Виступ для педагогічної ради розвиток пізнавальних інтересів на уроках англійської мови

Білозерська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №15
Добропільської міської ради
Донецької області
646892-115Розвиток
пізнавальних інтересів
на уроках англійської мови
та в позаурочний час
0Розвиток
пізнавальних інтересів
на уроках англійської мови
та в позаурочний час

Підготувала
вчитель англійської мови
Мілейко Олена Валеріївна
2014 рік
«Вивчити іноземну мову - означає стати вдвічі багатшим ”, писав О.І.Герцен. Здавна знання іноземних мов високо цінувалося в житті суспільства. Володіння кількома мовами розширює кругозір, підвищує ефективність інтелектуальної праці, збагачує духовний світ людини поглиблює знання рідної мови. Мова людини - складова її діяльності. Користуючись мовою як засобом пізнання і спілкування, людина говорить, слухає, пише. Дійсно, сказати, що людина оволоділа мовою, можна лише тоді, коли вона успішно користується нею у спонтанному мовленні з іншими людьми.
На сьогодні різко змінилося наше бачення статусу іноземної мови. Входження України в Європейський освітній простір у рамках сучасних інтеграційних процесів,міжнародний обмін інформацією в галузях знань значною мірою впливають на підвищення статусу іноземної мови як важливого засобу комунікації. Змінився соціокультурний аспект вивчення іноземних мов, зросла функція навчання і самоосвіти учнів, професійне значення іноземних мов на праці ринку в цілому, що й призвело до підсилення мотивації під час вивчення мов міжнародного спілкування. Ми повинні навчити дітей розуміти іноземну мову, щоб у дорослому житті ці знання допомогли їм стати конкурентоспроможними, успішними людьми.
А хіба можна зацікавити дітей у навчанні без цільової мотивації?Якщо дитину примушують навчатися батьки чи вчителі, погодьтеся, сенсу в такому навчанні немає. Іншими словами, якщо учня спонукає займатися сама діяльність, якщо йому подобається спілкуватися,читати,говорити іноземною мовою, тоді він отримує задоволення від зробленої роботи стосовно вивчення іноземної мови, тоді ми маємо право говорити,що в нього є інтерес до предмету «іноземна мова». Під час формування позитивного ставлення школярів до предмета вчитель повинен ураховувати такі фактори: кого ми навчаємо,як навчаємо й чого навчаємо. Основним результатом ознайомлення учнів із навчальним матеріалом і діями щодо його здійснення є усвідомлення, переосмислення та розуміння того, яке комунікативне завдання можна вирішити за допомогою цього матеріалу.
Навчально-виховний процес повинен бути процесом спільної творчості педагога та учнів. Безумовно, творчі здібності учнів будуть розвиватися різними темпами. Зовсім несправедливою є вимога, щоб усі учні мали однакові успіхи з іноземної мови і повинні вивчати її в однаковому обсязі. Найважливішим є те, щоб прищепити дітям почуття того, що вивчення іноземної мови є приємним процесом. Це дуже суттєво для мотивації оволодіння дітьми іноземною мовою.
Види мотивації при вивченні англійської мови
І. Широка соціальна мотивація.
1. Кожна освічена людина повинна знати англійську мову (для загального розвитку; її необхідно знати як найпоширенішу у світі).
2. Вивчаю як програмний предмет, хочу мати хорошу оцінку.
3. Не хочу бути гірше товаришів.
4. Не хочеться засмучувати мого вчителя.
Практичний мотив:
5.Без знання англійської неможливо прочитати жодної іноземної вивіски, реклами, пакувального ярлика.
6. Англійська подобається більше, ніж будь-яка інша, тому що в ній більше цікавого, незнайомого.
ІІ. Мотивація, пов'язана з перспективним розвитком особистості.
1. Вивчаю, так як це обов'язково знадобиться в житті.
Практичний мотив:
2. Англійська мова може стати в нагоді в інституті (у роботі, у житті), може стати предметом гордості.
ІІІ. Комунікативна мотивація.
1. Подобається спілкування в класі на іноземній мові.
2. На уроці англійської цікаво. А про інші мотиви я не замислююся.
3. Англійська мова служить засобом задоволення моїх позаурочних інтересів (комп'ютер, електронний зв'язок, інтернет , сучасна музика, відео).
Практичний мотив:
4. Хочу навчитися писати листи англійською мовою.
