Доклад Анализ занятия как составляющая повышения педагогического мастерства преподавателя

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
АМВРОСІЇВСЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ТЕХНІКУМ














МЕТОДИЧНА ДОПОВІДЬ


АНАЛІЗ ЗАНЯТТЯ ЯК СКЛАДОВА ПІДВИЩЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ВИКЛАДАЧА




















2010
Методична доповідь.
Підготувала Лихачова Т. О.– викладач Амвросіївського індустріального технікуму – 2010



Викладено методику проведення аналізу заняття, розкрито сутність і різновиди аналізу, як здійснюється процедура аналізу.





Для методистів вищих навчальних закладів 1-2 рівнів акредитації Торезького регіону.




Рецензенти:
Гідульянова С.М – старший методист Торезького регіону

Кожем’як Т. О. – заступник директора з навчальної роботи Амвросіївського індустріального технікуму






Розглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії гуманітарних і соціально-економічних дисциплін (протокол № 2 від 14 вересня 2010 р). ПЛАН.
1. Передмова.
2. Методологія аналізу заняття.
3. Класифікація типів та видів аналізу заняття
3.1. Типи аналізу
3.2. Види аналізу
3.3. Різновиди педагогічного аналізу
4 Методика підготовки до аналізу та його здійснення
4.1. Рівні здійснення аналізу
4.2. Етапи та алгоритми здійснення аналізу заняття
5. Методика здійснення аналізу занять конкретного виду
5.1. Орієнтовні програми аналізу заняття
5.2. Пам’ятки для самоаналізу заняття викладачем.


























ПЕРЕДМОВА
В умовах гуманізації навчально – виховного процесу формування педагогічного колективу з високим рівнем професійної компетентності є одним з пріоритетних завдань для ВНЗ І – ІІ рівнів акредитації.
Істотно поліпшити якість навчання, виховання і розвитку студентів можна лише за умови цілеспрямованого, систематичного, послідовного удосконалення заняття як основної форми організації навчально – виховного процесу.
Підвищенню ефективності сучасного заняття сприяють модернізація інноваційних напрямків навчання, впровадження модульної системи навчання, ідей позитивного педагогічного досвіду, нетрадиційних форм проведення занять.
У системі факторів підвищення ефективності заняття важливе місце посідає його відвідування і аналіз керівниками навчального закладу. Їх рекомендації, висвітлені в процесі аналізу заняття, сприяють удосконаленню педагогічної майстерності та розвитку творчості викладачів.
Визначити шляхи підвищення професійної майстерності викладачу допомагає справедлива і доброзичлива оцінка його діяльності з боку колег і адміністрації, яку можна дати, аналізуючи відвідані заняття.

2. МЕТОДОЛОГІЯ АНАЛІЗУ ЗАНЯТТЯ
Важливою складовою аналітичної діяльності методиста технікуму є аналіз заняття (або іншого за назвою навчального заняття, специфічного для різних дидактичних систем, наприклад, модульно-розвивальної системи, системи концентрованого навчання, лекційно-семінарської тощо).
Поняття «аналіз» буквально означає мисленнєве розкладання цілого на складові, розбір (вивчення) кожної складової, тобто проникнення у її сутність, визначення її функцій, змістової повноцінності, рівня розвитку, властивостей внутрішньої структури, місця, зв'язків з іншими складовими тощо. Як спосіб наукового пізнання аналіз неможливо метафізично відірвати від синтезу об'єднання складових у ціле. Адже за допомогою аналізу та синтезу фактично й здійснюється перевірка (ревізія) системи (цілого заняття).
Заняття основна організаційна ланка навчально-виховного процесу. Щодо системи занять за певною темою, блоком тем, розділом, курсом вона є підсистемою, складовою, органічно пов'язаною з іншими складовими змістовно-логічно, діалектично й функційно. Водночас саме заняття автономний, логічно завершений фрагмент (відрізок) процесу навчання. За наявністю системо утворювального елементу (мети) та змістовно й функційно достатніх, взаємозв'язаних і взаємодіючих елементів (змісту, форми, технології, системи (фактично, підсистеми) оцінювання результатів) заняття набуває ознак повноцінної системи. Відтак аналіз одного елементу, структурного етапу, аспекту тощо здійснюється у тісному зв'язку з іншими. Отже, об'єкт аналізу навіть якщо це один елемент (деталь) мисленнєво виводиться на передній план загальної «картини» заняття, під збільшуване скло нашої уваги, а все решта тло, але ж таке, що є «середовищем існування» досліджуваного об'єкту разом з іншими.
Це й підводить нас до думки, що методологічною основою означеної аналітичної діяльності є вчення про систему, яке й визначає підходи до аналізу заняття як цілісного явища системно-функційний та морфологічний (внутрішній аналіз компонентів, елементів, аспектів). Саме з позицій цих підходів один елемент аналізується в системі інших, один аспект разом з іншими, один етап навчання на фоні всієї структури та як умова для переходу на наступний етап, структура у взаємодії зі змістом та наданою формою заняття, один фактор у комплексі інших, одне заняття як компонент навчального циклу тощо. За допомогою морфологічного підходу аналізують окремі складові заняття. Системно-функційний підхід застосовують для аналізу всієї системи заняття, характеризуючи його з усіх сторін. Як правило, під час аналізу заняття використовують обидва підходи (системно-функційний та морфологічний) комплексно.

