Люби і знай свій рідний край

Розробка першого уроку в 5 класі

Люби і знай свій рідний край

(урок-екскурсія)






Розробку підготувала учитель
української мови та літератури
Ворона Ольга Миколаївна


















Мета: Ознайомити учнів з історичними особливостями Донецької області, Артемівського району, села Васюківки. Формувати вміння висловлювати свої думки.
Зацікавити творчістю поетів-земляків.
Виховувати любов до рідного краю, села.

Обладнання: Карта Донецької області, карта Артемівського району, плакати з зображенням герба та прапору Донецької області і Артемівського району, книги письменників та поетів Донецького краю, грамзаписи.

Тип уроку: урок-подорож

Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Повідомлення теми уроку, мотивація учнів.

Вчитель:
Діти, сьогодні у нас незвичайний урок. Сьогодні ми з вами будемо подорожувати. Але ця подорож не зовсім звичайна. Ми з вами будемо подорожувати по Донецькій області, а кінцевим пунктом призначення є наше з вами рідне село Васюківка. Отож, вирушаємо. Допомагати нам у подорожі будуть Доктор історичних наук (прізвище учня) та відомий георгаф-мандрівник (прізвище учня)

ІІІ. Основний зміст уроку.
(звучить мелодія пісні « С чего начинается Родина» спочатку голосно, а потім тихше.)

Учень І. На фоні мелодії Область Донецька - це добрий мій дім,
Де б я не був, але в серці я з ним.
Скільки у нас є затишних куточків!
Кращих не бачив вишневих садочків.

Учень ІІ. Степи від квітів барвисті, яскраві.
Шепочуться з вітром травинки ласкаві.
Сивий ковил, наче море безкрає,
Біля курганів хвилями грає.

Доктор історичних наук
За стародавніх часів сучасна Донеччина називалася Диким Полем. На широких розгонах від Азовського моря до Сіверського Дінця і від річки Самари до самого Дону, де могла б розміститись не одна європейська держава.

Учень ІІІ. Вовки грозу в ярах навивають,
Орли-білозерці клекотом
Звірину скликають на кості,
Лисиці брешуть на щити багряні.

Мандрівник
Наш край пережив кілька ер в геологічній історії Землі, льодовиковий і післяльодовиковий періоди. Він був суцільно засіяний горами, порослими дрімучими лісами. Льодовик, ця міцна маса рухаючої криги, насувалася з півночі. Він зрівняв гори та поховав глибоко в надрах ліси. Під дією часу ліси перетворилися на вугілля, а під дією потепління солоні моря і озера випарувалися і в нас у надрах залишилася сіль, якою багата наша земля.

Вчитель
Як бачимо, діти, ми живемо на багатій Донецькій землі. Назвіть будь ласка найбільш відомі шахти по видобуванню вугілля та солі. Зверніть увагу на герб Артемівського району. Ви бачите на ньому хімічний знак солі, бо сааме її тут найбільше.Але що ж на території теперішнього Артемівського району було раніше?

Доктор історичних наук
Перші люди на території Бахмуцького краю з’явилися приблизно 200-250 тисяч років тому. Так як вони жили стадом, слідів їхніх стоянок не збереглося. Найдавніше знаряддя праці знайдено на території села Зайцево, а на території сіл Званівка, Кіровка, Покровське знайдені майстерні по видобутку кременю та обробці мисливцями, які жили 40-60 років тому.

Мандрівник
Загальна площа теперішнього Артемівського району 1772 кв. кілометра. Розташований в північно-східній частині Донецької області. В Артемівському районі 18 річок, найбільша – Сіверський Дінець. Корисні копалини : глина, пісок, доломіт, мідна руда, вапняк, кам’яна сіль,Ю крейда, гіпс, вугілля.

Вчитель.
Але не тільки корисними копалинами багата Донецька земля, а й талановитими людьми. Вона зростила багато художників, поетів та письменників, композиторів. Всі вони залишили згадку про наш край наступним поколінням.
Можливо, ви назвете відомих людей нашого краю.
(Учні називають відомих їм поетів, співаків, письменників)
Звучить уривок з вірша Володимира Сосюри «Вода десь точить білий камінь»

Вчитель
Ми наближаємося до цілі нашої подорожі, до нашого рідного села.

Учень І. На богом облюбованій долині,
На берегах маленької ріки,
Було село. Живе воно й донині,
Хоча з тих пір пройшли уже віки.
Тече маленька річка Васюківка
Тонесеньким шнурочком край села.
Купатись в ній не можна – дуже мілко,
Колись же повноводною була.
А за селом, як і раніше стигне жито,
І у садках співають солов’ї,
Моє село живе і буде жити,
Допоки є на світі трударі.

Доктор історичних наук
Раніше наше село називалося Боголюбівка. Розташоване було на березі мальовничої річки Васюківка. З 1923 року село входить до складу Ямського району. В 30-ті роки село було перейменоване у Ворошилівку, а після 1962 року у Васюківку.

( звучить пісня Михайла Катрички « Моє село»)

Учень ІІ.
Послухайте історію нашого села у вірші, написаному нашою вчителькою

Народжене ще двісті років тому,
Село наше квітуче й молоде.
І перше, що побудували – школу,
Бо, раз є школа, то село живе.
В буремні і важкі тридцяті роки
На Сакко – і – Ванцетті і в селі
Було організовано комуни:
Трудились в них старі і молоді.
Під час війни багато односельців
Пішли на фронт і залишились там.
Тепер у центрі квітнуть Чорнобривці,
Як шана всім загиблим воякам
В вісімдесяті роки без наказу
В свої обійми радо прийняло
Всіх турків – месхетинців із Кавказу.
І Васюківка – рідне їм село.

Вчитель
Назвіть відомих людей нашого села.

ІУ. Підсумки уроку
Вчитель
Наприкінці нашої подорожі я хочу вам сказати, любі друзі, що де б ви не були, якою б мовою ви не розмовляли, завжди пам’ятайте про куточок вашої маленької батьківщини – Ваше рідне село. Ви повинні пам’ятати, що ви українці, не «хахли», не «малороси», а тільки українці, а рідний край наш – Україна.
Ви сьогодні багато почули про наш рідний край і я хочу, щоб удома ви записали, все, що ви відчули.

У. Домашнє завдання
Написати твір – роздум «Моє рідне село»
15