Методичний посібник з хімії на тему Використання інноваційних технологій на уроках хіміії

ЗМІСТ
Стор.
Вступ……………………………………………………………………………….….2
Інноваційне навчання ………………………………………………………….….…7
§1. Суть, зміст та значення інноваційного навчання……………………..….7
§2. Види інноваційних технологій навчання………………………….……..13
Групові (колективні) технології……………………………………...14
Відкриті школи………………………………………………………..18
Технології індивідуалізації процесу навчання………………………18
Ігрові технології навчання………………………………………….…25
Інтерактивне навчання………………………………………………...29
Технології критичного мислення………………………….……….…34
Інтегровані технології…………………………………..……………..37
Мультимедійні технології……………………………………..………37
Мережеві технології………………………………………..………….42
Практичне впровадження інноваційних процесів …………………..………….44
Інформаційний простір – це широкі можливості
розвитку особистості …………………………………………….…….46
Хімічна регата (7-9 класи)……………………………………………..52
Хімічний КВК «Хімія навколо нас» (8-9 класи)...…………………...57
Застосування презентацій……………………………………………..67
Проект на тему «Визначення розчинності речовин у воді річки
Громоклії та джерелах села Водяно-Лорине (7 клас)..………………71
Висновки……………………………………………………………………………87
Джерело інформації………………………………………………………………..88
 



Викладання – мистецтво. Як художник, музикант зазнає мук творчості і найвищої насолоди в процесі своєї праці, так і вчитель мучиться, якщо йому не вдається спаяти роботу класу, поставити на певні рейки, заразити дітей своїм інтересом до справи. Звичайно, вчитель тоді тільки може досягти дружної колективної роботи класу, якщо він любить і знає свій предмет.
Сухомлинський В.О.
Перед освітою завжди стояло два питання: чого навчати і як навчати? Стосовно другого питання хотілося б зазначити, що немає універсальних методів впливу, які б забезпечували бажаний очікуваний розвиток усього класу на високому рівні або сприяли б оволодінню учнями змістом матеріалу у повному обсязі. Як підкреслював А.С.Макаренко, у навчальному процесі завжди присутні всі методи навчання, але іноді перевагу надавали тим або іншим, щоб задовольнити потреби суспільства.
Об'єктивне прискорення науково-технічного і соціального прогресу, кризові економічні, екологічні, демографічні, політичні та інші явища, що виникли у сучасному світі, неминуче позначаються на системі освіти, загострюють протиріччя і труднощі формування молодого покоління. Традиційні педагогічні засоби виховання, змісту й організації навчально-виховного процесу все частіше не спрацьовують. Через невідповідність темпів і характеру соціальних та педагогічних процесів виникають кризові явища в педагогіці.
Найважливіші з них виявляються у нездатності освітньо-виховних закладів, по-перше, впливати на дитину для формування цілісної, а не "часткової" особистості, по-друге, у невмінні враховувати індивідуальні, вікові та соціо-біопсихологічні особливості вихованця, неповторність особистості кожного. Тому у сучасному вимогливому та швидкозмінному соціально-економічному середовищі рівень освіти, її вплив на особистісній розвиток дитини, значною мірою залежатиме від результативності запровадження технологій навчання, що ґрунтуються на нових методологічних засадах, сучасних дидактичних принципах та психолого-педагогічних теоріях, які розвивають діяльнісний підхід до навчання.
Сьогодні час вимагає йти не шляхом удосконалення, у якому принцип наслідування є провідним і призводить до інтелектуального і фізичного перевантаження, а шляхом пошуку нових, ефективніших методів навчально-пізнавальної діяльності учнів, які забезпечать замовлення і потреби суспільства. Завдання сучасної освіти полягає у формуванні особистості з гнучким розумом, із швидкою реакцією на все нове, з повноцінними, розвинутими потребами подальшого пізнання та самостійної дії, з добрими орієнтувальними навичками й творчими здібностями.
Все гострішою стає проблема вдосконалення форми організації процесу навчання, знаходження відповіді на питання «Як створити умови для розвитку та самореалізації особистості в процесі навчання? Як, залишаючись у рамках класно-урочної системи, підвищити ефективність навчального процесу, досягти високого інтелектуального розвитку учнів, забезпечити оволодіння ними навичками саморозвитку особистості?» Значною мірою цього можна досягти, використовуючи сучасні інноваційні технології.
На сучасному етапі навчання предметів природничо-математичного циклу значну роль відведено вихованню розумного інтелектуала – людини з розвиненим критичним мисленням, здатної оцінювати себе і навколишній світ, що не можливо без формування базових якостей особистості, розвитку її активного начала.
Саме такій меті можуть слугувати інноваційна педагогіка і продуктивне навчання, що спрямовують процес навчання не лише на засвоєння досвіду, а на розвиток в учнів умінь створювати нові, ефективні зразки й моделі особистої діяльності. Інноваційні технології дають змогу школярам реалізувати себе як особистість за постійно змінюваних обставин.
В авторській школі М. Гузика розроблено і апробовано п’ять моделей інноваційного навчання:
1.Модель навчання пошукових процедур («формування дослідника»).
2.Модель цілеспрямованого формування розумових операцій («виховання мислителя»).
3.Модель навчання як дискусія («дебатна технологія»).
4.Модель імітаційно-рольового навчання («навчальні ігри»).
5.Модель навчально-пізнавального та соціального проектування («навчальний проект»).
На думку М. Гузика, вищезгадані моделі мають спільні кінцеві результати навчання:
-досягнення такого стану формування навчально-пошукових умінь, коли учень здатен діяти за умов пошуку і створення нових для нього знань і практичного досвіду;
-вільне включення учня в комунікативну діяльність в умовах спільного пошуку варіантів розв’язання відповідних навчальних і прикладних проблем;
-засвоєння учнем прийомів моделювання та ігрової імітації з тими предметами, явищами і подіями, які є об’єктами спеціального вивчення;
-оволодіння прийомами та способами генералізації і розгортання інформації відповідно до ієрархії конкретних кінцевих продуктів розумової діяльності та пізнання у такій послідовності: понятійно-термінологічні одиниці інформації; класи інформації; об’єднання класів інформації в єдину систему; створення нових систем інформації за допомогою трансформацій та імплікацій.
Ефективність уроку предметів природничо-математичного циклу залежить від створення комплексу вправ і завдань, що апелюють до різних видів пам’яті і сприйняття. Також слід урахувати й елемент зацікавленості, що впливає на ефективність засвоєння інформації.
Вчитель має сформувати особистість, яка вміє репрезентувати себе, адаптуватися до незвичних життєвих реалій, відстояти власну точку зору і власну гідність, бути активною, ініціативною, наполегливою у досягненні поставленої мети, і водночас – співчутливою і милосердною.
О.І. Пометун порівнює мозок людини з комп'ютером, вважаючи, що і той і інший треба «ввімкнути», тому на етапі активізації особливу увагу приділяю мотивації навчання, щоб поновити знання, пробудити цікавість, та надихнути на пошук.
На сучасному етапі розвитку суспільство стало зрозумілим, що вся система знань про світ має бути переглянута в напрямку повернення до цілісного знання єдиної картини світу. Іншими словами, необхідно забезпечити фундаменталізацію освіти на основі обмеженої єдності її природничо-наукової і гуманітарної складових.
Вимога забезпечити фундаменталізацію освіти на основі обмеженої єдності її природничо-наукової і гуманітарної складових, озброєння учнів цілісними знаннями і формування в їх свідомості цілісної картини світу, на мій погляд, тісно і прямо пов’язано із завданнями диференціації навчання всіх базових предметів і хімії зокрема.
Дійсно, за 27 років своєї педагогічної праці я переконався, що предметів природничо-математичного циклу навчити однаково всіх дітей не можливо. Це залежить від багатьох факторів:
•розумових здібностей дитини;
•інтелекту дитини;
•мрій та намірів дитини;
•сили волі дитини;
•середовища, в якому росте дитина та ін…..
На мою думку, дітей умовно можна поділити на 4 групи:
I група: діти, які мають сильні здібності до природничих наук і мають велике бажання вивчати ці предмети, «серцем горять» до них;
II група: діти, які мають сильні здібності до природничих наук але не хочуть вивчати ці предмети;
III група: діти, які мають слабі здібності до природничих наук, але хочуть вивчати математику, фізику та хімію;
IV група: діти, які мають слабі здібності до природничих наук і яким зовсім байдужа математика, фізика та хімія.
Здібності Воля
І група Добрі Хороша
ІІ група Добрі Слаба
ІІІ група Низькі Достатня
ІV група Низькі Відсутня
Математика, фізика і хімія являються одними із головних рушійних сил науково-технічного прогресу людства. В свій час німецький математик Е. Ділман сказав: «Неук у математиці—стає якоюсь мірою чужинцем у нашому світі». Математика, фізика та хімія являються одними із предметів базової освіти. Кожна людина повинна мати природничо-математичну освіту, хоча би і елементарну.
Для ефективності викладання цих предметів і підняття рейтингу зацікавленості цими предметами в своїй педагогічній практиці я застосовую різні інтерактивні методи навчання. Методична тема, над якою працював, -- «Ігрова модель навчання математики, фізики та хімії, як метод розвитку творчості учнів», тема, над якою зараз працюю, -- «Використання ІКТ при вивченні предметів природничо-математичного циклу з елементами краєзнавства». Ці дві теми якоюсь мірою переплітаються і відносяться до інноваційних технологій навчання.
Специфічними особливостями інноваційного навчання є його:
відкритість майбутньому,
здатність до передбачення на основі постійної переоцінки цінностей,
налаштованість на конструктивні дії в оновлюваних ситуаціях.
У своїй роботі я хочу розкрити суть деяких інноваційних технологій та їх застосування на практиці, зокрема при вивченні хімії.


