняття 18
Привітання.
5



Вправа «Плітка»
10



Вправа «Невербальні етюди»
20



Підсумки
5



Заняття 1. Вступ мотивація до участі в програмі.
Привітання. Вступ (5 хв.)
Педагог представляє себе, вітає учасників і повідомляє про початок занять за програмою «Основи психології: пізнавальні процеси».
Далі педагог повідомляє, що психологія – одна з наук про людину. Об’єктом її вивчення є найскладніша сфера життєдіяльності людини – психіка. Складність психіки як явища зумовлена тим, що вона є вищим продуктом біологічного та суспільного розвитку живих істот. Психічна активність людини спрямовується на різні об’єкти. Задовольняючи свої матеріальні (органічні) та духовні потреби як необхідну умову життя, людина шукає й одержує з навколишнього природного та соціального середовища необхідні для цього джерела, здобуває знання, планує свої дії, визначає засоби й шляхи їх здійснення, напружує свої сили, щоб досягти поставленої мети, переживає успіхи та невдачі. Усе це становить психічну діяльність людини, яку вивчає наука психологія.
Термін «психологія» походить від грецьк. psyhe – душа і logos – слово, вчення, що означає «наука про душу».
Для того щоб успішно орієнтуватися в оточенні, людина неодмінно повинна аналізувати й синтезувати його. Пізнавальні процеси, мислення – це складна аналітико-синтетична діяльність кори великих півкуль головного мозку. До яких належать увага, пам'ять, уява та процеси мислення.
Вправа на знайомство «Мій образ» (10 хв.).
Мета: визначити особливості кожного учня. Створити доброзичливу атмосферу.
Хід вправи
Педагог роздає кожному учаснику аркуш А4, на якому потрібно написати своє ім’я і намалювати власний образ (ним може бути певний символ, предмет – будь-що).
До уваги педагога!
Потрібно наголосити, що вміння в даному випадку не важливе. Малюнок можна виконати схематично.
Після того як усі учасники виконують завдання, педагог пропонує кожному по черзі назвати ім’я і представити власний образ.
Важливо, щоб учасники аплодували після кожної презентації.
Після того як усі учасники представили себе, малюнки вивішуються на стіні: так створюється «Галерея портретів» учасників класу.
Вправа «Наші очікування» (10 хв.)
Мета: навчити учнів визначати власні очікування і ставити мету щодо курсу.
Хід вправи
Педагог пропонує учням висловити свої особисті очікування щодо курсу. Це може бути 2-3 речення, які учасники записують на невеличких аркушах, а потім зачитують по черзі. Після того як очікування будуть озвучені, педагог пропонує прикріпити аркуші на плакат «Наші очікуванні».
Вправа «Сонечко» (10 хв.)
Мета: підвести учасників до розуміння необхідності вироблення і дотримання певних правил, за якими будується взаємодія людей у групі, прийняти правила роботи класу.
Хід вправи
Педагог роздає кожному учневі кілька маленьких клейких папірців (стікерів) жовтого кольору і просить написати на них одну чи кілька умов співпраці (кожну на окремому листочку), необхідних саме йому для ефективної роботи в групі.
На виконання 2 хвилини.
Потім педагог об’єднує учасників у три підгрупи, яким дає завдання:
На великому аркуші намалювати сонечко, а потім у вигляді променів прикріпити до нього папірці з написаними умовами (в одному промені об’єднати ті пропозиції, що збігаються за змістом);
Умови переформулювати у вигляді норм поведінки (правил), необхідних під час тренінгу. Записати їх під відповідним променем.
Представники кожної групи по черзі пропонують по одному правилу (спочатку найдовші промені), а учасники інших груп, якщо необхідно, доповнюють.
Коли озвучено всі пропозиції, відбувається прийняття правил для всіх учасників класу. Після того, як усі приймають правила, педагог записує їх на плакаті «Наші правила».
Підсумки (5 хв.)
Наприкінці заняття педагог пропонує учням пригадати, що було на заняття й відповісти на запитання:
Що нового і цікавого для вас було сьогодні?

Заняття 2
Тема. Розвиток і корекція уваги. Розвиток об’єму і стійкості уваги.
Привітання. Теорія (5 хв.)
Педагог вітає учасників і повідомляє про початок заняття.
Увага – це особлива форма психічної діяльності, яка виявляється у спрямування та зосередженості свідомості на значущих для особистості предметах, явищах навколишньої дійсності або власних переживаннях.
Увага людини різна за обсягом. Під обсягом уваги розуміють кількість об’єктів, які можуть бути охоплені увагою і сприйняті в найкоротший час. За цією ознакою увага може бути вузькою та широкою. Зосередження уваги тісно пов’язане зі стійкістю уваги. Стійкість характеризується тривалістю зосередження на об’єктах діяльності. Стійкість, як і зосередженість, залежить від сили або інтенсивності збудження, що забезпечується і силою дії об’єктів діяльності, і індивідуальними особливостями особистості – значущістю для неї діяльності, інтересом до неї.
Вправа «Пропусти число» (10 хв.)
Мета: розвиток обсягу та стійкості уваги.
Педагог пропонує учасникам полічити вголос, причому числа, що містять 3 або діляться на 3, слід пропускати. Замість цих цифр необхідно вимовити «Гарний я!».
Рекомендації. Ведучому слід показати, що швидкість і правильність виконання цього завдання залежить від тренування. Запропонувати учасникам потренуватися у виконанні вправи. Підрахувати, скільки спроб знадобилося, щоб безпомилково з ним упоратися.
Вправа «Селектор» (10 хв.)
Мета: розвиток обсягу та стійкості уваги.
Для неї потрібно, як мінімум, три гравці, а ще краще, якщо буде 4-5 учасників. Один гравець виконує роль «приймача» (він приймає сигнали), решта – «передавачі» (передають сигнали). Кожний «передавач» передає свою інформацію. Наприклад, один рахує вголос від 5 до 12, другий – називає за певною послідовністю предмети, зображені на картинах, третій - вимовляє назви кольорів веселки і т.п. Все це вони роблять одночасно, приблизно однаково голосно і безперервно (тобто, як тільки «передавач» доходить до останньої цифри чи картинки, відразу ж починає спочатку).
«Приймач» тримає в руці жезл і мовчки слухає. Він повинен почергово налаштуватися на кожний із «передавачів». Якщо йому надто складно почути той чи інший «сигнал», він може наказовим жестом примусити «передавач» говорити голосніше, якщо якийсь «передавач» працює надто голосно – зменшити звук. Коли «приймач» вже може відтворити, що говорив кожний із «передавачів», він жезлом зупиняє гру.
Гру можна ускладнити, якщо збільшити кількість «передавачів» і зробити тривалішими їхні повідомлення.
Вправа «Лічимо разом»
Мета: розвиток обсягу та стійкості уваги.
Учасники сідають у коло. Далі вони по черзі виконують додавання або віднімання однозначних (або двозначних) чисел.
Наприклад, перший учень називає число «9».
Другий називає знак «+».
Третій називає число «8».
Четвертий називає знак «дорівнює».
П’ятий повинен назвати отриману суму «17».
Шостий – називає нове число і т.д.
Рекомендації. Ведучий має уважно стежити за правильністю виконання обчислень.
Підсумки (5 хв.)
Наприкінці заняття педагог пропонує учням пригадати, що було на заняття й відповісти на запитання:
Що нового і цікавого для вас було сьогодні?

