План-конспект уроку на темуІ.Нечуй – Левицький. «Кайдашева сім’я». Будні родини Кайдашів.Проблематика твору. Мовне багатство повісті.

Тема заняття: І.Нечуй – Левицький. «Кайдашева сім’я». Будні родини Кайдашів.Проблематика твору. Мовне багатство повісті.
Мета заняття:
Навчальна - Визначати жанр „Кайдашевої сім’ї”, коментувати основні проблеми твору, характеризувати образи та порівнювати їх; висловлювати власні думки про українську ментальність, національний характер, народні мораль та етику.
Розвиваюча - Розвивати творчі здібності, почуття родинності. Спонукати до самостійного читання творів І.Нечуя-Левицького
Виховна - Виховувати порядність, взаємоповагу, взаємопорозуміння у родиніВид заняття: урок узагальнення та систематизації знань
Форма проведення заняття: урок з дидактичною грою..
Міжпредметні зв’язки: історія України, українська мова,російська мова та література, інформатика,УНТ.
Внутрішньопредметні зв’язки: Літературний процес 70-90-х років 19 ст. Розвиток драматургії і театру. І.Нечуй – Левицький. Життєвий і творчий шлях. «Кайдашева сім’я»- зразок реалістичної соціально-побутової повісті.
Методичне забезпечення: опорні конспекти, тексти творів, диск з фільмом, ілюстрації до твору, аудіо записи, презентації.
Технічні засоби навчання : комп’ютер, проектор, інтерактивна дошка.
Методи навчання: словесні: пояснення, розповідь, бесіда, дискусія;
відео методи: перегляд, навчання під контролем "електронного вчителя", контроль.
Література:
Білецький О. І. Іван Семенович Левицький (Нечуй) // Зібр. праць: У 5 т. — К. 1965. —Т. 2.
Бугайко Т.Ф. ,Українська література10 кл., хрестоматія, К. «Радянська школа», 1987р
3 ) Корницька Г. Г. Українська література 10 кл., посібник,(плани-конспекти), ,Х.,
4) Нечуй-Левицький І. Зібр. творів: У 10 т. — К., 1968.
5) Хропко П., Українська література 10 кл., підручник, К, «Освіта», 1998р.
Посилання:
1)uk.wikipedia.org›wiki/Нечуй-Левицький_Іван…
2)school.xvatit.com›
3)metodportal.net
ХІД ЗАНЯТТЯ
1. Організаційний момент
1.1 Привітання учнів
1.2 . Перевірка наявності студентів, підготовка учнів до заняття,
1.3. Психологічний тренінг: учні вибирають смайл-оцінка настрою на початок уроку.
2. Перевірка домашнього завдання
Домашнім завданням вашим була біографія Івана Нечуя-Левицького. Зараз ми з вами у формі біографічного диктанту перевіримо як ви виконали домашнє завдання.
Іван Левицький ( псевдонім Нечуй) народився 25 листопада 1838 року в містечку Стеблеві, в сім'ї сільського священика. Батько його був освіченою людиною прогресивних поглядів, мав велику домашню книгозбірню і на власні кошти влаштував школу для селян, в якій його син і навчився читати й писати. В 7 років життя хлопця віддали в науку до дядька, який вчителював у духовному училищі при Богуславському монастирі. В 14 років вступив до Київської духовної семінарії, де навчався з 1853 по 1859 рік.
У 1861 році Левицький вступає до Київської духовної академії. Не задовольняючись рівнем освіти в академії, вдосконалює свої знання самотужки: вивчає французьку й німецьку мови. У 1865 році І. Левицький закінчує академію із званням магістра, але відмовляється від духовної кар'єри й викладає російську мову, літературу, історію та географію в Полтавській духовній семінарії (1865—1866), в гімназіях Каліша (1866—1867) та Седлеця (1867—1872). Одночасно з педагогічною діяльністю І. Левицький починає писати. У 60-х роках він написав комедію «Жизнь пропив, долю проспав» і повість «Наймит Яріш Джеря». Працюючи в Полтавській семінарії, він у 1865 році створює повість «Дві московки». З 1873 року І. Левицький працює у Кишинівській чоловічій гімназії викладачем російської словесності, де очолює гурток прогресивно настроєних учителів, які на таємних зібраннях обговорювали гострі національні та соціальні проблеми. У 1874 року вийшов у світ роман «Хмари», а наступного року — драматичні твори «Маруся Богуславка», «На Кожум'яках» та оповідання «Благословіть бабі Палажці скоропостижно вмерти». У 1878 році письменник створює такі шедеври української літератури, як «Микола Джеря», 1879 - «Кайдашева сім'я» ,1880 - «Бурлачка», 1884 - «Старосвітські батюшки та матушки».