Учитель живе доти, доки вчиться;
щойно він перестає вчитися,
у ньому помирає вчитель
К. Ушинський
§1. Суть, зміст та значення інноваційного навчання
Людина приходить в цей прекрасний світ, щоб пізнати його, проявити себе в ньому, удосконалюючи його. Процес пізнання людиною, зокрема дитиною, не стоїть на місці, він постійно рухається вперед. Пізнаючи світ, людина розвивається: набуває систему знань про навколишній світ, застосовує їх на практиці, щоб жити у гармонії з навколишнім світом. На кожному етапі свого розвитку людина трансформує набуті знання у свій досвід. Кожний рід діяльності людини потребує знань, умінь, навичок, досвіду, які постійно розвиваються.
Сьогодні ми вже вступили в нове століття, яке спеціалісти часто називають інформаційним, комп’ютерним. Зі стрімким розвитком науки та технологій постіндустріальне суспільство перетворюється на інформаційне. Тому більшість фахівців і науковців сходяться на тому, що ключ до майбутнього, до розв’язування сучасних проблем виживання людського роду, розвитку суспільства в інтересах людини – в освіті всього населення, в постійному підвищенні його освітнього рівня.
Сучасна школа не може стояти осторонь суспільства. Всі процеси, зміни, які відбуваються у суспільстві, відображаються у навчально-виховному процесі сучасної школи.
Завдання сучасної школи — навчити дітей самостійно мислити, окреслювати й вирішувати проблеми, залучати для цієї мети знання з різних галузей, уміти прогнозувати результати й можливості, наслідки різних варіантів рішення, установлювати причинно-наслідкові зв'язки. Усього цього можна досягти шляхом упровадження інноваційних технологій. А. Дістервег говорив: «Учитель повинен свідомо йти в ногу з сучасністю,пройматися й надихатися силами, які пробудилися в ній.».
Слово «інновація» має латинське походження і в перекладі означає оновлення, зміну, введення нового процесу навчання, який опирається, головним чином, на внутрішні фактори.
Запозичення цього терміна пов'язане з бажанням виділити мотиваційний бік навчання, відмежуватися від чергових "переможних методик", які за короткий час повинні дати максимальний ефект незалежно від особливостей групи та окремих учнів, їхніх бажань, здібностей тощо.
Інновацію можна розглядати як процес (масштабну або часткову зміну системи і відповідну діяльність) і продукт (результат) цієї діяльності. Таким чином, інноваційні педагогічні технології як процес - це «цілеспрямоване, систематичне й послідовне впровадження в практику оригінальних, новаторських способів, прийомів педагогічних дій і засобів, що охоплюють цілісний навчальний процес від визначення його мети до очікуваних результатів» (І. Дичківська). "Педагогічні технології" пов'язані з ідеями і досвідом
психології,
соціології,
системного аналізу тощо.
У значенні продукту діяльності визначимо інновацію як оригінальні, новаторські способи та прийоми педагогічних дій і засоби.
Дослідники проблем педагогічної інноватики (О. Арламов, М. Бургін, В. Журавльов, Н. Юсуфбекова, А. Ніколс та ін.) намагаються співвіднести поняття нового у педагогіці з такими характеристиками, як корисне, прогресивне, позитивне, сучасне, передове. Зокрема, В. Загвязинський вважає, що нове у педагогіці - це не лише ідеї, підходи, методи, технології, які у таких поєднаннях ще не висувались або ще не використовувались, а й той комплекс елементів чи окремі елементи педагогічного процесу, які несуть у собі прогресивне начало, що дає змогу в ході зміни умов і ситуацій ефективно розв'язувати завдання виховання та освіти.
Цілий ряд авторів, зокрема й В. Кукушкіна, вважають, що будь-яка педагогічна технологія повинна відповідати деяким основним методологічним вимогам (критеріям технологічності):
•Концептуальність. Кожній педагогічній технології повинна бути притаманна опора на певну наукову концепцію, що містить філософське, психологічне, дидактичне та соціально-педагогічне обґрунтування досягнення освітньої мети.
•Системність. Педагогічній технології мають бути притаманні всі ознаки системи: логіка процесу, взаємозв'язок всіх його частин, цілісність.
•Можливість управління. Передбачає можливість діагностичного цілепокладання, планування, проектування процесу навчання, поетапну діагностику, варіювання засобами та методами з метою корекції результатів.
•Ефективність. Сучасні педагогічні технології існують в конкурентних умовах і повинні бути ефективними за результатами й оптимальними за витратами, гарантувати досягнення певного стандарту освіти.
•Відтворюваність. Можливість використання (повторення, відтворення) педагогічної технології в інших ідентичних освітніх закладах, іншими суб'єктами.
•Візуалізація (характерна для окремих технологій). Передбачає використання аудіовізуальної та електронно-обчислювавальної техніки, а також конструювання та застосування різноманітних дидактичних матеріалів і оригінальних наочних посібників.
Якщо звертатися до джерел поняття "технологія", то ми повинні зафіксувати, що воно походить із двох грецьких слів - мистецтво, майстерність і слово, навчання. Таким чином, технологію можна визначити як усвідомлене практичне мистецтво, усвідомлена майстерність.
Порівнюючи традиційну та інноваційну освіту, які сьогодні паралельно існують в Україні, І. Зязюн зробив висновки, традиційна система навчання є безособистісною, "бездітною... без людською". У ній "людина... постає... об'єктом, яким можна керувати за допомогою зовнішніх впливів, загальних стандартів і нормативів".
Не всі згідні з цією оцінкою. Але всі серед головних недоліків традиційної системи навчання називають: авторитарний стиль керівництва; домінування пояснювально-ілюстративного типу навчання і репродуктивної діяльності учнів; перевагу фронтальної роботи, обмеженість діалогічного спілкування; породжені цими факторами невміння і небажання дітей учитися; відсутність у них поцінування освіти, самоосвіти (саморозвитку).
Реформування освіти в Україні в найближчі роки передбачає її перебудову з метою впровадження в освітню практику таких технологій, які б створили максимально сприятливі умови для розвитку і саморозвитку особистості учня, виявлення та активного використання його індивідуальних особливостей у навчальній діяльності.
Найщиріші прагнення щось змінити розбиваються об сутність системи: в її основі психологічні процеси, які покликані формувати людину із заданими властивостями. Чого очікує учень від школи? Задоволення пізнавальних інтересів, можливості самоствердження, самореалізації. Принаймні до того часу, як дитина пішла до школи, вона була суб'єктом власної діяльності: сама обирала гру, учасників, місце, час тощо. Але в школі... На що зорієнтований учитель? На обов'язкове виконання програми. Яка визначає не тільки однаковий зміст, обсяг, а й навіть темп засвоєння інформації та способи її обробки. Таким чином, маємо невідповідність психологічних установок, які неминуче породжують конфлікт. Він існував завжди. Але в останні десятиліття набув ознак системності.
Крім того, ще всередині минулого століття на Заході забили тривогу: учень не готовий до життя в новому суспільстві. Він, винесли присуд менеджери великих компаній, не здатний сам учитися, не вміє працювати з інформацією (шукати її, обробляти, переводити з однієї знакової системи в іншу). "Технології завтрашнього дня, - пише О. Тоффлер, - потребують не мільйонів... людей, готових працювати в унісон на безконечно монотонних роботах, не людей, котрі виконують накази, не зморгнувши оком... а людей, котрі можуть приймати критичні рішення, котрі можуть знаходити свій шлях у новому оточенні, котрі достатньо швидко встановлюють нові стосунки в реальності, що швидко змінюється. Світ заговорив про компетентності як спроможність особистості застосовувати засвоєні знання й набуті уміння у нестандартних ситуаціях, "готовність і уміння діяти", здатність до саморозвитку".
Однак компетентності - зазначає О. Савченко, - складно формувати, а складніше вимірювати, але без цього якісна шкільна освіта у XXI столітті неможлива. Значить, потрібно крок за кроком переборюючи власну інертність і неготовність освітнього середовища до сприйняття інновацій, долати шлях від орієнтації на предметні знання до оволодіння надпредметними уміннями, формуючи, так чином, в учня внутрішню готовність прийняття рішень, застосування набутих знань у будь-яких ситуаціях. І головною дійовою особою у цьому процесі стає учень. "Освіта XXI століття, - це освіта для людини. ЇЇ стрижень - розвиваюча, культуротворча домінанта, виховання відповідальної особистості яка здатна до самоосвіти і саморозвитку вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв'язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни".
Забезпечити реалізацію цих вимог повинна особистісно-орієнтована освіта. Спектр методик і технологій, що складають її зміст досить широкий: вальдорфська педагогіка, технологія саморозвивального навчання Г. Селевка, дальтон-технологія, колективний спосіб навчання (О. Рівін, В. Дяченко), ігрові технології, методика Марії Монтессорі, технологія модульного та модульно-розвивального навчання, проектні технології, розвивальне навчання, технологія рівневої диференціації М. Гузика, адаптивна система навчання А. Границької, технології проблемного навчання, сугестивні технології, продуктивна освіта, особистісно-орієнтоване розвивальне навчання І. Якиманської, школа «діалогу культур», інтерактивні технології та деякі інші.
Особистісно-орієнтована освіта базується на таких засадах:
•дитина в школі - повноцінна особистість;
•метою освіти є становлення особистості;
•педагогічні відносини базуються на принципах гуманізації і демократизації;
•учень є суб'єктом навчальної діяльності;
•талановитою є кожна дитина;
•в основі навчання лежить позитивна Я-концепція особистості;
•навчання на основі успіху, відмова від примушування.
Таким чином, можемо виділити спільні ознаки методик і технологій, які забезпечують реалізацію принципів особистісно-орієнтовіаної освіти:
1) своєю метою вони проголошують розвиток та саморозвиток учня з урахуванням його здібностей, нахилів, інтересів, ціннісних орієнтацій і суб'єктного досвіду;
2) створюються умови для реалізації та самореалізації особистості;
3) забезпечується суб'єктність учня за рахунок можливості впливу на хід діяльності (вибір змісту, засобів, методів, форм навчання);
4) навчання будується на принципах варіативності;
5) кінцевим продуктом є не лише здобуття знань, вироблення умінь і навичок, а й формування компетентностей;
Ключовими ознаками особистісно-орієнтованого навчання є: опора вчителя на суб'єктний досвід учня (на відміну від "суб'єктивний", який передбачає, що десь існує ще й об'єктивний, тобто правильний досвід), не несе в собі негативної оцінки. Поняття вживається на означення обумовленого процесом соціалізації емоційно-ціннісного ставлення особистості до певного факту, явища); суб'єкт-суб'єктні відносини учасників навчального пронесу (учень стає суб'єктом діяльності тільки тоді, коли реально може впливати на неї на всіх етапах: цілевизначення, планування, організації, рефлексії, оцінювання); діяльнісна основа (учні вчаться самостійно здобувати і застосовувати знання).
Крім технологій особистісно-орієнтованого навчання виділяють наступні групи педагогічних технологій: традиційні, педагогічні технології на основі активізації та інтенсифікації діяльності учнів; педагогічні технології на основі підвищення ефективності управління та організації навчального процесу; педагогічні технології на основі дидактичного удосконалення та реконструюванні матеріалу; окремі предметні педагогічні технології; альтернативні, та вроджені педагогічні технології; педагогічні технології розвиваючого навчання та педагогічні технології авторських шкіл.
Використання нових технологій у навчальному процесі призводить до:
- розвитку нових педагогічних методів і прийомів;
- зміні стилю роботи викладачів, розв'язуваних ними завдань;
- структурним змінам у педагогічній системі.
§2. Види інноваційних технологій навчання
Нижче дамо характеристику окремим технологіям з вище перерахованих
груп:

