Свято до Дня української писемності та мови

9 ЛИСТОПАДА ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ

СЦЕНАРІЙ ЗАХОДУ

Мета: сприяти усвідомленню значення рідної мови; виховувати прагнення передати нащадкам наш скарб українську мову.

Обладнання: святково прибрана зала, крилаті вислови про мову; макет української хати, біля якої пліт з глечиками та соняшниками, на стінах вишиті рушники;


Перебіг заходу

Слайд «9 листопада – День української писемності і мови»
Вчитель. 9 листопада - День української писемності та мови. Це одне з наймолодших державних свят. Його запроваджено 1997 року за ініціативою Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка.
У листопаді 1997 р. був виданий указ Президента України "Про День української писемності та мови". У ньому сказано, що за ініціативою громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства встановлено День української писемності та мови. Свято відзначається щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця.

Відеокліп «Нестор Літописець»
Мар’янецька

Земля моя, найкраща і єдина!
Я спів твій серденьком своїм ловлю!
Моя найкраща в світі Україна,
Я щиро й віддано тебе люблю!
Устенко

Мій край чудовий Україна!
Тут народились ти і я.
Тут над ставком верба й калина,
Чарівна пісня солов'я.


Відекліп «Моя Україна» (Н.Бучинська)
Котелевська

Все найдорожче в цілім світі,
Бо тут почався наш політ.
Цвітуть волошки сині в житі,
Звідсіль ведуть дороги в світ.
Немчинова

А найдорожча рідна мова
Джерельцем радісно дзвенить.
І мила пісня колискова,
Чумацький Шлях кудись зорить.
Богомолов

Усе найкраще і єдине,
І радощі усі, й жалі...
Мій рідний краю, Україно
найкраще місце на землі!

Краюшкіна

Бо наша рідна мова-мати,
Снагу і силу нам дає.
Нам стежку в світ дано топтати,
Поки в нас рідна мова є!
Давиденко

І як гуртом, не поодинці,
Почнемо в світ її нести,
То й доти будем українці
Поміж народів сміло йти!
Ярощук
А знехтуємо рідне слово
Земля цього нам не простить,
То ж сяй над світом, рідна мово!
Тобі в віках судилось жить!
Пеньков
Цвіти і смійся, рідне слово!
У серці щирому звучи!
Моя чарівна, рідна мово,
Лети над світом не мовчи!

Презентація «Це моя Україна»

Орленко. Доброго дня вам, шановні друзі! Вітаємо вас на святі рідної мови! Віримо, що у цій залі зібралися щирі українці, котрим не байдужа доля рідного слова.
Тимошин. Спробуємо переконати своїх ровесників, що мова це безцінний дар, який треба шанувати, як батька і матір, родину і батьківщину.
Орленко. Ми українці. Живемо у вільній незалежній державі Україні. Розмовляємо рідною державною мовою. А мова в нас красива і багата, мелодійна і щира, як і душа нашого народу.
Тимошин. Земля українська стародавня, така ж давня і наша мова. Учені довели, що вік нашої мови 7 тисяч років. З покоління в покоління, в часи розквіту та падіння передавали нам предки цей скарб. Народ плекав рідну мову у піснях, легендах, переказах і передавав від роду до роду, щоб не загинула.

Орленко. Для нас рідна мова це не тільки дорога спадщина, яка об'єднує в собі народну мудрість, вироблену десятками й сотнями поколінь. Це наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарбницю загальнолюдської культури.

Слайд «Портрети українських письменників»

Тимошин. Весь світ віддає шану великим володарям українського слова Т. Шевченкові та Франкові, Лесі Українці та Коцюбинському, Нечуєві-Левицькому та Сковороді, Котляревському та багатьом іншим майстрам слова, що довели милозвучність та багатство мови, щоб передати прийдешнім поколінням цей дорогоцінний скарб, гідну покоління спадщину, котру треба примножувати та оберігати.

Орленко. Я цілком згоден з тобою, бо нещодавно прочитав слова Ушинського: «Відберіть мову і народ уже більше не створить її, нову батьківщину навіть можна створити, а мову ніколи; вимерла мова в устах народу вимер і народ».

Тимошин. Марино! А мені спало на думку, що недаремно стільки літ чужинці старалися заборонити нашу мову, нав'язували свою культуру і свою владу.

Орленко. Так. Факти вражаючі. 270 років поспіль намагалися знищити українську мову, а разом з нею і український народ, прагнули, аби він був покірним рабом без мови, без усної народної творчості, тобто без коріння роду нашого.

Звучить пісня Т. Петриненка «Україна».

(Музика замовкає. Із глибини сцени виходять дівчата із запаленими свічками, читають "Молитву" Ольги Яворської . Дівчата стоять обличчям до глядачів – слайд «Свіча»)


Устенко Настя.
Мово наша! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному олімпі волелюбності слави і гордого духу!

