Народознавчий захід «Український віночок» у 5 класі

Народознавчий захід «Український віночок» у 5 класі
( у рамках предметного тижня 10.03 -17.03. 2015)
Мета: пробуджувати пізнавальний інтерес до історії України, її культури, традицій, обрядів; збагатити знання учнів про обереги українців; розвивати уяву, мовлення, творчі здібності дітей; виховувати в школярів повагу до народних символів України, бажання берегти національну культуру..
Обладнання: квіти штучні, фотоілюстрації квітів – презентація, аудіо файли з піснями: О.Гавриш «Квітка – чарівниця», А.Філіпенко «Зацвіла в долині», М.Ведмедері «Віночок».
Епіграф: Хто вміє віночок вити,
Той вміє життя любити!
Хід заходу:
Учитель: Народи світу різняться між собою мовою, одягом, звичаями, традиціями. Українці мають свої національні святині, що споконвіку шанують і бережуть. Відгадайте загадку: Носять його не просто для краси, Він оберіг, «знахар душі».
Він елемент національного українського одягу. (український віночок)
Що таке вінок? Давайте знайдемо визначення у словнику.
Вінок – це квіти, листя, гілки, сплетені в коло, яким прикрашають голову.
Український вінок – не просто краса, а оберіг, знахар душі, бо в ньому є така сила, що болі знімає, волосся береже. Це символ добра, надії, обов’язків атрибут майже всіх свят.
Віночки є вікові. І починають носити їх дівчатка з трирічного віку. У віночки вплітають барвінок і незабудку, що покращують зір, ромашки – заспокоюють серце, чорнобривці – від головного болю. У 4 і 5 років доплітали безсмертник, цвіт яблуні.
Для шестирічної дівчинки вплітали волошки.
А в семирічному віці плели вінок із семи квіток. У центрі вінка було гроно калини, цвіт яблуні і барвінок, які перепліталися з вусиками хмелю. Всього брали для українського віночка 12 живих квіток, кожна – лікар, оберіг.
Спробуємо і ми сплести вінок із квітів. Бо хто вміє віночок вити, той вміє життя любити.
На слайді слова: Сплетемо вінок український сьогодні
Із мальв, чорнобривців, калини.
З барвінку та жита, яз м’яти, нагідок,
З жоржин, чебрецю та вербини.
Пісня О.Гавриш «Квітка – чарівниця»
1 учениця: Чорнобривець – однорічна декоративна рослина з духмяними квітками жовтого яскравого кольору, яку дуже люблять висівати в Україні. Легенда про чорнобривця: Легенда говорить так: у давнину укр.. майстри чоботарі шили надзвичайно гарні жіночі чобітки, які мали яскраво – червоні халяви та чорні голівки. Називалися такі чобітки «чорнобривцями». Отож, подібність цього взуття до суцвіття згаданої квітки і обумовило її назву. Вважалося, що чорнобривці у віночку запобігають головному болю.
Чорнобривий чорнобривець чепурився,
Дощовою краплею умився,
Втерся теплим вітром-рушником
Та й накрився парасолькою –листком.
2 учениця: Незабудка – красиво квітуча рослина з розгалуженим стеблом і голубуватими квітками.
Легенда про незабудку: Коли Господь створив світ і дав імена усім творінням, то випадково забув назвати одну маленьку квіточку, яка росла на березі струмка. Тоді обійдена квітка підійшла до трону Всевишнього і попросила і її не забути, дати імя. На це Господь відповів:»Тебе я не забуду, не забудь і ти мене. Імя твоє віднині – незабудка».
Незабудки вплітають до віночка для покращення зору.
Незабудки голубенькі,
Дуже ніжні і малі,
На лужку при самій річці
Між травою розцвіли.
І такі вони несмілі,
Налякав їх хтось, мабуть.
Що усім шепочуть тихо?
-Любий друже! Не забудь!
3 учениця: Троянда – багаторічна кущова рослина з великими запашними квітами різного кольору із колючками на стеблах, а також – квітка цієї рослини.
Легенда про квітку: Коли з морської піни біля берегів Кіпру виникла прекрасна богиня Афродіта, Земля дуже розсердилася і вирішила створити щось не менш прекрасне. І створила троянду.