Групові (колективні) технології
Групові (колективні) технології застосовувалися ще в середні віки. Ідеї взаємного навчання закладено ще бел-ланкастерській системі. Сучасна технологія розроблена і апробована О. Рівином (КСН), В. Дяченко (ГСН).
Групова (колективна) технологія навчання передбачає організацію навчального процесу, за якої навчання здійснюється у процесі спілкування між учнями (взаємонавчання) у групах. Група може складатися з двох і більше учнів, може бути однорідною або різнорідною за певними ознаками, може бути постійною і мобільною.
Завдання:
навчати школярів співпраці у виконанні групових завдань;
стимулювати моральні переживання взаємного навчання, зацікавленості в успіхові товариша;
формувати комунікативні вміння школярів;
формувати рефлексивні компоненти навчальної діяльності: цілеспрямованість, планування, контроль, оцінку;
поєднувати фронтальну, індивідуальну та групову форми навчальної діяльності.
Запропонована технологія групової навчальної діяльності школярів базується на таких положеннях:
необхідно навчати школярів прийомів ділової співпраці;
забезпечувати спеціальний добір дітей у групи;
актуалізувати активність кожного учня;
поєднувати всі форми навчальної діяльності школярів на занятті.
Встановлено, що оптимальний розмір групи як функціональної системи не визначається її психологічними властивостями, а зумовлюється конкретним змістом предметної діяльності та факторами, що мають соціальну природу.
Групові форми навчання дають змогу диференціювати та індивідуалізувати процес навчання. Формують внутрішню мотивацію до активного сприйняття, засвоєння та передачі інформації. Сприяють формуванню комунікативних якостей учнів, активізують розумову діяльність. Робота в групах (колективна) дає найбільший ефект у засвоєнні знань.
За групової організації навчальної праці вчитель мас змогу керувати навчальною роботою кожного учня опосередковано, через завдання, які він пропонує групі, та які регулюють діяльність учнів. Стосунки між ним та учнями набувають характеру співпраці, оскільки на запитання, які виникають в учнів, він відповідає, безпосередньо втручаючись в роботу груп. Крім того, під час групової діяльності учні спілкуються між собою, допомагають один одному, співпрацюють.
Групова навчальна діяльність сприяє активізації і результативності навчання учнів, вихованню гуманних стосунків між ними, самостійності, уміння доводити і відстоювати свою точку зору, прислухатися до думки товаришів, культури ведення діалогу, відповідальності за результати своєї праці. Навчання в групі формує й організаторські якості, адже учні вчаться розподіляти обов'язки, спілкуватися між собою, вирішувати конфлікти, які виникають у спільній діяльності.
За групової форми навчальної діяльності учні протягом одного і того самого часу виконують значно більший обсяг роботи, ніж за інших форм, виявляють високу результативність у засвоєнні знань і формуванні вмінь, передусім уміння співпрацювати. Більш продуктивними є формування мотивів навчання, розвиток гуманних стосунків між дітьми, а також таких елементів навчальної діяльності:
планування,
рефлексія,
самоконтроль,
взаємоконтроль.
Технологія колективно-групового навчання
До цієї групи відносять інтерактивні технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу. Залежно від змісту та мети навчання можливі такі варіанти колективно-групового навчання:
1. «Коло». Це загальновідома технологія, яка застосовується, як правило, в комбінації з іншими. Її метою є прояснення певних положень, привертання уваги учнів до складання або проблемних питань у навчальному матеріалі, мотивація пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань. Вчитель має заохочувати всіх учнів до рівної участі та дискусії.
Для цього бажано розташувати стільці або аудиторні столи по колу. Весь клас обговорює ситуацію, проблему чи подію, що стосується якоїсь певної теми. Обговорення будується навколо запланованої або імпровізованої теми, яку слід визначити зрозуміло для всіх присутніх до початку обговорення. Учні висловлюються за бажанням. Обговорення триває доти, доки є бажаючі висловитися. Вчитель бере слово, якщо вважає за потрібне, наприкінці обговорення, висловлюючи свою думку щодо почутого.
2. «Мікрофон». Різновид колективно-групової технології, яка надає можливість кожному студенту сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Організація роботи класу:
•поставити чітко сформульоване запитання чи проблему;
•запропонуйте групі якийсь предмет, який виконуватиме роль уявного мікрофона, який студенти передаватимуть один одному, по черзі беручи слово;
•надавайте слово тільки тому, хто отримує уявний мікрофон;
•запропонуйте студентам говорити лаконічно й швидко, не більше ніж 1-2 хвилини;
•не коментуйте і не оцінюйте подані відповіді;
•підведіть підсумок обговорення.
3. «Незакінчені речення». Така технологія майже поєднується з «Мікрофоном» і дає можливість ґрунтовніше працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх х іншими. Робота за такою методикою дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.
Визначивши тему, з якої учні будуть висловлюватись в колі ідей або використовуючи мікрофон, вчитель формулює незакінчене речення і пропонує учням, висловлюючись, закінчувати його. Кожний наступний учасник обговорення повинен починати свій виступ із запропонованої формули. Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад:
•«Ця інформація дозволяє нам зробити висновок, що...»;
•«Це рішення було прийнято тому, що...»;
•«На сьогоднішньому занятті для мене найбільш важливим відкриттям було...» тощо.
4. «Мозковий штурм». Це відома інтерактивна технологія колективного обговорення, що широко використовується для прийняття рішень щодо розв’язання конкретної проблеми чи ситуації. Мозковий штурм (атака) спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки, проявляти творчу фантазію.
Мета «мозкового шторму» чи «мозкової атаки» полягає в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо озвученої проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу, визначеного вчителем.
Організувати роботу за цією технологією можна наступним чином. Після презентації проблеми чи ситуації та їх чіткого формулювання (краще записати на дошці чи дисплеї) запропонуйте всім учням висловити ідеї, коментарі, навести цитати, фрази чи ключові слова, пов’язані з цією проблемою. При цьому потрібно зауважити, що ідеї або пропозиції можуть бути будь-які, навіть фантастичні.
Запишіть усі ідеї та пропозиції на дошці (великому аркуші, дисплеї) в порядку їх надходження від учнів без зауважень, коментарів чи запитань.
Зверніть увагу на такі головні моменти:
1.Під час висування ідей чи пропозицій не пропускайте жодного, навіть, на перший погляд абсолютно безглуздого. Якщо ви будете судити їх під час висловлювання, учні зосередять більше уваги на відстоюванні своїх ідей, ніж на спробах запропонувати нові і більш досконалі.
2.Необхідно заохочувати всіх до висування якомога більшої кількості ідей. Варто підтримувати й фіксувати навіть фантастичні ідеї. Якщо під час мозкового штурму не вдається одержати багато ідей, що може пояснюватися тим, що студенти піддають свої ідеї цензурі — добре подумають, перед тим, як висловлять.
3.Спонукайте всіх учнів розвивати або змінювати ідеї інших. Об’єднання або зміна висунутих раніше ідей часто веде до висування нових, що перевершують первинні.
4.В класі можна повісити такий плакат:
•«Кажіть усе, що спаде на думку».
•«Не обговорюйте і не критикуйте висловлювання інших».
•«Розширення запропонованої ідеї заохочується».
5.Кількість ідей заохочується. В остаточному підсумку кількість породжує якість. В умовах висування великої кількості ідей учасники штурму мають можливість творчо пофантазувати.
6.На закінчення обговоріть і оцініть запропоновані учнями ідеї.
Відкриті школи
Центри дослідної роботи в початковій і частково середній ланці освіти. Ці школи набули значного поширення на Заході. Їхньою особливістю є те, що значну частину часу діти проводять за межами навчального закладу. Вчитель завжди серед дітей: радить, підбадьорює, контролює. Діти перебувають у постійному контакті з "командою" педагогів, до кожного з яких учень може звернутися за допомогою. Учні в класі поділені за рівнями: «сильні», «середні», «слабкі», «відстаючі». Угрупування за рівнями здійснюється лише щодо навчання з основних предметів. Учні, які досягли успіху з будь-якого предмета, можуть вивчати курс старшого класу.
Технології індивідуалізації процесу навчання
Технології індивідуалізації процесу навчання. (А. Границька, В. Шадріков) - організація навчально-виховного процесу, при якій вибір педагогічних засобів та темпу навчання враховує індивідуальні особливості учнів, рівень розвитку їх здібностей та сформованого досвіду. Його основне призначення полягає в тому, щоб забезпечити максимальну продуктивну роботу всіх учнів в існуючій системі організації навчання. Індивідуальне навчання - форма, модель організації навчального процесу при якому:
1) вчитель взаємодіє лише з одним учнем;
2) один учень взаємодіє лише із засобами навчання (книги, комп'ютер тощо).
Головною перевагою індивідуального навчання є те, що воно дозволяє повністю адаптувати зміст, методи та темпи навчальної діяльності дитини до його особливостей, слідкувати за кожною дією та операцією при вирішенні конкретних завдань, за його рухом від незнання до знання, вносити вчасно необхідні корективи в діяльність як учня, так і вчителя. В сучасній вітчизняній педагогічній практиці та теорії найбільш суттєвими прикладами технологій індивідуалізації навчання є:
•проектний метод;
•технологія продуктивного навчання;
•технологія індивідуального навчання І. Унт;
•адаптивна система навчання А. Границької;
•навчання на основі індивідуально-орієнтованого навчального плану В. Шадрікова.
Детальніше розглянемо проектний метод.
Основи проектної діяльності учнів
Необхідність формування в школярів основ проектної діяльності, елементів проектної культури об’єктивно зумовлена потребами сучасного етапу розвитку суспільства та виробництва. Проектна діяльність підсилює розвивальний ефект освітніх програм і позитивно впливає на формування особистості сучасного школяра. Її можна розглядати як самостійну структурну одиницю навчально - виховного процесу. Сучасна концепція методу проектів ґрунтується на досвіді педагогіки американського прагматизму, російської трудової школи , німецької реформаторської школи. Проектний метод з самого початку носив інтерактивний характер. Педагоги різних країн, що розробляють даний метод, прагнуть перебороти дистанцію між школою й життям, теорією й практикою.
Основне гасло — «Усе і життя, усе для життя».
Проектне навчання — це самостійна робота учнів:
індивідуальна,
парна або
групова
на основі особистісного вибору щодо пізнавальних або практичних завдань у нестандартних ситуаціях, яку учні виконують упродовж визначеного часу.
Інноваційний потенціал
Проблема творчої проектної діяльності школярів є новою для сучасної вітчизняної психолого-педагогічної науки. У той час як на практиці навчання і виховання метод проектів відомий уже досить давно, теоретичний аналіз проектної діяльності як засобу навчання та виховання як у педагогічній, так і в психологічній науці не був реалізований.
Результативність
Навчальне проектування передбачає:
1.Сприяти підвищення впевненості кожного учасника проектного навчання, його самореалізації і рефлексії. Зазначене стає можливим:
а)через проживання «ситуації успіху» (на уроці чи поза уроком) - не на словах, а на ділі відчути себе потрібним, успішним, здатним подолати різні проблемні ситуації;
б) через усвідомлення себе, своїх можливостей, свого внеску, а також особистісного росту в процесі виконання проектного завдання.
2.Розвивати в учнів усвідомлення значимості колективної роботи для одержання результату, ролі співпраці, спільної діяльності в процесі виконання творчих завдань; сприяти розвитку комунікабельності. Як відомо з практики, у будь - якій сфері життєдіяльності соціально важливим є вміння не тільки висловити свою точку зору, свій підхід до вирішення проблеми, а й вислухати і зрозуміти іншу, і в разі незгоди вміти конструктивно (тобто з бажанням використовувати позитив) критикувати альтернативний підхід для того, щоб знайти рішення, яке б ураховувало позитиви кожної пропозиції.
3.Розвивати дослідницькі вміння (аналізувати проблемну ситуацію, виявляти проблеми, добирати необхідну інформацію з літератури, спостерігати за практичними ситуаціями, фіксувати й аналізувати їхні результати, будувати гіпотези й перевіряти їх, узагальнювати, робити висновки).
Зазначені цілі досягаються через особливу організацію освітнього простору, що впливає на різні аспекти і сторони особистості, створюючи умови для появи в неї мотиву до само зміни, особистісного росту, здатності до реалізації власної «Я - концепції» («Я можу» - «Я хочу» - «Я подобаюся» і т. ін.), для освоєння інтелектуальних засобів пізнання і дослідження світу (процесів, явищ, подій, властивостей, законів і закономірностей, відносин та ін.).
Характерні риси методу проектів:
• В основі плану лежить проблема або проект
• Залучає учнів, як зацікавлених осіб
• Створює таке навчальне середовище, в якому вчителі, тренує, спрямовує, досліджує та зміцнює більш глибокі рівні розуміння
• Дозволяє учням будувати свої власні знання; відповідає на суттєві запитання
• Завершується реальним продуктом
• Встановлює зв'язки з життям поза межами класної кімнати
• Вирішує проблеми реального життя
• Розвиває павички, потрібні у реальному житті (здатність працювати разом з іншими, приймати виважені рішення, проявляти ініціативу, вирішувати складні проблеми, тощо)
• Дозволяє використовувати розмаїття навчальних методик
• Підходить для всіх учнів
• Відхід від коротких, відокремлених уроків, зосереджених довкола вчителя
вчить учнів:
мислити,
застосовувати знання,
бути технічно грамотними,
здобувати навички XXI століття та впевненість у своїх силах
• Заохочує учнів до розвитку
Але:
•Не кожен урок повинен базуватися на МП
•Застосовувати методику навчання методом проектів треба на тих уроках, де це найдоцільніше
Розрізняють типи проектів:
За змістом:
навчальні (предметні й міжпредметні);
інформаційні;
творчі;
прикладні;
рольові та ігрові;
дослідницькі;
телекомунікаційні;
соціальні;
соціально-педагогічні.
За тривалістю:
короткострокові (2-6 годин);
середньострокові (10-15 годин);
довгострокові (потребуючі певного часу для пошуку матеріалів, аналізу й оформлення результатів).
Навчальний проект - організаційна форма роботи, яка спрямована на засвоєння навчального матеріалу і складає частину стандартного предмета.
Етапи роботи над проектом:
Підготовчий етап (розробка проектного завдання):
• проводиться настановне заняття з усім класом або групою, у ході якого обговорюються загальна проблема, мета дослідження, тематика майбутніх проектів школярів;
• учням у вигляді пам'яток, брошур, стендів надається загальна інформація про проект, проводяться індивідуальні, групові співбесіди, консультації по визначенню проблем, жанрів виконання проектів (у плані загального задуму й рішення проблеми формуються проектні групи);
• обговорюються ідеї майбутніх проектів у групах, складається план роботи групи, розподіляються ролі між учасниками й складаються індивідуальні плани роботи над проектами;
• затверджується тематика проектів, індивідуальні плани роботи над ними, графік роботи всіх груп;
• обговорюються можливі джерела інформації.
Пошуковий етап (етап роботи над проектом):
• підбирається й аналізується література з теми проект)1;
• розглядаються гіпотези;
• підбираються й систематизуються матеріали відповідно до ідеї й жанру роботи;
• учителями й фахівцями надаються консультації щодо проблем, змісту проектів і способів діяльності;
• складаються проміжні звіти про хід та результати роботи;
•проводяться індивідуальні й групові консультації по відпрацьовуванню результатів досліджень і оформленню проектних робіт;
• здійснюється постійне корегування роботи й пошук нової інформації;
• обговорюються конкретні підсумки роботи груп і можливі форми захисту.
На цьому етапі спостерігається найвищий ступінь самостійності учнів. Навчальна група виконує весь цикл активної роботи, розробляє, впроваджує нові пропозиції, всі члени команди емоційно підтримують один одного.
Підсумковий етап (захист проектів):
• складаються анотації проектів й випускаються програми їхнього публічного захисту;
• запрошуються гості;
• формується незалежна експертна комісія й творчі групи підтримки (медіа-, фото- і відео-матеріали);
• готуються роздавальні матеріали, бланки оцінки проектних робіт;
• проводяться наради осіб, відповідальних за проведення захисту проектів.
Форми презентації можуть бути найрізноманітніші (від усних повідомлень, пристендових доповідей до дискусій, дебатів, театралізованих сценаріїв, відеофільмів, комп'ютерних презентацій тощо).
Оформлення проектів
1 Проект може бути оформлений у такий спосіб:
•титульний аркуш — назва навчального закладу, назва проекту, автори проекту, клас, науковий керівник, термін виконання та захисту проекту;
• зміст — перелік основних частин проекту;
• коротка анотація — основні положення проекту;
• епіграф;
• введення — обґрунтування вибору, актуальності, значимості проблеми, мети і передбачувані результати проекту;
• основна частина, структурована згідно етапам, діям, методам, проміжним результатам;
• опис і аналіз отриманих результатів;
• передбачуваний ілюстративний ряд до проекту;
• висновки — відповідність гіпотези й результатів, оцінка методів, рекомендації, пропозиції;
• бібліографія (відповідно до прийнятих стандартів);
• додатки (схеми, таблиці, малюнки, фото, діаграми, графіки тощо);
• відомості про авторів проекту (проектна група, роль кожного).
Оцінка проектної діяльності (рефлексія)
Для оцінки проектної діяльності можуть бути використані такі критерії:
• актуальність (пізнавальна, практична, соціальна значимість проекту);
• інформаційна і технічна забезпеченість;
• оригінальність, новизна основної ідеї та методів проектної діяльності;
• реалістичність (здатність щось розвити, поліпшити, змінити, довідатися);
Ігрові технології навчання
Технології ігрового навчання (Й. Гензерг) - це така організація навчального процесу, під час якої навчання здійснюється у процесі включення учня в навчальну гру (ігрове моделювання явищ, "проживання" ситуації).
Сьогодні віддають перевагу терміну "імітація" замість "гра" (акцент переноситься на внутрішню сутність дії). Навчальні ігри мають за мету, окрім засвоєння навчального матеріалу, вмінь і навичок, ще й надання учневі можливості самовизначитися, розвивати творчі здібності, сприяють емоційному сприйманню змісту навчання.
Види ігор:
•навчальні, тренувальні, узагальнюючі;
•пізнавальні, виховні, розвиваючі;
•репродуктивні, продуктивні, творчі.
Використання гри у навчальному процесі завжди наражається на суперечливість: навчання завжди є процесом цілеспрямованим, натомість гра за своєю природою має невизначений результат (інтригу). Тому завдання педагога при застосуванні ігор у навчанні полягає в підпорядкуванні гри конкретній дидактичній меті.
Гра нерозривно пов’язана з діяльністю і світосприйняттям дитини. У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджувати ся, мислити самостійно. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються, пізнають, запам’ятовують нове, орієнтуються у незвичних ситуаціях, Навіть пасивні діти включаються у гру з великим бажанням, докладаючи всіх зусиль. При цьому діти вчаться уважно вслухуватись у питання, розвивається логічне мислення, фізичне мовлення.
Пізнання природничих наук через гру прищеплює у дітей любов до них. Елементи гри, змагання на уроці, позаурочні ігри мають помітний вплив на діяльність учнів.
Ігрова модель навчання хімії викликана реалізувати комплекс цілей:
основну дидактичну мету;
забезпечення контролю виведення емоцій дитини (організація учнів);
надання дитині можливості самовизначення;
сприяння і допомога творчої уваги;
надання можливостей вдосконалення навичок співпраці в соціальному аспекті (розвиток почуття колективізму);
надання можливостей висловлювати думки;
розширення пізнавальних можливостей дитини.
Ігри за своїм призначенням поділяються на дві форми: дидактичні та ділові.
Дидактична гра -- модель навчання, при якій навчальна діяльність учнів реалізується через правила гри.
Мета використання дидактичних ігор на різних етапах уроку різна. Так, наприклад, при засвоєнні нових знань дидактичні ігри значно менше дають можливості, ніж традиційні форми навчання. Тому ігрова форма навчання часто застосовують при перевірці результатів навчання, формуванні вмінь і навичок. В процесі гри, як уже говорилося, в учнів виховується:
цілеспрямованість,
організованість,
добре відношення до навчання.
При організації дидактичних ігор необхідно дотримуватись таких
положень:
Правила гри повинні бути простими, точно сформульованими, а зміст пропонованого матеріалу – зрозумілим учням.
Гра повинна давати достатньо роботи для розумової діяльності.
Дидактичний матеріал, який використовується під час гри, повинен бути зручним у використанні.
При проведенні гри, зв’язаною з змаганням команд, повинен бути забезпечений контроль за його результатами.
Кожен учень повинен бути активним учасником гри.
Якщо на уроці проводяться декілька ігор, то легкі і більш важкі за змістом повинні чергуватися.
Якщо на декількох уроках проводяться ігри, пов’язані з подібними розумовими діями, то за змістом матеріал повинен задовольняти принципу: від простого до складного.
Ігровий характер при проведенні уроків повинен мати певну межу.
В процесі гри учні повинні грамотно доводити свої роздуми, мова повинна їх бути правильною, чіткою.
Гру повинні закінчувати на даному уроці, отримати результат.
Отже, в ігрових формах занять реалізуються ідеї змагання, допомоги один одному, самоуправління, виховання через колектив, залучення дітей до науково-технічного пошуку.
В своїй практиці використовую ігрову модель навчання і в позакласній роботі. На засіданнях фізико-математичного гуртка «Квант» проводяться дидактичні ігри:
•математичний КВК «Цікава математика»,
•фізична регата «Фізика навколо нас»,
•інтелектуальна гра «Пізнай фізику, пізнай космос!»,
•інтелектуальна гра «На астрономічних стежках»;
•гра «Поле чудес»,
•гра «Зоряний час»,
•гра «Сильна ланка»;
•інтелектуальна хімічна гра «Хімія навколо нас»;
•розгадування і складання цікавих кросворди з предметів природничо-математичного циклу.
26479510541000
Ділова гра -- модель процесу прийняття рішень в реальній ситуації з чітко вираженою структурою.
Основні положення при організації ділової гри:
Промислово-технічні завдання або ситуації, які описуються, повинні відповідати задачі дослідження і бути достатньо простими, щоб учні добре розуміли мету гри та способи досягнення результатів.
Вчитель хімії -- ведучий гри – повинен чітко представити всі особливості моделі даної ситуації.
Гра повинна проводиться оперативно, щоб не допускати втрати інтересу учнів до гри.
В процесі гри повинні враховуватися фактори, які породжують конкретні ситуації, а також те, що на “виграш” команди чи учня впливає дія не тільки окремих учнів, але й всього колективу.
Основні форми організації ділової гри:
Суд;
Рольова гра;
Захист мікродисертації;
Хімічна (фізична) крамниця;
Хімічна (фізична)казка:
Хімічна (фізична) мандрівка;
Прес-конференція.
Інтерактивне навчання
В Україні розроблена та пропагується технологія інтерактивного навчання О. Пометун. Інтерактив (від анг.- взаємний та діяти). Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної активності, що має за мету створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність.
Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів; учитель і учень є рівноправними суб'єктами навчання. Інтерактивне навчання сприяє формуванню навичок а вмінь як предметних, так і загальнонавчальних; виробленню життєвих цінностей; створенню атмосфери співробітництва, взаємодії; розвитку комунікативних якостей. Технологія передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'язання проблем.
Інтерактивне навчання - це навчання діалогу, під час якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу з метою взаєморозуміння, спільного розв'язання навчальних завдань, розвитку особистісних якостей учнів.
Значною мірою цього можна досягти, використовуючи сучасні інноваційні технології, зокрема технології інтерактивного навчання, перетворюючи таким чином традиційний урок в інтерактивний.
Понад 2004 років тому Конфуцій сказав:
•Те, що я чую, я забуваю,
•Те, що я бачу, я пам’ятаю,
•Те, що я роблю, я розумію.
Ці прості твердження китайського філософа-педагога обґрунтовують необхідність використання активних методів навчання. Дещо змінивши слова великого Конфуція, можна сформулювати кредо інтерактивного навчання:
•Те, що я чую, я забуваю,
•Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю,
•Те, що я бачу, чую й обговорюю, я починаю розуміти,
•Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок.
•Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.
Таким чином, набагато важливіше навчити діяти, ніж просто розповісти.
Як відомо, процес навчання потребує напруженої розумової праці дитини, її активної участі в цьому процесі, здатності використовувати здобуті знання, високого рівня компетентності учня. Тому впровадження інтерактивного навчання в освітній процес є надзвичайно актуальним.
Інтерактивне навчання – спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету: створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.
Інтерактивне навчання - це діалогове навчання, у ході якого здійснюється взаємодія вчителя і учня.
Інтеракція – взаємодія, динаміка між учасниками й учасницями, винятково з моделями комунікацій, стосунками і рольовими припущеннями.
Сутність інтерактивного навчання:
•передбачається організація і розвиток діалогового спілкування, яке веде до взаєморозуміння, активної взаємодії, взаємного вирішення загальних. але значущих для кожного учня завдань;
•навчальний процес організований так, що практично всі учні залучаються до процесу пізнання - кожен учень робить свій особливий індивідуальний внесок, іде обмін знаннями, ідеями, способами діяльності;
•навчання проходить в атмосфері доброзичливості і взаємної підтримки;
•у ході інтерактивного навчання учні вчаться :
критично мислити;
вирішувати складні проблеми на основі аналізу, ситуацій і відповідної інформації;
зважувати альтернативні погляди, думки;
приймати продумані рішення;
брати участь у дискусіях;
спілкуватися з іншими людьми.
Необхідні умови для здійснення інтерактивного навчання:
-Час. Застосування інтерактивних методик вимагає часу. Щоб учні мали змогу обмірковувати щось, треба з’ясувати, які вже існують думки та ідеї: їх слід обговорити, зробити висновки. Треба також пам’ятати, що ідеї формуються повніше і ясніше, коли обговорення відбувається у сприятливій для цього атмосфері.
-Дозвіл. Для того, щоб процес мислення відбувався вільно, учні повинні мати право розмірковувати, висувати припущення, встановлювати їх очевидність або безглуздість. Коли учні розуміють, що це дозволено, вони активніше залучають до критичного аналізу.
-Різноманітність. Для того, щоб працювали всі учні, треба створити таку атмосферу, яка б переконала їх, що від них очікується і допускається найширший діапазон думок та ідей.
-Залучення учнів. здійснення інтерактивного навчання можливе за умови високої активності учнів, коли виникає розуміння ними власної відповідальності за результати навчання.
-Ризик. Вільне мислення може бути ризикованим. Ідеї можуть бути, на перший погляд, дивні, смішні або суперечливі. Вчитель має запевняти учнів, що це є природним складником навчання та творчості. Учні мають бути певними, що їхня думка має особливу цінність. Саме тоді вони від простого запам’ятовування переходитимуть до критичного аналізу.
Правила організації інтерактивного навчання:
1) До роботи повинні бути залучені тією чи іншої мірою всі учасники (учні). З цією метою корисно використовувати технології, які дозволяють включати всіх учасників у процес обговорення.
2) Потрібно турбуватися про психологічну підготовку учасників. Справа в тому, що не всі учні психологічно готові до безпосередньої участі в тих чи тих формах роботи. Тому корисні розминки, постійне заохочення учнів за активну участь у роботі, надання їм можливості для самореалізації.
3) У роботі не повинні брати участь більш як 30 учнів. Тільки тоді можлива продуктивна робота в малих групах. Адже дуже важливо, щоб кожен учень був почутий, кожній групі була надана можливість виступати з проблемами.
4) Потрібно вдало вибирати приміщення. Клас має бути підготовлений з таким розрахунком, щоб учасникам було легко пересідати для роботи в великих і малих групах. Потрібно створити для учнів фізичний комфорт.
5) Потрібно на початку роботи обговорити питання регламенту і намагатися не порушувати його. Корисно домовитись про те, що всі учні будуть виявляти терпіння до будь-якої точки зору, поважати право кожного на свободу слова, поважати його гідність.
6) Поставтеся з розумінням до поділу учнів на групи. Спочатку його краще організувати на основі добровільності. Потім варто використовувати принцип випадкового вибору.
Організація інтерактивного навчання передбачає:
а) моделювання життєвих ситуацій;
б) використання рольових ігор;
в) спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації.
г) розвиває комунікативні вміння та навички учнів.
сприяє:
а) формуванню навичок і вмінь;
б) виробленню цінностей;
в) встановленню емоційних контактів між учнями.
г) створенню атмосфери співробітництва, взаємодії;
е) можливість змінювати форми їхньої діяльності, активізувати і переключати увагу.
формує:
а) мотивацію навчальної діяльності;
б) готовність до самовдосконалення;
в) здатність критично мислити, приймати продумані рішення.
Інтерактивне навчання дозволяє дитині не лише висловлювати свою думку, погляд, оцінку, а й, почувши аргументи партнера по грі, відмовитися від своєї точки зору або навіть змінити її.
Інтерактивний урок
Основною формою навчальної діяльності на сьогодні є класно-урочна система. В умовах науково-технічного прогресу вона перестала задовольняти потреби суспільства в освіті й потребує вдосконалення.
На жаль, процес реформування освіти в Україні насправді дуже часто зводиться до спроб уведення нового змісту в рамки старої системи: вносяться зміни в навчальні плани та програми, збільшується число років навчання, але ці заходи істотно не впливають на якість навчання, тому що в центрі цих перетворень залишається головним питання «що вивчати».
Такий підхід уже вичерпано самою практикою освіти. Сьогодні перед нами все гострішою стає проблема вдосконалення форм організації процесу навчання, знаходження відповіді на запитання:
як навчати;
як створити умови для розвитку та самореалізації особистості в процесі навчання;
як підвищити ефективність навчального процесу;
як досягти високого інтелектуального розвитку учнів.
Значною мірою цього можна досягти, використовуючи інноваційні технології, зокрема технології інтерактивного навчання, перетворюючи традиційний урок в інтерактивний.
Застосування інтерактивних технологій навчання висуває певні вимоги до структури уроку.
Структура інтерактивного уроку
Структура інтерактивного уроку складається з 5 елементів:
1). Мотивація(не більше 5 % часу заняття);
2). Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів (не більше 5 % часу заняття);
3). Надання необхідної інформації (10—15 % часу);
4). Інтерактивна вправа – центральна частина заняття (45—60 % часу на уроці);
5). Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку (до 20 % часу на уроці).

