Скоро свято Миколая (3 клас)

Скоро
свято Миколая
Скоро свято Миколая
( виховний захід для учнів початкових класів )
Мета: Познайомити учнів з одним із релігійних свят. Розвивати образну уяву, збагачувати словниковий запас учнів. Формувати в учнів осмислене ставлення до загальнолюдських цінностей. Виховувати віру в силу добра, прагнення до самовдосконалення. Згуртування та залучення батьківського колективу до свята.
Хід заходу
На дошці прикріплено образ Святого Миколая, поряд – кошик з подарунками.
Звучить запис пісні «Зимові зайчики»
Вчитель:
Чудо – коні прилетіли,
Скакуни в тих санях білі.
В санях тих сидить цариця -
Білокоса, білолиця,
Рукавом махає,
Сріблом все вкриває. Що це?
Діти: Зима.
Вчитель: Зима - холодна, морозна, скрипуча, злюча.
Але чому її так любить дітвора?
(Думки дітей)
Учитель.
В народному календарі зима - найбагатша святами пора року. В народі кажуть: взимку скільки днів, стільки й свят.
Одним з найбажаніших для дітей є свято Святого Миколая. Вечорами хлопці та дівчата збирались на посиденьки. Ось і ми зараз з вами заглянемо на вогник.
На сцені на лавці сидить мама і гладить по голівці Петрика, а збоку сидять тато, дві доньки – дивляться мультфільм.
Марійка.
Чи правду, мамо, кажуть люди,
Що в нас свято завтра буде?
Мама.
Правду кажуть,
Діти милі, ви діждались тої хвилі,
Що з небесного престолу
Зійде пресвятий Микола.
Петрик.
Мамо, мамо, а хто він такий є – святий Миколай?
Мама.
Ой, дітки, то довга історія. Попросіть розказати тата. Він краще знає.
Марічка.
Розкажіть нам, тату.
Петрик.
Розкажіть!
Тато.
Жінко, а ти кликала на вечір кумів та сусідів?
Мама.
Та а як же! Прийдуть. Казали, що прийдуть. А ти розкажи дітям, що просять.
Діти (разом): Розказуйте нам, тату!
Тато.
Слухайте, бешкетники. Ось, сідайте поруч…
То було, діточки, дуже давно. Десь 500 років тому. Жив у одному селі Микола. Нічого не бракувало малому – ні одежі, ні їжі. Та він був сирота, мама вмерла рано, за нею і тато. Хлопчик ріс під опікою чужих людей. Він часто виходив на вулицю погратися з дітьми. Це були діти небагатих батьків. Микола їх жалів, але не знав, як допомогти.
Був у Миколи старий учитель. Одного разу вони читали Святе Письмо: "Коли ти робиш добро, нехай твоя правиця не знає, що робить лівиця…"
- Як це розуміти? – запитав в учителя замислений Микола.
- Коли ти робиш добро іншому, то не треба про це голосно всім розказувати. Краще не хвалитися своїми добрими вчинками.
Стояла глибока осінь. Миколка знав, що багато дітей у їхній околиці живуть бідно, у голоді і холоді. Ось у родині старого Олександра мати хвора, в Петруся немає взуття, а мала Софійка вранці збирала на дорозі ломаччя, щоб було чим затопити в печі.
Увечері Миколка тихо, щоб слуги не бачили, подався до комори. Набрав у торбину борошна, налив пляшечку олії, набрав повні кишені яблук, відшукав у своїй скрині пару нових шкарпеток. Все це склав у велику торбину і сховав під своїм ліжком. Коли в домі всі поснули, він тихенько вислизнув із ліжка, пробрався до Олександрової хатини, поклав там торбину й чкурнув додому.