Останні дні провів на Дегтярівці, у так званому «шпиталі для одиноких людей», де й помер без догляду 2 квітня 1918 року. Поховано його на Байковому кладовищі.
3. Актуалізація опорних знань учнів
3.1. Прослуховування аудіо запису.
(Прослухайте аудіо запис і скажіть з якого твору ці слова).
3.2. Ознайомлення учнів з темою та навчальними цілями заняття . Розвивати творчі здібності, почуття родинності. (слайд на дошці).
Вступна бесіда учнями.
1.Розкажіть про історію написання повісті «Кайдашева сім’я».
Написана в 1878 році. 1879 року надрукована у львівському журналі «Правда». У Східній Україні її видали лише у 1886 році, після майже десятирічної боротьби з цензурою. У цій публікації із тексту вилучено 25 уривків. Вдруге автор видав повість 1887 року в Києві, змінивши її початок і кінцівку.
2.Який жанр повісті?
За жанром – це соціально-побутова сатирично-гумористична повість.
3. Що таке соціально-побутова повість?
Художній твір, в якому картини родинного життя і побуту героїв зображені на фоні якихось соціальних подій чи зв’язані з певними суспільними обставинами і пояснюються ними.
ПОВІСТЬ - розповідний художній твір, в якому розповідається про багато подій з життя дійових осіб і за своїм розміром і широтою охоплення життєвих явищ займає проміжне місце між оповіданням і романом.
4.Яка тема повісті?
Показ життя українського села в перші десятиріччя після реформи 1861 року, змалювання дрібновласницького побуту селянської сім’ї після скасування кріпацтва.
5. Назвіть композицію твору.
Композиція – повість складається з 9 (дев'яти) розділів:
- лише родинні відносини та суперечки;
- одруження Карпа;
- відношення між невісткою Мотрею та свекрухою;
- сватання Лавріна;
- його одруження;
- ставлення свекрухи до другої невістки – Мелашки;
- похід до Києва;
- втеча Мелашки;
- сварки між сім'ями братів.
Засоби сатири в повісті: гостро комічні сценки, смішні ситуації (п'яний Кайдаш, збирання Марусі на сватання), сатира на релігію, забобонність, народний характер, мова, описи пейзажів, інтер'єру, портретів.
3.4. Робота над змістом повісті.
1. Хто був главою сім’ї?Чому?
2.Хто в цій сім’ї заробляв гроші?Як саме?
3.Коли і чому заплакала вперше Мотря?Чи знайшла вихід із ситуації?
4.Чому Кайдашиха так тяжко заповзялася на молодшу невістку?
5.Розкажіть епізод поїздки Кайдашихи на сватанна молодшого сина Лавріна.
6.Якими постають Омелько Кайдаш і Маруся Кайдашиха під час першого знайомства з сватами? На яких художніх деталях портретів цих героїв акцентує увагу письменник? З якою метою? Чому він порівнює Кайдашиху з циганською голкою? Як ви вважаєте, кому з них більше симпатизує автор?
7. Близько до тексту опишіть зовнішність Карпа і Лавріна. На основі яких спостережень ви можете сказати, що брати відрізнялися не стільки зовнішньо, скільки характерами?
8. Які особливості залицяння Карпа до Мотрі ви можете відзначити?
9. Як ви вважаєте, хто найбільше винен у вкрай напружених стосунках у сім'ї Кайдашів? На основі яких подій у повісті ви зробили свій висновок?
10. Які людські якості Кайдашихи викликають у вас відразу? Які з них сформувалися у жінки ще в молодості, під час служби в панському дворі? Які риси характеру Марусі ви вважаєте позитивними, які вчинки — похвальними? Чому саме?
11. Який епізод твору викликав у вас співчуття до Мотрі, а не до Кайдашихи? Прокоментуйте його(перегляньте цей сюжет).
12. З якої причини Омелько не пішов на прощу, хоч був дуже богомільним? Як ви розцінюєте той факт, що Кайдаші відпустили Мелашку до Києва одну? Чи логічним було рішення жінки не повертатися додому? Чому ви так вважаєте? Про що свідчить те, що не лише чоловік і рідна мати, а й свекруха подалися до столиці шукати Мелашку?
13. Чому Мелашка почала оборонятися від Мотрі аж тоді, коли відчула, що свекруха на її боці? Як постійна ворожнеча старих Кайдашів з синами та невістками відображалася на вихованні онуків?