Технології критичного мислення
Інтерес до технологій критичного мислення як освітньої інновації з’явився в Україні близько десяти років тому. Критичне мислення починалось як перехід від навчання, орієнтованого переважно на запам’ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення учнів. а чи не найважливішим аспектом критичного мислення є його відповідність вимогам демократизації освіти та суспільства. Воно є дієвим способом виховання демократичного менталітету громадян як учнів, так і вчителів. Впровадження методик критичного мислення через активне навчання учнів відбувається за спеціальною методичною структурою АУР:
актуалізація,
усвідомлення змісту,
рефлексія.
Кожен урок починається з фази актуалізації, під час якої педагог спрямовує учнів на те, щоб вони думали над темою, яку починають вивчати, і ставили запитання.
Фаза актуалізації має на меті:
- актуалізувати («оживити») в пам'яті учнів уже наявні знання;
- неформальним шляхом оцінити те, що вони вже знають (у тому числі їхні помилкові уявлення чи ідеї);
- встановити мету навчання;
- зосередити увагу на темі;
- представити контекст для того, щоб вони зрозуміли нові ідеї.
На фазі усвідомлення змісту вчитель підводить учнів до формування запитань, пошуку, осмислення матеріалу, відповідей на попередні запитання, визначення нових запитань і намагання відповісти на них. Ця фаза відбувається в основній частині уроку й має на меті:
- порівняти очікування учнів із тим, що вивчається;
- виявити основні моменти;
- зробити висновки й узагальнення матеріалу;
- поєднати зміст уроку з особистим досвідом учнів;
- поставити запитання до вивченого на уроці матеріалу.
Коли учні зрозуміли ідеї уроку до того, як урок закінчено, необхідно переходити до наступної фази. Учитель спонукає учнів відрефлексувати те, про що дізналися, та запитати себе, що це означає для них, як це змінює їхні попередні уявлення, зрештою, як вони зможуть це використати.
Фаза рефлексії має на меті:
узагальнити основні ідеї;
інтерпретувати визначені ідеї;
обмінятися думками;
виявити особисте ставлення;
апробувати ці ідеї;
оцінити, як відбувається процес навчання;
поставити додаткові запитання.
Дія виконання завдань кожної фази існує багато методів. На схемі «Методична структура АУР» перелічені методи активного навчання, які можна використати при проведенні уроків.
МЕТОДИЧНА СТРУКТУРА АУР
АКТУАЛІЗАЦІЯ УСВІДОМЛЕННЯ РЕФЛЕКСІЯ ЗМІСТУ
• Мозкова атака • Метод «Позначки» • Діаграма Вена
• Фокусуючі запитання • Кероване читання-мислення • Метод «Сенкан»
• Низка слів наперед • Кероване слухання-мислення • Метод «Прес»
• Гронування • Щоденник подвійних нотаток • «Обери позицію»
Оцінювання вмінь і навичок критичного мислення, його критерії та стратегії:
• Вміння робити порівняння.
• Визначення інформації, що має відношення до теми.
• Вміння сформулювати потрібне запитання.
• Вміння сформулювати проблему.
• Вміння відокремити факти від суб'єктивної думки.
• Вміння побачити необ'єктивність судження.
• Вміння відокремити правдиву інформацію від неправдивої.
• Вміння виявити причинно-наслідкові зв'язки.
• Вміння робити висновки.
• Вміння перевірити висновки на практиці.
• Вміння передбачити наслідки.
• Вміння продемонструвати логічно обґрунтовані судження.
Уроки критичного мислення - це активна пошуково-пізнавальна діяльність школяра, в процесі якої діти вчаться мислити критично, виважувати значимість прочитаного.
Інтегровані технології
Інтегровані технології (П. Ерднієв) - припускає, що вчитель за можливості чітко визначає реакції, поняття, ідеї та навички, які мають бути засвоєні учнем, а потім за допомогою багатостороннього підходу допомагає учневі спрямувати власну діяльність на досягнення цих цілей. При цьому учень може діяти у власному темпі, заповнюючи прогалини у своїх знаннях або пропускаючи те, що вже засвоєно.
Мультимедійні технології
Мультимедійні технології пов'язані із створенням мультимедіа-продуктів:
електронних книг,
енциклопедій,
комп'ютерних фільмів,
баз даних.
У цих продуктах об'єднаються текстова, графічна, аудіо- та відеоінформація, анімація. Мультимедіа-технології перетворили комп'ютер на повноцінного співрозмовника, дозволили учням (будь-якого віку), не виходячи з навчальної аудиторії, будинку, офісу, бути присутніми на лекціях видатних вчених, брати участь у конференціях, діалогах, вести кореспонденцію. Як принципово новий навчальний засіб електронна книга відкрила можливості «читати», аналізувати «живі» озвучені сторінки, Тобто можливості бачити, чути, читати.
Процес інформатизації суспільства безперечно зумовлює процес інформатизації освіти: відбувається забезпечення сфери теорією і практикою розробки та використання сучасних нових інформаційних технологій, орієнтованих на реалізацію психолого-педагогічної мети навчання і виховання. Змінюються завдання освітньої галузі в інформаційному просторі, особистісно-орієнтована система навчання поступово приходить на зміну традиційній, класичні методи конкурують з інноваційними, набуває актуальності технологічний підхід у навчанні. Серед педагогічних технологій ( формування творчого учня, дослідницька, проектна тощо) інформаційні технології, до складу яких входять комп’ютерні (зокрема, мультимедійні), посідають особливе місце в сучасній системі освіти.
Нові інформаційні технології - це сукупність методів і технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі й подання інформації за допомогою комп’ютерів і комп’ютерних комунікацій. На сучасному етапі комп’ютер органічно увійшов у наше життя, як джерело текстової, анімаційної, аудіовізуальної та інших видів інформації, як помічник у роботі, засіб спілкування і розваг, дав можливість моделювати бажану (віртуальну) реальність, відкрив цілком нові можливості для творчості, знаходження і закріплення усяких професійних навиків, дозволив реалізувати принципово нові форми і методи навчання. Бурхливий розвиток засобів інформатизації, поява нових технологій одержання, передачі, обробки і збереження інформації відкриває необмежені можливості для застосування комп’ютерів у навчальному процесі.
Якщо кілька років тому на теренах шкільної української освіти мультимедійні технології вважали інноваційними і сприймали як віяння моди, то сьогодні їх широко впроваджують у навчальний процес багато освітніх закладів, вони забезпечують учнів і викладачів принципово новими можливостями роботи з довідковою інформацією.
Термінологія інформаційних технологій навчання і відповідні поняття ще не усталилися. Це повною мірою стосується і визначення поняття «мультимедійні технології».
Технологія (з грец. «знання про майстерність») у сфері освіти - це комплекс, що складається з запланованих результатів, засобів оцінки для корекції та вибору оптимальних методів, прийомів навчання, оптимальних для даної, конкретної ситуації, набору моделей навчання, розроблених учителем на цій основі.
Мультимедіа (від англійських слів multi - багато, media - середовище) - поєднання спеціальних апаратних засобів і програмного забезпечення, що дозволяє на якісно новому рівні сприймати, переробляти і надавати різноманітну інформацію: текстову, графічну, звукову, анімаційну, телевізійну тощо.
Отже, мультимедійні технології - сукупність методів, прийомів і програмно - педагогічних засобів для реалізації навчально-виховної мети предмета, розв’язання окремих дидактичних та виховних завдань. Це така модель навчання, в якій запланований результат передбачає реалізацію визначеної мети навчально - методичного комплексу з використанням аудіовізуальних засобів та програмного забезпечення.
До засобів мультимедіа відносять традиційні ТЗН (телевізор, кодоскоп, фільмоскоп, аудіомагнітофон, програвач, радіо тощо) та сучасні аудіовізуальні засоби (комп’ютер, проектор, екран, відеомагнітофон, музичний центр, відеокамера, документ - камера, інтерактивна дошка та інші). Звернемо увагу на те, що й носії інформації дещо осучаснилися - від класичних грамплатівок, фотографій, ілюстрацій, репродукцій та, звісно, літературних джерел (книг, журналів, газет) тощо - до найпопулярніших сьогодні різноманітних касет, дискет, дисків та ін.
Програмно-педагогічні засоби - сукупність комп’ютерних програм навчального призначення. До них належать і мультимедійні програми.
Мультимедійні технології, як і будь-яка педагогічна технологія, мають відповідати основним критеріям технологічності:
системності (наявність логіки процесу, взаємозв'язку частин, цілісність);
керованості (можливість діагностики досягнення мети, плануван¬ня процесу навчання);
ефективності (технологія слід вибирати відповідно до результа¬тів і оптимальних затрат, гарантувати досягнення певного стандарту навчання);
відтворюваності (можливості застосування в інших однотипних навчальних закладах іншими суб'єктами).
До безперечних переваг мультимедійних технологій у шкільній практиці можна віднести:
Розширення сфери доступу до різних видів інформації (електронні бібліотеки, довідники, книги, енциклопедії тощо);
Швидкість знаходження, передавання, опрацювання великого обсягу інформації;
Анімаційність та колористика матеріалу;
Зручне та компактне збереження (касета, дискета, диск) і тиражування програм;
Багаторазове та різнорівневе використання і коригування навчальних мультимедійних програм відповідно до психолого-вікових особливостей школярів та індивідуальних уподобань учителя;
Динамічність у створенні різних за ступенем складності схем, таблиць, кросвордів, ребусів, вікторин тощо;
Використання значного обсягу аудіовізуального навчального матеріалу (малюнки, фото, репродукції картин, карти, портрети, ілюстрації, аудіо-, відео- та кіно матеріали тощо) і можливість його творчого комбінування;
Унаочнення абстрактних теоретичних понять;
Моделювання навчальних ситуацій у просторі й часі (віртуальні екскурсії до музеїв і культурних центрів світу, подорожі до різних країн, історичних епох тощо);
Урізноманітнення методів, форм і прийомів навчання;
Ефективність використання мультимедіа у проведенні нестандартних уроків (урок-подорож, урок-вікторина, урок-семінар, урок-диспут і т.д.);
Можливість індивідуального, групового, колективного, самостійного та дистанційного навчання (взаємодія викладача й учня за допомогою комп'ютерних комунікацій) — використання інтерактивних технологій;
Проектна діяльність (дослідницькі, творчі, ігрові, інформаційні, практико-орієнтовані проекти);
Розвиток творчого потенціалу учня, його здібностей до комунікативних дій;
Розвиток умінь експериментально-дослідницької та культури навчальної діяльності;
Формування інформаційної культури учнів тощо.
Завдяки мультимедіа навіть сухий теоретичний матеріал перетворюється на живу картину, а абстрактні поняття—на конкретні явища, видатні хрестоматійні постаті — на живих особистостей, історичні події — на реальну минувшину, хімічні або фізичні процеси — на закономірності природи, що оточує людину. До того ж, при засвоєнні програмового матеріалу в учнів одночасно працює кілька видів пам'яті, зокрема, слухова й зорова. Також мультимедіа надають можливості проведення різних типів уроків: і викладання нового навчального матеріалу, і повторення та закріплення матеріалу, і контроль засвоєння учнями знань, умінь і навичок, а також бінарних (згадаймо міжпредметні зв'язки) та інших нестандартних уроків (уроків-семінарів, уроків-подорожей, уроків-вікторин тощо).
Власний досвід показав, що уроки, проведені з використанням мультимедіа, найбільш ефективні у навчальному процесі. Застосування мультимедійних технологій у курсі природничих наук, зокрема, хімії сприяє:
глибокому засвоєнню навчального матеріалу,
розвитку образного мислення,
творчої уяви,
зв'язного мовлення,
формуванню логічного та аналітичного мислення,
прищепленню інтересу до природничих наук.
Ефективність засвоєння учнями монографічних та оглядових тем у систематичному курсі природничих наук також залежить від візуалізації навчального матеріалу.
Завдяки мультимедійним технологіям відбуваються суттєві зміни в навчальному процесі, в центрі якого тепер знаходиться особистість учня, а головною метою стає розвиток інтелектуальних і творчих здібностей школярів, їхньої пізнавальної активності, усвідомлення моральних цінностей, що згодом дасть змогу їм стати здатними до самореалізації, самостійного мислення, ухвалення важливих рішень, вміння працювати над розв'язуванням важливих життєвих проблем. Змінюється в цьому процесі роль учителя: координатор, партнер, співавтор, консультант.
Безумовно, важко переоцінити роль мультимедійних засобів у школі, бо вони значно розширюють освітянські горизонти.
Мережеві технології
Мережеві технології призначені для телекомунікаційного спілкування учнів з викладачами, колегами, працівниками бібліотек, лабораторій, установ освіти тощо. Телекомунікаційний доступ до баз даних здійснюється через всесвітню мережу Інтернет.
Формами мережевої комунікації є:
•електронна пошта - призначається для обміну інформацією між суб'єктами зв'язку, здійснення консультування, організації дистанційного навчання;
•телеконференція - дозволяє викладачеві та учням, що знаходяться на значній відстані одне від одного, організувати спільне навчання, обговорювати навчальні проблеми, брати участь у ділових іграх, практикумах тощо в умовах так званого віртуального класу.
Інноваційна діяльність є специфічною і досить складною, потребує особливих знань, навичок, здібностей. Впровадження інновацій неможливе без педагога-дослідника, який володіє системним мисленням, розвиненою здатністю до творчості, сформованою й усвідомленою готовністю до інновацій. Педагогів-новаторів такого типу називають педагогами інноваційного спрямування, їм властиві чітка мотивація інноваційної діяльності та викристалізувана інноваційна позиція, здатність не лише включатися в інноваційні процеси, але й бути їх ініціатором.
Завдяки старанням педагогів-новаторів нових орбіт сягало мистецтво навчання і виховання, їм належать різноманітні відкриття. На новаторську педагогічну практику зорієнтовано і немало представників науки, які свої авторські програми реалізують у закладах освіти не як експериментатори, а як учителі й вихователі. У новаторській педагогіці багатогранно втілена творча сутність навчально-виховного процесу. Якщо наукова педагогіка розвиває загальні закономірності і теоретичні проблеми виховання, то новаторська творить ефективні педагогічні технології.
Перед кожним із нас два шляхи: жити минулими заслугами, закриваючи очі на кардинальні зміни у світі, прирікаючи своїх учнів (і власних дітей) на життєвий неуспіх, або пробувати щось змінити у своєму ставленні до новітніх освітніх технологій. Гарно про це сказав І. Підласий: «Можна бездумно тужити за втраченими ідеалами, скаржитись на падіння духовності та вихованості, втрату людяності й моральності, загалом на життя і зовсім незвичну школу, але хід подій вже не повернути. Погрожувати поїздові, що стрімко віддаляється від перону, дозволено лише дітям».
Таким чином, одним з найважливіших стратегічних завдань на сьогоднішньому етапі модернізації освіти України є забезпечення якості підготовки спеціалістів на рівні міжнародних стандартів. Розв'язання цього завдання можливе за умови зміни педагогічних методик та впровадження інноваційних технологій навчання.
 