Троянда – символ молодості й краси.
Цвітуть троянди в літній час…
Хоч гілочки й колючі,
Та квіти гарні, як атлас,
Пахучі – препахучі!
Дівчата виконують танок з віночками у руках.
4 учениця: Яблуня – фруктове дерево, садове й лісове, з кулястими плодами.
Легенда про яблуню: Ще давні міфи і легенди згадують про яблуню. Батьківщиною культурної яблуні вважають Давню Грецію. У греків і римлян цей плід присвячували богині краси, його вважали символом любові. А давні німці думали, що яблуня користується покровительством всіх богів, тому саджали біля свого житла. Вони вірили, що яблуня буде їх захищати і грізні блискавки не чіпатимуть домівок.
У віночку цвіт яблуні – символ материнської любові.
Яблуня у цвіті: кожна пелюстинаРадісно відкрилася весні.
Мамина білесенька хустина
Світиться у рідному вікні.
Пам'ять, як і вічність, невситима,
То радіє стиха, то болить.
Сад цвіте, і кожна пелюстинка
Маму уподібнює на мить.
5 учень: Барвінок – вічнозелена трав´яниста рослина з тонким стеблом, темно –зеленим листям овальної форми і невеликими квітками синього кольору. Цвіте ранньою весною.
Барвінок – цілюща рослина. Люди вважали, що ця квітка оберігала від всякої нечисті.
У перекладі слово барвінок означає «перемагати».
Барвінок – символ життя.
А я – хлопчик - Барвінок
Між квіток – українок.
Буду листом хрещатим
Рідну землю квітчати.
Я означаю перемогу,
Символ надій і сподівань.
А Україну барвінкову
Зовуть ще Барвінковий край.
6 учениця: Калина – кущова рослина з білими невеликими квіточками та гіркими чи кисло – солодкими ягодами, зібраними в кетяги, а також – ягоди цієї рослини.
Калина – символ краси та дівочої вроди.
Червона калина хай піснею лине
Туди, де криниця, і тиха стежина,
І казка, і приказка, і колискова,
Бабусина скриня і мамина мова,
Колядка, щедрівка, розшита сорочка
І врода дівоча в барвистім віночку.
Діти виконують пісню А.Філіпенка «Зацвіла в долині» на слова Т.Шевченка.
7 учениця: Волошка – трав´яниста польова рослина з синіми квітками на високому стеблі, яка росте переважно серед озимих культур.
Легенда про волошку: Волошки в житі – це краплини неба блакитного серед хлібів.
Здавна люблять в народі цю рослину, хоч і завдає вона клопоту хліборобам.
Легенда розповідає, що ображені волошки поскаржилися на землеробів богині жнив Церері. Мовляв, немає життя через постійне переслідування. Пожаліла Церера ці польові квіти і сказала: « Красуйтеся в оточенні трудівника- жита, і раз на рік люди шануватимуть вас, прикрашаючи свої голови вінками з волошок».
Волошка – здавна улюблениця дівчат. Сині квіточки як символи людської відданості вплітали у віночки.
Волошка з поля,
Дощами умита,
Зросла на роздоллі
В обіймах жита.
А може, це наш
Оберіг гордовитий
У полі зроста,
Заколисаний житом.
8 учениця: Хміль – найвищі трав´яниста рослина в Україні з витким довгим стеблом з колючками, яке звивається на опору за годинниковою стрілкою. Зустрічається в лісі, його також вирощують на полях для потреб харчової промисловості.
Повідомлення про хміль: Хміль – улюблена рослина у нашому народі. Вона – символ гнучкості й розуму.
Існував звичай: парубок освідчувався дівчині в коханні там, де росте хміль. У пору цвітіння хмелю найчастіше й одружувалися молодята.
Загадки про хміль: «Що росте вище лісу?» «Без рук, без ніг, без черева – залізе на дерево».
На полотні співали солов ´їІ красувались кетяги калини.
Зелений хміль в’юнився по гіллі,
Зоріли в колосках волошки сині.
9 учениця: Ромашка – трав´яниста рослина з дуже розгалуженими стеблами й суцвіттями – кошиками, що складаються з білих пелюсток і жовтої серединки.