5. Подобається, коли читаємо листи з англомовних країн.
6. Хочу листуватися з однолітками - іноземцями, як сусід - старшокласник.
IV. Мотивація, породжена самою навчальною діяльністю.
1. Цікавлюся англійською як предметом: подобається перекладати тексти, вивчати нові слова, виконувати вправи, відчувати успіх у навчанні.
Практичний мотив:
2. Подобається, коли ми граємо.
3. Мені легко запам'ятовуються англійські слова.
4. Подобається вивчати вірші.
5. Люблю готувати картки до уроку, малюнки.
Виховання зацікавленості у дитини до творчості значною мірою залежить від особистості вчителя, його здатності організовувати творчий пошук. «Бути вихователем означає - до чогось закликати»,- вчив Сухомлинський. Бажання творити дуже рідко виникає самостійно. Для цього необхідні попередні умови: постійний творчий пошук учителя у навчально-виховному процесі, його велика педагогічна майстерність, необхідний мікроклімат в учнівському колективі: творче натхнення усіх учасників навчального процесу.
Розвиток пізнавальних здібностей учнів виникає в процесі активної навчальної діяльності. Педагоги, які працюють творчо, виділяють два головних напрямки: розвиток мислення учнів та розвиток їхнього пізнавального інтересу.
У формуванні пізнавального інтересу можна виділити 3 етапи: цікавість(ситуативний інтерес),допитливість(нестійкий інтерес) та стійкий пізнавальний інтерес.
Інтерес - це міцний та могутній спонукач активності особи, під його впливом усі психічні процеси проходять інтенсивно, а діяльність стає цікавою та продуктивною
 Сучасним учням доступні найрізноманітніші джерела інформації, але часто саме наявність готової інформації сприяє розвитку пасивності. Зникає прагнення до пошуку, пізнання, творчості, тобто діяльності. Навчальний матеріал може здаватися учням "сухим" і нецікавим, тому завдання вчителя – зацікавити їх.
Все більшого значення набуває орієнтація навчання на різнобічний розвиток учнів,на активізацію пізнавальних здібностей.
Активізація навчально-пізнавальної діяльності – процес, направлений на мобілізацію вчителем (за допомогою спеціальних заходів) інтелектуальних, морально-вольових та фізичних сил учнів, розвиток здібності подолати труднощі, активну самостійну роботу.
Крім того, активізацію навчально-пізнавальної діяльності не можна розглядати в сучасних умовах розвитку школи тільки як процес керування активністю учнів. Вона одночасно є процесом і результатом стимулювання активності учнів.
Незважаючи на різні підходи науковців щодо процесу активізації навчально-пізнавальної діяльності, більшість із них погоджуються з визначенням таких складників пізнавальної активності:
- мотиваційні (потреба в пізнанні, прагнення до самовдосконалення);
- психічні якості (емоційне сприйняття, творча уява, мислення, мовленнєва компетентність);
- інструментальні (форми, методи, технології).
Методи активізації пізнавальної діяльності учнів
Проект Ради Європи "Сучасні мови" передбачає підвищення ефективності навчання іноземних мов, зокрема, за рахунок передових методів і технологій, тобто методами активізації пізнавальної діяльності учнів. Великий інтерес викликають наступні методи:
дискусійний;
метод рольових ігор ;метод проектів;
використання мультимедійних (комп‘ютерних) технологій.
Ці методи не можна назвати новими. Однак, їх застосування до цього часу не було системним. Вони пов’язані між собою тим, що їх форми і зміст дозволяють формувати, поряд із комунікативною компетенцією, окремі комунікативні та інтелектуальні вміння, які в сукупності складають уміння критичного мислення. Розглянемо зазначені методи.
Дискусія дає можливість:
активізувати пізнавальну діяльність учнів;
сформувати певну культуру мови, вміння вислухати співрозмовника до кінця, не перебиваючи;
ставлячи запитання, заперечуючи або, навпаки, погоджуючись;
формувати свідоме ставлення до розгляду проблеми, активність в обговоренні проблеми, яка назріла, націленість на з’ясування причин її виникнення, а також на її вирішення. Мова, таким чином, є одночасно і метою і засобом навчання;
формує культуру творчого оперативного мислення;
створює умови для використання особистого досвіду й одержаних раніше знань для засвоєння нових.
