Позакласний захід до Дня української писемності й мови “Слово до слова- зложиться мова”


Тема: Позакласний захід до Дня української писемності й мови “Слово до слова- зложиться мова”
Мета: збагатити знання учнів про походження української мови, з’ясувати її роль місце серед інших слов’янських мов, розкрити лексичне багатство, виражальні можливості української мови, яка належить до найрозвиненіших мов світу; розвивати кмітливість, спостережливість, увагу, артикуляційний апарат дітей, вміння працювати в команді; виховувати в дітей бережливе ставлення до слів української мови, толерантне ставлення до інших мов і народів, історичного процесу формування і становлення української мови.
Форма проведення: година спілкування (використання інтерактивних технологій)
Обладнання: інтерактивна дошка; мультимедійний проектор; газета, випущена учнями, до Дня української писемності.
ХІД ЗАХОДУ
1-й ведучий. Відомий український письменник XIX століття Панас Мирний писав: «Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, роздуми, досвід, почування».
2-й ведучий. 9 листопада відзначається велике духовне свято — День української писемності і мови, що яскраво засвідчує багатолітній тернистий шлях розвою українського слова і його безсмертних творців.
Мова — це велике національне надбання, коштовний скарб із могуття інтелекту і криці моралі, це пісня душі, покладена на слова. В ній досвід, мрії і сподівання мільйонів-людей, об'єднаних в єдине ціле — народ.
9 листопада — День української писемності
1-й ведучий. Першим до нас приходить слово... З колисковою материнською піснею, тихою казкою, доброю ласкою. «Мама, тато, баба, льоля, киця»,— лепече дитина. Які дивні перші двоскладові слова! І потім знання зі словесності поширюються. Дитина пізнає за день десятки нових слів, звучних та красивих: сонечко, квітка, вода, трава... Світ — мов казка. І пізнаємо ми його за допомогою слова. За допомогою слова відкриваємо таємничість і складність інших наук: географії, історії, біології, фізики, математики...
Отже, словесність — початок усіх наук. Вона джерело, звідки починається струмок, який ширшає, набирає сили і розливається могутньою рікою. Адже, слово до слова — зложиться мова!..
3-й ведучий. Давніший із літописів, який дійшов до нас, був написаний у 1377 році на пергаменті — вичиненій телячій шкірі. Він носить назву Лаврентіївського, за ім'ям монаха-переписувача Лаврентія. Як і багато інших, цей літопис відображає більш давні тексти. Зокрема до нього входить пам'ятник вітчизняного літопису «Повість временних літ», написаний на початку XII століття.
4-й ведучий. Автором «Повісті» був монах Києво-Печерського монастиря преподобний Нестор-літописець (близько 1050-1114).
Його ми по праву можемо вважати батьком не лише вітчизняної історії, а й словесності. Усі наступні літописці, де б вони не створювали свої літописи, лише переписували уривки з праць великого літописця, наслідуючи його. І все ж перевершити його за всю історію літописання так ніхто і не спромігся. «Повість временних літ» була і залишається найвидатнішою пам'яткою слов'янської культури.
2-й ведучий. Преподобний Нестор — киянин — у сімнадцять років прийшов у відому Києво-Печерську обитель послушником. Прийняв його сам засновник монастиря преподобний Феодосій. Молитвою та послухом юний подвижник невдовзі перевершив навіть найвидатніших старців. Під час постригу в ченці був удостоєний сану ієродиякона. Головним його послухом у монастирі стала книжкова справа.
Крім «Повісті временних літ», Нестором-літописцем написані житія перших руських святих — братів Бориса та Гліба, житіє преподобного Феодосія — засновника монастирського життя на Київській Русі, сказання про перших печерських подвижників і багато іншого.
3-й ведучий. Нестор створив монументальний історичний твір, давню історію слов'ян він уписав в історію світову, де слов'яни зайняли належне місце серед інших народів. Про що тільки не розповідав Нестор у своєму літопису! З нього ми дізнаємось про життя та походи князів Аскольда, Олега, Ігоря, Святослава, княгині Ольги.
2-й ведучий. Преподобний Нестор працював до останнього дня свого земного життя. Мощі святого покояться в Ближніх печерах Києво-Печерської лаври.
4-й ведучий. Прямим попередником слов'янської мови є алфавіт, створений великими просвітителями слов'ян — братами Кирилом і Мефодієм.
Брати переклали слов'янською мовою грецькі церковні книги, заклавши основи слов'янської писемності. Яка ж це мова? Вона значною мірою створена і відома як церковнослов'янська (старослов'янська).
