Завдання з української мови для 7 класу

Завдання з української мови для 7 класу

Тема: Правопис відмінкових закінчень дієприкметників

1.Записати речення, підкреслити в них дієприкметники, виділити їх закінчення, пояснити написання.
Мокрі, стомлені, але радісно усміхнені, ми входимо в ліс, бредемо струмком і вражено зупиняємось прямо в розбурханій воді: напроти нас, за галявиною, веселка порозвішувала свої стрічки. (М. Стельмах.)

2. Провідміняти іменники із залежними прикметниками і дієприкметниками. Порівняти відмінкові закінчення залежних слів.
Міцний голос, міцніючий голос; фарбована стіна, пофарбована стіна; сухе листя, висохле листя.

3. Провідміняти дієприкметники. Виділити відмінкові закінчення.
Осяяний, наїжджений, усміхнений, прочитаний, закінчений, потерпілий, сяючий, зшитий.

4. Переписати, вставляючи пропущені закінчення. Дієприкметники підкреслити і визначити їх рід (в однині), число і відмінок.
1.Осяян.. сонцем, усміхн люди по вулицях Києва йдуть. (В. Сосюра.)
2. Пісня моя в невмираюч.. силі в моїм серці ясніє, живе. (І. Франко.) 3. Віз котився вузькою наїжджен.. дорогою. (М. Коцюбинський.) 4. Засліплююч.. струмінь рідкої сталі з важким шумом ринув у ківш. 5. Дорога зникла десь у горах за перевалом, до блиску викупан.. зливами, повит.. на верхах серпанками вогких розсіян.. хмар. (О. Гончар.)

Тема: Правопис голосних і приголосних у суфіксах дієприкметників

1.Виділити дієприкметникові суфікси і пояснити їх правопис.
1.Тепле повітря навкруги було напоєне пахощами степових квітів. 2. Ліворуч, удалині, сіріє могутня гора, облямована чагарниками. 3. Прнизливий вітер гнав сиві косяки дощу мимо освітлених вікон будинків, навскіс у вируючу темінь. 4. Гнаний вітром, вогонь наступав з недалекого узвишшя довжелезною лавою. (О. Гончар.) 5. Дороги наші мічені вершинами і втратами. Знамена наші січені рудими автоматами. (Б. Олійник.) 6. Але не встиг я ще й озирнутися гаразд, як по моїх напружених нервах ударила хвиля рідних, близьких мені звуків. (М. Коцюбинський)

2. Утворити від поданих дієслів пасивні дієприкметники, підкреслити приголосні, які чергуються. Пояснити їх правопис.
Узгодити, присвятити, розкласти, закрутити, скосити, зробити, зарядити, скрутити, виломити, спекти, заправити, приголубити, розпорошити, запросити, ознайомити.

3. Серед наведених слів знайти дієприкметники, скласти з ними речення і пояснити особливості правопису закінчень.
Ведучи, ведучі; голублячі, голублячи; палаючи, палаючі; ревучи, ревучі; лежачі, лежачи; дрімаючі, дрімаючи; згасаючі, згасаючи.

Тема: Н у дієприкметниках та НН у прикметниках дієприкметникового походження

1.Словниковий диктант.
Зігнаний, загоєний, збудований, скопійований, сформульований, замкнений, погашений, запряжений, виїжджений, засиджений, вигоєний, бажаний, несказаний, неоцінений, невблаганний, нездоланний, страшенний, нескінченний, занепокоєний, присвоєний.

2. Записати наведені дієприкметники та прикметники дієприкметникового походження. Пояснити вживання –н- та –нн-. Поставити наголос.
Прочитаний, оновлений, зроблений, насипаний, бездоганний, неоціненний, нездоланний, незліченний, неоцінений, нездоланий, незлічений, благословенний.

3. Перекласти українською мовою. Порівняти написання дієприкметників в українській та російській мовах.
1.Возраст спиленого дерева узнают по количеству кругов древесины. 2. У крыльца стояли оседланные кони. 3. Тяжело груженная лодка причалила к берегу. 4. Под деревьями валялись обломанные ветром сучья, черные, с содранной корой. 5. Недочитанная книга – не до конца пройденный путь.

Тема: Не з дієприкметниками

1.Списати речення, розкриваючи дужки.
1.Через усю Вербівку стеляться сукупні городи та левади, (не) огороджені тинами. (І. Нечуй-Левицький.) 2. Порожнє (не) оране поле облягло їх зусібіч сірим своїм мовчанням. 3. Узяв грудочку землі, розім’яв між пальцями, наче намагався вилущити з неї глибокий, ніким (не) знайдений смисл. (Є. Гуцало.)
4. Скрізь милували око рослини й хліборобські культури (не) розповсюджені в цій країні, а привезені з південних країв.