3. КЛАСИФІКАЦІЯ ТИПІВ ТА ВИДІВ АНАЛІЗУ
3.1. Типи аналізу
Типи й види аналізу суттєво відрізняються, оскільки мета й завдання (реальні) аналізу, об'єкт, зміст, процедура, частота його здійснення і навіть суб'єкт аналізу у кожному конкретному випадку різні. Отже, такі категорії, як мета й завдання, об'єкт, предмет, суб'єкт, зміст, процедура частота повторення (частота обертів) покладені в основу класифікації аналізів.
Вважається, що метою аналізу заняття (узагальнено) є одержання знань (проаналізованої та систематизованої інформації) про процес та результат діяльності викладача та студентів. А інакше одержання знань про ефективність заняття як про міру збігу результату заняття з його метою та завданнями (звісно, за умови правильного визначення мети та завдань на основі відповідності вимогам певної навчальної програми, змісту предметного матеріалу, рівня навченості та навальності студентів, особливостей їхнього психолого-фізіологічного розвитку, місця і ролі заняття в системі інших тощо). Так, мета аналізу надати систематизовану інформацію (висновок) про досліджуване явище. Але ж якщо тільки обмежитись констатацією ефективності-неефективності заняття як результатом аналізу, то об'єкт аналізу не одержить потрібного впливу, не зміниться, не перетвориться, не удосконалиться, тобто не розвинеться. Отже, одержану інформацію потрібно використати задля
- об'єктивної оцінки діяльності;
- підбиття підсумків роботи;
- ліквідації вузьких місць у навчально-виховному процесі;
- виявлення резервів;
- регулювання та коригування змісту й ходу навчального процесу;
- підвищення ефективності навчально-виховного процесу в цілому;
- оптимізації психосоціального розвитку студентів;
- підвищення рівня знань, умінь та навичок студентів;
-підвищення рівня педагогічної культури, професійної компетентності викладачів;
- створення реальних (а не формальних, аморфних, абстрактних) планів на майбутнє (або їх корекцію) щодо розвитку технікуму взагалі, організації навчально-виховного процесу реально функцією аналізу є не тільки виявлення певного педагогічного явища, причини його появи, умов розвитку (або руйнування), а й прогнозування його стану та визначення шляхів (методів, засобів) подальшого розвитку явища (якщо воно позитивне) або його ліквідації (якщо воно негативне).
Об'єктом аналізу є діяльність всього колективу або підрозділу, окремої ланки, конкретного викладача, студентів спеціальності, взаємодія викладача зі студентами і т. ін. А його предмет певний компонент, елемент, фактор, аспект заняття або їх комплекс.
Суб'єкт аналізу директор, його заступник, завідувач відділенням, методист, голова циклової комісії тощо.
Зміст аналізу визначається колом питань, обумовлених метою відвідування заняття: фактори (характеристика факторів заняття), параметри (оцінка певних показників на основі критеріїв), проблема (як вона розв'язується на заняттях), генетика явища (причини та умови утворення) тощо.
Частота повторення аналізу: одноразовий аналіз або такий, що періодично повторюється, або діє постійно (поточний, оперативний, підсумковий).
Отже, існують такі типи аналізу занять (найбільш розповсюджені): факторний, параметричний, генетичний, тематичний, підсумковий, локальний та ін.

3.2. Види аналізу
За видами аналізу потрібно перш за все розрізняти педагогічний та психологічний аналіз. Призначення педагогічного аналізу характеризувати та оцінювати все те, що сукупно ми називаємо педагогічним явищем: навчання й виховання, методика викладання предмета, зміст, форма, метод навчання, діяльність викладача та студентів, характер пізнавальної діяльності студентів, її результат, система оцінювання рівня знань, умінь та навичок студентів тощо.
Завданням психологічного аналізу є з'ясування того, як дидактичний апарат заняття, принципи, умови, характер взаємодії та спілкування викладача зі студентами, використання викладачем інформації про психолого-фізіологічний розвиток студентів, їхні інтереси та нахили у навчально-виховному процесі здійснюють вплив на психологічний розвиток студентів (оптимізують його). Під час здійснення такого аналізу у центрі уваги викладача (психолога, педагога-психолога) знаходяться методи та засоби позитивного впливу на розвиток мотивації навчання студентів, інтелекту, емоцій, волі і т. ін. При цьому потрібно зазначити, що у реальному навчальному процесі «педагогічне» і «психологічне» не відокремлюється, а утворює спільне явище, у якому перше і друге тісно переплетені, взаємозалежні.


