Презентация по украинской литературе на тему Ю. Яновський. Творча біографія митця. Роман у новелах Вершники

“ І світ розчинено як двері…” Народився 27 серпня в с.Нечаївка (Компаніївський район Кіровоградської області ).Сім’я мала дев'ятеро дітей; злидні й нестатки змушували її кілька разів змінювати місце свого мешкання. З 1917р. жили в Єлисаветграді, де батько працював на заводі сільськогосподарських машин. Далі — середня освіта (народне училище, земське реальне училище).Cлужба в 1919-1921р.p. у різних установах.Не завершене навчання в Київському політехнічному інституті (1922 — 1925), де він бере участь у літературній студії інституту, входить у театральні кола столиці, Хоча основних літературних успіхів Ю. Яновський досягне в прозі та драматургії, але писання віршів не облишатиме протягом усього життя. Кращі з них увійшли до збірки «Прекрасна УТ» (1928), що була через чотири роки перевидана з деякими доповненнями. Кілька пізніших поезій датуються сороковими і п'ятдесятими роками, але в друк не видавалися. Вони стали відомими лише після смерті письменника, коли вийшло перше п'ятитомне зібрання його творів (1958 — 1959). Перший прозовий твір - новела «А потім німці тікали» - опублікуваний у газеті «Більшовик» 2 березня 1924р. 1925р. виходить збірка «Мамутові бивні», до якої включені новели, створені на матеріалі конкретних подій громадянської війни. 1927р. - книжка «Кров землі», доповнена новими оповіданнями «В листопаді», «Байгород», «Рейд». У час їх створення Ю. Яновський працював на Одеській кіностудії, освоюючи там секрети нової для нього кіно-справи (про майстрів кіно опублікував 1930р. книжку нарисів «Голлівуд на березі Чорного моря»). Пише два нариси про режисера О. Довженка («Історія майстра» і відгук-есе про фільм «Звенигора» (1927р.)), оповідання «В листопаді», що присвячене О. Довженкові. В Одесі створив кілька кіносценаріїв — «Гамбург», «Фата моргана» й ін. Підсумок літературної молодості - два романи - «Майстер корабля» (1928) та «Чотири шаблі» (1930), (у 1930р. кілька розділів «Чотирьох шабель» опублікував журнал «Красная новь»). Задум «Майстра корабля» (являє собою мемуарну розповідь То-Ма-Кі (Товариша Майстра Кіно) народився ще в часи роботи на Одеській кінофабриці, а реалізація цього задуму відбувалася після приїзду в 1927р. до Харкова. 1932p.- вийшла окремим виданням п'єса «Завойовники».1935р.- опублікування «Вершників». За змістом, життєвим матеріалом й за художньою вагою «Вершники» - один із кращих творів радянської літератури про героїку громадянської війни. Зростання таланту Яновського-драматурга позначене створенням романтичної трагедії «Дума про Британку» (1937). 1939p. — опублікована п'єса з сільського життя «Потомки». У другій половині 30-х років визріває задум нового епічного твору «Капітани», але звершити задумане не вдалося. 1940р. виходить книжка оповідань «Короткі історії». Це гостросюжетні оповідання («Шпигун»), різновид дорожного нарису («Дорога на Запоріжжя»), романтичні новели («Чапай», «Романтик», «Червонарм»), стилізовані оповіді монологічного типу «Василь Палійчук, гуцул», «Іван», «На зеленій Буковині». Кілька творів («Наталка», «Ганна Антонівна») можуть бути умовно названі новелами-портретами 1944р. — збірка новел «Земля батьків». В формі новели-монологу витримані оповідання «Коваль», «Генерал Макодзьоба», «Дід Данило з «Соціалізму», «Дівчинка у вінку» й ін.; в формі класичного оповідання — «Яструбок», «Комісар», «Україна». Кілька років (воєнних і повоєнних) Ю. Яновський працював редактором журналу «Українська література» (з 1946p. «Вітчизна»), багато їздив по країні. На Нюрнберзькому процесі був одним із кореспондентів радянської преси, що дало змогу написати цикл хвилюючих репортажів «Листи з Нюрнберга» (1946). 1945 - 1946 pp. - робота над романом «Жива вода» (1947), який у пізнішій редакції (після смерті письменника) публікувався вже під назвою «Мир» (1956). Журнальна публікація роману «Мир» - «Жива вода» (Дніпро. - 1947. -№ 4-5) сприйнята була спочатку схвально, але через якийсь час зазнала глибоко несправедливої критики, організованої Л. Кагановичем. 