Лікарська ромашка - найпоширеніший вид цієї рослини, квіткові кошики її мають лікувальні властивості і використовуються в медицині.
Легенда про ромашку: За легендою, ромашки – це не просто квіти, це маленькі парасольки степових гномів. Почнеться дощ – гномик зриває «парасольку» - ромашку та йде степом, тримаючи її над головою. Дзвінко падають краплі на квітку, збігають цівками з її ніжних тремтливих пелюсток, а гном залишається сухим і веселим навіть під найсильнішим дощем.
Ромашка – символ доброти та ніжності.
Золотенька серединка,
І біленькі пелюстки –
Ми ромашки. Всі нас знають
І плетуть із нас вінки.
І як хочеться нарвати –
Швидше в поле, на лужок.
Вони рідко зацвітають
Так, непрохані , в садок.
10 учениця: Мальва – декоративна рослина з високим стеблом і великими різнокольоровими квітками навколо стебла.
Чисто помилися мальви в росі.
Личенька круглі, рожеві усі.
Нижче під ними маленькі вогні.
Дуже вони до вподоби мені.
11 учениця: Безсмертник – народна назва рослини із сухими квітками. Інша назва – безсмертка, сухоцвіт.
Легенда про безсмертник: Був час, коли на Землі між квітками точилися незгоди. Засперечалися вони між собою про те, хто найбільше потрібна людям. Почалася справжня війна. Тоді зібралися квіти й пішли радитися до цариці Флори. Кожна квітка доводила свою правоту. Лише одна мовчала.
-А ти чому мовчиш? – запитала Флора.
- Мені неприємно слухати отаку хвальбу – мовила та. – Оскільки ми живемо на Землі, то нам усім мусить бути місце на ній. Одне лиш мене засмучує, що ми даруємо людям свою красу упродовж короткого часу.
- Як твоє ім´я? – запитала Флора.
- Немає в мене імені.
- Буде тобі ім´я, - сказала цариця Флора. – Віднині й довіку бути тобі Безсмертником.
Безсмертник – символ покровительства, здоров´я та невмирущості.
А в безсмертників золотих
Квіточки сухенькі.
І не в’януть без води,
Завжди як свіженькі.
Люблять сонце і пісок,
Діти це вже знають.
І як треба, на вінок
Враз їх відшукають.
Учитель: А між тим віночок несе в собі всю силу і вроду сонечка. А його кольорві стрічки – промінчики сонця. Всього їх повинно бути у віночку 13. Утім, треба не лише уміти в'язати стрічки, а й знати, що вони означають.
Дівчата по черзі в’яжуть стрічки і розповідають про їх значення.
Першою – посередині – в’яжуть світло –коричневу стрічку. Символ землі – годувальниці.
Пообіч – жовті стрічки як символ сонця.
За ними йдуть і з різних боків світло –зелена і темно –зелена – жива природа, краса і молодість.
Потім беруть сині – символ неба і води, що дають силу і здоров´я.
Даної в’яжуть оранжеву – символ хліба, фіолетову – символ мудрості людини.
А потім малинову стрічку – символ щедрості, щирості, рожеву - символ достатку.
По краях в’яжуть білі стрічки, кінці яких були вишиті сріблом і золотом. Вони означають чистоту душі. На лівому кінці вишивали сонце, на правому - місяць.
Учитель: Подивіться, який чудовий віночок вийшов у нас!
На слайді слові вірша:
Це ми, Україно, зібрали всіх діток.
На нашому святі сплели ми вінок.
Стрічок ми зібрали, і квіти зростили.
І квітку до квітки, і стрічку до стрічки –
Віночок сплели ми тобі невеличкий.
Тепер починайте скоріш виростати:
Вінок Україні великий сплітати.
Квітка, наче луки. Стрічки, на ріки, -
Вінок Україні потрібен великий!
Звучить пісня М.Ведмедері «Віночок».
Учитель: Любі друзі! Ось і добігло кінця наш народознавчий захід. Ви дізналися, як глибоко в давнину сягають українські традиції. У них наше коріння, краса, мудрість. Пам´ятайте та бережіть народні символи. Будьте гарними, добрими і щасливими.