3.3. Різновиди педагогічного аналізу
Педагогічний аналіз, як правило, існує у таких різновидах: поелементний, поетапний (лінійний), системний, проблемний.
Поелементний аналіз застосовується з метою вивчення одного або двох-трьох елементів заняття. Такими елементами заняття є:
зміст;
форма;
тип;
певний етап;
цілі та завдання;
діяльність викладача;
діяльність студентів;
спільна діяльність викладача і студентів;
обладнання;
роздавальний дидактичний матеріал;
робота з навчальною книгою; домашні завдання;
розподіл часу на занятті та ін.
Безумовно, використання такого виду аналізу необхідне; контрольований елемент отримує вичерпний розбір, якого він не в змозі отримати за іншого виду аналізу. Проте потрібно пам'ятати й те, що навіть за врахування під час поелементного аналізу зв'язків досліджуваного елементу з іншими елементами системи, впливу на них, такий аналіз не дає уявлення про заняття як про цілісне явище.
Поетапний (лінійний) аналіз спрямований на вивчення структурних етапів заняття відповідно до типу заняття (наприклад, за класифікацією Б. О. Онищука). Принципи цього аналізу: послідовність розбору кожного етапу заняття, розглядання кожного етапу як умови для наступних (реалізація завдань попереднього умова для реалізації завдань наступним). Всі етапи заняття та кожний зокрема характеризуються за такими критеріями:
- наявність етапу (кожний етап має відбутися, навіть якщо він угруповується з іншим;
- оптимальність тривалості етапу;
- повнота психодидактичного та предметного змістів етапу та відповідність його меті та навчальним можливостям студентів
- відповідність форми етапу його змісту
- методика проведення етапу;
- реалізація мети етапу (його результативність, виконання етапом свого призначення).
Оскільки кожний етап заняття має своє призначення, свій зміст, форму, підструктуру, то зрозуміло, що в кожному конкретному випадку потрібно добирати відповідні (конкретні) параметри аналізу.
Існує думка, що поетапний аналіз застосовується тільки для аналізу заняття з так званою чіткою структурою, у тому числі, для аналізу комбінованого заняття, який нібито повинен вийти з ужитку як застарілий, несучасний... На наш погляд, це не зовсім так. По-перше, тому що кожне заняття, звичайне (традиційне) чи «активної» форми, завжди має організаційний план, тобто структуру. По-друге, за допомогою такою аналізу можна здійснювати структурний аналіз системи занять за темою. У системі занять один чи кілька з них виконують функцію певного етапу навчального процесу відповідно до його логіки. Отже, не вичерпано всі резерви даного виду аналізу заняття. Що ж до комбінованого заняття, то він займав та займатиме своє чільне місце серед інших занять (наприклад, у початковій школі, де навчальні етапи тривають 515 хвилин), оскільки його етапи цілком збігаються з логікою навчального процесу; а посилення його розвивального впливу (характеру) залежить від професіоналізму викладача при відборі дидактичного апарату та створенні сприятливих умов для пізнавальної діяльності студентів тощо.
Проблемний аналіз (аналіз розв'язання певної проблеми на занятті) передбачає вивчення шляхів розв'язання педагогом певної проблеми (утруднення у педагогічній діяльності), над реалізацією (втіленням, удосконаленням тощо) якої працює педагогічний колектив, динамічна (творча) група викладачів, окремі викладачі. Для аналізу стану розв'язання проблеми визначається певне коло питань-параметрів, що відбивають її сутність, задаються критерії, за якими параметр (рівень, якість його вираження) оцінюється.
Наведемо перелік тих проблем, які найбільш актуальні для сучасної освіти і тому потребують вивчення:
- здійснення індивідуального та диференційованого підходу до студентів;
- особистісний орієнтир заняття;
- використання розвивальних можливостей заняття;
- створення сприятливого психосоціального клімату на занятті;
- педагогічне керівництво пошуково-пізнавальною діяльністю студентів;
- активізація пізнавальних можливостей студентів;
- управління процесом самонавчання та самоосвіти студентів;
- розвиток творчих здібностей студентів;
- організація групової, парної та ланкової роботи студентів;
- застосування ефективних технологій та методик навчання;
- застосування гуманних підходів до контролю, перевірки та оцінювання знань та умінь студентів;
- організація навчальних занять активної форми тощо.Системний аналіз дозволяє зробити аналіз заняття як системи взаємопов'язаних компонентів та елементів, тобто проаналізувати всі факторизаняття (навчання, виховання, розвиток тощо), елементи та етапи (структуру) заняття, його аспекти, виявити причини та умови появи позитивнихта негативних результатів заняття. Кожна складова заняття при цьому аналізується як умова для реалізації мети заняття. Результат заняття співвідноситьсяз метою та завданнями. Адже так визначається ефективність заняття.