1948р. - нова книжка «Київські оповідання», відзначена 1948р. Державною премією СРСР (оповідання «Через фронт», «Київська соната», «Боротьба за людину», «Путь у Францію», «Династичне питання», «Під яблунею» й ін.). 1954р. видана «Нова книга» («На ярмарку», «Мистецтво», «Святий вечір»). Віддавши кращі творчі роки прозі, останнє слово в літературі письменник сказав мовою драматургічного мистецтва. Йдеться про п'єсу «Дочка прокурора», яка побачила світло рампи за кілька днів до смерті Юрія Івановича Яновського.Як сценарист Ю. Яновський також створює сценарій художнього фільму «Зв'язковий підпілля» (1951), літературний сценарій «Павло Корчагін» (за мотивами роману М. Островського «Як гартувалася сталь», 1953) та сценарій документального фільму «Микола Васильович Гоголь» (1952).        Спадщина письменника здобула широке визнання читачів. Двічі виходили його твори п'ятитомними виданнями. Кращі з них перекладені багатьма мовами, опубліковані в Болгарії, НДР, Польщі, Угорщині, Чехословаччині, Австрії, Італії, Франції. ТВОРЧІСТЬ Він був романтиком. Світ бачив безмежним, загадковим і мінливим.Мав палке життєлюбство, нестримний потяг до краси довколишнього світу, вмів цю красу передаватиЙого спадщина:70 новел, оповідань, чимало поезій, повість, 4 романи, 7 п'єс та ще кіносценарії.Ю.Яновського справедливо називають сміливим новатором в українській літературі 20 ст. Ю.Яновський у робочому кабінеті  На будинку Роліту в Києві, де з 1939-го по 1954 рік жив і працював письменник, у 1958 році встановлена меморіальна дошка (граніт, бронза; барельєф, скульптор А. В. Німенко). с. Нечаївка. Меморіальний музей Ю. Яновського с. Нечаївка. Меморіальний музей Ю. Яновського с. Нечаївка. Пам’ятник Ю.Яновському Київ. Байковий цвинтар. Могила Ю.І.Яновського « В цій невеликій книжці закладено три роки роботи, три роки всіляких думок і самовідчувань, усяких життєвих умов». Ю. Яновський 1935 р. – поява роману «Вершники» Літературознавці про роман: «Вершники» — потрясли. Вражав кожний образ, кожна фраза, кожне так вдало й точно вжите слово. Творчість Яновського для мене стала яскравим і привабливим маяком» (Юрій Збанацький).«У «Вершниках» творилась нова образність, нова барвами, ритмікою, мелодикою. Образність, що була б неможлива раніш. Тільки співець нового часу міг побачити й розгледіти їх, оті небесні споруди, оті неймовірні й невловні, з самого повітря лиш зіткані, з блакиті неба змуровані вежі, на тлі яких безстрашні витязі революції схрестили шаблі у двобої з минулим» (Олесь Гончар). Жанр твору: Новелістичний роман.Роман у новелах –складний за побудовою і великий за розміром епічний прозовий твір, у якому широко охоплені життєві події певної епохи; складається з окремих новел, об’єднаних спільним задумом. Особливості роману: Має ознаки народної думи, героїчної поеми, новели.Виняткових героїв автор показує у виняткових обставинах.Головний мотив – розпад людського роду, що почався з революцією.Правдивість і типовість у відтворенні історичних подій та змалюванні дійових осіб. Композиція роману: Вісім сюжетно завершених новел: «Подвійне коло»«Дитинство»«Шаланда в морі»«Батальйон Шведа»«Лист у вічність»«Чубенко, командир полку»«Шлях армій»«Адаменко» Проблеми роману: Трагедія роду і народу.Розпад родини заради ідеї.Революція і народ.Політичні платформи різних партій і політичних сил.Відданість справі.Творча праця і духовні цінності.Проблема братовбивчої громадянської війни. Новела «Подвійне коло»(літо 1919р) Тема: показ трагічних подій в історії українського народу, коли брат повстає на брата; зіткнення родинних і класових інтересів; романтика громадянської війни.