Сторожук Настя
Мово! Велична молитва у своїй нероздільній Трійці, що єсИ ти і Бог-Любов, і Бог-Віра на чатах коло вівтаря нашого національного храму й не впускала туди злого духу сквернОти, злого духу виродження, злого духу ганьби та й висвЯчувала дУші козацького роду спасЕнними молитвами і небесним вогнем очищення.

Деревенчук О.
Зцілювала Ти втомлених духом, давала їм силу, здоровя, довгий вік і навіть безсмертя тим, що пили Тебе, цілющу джерЕлицю; і невмирущими ставали ті, що молилися на дароване Тобою Слово.
Ратова Катя. (слайд ікона «Ісус Христос Вседержитель»)

Молитва
Гріховний світ вирує неспроста ,Підступний демон, що керує нами,Та піднімається нетлінно над вікамиВелична постать вічного Христа.
О Господи ! Знайди нас всіх, знайди,Бо ми блукаєм хащами ще й нині,Прости гріхи й провини безневинні,І до спасіння всіх нас поведи.
О  Господи ! Зціли нас всіх, зціли,Всели в серця неопалиму мрію,Щоб ми, пізнавши віру і надію,Жорстокий світ добром перемогли.
Моя прекрасна українська мово,Найкраща пісня в стоголоссі трав.Кохане слово, наше рідне слово,Яке  колись Шевченко покохав.
Ти все знесла насмішки і зневаги,Бездушну гру ворожих лжеідей,Та сповнена любові і відвагиЗ-за грат летіла птахом до людей.
Ти наш вогонь на темнім полі битви,Невинна кров пролита в боротьбі.Тебе вкладаєм тихо до молитвиІ за спасіння дякуєм тобі.
Орленко. Друзі, чи звернули ви увагу на те, що ми всі і вся-вся Україна мали ще до 2000 року добре засвоїти і навчитись рідної мови, а ми й по сьогодні досконало не володіємо нею.
Тимошин М.. Де ж шукати причини? Жодних заборон немає. Вчи мову, спілкуйся на здоров'я, адже наша мова неповторна, калинова, солов'їна, лірична та ніжна.

Звучить пісня «Просте слово» (вик. Сторожук Н.)
Орленко. Ми можемо багато говорити про мову та її красу, але думаю, що переконливіше будуть звучати поезії. Пропонуємо вашій увазі поетичні перлини про мову.

Паніщева М.
1.Яка ж багата рідна мова!
Ти містиш просто безліч знань!
Тож мову вчи і прислухайся
До того, як вона звучить.
І розмовляти так старайся,
Щоб всім її хотілось вчить!
Вона ж у нас така багата,
Така чарівна, як весна!
І нею можна все сказати.
І найрідніша нам вона!

Краюшкіна Настя
А мову знаючи, здобути
Увесь чарівний світ у ній!
Вона барвиста і чудова,
І кривдити її не смій!
Вона про все тобі розкаже,
Чарівних слів тебе навчить,
Усе розкриє і покаже,
Як правильно у світі жить.
В ній стільки слів, Що й не збагнути!
І приказок, і порівнянь.

Марянецька
2.Моя найкраща в світі мова!
Тож в цьому світі гомінкому
І рідна, й мила над усе,
Я рідну мову пронесу,
Чарівну, ніжну, світанкову,
Як скарб великий і безцінний.
Бо ж поки є вона у нас,
І відкриває все у ньому:
Народ ми вільний, незборимий,
І велич, радість і краса. Ми українці, в добрий час!


Котелевська
3.Так, рідна мова це душа народу,
Його поезія і пісня, і казки.
Оспівує він нею всю природу,
Несе в своєму серці залюбки.
Бо в ній усе і рушники з квітками,
І хліб та сіль, як гості на поріг.
Й свята Мадонна мати з діточками,
І Матір Божа вічний оберіг.
І верби, що схилилися на воду,

Устенко
4. Не говори: в нас мова солов'їна,Бо мова вище, ніж пташиний спів.В її скарбниці - доля України,Глибинна таємниця правіків.Вона нуртує джерелом криничним,Із попелища феніксом встає,Для нації вона гарант на вічність,Тому її так люто ворог б'є.Все заберуть, а залишилось слово.Знов до життя повернемося ми,Лише тому, що не пропала мова,То й ми ще наче люди між людьми.Без мови - не створити нам держави,Доріг тернистих не перебрести!Хай вороги жорстокі і лукаві -Стіною стань і мову захисти!Річ не про те, що мова солов'їна,Бо мова глибше, ніж пташиний спів.В її скарбниці - доля України,Космічна нерозгаданість віків.