14. Як саме помер Омелько? Який ви вбачаєте підтекст такого завершення життя персонажа? Проаналізуйте епізод похорону старого Кайдаша і зробіть висновок, чи справді сини після його смерті збагнули тягар утрати. Чому після смерті Омелька Маруся відчула себе сиротою?(перегляньте сюжет).
15. Чи відчувала Мотря свою вину, вибивши свекрусі око? Як вона налаштовувала чоловіка поводитися з матір'ю? Про що це свідчить?
16. Дайте оцінку Мотриним вчинкам стосовно Лаврінових дітей, які хотіли поласувати грушами.
17. З якої причини сільська влада й священик так і не змогли примирити сім'ї Кайдашів, хоч намагалися це робити неодноразово? Чи можливим було примирення цієї родини взагалі? Чому саме?
3.5. Дидактична гра Брейн-ринг з використанням інтерактивної дошки
Виберіть правильну відповідь
1.У якому селі проживала сім’я Кайдашів?
(Семигори).
2.Що збиралася робити Мотря, коли до неї Карпо почав залицятися, спершись на ворота?
(Мазати припічок червоною глиною).
3.Коли Кайдаші пішли у гості до Довбишів?
( На Семена).
4.Коли Карпо повінчався з Мотрею?
( Після другої Пречистої).
5.Що стало предметом бійки свекрухи та невістки?
(Мотовило).
6.Де вперше зустрівся Лаврін з Мелашкою?
( По дорозі зі млина)
7.Скільки прожила Мелашка у Кайдашів, як у раю?
(Тиждень).
8.З ким пішла Мелашка до Києва напередодні Великодня?
( З бабою Палажкою Солов’їхою).
9.Дві сім’ї помирилися за яких обставин?
( Всохла груша).
4. Систематизація і узагальнення навчального матеріалу
4. 1. Озвучка уривків з фільму «Кайдашева сім’я».
А зараз я пропоную до вашої уваги таке завдання: озвучити подані уривки з фільму.(уривки з фільму).
4.2. Кросворд «Нечуй-Левицький»
Зараз давайте з вами розгадаємо кросворд, який буде виведено на інтерактивну дошку.

1 Н 2 Е 3 Ч 4 У 5 Й 6 Л 7 Е 8 В 9 И 10 Ц 11 Ь 12 К 13 И 14 Й 1. Прекрасний це письменник,
Талантів цілий лан.
Це Нечуй-Левицький,
А зветься він – Іван.
8. Ця знедолена жінка,
Як пишна калина.
У «Бурлачці» ця жінка
Зветься Василина.
2. Пісний обід,
Бідна вечеря,
Отак жила сім`я Петра,
Він кріпак, це Джеря.
9. Кругом садки, біліють хатки,
Круті яри, зелені гори.
Прекраснеє оце село
І назва гарна – Семигори.
3. Як селяни перед паном
Плазували мовчки, рачки,
Про долю дівчини одної
Розповіда «Бурлачка».
10. Кучеряві кругом верби,
Зелена травиця.
Героїня цього твору –
Річка Раставиця.
4. Стара Кайдашиха
Вже стала бабусею.
Любить онуків,
А зветься Марусею.
11. «Микола Джеря» - твір
правдивий,
Пробуджує він совість.
Цей твір – це рід літератури,
Що називаєм повість.
5. У духовному училищі
Нечуй влетів у життя вир.
А училище це мав
Богуславський монастир.
12. Сварлива, погана,
Як недобра казка,
Такою є в повісті
Баба Параска.
6. Гарненький, як дівчина,
І слухняний він.
Це син Кайдашихи,
А зветься він – Лаврін.
13. «Микола Джеря» - повість.
Гарна її доля.
Мені до вподоби жінка Нимидора.
7. На голові очіпок,
Спідниця і запаска.
Тихою була колись
Невістка Мелашка.
14. Жовті сап`янці,
На обличчі – пиха.
Це облеслива, горда
Стара КайдашихаЗАПИТАННЯ ТА ВІДПОВІДІ НА ЛІТЕРАТУРНИЙ ВІРШОВАНИЙ КРОСВОРД
4.3. Самостійна робота. Характеристика героїв.
Охарактеризувати одним словом героїв твору «Кайдашева сім’я» (письмово)
Герої Позитивні риси Негативні риси
Омелько Маруся Карпо Мотря Лаврін Мелашка 4.4. Акцентування на мовні висловлювання авторської думки.