Ідея: засудження братовбивства і недотримання людських законів, моралі, традицій, батьківського заповіту: «Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду». новела має типові риси драматичного твору: єдність місця, часу, дії фрагменти громадянської війни підкреслені, тим, що по різні боки барикад стоять рідні брати; умовна присутність батьків велика увага приділена погоді, яка реагує на злочини автор не зосереджує уваги на ході баталій:Яновський цікавить результат битви і словесна дуель між братами тощо; Особливості новели “ Подвійне коло ”: Тлумачення назви новели: 1. «Подвійне коло» - подвійне коло подій – на фронті і в тилу, у степу й у підпіллі.2. «Подвійне коло» – це коло правди і неправди, які письменник дає можливість розрізнити за допомогою наскрізного образу Івана Половця.3. «Подвійне коло» – це клас і рід , у якому замкнуте життя п’ятьох братів. 4 «Подвійне коло» – це боротьба правди і кривди, добра і зла, правди багатих і правди бідних.ВИСНОВОК: Не буде міцного роду – не буде держави! Рід – це частина держави! Символи новели: Бій під Компаніївкою, коли на полі битви зійшлися рідні брати Половці, коли брат убиває брата – символ складної ситуації в Україні під час громадянської війни.Дощ під час похорону трьох загиблих братів – символ очищення від усього лихого. Політичні погляди братів Половців: Андрій – денікінецьОверко – петлюрівецьПанас – махновецьІван – командир інтернаціонального полкуСашко – чотирнадцятилітній хлопець, з Панасом у загоні махновців. Новела «Дитинство» Тема: змалювання дореволюційного українського села; показ дитячих років Данила Чабана, формування його характеру під впливом прадіда Данила.Ідея: возвеличення спадковості поколінь,духовної пам’яті українського народу,одвічного прагнення українців до волі, до боротьби за краще життя.Філософське кредо новели: ствердження невмирущості й волелюбності людської гідності. Провідна думка підкреслюється розповіддю старого Данила про повстання в селі Турбаях 1789 року. Прадід навчає правнука не коритися долі, виховує в малому Данилові одвічне прагнення до волі, до боротьби за краще життя. «І ми з роду турбаїв, не були кріпаками з роду-віку, і Данило хай не буде» — так закінчує свою розповідь про турбаївців прадід Данило;Глибоко емоційна й лірична оповідь про дитячі літа героя надає цій новелі особливої поетичності й пісенності, суворої урочистості й ніжної мрійливості; Слухові й зорові образи творять справжню симфонію українського степу;Розділ складається з окремих пейзажних і побутових епізодів. Письменник щедро використав багаті фольклорні джерела, майстерно відтворив народні звичаї, побут, нужденне й злидарське життя закріпаченого трудового люду України;Філософське кредо новели — у ствердженні невмирущості й волелюбності людської гідності;Оспівування міцних родових традицій, гуманістичного сприйняття буття, здорового існування людини на землі стає провідним для письменника. Новела «Шаланда в морі» Тема: зображення стосунків Мусія Половця та його дружини Половчихи, яка, провівши чоловіка в море , виглядала його, а потім рятувала і чоловіка, і шаланду.Ідея: уславлення вірності, щастя кохання, материнства; возвеличення людської витривалості, відповідальності за долю своєї землі.. Образи новели:Половчиха Любляча мати п'ятьох синів, з доброго рибальського роду. Портрет немов різьблений з граніту: «...одежа на ній віялась, мов на кам'яній, вона була висока і строга, як у пісні...». Моральна сила і велика воля. «Маяк невгасимої сили», постійне чекання чоловіка з моря. «...мати стояла на чолі родини...мов скеля в шторміЖіноча ніжність її душі, велика любов до чоловіка , вірність з особливою силою розкривається в її монолозі-голосінні(сучасна Ярославна). В образі старої Половчихи письменник показав горе всіх матерів, чиї діти гинули за чиїсь інтереси, вбивали один одного за чиїсь примарні ідеї, забуваючи про істинні цінності і святий родинний обов'язок. Образи новели: Мусій Половець Батько великої родини, дофінівський рибалка, голова рибальської артілі, член підпільного ревкому.Сильна, вольова, загартована фізично людина, вміє долати труднощі.Сміливий, людяний, мудрий і працьовитий, вміє своїм вчинком врятувати і Чубенка, і шаланду.«Преніжно обнявшись», поверталося додому подружжя, так, як ходили все життя.