3-й ведучий. У середині XVI століття у східних слов'ян виникає друкарство.
Спочатку книги писалися на спеціально оброблених шкірах, що називалися пергаментом. Проте він був дуже дорогим, але славно­звісне «Пересопницьке Євангеліє» написане на пергаменті. На «Пересопницькому Євангелії» присягали президенти України.
4-й ведучий. Першою людиною, яка друкувала книги був Іван Федоров. Саме у його друкарні було видано перший буквар, а також книгу «Апостол» (1574 рік), примірник якої зберігається у фондах Києво-Печерської Лаври.
II. Мовна ігротека
1. Конкурс «Візитки команд» (гра «Мікрофон»)
Розповідь учителя:
Дуже часто ми опиняємось у ситуаціях, коли треба проявити свою спритність, кмітливість і розумові здібності. І так просимо вас завітати до мовної ігротеки. Команди просимо зайняти свої місця. Кожна з команд підготувала візитну картку: девіз, назву, емблему.
1. Мова — це безперервний процес пізнання світу, його освоєння людиною. Мова є засобом спілкування між людьми, передання власного досвіду іншим і збагачення досвідом інших. Мова сприяє виявленню і задоволенню матеріальних та духовних потреб людей, об'єднує їх у суспільство для досягнення матеріального благополуччя та щонайвищих духовних
2. Мова — найважливіший засіб спілкування людей, тобто засіб вираження і передавання думок, почуттів, волевиявлень. У цій ролі людська мова має універсальний характер: нею просто передавати все те, що виражається, наприклад, .мімікою, жестами чи дорожніми знаками, тоді як кожен цих засобів спілкування не може конкурувати у вираженні з мовою.
3. Мова — це засіб формування, оформлення та існування думки: без називання нема думання, осмислення реальності
Мова — це система знаків.
4. Мова існує в двох формах: усній і писемній. Передаючись з уст в уста, закріплюючись у текстах, вона невтомно долає віки, єднає покоління, збирає й зберігає духовне єство народу . Мова невмируща, бо в ній безсмертя народу. Вона твориться народом, живе в ньому і з ним.
Усі мови світу вчені класифікують за двома ознаками, походженням (генеалогією) й типом, будовою (типологією). До індоєвропейської сім ї належить кілька груп мов: слов'янська, романська, германська, балтійська, індійська, іранська грецька, вірменська, албанська та інші.
До східнослов'янської підгрупи належать мови: українська, російська, білоруська; до західнослов'янської — польська, чеська, словацька, кашубська, верхньо-та нижньолужицька (Німеччина); Усі слов'янською мови мають одне джерело: праслов'янську або спільнослов'янську основу, яка існувала у вигляді слов'янських племінних мов приблизно з середини III тисячоліття до н. є. і до V століття н. є. Кожна із слов'янських мов зберегла багато спільних рис, зокрема основні закономірності у фонетиці, граматиці, лексиці, але набула й своїх рис, мала свої тенденції розвитку, поповнила лексику, збагатила виражальні засоби.
Українська мова є спадкоємицею мов ще тих слов'янських племен, що населяли територію сучасної України — полян, древлян, сіверян, тиверців, угличів та ін.
Досконале володіння мовою потрібне кожній людині. Але досягти цього неможливо відразу. Потрібна тривала, наполеглива праця над збагаченням знань щодо правил, закономірностей мови, над розвитком умінь щодо використання її можливостей.
2. Конкурс «Подорож до країни фразеології»
Пояснити значення фразеологізмів і з трьома складіть речення.
Собаку з їсти , брати за душу , накивати п ятами , ламати голову , байдики бити , пекти раків , як курка лапою , як сніг на голову , хоч греблю гати , як кіт наплакав
Завдання для болільників №1
З ясувати значення фразеологізмів і підібрати до них антоніми .
1. Тримати язик за зубами - розпустити язика
2 Побачити світ – піти зі світу
3. Рукою подати - за тридев ять земель
4. Набрати води в рота – точити ляси
(додаток)
Викинути з голови , передати куті меду , дивитися крізь пальці (не помічати),
ні за холодну воду не братися .
3. Домашнє завдання «З історії свята Дня писемності»
Як же виникла слов янська писемність?