3.4. Різновиди системного аналізу
З позицій системи розрізняють такі підвиди аналізу заняття: повний, аспектний, комплексний, короткий.
Повний аналіз передбачає розгляд заняття з усіх сторін (аспектів): організаційно-технічного, дидактичного, методичного, психологічного, виховного. Цей вид аналізу використовується для аналізу як одного заняття, так і системи занять за темою.
Аспектний аналіз як різновид системного аналізу передбачає здійснення характеристики та оцінки одного-двох аспектів заняття у зв'язку з іншими, у сполученні з ними. При цьому досліджуваному аспекту приділяється максимум уваги. Частіше всього для аналізу об'єднують дидактичний та методичний аспекти, дидактичний та психологічний, дидактичний та виховний, психологічний та виховний. Можливі і інші варіанти.
Комплексний аналіз дозволяє здійснити всебічний розгляд заняття у єдності та взаємозв'язку мети, змісту, форми, методу, результату, оцінити всі фактори заняття, їх вплив на результат заняття. Такими факторами заняття є: навчання, розвиток, виховання, діяльність викладача та студенті на занятті тощо. Цей вид аналізу застосовується як для аналізу одного заняття, так і для аналізу системи занять за темою.
Короткий аналіз проводиться тільки з метою визначення результативності заняття, тобто адекватності одержаного результату запроектованій меті та основним дидактико-психологічним та виховним завданням заняття.
Вибір виду аналізу залежить від мети відвідування, яка обумовлюється станом справ у технікумі на всіх ділянках її роботи та, безумовно, визначається реально розробленими перспективним планом технікуму, річним планом роботи і, насамперед, планом внутрішньотехнікумівського контролю, методичної роботи.

4. МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ ДО АНАЛІЗУ ТА ЙОГО ЗДІЙСНЕННЯ
4.1. Рівні здійснення аналізу
Існують такі рівні здійснення аналізу: стихійно-емпіричний, емпіричний, науковий (здійснюється на засадах системно-функційного та морфологічного підходу). Назва першого з них (стихійно-емпіричний) говорить сама за себе: керівник не працює за планом внутрішньотехнікумівського контролю, відвідує заняття нерегулярно, підготовці до аналізу заняття не надає належної уваги, використовує для аналізу заняття готову (неадаптовану схему), а не спеціально розроблену програму спостереження або створює програму, покладаючись тільки на власний досвід, практику, не спираючись на наукові засади. Як правило, форма запису аналізу заняття «фотографія» його змісту. Висновки не завжди чи не повністю відповідають меті відвідування, розмиті, неконкретні, пропозиції випадкові, неадресні. Висновки не можуть бути використані для подальшої організації методичної роботи, планування внутрішньотехнікумівського контролю.
Емпіричний рівень здійснення аналізу властивий тим керівникам, які майже не використовують досягнень науки для здійснення аналітичної діяльності, а цілком довіряють власному досвіду, практиці (щоправда, досвід у них значний). У таких керівників розвинена інтуїція, здоровий глузд, уміння дивитися у корінь проблеми, проте аналіз носить обмежений, а іноді примітивний характер. І, як наслідок, результат аналізу використовується для регулювання та коригування ходу навчально-виховного процесу, подальшого планування внутрішньотехнікумівського контролю та методичної роботи формально.
Науковий рівень аналізу відображення високої професійної культури керівника технікуму. Такий керівник здійснює аналіз з позицій системного та морфологічного підходу, вільно складає програми схеми аналізу за різними проблемами або адаптує для аналізу готові схеми, правильно виділяє головні параметри аналізу, робить об'єктивні висновки відповідно до мети відвідування та видалених параметрів аналізу, використовує результат аналізу як оперативну інформацію для координації навчально-виховного процесу, оптимального здійснення методичної роботи, реального спрямування внутрішньотехнікумівського контролю.