Заняття 3.
Тема. Розвиток концентрації уваги та удосконалення спостережливості.
Привітання. Теорія (5 хв.)
Педагог вітає учасників і повідомляє про початок заняття.
Зосередженість уваги – центральна її особливість. Вона виявляється в мірі інтенсивності зосередження на об’єктах, що є предметом розумової або фізичної діяльності. Заглибившись, людина не помічає на неї сторонніх подразників, того, що відбувається навколо.
Зосередженість, тобто концентрація уваги, залежить від змісту діяльності, міри інтересу до неї та насамперед від індивідуальних особливостей людини – її вміння, звички зосереджуватися, підґрунтям чого є активність і стійкість збуджень у діючих ділянках кори великих півкуль головного мозку.
Вправа «Шерлок Холмс» (10 хв.)
Мета: розвиток спостережливості та концентрації уваги.
Гравець, який виконує роль Шерлока Холмса, уважно розглядає зовнішній вигляд свого партнера і відвертається або виходить з кімнати. Партнер змінює деякі деталі свого зовнішнього вигляду і пропонує «слідчому» знайти, що він змінив.
Предметом гри може бути не лише зовнішній вигляд партнера, але й розміщення предметів у кімнаті, дрібні деталі на рисунку і багато іншого. Складність гри залежить від кількості елементів, які змінюються. Краще почати із 3-4 змін і поступово збільшувати їх кількість. Можна перетворити цю гру на змагання, даючи завдання один одному почергово. Лише зверніть увагу на те, щоб складність завдань для кожного учасника гри у цьому випадку була приблизно однаковою.
Вправа «Гуфі» (5 хв.)
Мета:активізувати увагу.
Перед грою педагог обирає одного учасника на роль Гуфі (казковий персонаж), але так, щоб інші учасники цього не знали.
Учасники стають у коло, і педагог повідомляє, що серед присутніх є мовчазна істота «Гуфі». Знайти її можна лише так: доторкнутися і запитати: «Ти, Гуфі?». Якщо відповіді не буде, значить це дійсно «Гуфі», а ви доторкнулись до нього, також стаєте цим персонажем.
Учасники заплющивши очі і випроставши руки, починають повільно ходити по кімнаті, торкаючись один одного і питаючи «Ти, Гуфі?» - так доти, доки не утвориться ланцюжок.
Рекомендації. Потрібно стежити за процесом гри. Якщо хтось відходить від загальної групи, педагог підводить його до учасників і заохочує рухатися.
Гра в детективів. (10 хв.)
Мета: розвиток спостережливості та концентрації уваги.
На кожній із чотирнадцяти долонь показані місця зіткнення з одним із чотирнадцяти предметів: дверною ручкою, олівцем, викруткою, парасолькою, зубною щіткою, кліщами, молотком, ложкою, чайною чашкою, ключем, ножицями, пляшкою, слухавкою ,електричною лампочкою.
Визначте, який предмет тримала кожна рука.
Відповіді: 1 – Д; 2 – Л; 3 – О; 4 – Е; 5 – К; 6 – А; 7 – Б; 8 – Н; 9 – З; 10-В; 11 – И; 12 – Г; 13 – М; 14 – Ж.
Вправа «Заборонене слово» (5 хв.)
Мета: розвиток концентрації уваги.
Ведучий ставить запитання, а учні відповідають. Відповіді можуть бути різними, лише не можна вимовляти одне заборонене слово, про яке ви попередньо домовилися, наприклад, слово «ні». Попередьте учнів, що потрібно бути надзвичайно уважними, оскільки ви намагатиметесь його спіймати на цьому слові. Після того можна ставити запитання, наприклад: «Ти спиш у ванні?», «Сніг білий?», «Ти вмієш літати?», «Ти був на Місяці?», «Ти любиш солодощі?», «Ти вмієш ремонтувати холодильник?» і т.п. Учні повинні знайти таку форму відповіді, щоб дотриматися правила гри. Помилкою вважається, якщо назване заборонене слово або на запитання немає відповіді.
Вправу можна ускладнити, якщо ввести одночасно два або три заборонених слова. Це можуть бути різні кольори, форми предметів, їх величина і т.п. Цікавою може бути вправа, якщо ввести таке заборонене слово, як «не знаю».
Підсумки (5 хв.)
Наприкінці заняття педагог пропонує учням пригадати, що було на заняття й відповісти на запитання:
Що нового і цікавого для вас було сьогодні?

Заняття 4
Тема. Індивідуалізація використання прийомів для формування довільної уваги.
Привітання. Теорія (5 хв.)
Педагог вітає учасників і повідомляє про початок заняття.
У психології розрізняють увагу мимовільну, довільну та післядовільну. Усі різновиди уваги тісно взаємопов’язані і за певних умов переходять один в один.
Мимовільна увага виникає несподівано незалежно від свідомості, непередбачено за умов діяльності або відпочинку, на дозвіллі, під впливом різноманітних подразників, які діють на той чи інший аналізатор організму.
Довільна увага – це свідомо спрямоване зосередження особистості на предметах та явищах навколишньої дійсності, на внутрішній діяльності. Основним компонентом довільної уваги є воля. Характерними особливостями довільної уваги є цілеспрямованість, організованість діяльності, усвідомлення послідовності дій, дисципліна розумової діяльності, здатність боротися зі сторонніми відволіканнями.
Післядовільна увага, як свідчать досвід і спеціальні дослідження, настає в результаті свідомого зосередження на предметах та явищах у процесі довільної уваги.
Педагог знайомить учнів з пам’яткою «Десять правил самоорганізації уваги».
Заздалегідь плануйте свій час так, щоб ніщо не відволікало вас (дзвінки, відвідування та ін.).
Перш ніж розпочати роботу, організуйте своє робоче місце.
Максимально мобілізуйте свою волю, намагайтеся відключитися від того, що займало вас раніше.
Коли приступаєте до вивчення нової теми, спочатку освіжіть попередній матеріал чи ліквідуйте вади.
Якщо сторонні думки заважають зосередитися, займіться конспектуванням. У силу своєї неперервності цей процес робить неможливим часті та тривалі відключення уваги. Майже аналогічний ефект має читання уголос.
Читайте та осмислюйте те, що прочитали.
Зміна видів діяльності запобігає виникненню монотонності психічного стану, тобто сприяє збереженню стійкої уваги.
Контролюйте, стримуйте мимовільне переключення уваги на сторонні об’єкти (голоси, телефонні дзвінки, грюкання дверима та ін.)
Якщо у процесі читання ви несвідомо відключились, примусьте себе повернутися до місця відключення та перечитайте.
Не забувайте про освітлення, температуру, регулярні перерви.
Робота з таблицями Андреева-Шульте.
Правила роботи з цифрами таблиць нескладні. Знаходимо в певному темпі, спершу повільно, потім швидше і швидше, по мірі засвоєння вправ, цифри з 1 по 25 послідовно червоного, жовтого ,синього і зеленого кольору. Після того як учні знаходять цифри певного кольору за 10-15 с, вправа ускладнюється. Учням потрібно знайти 1-у цифру червоного кольору, 2-у – жовтого, 3-ю – синьо7го, 4-у – зеленого, 5-у – червоного кольору і т.п. засвоївши і цю вправу, можна видозмінити всі вправи, тобто почати шукати цифри з 25 по 1.
Інформація для педагога. Працюючи з кольоровими цифрами, ми впливаємо дуже сильну дію на рецептори зони нашого мозку, активізуючи ті частини кори, які в звичайних умовах ніколи такого активного впливу не відчувають. Ця вправа також допомагає гармонізувати роботу лівої і правої півкулі.
Вправа 1.
Інструкція для учнів. Знайдіть у таблиці числа яких бракує у межах від 1 до 25.
Промовте знайдені числа на всіх іноземних мовах, якими ви володієте.