Повідомлення учня №1 (дом. завдання)
КИРИЛО І МЕФОД1Й, брати-греки, просвітителі слов'ян, про­повідники православ'я. Молодший з братів — Костянтин (у ченцях - Кирило; близько 827 - 869), старший — Мефодій (близько 815-885). З 863 р. брати жили на території Моравії (теперішня Чехія), де на основі грецького письма, з якого взято 24 літери, створили слов'янські азбуки. 24 травня відзначається як день слов'янської писемності і її творців — Кирила і Мефодія.
КИРИЛИЦЯ, одна з двох абеток (друга — глаголиця). Синтезована з грецького письма й глаголиці - абетка була названа кирилицею на честь творця першої слов'янської абетки. Більшість літер мала числове значення. В абетці було 38 літер (звуки «у», «и» передано двома літерами («оу», «Ьі»). Використовувалась православними слов'янами, а також (до XIX ст.) румунами. Із часом кирилицю було реформовано. З певними змінами вона вживається досі в українському, російському, білоруському, болгарському, македонському і сербському письмі.
Повідомлення учня №2 Про звуки різних мов
Кілкість голосних та приголосних звуків у різних мовах різна. В сучасній німецькій мові 13 голосних звуків, у молдавській — 7, в польській — 9. Приголосних звуків значно більше. Але є мови, в яких співвідношення голосних та приголосних звуків дещо інше: в одній із кавказьких мов 70 приголосних тільки 2 голосних звуки, а в гавайській мові 5 голосних та 7 приголосних звуків (майже однакова кількість).
3. Конкурс «Друзі мови»
За певний час вивчити та промовити скоромовки (2 хв.)
Хто швидше й правильно промови скоромовки
1. Бубоніла діду баба : «Ой , не дмухай на кульбабу , бо з кульбаби полетять сто малих кульбабенят».
2. Стріла якось скоромовка на місточку злого вовка . Скоромовить вовк почав – Ледь язик не поламав»
5. Конкурс «Здійсни пошук»
Закінчи прислів'я
Слово до слова — ... (зложиться мова).
Лагідне слово — ... (ключ до серця).
На чужий роток — ...(не накинеш платок).
Язик кісток не має, ...(але кістки ламає).
Слово — не горобець,... (вилетить — не впіймаєш).
Слухай сто разів, ... (а говори раз).
Хто хоче більше знати,... (треба менше спати).
Шабля ранить голову, а слово — ... (душу).
Від гарних слів... (язик не облізе).
Умієш говорити — ... (умій слухати).
Краще мовчати... (аніж брехати).
Гостре словечко коле (сердечко)
7. Конкурс « Наше привітання»
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожен з нас, аби тільки було для цього бажання – це також обов язок кожної культурної людини, тому пропонуємо кожній команді написати листа, використавши ввічливі слова .
Доберіть по 5 слів до кожної схеми :
1. Приг. + гол.+ приг.
2. Приг. + гол. + приг.+ гол.
3. Приг. + приг. + гол. + приг.+ гол.
Заключне слово вчителя.
З розвитком держави інтенсивно розвивається і українська мова. Ми з вами одержали у спадок сучасну українську літературну мову — багату, розвинену, гнучку. Нею і можна висловити все: від найскладніших і найновіших наукових відкриттів до найвеселіших віршів, пісень, оповідань. Багатство мови зберігається у незліченній кількості чудових українських пісень, у думах і казках, у творах письменників, у живій розмовній мові. Наше завдання — берегти цей неоціненний дар, примножувати його, не засмічувати чужими і грубими словами, не забувати, щиро любити. І хоч наша мова зазнала гоніння, переслідування, зараз вона живе, квітне і вдосконалюється. Любімо і бережімо її. Не забувайте прислів’я: “Скільки мов знає людина, стільки разів вона є людина.”
Українська мова —
Це серця мого подих,
Ти — небесна ласка, ясна височінь.
Ти для мене, мово,
Як ковток повітря.
Ти — моє майбутнє й синя далечінь.
Виконання пробних вправ. (Написати на дошці)
Завдання: закінчити прислів'я.
Мова — це дзеркало душі... (людини).
Мова — правдивий свідок... (історії).
Мова — доля нашого... (народу).
Мова — втілення... (думки).
Слово до слова — зложиться... (мова).
Мова — найдорожчий... (скарб).
Гостре словечко коле... (сердечко).
Удар забувається, а слово... (пам 'ятається)
5, Конкурс «Слова»
Ведучий. У цьому конкурсі беруть участь усі члени команди. Зі слова треба скласти якомога більше слів, використавши лише один раз одну літеру за 2 хвилини. Увага! Складені слова — самостійні частини мови (пропонується слово «літературний»).
Визначаються переможці, вручаються нагороди.