4.2. Етапи та алгоритми здійснення аналізу заняття
Методика аналізу складається з чотирьох етапів:
1-й підготовка до проведення аналізу;
2-й безпосереднє спостереження та вироблення локальних висновків за визначеними параметрами аналізу, а також фіксація змісту аналітичної діяльності;
3-й вироблення загального висновку (на основі локальних) та розробка пропозицій (рекомендацій);
переведення одержаної інформації (висновку) у план подальшої роботи керівників технікуму та колективу технікуму.
Кожний з етапів здійснюється за притаманним йому алгоритмом.
Алгоритм здійснення 1-го етапу
Визначення мети відвідування заняття.
Вибір типу аналізу заняття.
Вибір виду аналізу.
Створення програми (схеми) аналізу заняття (або адаптація готової програми (схеми)) згідно з визначеною метою аналізу, обраним типом, видом аналізу заняття.
Вибір форми запису заняття відповідно до створеної програми (схеми) аналізу.
Зрозуміло, здійсненню першого та подальших кроків цього алгоритму передує детальне вивчення навчальної програми дисципліни, робочої навчальної програми, змісту підручника, методичного посібника чи рекомендацій, журналу, зошитів студентів.
Потрібно провести бесіду з викладачем, пояснивши йому мету відвідування, вислухавши інформацію про його проект проведення заняття, характеристику студентів групи тощо.
Параметри аналізу (головні питання, на які потрібно дати відповідь впродовж спостереження за ходом заняття) визначаються відповідно до мети відвідування заняття. Звісно, що кожного разу (за реалізацією мети відвідування) вони будуть різні. Вони повинні більш детально розкривати мету відвідування, декомпозувати її, відбивати сутність і порядок (алгоритм) спостереження. Це і є критерії визначення параметрів.
Прояв (представлення) якості кожного параметра спостерігають та фіксують окремо, стежачи за ходом заняття та відбираючи з його змісту необхідні фрагменти.
На нашу думку, найбільш вжитковою (оптимальною) формою запису спостережень буде така:

Параметри

Фактичний
Позитивні
Негативні
Локальні

(питання,
кроки,
структурні
пункти)
аналізу
(відповідно до
мети аналізу)
матеріал
заняття
(до
кожного
параметра)
сторони
(відповідно
до кожного
параметра),
причини
(умови) їх
появи
сторони
(відповідно
до кожного
параметра),
причини
(умови) їх
появи
висновки
(відповідно
до кожного
параметра),
зауваження,
пропозиції,
ремарки

1
2
3
4
5


Ця форма оптимальна при здійсненні аналізу заняття за будь-яким його видом. Проте завжди можна використати таку форму запису, що є специфічною для певного виду аналізу.

Алгоритм здійснення 2-го етапу
Запис параметрів аналізу у першій графі форми.
Відбір та фіксація (у другій графі) тих фрагментів заняття, які фактично характеризують параметр (дають відповідь на питання аналізу).
Визначення та фіксація (у третій графі) позитиву (якщо він має місце) у тому фрагменті змісту заняття, який зафіксований у відповідь на конкретне запитання (під час характеристики параметра), та причин його появи.
Визначення та фіксація (у четвертій графі) негативу (якщо він має місце) у тому фрагменті змісту заняття, який зафіксований у відповідь на конкретне запитання (під час характеристики параметра), та причин його появи.
Формулювання та запис (у п'ятій графі) локальних (параметричних) висновків на основі спостережень, визначення позитиву та негативу у ході заняття (його окремих фрагментів) та з'ясування причин їх появи.
Алгоритм здійснення 3-го етапу
1. Узагальнення, систематизація змісту локальних висновків та формулювання загального висновку. При цьому до загального висновку пред'являються такі вимоги:
- відповідність меті відвідування;
- послідовне слідування програмі (параметрам) аналізу;
- розкриття причини досягнення позитивних результатів та недоліків;
- характеризування тенденції до змін, які відбуваються у діяльності вчителя;
- об'єктивність (науковість) висновків, тобто вироблення їх на основі фактичних даних, з одного боку, та критеріального оцінювання якості прояву кожного параметра, з іншого боку;
- доказовість та переконливість;
- формулювання висновків на наукових засадах (на основі теорії (у тому числі, згідно з принципами, правилами, критеріями аналізу), методології, методики здійснення аналізу).
2. Вироблення пропозицій (рекомендацій) педагогу, які повинні відповідати таким вимогам:
- бути адресними (спрямованими на діяльність (точніше, удосконалення діяльності) конкретного викладача);
- бути реальними щодо виконання викладачем у визначений термін (враховувати можливості викладача, як професійні, так і особистісні);
- бути конкретними та лаконічними.
Алгоритм здійснення 4-го етапу
Цей етап особливо важливий: саме у його ході використовуються висновки та пропозиції аналізу як фактор удосконалення навчально-виховного процесу в цілому, ефективності методичної роботи, внутрішньошкільного контролю, підвищення рівня професіоналізму педагогів.
Класифікація висновку (його окремих аспектів) як типового явища (характерного для діяльності колективу педагогів або групи педагогів) або лише одного викладача. Формулювання проблеми (проблем).
Корекція плану внутрішньошкільного контролю з урахуванням визначеної проблеми.
Вироблення змін, доповнень тощо у методичній роботі з урахуванням визначеної проблеми (організація самоосвітньої роботи викладачів над проблемою, організація діяльності творчих (динамічних) груп викладачів з проблеми, організація проблемного семінару, проведення методичних оперативок, науково-практичної конференції, вивчення та узагальнення педагогічного досвіду та його розповсюдження тощо).
Внесення коректив у річний (перспективний) план роботи технікуму, наради при директорі, педагогічні ради, створення програм упровадження певної технології навчання, методики, кращих зразків педагогічної практики, проведення тематичного, періодичного або локального контролю за рівнем знань студентів, тощо.
5. Здійснення контролю за організацією діяльності з проблеми, вироблення нових висновків та постановка нових завдань.

