Звіт Інтерактивні технології навчання як спосіб формування особистості учня у навчально-виховному процесі
Петровський районний відділ освіти
Районний методичний кабінет
Донецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №105
Інтерактивні технології навчання як спосіб формування особистості учня у навчально-виховному процесі
Підготувала
учитель української мови та літератури
О.В.Антоненко
Донецьк
Інтерактивні технології навчання як спосіб формування особистості учня у навчально-виховному процесі
План
1.Технологічний підхід в освіті.
2.Інтерактивні технології навчання.
3.Структура і методика інтерактивного уроку.
4.Використання інтерактивного навчання в пошуковій роботі.
5.Висновки.
6.Список використаної літератури.
Технологічний підхід в освіті
У сучасній освіті існує певний парадокс: невідповідність між стратегічною метою освіти( а саме всебічний розвиток особистості дитини), закладеною в нормативних документах, і реальною діяльністю загальноосвітнього навчального закладу(надання учням певної суми знань, вироблення вмінь, набуття навичок, контроль та оцінювання цих знань і вмінь).
У наш час у педагогічний лексикон міцно ввійшли терміни „освітня технологія”, „педагогічна технологія”, „технологія навчання”. Технологія навчання відображає шлях засвоєння конкретного навчального матеріалу в рамках відповідної теми, розділу з кожного предмету.
Усі сучасні технології в освіті покликані зробити навчальний процес повністю керованим, тому доцільно виділити загальні правила й принципи технологій навчання:
Жодна дія педагога не повинна бути осторонь від запланованих цілей.
Взаємозв’язок викладання й навчання.
Тематичне планування(яка включає стислу характеристику кінцевих результатів).
Організація контролю на кожному етапі навчальної діяльності учнів.
Стимулювати творчої діяльності, орієнтація на учня не тільки знаючого, а й уміючого.
Різноманітність форм і методів навчання, недопущення універсалізації певних засобів і форм.
Класифікація педагогічних технологій
Педагогічні технології найбільш доречно класифікуються за інструментально значущими та різноманітними системними ознаками
За рівнем застосування
загальнопедагогічні
предметні
Локальні та модульні
За провідним фактором психічного розвитку
біогенні
соціогенні
психогенні
За концепцією засвоєння
Асоціативно-рефлекторні
розвивальні
біхевіористичні
сугестивні
нейролігвістичні
Гештальттехнологічні
За ставленням до дитини
авторитарні
дидактоцентристські
Особистісно орієнтовані
За типом організації та управління пізнавальною діяльністю
Ігрові й тренінгові
Інтеграційні
Комп’ютерні
Діалогові
За організаційними формами
Класно-урочні
академічні
індивідуальні
групові
клубні
альтернативні
Інтерактивні технології навчання
Інтерактивне навчання – це навчання, побудоване на основі спілкування та взаємодії, що реалізуються і в технологіях, і в організаційних формах. Використання досить нового терміну „інтерактивний” у медичній літературі на сьогодні не є сталим. Зустрічаємо формулювання й трактування такі, як „інтерактивне навчання”, „інтерактивна технологія”, „сукупність технологій”, „інтерактивні форми” та ін. Але головне, що мова тут іде саме про процес спілкування, в якому відбувається обмін інформацією, вміннями, досвідом між учнями та вчителем або учнем та учнем. За О.І.Пометун, суть інтерактивного навчання полягає в тому, що „навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання в співпраці), де й учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, уміють і здійснюють”.
Підґрунтя інтерактивного навчання закладено ще в радянській школі ХХст. й пов’язане з використанням бригадно-лабораторного, проектного методу, колективного способу навчання(КСН) та ін.
Головною метою інтерактивного навчання є підготовка особистості до реального життя, формування громадянської позиції, перехід від особистості учня, що самоідентифікується , до особистості, яка самореалізується. Інтерактивні технології стимулюють потребу учня в реалізації свого потенціалу. Освітні та розвивальні цілі виступають як супутні. Використання інформації(до90%); навчання орієнтоване, на відміну від традиційного, не тільки на засвоєння знань, але й на розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінювання. Головним джерелом мотивації є інтерес самого учня, в результаті чого навчальній діяльності притаманний високий рівень активності. Учитель виступає як рівноправний партнер учнів, виконує організаційні та консультаційні функції.
