Вплив звуків чутного діапазону на живі організми

Вплив звуків чутного діапазону на живі організми
Автор: Кліменко Максим, учень 9 класу
Часовоярська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №15
Бахмутської міської ради Донецької області
Науковий керівник: учитель фізики Морозова Р.С.
Де б ми не знаходилися, що б ми не робили, нас завжди супроводжують різні звуки. Одні викликають задоволення, відчуття спокою, інші - тривогу, дискомфорт і навіть агресію. Людина завжди жила у світі звуків та шуму. Тема проведених експериментів є актуальною, бо здійснено комплексне дослідження теорії та практичних навичок застосування звукових явищ, що допомагає нам зрозуміти природу звуку, пояснити його вплив на живі організми.
Метою експерименту стало вивчення впливу шумів і музики на емоційний стан та поведінку живих організмів. Завдання експерименту-визначити, яким чином звуки можуть здійснювати позитивний або негативний вплив на живі організми; проаналізувати поведінку живих організмів під час лунання класичної, сучасної, рок-музики та визначити основні показники їх стану.
Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості використання музики під час проведення навчального процесу в школі, вирощуванні рослин, формуванні стресостійкості у тварин та людини. Здобуті результати можуть бути використані в сільському господарстві.
Ми висунули гіпотезу, що акустичні явища впливають на зміну показників тиску, температури, серцебиття людини, поведінку тварин, а також можуть впливати на ріст та розвиток рослин. Предметом дослідження стали фізичні явища, вибраними теоретичними методами - аналіз та порівняння; емпіричними методами-спостереження, експеримент, підрахування.
На початку дослідження були вибрані групи людей, які постійно перебувають під впливом шуму, це-телефоністи, токар та працівники цехів №№ 3,5 ПАТ «Часовоярський вогнетривкий комбінат». Для дослідження рівня шуму під час роботи застосовувався прилад - шумомер. Під час дослідження шумомер показував перевищення норм показників шуму на робочих місцях у цехах по виготовленню вогнетривкої цегли.
Найбільш цікавим етапом експерименту стало відвідування Школи мистецтв міста Часів Яру. Ми висунули припущення, що не тільки музичні інструменти по-різному впливають на емоційний стан людини, а й різні жанри музики. Для отримання вірогідної інформації про показники пульсу, тиску та температури людини застосовувалися електронні прилади: тонометр та термометр. Виконання класичної музики на піаніно, баяні, скрипці та гітарі призвело до коливань тиску, температури тіла, серцебиття. Найбільший сплеск емоцій спостерігався під час виконання «Іспанської мелодії» у супроводі класичної гітари. Від початку дослідження артеріальний тиск дослідника піднявся на 6 одиниць, а кількість ударів пульсу збільшилася на 5 одиниць, що свідчить про те, що не завжди стан здоров’я людини дозволяє займатися грою на певних музичних інструментах.
Дослідження, проведені на равлику звичайному, виноградному равлику, хом’яку, кролику, черепасі, курях показали, що найбільший вплив на поведінку тварин мала музика Моцарта «Політ бджоли» та музика Бетховена «Мелодія сліз». Несучість курей у лютому місяці зросла від 3 до 7 штук.
Таким чином, можна зробити висновок, що музика, медицина та фізика тісно пов’язані між собою. Класична музика має позитивний вплив на живі організми, тому й застосовують музичну терапію для лікування різних хвороб людини. У сільському господарстві музику застосовують для збільшення кількості врожаю. Це довів експеримент, під час якого пророщували квасолю під класичну музику, сучасну поп - та рок-музику. Виявилося, що квасоля, вирощена під класичну музику, має товсте стебло, яскравий зелений колір, міцне коріння та широке листя, але значно нижча, ніж квасоля, вирощена під сучасну музику, яка у свою чергу має вузьке листя та тонке високе стебло. Квасоля, якій вмикали рок-музику, погано розвивалася. Рослини, вирощені під класичну музику, можна розпізнати за зовнішнім виглядом, і вважаємо, що вони принесуть значно більше користі людині, ніж рослини, які проростали під сучасну поп- та рок-музику.
Останнім етапом експерименту стало прослуховування класичної музики під час проведення факультативних занять з фізики. 14 учням 8-го класу до початку заняття було надано завдання - описати свій настрій. Потім під час проведення заняття школярам включали класичну, сучасну поп- та рок-музику. Після кожної мелодії перевірявся артеріальний тиск та зміна емоційного стану. Виявилося, що серед 14 учнів у 9 стан емоційної тривоги та дискомфорт викликала рок-мелодія, яку діти слухали 6 хвилин. Крім того, у 2 з них вона викликала головний біль. Рівень артеріального тиску змінився від 1 до 3 одиниць. У 8 з 14 учнів класична музика викликала спокій та відсутність змін тиску. Поп-музика дарувала активний і бадьорий стан 10 учням, тому ми прийшли до висновку: застосовувати класичну або сучасну музику на уроці під час виконання творчих завдань.
Висновок: гіпотеза, яка була висунута на початку дослідження, підтвердилася. Звуки відіграють як позитивну, так і негативну роль у житті живих організмів. Будь-який емоційний стан супроводжується фізіологічними змінами в організмі, тому музика може цей стан корегувати.
ЛІТЕРАТУРА:
Дідковський В. С. Шум і вібрація. - К.: Наукова думка, 1989.
Основи загальної екології. - Методичні вказівки і контрольні завдання для студентів Інституту та дистанційного навчання на спеціальності 7.070801 "Екологія та охорона навколишнього середовища". - Київ 2002.
Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посіб. – 4-те вид., випр. і доп. – К: Т-во “Знання”, КОО, 2006. – 319 с.
Музыкальное мышление: сущность, категории, исследования: Сб. науч. ст. — К.: Муз. Украина, 1988. — 128 с.
Шабутін С.В. Зцілення музикою / С.В. Шабутін, С.В. Хміль, І.В.Шабутіна. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. – 192с.