Вранці старий Олександр не міг натішитися щедрими дарунками. Але хто це міг зробити і кому подякувати він не знав. З того часу Миколка часто робив такі дарунки бідним сусідам. Люди молили Бога за невідомого, який їм допомагає. Та ніхто не здогадувався, що то був Микола.
Миколині слуги стали помічати, що зникають харчі, одяг, паливо з комор. Стали пильнувати. Одного разу, коли Миколка тільки-но склав торбинку і вийшов із свого подвір’я, його наздогнав старий слуга. Думав, що то злодій. Тоді й стало відомо всім, хто піклується про бідних.
Минули роки. Микола вивчився, став священиком. Усе своє добро роздав бідним людям і служив їм, як тільки міг. За це Господь дав йому силу творити добро ще більше. Коли ж Микола помер, його причислили до святих. Відтоді всі згадують святого Миколая, свято його відносять до 19 грудня і цього дня роблять одне одному подарунки.
А десь високо в небі тієї ночі чути срібні дзвіночки. То на санчатах їздить Миколай і заглядає в кожне віконце: чи не обминули якої дитини. Переїздить з хмарки на хмарку. Дзвіночки ніжно теленькають. Старий місяць весело усміхається в засніжені вуса. Він знає, що тієї ночі всі мають бути щасливими. І ті, що подарунки отримують, і ті, що дарують. Бо найбільше щастя в житті – робити добро.
Мама.
Ще святого Миколая називають чудотворцем, бо він міг воскрешати мертвих – заради людей міг творити чудеса.
В Україні на честь святого збудовано багато храмів. Відомі його чудотворні ікони. Надзвичайно шанували цього угодника запорізькі козаки.
Тато.
З того часу ми святкуємо свято Святого Миколая. Отож і сьогодні, може дасть Бог, і до нас прийде Святий Миколай.
Мама.
Прийде, чому ж не прийде, наші дітки чемні, слухняні, помічники по господарству.
Заходить дядько.
Дядько:
Слава Ісусу Христу!
Мама:
Слава навіки!
Дядько:
Така завірюха надворі, то я й думаю собі, піду раніше, поки не смеркло.
Тато:
Сідайте, грійтеся!
Дядько (до дітей):
А ви тут як? Як наука в школі?
Іду я щойно вашим подвір’ям. Дивлюся, а за сараєм щось чорне стоїть і ричить. Я аж злякався, та подумав, що не годиться втікати, не взнавши, що ж воно і до чого. Ще просунувся трохи вперед, а воно десь пропало, а голос чути:
В хаті цій живе хлопчисько,
Називається Петро,
До науки він не дуже,
А до шкоди о-го-го!
- За кого б отой голос таке казав, чи не знаєте?
Хлопчик схилив голову, йому соромно...
Мама:
Кажи, де напакостив. Чому мовчиш? Чи не ти ото, часом, у тітки Мотрі вікно розбив? Зізнавайся!
Хлопчик :
Я, .... тільки ж я не хотів. То ж я в кицьку сніжку пустив, а вона... (плаче)
Заходять сусіди, куми. Вітаються та сідають.
Кум:
А що це воно за веремія в хаті?
Ти чого плачеш, Петрику? Певно, щось накоїв?
Кума:
Та він же такий гарний хлопець, не міг він щось страшне скоїти. А вже, коли щось і вийшло, то не зі зла, не з охоти, правда?
Хлопчик:
Так!
Кума:
Бачите, він більше не буде. Не будеш?
Хлопчик:
Ні, не буду!
Тато:
Сідайте, прошу в нашій хаті. Будемо скоро святого Миколая стрічати.
Кум:
То не завадило б і заколядувати. Бо щось дуже тихо в хаті. І Різдво Христове вже скоро, а ми не колядували.
Колядують – співають «Ой, хто, хто Миколая любить». Стукіт у двері.
Ой, хто, хто Миколая любить,
Ой, хто, хто Миколаю служить,
Тому святий Миколай |
На всякий час помагай, |(x2)
Миколай. |