7
10
13
3

17
14
18
1

16
2
5
19

9
4
15
8


14
13
19
6

2
18
1
11

4
10
17
8

8
16
20
9


Вправа 2.
Інструкція для учнів. Протягом 2 хв. розставте числа верхньої таблиці, які розташовані у випадковому порядку в 25 клітках, у вільні клітини нижньої таблиці у порядку зростання. У таблиці поміток робити не можна. Середня норма правильно записаних чисел – 22.
16
36
98
29
54

80
92
46
59
35

43
21
8
40
2

65
84
99
7
77

13
67
60
34
18

































Підсумки (5 хв.)
Наприкінці заняття педагог пропонує учням пригадати, що було на заняття й відповісти на запитання:
Що нового і цікавого для вас було сьогодні?



Заняття 5
Тема. Ознайомлення з мнемотехнічними прийомами.
Привітання. Теорія (5 хв.)
Педагог вітає учасників і повідомляє про початок заняття.
Пам'ять – форма психічного відображення, яка полягає в закріпленні, збереженні та подальшому відтворенні минулого досвіду. Пам'ять пов’язує минуле суб’єкта з його теперішнім та майбутнім і є важливою пізнавальною функцією.
Основними процесами пам’яті є: запам’ятовування, збереження та відтворення інформації. Пам'ять є функцією мозку і може бути розвинена шляхом тренувань. Тому доцільним є використання мнемотехнічних при йомів, що базуються на переводі інформації в образи, графіки, схеми, картинки.
Дослідження переважаючого типу запам’ятовування.
Мета дослідження: виявлення переважаючого обсягу пам’яті за допомогою різних типів пред’явлення словесного матеріалу.
Матеріали та обладнання: чотири набори слів, які виражають конкретні поняття, один з наборів, виконаний на окремих картках, чотири невеликих аркуші паперу для записів, ручка, секундомір.
Процедура досліду.
Переважаючий тип пам’яті встановлюють шляхом пред’явлення слів кількома способами. Дослідження складається з чотирьох серій. У першій серії зачитують слова для запам’ятовування (слухове сприймання). У другій показують слова для зорового сприймання, причому кожне слово має бути чітко написане на окремій картці. У третій серії використовують моторно-слухову форму подання слів і в четвертій – комбіновану, яка поєднує в собі слухове, зорове та моторне сприймання матеріалу.
Щоб не було перевантаження під час визначення типу пам’яті, для кожної серії досить підготувати ряд із 10 слів.
Знайомство з прийомами мнемотехніки.
Мнемотехнічне запам’ятовування – це запам’ятовування зорових образів, а не слів.
«Римська кімната»
Розмістіть окремі частини інформації в добре відомих вам точках (місцях) простору (наприклад, вашої кімнати). Щоб запам’ятати слово, необхідно створити його зоровий образ, виконавши наступні операції:
побачити;
збільшити у розмірі;
привести у рух;
увімкнути інші органи почуттів (смак, нюх, дотик);
пам’ятати про принцип першої асоціації (перша асоціація найсильніша і не варто її змінювати);
пам’ятати про емоційні фактори.
Метод ланцюгових асоціацій.
Уявіть собі цуценя. «Собака» - це перше слово, яке потрібно запам’ятати. А тепер уявіть собі цуценя, яке бігає за метеликом. Спостерігайте у уяві, як літає метелик плавно сідає на квіти картоплі. А тепер намагайтесь створити зв'язок між картоплею і днем народженням і т.п.
У результаті, утворюється ланцюг асоціацій. Кожне з ваших уявлень повинно бути унікальним, смішним, неймовірним, навіть парадоксальним. Активізуйте емоції, насичуйте фарбами свої асоціації, приводьте у рух свої образи.
Підсумки (5 хв.)
Наприкінці заняття педагог пропонує учням пригадати, що було на заняття й відповісти на запитання:
Що нового і цікавого для вас було сьогодні?

Заняття 6
Тема. Розвиток чуттєво-образної і довгострокової пам’яті. Удосконалення короткочасної наочно-образної пам’яті.
Привітання. Теорія (5 хв.) Види пам’яті
Педагог вітає учасників і повідомляє про початок заняття.
Види пам’яті.
Вправа «Хто вгадає?» (10 хв.)
Мета: розвиток пам’яті.
Учня просять по пам’яті описати який –небудь із предметів, що є в кімнаті так, щоб партнери відгадали. При чому не можна дивитися на цей предмет і називати його. Треба стежити за тим, щоб називалися суттєві ознаки, інші учасники мають право ставити навідні запитання, але однак треба дати ведучому можливість докладно описати предмет.
Вправа «Де я?» (10 хв.)
Мета: розвиток пам’яті.
Педагог пропонує всім учням заплющити очі й ставить кожному з них по черзі запитання, що стосується перебування тут і зараз.
Учасник, якому було поставлено запитання, відповідає на нього вголос. Інші учасники, кожен подумки, відзначають неточності відповіді. Пізніше, у процесі обговорення вправи в усіх буде можливість висловитися.
Запитання можуть бути приблизно такими:
Скільки учнів знаходиться в цій кімнаті?
Скільки вікон у цій кімнаті?
Скільки ламп у цій кімнаті?
Яка дверна ручка на вхідних дверцях? (Описати)
Якого кольору шпалери?
У що одягнений сусід ліворуч?
Яке взуття в сусіда праворуч?
Запитання можуть стосуватися особливостей кімнати, предметів, що розташовані в кімнаті, учасників, їхнього одягу та ін.
Рекомендації. Під час обговорення ведучий ще раз по черзі зачитує поставлені раніше запитання, даючи кожному учаснику можливість доповнити свою відповідь і усунути неточності.
Вправа «Малюємо картину» (10 хв.)
Мета: розвиток пам’яті.
Умови гри: перший учасник називає який-небудь іменник, наприклад сквер. Другий повторює слово сквер і продовжує малювати картину, називає слово, наприклад дерево. Третій повторює два попередніх слова і називає своє, котре дозволяє довше малювати картину.
Хто не зможе відновити в пам’яті всі названі до нього деталі картини, вибуває.
Підсумки (5 хв.)
Наприкінці заняття педагог пропонує учням пригадати, що було на заняття й відповісти на запитання:
Що нового і цікавого для вас було сьогодні?

Заняття 7
Тема. Удосконалення асоціативної пам’яті.
Привітання. Теорія (5 хв.) Асоціативна пам'ять. Секрети
Педагог вітає учасників і повідомляє про початок заняття.
Вправа «Бабуся укладає у валізу» (10 хв.)
Мета: розвиток пам’яті.
Умови гри: перший учасник розпочинає розповідь: «Бабуся укладає у валізу гребінець і капці» тощо. Гра триває доти, доки ряд не стає таким довгим, що його вже не можна відтворити.
Хто не зможе відновити в пам’яті всі названі до нього предмети, вибуває.