Прийоми введення в дискусію можуть бути наступні:
опис конкретного проблемного випадку з життя;
використання останніх новин;
рольова гра;
демонстрація відеокліпу;
драматизація (моделювання проблемної ситуації);
звукозапис;
питання типу (Що? Як? Чому? Що вам відомо про…?).Одним із важливих методів активізації пізнавальної діяльності учнів є метод проектів. В літературі знаходимо таке визначення зазначеного методу:
« Метод проектів – це така організація самостійної діяльності учнів у межах ними ж обраної теми, що проводиться у два етапи: етап підготовки та етап висвітлення кінцевого результату цієї діяльності».
Метою проектної роботи є автономне вивчення окремим учнем того чи іншого матеріалу, який є часткою одного великого розділу.
Сутність проектної методики полягає в тому, що ціль занять і способи її досягнення повинні визначатися власне учнем на основі його інтересів, індивідуальних особливостей, потреб, мотивів, здібностей. Внаслідок цього, особистісно орієнтоване навчання, що лежить в основі проектної методики, передбачає зміну традиційної схеми взаємодії учитель-учень, суб’єкт-об’єкт на схему партнерства суб’єкт-суб’єкт.
Система освіти, на думку багатьох дослідників, не може бути незалежною від суспільного й політичного устрою держави, вона за всіх часів відгукувалася на соціальне замовлення. Саме в силу цього політика держави останнім часом спрямована на те, щоб впровадити інформаційні технології в школи.
Комп'ютер бере на себе левову частину рутинної роботи вчителя, вивільняючи йому час для творчої діяльності.Як відомо, придатність технічних засобів навчання й контролю для використання на заняттях з іноземної мови визначається за наступними критеріями:
по-перше, вони повинні сприяти підвищенню продуктивності праці й ефективності навчального процесу;
по-друге, забезпечувати негайне й постійне підкріплення правильності навчальних дій кожного учня;
по-третє, підвищувати свідомість і інтерес до вивчення мови;
по-четверте, забезпечувати оперативний зворотний зв'язок і поопераційний контроль дій всіх учнів;
по-п'яте, мати можливість швидкого введення відповідей без тривалого їхнього кодування й шифрування.
Як показує практика, із всіх існуючих засобів навчання комп'ютери щонайкраще "уписуються" у структуру навчального процесу, найбільш повно відповідають дидактичним вимогам і максимально наближають процес навчання англійській мові до реальних умов.
Комп'ютер забезпечує й всебічний (поточний, рубіжний, підсумковий) контроль навчального процесу. Контроль, як відомо, є невід'ємною частиною навчального процесу й виконує функцію зворотного зв'язку між учнем і викладачем. При використанні комп'ютера для контролю якості знань учнів досягається й більша об'єктивність оцінки. Крім того, комп'ютерний контроль дозволяє значно заощадити навчальний час, тому що здійснюється одночасна перевірка знань всіх учнів. Це дає можливість викладачеві приділити більше уваги творчим аспектам роботи з учнями.
Необхідно відзначити, що комп'ютер знімає такий негативний психологічний фактор, як "відповідебоязнь".
Одним із компонентів підвищення мотивації, і я к наслідок активізації пізнавальної діяльності учнів є використання Інтернету. Інтернет природно вписується в життя учнів і є одним з найефективніших засобів, що допомагають значно урізноманітнити процес навчання.
За допомогою Інтернету учні мають змогу виконувати такі види навчальної діяльності:
тренуватися у правописі;
вивчати лексичний матеріал;
удосконалювати розуміння аудіо тексту;
розвивати техніку читання;
вивчати граматику;
навчатися писемного мовлення;
тренувати вимову тощо.
Інтернет дозволяє вдало моделювати умови комунікативної діяльності, реалізовувати їх у різноманітних тренувальних вправах ситуативного характеру.
Отже, принцип свідомості та активності навчання висуває до вчителя наступні вимоги:
1. Знати ознаки, які визначають свідоме розуміння, свідоме ставлення та ступінь пізнавальної активності учнів.
2.Створювати умови для формування розумових дій, операцій, які сприяють усвідомленому засвоєнню матеріалу.
3.Вивати мотиви навчання та передбачати у процесі навчання фактори, які здійснюють позитивний вплив на виховання позитивного ставлення до навчання та навчальних занять, школи, вчителів, друзів.
4.У процесі підготовки та проведення навчальних занять треба спеціально планувати способи та прийоми підвищення пізнавальної активності, формування стійкої уваги та працездатності.