Доклад на тему Роль преподавателя в формировании профессиональных навыков и профессиональной культуры студентов

Міністерство освіти і науки України
Торезький гірничий технікум ім. О.Ф. Засядька
ДОПОВІДЬ
(педагогічні читання на тему «Роль викладача у формуванні фахових навичок і професійної культури студентів»)
Сьогодні і в соціальній сфері, і на виробництві потрібні фахівці зі знаннями, які допомогли адаптуватися студентам Торезького гірничого технікуму - майбутнім фахівцям різних галузей виробництва в будь-якій виробничий ситуації конкретного підприємства чи організації.
Розробка концепції професійної підготовки майбутніх фахівців є актуальним завданням сучасної професійної педагогіки.
У процесі такої підготовки закладаються основи фахового, економічного та логіко-інформаційного мислення, формується світоглядна концепція спеціаліста, накопичуються необхідні знання, виробляються навички та вміння.
Кожен із напрямів підготовки передбачає отримання певної системи знань і вмінь, які  досягається через засвоєння дисциплін відповідного циклу, поєднання теоретичної підготовки з практикою та самостійною роботою студента.
Однак, традиційні стилі і методи навчання застаріли і не дозволяють молоді розвивати свої майбутні професійні здатності в повному обсязі, чого потребує сучасний стан виробництва, який постійно розвивається і удосконалюється.
Вирішення цієї проблеми полягає в тому, що викладачі повинні вміти підбирати і застосовувати такі стилі і методи
1
викладання навчального матеріалу, що сприяють засвоєнню знань та розвитку загальної здатності до творчого мислення і активної поведінки.
Тому, організовуючи навчальний процес, необхідно пам'ятати, що навчання відбувається тоді, коли людина змінює своє ставлення або поведінку з користю для себе в кращу сторону, так, щоб воно відповідало тим фактам або змінам, які є в світі.
Реалізувати ці вимоги можна за наступними умовами:
- оновлення навчальних програм та адаптації їх до нинішніх умов з урахуванням потреб нашого регіону;
- використання сучасних методів навчання;
- організації відвідування виставок сучасного устаткування та організації екскурсій на діючі галузеві підприємства та установи;
- максимальне залучення до викладання дисциплін професійного циклу викладачів, які мають достатній виробничий досвід, особливо на підприємствах даного регіону.
Розглянемо часткову реалізацію цих умов на прикладі підготовки майбутніх фахівців зі спеціальностей напрямку «Гірництво» тобто «Підземна розробка корисних копали» та «Експлуатація і ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв».
Що стосується першої умови.
Складовими професійної підготовки майбутніх молодших спеціалістів гірничої галузі є:
- теоретична підготовка, яка включає цикл гуманітарних та соціально-економічних дисциплін, цикл математичних та природничо-наукових дисциплін, цикл професійно-орієнтованих дисциплін;
2
- практична підготовка, яка включає навчальну практику (слюсарно-механічну, ознайомлювальну та полігонну) та виробничу практику (на отримання робочої професії, технологічну та переддипломну).
Призначення професійно орієнтованих дисципліни, полягає  в тому, щоб надати студентам такі знання, сформувати уміння та розвити навички,  які необхідні для розуміння об'єктів, суб'єктів, процесів та інструментів їхньої наступної діяльності.
В свою чергу професійно  орієнтовані дисципліни поділяються на нормативну і варіативну частину. Так зміст нормативної частини навчального матеріалу, визначається освітніми стандартами тобто ОПП .
Зміст і структура варіативної частини визначається безпосередньо ВНЗ.
Професійно орієнтовані дисципліни нормативного блоку мають відповідну базу для формування фахових знань, але жодна з них майже не включає питання, яки формують у студентів професійну культуру, необхідну для спілкування з підлеглими в процесі їх наступної виробничої діяльності.
Цю проблему частково вирішено шляхом включення до циклу професійної підготовки дисципліни за вибором навчального закладу «Організація роботи гірничого майстра».
Вибір дисципліни «Організація роботи гірничого майстра», обумовлений тим, що метою даної дисципліни є формування у студентів комплексу знань і умінь, які дозволять безболісно приступити до роботи керівниками низової ланки на гірничих підприємствах як нашого регіону.
Програма дисципліни включає як теми, які розширюють і закріплюють знання студентів отримані при вивченні дисциплін циклу професійної підготовки, так і модуль «Психологічні основи керування колективом», який дозволяє ознайомитися з наступними темами:
3
- Індивідуально-психологічні риси особистості;
- Методи та стиль керівництва трудовим колективом;
- Планування робочого часу та ліквідування конфліктних ситуацій;
- Основи формування керівника.
Особливо важливе те, що ця дисципліна вивчається після проходження виробничої практики на отримання робочої професії, що дає можливість дати глибоку порівняльну оцінку теоретичних основ формування керівника та практичною реалізацією цих основ на виробництві. Тобто студенти які проходили практику на виробництві мали можливість ознайомитися з методами та стилем керівництва трудовими колективу, до складу яких вони входили, від гірничого майстра до начальника дільниці включно.