Вправа «Обличчя і люди» (10 хв.)
Мета: удосконалення асоціативної пам’яті.
Ведучий готує кілька фотографій з обличчями людей та іменами й прізвищами (їх можна вирізати з газет, журналів).
Учням на запам’ятовування дається півхвилини. Після цього ті самі фотографії, але в іншому порядку, знову пропонуються школярам, і вони повинні впізнати їх (назвати прізвище та ім’я).
Вправа «Слова» (10 хв.)
Мета: розвиток пам’яті.
Ця вправа допоможе згадати якнайбільше слів – назв предметів, що відносяться до однієї групи. Учасники сидять у колі.
Умови гри: ведучий називає тему, на яку гравці повинні підбирати іменники. Причому перший називає слово, другий повторює назване слово і приводить своє і т.д. Наприклад, тема «Фрукти». Перший називає яблуко. Другий повторює яблуко і називає апельсин. Третій учасник повторює яблуко й апельсин і називає груша і т.д. Той з підлітків, хто забуде названі для нього слова чи не назве своє, вибуває з гри. Перемагає той, хто залишиться останнім.
Підсумки (5 хв.)
Наприкінці заняття педагог пропонує учням пригадати, що було на заняття й відповісти на запитання:
Що нового і цікавого для вас було сьогодні?

Заняття 8
Тема. Розвиток оперативної пам’яті.
Привітання. Теорія (5 хв.)
Педагог вітає учасників і повідомляє про початок заняття.
Ведучий. Сьогодні ми з вами познайомимось з сімома законами пам’яті. Як сказав академік В.А. Обручев: «Розумові здібності і пам'ять ростуть, як мускули при тренуванні», а тому будемо продовжувати пам'ять тренувати. Отже, «Сім законів пам’яті»:
Думайте. Г. Ліхтенберг казав, що люди мало запам’ятовують із прочитаного тому, що дуже мало думають самі. Тому намагайтесь знайти сенс. Не треба затискати руками вуха, впиватися очима в текст т повторювати про себе рядок за рядком. Ці титанічні зусилля не враховують, тому що важливий не процес, а результат. Останній буде набагато краще, якщо ви намагатиметесь знайти в тексті головну думку, виділити її аргументацію, відмітити перехід до наступної – тобто попрацюйте у книзі олівцем, зробити конспект.
Цікавтеся. Якщо мова йде не про дозвільне читання, для того щоб скоротити час у дорозі, значить, прочитане вам для чогось потрібне. Не забувайте про цю мету, адже ваші старання – заради неї. Оцініть, що дасть вам отримана інформація. Якщо користь дійсно очікується, то читати стане цікавіше. Якщо ж ні, то поміркуйте над словами англійського філософа Б. Стюарда: «Не читайте нічого, що не бажаєш запам’ятати, та не запам’ятовуй нічого, що не будеш застосовувати».
Інакше кажучи: щоб їжа була в користь, їси з апетитом. Ця гастрономічна аналогія приводить до наступного закону.
Їжте слона частинами. Завтра іспити, але ви налаштовані рішуче, тому що попереду цілий день та ще ніч. Ми визнаємо ваші здібності та готові припустити, що до ранку ви подолаєте підручник та навіть будете пам’ятати його зміст до обіду – рівно стільки, щоб встигнути відповісти на декілька запитань екзаменатора. Але майте на увазі, що до книги рекордів Гінесса та міцних знань ведуть різні шляхи. Тому матеріал краще вчити частинами, з переривами та не поспішаючи.
По декілька слів у день – за рік можна вивчити іншомовний словник.
Будьте готові. Всі знають, як не хочеться змінювати плани, якщо налаштований на інше. Певного настрою на роботу потребує і книга. Адже все нове укладається на вже готові полички, міцніше тримається завдяки зв’язкам з попередньою інформацією.
Не стоптуйте сліди. Давно помічено, що найкращий засіб забути тільки-но вивчене – спробувати тут же запам’ятати дещо схоже. Тому не вчить фізику після математики, історію – після літератури.
Озирніться навколо. Якщо уявити собі обстановку, в якій відбувалася подія, ви зможете пригадати і її.
Вчіть від «А» до «Я». Вся інформація повинна сприйматись як єдине ціле. Вчіть все одразу, а не частинами. Для цього почніть пригадати спочатку.
Вправа «Повтори навпаки» (10 хв.)
Мета: розвиток оперативної пам’яті.
Ведучий зачитує слова, що складаються з 1-3-х складів. Учні повторюють, вимовляючи слова навпаки. Наприклад: сон – нос, раб – бар, село – олес і т. ін.
Вправа «Міста» (10 хв.)
Мета: розвиток оперативної пам’яті.
Умови гри: ведучий називає яке-небудь місто, наприклад Москва. Перший з учасників повинний згадати назву міста на букву А. Наприклад, він називає Армавір Наступний повинний згадати назву міста на Р і т.д. Якщо хтось із гравців назвав слово, що закінчується буквою, з якої не починається назва ніякого міста чи не може згадати назву, він вибуває з гри. Виграє той, хто залишається останнім.
Вправа «Розвідник» (10 хв.)
Мета: розвиток оперативної та механічної пам’яті.
З групи гравців обирається – «розвідник». За сигналом «Завмерли» група непорушно завмирає. Уважно вивчивши пози і зовнішній вигляд учасників, «розвідник» виходить з кімнати. У цей час інші гравці роблять кілька змін – у позі, одязі, обстановці. Після того як змін будуть завершені, «розвідник» повертається. Його завдання – назвати всі зміни.
Підсумки (5 хв.)
Наприкінці заняття педагог пропонує учням пригадати, що було на заняття й відповісти на запитання:
Що нового і цікавого для вас було сьогодні?

Заняття 9
Тема. Розвиток відтворювальної уяви. Розвиток просторової уяви.
Привітання. Теорія (5 хв.) уява
Педагог вітає учасників і повідомляє про початок заняття.
Вправа «ТАК і НІ не говори» (10 хв.)
Вправа дуже подібна до вправи «Заборонене слово». Ведучий ставить запитання, а учні відповідають. Відповіді можуть бути різними, лише не можна вимовлятися заборонені слова «так» і «ні». Попередьте учнів, що потрібно бути надзвичайно уважними, оскільки ви намагатиметесь його спіймати на цих словах. Після того можна ставити запитання, наприклад: «Ти спиш у ванні?», «Сніг білий?», «Ти вмієш літати?», «Ти був на Місяці?», «Ти любиш солодощі?», «Ти вмієш ремонтувати холодильник?» і т.п. Учні повинні знайти таку форму відповіді, щоб дотриматися правила гри. Помилкою вважається, якщо названі заборонені слова або на запитання немає відповіді.

Вправа «Проблемна ситуація» (10 хв.)
Мета: розвиток відтворювальної увага.
Ведучий: «Скажіть, будь ласка, хто з вас був у зоопарку? Яких тварин ви там бачили? Як ви думаєте, що почувають тварини сидячи в клітках, коли люди розглядають їх? А тепер давайте пофантазуємо, що могли б сказати тварини, якби вміли говорити. Давайте розіграємо сценку. Один з вас буде грати роль тварини, а інші – роль відвідувачів зоопарку. Цікаво, який діалог міг би між вами відбутися?»
Також можна запропонувати учасникам уявити себе неживими предметами. Наприклад, волосина на голові, мізинець на руці, книжкою на полиці і т. ін.
Вправа «Просторова уява» (10 хв.)
Мета: розвиток просторової уваги.
Задача 1. Уяви собі рівносторонній трикутник, кожна сторона якого дорівнює 6 метрів. Продовж подумки основу трикутника ліворуч на 6 метрів і паралельно йому через вершину трикутника проведи ліворуч такий самий відрізок. З’єднай кінці паралельних ліній прямою. Яка вийде фігура?
Відповідь: трапеція.
Задача 2. Уяви, що від крапки А людина зробила на південь 10 кроків, потім повернула на схід і також зробила 10 кроків, потім повернула на захід пройшла стільки ж, нарешті, зробила 10 кроків на північ. Яка фігура вийшла?
Відповідь: квадрат.
Задача3. Уяви окружність. Постав в центрі окружності крапку, на рівній відстані від неї (в середині окружності) проведи дві горизонтальні лінії, а потім дві вертикальні лінії, на скільки частин поділена окружність. Яка фігур знаходиться в центрі?
Відповідь: на 9 частин, квадрат.
Підсумки (5 хв.)
Наприкінці заняття педагог пропонує учням пригадати, що було на заняття й відповісти на запитання:
Що нового і цікавого для вас було сьогодні?

