Доповідь на тему «Про адаптацію учнів 5 класів до навчання в основній школі».

Відділ освіти Бердянського виконавчого комітету
Бердянської міської ради
Методичний кабінет загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №1


Доповідь
на тему
«Про адаптацію учнів 5 класів до навчання в основній школі».





Підготувала вчитель
української мови та
літератури Тімченко О.І.,
вища категорія,
старший учитель
Заслухано на
шкільному засіданні
методичного об’єднання
05.11.2014р.

2014р.
Життя учителя усе, як на долоні,
По краплі душу іншим віддаєш.
Хоч вчора втома нелюдська й сьогодні,
Любові й праці ти не знаєш меж.

Немало докорів сьогодні доводиться чути класоводам про низьку підготовку четверокласників до сприймання програмового матеріалу в п’ятому класі.
Якщо порівняти успішність та якість знань учнів 4-х та 5-х класів (маю на увазі цих самих дітей), можна побачити, що в класі стає значно менше учнів достатнього рівня, а високого рівня немає взагалі. Натомність зростає кількість учнів середнього рівня.
Аналізуючи таку ситуацію, починаємо шукати винних. Тоді висловлюється думка про недоліки в роботі класовода: переоцінювання знань учнів, приховування невстигаючих, низька кваліфікація вчителя.
Хоча це може бути лише частина правди. Багато залежить від того, хто посіє паростки добра в дітях, розбудить їх жадобу до знань, запалить вогник у серцях. Так, мабуть, уже повелося, що легше звинувачувати іншого. Ніж встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, які спричиняють таку ситуацію, і шукати шляхів її розв’язання.
У чому ж полягає така велика розбіжність між 4-ми та 5-ми класами? Найістотніше – це порушення узгодженості в роботі класоводів та учителів – предметників у методах навчання та виховання. Збільшується також кількість навчальних предметів (з'являються нові), тижневе навантаження та обсяг домашніх завдань.
Не завжди враховуються й вікові особливості учнів.
Учитель-предметник, який прийшов із 11 класу до 5 класу, дивиться на десятирічну дитину, як на дорослого, принаймні, хоче бачити її такою. Проте мислення школяра, який прийшов до п’ятого класу, деякою мірою залишається конкретним, наочно-образним.
Важливо й те, що 1 вересня до п’ятикласників приходять вчителі з різним емоційним настроєм, темпераментом, власним підходом до дітей. На кожному уроці інший учитель. Чи невелике це психологічне навантаження на десятирічну дитину, яка нещодавно відчувала опіку одного вчителя, котрий заміняв їй маму, і вихователя, і старшого порадника?
Не слід забувати й про фізіологічні зміни в організмі дитини. З інтенсивним фізичним розвитком іноді знижується розумова діяльність школярів.
Учні з високою здатністю до навчання докладають великих зусиль, (а в класі таких небагато) , щоб залишитися на високому рівні навчання.
Діти з середніми здібностями, які в початковій школі завдяки старанності та індивідуальному підходу вчителя встигають на 7-12, зіткнувшись з новими труднощами, тяжіють у бік трійочників, із зниженою здатністю до навчання прирікають себе на двійки. Вони часто втрачають віру в свої сили, у них зникає інтерес до навчання, з'являється зневага до школи, учителя. Згодом вони прогулюють уроки, починають обманювати, а іноді стають на хибний шлях. Як бачимо, маємо проблему. А проблему треба вирішувати. Який місток прокласти між 4-ми та 5-ми класами, щоб не знищити прагнення до знань та інтерес до навчання? Що треба взяти до уваги класоводу, ідучи назустріч предметнику, до яких порад класовода мають дослухатися останні? Найперше – налагодити узгодженість у роботі. З цією метою слід передбачити чітку систему навчально-виховного процесу наприкінці навчального року в 4-му класі.
Можна провести такі заходи:
1. У ІІ півріччі знизити надмірну опіку над дітьми.
2. Збільшити обсяг різних видів самостійної роботи.
3. Обмежити використання яскравих наочних посібників.
4. Проводити більше тренувальних вправ із глибоким аналізом.
5. Систематично домагатися логічних доведень, висновків, узагальнень.
6. Плануючи уроки рідної мови, встановити такий порядок тем:
- речення. Зв'язок слів у реченні ;
- будова слова;
- правопис буквосполучень та всі інші правила правопису (правопис голосних у корені слів, правопис префіксів, закінчень);
- морфологічний розбір слів.
У ході повторення та узагальнення основних тем проводити самостійні роботи з різними навантаженням. Виставляти бали в журнал, об’єктивно оцінивши знання учнів. Здійснювати диференційний підхід навчання. Значне місце на уроках слід приділяти вдосконаленню зв’язного мовлення дітей.
Вважаю, що вчителям - предметникам варто ознайомитись із методикою роботи вчителів 4-х класів. Відвідувати уроки повторення та узагальнення програмного матеріалу, ознайомлюватись із змістом самостійних та контрольних робіт у кінці року та їх результатами , взяти на облік дітей із зниженою здатністю до навчання, поцікавитися їхнім станом здоров'я та фізичним розвитком.