5. Методика здійснення аналізу занять конкретного виду
5.1. Орієнтовні програми аналізу заняття та форми фіксації їх змісту
Педагогічний аналіз заняття (загальний)
Програма педагогічного аналізу заняття:
Правильність визначення навчальної мети (які нові знання повинні засвоїти студенти, які розширити, поглибити, закріпити); розвивальної мети (розвиток пам'яті, мислення, уяви, уваги, спостереження, мовлення, емоцій, волі; формування навчальних умінь та навичок); виховної мети (формування світогляду, моральних ставлень; ціннісних орієнтирів тощо).
Готовність педагога та студентів до заняття (цільова установка, розкриття перспектив діяльності, наявність посібників, обладнання тощо).
Тип і структура уроку (доцільність, відповідність меті, цілісність, логічність, завершеність етапів заняття).
Місце заняття в системі інших занять з теми. Виконання даним заняттям свого призначення відповідно до логіки навчального процесу. Наявність зв'язків з попередніми та наступними заняттями.
Зміст уроку:
- реалізація дидактичних принципів;
- відповідність навчального матеріалу вимогам програми;
- повнота і доступність матеріалу за змістом і обсягом;
- виділення головного, найбільш суттєвого у змісті навчального матеріалу, робота над засвоєнням основних теоретичних положень, законів, закономірностей тощо;
- навчання способам обробки та утримання інформації, удосконалення знань, умінь та навичок студентів;
-врахування психолого-фізіологічних особливостей студентів;
- характер пізнавальної діяльності студентів (репродуктивний, реконструктивний, творчий);
- виконання диференційованих завдань.
6. Методи і прийоми навчальної діяльності:
- використання ефективних методів і прийомів для вивчення нового матеріалу, закріплення, перевірки та оцінювання знань та умінь;
- відповідність методів меті, завданням та змісту уроку;
- ефективність використаних методів та прийомів навчання;
- використання прийомів активізації пізнавальної діяльності (створення проблемних ситуацій, залучення до навчальної гри, евристичної бесіди, дискусії, диспуту тощо);
- оптимальність організації самостійної роботи студентів.
Організаційні форми занять (доцільність, ефективність, навчання студентів виконувати певні «ролі» залежно від форми заняття, активність студентів).
Форми кооперативної пізнавальної діяльності студентів (доцільність і ефективність використання, уміння студентів займатись навчальною працею у парах, ланках, групах при виконанні диференційованих завдань тощо).
Перевірка, контроль та оцінювання знань, умінь та навичок студентів:
- правильність застосування методики перевірки, контролю та оцінювання знань, умінь та навичок студентів (систематичність, послідовність, використання оптимальних форм та методів контролю, комплексного оцінювання, критеріальність та нормативність оцінювання тощо);
- навчальний, розвивальний та виховний характер контролю;
- використання оцінки для стимулювання відповідального ставлення студентів до навчання.
10. Домашня робота:
- готовність студентів до виконання домашнього завдання;
- різнобічність консультування та інструктажу;
- рівень складності завдання та його обсяг;
- диференційованість домашнього завдання (тривалість виконання, вибірковість, зміст, форма).
11. Техніка проведення заняття:
- темп;
- ритм;
- жестикуляція, міміка, рухи;
- емоційність та експресивність мовлення, паузи, акцентуація, дисонанси;
- «сценічний» простір заняття;
- контактність взаємодії та спілкування;
- організованість студентів на занятті;
- управління пізнавальною діяльністю;
- завершеність кожного етапу заняття, дій педагога і студентів;
- наявність релаксаційних моментів.
12. Аналіз результативності заняття:
- досягнення мети заняття;
- виконання плану заняття;
- оволодіння студентами знаннями, нормами, цінностями;
- аналіз причин позитивних результатів;
- шляхи розвитку позитиву у подальшій роботі;
- аналіз причин негативних результатів;
- профілактика негативу у подальшій роботі.
Формою запису спостережень аналізу може повною мірою служити вищенаведена (див. п. 4 «Методика підготовки до аналізу та його здійснення»), при цьому всі пункти (кроки) програми аналізу (1-11) відповідно записуються у графі «Параметри (питання, кроки, структурні пункти) аналізу».
Психологічний аналіз заняття (загальний)
Програма аналізу:
Створення соціально-психологічного портрету групи (сімейні обставини, вплив батьків на студента, психолого-фізіологічні особливості студентів, рівень навченості, інтереси тощо).
Підготовка до заняття:
- прийоми і засоби переключення уваги з перерви на заняття;
- прийоми і засоби втримання уваги, перерозподілу;
- врахування особливостей уваги окремих студентів (нестійкість, незосередженість, неконцентрованість тощо).
3. Керівництво відчуттям та сприйняттям студентів:
- розвиток відчуттів у конкретних формах діяльності;
- включення до роботи аналізаторів як умова утворення різноманітних зв'язків у корі великих півкуль мозку;
- розвиток спостережливості;
- врахування особливостей сприйняття (аналітичне, аналітико-синтетичне, емоційне).
4. Розвиток мовленнєвих вмінь:
- послідовність, логічність, образність, емоційність мовлення; володіння термінологією тощо.
5. Розвиток інтересів, почуттів, вольових рис характеру:
- емоційний фон заняття; опора на яскраві позитивні переживання;
- стимуляція прояву вищих почуттів (інтелектуальних, моральних, естетичних);
- опора на інтереси студентів, їх освітні запити;
- формування та розвиток вольових рис характеру (посидючості, наполегливості, витримки, організованості тощо).
Формування умінь та навичок (навчання виконанню розумових дій та операцій, організація диференційованого навчання, вправляння для набуття навичок тощо).
Розвиток пам'яті і мислення:
- використання прийомів і засобів запам'ятовування навчальної інформації та її відтворення (навчання видаленню головного, встановленню причинно-наслідкових зв'язків, структурному (схематичному) оформленню навчальної інформації, використанню мнемотехніки, опорних схем тощо);
- навчання здійсненню розумових операцій (аналіз, синтез, узагальнення, класифікація, зіставлення, характеристика, оцінювання тощо);
- розвиток образного, абстрактно-логічного мислення з урахуванням особливостей протікання мисленнєвих процесів студентів.
Здійснення індивідуального підходу до студентів різного темпераменту.
Психологічний стан студентів на занятті:
- активність;
- впевненість;
- відчуття комфорту;
- емпатійність та толерантність тощо;
- профілактика стомленості, страху, розгубленості тощо.
10. Результати заняття: Чи сприяло заняття психічному розвитку студентів?
Поелементний аналіз заняття (зразок)
Контрольований елемент: управління пізнавальною діяльністю студентів.
Програма аналізу:
Постановка перед студентами мети заняття. Здійснення установки.
Формування внутрішньої мотивації навчання студентів.
Здійснення стимуляції студентами протягом уроку.
Активізація пізнавальної діяльності студентів.
Використання ефективних методів та прийомів для засвоєння навчального матеріалу.
Забезпечення оптимального навчального навантаження.
Навчання здійсненню розумових (практичних) операцій та дій.
Навчання науковій організації навчальної праці.
Організація діяльності студентів у різних формах.
Здійснення корекції, регулювання учнівської діяльності.
Здійснення диференційованої допомоги, консультування тощо.
Здійснення контролю та оцінювання знань та умінь студентів. Постановка нових пізнавальних завдань.
Лінійний аналіз заняття
Програма аналізу:
1. Організаційний етап. Завдання етапу: підготувати студентів до навчальної праці на занятті.
Параметри, що аналізуються:
- тривалість етапу;
- дієвість установки;
- мотивація, стимуляція,
- організація уваги;
- включення студентів у діловий ритм.
2. Етап перевірки домашнього завдання. Завдання етапу: перевірити правильність виконаної роботи; усунути певні прогалини в знаннях та уміннях студентів.
Параметри, що аналізуються:
- ступінь засвоєння студентами знань та умінь, необхідних для виконанні домашнього завдання; правильність виконаних завдань;
- система методів та прийомів для перевірки домашнього завдання;
- корекція, профілактика появи помилок у подальшій роботі.
3. Етап підготовки студентів до сприйняття нового матеріалу (в тому числі, актуалізація опорних знань та умінь). Завдання етапу: підготувати студентів до сприйняття нового матеріалу.
Параметри, що аналізуються:
- націлювання та спрямування діяльності, розкриття навчальних перспектив;
- прийоми активізації мислення та пам'яті;
- встановлення зв'язків між засвоєним та новим навчальним матеріалом.
4. Етап засвоєння нових знань. Завдання етапу: розкрити зміст нового навчального матеріалу, способів діяльності для його обробки; домогтись усвідомлення студентів змісту навчального матеріалу та оволодіння ними відповідними уміннями.
Параметри, що аналізуються:
- відбір змісту відповідно до розумових здібностей студентів;
- методика представлення навчального матеріалу;
- організація діяльності з оволодіння змістом навчального матеріалу відповідно до логіки навчального процесу;
- організаційна форма діяльності;
- форми кооперативної пізнавальної діяльності;
- розумові (практичні) операції та дії;
- форми і методи контролю за оволодінням студентами змістом навчальною матеріалу та способами діяльності.
5. Етап систематизації та узагальнення знань нового матеріалу Завдання етапу: систематизувати та узагальнити навчальний матеріал.Параметри, що аналізуються:
- уміння систематизувати та узагальнювати:
- виділення головного, суттєвого у навчальному матеріалі;
- виведення конкретного з загальних положень;
- встановлення причинно-наслідкових зв'язків;
- здійснення висновків;
- розв'язання завдань, вправ тощо різного пізнавального характеру.
6. Етап задавання домашнього завдання. Завдання етапу: задати домашнє завдання та пояснити методику його виконання.
Параметри, що аналізуються:
- обсяг домашнього завдання, рівень його складності з урахуванням розумових здібностей студентів;
- вичерпність інструктажу щодо виконання домашнього завдання;
- надання диференційованої допомоги;
- можливість вибору певних завдань відповідно до уподобань та навчальних запитів студентів.
7. Результативність заняття. Критерії аналізу:
- оптимальність вибору структури заняття (відповідно до дидактичної мети заняття/місця занять у системі занять за темою);
- наявність всіх етапів занять;
- змістова та функційна повноцінність етапів;
- плавність переходу від попереднього етапу до наступного;
- результативність етапів;
- цілісність та гармонійність структури.