Заняття 10
Тема. Розвиток творчої уяви.
Привітання. Теорія (5 хв.) Творча уява
Педагог вітає учасників і повідомляє про початок заняття.
Вправа «Фантазери» (5 хв.)
Мета: розвиток творчої уяви.
На дошці намальовано незакінчені малюнки. Учням пропонується подивитися на малюнки і запропонувати найоригінальнішу відповідь на запитання: що намальовано на дошці?
Тест-гра на уяву (15 хв.)
Мета: розвиток творчої уяви і визначення рівня її розвитку.
Інструкція: Вам пропонується виконати захоплюючі завдання. Всі вони вимагають від вас уявлення і фантазії. При виконанні кожного завдання намагайтеся придумати щось нове і надзвичайне, й добре б таке, до чого далеко не кожен додумається.
Перед вами 10 незакінчених фігур. Якщо до них додати додаткові лінії або штрихи, у вас вийдуть цікаві предмети або навіть сюжетні картинки. Придумайте назву для вашого малюнка і запишіть її під малюнком.
Час виконання завдання обмежене – усього 15 хвилин. Тому працюйте швидко.
Вправа «Гарячий сніг» (10 хв.)
Мета: розвиток творчої уяви.
Учасникам пропонується уявити собі декілька предметів або об’єктів, які мають такі якості, що на звичайному рівні уявляються несумісними з ними. Наприклад, це можуть бути наступні об’єкти:
гарячий сніг;
чорне світло;
маленький велетень;
стара дитина.
Учасники описують, що це можуть бути за об’єкти, при яких умовах можлива їх поява, яким ще не звичайними якостями володіє кожен з них, а також малюють ці об’єкти.
Підсумки (5 хв.)
Наприкінці заняття педагог пропонує учням пригадати, що було на заняття й відповісти на запитання:
Що нового і цікавого для вас було сьогодні?

Заняття 11
Тема. Розвиток творчої уяви.
Привітання. Правила. (5 хв.)
Педагог вітає учасників і повідомляє про початок заняття.
Вправа «Кросенс» (10 хв.)
Мета: розвиток творчої уяви.
Кросен – інтелектуальна гра, в якій учасникам дається декілька слів або зображень (зазвичай 6 або 9, розміщених у таблиці 3х2 або 3х3 відповідно) і треба зрозуміти, як можна об’єднати будь-які два з’єднання.
Наприклад, для роботи можна запропонувати такий набір:
Годинник
Щотижневик
Ком пакт-диск

Собака
Ролики
Гітара

Вправа виконується у мікрогрупах по 2-3 людини або індивідуально, час роботи 10-12 хв. Потім учасники обговорюють власні рішення.

Вправа «Що робить літера» (10 хв.)
Мета: розвиток творчої уяви.
Учасникам пропонується вибрати будь-яку літеру, яка часто зустрічається у мові (наприклад, Б, К, М, П, Р, С,Т) і зобразити її у вигляді людини. Після цього вони вигадують як найбільше дієслів, які починаються з даної літери і малюють їх (у вигляді літери). Вправа виконується індивідуально, на листках формату А3, час роботи 8-10 хв. Потім проводиться виставка отриманих малюнків.

Вправа «Газетна казка» (10 хв.)
Мета: розвиток здатності творчо створювати цілісні комбінації з окремих розрізнених елементів.
Кожному учасникові дають по три газети і ножиці. Визначають час. Необхідно із газетних заголовків скласти розповідь (заголовки вирізаються ножицями).
Підсумки (5 хв.)
Наприкінці заняття педагог пропонує учням пригадати, що було на заняття й відповісти на запитання:
Що нового і цікавого для вас було сьогодні?

Заняття 12
Тема. Підвищення рівня поінформованості. Розвиток креативності.
Привітання. Теорія (5 хв.)
Педагог вітає учасників і повідомляє про початок заняття.
Мислення – це вищий процес пізнавальної діяльності індивіда, що характеризується узагальненим та опосередкованим відображенням дійсності. Воно відображає реальність не тільки у вигляді окремих предметів, явищ та їх властивостей, а й визначає зв’язки між ними, які людиною безпосередньо не сприймаються.
Мислення як окремий психічний процес не існує, воно безпосередньо присутнє у всіх інших пізнавальних процесах: сприйнятті, увазі, уяві, мовленні, пам’яті. Сутінь участі мислення в цих процесах визначає їх рівень розвитку.
Виділяють такі види мислення:
словесно-логічне;
наочно-образне;
наочно-дієве.

Розрізняють також:
теоретичне і практичне, аналітичне та інтуїтивне;
реалістичне та аутистичне;
продуктивне та репродуктивне;
довільне й мимовільне мислення.
Виділяють такі основні операції мислення: АНАЛІЗ, СИНТЕЗ, ПОРІВНЯННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ, КОНКРЕТИЗАЦІЯ ТА АБСТРАГУВАННЯ.

Вправа «Гулівер» (10 хв.)
Мета: розвиток творчої уяви та креативності.
Ведучий: «Уявіть себе на місці Гулівера, який потрапив у країну ліліпутів (там його зріст приблизно як триповерховий будинок) і у країну велетнів (там його зріст приблизно з олівець). Висуньте як найбільше ідей про те, які предмети ви змогли б використовувати в кожній з цих країн у якості:
капелюха;
будинку;
ліжка;
постільної білизни;
автомобіля;
домашньої тварини;
щотижневика»
Вправа виконується індивідуально, час виконання 10 хвилин. Потім учасники озвучують свої варіанти, а ведучий їх записує.

Вправа «А що посередині?» (10 хв.)
Мета: розвиток творчої уяви та креативного мислення.
Учасникам зачитуються два логічно не пов’язаних між собою речення, в кожному з яких описується якась подія. Наприклад, можна запропонувати такі варіанти.
На дерево сів горобець. Студент не зміг скласти екзамен з психології.
В магазин привезли неякісну ковбасу. Бабуся взяла газету і з нею у руках пішла кудись.
Хуліган розбив вікно. Менеджера з продажу підвищили у посаді до директора магазина.
Завдання учасників – придумати «проміжну ситуацію»: то, що могло відбутися між цими ситуаціями, так щоб перша з них стала причиною другої. Вправа може виконуватись в мікрогрупах по 2-3 людини або індивідуально. Час роботи: 3-5 хв. на ситуацію.

Вправа «Письмена-малюнки» (10 хв.)
Мета: розвиток творчої уяви та креативного мислення.
Учасникам пропонується написати декілька слів таким чином, щоб це написання зовнішньо нагадувало те, що означають слова. Наприклад, можна запропонувати такий набір слів:
змія;
голка;
хмарка;
хвиля
на цю роботу відводиться 6-8 хв., потім організовується виставка, учасники обирають найкращі малюнки і нагороджують аплодисментами їх авторів.
Підсумки (5 хв.)
Наприкінці заняття педагог пропонує учням пригадати, що було на заняття й відповісти на запитання:
Що нового і цікавого для вас було сьогодні?