Слово вчителя
Автор у повісті вживає дуже багато прислів’їв і приказок. Так, старий Кайдаш говорить до Карпа: «В гурті каша їсться, а гуща дітей не розгонить»; «Хоч між дровами, аби з чорними бровами»,- говорить Лаврін до матері прислів’ям і цим натякає на свою закоханість у Мелашку. У нього зустрічаємо ще таку приказку: «Не питай старого, а питай бувалого».Улесливість Кайдашихи підкреслюється прислів’ям, зверненим до Мотрі в час сватання: «Щоб ти була здорова, як вода, щоб цвіла, як рожа…». «Нащо тобі заглядати в наші горшки?» - говорить Кайдашиха до баби Палажки, використовуючи приказку. Щоб розважити і заспокоїти Мелашку, стара Балашиха наводить таку приказку: «Дівка, як верба: де посади, то прийметься».
У повісті «Кайдашева сім’я» використано також пісенну творчість. Так, Мотря співає жартівливу народну пісню про свекруху. Лаврін словами пісні звертається до Мелашки: «Десь ти, моя мила, з рожі та з барвінку звита, що додержала мене до самого світу». Навіть мовчазний Карпо пригадує слова пісні, коли думає про Мотрю: «Ой, важу я на цю дівчину вражу, та не знаю, чи буде моєю…» Мати Мелашки, стара Балашиха, розглядаючи свою дочку після розлуки, також говорить словами народної пісні: «У нас була, як рожа цвіла, а тепер така стала, як квітка в’яла».
Нечуй-Левицький використовує і такі види фольклору, як казки та замовляння. Словами казки розповідає Мотря батькам про свекруху: «В мене свекруха - люта змія: ходить по хаті, полум’ям на мене дише, а з носа гонить дим кужелем».
Вкладаючи в уста баби Палажки слова знахарки-шептухи, автор висміює нікчемність цього заходу лікування. Палажка не знає добре всіх слів замовляння, дещо додає від себе, і це викликає у читача сміх: «Пом’яни, господи, раба божого Омелька та ті книжки, що в церкві читають: єрмолой, бермолой, савтирю’ і ще й тую, що
Мова повісті багата на різні образні звороти. Серед них насамперед треба виділити багатство художніх порівнянь. Нечуй-Левицький недарма вважається майстром порівнянь, і всі твори його пересипані, мов перлами, різноманітними порівняннями. Для ілюстрації добираємо художньо яскраві порівняння, наприклад, про Кайдаша автор говорить: «червоний перець у горілці дражнив його, неначе цяцька малу дитину»; про Кайдашиху: «вона стояла над душею в Мотрі, наче осавула на панщині»; або ще: «висока та суха, неначе циганська голка»; про Мотрю: «Мотря теліпалась на стіні, неначе павук на павутинні»; «в великій, як макітра, хустці на голові Мотря була схожа на довгу швайку з здоровою булавою; про Мелашку: «Мелашка затріпала рученятами, неначе пташка крилами».
4.5. Учнівські знахідки
Скажіть, чи вживає автор у повісті українські народні звичаї та обряди? Які саме?
Коли йдеш по селу і бачиш, що в дворі або на городі працюють люди, потрібно привітатись і побажати: «День добрий! Боже поможи!»
Якщо хлопець пішов гуляти у друге село, то повинен поставити могорич для всіх хлопців того села.
Українські жінки прокидались до третіх півнів.
Зайшовши в хату, гість повинен сісти – це означає, що він поважає хазяїв.
Хто піде в Єрусалим або щороку в Києві у Лаврі їстиме паску, або вмре на самий Великдень, той спасеться, того душу янголи понесуть просто до Бога.
Завжди перед храмом жінки мажуть хати.
- За дівчиною дають придане. Дівчина переїжджає жити в хату нареченого.
- Виходячи заміж, дівчина повинна вміти все робити по хаті (запалити в печі, спекти хліб, зварити борщ, прясти, шити).
- Після того, як дівчина вийшла заміж, що б не було, а вона повинна залишатись з чоловіком:«Зав’язала голівоньку, не розв’яжеш довіку»
- Весілля гуляють чотири дні.
-На тому місці, де будуватиметься хата, засівають пшеницю. Якщо пшениця зійшла, то можна починати будувати хату. Побудовану хату освячує піп.
- Хто поститься дванадцять п’ятниць, не вмре наглою смертю та не потоне в воді.
-Перед весіллям засилали старостів, які замінювали хліб.
-За старим звичаєм все батьківське добро припадало меншому синові..
- Вранці та перед сном молилися Богу.
-Їсти вся сім’я сідала разом.
- Перед церквою і в церкві чоловіки знімали шапки.
-Заходячи в хату до неодруженої дівчини, обов’язково потрібно було сідати, щоб старости сідали(щоб дівчину сватали).