2. Пояснити правопис подібних за звучанням слів.
Не зібраний вчасно урожай, незібраний урожай; незлічені кілометри, незліченні кілометри; не вблагала ніким людина, невблаганна людина; не сказане вчасно слово, несказанне слово; нездійсненна мрія, нездійснена мрія; незрівнянне почуття, не зрівняне ні з чим почуття; непрощений кривдник, непрощенна зрада; нікому не відомий твір, невідомий твір.

3. Перекласти українською мовою і записати речення, розкриваючи дужки.
Тому, во что (не) вложен труд, и имени нет. Если книга (не) прочитана, знаний (не) прибавится. (Не) прочитанная книга – что (не) пройденный путь. Нерешительный человек – что (не) закаленный меч. Друг (не) испытанный – что орех (не) расколотый. (Нар. творчість.)

4. Вставити в словосполучення пояснюючі слова.
Зразок: Невивчений вірш – не вивчений учнем вірш.
Невивчений вірш; непосаджена тополя; невиконане завдання; непрочитані книжки; незачинені двері; невиправлені помилки.

Тема: Безособові дієслівні форми на –но, -то

1.Утворити від поданих дієприкметників безособові форми на –но, -то.
Зазначений, прикрашений, зібраний, прочитаний, перекладений, повідомлений, розказаний.

2. Переписати речення, підкреслити безособові дієслівні форми на –но, -то і пояснити їх творення.
1.Скільки складено пісень, легенд, переказів про рідну батьківську хату! 2. Їй присвячено багато найпоетичніших витворів. (В. Скуратівський.) 3. Виставу закінчено, завіса впала, світло в залі погашено. (Дмитерко.) 4. Станцію було терміново закрито. (З газети.)

3. Замінити в тексті дієприкметники безособовою дієслівною формою на –но,
-то. З якою метою вживаються безособові форми.
Добре працює авіамодельний гурток, відкритий при нашому Будинку творчості. Тут зібрані цікаві моделі літаків, нагромаджений цінний досвід їх виготовлення. Приміщення для занять прекрасно обладнане, для роботи гуртківців створені всі умови.

4. Перекласти українською мовою, передаючи вживані в російському тексті прикметники безособовими дієслівними формами на –но, -то.
Прибор изображает, рукопись написана, ответ получен, враг окружен, вопрос решен, порядок установлен, расписание изменено, кружок создан, уборка закончена, путь открыт.

5. Добрати до поданих слів антоніми.
Закрито, принесено, нагріто, відвезено, ввімкнуто, знайдено, освітлено, збільшено.

Тема: Розділові знаки в реченнях з дієприкметниковим зворотом

1.Переписати речення, виділяючи комами дієприкметникові звороти.
1.Ми сіли на східцях поштамту вдвох натомлені від розмов. (В. Коротич.)
2. Ми працю любимо повиту творчістю ясною. (М. Рильський.) 3. Човен ще не спущений лежить на згірку догори дном. (О. Гончар.) 4. Біля входу в парк порослому високою травою царювала тиша. (І. Нечуй –Левицький.)

2. Переписати. Замість крапок вставити дієприкметникові звороти, узгоджуючи дієприкметники з іменниками. Розставити коми.
1.За лісом починалося село (розкиданий в горах та глибоких ярах). 2. Доріжка тепер до половини заросла зеленим мохом (колись вимощений цеглою). 3. Раставиця знову ховається між двома високими вербовими стінами (неначе обсипаний зеленим пір'ям) . 4. Червоні та сині квітки дуже приставали до чорних брів (повишиваний на рукавах). (З творів І. Нечуя-Левицького.)

3. Переробити речення так, щоб утворився дієприкметниковий зворот.
1.Листя стало сходе на гору хрумкого печива, яке було посипане цукровою пудрою. 2. Скелі, що розкинулись купами понад берегом під кручами, далеко розсипаються в морі. 3. Усі побігли по широкій греблі, яку обсадили знизу вербами. 4. Через гілки берестів синіло море, блищала широка тераса над морем, яку заставили столами та стільцями. (З творів І. Нечуя –Левицького.)

4. Замінити дієприкметникові звороти реченнями, вживаючи займенник який або що.
1.Хліба, змиті дощем, яскраво зазеленіли. 2. Над Асканією пливе дух розквітлих персидських бузків, розпарених південним сонцем. 3. Відтепер щоранку гомонітиме оживаючий степ, пройнятий барханною музикою моторів. 4. Ліворуч, у долині, сіріє могутня гора, облямована чагарником. 5. Каміння, вкрите товстим прогнилим шаром листя, було м'яке, як подушка. (з творів
О. Гончара.)

Тема: Коми при дієприслівниковому звороті й одиничному

1.З поданих складносурядних речень утворити речення, ускладнені дієприслівниковим зворотом.
1.Ми ліземо з кручі в чорну холодну прірву, підпираємо одне одного плечима. 2. Моторошно гуде ліс, видзвонює крижаними кайданами, цокотять обмерзлими кігтями кури в сінях, висвистують крильми, злітають на сідало.
3. На тину півень горланить, розчепірив дзьоба ножицями. 4. Діти почали малювати, виводити кожен своє. 5. Сонце вгрівало дужче й дужче, висмоктувало з землі гарячу душну вологу. 6. Високо під білими хмарками плив шуліка, тримав в обіймах жовтий жмуток. 7. Над луками, залитими квітневою повінню, холонув вечір, занурив у мілкі прибрежки далеке полум’я хмар. (З творів Гр. Тютюнника.)