· Поради вчителям старших класів.
Педагоги мають бути готові до того, що. Якщо не допомогти дитині в цей період, може відбутися зниження інтересу до навчання. Може з'явитися симптом «розчарування» школяра у своїй позиції як учня (через невдачі у виконанні тих чи інших видів навчальних робіт), а також небажання виконувати навчальні завдання на уроках і особливо вдома, небажання відвідувати школу через невиконані уроки. Як результат – виникнення конфліктів.
Цього можна уникнути, якщо правильно пояснювати дитині, що з нею відбувається. У цей період у школярів формуються власні погляди та уявлення про цінності життя, а головне - про значущість навчання. Багато дітей бувають не готові відповісти на всі ці запитання. Тобто в дітей виникає «вакуум мотиву» навчання, що характеризуються тим, що колишні уявлення дитини про навчання, цінності вже не влаштовують, а нові ще не вироблені, не усвідомилися, не виникли. Тому на запитання: «А чи любиш ти вчитися?» - діти часто відповідають: «Не знаю»
Велика роль належить вчителям та батькам, які мають допомогти дітям сформувати певні поняття, мотиви навчання: «Для життя вчимося, а не для школи»; «Яким я стану – залежить тільки від мене».
Формувати ці мотиви, поняття, цінності мають значущі для дитини особистості на власному прикладі. Компетентність класного керівника в питаннях життєдіяльності класу. Його позитивне емоційне ставлення до учнів, до своїх обов’язків, які знаходять вияв у поведінці і спілкуванні з дітьми – одна із головних умов успішної адаптації школярів.
Співпраця педагогів із учнями в такому процесі украй потрібна. І вона – найрізноманітніша. Наприклад, можна полегшити участь п’ятикласників організаційними заходами.
1. Діти не знають імен учителів – предметникам варто одягати бейджики.
2. До першого вересня добре організувати зустріч класного керівника з новою дитиною. Рекомендується спільна діяльність із метою знайомства одне з одним.
3. Класний керівник має ознайомити школярів із правилами для чергових.
4. На перші батьківські збори мають прийти всі вчителі, щоб ознайомити батьків із програмою і вимогами до предмету.
5. Варто категорично заборонити затримувати дітей після дзвоника на перерву.
6. Щоб організувати підготовку дітей до уроку, вчителям упродовж місяця перевіряти, як діти підготувалися до нього, чи забезпечені необхідними навчальними посібниками.
7. Виробляти єдині вимоги до уроків із різних предметів:
А) щодо дисципліни:
- вітаємося стоячи;
- при відповіді вставати необов’язково;
- не перебиваємо вчителя і товаришів;
- піднята рука – сигнал про запитання чи відповідь;
- приходимо на урок вчасно;
Б) щодо етики стосунків дітей:
- повага одне до одного;
- уміння слухати і чути одне одного;
- увага під час відповіді товариша.
8. Домовитися, що щоденник потрібен для того, щоб записувати домашнє завдання (учні) і виставляти оцінки (класний керівник або вчитель - предметник).
9. Класний керівник забезпечує кожного учня інформацією про телефони, дні народження, імена і по батькові батьків однокласників.
10. У перші дні навчального року провести спеціальні заходи на зразках тренінгів, спрямовані на згуртованість колективу, які знімуть основні проблеми в спілкуванні дітей.
11. Забезпечити гуманне втручання педагогів у відносини до старшокласників і п’ятикласників.
Це деякі можливі варіанти, як допомогти п’ятикласникам адаптуватися. Тому згадаємо слова відомого педагога Я.Корчака:
Ви кажете: Діти мене втомлюють.
Ви праві.
Ви пояснюєте:
Треба опускатися до їхніх понять.
Опускатися, нахилятися, згинатися, стискатися.
Помиляєтесь.
Не від цього ми втомлюємось.
А від того, що треба підніматися до їхніх почуттів.
Підніматися, ставати навшпиньки.
Тягнутися.
Щоб не образити.
Учні 5-б класу доволі згуртовані та організовані, об'єднані спільними інтересами. Більшість дiтей мають високий та достатній навчальний потенцiал i хорошi здiбностi до навчання. Учнi класу навчаються iз задоволенням, активні, виконують вчасно домашні завдання, на уроках дисципліновані. Труднощi виникають пiд час вивчення математики й природознавства. На високому рівні навчаються Бабак Галина, Дубинка Валерія, Ноздріна Анастасія, але є учні в яких наявні по одній-дві оцінки достатнього рівня (Рябко Єлизавета, Шевченко Олена). Бажано вчителям- предметникам звернути на них увагу.  Загалом стосунки в колективі товариськi, толерантнi, приятельськi. Дiти можуть органiзовувати самостiйно справи, пiдтримувати одне одного й допомагати. Майже всі учні класу займаються в гуртках, спортивних секціях, танцювальних колективах. Деякі почувають себе в класі одинокими (Матевощук Руслан, Ганжин Костянтин, Солопов Данило, Кожевніков Марк). Вони вiдчувають себе незахищеними вiд негативного впливу товаришiв, але часто конфліктують, сперечаються з друзями, що й призводить до сварок і бійок. У стосунках мiж дiтьми мало спiвчуття й терпимостi, доброти. Неодноразово батьки цих учнів викликалися до школи. Колегам слід звернути увагу на цих дітей, більше приділяти їм уваги.
Бiльшiсть дiтей у класi з повних сімей, проте є родини, де вихованням дитини займається тiльки мати або батько. Хочу звернути увагу на учня Жєлева Николая, який виховується батьком. Батьки судяться за дитину, мати проживає за кордоном, часто сваряться. Хлопець дуже переживає за батьків, наляканий, боїться своєї матері.
Батьки класу приділяють належну увагу навчанню та вихованню дітей, відвідують батьківські збори, допомагають класному керівникові.


15