Крім того студенти спеціальності ПРКК не вивчають таку дисципліну як «Монтаж і ремонт гірничого обладнання», що вивчається студентами спеціальності ЕРГО. Це негативно впливає на формування майбутнього керівника низової ланки будь-якої дільниці вугільного підприємства. Жодний гірничий майстер не зможе керувати підлеглими на високому рівні якщо він не матиме уявлення про правильну експлуатацію забійного устаткування та не зможе визначати зіпсування цього устаткування за їх характерними ознаками. Цей недолік ліквідується включенням до навчальної програми третього модулю «Контроль за експлуатацією та ремонтом гірничого обладнання дільниці».
Що стосується другої умови тобто використання сучасних методів навчання тут можна сказати наступне.
Недостатнє фінансування освітньої галузі не дає можливості за короткий термін забезпечити навчальні заклади сучасними засобами навчання.
4
Але і в цих умовах можна знаходити шляхи для удосконалення традиційних і частково застарілих методах навчання.
Так в цьому навчальному році мною, в якості експерименту і враховуючи те що майже всі студенти мають персональні комп’ютери, всім бажаючим студентам був наданий повний конспект лекцій з дисципліни «Організація роботи гірничого майстра». Студенти мають два варіанти цього конспекту: один в електронному вигляді дома, другий роздрукований зберігають в аудиторії.
Які позитивні моменти я бачу в цьому:
- по перше – студенти можуть ознайомитися з навчальним матеріалом напередодні його проведення, тобто лекцію студенти слухають цілеспрямовано, активно задають питання і не тільки за матеріалом який вивчається, але і з урахуванням того першого
виробничого досвіду, який вони отримали під час проходження практики на отримання робочої професії;
- по друге – відпадає потреба написання значних обсягів конспектів, тобто викладач має можливість надати навчальний матеріал в значно більшому обсязі ніж при простому конспектуванні.
До реалізації цієї умови можна також віднести і показ відеофільмів або їх фрагментів, які мають безпосереднє відношення до теми, яка вивчається на даному занятті. Ці фільми можна застосовувати при вивченні декількох дисциплін водночас (наприклад фільм «Аналіз вибуху метаноповітряної суміші на шахті ім. О.Ф. Засядька» можна використовувати при вивченні наступних дисциплін: АВ, ОРГМ та ОП).
Що стосується третьої умови то тут можна сказати наступне.
5
Відвідування виставок сучасного гірничого устаткування дає можливість не тільки побачити нове устаткування, але і придбати і супроводжуючу його технічну документацію, а це в свою чергу дає можливість приймати його при виконанні курсових і дипломних проектів.
Відвідування діючих гірничих підприємств та підрозділів надає можливість студентам ознайомитися з устаткуванням, яке знаходить широке застосування на шахтах нашого регіону і дати порівняльну оцінку новому, з яким вони знайомляться на виставках; діючому на підприємствах у даний час; та застарілому устаткуванню (яке описано в підручниках і практично вичерпавши ресурс своєї експлуатації не застосовується на шахтах).
На жаль тільки дуже мала кількість викладачів організовують такі екскурсії, хоча така можливість є у значно більшої кількості викладачів, але у них, на мій погляд, відсутнє бажання це робити.
Чому я загострюю на цьому увагу – тому що багато вузів в країні будують навчальний процес таким чином, що один навчальний день на тиждень студенти старших курсів проводять на підприємствах, а у нашому закладі у студентів гірничих спеціальностей всього дві екскурсії: 1 – на спеціальності ПРКК і 1 – на спеціальності ЕРГО.
Що стосується четвертої умови то тут можна сказати наступне.
При викладанні дисциплін циклу професійної підготовки залучення викладачів, які мають виробничий досвід, дає наступні можливості:
- підкріплювати матеріал, який вивчається в аудиторії, прикладами з виробництва майже за кожною темою;
- моделювати реальні виробничі ситуації;
6
- концентрувати увагу студентів на тому, що порушення ПБ, технології проведення гірничих робіт та правил експлуатації
устаткування може привести до виробничого травматизму, підкріплюючи сказане прикладами з виробництва.
Підводячи підсумок всього сказаного можна зробити наступний висновок: підвищення ролі викладача в формуванні фахових навичок і професійної культури при підготовці майбутніх фахівців гірничої галузі має важливе значення в підвищенні якості підготовки студентів, закріплення у них відчуття правильно обраної спеціальності. Прикладом цьому є бажання майже 90% студентів спеціальності ПРКК продовжити подальше навчання у Дніпропетровському Національному гірничому університеті, як показало проведене зовнішнє тестування серед цих студентів.
І останнє. Можливо хтось і не в повні мірі згодний зі сказаним, але я хочу сказати – це є моя особиста точка зору у вирішенні цієї проблеми.
Підготував викладач Озюменко О.М.
7