Учитель готується до хорошого уроку все життя… Така духовна і філософська основа нашої професії і технологія нашої праці…
…Щоб відкрити перед учнями іскорку знань, учителеві треба увібрати море світла, ні на хвилину не відходячи від променів вічно сяючого сонця знань, людської мудрості.
Сухомлинський В.О.
В цьому розділі зібрано ряд різних доробок уроків та позакласних заходів з математики, фізики та хімії з використанням ІКТ.
Як зазначає Г. Селевко, на практиці інформаційно-комунікативними технологіями (ІКТ) називають ті, що використовують спеціальні технічні інформаційні засоби (ЕВМ, аудіо, кіно, відео). З появою комп'ютерів з'являється новий термін — «нові інформаційні технології навчання». Термін «інформаційно-комунікаційні» є об'єднуючим для різних варіантів технологій та вказує на специфіку інтерактивного навчання — діалог у системі «користувач — комп'ютер».
На практиці технологія використовую в трьох варіантах:
«проникаюча» (застосовується у процесі вивчення певних тем, розділів для розв'язання конкретних дидактичних завдань);
«основна» (визначальна, особливо у складі технологій програмованої та дистанційної форм навчання тощо);
монотехнологія (увесь процес навчання й управління, зокрема і всі види діагностики та моніторинг, ґрунтується на використанні комп'ютера).
Інформатизація навчально-виховного процесу передбачає широке використання у процесі вивчення навчальних предметів інформаційно орієнтованих засобів навчання на базі сучасних комп'ютерів і телекомунікаційних мереж. До них належать інформатизація системи управління навчальним закладом, створення баз даних та переробка інформації, участь у міжнародних проектах тощо. Широке застосування інформаційно-комунікаційних технологій (програмоване навчання, експертні системи, мультимедіа, імітаційне моделювання, предметні комп'ютерні уроки) сприяє реалізації особистісно орієнтованого підходу до учнів, поетапному засвоєнню знань, умінь і навичок.
Прогнозовані результати: формування умінь працювати з інформацією, розвиток комунікативних здібностей.
Нижче подано приклади застосування деяких технологій в моїй педагогічній діяльності.
 