Заняття 13
Тема. Розвиток аналітико-синтетичних функцій мислення. Розвиток уміння узагальнювати чи синтезувати різні поняття.
Привітання. Правила (5 хв.)
Педагог вітає учасників і повідомляє про початок заняття.
Запитання на кмітливість (10 хв.)
Мета: розвиток логічного мислення.
Запитання можна ставити учням, об’єднаним у команди. А можна запитання ставити індивідуально.
Професор лягає спати о 8-й годині вечора, а будильник заводить на 9-у годину ранку. Скільки спатиме професор? (1 годину.)
Чи є 7 листопада в Австралії? (Так.)
У фермера було 10 овець. Всі, крім 9, померли. Скільки залишилося овець? (Дев’ять.)
Ви пілот літака, що летить із Гавани до Москви із двома посадками в Алжирі. Скільки років пілотові? (Стільки ж, скільки й вам.)
Звичайно місяць закінчується 30-м або 31-м числом. У якому місяці є 28? (В усіх.)
Ви заходите у малознайому кімнату, що затемнена. У ній є дві лампи: газова і бензинова. Що ви запалите в першу чергу? (Сірник.)
Батько з сином потрапили в катастрофу. Батько помер у госпіталі. До сина в палату заходить хірург і говорить, показуючи на нього: «Ти мій син». Чи можуть ці слова бути правдою? (Так, якщо хірург – мати хлопчика.)
На руках 10 пальців. Скільки пальців на 10 руках? (50)
Скільки цифр «9» у ряді чисел від 1 до 100? (20)
Самотній нічний сторож помер удень. Чи дадуть йому пенсію? (Ні, він помер.)

Вправа «Анаграми» (10 хв.)
Мета: розвиток аналітико-синтетичних процесів мислення.
З кожної пари наведених слів шляхом перестановки літер потрібно скласти назву великого міста. Всі літери повинні бути використані.
Мак + сад
Жар + пи
Кіно + рак
Дно + рог
Дума + танк
Лані + бос
Берн + іл..
Зал + гог
Сом + кВа
Слава + и + брат
Пар + га
Ніл + лат

Відповіді: Дамаск, Париж, Конакрі, Грондо, Катманду, Лісабон, Берлін, Глвзго, Москва, Братислава, Прага, Таллінн.
З наведених слів шляхом перестановки літер потрібно скласти назву тварини, птаха або рослини. Всі літери повинні бути обов’язково використані.
араб + розум
фа + жир
липа + нота
бак + бум
перо + лад
сорт + альба
ар + пек
дно + рок
до + кролик
тук + кас
кріп + ука
фа + гном + іл.
мал. + піка
ум + па
пір + ат
іл. + лія

Відповіді: марабу, жираф, антилопа, бамбук, леопард, альбатрос, пекар, кондор, крокодил, кактус, куріпка, фламінго, пума, тапір лілія.

Вправа «Ознаки» (10 хв.)
Мета: розвиток мислення.
Група об’єднується в кілька команд. Ведучий називає дві ознаки. наприклад, інструмент з кільцем. Завдання кожної команди – придумати якнайбільше предметів, що одночасно мають ці ознаки. Після закінчення кожна група зачитує свої версії.
Підсумки (5 хв.)
Наприкінці заняття педагог пропонує учням пригадати, що було на заняття й відповісти на запитання:
Що нового і цікавого для вас було сьогодні?

Заняття 14
Тема. Удосконалення операцій порівняння понять за рівнем відмінності. Розвиток уміння встановлювати аналогії.
Привітання. Правила. (5 хв.)
Педагог вітає учасників і повідомляє про початок заняття.

Вправа «Пошук загального» (5 хв.)
Мета: удосконалення операцій порівняння понять за рівнем відмінності.
Учасникам даються два випадково обрані слова. Необхідно назвати для них як можна більше загальних ознак.
Тарілка, човен.
Дерево, будинок.
Сонце, сорочка.

Вправа «Виключення зайвого» (5 хв.)
Мета: удосконалення операцій порівняння понять за рівнем відмінності.
На вибір ведучого пропонуються три слова, обрані випадково. необхідно залишити два слова, для яких можна виділити загальну ознаку. Зайве слово треба виключити. Варто знайти як найбільше варіантів виключення «зайвого» слова.
Собака, помідор, сонці.
Вода, вітер, скло.
Стілець, пеньок, квартира.

Вправа «Пошук аналогій» (10 хв.)
Мета: розвиток уміння встановлювати аналогії.
Ведучий називає будь-який предмет. Учням необхідно знайти якнайбільше предметів, схожих з ним по різним ознакам (зовнішнім і суттєвим). Можна систематизувати ознаки на основі загального використання; матеріалу, з якого виготовлені предмети; віднесення предметів до одного класу і т. ін.
Гвинтокрил.
Земля.
Кавун.
Наприклад, «лялька» - брязкальце, ведмедик (іграшки); «лялька» - чашка, тарілка (фарфор); «лялька» - телефон, футляр (пластмаса).

Вправа «Пошук протилежних предметів» (5 хв.)
Мета: удосконалення операцій порівняння понять за рівнем відмінності.
Учасникам пропонується слово, яка означає певний предмет. необхідно назвати якнайбільше предметів, протилежних першому – по значенню, зовнішньому вигляду, суттєвим ознакам, матеріалу, з якого виготовлений предмет. Відповіді повинні бути обов’язково доповнені обґрунтуванням і аргументацією. Наприклад, до слова «людина» підбираються слова:
«тварина» (протилежне по рівню інтелектуального розвитку); «камінь» (протилежне по критерію «живої-неживої» природи), «дитина» (протилежне по статі) і т. ін. Обґрунтування може бути більш розгорнутим, наприклад, зв’язка протилежностей «людина» - «тварина» можна обґрунтувати також наступним чином: «Людина говорить, використовуючи мову, а тварина – ні»; «Людина починає досліджувати космос, а тварина тісно пов’язана з землею» і т. ін.
Будинок.
Дерево.
Країна.

Вправа «Пошук предметів по заданим ознакам» (5 хв.)
Мета: удосконалення операцій порівняння понять за рівнем подібності.
Учасникам задається певна ознака, наприклад, яка вказує на зовнішню форму предмета (круглий, прозорий), призначення предметів (транспорт, підсилання звуку), рух який реалізується (піднімати вагу, зачиняти щось) і т. ін. необхідно підібрати якнайбільше предметів, які мають задані ознаки.
Наприклад. Ознака призначення предметів: «інструменти для фізичної праці» - молоток, сокира, лопата та ін.
Підсумки (5 хв.)
Наприкінці заняття педагог пропонує учням пригадати, що було на заняття й відповісти на запитання:
Що нового і цікавого для вас було сьогодні?

