Афганістан-болить в моїй душі
Тема: Афганістан болить в моїй душі
Мета: формувати історичну пам’ять учнів, зміцнювати почуття патріотизму, гордості за славних героїв України та їх побратимів; формувати в дітей риси чесності, благородства, вірності в дружбі та любові, мужності; виховувати кращі людські якості.
Обладнання: роздруковані поезії, фотографії, газетні статті, ноутбук, відеоматеріал.
Хід заходу
(На дошці напис «15 лютого – День воїна-інтернаціоналіста». Запалені свічки.).
(Відеоматеріал «Пришёл наказ»).
Учень№1
Ти – вічний біль, Афганістан,
Ти – наш неспокій
І не злічить глибоких ран
В борні жорстокій.
І не злічить сліз матерів,дружин, дітей –
Не всі вернулися сини із тих ночей...
Вже багато літ, як прийшли назад додому,
Та до цих пір чує душа війни оскому.
Та до цих пір ще стогнуть ночі, ниють рани,
А у снах - «духи» налітають, мов шайтани.
Вступне слово вчителя. Далекий грудень 1979 року… Далека та чужа країна Афганістан… Безглузда війна… Скільки смертей, скільки горя за 10 років. Проте ця безглуздість не применшує героїзму наших воїнів там, в афганському пеклі. Ніхто та ніщо не має бути забутим, аби не забути – треба пам’ятати, а щоб пам’ятати – треба знати.
Сьогодні ми зібралися тут, щоб вшанувати пам'ять тих, хто поліг на афганській землі. Молоді люди йшли туди не за орденами і медалями, свято вірячи, що виконують інтернаціональний обов'язок.
Афганська війна тривала 10 років. Триває і сьогодні, але, слава Богу, вже без участі наших солдатів. А тоді ж, йдучи у те пекло, вірили, що несуть визволення приниженим та поневоленим, що йдуть не вбивати, а захищати нове життя.
Середина лютого - це завжди дні, коли ми згадуємо війну в Афганістані. У цьому році - дата особлива. Багато років минуло з того часу, як останній радянський солдат покинув Афганістан. Страшна війна тривала більше дев'яти років. В Афганістані воювало близько 160 тисяч українських солдатів і офіцерів.
Боляче про це думати, але свої життя в тій бійні віддали 3,3 тисячі хлопців з України, в тому числі 357 хлопців з Донбасу. А скільки людей отримали поранення і залишилися інвалідами!
На сьогоднішній день в нашому краю проживає понад 10 тисяч воїнів Афганістану, і кожен з них в своєму роді гідний звання героя.
З урахуванням того, що Указом Президента України 2014 рік оголошено роком учасників бойових дій на території інших держав, відзначення ювілейної дати в Донецькому регіоні вирішено було приділити особливу увагу.
Як вже зазначалося вище, низка святкових заходів відкрита не тільки в Донецьку, але і в інших містах області. У Слов'янську на протязі двох тижнів в установах освіти і культури пройдуть книжково-ілюстративні виставки, виставки художньої та документальної літератури, лінійки, бесіди, години історичної пам'яті, присвячені подіям Афганістану. В афганській війні брало участь 440 жителів міста Слов'янськ, з яких 21 загинув.
Учень№2
Тече сльоза і падає на плечі.
Із стелі очі дивляться хлоп'ячі.
їм тільки жити, жити і творити,
Вони ж навіки залишаються дитячі.
Звичайно, ніякими словами не опишеш і не відшкодуєш тим, хто пройшов афганське пекло, всі жахи тієї війни. Але знати і пам'ятати про це необхідно. Сьогоднішня молодь повинна дізнаватися про Афганістан не тільки з підручників, а й від безпосередніх учасників подій. Тому найголовніше оцінити те, що в містах Донеччини колишні воїни-афганці відвідали навчальні заклади та розповіли учням «живу» історію.
Серед дружківських народників теж є воїни-інтернаціоналісти. У Дружківці в дитячій бібліотеці ім. Чехова відбулася зустріч колишніх афганців зі студентами машинобудівного технікуму. Керівники Дружківської міської організації Української спілки ветеранів Афганістану та воїнів-інтернаціоналістів розповіли учням молодших курсів технікуму про свій бойовий шлях.
Учень №3
Стоїть старенька й плаче. Ні, ридає...
Перед очима в неї похоронка,
І бій, що котрий день вже не згасає,
І у землі пекуча та воронка.
У Красноармійську в міському ліцеї «Надія» також пройшла зустріч воїнів-інтернаціоналістів з учнями. Голова Красноармійської міської парторганізації А.Зябрев розповів, що представники Донецької обласної організації Української Спілки ветеранів Афганістану в місті Красноармійську виступили у філії бібліотеки ім. Шевченко. Вечір пам'яті для школярів міста, присвячений 25-й річниці виведення радянських військ з Афганістану, організований в Червоноармійському історичному музеї.
Варто згадати і про те, що в честь –річниці закінчення афганської війни, на території Донецької області встановлюються нові пам'ятні знаки. Наприклад, у гранітного обеліска, який знаходиться біля Донецького обласного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою, вже з'явилася стела, де увічнені 25 прізвищ молодих бійців, загиблих в Афганістані. У загальноосвітній школі № 9 Слов'янська урочисто відкрили меморіальну дошку колишньому учневі школи, загиблому воїну-інтернаціоналісту Олегу Півневі.
Учень №4
Хвилина мовчання, хвилина мовчання.
Пекуча й терпка, як сльоза.
Хвилина мовчання -у ній наша любов і горе
Як подвиг полеглих,
Священна хвилина мовчання.
Прошу встати і вшанувати пам'ять загиблих хвилиною мовчання.
Учень №5 Ми обіцяємо ніколи не забути, як ціною завойоване мирне життя. Будемо гарно вчитися, щоб бути гідними тих, хто віддав своє життя за наше сьогодення.
Вчитель Ми не повинні забувати жертв Афганістану, як і всіх інших жертв, які поніс наш народ тільки через те, що не сам керував долею своїх громадян, а ними розпоряджався хтось інший. Це потрібно для того, щоб нові Афганістани не виникли більше на нашій землі. Давайте будемо завжди пам’ятати ветеранів, виявлятимемо розуміння до тих, хто пройшов через війну, і для кого вона триває й досі: у спогадах, у снах, у думках. Вони цього заслуговують. Шановні друзі! На цьому наша зустріч закінчується.