 
 
 
 
 
 
2609851682750Інноваційні технології
Доробки вчителів Водяно–Лоринської ЗОШ І – ІІ ст.
Тема: Інформаційний простір – це широкі можливості розвитку особистості
Назва інновації: передача інформації
Суть інновації:
Зі стрімким розвитком науки та технологій постіндустріальне суспільство перетворюється на інформаційне. Ключ до майбутнього, до розв’язування сучасних проблем виживання людського роду, розвитку суспільства в інтересах людини – в освіті всього населення, в постійному підвищенні його освітнього рівня.
Розв’язання цих завдань зумовили доопрацювання змісту освіти на засадах компетентісного підходу. Він передбачає на меті підвищення зацікавленості й відповідальності дитини за результат своєї навчальної діяльності
Напрацювання: 
Вчитель фізики Водяно–Лоринської ЗОШ І – ІІ ст. Єланецького району – Шмотолоха О.Р. розробив конспекти уроків з математики та природознавства з використанням даної технології, підготував презентацію.
00Інноваційні технології
Доробки вчителів Водяно–Лоринської ЗОШ І – ІІ ст.
Тема: Інформаційний простір – це широкі можливості розвитку особистості
Назва інновації: передача інформації
Суть інновації:
Зі стрімким розвитком науки та технологій постіндустріальне суспільство перетворюється на інформаційне. Ключ до майбутнього, до розв’язування сучасних проблем виживання людського роду, розвитку суспільства в інтересах людини – в освіті всього населення, в постійному підвищенні його освітнього рівня.
Розв’язання цих завдань зумовили доопрацювання змісту освіти на засадах компетентісного підходу. Він передбачає на меті підвищення зацікавленості й відповідальності дитини за результат своєї навчальної діяльності
Напрацювання: 
Вчитель фізики Водяно–Лоринської ЗОШ І – ІІ ст. Єланецького району – Шмотолоха О.Р. розробив конспекти уроків з математики та природознавства з використанням даної технології, підготував презентацію.
8553451270Інформаційний простір – це широкі можливості розвитку особистості
00Інформаційний простір – це широкі можливості розвитку особистості






1082733100792ХІМІЧНА РЕГАТА
«ЦІКАВА ХІМІЯ» (7-9 класи)
00ХІМІЧНА РЕГАТА
«ЦІКАВА ХІМІЯ» (7-9 класи)
33464501042670Ігрова технологія +ІКТ
00Ігрова технологія +ІКТ

Мета: узагальнити і систематизувати знання з хімії 7—9 класу, знання про речовину та хімічний елемент; повторити знаки хімічних елементів; підвищувати пізнавальний інтерес до хімії, розширювати кругозір, навчитися працювати самостійно та в колективі, виокремлювати головне, порівнювати, робити висновки.
Форма проведення: ігрова
Обладнання: карта «Хімічна регата»
Девіз:
«Думай, твори і перемагай»
Хід гри
Учасники гри розділяються на дві одинакові команди.
Правила гри:
Поважай думку товариша, команди.
Команди по черзі один раз називають номер клітинки на карті поля битви кораблів.
На полі битви розміщені 4 однопалубних, 3 двохпалубних, 2 трьохпалубних і 1 чотирьохпалубний кораблів.
В команді учасники гри номер клітинки (наприклад, 5л) називають (або відповідають на питання) по черзі ланцюжком.
Якщо команда попадає в клітинку, на якій розміщений корабель, то вона корабель «ранить» або «вбиває» його, і на карті позначається «Х».
В разі «непопадання в корабель» команда відповідає на поставлене питання, а на карті робиться позначка «0».
Команда має право на обговорення даного питання 1хв.
Відповідь повинна бути повною і логічною.
За правильне попадання або правильну відповідь команді нараховується 1 бал
Гра закінчується, коли одна з команд вбиває останній корабель.
Перемагає та команда, яка набирає найбільшу кількість балів.
Карта «Хімічна регата»
1 2 3 4 5 6 7 8 9
а б в г д е є к л Запитання:
1А. Яка речовина, що має 70% масової частки у повітрі? (Азот)
2А. Яку горілку не п’ють? (Царську)
3А. Який хімічний елемент називають елементом космосу? (Гідроген)
4А. Х
5А. Що таке “чорне золото”? (Нафта)
6А. Лантаноїди близнюки чи родичі? (Родичі)
7А. Який показник   Д.І.Менделєєв  узяв за основу класифікації елементів? (відносну атомну масу)
8А. Скільки періодів у сучасній системі хімічних елементів ? (7)
9А. Скільки води в організмі людини? (70%)
1Б. Які речовини змінюють своє забарвлення в різних середовищах? (Індикатори)
2Б. Який метал можна назвати будівельним? (Кальцій)
3Б. Який спирт не горить? (Нашатирний)
4Б. Х
5Б. Який хімічний елемент пахне часником? (Фосфор)
6Б. Х
7Б Назва якої країни походить від назви одного з благородних металів. (Аргентина)
8Б. Х
9Б. Слово – це срібло, а що таке золото? (Мовчання)
1В. Яка речовина нездатна горіти, але її часто доводиться гасити? (Вапно)
2В. Х
3В. Які інертні гази ви знаєте? (Гелій, неон, криптон, аргон)
4В. Який клас сполук утворюється внаслідок взаємодії галогенів з металами? (Солі)
5В. Яка сполука є вищим оксидом сульфуру? (SO3)
6В. Як саме змінюються металічні властивості елементів у головній підгрупі зі збільшенням заряду ядра атома? (Збільшуються)
7В. Нестача якого елемента в організмі людини викликає карієс зубів? (Флор)
8В. Х
9В. Хто автор сучасного хімічного алфавіту? (Менделєєв)
1Г. Явище, що супроводжується виділенням теплоти та світла. (Горіння)
2Г. Найменша неподільна частинка речовини. (Атом)
3Г. Як можна відокремити залізну стружку від суміші? (Магнітом)
4Г. Чому не можна фільтруванням виокремити цукор з розчину? (Цукор добре розчиняється у воді)
5Г. Х
6Г. Який хімічний елемент пов’язаний своєю назвою з островом Кіпр? (Купрум)
7Г. Який хімічний елемент названий на честь Землі? (Телур)
8Г. Назва якого хімічного елементу в перекладі з грецької означає «колір, барва»? (Хром)
9Г. Яким металом можна заморозити воду? (Ртуть)
1Д. Найлегший метал. (Літій)
2Д. Елемент, з простою речовиною якого пов’язана чорна металургія. (Ферум)
3Д. Х
4Д. На честь якого божества одержав назву елемент Торій? (На честь скандинавського бога війни Тора)
5Д. Х
6Д. Елемент, назва якого в перекладі з арабської означає «попіл рослин». (Калій)
7Д. Х
8Д. Х
9Д. Х
1Е. Речовини, що складаються з атомів одного хімічного елемента, називаються… (Простими)
2Е. Який метал є рідким за звичайних умов? (Ртуть)
3Е. У перекладі з грецької мови назва елемента означає «веселка». (Іридій)
4Е.Найпоширеніший на землі елемент-метал. (Алюміній)
5Е. У перекладі з латині назва елемента означає «зелена гілка». (Талій)
6Е. Бронза це сплав… (Міді з оловом)
7Е. Йони якого металу містяться у хлорофілі? (Магнію)
8Е. Назвіть перший штучно отриманий метал. (Технецій)
9Е. Явища, за яких речовини залишаються незмінними, називаються… (Фізичними)
1Є. Без якого елементу-металу неможлива фотографія? (Аргентум)
2Є. Х
3Є. Найдорожчий метал. (Каліфорній, 10 доларів за 0,001 мг)
4Є. Який з металів найтугоплавкіший? (Вольфрам, tпл =3420 оС)
5Є. Назви яких хімічних елементів походять від назв планет (Уран, Нептуній, Плутоній, Меркурій)
6Є. Назва якого хімічного елемента несе інформацію про видатного фізика і відому марку автомобіля? (Резерфордій)
7Є. Назвіть хімічні елементи, назви яких відповідають частинам світу? (Європій, Америцій)
8Є Певний вид атомів. (Хімічний елемент)
9Є. Х
1К. В якому «молоці» не міститься молока? (Вапняковому)
2К. Х
3К. При нестачі якого хімічного елементу кров не зсідається? (Са – кальцій)
4К. Х
5К. Х
6К. Х
7К. Х
8К. Який хімічний елемент О. Є. Ферсман назвав «елементом життя і мислення»?
(Фосфор  — елемент життя і мислення)
9К. Чому дорівнює заряд ядра атома Гідрогену? (+ 1)
1Л. Від назви якого хімічного елемента, викинувши першу літеру, можна утворити назву спиртного напою. (Бром - ром, Хром - ром)
2Л. Х
3Л. Чому вода не горить? (Вона сама є продуктом горіння)
4Л. Скільки заліза міститься в організмі людини? (4 г)
5Л. Який елемент (метал) виявляє бактерицидні властивості? (Аргентум – срібло)
6Л. Від назви якого хімічного елемента, викинувши три останні літери, можна утворити крик дикої пташки ?  (Карбон - кар)
7Л. До назви якого хімічного елемента потрібно додати в кінці дві літери, щоб отримати назву корабля. (Титан - Титанік)
8Л. Від назви якого хімічного елемента, викинувши останні три літери, можна утворити назву дерева ? ( Дубній - дуб)
9Л. Що означає термін «галогени»? (Солеродні)

931545-50800ХІМІЧНИЙ КВК
«ХІМІЯ НАВКОЛО НАС» (8-9 класи)
00ХІМІЧНИЙ КВК
«ХІМІЯ НАВКОЛО НАС» (8-9 класи)

3194050124460Ігрова технологія +ІКТ
00Ігрова технологія +ІКТ

358203559245500Мета: Залучити учнів до активного закріплення та поглиблення знань з предмету, розвивати вміння робити логічні висновки, виховувати пізнавальну зацікавленість до предмета.
Обладнання: роздатковий дидактичний матеріал.
Хід гри
358394044259500Учасники гри діляться на команди, між якими проводиться змагання. Команда «Оксид» і «Кислота»
I конкурс «Розминка (Далі, далі…)»
Командам задається 10 запитань, на які вони повинні за 1 хв відповісти. якщо команда не знає відповіді, то говорить «далі». Правильна відповідь – 1 бал.
20764510668000ЗАВДАННЯ:
I команда
Реакція, при якій із однієї речовини утворюється декілька речовин. (Реакція розкладу).
NaCl -- це… (кухонна сіль)
-520702603500Горизонтальний ряд періодичної системи елементів (Період)
Хімічна математична запис складу речовини. (Хімічна формула)
Речовини, які змінюють швидкість реакції. (Каталізатори)
69596015240000Найпоширеніший рідкий оксид в природі. (Вода)
Молярний об’єм газів дорівнює… (22,4 г/моль)
Хімічна реакція окислення речовини з виділенням тепла і світла. (Горіння)
Певний вид атомів. (Хімічний елемент)
О2 – це … (Кисень)
348678529337000II команда
Н2О – це,,, (Вода)
Вертикальний ряд періодичної системи елементів. (Група)
Об’єм одного моля газу. (Молярний об’єм)
Хімія Землі. (Геохімія)
348234014287500Природня суміш азоту, кисню, інших газів. (Повітря)
Реакція, при якій з декількох речовин утворюється одна речовина. (Реакція сполучення)
Стала Авогадро дорівнює… (6,02*1023 моль-1)
Найдрібніша частина хімічного елементу. (Атом)
Елемент + Оксисен – це… (Оксид)
Н2 – це…(Водень)
II конкурс «Історичні сходинки»
Командам по черзі задаються запитання. Якщо команда відповідає відразу – то одержує 3 очки, якщо з підказкою – то 2 очки, якщо з другою підказкою – то 1 очко.
ЗАВДАННЯ:
7429510858500Перший російський вчений природознавець XVIII ст., світового значення:
його ідеї далеко випередили науку того часу на 100 років; (3 очки)
перший російський академік Петербурзької Академії наук з 1745 рік; (2 очки)
відкрив молекулярно-кінетичну теорію (1 очко)
(Ломоносов)
330263510985500Французький хімік XVIII ст..:
засновник сучасної хімічної науки; (3 очки)
експериментально довів склад повітря; (2 очки)
ввів назву «кисень» і довів, що він становить п’яту частину повітря (1очко)
(Лавуазьє)
Англійський хімік, філософ XVIII ст..:
іноземний почесний член Петербурзької Академії; (3 очки)
заклав основи науки газів; (2 очки)
1987554953000відкрив кисень, добув хлороводень (1 очко)
(Джозеф Прістлі)
54800593091000Російський хімік, різнобічний учений—педагог, прогресивний громадський діяч XIX ст.:
працював викладачем гімназії в Одесі; (3 очки)
відкриття прийшло через сон; (2 очко)
відкрив періодичний закон. (1 очко)
(Мендєлєєв)
III конкурс «Світлофор»
14859032385000
За допомогою кольорових сигнальних карток команди визначають типи хімічних реакцій.
ЗАВДАННЯ:
Взаємодія кальцію з киснем. (Реакція сполучення – червоний колір)
Горіння сірки. (Реакція сполучення – червоний колір)
Електроліз води. (Реакція розкладу – синій колір)
Взаємодія цинку з соляною кислотою. (Реакція заміщення – жовтий колір)
Нагрівання перманганату калію. (Реакція розкладу – синій колір)
Взаємодія оксиду купру му з сірчаною кислотою. (Реакція обміну – зелений колір)
IV конкурс «Біла ворона»
343598522669500ЗАВДАННЯ:
Команді потрібно якнайшвидше виявити у кожному ряді зайву речовину:
1 ряд: Al2O3, H2O, HCl, Fe2O3, P2O5;
2 ряд: H2SO4, H3PO4, H2SO3, HNO3, HI
3 ряд:: Li. K. Na. Al. O2. Zn.
V конкурс «Подорож у елементарію»
Кожній команді по черзі задаються запитання:
38104000500Золоте дно, золота молодь, золотий вік, золота…. Що? (Середина)
Слово – це срібло. А що золото ? (Мовчання)
Її батько оксид азоту (IV) був чоловіком злим і мав прізвище Лисий хвіст. її мама була простою спокійною жінкою. Звали її Водою. Вона з”явилась – маленька, прозора. Але коли до неї добавили розчин фіолетового лакмусу, всі зрозуміли, що це родилась дівчинка. Їй дали гарне ім”я. Яке? (Кислота)
Чому вода не горить? (Вона сама є продуктом горіння)
Скільки хлорид натрію з’їдає людина за рік ? (5 – 10 кг)
В одному хімічному королівстві жила найзліша фея. З вигляду вона була не так уже погана: безкольорова, прозора рідина, в’язка, як масло, без запаху. Тільки вона доторкнеться до води, вода зразу дуже починала на неї шипіти. Тільки вона доторкнеться до дерева, воно чорніло, обвуглилось. А товаришувала вона з принцом по імені Золото. Як звали цю фею? (Сульфатна кислота)
«Жевать не жую, а всё пожираю,
Всю жизнь только ем,
А сам с голоду умираю» (Вогонь)
«Розколи лёд, возьмёшь серебро,
Разрежь серебро, возьмёшь золото» (Яйцо)
Інколи говорять, що нервові люди повинні пити бром. Чи це вірно? (Ні, це яд. П’ють КВr)
Сам не горить, а горіння піддержує? (Кисень)
, «Я из кислоты полученный И воздухом горючим
Я был прежде почему-то наречен В космическом пространстве Скитальцем вечным странствую,
А Солнце мне, как дом родной?»
Про який хімічний елемент йде мова? (Н)
Що дорожче золота ? (Час)
Навколо носа в’ється, а в руки не дається? (Запах, повітря)
Як очистити яйце хімічним способом ? (Скорлупа -- це СаСО3, опустити потрібно в НI або в іншу кислоту)
Яку водку не п’ють ? (Царську, суміш: 1 об’єм HCl, 3 об’єма HNO3)
В якому «молоці» не міститься молока? (Вапняковому)
«И каждый знак ее взлелеяв суровым гением своим?
Поведал миру Менделеев
в природе понятое им».
Про що йде мова? (Періодична система хімічних елементів)
339852029972000Скільки легенд і трагедій зберігає його історія. Із нього можна витягнути павутину довжиною 2 км, а із шматка в сірникову головку – отримати лист 50 м2. Із-за нього винищували плем’я інків. Про який елемент йде мова? (Золото)
VІ. Конкурс «Ребуси»
ЗАВДАННЯ:
19367521676600Розгадати ребуси:
VІІ. Конкурс «Хімічний кросворд»
29781531305500
4079240825500
VІІ. Конкурс «На перехресті хімії та наук»
Географія і хімія
2647956921500Яким елементам дано назви материків ? (Америцій – Америка, Європій – Європа)
Які елементи мають назви держави? (Францій – Франція, Германій – Німеччина, Полоній—Польща)
Яким елементам дано назви міст? (Лютецій – стародавня назва Парижа, Берклій – місто Берклі)
Який хімічний елемент отримав назву штату, де знаходився університет, в якому цей елемент добуто штучно? (Каліфорній)
Біологія і хімія
При нестачі якого хімічного елементу кров не зсідається? (Са – кальцій)
Скільки заліза міститься в організмі людини? (4 г)
Назва якого хімічного елемента співпадає з назвою соснового лісу? (Бор)
На який хімічний елемент багата морська капуста ламінарія? (Іод)
Нестача якого хімічного елементу призводить до карієсу? (Са – кальцій)
Який елемент (метал) виявляє бактерицидні властивості? (Аргентум – срібло)
Який хімічний елемент називають «елементом життя і мислення»? (Фосфор)
Нестача якого хімічного елемента в організмі людини приводить до хвороби недокрів’я? (Феруму)
Метал – необхідний для росту, цвітіння і плодоношення рослин, стимулює розвиток грибів. В організмі людини нагромаджується в зубах. Що це за метал? (Цинк)
Улюбленець гороху, буряку, льону, конюшини, сприяє обміну речовин у цих рослинах, спричиняє їх загибель. Що це за хімічний елемент? (Бор)
В назву якої важливої для життя рослин сполуки, що зумовлює їх зелене забарвлення, входить назва хімічного елемента? (Хлорофіл – хлор)
Без якого елементу не було б ні зеленого листя, ні трави, ні звірів, ні нафти, ні існувало б мармуру, вапняку і нас. Хто ж він, цар живої природи? (С – карбон)
Хімія і історія
Назви яких елементів пов’язані з міфологією, з назвами планет? (Нептуній, Плутоній, Ураній)
Якщо вірити давнім історикам, то під час походу Олександра Македонського в Індію офіцери його армії хворіли шлунково-кишковими захворюваннями не так часто, як солдати. Їжа і питво у них були однаковими, а ось металевий посуд – різним. З якого дивовижного металу був виготовлений офіцерський посуд ? (Срібло)
Сполукою якого хімічного елементу було отруєно Напалеона? (Арсен)
Який метал німецький фізик Мартін Клап рот назвав на честь безсмертних гігантів, що боролися з могутніми олімпійськими богами, відомими нам з давньогрецької міфології? (Титан)
Який метал відкрив французький хіміку Луї як метал «солодкої землі»? (Берилій)
Який метал давньогрецький філософ Аристотель назвав «Живим сріблом»? (Ртуть)
Хімія і література
Який великий російський поет часто застосовував у своїх віршах такі благородні метали, як срібло, золото, мідь?
«Белая береза под моим окномПринакрылась снегом,
Точно серебром,
И горят снежинкиВ золотом огне…» (Єсенін)
Яким елементом скористався один із злочинців, якого викрив Шерлок Хомс? (Фосфор)
Який хімічний елемент названо на честь міфічного героя, який нібито вкрав у богів вогонь і передав його людям? (Прометей – прометій)
Про якого відомого хіміка йдеться мова у вірші Некрасова:
«Скоро сам узнаешь в школе Как архангельский мужик.
По своей и божьей воле
348170556832500 Стал разумен и велик» (Ломоносов)
За пропозицією американських дослідників за процентним вмістом міді у волоссі можна встановити інтелектуальність людини. Якому російському поетові належать слова:
«У меня в руках довольно силы,
В голове есть золото и медь,
Руки милой пара лебедей,
В золото волос моих ныряют Все на этом свете из людей
Песнь любви поют и повторяют» (Єсенін)
VІІІ. Підведення підсумків.
1378874-205739ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕЗЕНТАЦІЙ
00ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕЗЕНТАЦІЙ

Під час проведення уроків я даю дітям завдання – зробити повідомлення з даної теми. Діти захищають свої міні-проекти у вигляді презентацій. Ось я приводжу деякі приклади:
330073039243000Урок у 8 класі на тему: «Основні класи складних неорганічних речовин»
33007302456180006413524923750027940889000
33686752520950001365252520950003407410151130001111252794000
3280410381000003746537909500Урок у 9 класі на тему: «Оцтова кислота»
3314065-1257300043180-12573000
335788039687500Урок у 9 класі на тему: «Хімія в житті людини»
3388360283654500431801651000
4318063500
10985533401000324866033401000110490598487500
-2952750402971000
3255645347980007620031813500
266065-36195ПРОЕКТ НА ТЕМУ:
«ВИЗНАЧЕННЯ РОЗЧИННОСТІ РЕЧОВИН В РІЧЦІ ГРОМОКЛІЯ ТА ДЖЕРЕЛАХ СЕЛА ВОДЯНО-ЛОРИНЕ» (7 клас)
00ПРОЕКТ НА ТЕМУ:
«ВИЗНАЧЕННЯ РОЗЧИННОСТІ РЕЧОВИН В РІЧЦІ ГРОМОКЛІЯ ТА ДЖЕРЕЛАХ СЕЛА ВОДЯНО-ЛОРИНЕ» (7 клас)

3104515222250Проектна технологія
00Проектна технологія


Україна
Міністерство освіти та науки
Відділ освіти, молоді та спорту Єланецької районної райдержадміністрації
Водяно-Лоринська ЗОШ І-ІІ ступенів
Кабінет хімії
Проект на тему:
«Визначення розчинності речовин
в річці Громоклія та
джерелах села Водяно-Лорине»
Робота учнів 7 класу
Брильової Анни та
Кирияка Миколи
Керівник:
вчитель фізики та хімії
Шмотолоха О.Р.
с. Водяно-Лорине
2016
ЗМІСТ
Стор.
Вступ……………………………………………………………………………….….2
Історія нашого села ………………………………………………………….….……5
Водні багатства……………………..………………………………………………...9 Наші дослідження та досягнення…………………………………………….……..13
Джерело інформації………………………………………………………………….14



Україно ! Ти для мене диво !
І нехай пливе за роком рік.
Буду, мамо, горда і вродлива
З тебе дивуватися повік. В.Симоненко
Ми народилися в Україні, зокрема на Єланнечині, в селі Водяно-Лорине, і нам безмежно дорога ця земля. Це край дивовижної природи, край, де колись панували славетні козаки: сильні, мужні, красиві люди, а головне – вільні!
Багатство України - це золоті пшеничні лани. Ось чому на нашому прапорі є жовтий колір. Другий колір на прапорі - блакитний - це чисте небо України.
Любити Батьківщину - це значить не лише пишатися її славною історією, а прагнути своїми діями ще вище піднести її велич, повсякчас дбати про втілення в життя світлих ідеалів.
635110172500І ми, Брильова Анна та Кирияк Олександр, учні 7 класу, ще зовсім юні, мусимо замислюватися про своє майбутнє і майбутнє своєї Батьківщини. Ми прагнемо стати корисними для свого народу, вирости громадянами з активною життєвою позицією, хочемо впевнено орієнтуватися у проблемах сучасності, бачити перспективи їх розв'язання. Для цього насамперед треба вчитися, щоб обрана професія принесла якнайбільше користі.
Наш край, Єланеччина сьогодні - це край хліборобів, мудрих та трудолюбивих людей.
Вивчаючи рідний край, ми знайомимося з елементами краєзнавства.
332676561849000Краєзнавство – це область науки, що вивчає мову, звичаї, побут, історію розвитку рідного краю за допомогою різних методів пізнання людства. Наша школа – це школа краєзнавців.
-10160269494000Наше село Водяно-Лорине – одне з чарівних сіл Єланецького району Миколаївської області. На території нашого села знаходиться великий парк, який започаткувала його грузинська княгиня Катерина Євсенівна Ціціанова, дружина дворянина Херсонської губернії Івана Івановича Лорера, в межах села протікає річка Громоклія -- права притока річки Інгул.
695325280162000Країна наших мрій – це, насамперед, рідна земля, де люди живуть у злагоді. Чисте, незабруднене навколишнє середовище, де люди б після праці могли відпочити зі своїми дітьми, щоб звірам і птахам не загрожували браконьєри та токсичні залишки. Ми хочемо бачити її іншою, новою: навколо доброта, порядність і чесність, щасливі діти, зелені ліси, прозорі річки. Ми мріємо, щоб кожний українець був гордий за те, що він народився і живе на цій землі, щоб завжди, коли лунає гімн України, кожен з нас з гідністю клав руку на серце і співав його.
Ми хочемо вашій увазі запропонувати свій проект з хімії на тему: «Визначення розчинності речовин у річці Громоклія та в джерелах села Водяно-Лорине»
Актуальність теми: Народжуючись, людина приходить в цей прекрасний світ. Вона живе на певному клаптику землі, який називає рідним краєм, малою Батьківщиною. З кожним роком людина пізнає рідні місця в повній їх красоті. В епоху швидкого розвитку науково-технічного розвитку людина поступово забруднює природу, залишаючи токсичні залишки, тому виникає проблема екології навколишнього середовища.
Мета роботи: поглибити знання про історію села; водні ресурси нашого рідного краю, визначити розчинність речових у водних ресурсах рідного села.
Завдання:
Зібрати інформацію про історію нашого села та водні ресурси рідного краю;
Дослідити розчинність речовин у водоймах села Водяно-Лорине.
Об’єкт дослідження: люди, водні ресурси: річка Громоклія, джерела.
Предмет дослідження: історія села, відомості про річку Громоклія та джерела нашого села, розчинність речовин у водоймах.
Практичне значення: Знаючи такі відомості про історію села, водні багатства свого рідного краю, людина починає жити у гармонії з природою, передаючи досвід і знання своїм нащадкам.



Переді мною прояснюютьсяІ проходять поетичними рядами
Часи козацтва…
Чи малоросійські пісні, які в мене
Під рукою, навіяли мені їх.
Чи на душу мою зійшлоЯсновидіння минулого,
Тільки я чую багато такого,
Що нині рідко трапляється…
М. Гоголь – С. ШевирьовуЩе до зародження села Водяно-Лорино, на його сучасній території, розташувався козацький зимівник Громоклія. Запорозьке низове військо ділилося на дві категорії: січових козаків і посполитих, або зимівчаків. Посполиті козаки жили родинами у зимівниках, займалися селянською працею і водночас вважалися козаками, а коли йшлося про великі походи, то їх також скликали до зброї.
-8128048958500Нижня течія Південного Бугу, лівий його берег став місцем, де з XV ст. почали селитися і поступово здобули на нього права запорозькі козаки.
Прибужжям йшов один із головних запорозьких шляхів – Чорний. Він вів із Польщі у Крим та Очаків. Крім нього був Гардовий шлях. На території сучасної Миколаївщини знаходилась Бугогардівська паланка – одна з важливих форпостів на півдні Росії.
Для охорони території запорозькі козаки встановлювали прикордонні варти, застави, одна з яких знаходилася на річці Громоклії.
Під кінець історичного життя запорозьких козаків всіх паланок в козацькій території було десять. Існувала козацька слобода Гард. В ній були зимівники: в Соколах, Мигії, Вовковом, і в тому числі в Громоклії. Зимівник «Громоклія» 359854558293000знаходився на території села Водяно-Лорине.
4225925395541500На тому місці, де зараз знаходиться село, знаходилася поштова станція. Поштові станції були започатковані давно. Кожна станція мала певну кількість коней та екіпажів, в залежності від розряду. На території Миколаївщини було чотири станції, серед них станція Водяна, яка була третьою по черзі поштовою станцією Єлисаветградського тракту. Вона знаходилась у селі, що тепер називається Водяно-Лорино. Цю поштову станцію утримувала Катерина Овсіївна Лорер. Станція називалась «Громоклія» – за назвою річки. Через цю станцію йшли дороги на Миколаїв, Одесу, Соколи (Вознесенськ). Пізніше на цьому місці утворилося вільне поселення людей, що прийшли з різних місць – сільце Водяне. Сільцем називали населені пункти, в яких не було церкви. Коли точно виникло село невідомо. Перші спогади про нього зустрічаються близько 1781 р.
Із архівних документів дізнаємося, що на цей час воно належало Івану Івановичу Лореру.
У згаданих дворах жили кріпаки, колишні козаки (бо тут знаходився козацький зимівник), головним чином це були бурлаки з Дніпра. Місце, яке вони обрали для поселення, була балка. 16 сімей-переселенців започаткували існування села. Всі вони стали кріпаками поміщика Лорера. Пізніше поміщик привіз ще більше 3 десятків сімей, побудував маєток, склади, господарський двір, млин, посадив величезний сад. На жаль, у роки революції будинок був зруйнований, а пізніше, у 1928 р., на місці панського будинку була побудована нова школа, для приміщення якої були використані стіни старого будинку пана. Село спочатку носило назву Громоклія (за назвою річки). Пізніше воно стало називатись Водяно. Таку назву село отримало від наявності великої кількості джерел. Село Водяно-Лорино почало свою історію з середини XVIII ст. У цей час Росія, намагаючись вийти до Чорного моря, провела декілька воєн з Туреччиною, отримавши землі від Дніпра до Бугу у нижній течії. Після перемоги над турками, царський уряд став активно заселяти Південні землі, роздаючи їх російським і українським поміщикам, чиновникам і офіцерам, що виявили героїзм у боях. Землю, де потім утворилося село Водяно-Лорино, отримав іноземець, що відзначився на службі – Іван Іванович Лорер.
Після смерті брата маєток перейшов у власність Миколи Івановичу Лореру – учаснику грудневого повстання 1825 р.
М.І. Лорер, повернувшись через 16 років із заслання у село Водяно, ставши господарем помістя, користувався повагою за його революційний подвиг. Тому село Водяно й стали називати Водяно-Лорине. Так воно ввійшло в адміністративно-територіальний звіт та в картографічну назву як Водяно-Лорине.
Географічне положення Водяно-Лоринської сільської ради
2032015938500На півночі Миколаївської області, в басейні середньої течії річки Громоклії розташований Єланецький район.
Одним із найвіддаленіших сіл вважають село Водяно-Лорино.
Село межує з такими сільськими радами і районами: на півночі – з с. Возсіятським, на півдні – з Ново-Одеським районом, селом Антонівка, на заході – із землями Калинівської сільської ради.
До території належать три села: Водяно-Лорино, Семенівка, Ново-Миколаївка.
347726044323000Вся територія села і більша частина земель сільської ради розташована в долині правої притоки Інгулу – Громоклії.
За даними перепису кількість жителів станом на 01.01.2011 року складає 501 чоловік, дворів - 165.
Для села характерна вулична забудова: Шевченко і Центральна простягаються з півночі на південь через усе село. Паралельно до головної вулиці протягуються вулиці Аграрна, Молодіжна. Найстаріша частина села – вулиці Набережна, Садова. Ці вулиці розміщені вздовж правого берега річки.
Новою вулицею є Молодіжна. Їй лише 25 років. Будинки цієї вулиці збудовані із блоків, так звані «фінські будинки».