Заняття 15
Тема. Вправи на розвиток логічного мислення.
Привітання. Правила. (5 хв.) Логічне мислення
Педагог вітає учасників і повідомляє про початок заняття.
Запитання на кмітливість (10 хв.)
Мета: розвиток логічного мислення.
У 12-поверховому будинку є ліфт. На першому поверсі живе всього двоє чоловік, від поверху до поверху кількість мешканців збільшується вдвічі. Яка кнопка в ліфті цього будинку натискається частіше інших. (Кнопка «1»).
Дах одного будинку не симетричний: один скат її становить за горизонталлю кут 60°, а інший – кут 70°. Припустимо, що півень відкладає яйце на гребінь даху. У яку сторону впаде яйце – убік більш пологого чи крутого ската? (Півень яйця не відкладають.)
Один оберт навколо Землі супутник робить за 1 годину 40 хвилин, а інший – за 100 хвилин. Як це може бути? (1 година 40 хвилин = 100 хвилинам.)
Назвіть п’ять днів, не називаючи чисел (наприклад, 1, 2, 3 ..), і назв днів (наприклад, понеділок, вівторок, середа ). (Позавчора, учора, сьогодні, завтра,післязавтра).
У трьох трактористів є брат Сергій, а в Сергія братів немає. Чи може таке бути? (Так, якщо трактористи – жінки, або йдеться про різних Сергіїв).
Розділіть 30 на Ѕ, додайте 10. Скільки вийшло? (70)
Якщо о 12-й годині йде дощ, то чи можна очікувати, що через 72 години буде сонячна погода? (ні, через 72 години буде знову північ.)
Як відомо, всі справжні російські жіночі імена закінчуються або на «а», або на «я»: Ганна, Марія, Ольга і т. д. Однак є одне-єдине жіноче ім’я, яке не закінчується ні на «а», ні на «я». (Любов).
Коли чорній кішці найкраще пробратися до будинку? (Коли відкриті вхідні двері.)
Палицю потрібно розпилити на 12 частин. Скільки буде потрібно розпилів? (11)

Вправа «Відряджений» (5 хв.)
Мета: розвиток логічного мислення та удосконалення вміння працювати у групі та приймати спільні рішення.
Завдання-головоломка. Чоловік приїхав у відрядження до іншого міста й оселився в готелі. Утомлений після важкого дня, він повечеряв і ліг спати. Посеред ночі він раптово вмикає світло, встає з ліжка, розшукує телефонну книгу і, знайшовши в ній якийсь номер, набирає його. Однак, дочекавшись, коли на іншому кінці дроту піднімуть слухавку, він відразу кладе свою і, задоволений, лягає спати.
Кому й чому він телефонував?
(Відповідь. Телефонував сусідові, який хропів за стінкою.)
Рекомендація. Вправа призначена для пошуку спільного рішення. Краще виконувати в групах до 5-ти учнів. Ведучий описує ситуацію і пропонує учасникам спільно знайти рішення. При цьому учасники групи можуть пропонувати свої варіанти рішення у довільній формі й ставити запитання ведучому, на які він може відповідати лише «так» або «ні».

Вправа «Людина і натовп» (5 хв.)
Мета: розвиток логічного мислення.
Завдання-головоломка. Негожий осінній день. Йде невеликий дощ. Біля воріт стоїть чоловік. На зустріч біжить юрба людей. Раптом чоловік падає. Що за юрба людей бігла на зустріч? Чому чоловік упав?
(Відповідь. Гра у футбол. Юрба, що біжить на зустріч, - футболісти. Чоловік, що упав – воротар.)

Вправа «Як поділити яблука?» (10 хв.)
Мета: розвиток логічного мислення.
Завдання-головоломка. До Мишка прийшло п’ятеро товаришів. І батько Мишка захотів почастувати всіх шістьох хлопчиків яблуками. Але яблук виявилось лише п’ять штук. Як вчинити? Скривдити нікого не хочеться: потрібно пригостити всіх. Доведеться, звичайно, яблука розрізати. Але розрізати їх на дрібні шматочки не годиться; батько не хотів жодне яблуко різати більш ніж на три частини. І вийшла задача: поділити п’ять яблук нарівно між шістьома хлопцями так, щоб жодне яблуко не різати більш ніж на три частини.
Як батько Мишка впорався з цим завданням?
(Відповідь. Яблука було розподілено так: три яблука було розрізано навпіл; вийшло шість половинок, які й роздали хлопцям. Інші два яблука розрізали на три рівні частки, вийшло 6/3 частинок, які теж роздали хлопцям. Отже, кожному хлопчикові дали по одній половині й по одній третині яблука, тобто всі хлопці одержали нарівно. Як видно, жодне яблуко не було розділено більш ніж на три рівні частини.)
Підсумки (5 хв.)
Наприкінці заняття педагог пропонує учням пригадати, що було на заняття й відповісти на запитання:
Що нового і цікавого для вас було сьогодні?

Заняття 16
Тема. Опанування сутності понять. Комплекс інтелектуальних ігор для розвитку мислення (за методикою Є. Заїки).
Привітання. Теорія (5 хв.) Ігри
Педагог вітає учасників і повідомляє про початок заняття.
Вправа «Словесна перестрілка» (10 хв.)
Мета: розвиток логічного мислення.
Учням пропонується назвати множину наступних слів:
Стегно
Житель
Рука

Барило
Цапеня
Узбек

Цебро
Аматор
Учитель

Грек
Метро
Людина

Дуга
Борошно
Курча

Потім – їх множину – в однину:
Вівці
Кінці
Поні

Збруя
Горіхи
Успіхи

Коні
Співаки
Щипці

Із чоловічого роду у жіночій рід:
Купець
Кравець

Кухар
Молодець

З жіночого роду у чоловічий:
Коза
Оса

Левиця
Читачка

Із прикметника в іменник:
Червоний
Мерзлий

Новий
Повний

Сосновий
Чорний

Суворий
Ясний

З дієслова в іменник:
Впливати
Сіяти

Гуляти
Спати

Знати
Палити

Молотити
Хвалити


Вправи за методикою Є. Заїки (20 хв.)
«Складання речень»
Мета: розвивати здібність швидко встановлювати логічні зв’язки між звичайними предметами.
Вибирають навмання три слова, не пов’язані за змістом (наприклад, «озеро», «олівець», «ведмідь»). Необхідно скласти якомога більше речень, включивши всі три слова (відмінок можна змінювати). Наприклад: «Ведмідь кинув у озеро олівець», «Хлопчик намалював олівцем ведмедя, що купався у озері».
«Пошук спільного
Мета: розвиток здібності знаходити спільні ознаки, розвиток здібності узагальнення.
Навмання вибираються два іменники, які логічно не пов’язані (наприклад, «тарілка», «човен»). Необхідно знайти якомога більше спільних ознак для цих предметів (для даного прикладу, «вироби людини», «мають глибину» тощо). Перемагає той, у кого більший список та оригінальніші відповіді, а також виділені більш суттєві ознаки.
«Виділення зайвого слова»
Мета: розвиток здібності до порівняння, формування установки на альтернативність рішення.
Вибираються будь-які 3-5 слів (наприклад, «собака», «помідор», «сонце»). Необхідно знайти одне слово серед заданих, яке відрізняється від інших, об’єднаних якоюсь спільною ознакою («помідор» і «сонце» - круглі, «собака» - ні). Перемагає той, у кого більше варіантів відповідей.
«Пошук аналогів»
Мета: формування здібності класифікувати предмети та явища за їх ознаками.
Називається якийсь предмет чи явище (наприклад, «вертоліт»). необхідно підшукати якомога більше його аналогів, тобто інших предметів, схожих із заданим за різними суттєвими ознаками. Слід також систематизувати ці аналоги за групами відповідно до певної ознаки (наприклад, «птах», «метелик» - літають: «автобус», «поїзд» - транспортні засоби тощо).
Підсумки (5 хв.)
Наприкінці заняття педагог пропонує учням пригадати, що було на заняття й відповісти на запитання:
Що нового і цікавого для вас було сьогодні?