Орленко. Вперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці ХVШ століття з виходом у 1798 році першого видання "Енеїди" Івана Котляревського, який вважається зачинателем нової української літературної мови.
Так Котляревський у щасливий часВкраїнським словом розпочав співати,І спів той виглядав на жарт не раз,Та був у нім завдаток сил багатий.І огник, ним засвічений, не згас,А розгорівсь, щоб всіх нас огрівати.
Тимошин М. Т.Г.Шевченко своїм величезним талантом розкрив невичерпні багатства народної мови, осягнув її, і як ніхто, розкрив чудову, чарівну музику українського слова:
Ну що б, здавалося, слова...Слова та голос -Більш нічого.А серце б'ється - ожива,Як їх почує!...

Орленко Сила слова безмежна. Особливо, коли воно живе, іскристе, емоційно виважене. Коли воно сліпуче, "як проміння ясне" а могутнє, "як хвилі буйні". Коли слова - палкі блискавиці. Тоді воно здатне робити чудо і хвилювати найтонші струни людського серця. Століттями мова народу була тією повноводною річкою, яку ми називаємо поезією.

Іванов Д.
Говоріть, як колись вас навчала матуся,Говоріть, як навчав у дитинстві татусь,Легко так, вільно так, щоб слова були в русі,Не тримайте слова, віддавайте комусь.
Щиро так, м’яко так, починайте казати,Як воліла б відкритись ваша душа.Може хочеться їй у словах політатиПривітати когось, а чи дать відкоша.
Регуш М.Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі,Кожне з них, лиш торкни, – як струна, виграва,Зрозумілі, вагомі й усі вони ваші –Мелодійні, дзвінкі, українські слова.Говоріть про любов і про віру у щастя,Уникайте мовчання, нудьги і ниття,Говоріть, хай в розмові слова веселяться,Говоріть і продовжуйте мові життя.
Пеньков С. Зверніть увагу на багатющі можливості нашої мови. Ми будемо читати текст, кожне слово якого починається з літери "Б". "Біля білої берези блукав білий бородань. Борода, брови були білі. Брав бородань бандуру, бурмотів, бубнів. Бандура болісно бриніла".

"Багато бачив бандурист бід батьків, братів босих, багато брехні, безчестя, безкультур'я, братовбивства... Боротися! Безстрашно, безперервно боротися. Благати благословення Божого".

Краюшкіна Настя. Боже! Бачиш - боса Батьківщина! Бо брат бив брата, батько - батька. Боже! Біль безжалісний! Боже, буде багата будуччина Батьківщини? Буде!".

Устенко М. А я знаю вірш,де всі слова починаються на букву «С».Ось послухаймо.
Світанок
Сад спочиває,спить спокійно.
Садок старенький стуманів.
Стежина-стежка самостійно
Снує собі серед садів.
Світанок синій струменіє,
Сосна світлішою стає.
Серпанок світиться,світліє.
Сон сновидіннячка снує.
Світ стрепенувся. Скільки спати?
Співають сотні солов'їв!
Скоренько стало скрізь світати.
Стрижі стрілою!Сонце!Спів!
Сміється сонце,світить,сяє!
Стрічає сонечко сосна.
Сопілка,скрипочка співає,
Співає серденька струна.

Орленко М. А скільки в нашій мові пестливих, ніжних форм слів до одного вибраного слова. Ось в англійській мові "хенд" - це просто рука і нічого більше, а у нас: ручка, ручечка, рука, рученька, рученя, рученятко. А які слова можна добрати до слова "мама" - неня, матуся, мамуся, мамочко, матінко.

Калавранов В.
Ой яка чудова українська мова!Де береться це, звідкіля і як?Є в ній ліс, лісочок, пуща, гай, діброва,Бір, перелісок, чорноліс. Є іще й байрак,І така розкішна і гнучка, як мрія...Є в ній хурделиця, віхола,Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль.Та не в тому справа, що така багата.Помагало слово нам у боротьбі,Кликало на битву проти супостатаТа звучало сміхом на полях плаката,І за все це, мово, дякуєм тобі.

Орленко М. Ось і підходить до кінця наше свято української писемності та української мови. Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі - на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінець роду українського, що сягає сивої давнини. І негоже, просто соромно бути поганими нащадками у таких великих і славних батьків.

Тимошин М. Людині визначено Богом місце народження, країна, небо ; вона не може нічого того поміняти, як не може поміняти саму себе. А якщо щось із того призначеного їй, поміняє, то не на краще, бо чуже ніколи не буває кращим. І куди б ти не пішов - твоя Батьківщина, земля твоя, твоя мова, твій народ завжди будуть з тобою.

Відоклін «Єдина мова єднання» (Н.Бучинська)









13 PAGE \* MERGEFORMAT 14115




 
Заголовок 415