5.2. Пам’ятки для самоаналізу заняття викладачем.
Пам’яка 1
Наскільки під час планування й проведення заняття враховано реальні навчальні можливості студентів?
Яке місце даного заняття у темі, розділі, модулі? Як він пов’язаний із попереднім і наступними заняттями? В чому специфіка цього заняття? Його тип.
Мета заняття (дидактична, розвивальна, виховна). Чи був між ними взаємозв’язок? Які завдання були головними?
Чому обрана структура заняття була раціональною для розв’язання цієї проблеми? Чи правильно визначили на занятті час для опитування, вивчення нового матеріалу, закріплення, домашнього завдання? Чи правильно розподілено час, ведведений на всі етапи заняття?.
Наскільки був обґрунтованим вибір методів навчання?
Яке поєднання форм навчання обрали для розкриття нового матеріалу й чому? Чи необхідно було використовувати диференційований підхід до студентів?
Як було організовано контроль засвоєння знань, умінь і навичок? У яких формах і якими методами цей контроль здійснювався?
Що допомогло забезпечити високу працездатність студентів протягом усього заняття?
Завдяки чому вдалося раціонально використати час, запобігти перевантаженню студентів?
Завдяки чому на занятті зберігалася добра психологічна атмосфера спілкування зі студентами?
Чи вдалося викладачу повною мірою реалізувати всі поставлені завдання? Якщо не вдалося, то чому? Коли викладач планує їх допрацювати?