Заняття 17
Тема. Формування навичок планування своєї діяльності.
Привітання. Теорія (5 хв.)
Педагог вітає учасників і повідомляє про початок заняття.
«Как время наше быстротечно!
Так будь же мудр, о человек!
Не расточай его беспечно,
Не даром проживай свой век».
(Надпись на солнечных часах монастыря
Бойрон в долине Дунай)
Метою даного заняття є розвиток умінь учнів ефективної організації свого часу, організації учбової самопідготовки.
Недоведені до кінця справи, щоденні проблеми шкодять нашому фізичному і душевному здоров’ю набагато більше, ніж більшість з нас зізнаються собі у цьому. Що ж нам робити? Здорова порція самодисципліни і витрати деякого часу на планування. Володіння часом – основний момент методики роботи. Але володіння часом – це одночасно і суть будь-якого вдалого самоуправління (управління самим собою, своїми діями і поведінкою).
Час:
його мало;
не можливо купити;
не може бути накопичений і зберігатися про запас;
не може бути збільшений;
постійно тече, ні на мить не зупиняється;
кожна мить йде у минуле і не повертається.
Завдання. Закінчіть речення, спираючись на свої перші асоціації.
Час – це: ..
Економити час – це значить:

Принципи ефективного використання часу (10 хв.)
Оберіть для себе таку систему, яка буде краще відповідати Вашим вимогам, і дотримуйтесь її. Для цього не існує універсальних зразків. Успіх забезпечується дисципліною.
Розрізняйте ефективність і правильність дій, тобто виконання чогось правильного від виконання правильним чином. Дійте і ефективно, і правильно.
Розрізняйте термінові і складні справи. Навіть якщо щось термінове, це не значить, що воно важливе. Спробуйте таку роботу виконати якнайшвидше і забути про нього. Але важливим справам відводьте стільки уваги і часу, скільки вони заслуговують.
Розробіть план боротьби з «викрадачами» часу.
Регулярно контролюйте свої успіхи на цьому тлі.
Етапи ефективної організації часу:
правильне визначення цілей;
письмове планування;
уникнення факторів, що заважають;
визначення пріоритетів ;
реалізація складеного плану з урахуванням технік інтелектуальної роботи;
контроль і верифікація результатів.

Вправа «Секундомір» (10 хв.)
Мета: розвивати якість цінувати час.
Ведучий пропонує дітям відчути тривалість секунди. Рахує до тридцяти, щосекунди відзначаючи змахом руки. Потім пропонує кому-небудь із хлопців показати, як він вловив темп рахунку.
3-4 учням дають заздалегідь підготовлені паперові стрічки (вирізні смужки із газети довжиною в 80 сантиметрів і шириною в 3 см.). за командою учні починають скочувати паперові стрічки з одночасним відліком секунд (про себе). Їх треба згортати щільно. Ведучий стежить за правильністю відліку секунд.
Можна завдання провести й по-іншому: запропонувати учням визначити, коли, на їхню думку, пройде хвилина після слів ведучого: «Хвилина пішла».

Вправа «Я добре знаю і володію часом» (10 хв.)
Мета: удосконалювати вміння інтуїтивного відчуття часу.
а) Ведучий, дивлячись на годинник, дає сигнал і через 25 секунд – другий. Кожний повинен сказати, скільки часу, на його думку, пройшло між сигналами, а вчитель повідомляє, хто точніше визначив час. Щоразу, змінюючи проміжок між сигналами, учитель повторює це 5-6 разів.
б) Ведучий дає кожному учневі аркуш паперу, на якому написано, через скільки хвилин той повинен повернутися (від 3 до 10 хвилин). Учням не можна користуватися годинником. Всі школярі одночасно відходять від педагога і розходяться в різні боки. Після повернення віддають записку із своїм прізвищем, а вчитель відзначає на ній час їхнього приходу. Після цього оголошується, на скільки кожен учень виявився точним.
Підсумки (5 хв.)
Наприкінці заняття педагог пропонує учням пригадати, що було на заняття й відповісти на запитання:
Що нового і цікавого для вас було сьогодні?

Заняття 18
Тема. Підсумкове заняття
Привітання. Теорія (5 хв.)
Педагог вітає учасників і повідомляє про початок заняття.
Вправа «Плітка» (10 хв.)
Мета: показати механізми створення неефективної комунікації, виявити фактори, що впливають на створення інформації.


Хід вправи
Для проведення вправи педагог запрошує п’ять добровольців. Він пропонує їм вийти з кімнати й зачекати, запрошує ще одного добровольця, якому демонструє картинку (будь-яка картинка абстрактного змісту). Учаснику надається інструкція: «Уважно роздивися і запам’ятай зміст цієї картинки. Ти будеш розповідати про неї іншому».
Інші учасники мовчки спостерігають за виконанням завдання, запам'ятовують, а якщо є потреба, то і занотовують усі деталі передачі інформації, щоб бути готовими аналізувати після завершення.
Після цього по одному до аудиторії запрошуються добровольці. кожному з них педагог дає вказівку: «Уважно вислухай (називає ім’я попереднього учасника). Він (вона) розповість про зміст картинки, яку він (вона) бачив (ла). Тобі потрібно буде якнайточніше запам’ятати цю інформацію для того, щоб переповісти її наступному учаснику».
Після того, як учасник вислухав розповідь і ствердно відповів на запитання: «Ти готовий розповідати наступному?», оповідач сідає у коло, а педагог запрошує наступного учасника.
Останньому учаснику педагог дає вказівку: «Почуту інформацію ти маєш намалювати на плакаті» (малюнок може бути схематичним).
Запитання для обговорення:
що відбувалося з інформацією, яка передавалася учасниками?
що наприкінці відбулося з інформацією?
чи відчували ви відповідальність за достовірність інформації, яку передавали?
як ви гадаєте, чому інформація спотворилась?
що впливало на процес передачі інформації? Які фактори?
до чого може призвести така інформація у реальному житті? (плітки, конфлікти)


Вправа «Невербальні етюди» (20 хв.)
Мета: розвивати в учасників навички несловесної передачі інформації.
Хід вправи
Педагог об’єднує у4часниківа у чотири підгрупи, кожній з яких дає картку, на якій вказано тему. Протягом 10 хв. група має підготувати етюд (коротку сценку), яку потрібно буде без слів показати іншим учасникам групи.
Теми етюдів:
12 місяців;
справжня дружба;
контрольна робота;
розмова з батьками.
Кожна група презентує свої етюди.
Підсумки (5 хв.)
Наприкінці заняття педагог пропонує учням пригадати, що було на заняття й відповісти на запитання:
Що нового і цікавого для вас було сьогодні?
Література
Борба, Мишель. Нет плохому поведению: 38 моделей проблемного поведения ребенка и как с ними бороться.: Пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2006. – 320 с.: ил. – Парал. тит. англ.
Грецов А.Г. Тренинг креативности для старшеклассников и студентов. – СПб.: Питер, 2007. – 208 с.: ил.
Космогорова Л.С. Диагностика психологической культуры школьников: Практическое пособие для школьного психолога. – Издательство ВЛАДОС-ПРЕСС, 2002. – 360 с.: ил. – (Библиотека школьного психолога).
Осипова А.А. Общая психокорекция.: учебное пособие для студентов вузов. – М.: ТЦ Сфера, 2004. – 512 с.
Смирнова Т.П. Психологическая коррекция агрессивного поведения детей. Серия «Психологический практикум». – Ростов н/Д: «Феникс», 2003. – 160 с.
Практикум по психологическим играм с детьми и подростками / Азарова Т.В. Барчук О.И.; под общей ред. Битяновой М.Р. – СПб.: Питер, 2006. – 304 с.: ил. – (серия «Практикум по психологии»).










13PAGE 15


13PAGE 145015




15