- Селяни поважали неділю і свята, не робили ніякої роботи, крім того, що возили снопи.
-Після народження дитину обов’язково треба було похрестити.
5. Закріплення знань учнів
5.1. Слово вчителя
Портретні, психологічні та мовні характеристики героїв повісті відображають неповторну творчу манеру автора, тому їх не можна сплутати ні з якими іншими.
Кожен з героїв має свою вдачу, звички, характер, душу;кожен несе в собі якусь ідею. Це спонукає нас замислитися над власним характером, поведінкою, вчинками. Які ж проблеми порушує автор у повісті? Їх можна назвати вічними, бо поки існуватиме людство, залишатимуться актуальними й ці проблеми. До головних проблем твору належать такі:
1.Проблема виховання.
2.Проблема батьків і дітей.
3.Проблема кохання та сімейного щастя.
4.Проблема багатства.
5.Проблема віри в Бога та додержання заповідей Божих.
5.2.Запитання до учнів
1. Чи подобаються вам молоді люди, подібні до Карпа і Мотрі? А люди, чимось подібні до Лавріна і Мелашки? Кого з них ви хотіли б мати своїми знайомими, сусідами, родичами, а кого — ні? Чому?
2. На основі яких рис характеру громада вибрала Карпа десяцьким? Як про цей вибір сказано на сторінках повісті?
3. Чому, на вашу думку, Мотря вирішила за краще відсидіти два дні в сільській в'язниці, але не вибачатися перед свекрухою, а Карпо перепросив матір, щоб не бути покараним громадою фізично?
4. Скажіть, будь-ласка, якби ви були автором, як би ви закінчили повість?
5.3. Підсумкове тестування
Виберіть один правильний варіант відповіді, як тільки ви виконаєте завдання, комп’ютер вас оцінить:
1. Портретна характеристика: «Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум'яні губи...» стосується персонажа:
а) Карпа; в) Мелашки;
б) Лавріна.
2. «На словах, як на цимбалах грає, а де ступить, то під нею лід мерзне...» — сказано про героїню:
а) Мотрю; в) Кайдашиху;
б) Параску; г) Палажку
3.Мовою якого твору захоплювався М. Коцюбинський: «Яка прекрасна мова! Читав – наче погожу воду в спеку пив…» ?
А) «Микола Джеря»
Б) «Бурлачка»
В) «Кайдашева сім’я»
4. Кому належать ці слова: «Я люблю, щоб дівчина була трохи бриклива, щоб мала серце з перцем…»
А) Лаврін
Б) Карпо
В) Омелько Кайдаш
5. «ЧИЙ ЦЕ ПОРТРЕТ?»
«Дівчина була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина ,довгобраза, повновида, з тонким носом. Щоки червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина. На чистому лобі, були ніби намальовані веселі, тонкі брови, густі-прегусті, як шовк».
А) Мотря
Б) Мелашка
В) Маруся Кайдашиха6.«ЧИЙ ЦЕ ПОРТРЕТ?»
«Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакочуваними по лікоть, з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні. Загоріле біле лице ще виразніше малювалось з чорними тонкими бровами, з темними блискучими, як терен, облитий дощем очима. В лиці, в очах було розлите щось гостре, палке, гаряче, було видно розум із завзяттям і трохи із злістю».
А) Мотря
Б) Мелашка
В) Маруся Кайдашиха7. «ЧИЙ ЦЕ ПОРТРЕТ?»
«Висока та здорова… з широким лобом, з гострим лицем, з блискучими, як жар, очима. Вона була в одній сорочці, вузькій запасці. Хазяйновита, але скупа, вона втинала одежу, як тільки можна було обтяти»
А) Мотря
Б) Мелашка
В) Маруся Кайдашиха 8. «ЧИЙ ЦЕ ПОРТРЕТ?»
«Широкі рукава закачались до ліктів; з-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця. На сухому високому лобі набігали густі зморшки. Кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух, і блищало сивиною».
А)Омелько КайдашБ)Карпо
В) Лаврін
9. Яке дерево було причиною сварки Кайдашів?
А) слива
Б) яблуня
В) груша
10. «ЧИЙ ЦЕ ПОРТРЕТ?»
«…широкий в плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті».
А)Омелько КайдашБ)Карпо
В) Лаврін
6. Підсумок заняття
6.1. Виставлення оцінок з їх коментуванням.
6.2.. Психологічний тренінг: визначте на кінець уроку який у вас настрій.
7. Домашнє завдання
Підготувати матеріал про П.Мирного