Ой, хто, хто спішить в Твої двори,
Того Ти на землі й на морі
Все хорониш від напасти, |
Не даєш в огріхи впасти, |(x2)
Миколаю. |

Миколай, молися за нами,
Благаєм ми Тебе сльозами.
Ми так будем вихваляти, |
Ім'я Твоє величати, |(x2)
Миколаю. |
Ой, хто, хто Миколая любить,
Ой, хто, хто Миколаю служить,
Тому святий Миколай |
На всякий час помагай, |(x2)
Миколай. |
Мама:
Мабуть, Миколай. Піду, двері відкрию.
Св. Миколай:
Слава Ісусу Христу!
Усі:
Навіки слава!
Св. Миколай:
Вечір добрий, вечір гарний,
Але трохи незвичайний
Ось нині рівно рік минув,
Як на землі я був,
Як дітям дари я давав,
До праці всіх закликав,
Наказував їм чесно жити,
Від зла тікати, людей любити.
Ішов я луками й лісами, снігами і наметами, та до вашої оселі прийшов. Казали мені добрі люди, що в цій хаті діти гарні і слухняні. Я хочу їх бачити. А ну, дітки, покажіть, що вмієте, що знаєте.
Діти співають пісню «Святий Миколай»
Всі маленькі діточки свято це чекають
І шви день під подушки зранку заглядають
Пр:2 р
Святий Миколай завітай до нас
Щиро дякуємо тобі в цей святковий час
Чемним діточкам приніс солодкі даруночки,
А кому подарував дуже гарні різочки
Пр:2р
Чудотворець Миколай всім допомагає
Кожну хату і родину з святом привітає
Пр:2р
Святий Миколай завітай до нас
Щиро дякуємо ми і любимо вас!!
Діти
1. Миколай! Миколай!
Ти молися за нас,
Тебе будем восхваляти,
Ім’я твоє величати.
2. Боже, Отче, глянь на дітей,
На прекрасні твої квіти.
Світи сонцем і зірками
Над малими діточками.
3. Дай нам сили і охоти,
До навчання і роботи.
Щоб росли ми здоровенькі
На потіху батька й неньки.
4. Дух святий хай з нами буде,
Щоб з нас стали добрі люди!
Св. Миколай.
А хто з вас молитву знає?
Дівчинка:
Отче наш, що єси на небесах!
Нехай святиться ім’я твоє,
Як на небі, так і на землі.
Хліб наш насущний
Дай нам сьогодні
І прости нам провини наші,
Як ми прощаємо
Винуватцям нашим.
І не введи нас у спокусу,
Але визволи нас від лукавого!
Бо твоє є царство, і сила, і слава навіки.
Амінь.
Св. Миколай обдаровує дітей, примовляючи:
Учися, дитинко, хай розум не спить,
Дорогу в науку всім треба любить...
Навчайтесь, навчайтесь, поки молоденькі.
До школи щодня поспішайте, любенькі...
Будьте здорові, слухняні,
Помагайте вдома мамі,
Праці не цурайтесь,
Шануйте мир, свою родину
І нашу славну Україну.
А я буду поспішати,
Щоб інших діток привітати!
До побачення!
Учитель.
- Діти, мабуть, вам теж хочеться завтра одержати подарунок від Святого Миколая? От ви сьогодні напишіть на аркуші те, про що мрієте, покладіть записку на підвіконня. Якщо ваше бажання буде добре і ви весь рік були чемними і слухняними, то з Божою допомогою воно обов’язково збудеться.
Лунає запис пісні «Святий Миколай, ти до нас прийди»
1.Коли наступає зима на землі,
Приходить до нас із небес чарівних.

Приспів:
Святий Миколай, святий Миколай,
Запрошує в гості святий Миколай.

2.Приносить дарунки він дітям малим,
Бажає здоров’я і щастя усім.
Приспів:

3.Усіх він дорослих, малят захистить,
Біду обведе, посміхнеться усім.