Існує досить значна кількість підходів до класифікації інтерактивних технологій.
Технології кооперативного навчання;
Технології колективно-групового навчання;
Технології ситуативного навчання;
Технології опрацювання дискусійних питань.
Структура уроку із застосуванням інтерактивних технологій:
1.мотивація діяльності;
2.визначення теми й очікуваних результатів;
3.надання необхідної інформації;
4.інтерактивна вправа;
5.підбиття підсумків і рефлексія результатів.
Структура і методика інтерактивного уроку
Особливістю інтерактивного навчання є підготовка молодої людини до життя і громадянської активності в громадському суспільстві і демократичній правовій державі на заняттях з будь-якого предмета шкільної програми. Це вимагає активізації навчальних можливостей учня замість переказування абстрактної, „готової” інформації, відірваної від їхнього життя і суспільного досвіду. Уроки також повинні надати учням основні пізнавальні та громадські вміння, а також навики і зразки поведінки.
Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати у них інтерес та мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям. Ефективність і сила впливу на емоції і свідомість учнів у великій мірі залежать від умінь і стилю роботи конкретного вчителя.
Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроків, які були реалізовані при викладенні її орієнтованого варіанта . Як правило, структура таких занять складається з 5 елементів:
Мотивація;
Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів;
Надання необхідної інформації;
Інтерактивна вправа – центральна частина заняття;
Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.
Використання інтерактивних технологій навчання в пошуковій роботі
Для забезпечення швидкого та ефективного включення учнів в інтерактивну діяльність бажано заохочувати їх також до пошукової роботи. А саме це можна використати на уроках українського народознавства. Предмет „українське народознавство” поряд з рідною мовою закладає основу національного самоусвідомлення підростаючого покоління, дає ключ до розуміння складних соціально-історичних проблем сучасності. Пошукову роботу можна також включити до різновидів технологій інтерактивного навчання.
Технологія колективно-групового навчання
Ця технологія передбачає одночасну спільні(фронтальну) роботу всього класу.
„Мікрофон „
Надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.
Інтерактивні технології кооперативного навчання
Робота в парах („Один проти одного”)
Ефективна на початкових етапах навчання учнів роботі у малих групах. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятися ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом.
Технології ситуативного моделювання
Модель навчання у грі – це побудова навчального процесу за допомогою включення учнів у гру (передусім ігрове моделювання явищ, що вивчаються).
Висновки
Виходячи з цього можна сказати про те, що інтерактивні технології навчання є важливими компонентами в освіті сучасного моделювання школяра. Тому що інтерактивне навчання - спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.
Усі педагогічні технології відіграють значну роль в житті кожної людини, творчості кожної дитини. Ми не можемо сидіти на одному місці, повинні створювати і вдосконалювати нові технології у сучасній освіті.
Розвиток науки і техніки дав учителям та учням нові форми комунікації, нові типи вирішення абстрактних і конкретних завдань, перетворюючи вчителя з авторитарного транслятора готових ідей у натхненника інтелектуального та творчого потенціалу учня.
Література
Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології .-К.: Академвидав , 2004.-351 с.
Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: Методичний посібник/ Укл.О. Пометун, Л. Пироженко.- К.: АПН, 2002.
Олійник Т.О. Розвиток критичного мислення //Педагогічні науки. - Суми, 2001.
Павлова Л.Д. Методологічні підходи до проблеми інтерактивної педагогічної взаємодії // Управління школою. - 2006.- №13.
Пєхота О.М. Освітні технології: Навч. - метод. посіб. –К.:А.С.К., 2001.- 256 с.
Полат Е.С. Новые педагогические технологии // Помощь учителю.- М.,1997.
Сучасні педагогічні технології : Навчальний посібник // А.Нісімчук, О.Падалка, О.Шпак.- К.: Просвіта, 2000.
Хуторской А.В. Как обучать творчеству? // Дополнительное образование.- 2001.- №1.- С. 4-10.
О.Пометун , Л.Пироженко. Сучасний урок: Інтерактивні технології навчання. - К.: А.С.К., 2005.
15