2. Утворити з поданими дієприслівниками дієприслівникові звороти і скласти з ними речення.
Прочитавши (що?), повернувшись (звідки?), пишучи (кому?), допомагаючи (кому?), наступаючи (на кого?), придивляючись (до кого? до чого?).

3. Прочитати речення у лівій колонці. До якого з них у кожній парі можна приєднати дієприслівниковий зворот, поданий справа? Чому тільки до одного? Скласти і записати речення з дієприслівниковими зворотами.
Сонце палило нещадно. працюючи в полі
Люди не помічали часу.

Туристи побачили прекрасну картину. піднявшись на гору
Перед туристами відкрилась прекрасна картина.

Була складена програма концерту. зустрічаючи свято
Школярі приготували концерт.

Тема: Правопис суфіксів дієприслівників

1.Від поданих дієслів утворити дієприслівники недоконаного й доконаного виду. Пояснити спосіб їх творення.
Говорять, пишуть, читають, кажуть, стрибають, володіють, сіють, лежать, сидять, слухають, думають, малюють, грають, співають, танцюють.

2. Виписати з поданого тексту у дві колонки дієприслівники: у першу – недоконаного виду, у другу – доконаного. Пояснити спосіб їх творення.
Дівчата рухалися міжряддями, повільно наближаючись до шляху. Там, де вони проходили, з соняшниками творилося щось дивовижне. Втрачаючи свій царський дрімотний спокій, вони зненацька оживали, золоте тарілля, здавалось, само розігнавшись, летіло стрімголов назустріч одне одному і, з’єднавшись на мить у поцілунку, знов розліталося врізнобіч, і вже знову вільно сміялося, пустотливо погойдуючись, сяючи розімлілим золотом до сонця.

3. Переписати, розкриваючи дужки. Від дієслів, що в дужках, утворити дієприслівники.
1.Все зраділо, (стрівати) день; і день зрадів, (розцвітати), ясний, теплий, погожий. (Панас Мирний.) 2. В туманах (загорнутись), далекі тополі в душі вигрівають мінорну гаму. (П. Тичина.) 3. З самого ранку, (виплутатись) із тендітних тенет туману, вигулькувало сонце. (Ю. Збанацький.) 4. Десь за ланами гомонів, (затихати), грім. (С. Васильченко.) 5. Степ, (струсити) з себе росу та (зігнати) непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим вогнем. (Панас Мирний.) 6. Хто перший пройшов по находженому степу, (прим'яти) молоду траву і (налякати) диких сайгаків? (Є. Гуцало.) 7. Нам вічно треба небом жити, по шию (бути) в планеті. (М. Вінграновський.) 8. Щастя – не знати спокою, в далі (йти) невідомі.

Тема: Не з дієприслівниками

1.Словниковий диктант.
Не питаючи, недописавши, не гаючи, не пізнавши, непокоячись, недооцінюючи, не вміючи, не знаючи, ненавидячи, не зловивши, не потроївши, не відкидаючи, не подолавши, не пам’ятаючи, не зупиняючись.

2. Назвати дієприслівники. Пояснити правопис не з дієприслівниками.
1.Не взявшись за сокиру, хати не зробиш. 2. Не піймавши, не кажи, що злодій. 3. Не поберігши тіла, й душу погубиш. 4. Не розмовившись з головою, до чогось іншого не важся. 5. Не спитавши броду, не лізь у воду. 6. Не терши, не м'явши, не їсти калача. (Нар. творчість.) 7. Неволячи простих людей, татари просувалися далі на південь. (Д. Яворницький.)

3. Списати прислів’я, розкриваючи дужки.
(Не) працюючи, ситий (не) будеш. (Не) сіявши, (не) пожнеш. (Не) нагнувшись, гриба (не) знайдеш. (Не) обмочившись, риби (не) спіймати. (Не) розбивши крашанки, (не) спечеш яєчні. (Не) вдержавшись за гриву, за хвіст (не) вдержишся. (не) спитавши броду, (не) лізь у воду. (Не) давши слова, кріпись, а давши, держись.

4. Замінюючи позицію слів, складіть речення. Поясніть правопис не з дієприслівниками та постановку розділових знаків при дієприслівниковому звороті.
Мову, рідну, не жалкуючи, вчи, сил та часу. Не лінуючись, слово, рідне, досліджуй. Культуру, загальну, борючись, ти, за культуру, мовлення, за свою, борешся.
(Не жалкуючи сил та часу, вчи рідну мову. Досліджуй рідне слово, не лінуючись. Борючись за культуру мовлення, ти борешся за свою загальну культуру).


15