Поверхневі води території представлені притокою Інгулу – річкою Громоклією, водосховищем та потужним шаром підземних вод.
Річка Громоклія190567564000
Громоклія – права притока річки Інгул. Протікає в межах Кіровоградської області та Єланецького, Ново-Одеського, Баштанського районів Миколаївської області.
1471930190690500Загальна довжина 102 км (в межах області – 70 км, у межах сільської ради – 10—13 км). Площа водозбірного басейну 1 545 км². Похил річки 1,4 м/км. Долина завширшки 2,5 км, завглибшки до 60 м. Річище слабозвивисте (у пониззі помірнозвивисте), його пересічна ширина в пониззі 5 м. Глибина річки у нижній течії 1 м. Влітку у верхів'ї пересихає. У межах села ширина річки досягає 25-30 м, глибина не більше 2 м. Основні джерела живлення – танення снігу та дощ. На річці побудовано 2 водосховища (всі в межах області). Використовується на технічне та сільськогосподарське водопостачання. Стік зарегульований ставками.
Походження назви найімовірніше тюркське, від тур. Argamakli — «[річка] числених аргамаків (баских коней)». В історичних джерелах відома від середини XVI століття. Перша докладна згадка в кириличних памятках — як Яргумакли, датована 1548 роком. Востаннє тюркська назва Аргамакли датується 1770-ми роками. Приблизно від 30-х років XVIII століття відомий сучасний варіант Громоклія.
2730554102000Бере початок біля села Пенькове. Тече спочатку на південний схід, потім на південь і південний захід, у нижній течії тече знову на південний схід. Впадає до Інгулу між селами Новопетрівка і Піски.
Має декілька притоків: праві: Водяна балка, балка (річка) Богодушна, балка Рогова, балка Прусакова, балка Вовча; ліві: балка Бикова, балка Шляхова, Жебкина балка, балка Суха, балка Глибока, балка Березнегувата, балка Собі-Робе, балка Лозуватка. Найбільша притока (довжиною 39 км) – Богодушка (гирло біля с. Возсіятська).
Над річкою розташовані такі населені пункти (від витоків до гирла): Пенькове, Мирне, Іванівка, Кетрисанівка, Новомиколаївка, Чигиринське, Крутоярка, Веселівка, Ольгопіль, Возсіятське, Семенівка, Водяно-Лорине, Олександрівка, Остапівка, Антонівка, Веселе, Карлівка, Лисянка, Лук'янівка, Архангельське, Михайлівка, Любарка, Катеринівка, Зелений Гай, Кашперо-Миколаївка, Свобода, Новопетрівка.
За словами Миколи Гоголя – відомого письменника: «Громоклія була темна, глибока й плинула так повільно поміж комишів, що здавалося нерухомою».
За словами наших односельців – ця річка дуже глибока і чиста. В ній водилося багато риби, зокрема щука, карась, короп, линок, окунь, судак.
В різні часи вона дуже допомагала жителям села. Навіть у воєнний період, коли не було їжі, люди рятували своє життя, ловлячи рибу і смажачи її на вогнищі, але до нашого часу в річці Громоклія збереглося дуже мало дрібної риби, яку тут місцеві жителі називають: скороходка, таранка.
Ще було джерело, яким користувалися і в наш час користуються всі жителі села. В ньому була найхолодніша і срібна вода, яка завжди виручала жителів села.
В наш час біля нашого села Водяно-Лорино було побудовано дамбу. Завдяки Семенівському водосховищу, дзеркало води значно збільшилося.
Ще окрасою села був гарний міст з двома овальними і двома прямокутними зводами. Прямокутні зводи проходили якраз через центральну частину балки. Під час весняного таяння снігу потік води із балки йшов через ці зводи у річку, що протікала поряд. На жаль, цей міст не зберігся, а замість нього побудована нова дорога, яка забрала знаменитий фонтан, про який писала Россет Олександра Йосипівна, фрейліна імператриці Марії Федорівни.
Поетеса Причорномор’я Людмила Чижова про нашу річку писала так:
ЛЕГЕНДА ПРО ІНА ТА КЛЕЮ
(як Ін та Клея річками стали)
У сиву давнину в степах гарячих
88519030607000Племена проживали хороброї вдачі.
Полюванням, скотарством займались,
У лісах від негоди ховались.
Весь свій вік племена кочували,
Безліч коней на випас ганяли.
І було їм усього замало –
Між собою завжди воювали.
Ворожнеча велась безупинно,
Неспокійно жилось у родинах.
Владу й силу старійшини мали,
Все на світі уміли та знали:
Як домівку свою захистити,
Як хмільну медовуху зварити,
Зберегти чистоту свого роду…
Сила й міць були їм в нагороду.
І були з двох сторін заборони,
По степах виставлялись кордони.
346710025844500Джерела
Велике господарське значення мають підземні води. Вони представлені водоносними горизонталями. Це цінні артезіанські води. У межах села знаходиться одне із 50 багатоводних джерел Миколаївщини.



В 7 класі з хімії по темі «Вода» ми вивчали питання «Масова частка розчиненої речовини». Перед нами постало питання: «Чи можна визначити масову частку розчинених речовин в нашій річці Громоклії та джерелах, які знаходяться на території нашого села?» Так можна.
Ми розробили і реалізували план нашого дослідження:
Підготовили хімічне обладнання: лабораторний штатив, терези, наважки, 2 пробірки, 2 хімічні склянки, пінцет, пробіркотримач, сухий спирт.
Зважили за допомогою терезів пусті пробірки з пробками: m = 21,53 г.
33851852851150054737028575000Взяли проби води у ріці та джерелі.
52641518764250034150301016000525780952500Зважили за допомогою терезів пробірки з пробами води, взятої у річці та джерелі: m1р = 38,37 г, m1д = 37,67 г.
Як різницю між масою повної і пустою пробірок за допомогою формул знайшли маси проб річкової та 37312602667000джерельної води:
35941091313000m2р = m1р—m= 38,37 г – 21,53 г = 16,84 г, m2д = m1д—m= 37,67 г – 21,53 г = 16,14 г
Потім випарували воду з двох пробірок. На стінках пробірок залишився білий наліт -- сіль.
Знову зважили пробірки: m3р = 21,8 г, m3д = 21,54 г.
26606548260000Аналогічно до п.5 за допомогою формул знайшли масу солі в цих пробірках:
m4р = m3р—m= 21,8 г – 21,53 г = 0,27 г, m4д = m3д—m= 21,71 г – 21,53 г = 0,18 г
За формулою для обчислення масової частки розчиненої речовини в розчині знаходимо вміст солі річкової та джерельної води:
1250958128000w1р= m4р/m2р*100%=0,27г/16,84г*100% =1,6%;
w1д= m4д/m2д*100%=0,18г/16,14г*100% =1,1%;
Таким чином, ми дослідили розчинність речовин у наших водоймах: у річці Громоклія вона становить 1,6%, а у джерелі – 1,1%. Розчинених речовин у річці Громоклеї більше, ніж у джерелі.
403860010033000Наша Громоклія має голувато-зеленкуватий колір, тобно відноситься до І класу—чиста.
Після наших досліджень ми зробили для себе висновок, що водні ресурси нашого рідного краю потрібно оберігати: не потрібно нашу воду забруднювати різними токсичними відходами.
Друзі, бережіть природу рідного краю!!!

Географічна енциклопедія України : у 3 т. / редколегія: О. М. Маринич (відпов. ред.) та ін. — К. : «Українська радянська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1989.
«Каталог річок України» — Видавництво АН УРСР, Київ, 1957.
Ресурсы поверхностных вод СССР. Описание рек и озёр и расчёты основных характеристик их режима. — Т. 6. Украина и Молдавия. Вып. 1. Западная Украина и Молдавия (без бассейна р. Днестра). — Л., Гидрометеоиздат, 1978. — 190–193 с. (рос.)


Підсумовуючи все сказане, з свого досвіду роботи можу сказати, що інноваційні технології позитивно впливають на процес навчання і виховання насамперед тому, що змінюють схему передачі знань і методи навчання. Водночас впровадження таких технологій у систему освіти в умовах становлення інформаційного суспільства ґрунтується на застосуванні комп'ютерів і телекомунікацій, спеціального устаткування, програмних і апаратних засобів, систем обробки інформації тощо.
І все ж таки оскільки вчитель є організатором освітнього процесу, то його основною метою є пробудити і підтримати прагнення дітей до пізнання, що спонукає педагогічний колектив шукати шляхи підвищення інтересу учнів до навчання, урізноманітнюючи його зміст, форми та прийоми через використання інновацій.
Навчання з використанням інноваційних технологій якісно перевищує класичну освіту. Воно інтегрує процеси, які не можна об’єднувати в межах класичної освіти: навчання, працевлаштування, планування кар’єри, безперервна освіта.
Проте на даний час питання впровадження інноваційних технологій вимагає серйозного науково-методичного підходу, який забезпечує роботу педагогічного колективу над реалізацією науково-методичної проблеми.


1. Пометун О.І. Сучасний урок. ІТН., К.: Вид.: АСК, 2004р. – 192 с.
2. Сиротенко Г.О. Сучасний урок: ІТН, Харків: Вид. гр.: «Основа», 2003р. – 80 с.
3. Інформаційно-методичний журнал "Школа 2, № 6, червень 2006 р.
4. Інтерактивні технології навчання: теорія, досвід: Методичний посібник. / Авт. -уклад. О. Пометун, Л. Пироженко. – 2004 – 192 с.
5. Інтерактивні технології навчання: теорія, досвід: Методичний посібник. / Авт. -уклад. О. Пометун, Л. Пироженко. – 2007 – 276 с.
6. Науково-методичний журнал "Математика", № 30, жовтень 2007 р.
7. Науково-методичний журнал "Математика", № 13-14, травень 2007 р.
8. Васютинський В. Психологія влади в інтерактивному дискурсі //"Ї". - 2003. - № 30. - C. 62-71
9. Варзацька Л. Інтерактивні методи навчання: лінгводидактичні засади //Дивослово. - 2005. - № 2. - C. 5-19
10. Вольфовська Т. Визначення рівня сформованості інтерактивних умінь особистості на етапах соціалізації //Педагогіка і психологія. - 2003. - № 3-4. - c. 141-148
11. Вольфовська Т. Становлення інтерактивних умінь як психологічна проблема інтеграції особистості в суспільне життя //Педагогіка і психологія. - 2002. - № 4
12. Гейко І. Використання інтерактивних форм і методів навчання як засіб формування творчої особистості //Історія України. - 2002. - № 37. - c. 7-9
13. Глущенко Л. Є. Щоб навчання було цікавим: З практики його організації за інтерактивними технологіями //Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2005. - № 9. - c. 16-22 12. Жилінкова І. Зобов'язання з надання послуг у сфері інтерактивної (дистанційної) освіти //Право України. - 2002. - № 4. - c. 108-113
14. Карасик А. Структура і методика інтерактивного уроку у початковій школі //Початкова освіта. - 2005. - № 7
15. Іванішена С. Форми та методи інтерактивного навчання //Початкова школа. - 2006. - № 3. - C. 9-11
16. Кокарєва І. Інтерактивні технології у навчанні: Курс "Я і Україна", 4 клас //Початкова школа. - 2006. - № 2. - C. 19-21
17. Куріцина М. "Відчуй себе інтелектуалом!": Інтеактивні технології в розвитку творчих здібностей учнів //Освіта. - 2005. - № 9. - C. 4-5 Лаврентьєва О. Один із шляхів реалізації інтерактивних тенденції сучасної освіти в умовах профільного навчання //Фізика та астрономія в школі. - 2002. - № 5. - C. 28-31
18. Пашкуріна О. Б. Байка у світовій літературі: Система уроків із застосуванням інтерактивних прийомів "мікрофон", "робота в парах", "коло думок", "асоціативний кущ", та ін. //Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2005. - № 9. - C. 22-30
18. Пашкурна О. Тільки ті знання, які добуваються самостійно, а не подаються в готовому вигляді: З практики застосування інтерактивних форм навчання //Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2005. - № 12. - C. 9-12
19. Побірченко Н. Інтерактивне навчання в системі нових освітніх технологій //Початкова школа. - 2004. - № 10. - C. 8-10
20. Яроцька Г. Ф. Інтерактивне навчання: його сутність та перші спроби //Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2005. - № 9. - C. 14-15
21.http://muzicteacher.at.ua/publ/innovacijni_tekhnologiji_navchannja_v_suchasnij_shkoli/1-1-0-5
22. Дичківська І.М.Інноваційні педагогічні технології. Навч. посіб. – К.: Академвидав, 2004. – 325 с.
23. Довгань Г.Д. Інтерактивні технології на сучасному уроці. – Харків, 2005. – 154 с.
24. Інноваційні пошуки в сучасній освіті/За заг. ред. Л.І.Даниленко, Е.Ф.Паламарчук.-К.: Логос, 2004.- 220 с.
25. Піхота О.М. та ін. Освітні технології: навчально–методичний посібник. – К.:А.С.К., 2001.
26. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок та інтерактивні технології навчання.- К., 2004. – 304 с.