Пам’ятка 2
Яка тема заняття? Чи відповідає вона навчальній та робочій навчальній програмі?
Чи правильно визначено мету, структуру заняття відповідно до виду заняття?
Чи ефективно розподілено час заняття: 1/3 заняття – робота з новим матеріалом. 2\3 – самостійна та пізнавальна діяльність студентів?
Чи є оптимальний вибір методів та прийомів навчання, наочності, використаних на занятті?
Чи вдалося вам диференціювати навчання на занятті?
Чи були активними студенти на занятті? Якщо ні, то чому?
студентам було нецікаво;
студентам було важко зрозуміти викладача;
переважав авторитарний стиль спілкування зі студентами.
Чи велике домашнє завдання ви дали студентам чи вдалося підготувати студентів до нього?
Чи зуміли ви провести короткий ефективний підсумок заняття, оцінити відповіді студентів?
Дайте оцінку своєму заняттю, своїй діяльності на занятті. Чи реалізовані мета, завдання заняття?
Використані джерела інформації:
1. Джумська Л. В., Мельник В. В. «Аналіз уроку: планування, методика, технологія проведення, аналіз. – Х.: Основа, 2008.
2. Організація навчально – виховного процесу, випуск 6, 2006.
3. Книга обліку наслідків внутрішкільного контролю








13PAGE \* MERGEFORMAT14215