Розвиток ключових компетентностей за допомогою інтерактивних методів на уроках української та російської мови і літератури

Розвиток ключових компетентностей за допомогою інтерактивних методів на уроках української та російської мови і літератури Актуальність і перспективність досвіду педагогів кафедри:- Забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини;- Сприяє виконанню завдань Національної доктрини розвитку освіти;- Сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні; - Дозволяє гарантувати досягнення певного стандарту освіти;- Забезпечує особистісно орієнтовану модель навчання;- Робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку української мови та літератури Процес навчання і виховання спрямовуємо на розвиток ключових компетентностей шляхом використання інтерактивних технологій. Саме така форма організації навчально - виховного процесу створює комфортні умови, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Інтерактивні методи сприяють опануванню учнями усіх рівнів пізнання, розвиває критичне мислення, уміння розмірковувати, розв'язувати проблемні ситуації. Розвитку комунікативної компетентності сприяє метод «Прес». Цю форму роботи використовують педагоги Горшкова А. О., Литвинова І. В., Латаєвва І. С. Найбільш ефективною вона є, коли виникають спірні питання, необхідно знати і аргументувати визначену позицію щодо проблеми, яка вирішується, переконати інших у своїй правоті. Наприклад, на такому уроці учні діляться на групи, кожна з яких отримує завдання – «Поясніть, чому …». Кожна група учнів презентує і захищає свою позицію за таким алгоритмом: 1)…я думаю, що… (позиція); 2)…тому що… (пояснення); 3)…наприклад… (приклад); 4) таким чином… (висновок).Також ефективним є метод «Гронування»: Дон Кіхот Мрійник Мудрець Ідеаліст Гуманіст Дивак Оптиміст Стрелченко В. І. застосувує «Мозковий штурм», як ефективний метод, коли обговорення спонукає до творчості, передбачає вільне висловлювання думок, допомагає знайти багато рішень. Найчастіше ця інтерактивна вправа застосовується педагогом на уроках літератури при з’ясуванні теми, ідеї, характеристики персонажа. На уроках мови, на її думку, найбілььш ефективними є інтерактивні вправи «Незакінчене речення» (під час вивчення нової теми), «Аналіз ситуації», «Обговорення». Комунікативна компетентність – це складова життєвої компетентності Ідеал сучасного навчання – особистість із гнучким розумом, зі швидкою реакцією на все нове, з ідеальними комунікативними здібностями. Тому вважаємо, що такі форми роботи, як рольові ігри, вільне письмо, словесне малювання, дослідницька діяльність, захист проектів, представлення презентацій сприяють загальному розвитку учнів, здатних комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови. Види уроків, які впроваджують педагоги у своїй роботі, допомагають відійти від стандарту, підштовхнути учня до власного, неповторного, індивідуального, особливого погляду на життя. Це, як правило,уроки - відкриття,уроки – дослідження,уроки – ділові ігри, уроки – подорожі,уроки – погляди в історію,уроки – практикуми;уроки – вибори;уроки – лінгвістичні проекти;уроки – роздуми. На уроках позакласного читання Горшкова А. О. приділяє увагу формуванню життєвої компетентності. Так у 9 класі на уроці «Ти в душу запала мені, пісне українська» учитель для створення атмосфери уроку використала висловлювання про народну пісню: «Українська пісня – це бездонна душа народу» (О. Довженко)«Покажіть мені народ, у якого б було більше пісень. Наша Україна дзвенить піснями» (М. Гоголь); відповідно оформила клас і застосувала музичний супровід. Основними задачами уроку були: - Виховувати молоде покоління в дусі патріотизму, любові до країни, народу.Виховувати пізнавальний інтерес до історії української народної пісні та його ментальності. Виховувати духовність, благородство, комунікативність. Розвивати художні смаки.- Виховувати не тільки любов до народної пісні, але й любов і повагу до державної мови, до рідного краю. Мовленнєвий розвиток дитини є головним інструментом, за допомогою якого вона встановлює контакт із довкіллям, завдяки якому відбувається соціалізація дитини. Чудодійним методом розвитку мовлення дітей називав В.О.Сухомлинський казку. За його словами, це «свіжий вітер, що роздуває вогник дитячої думки і мови». Працюючи над формуванням мовленнєвої компетенції учнів, педагоги використовують такі прийоми:  Додавання у казку чарівних предметів; Введення у казку нового героя; «Салат із казок» (поєднання в одній казці героїв з різних казок та придумування їх спільних історій); «Казка навиворіт» (зміна характеру героїв на протилежні); Зміна кінцівки казки;Самостійне створення казки. Мета будь-якого уроку цікаво, швидко, корисно. Спираючись на це Стрельченко В. І. вважає ефективним розігрування ситуацій в ролях, інсценування на уроках літератури (української і світової). Так під час уроку позакласного читання у 5 класі «Що за диво ці казки» (за творчістю О. Пушкіна) творчі групи інсценували уривки із різних казок Пушкіна і розпізнавали, з якої саме казки ці герої. Розвиток соціальної діяльності учнів, а саме:- здатність формувати власну точку зору та поважати точку зору інших; - вміння вступати в контакти з усіма людьми, уникати конфліктних ситуацій; - формувати бачення самого себе у взаємозалежності з іншими, здійснюється формування при використанні інтерактивних технологій, а саме — роботи в групах, робота в парах.Робота в групах— технологія, яку можна використовувати для вирішення складних проблем, що потребують колективного розуму. Почуття належності до групи дає учням змогу подолати труднощі, які постають на їхньому шляху. Коли діти навчаються разом з іншими, вони відчувають істотну емоційну та інтелектуальну підтримку, яка дає можливість вийти далеко за рамки їхнього нинішнього рівня знань і вмінь. Невимушена обстановка в малій групі сприяє розвитку у сором'язливих учнів навичок міжособистісного спілкування.Під час розвитку цієї компетентності використовуються такі інтерактивні методи:- кооперативне навчання – робота в парах (Стрельченко В. І)- “Акваріум”, “Творче моделювання” (Воронько Г. К.);- проектне навчання, яке передбачає роботу учнів над одним завданням, причому кожен виконує свою частину проекту (Литвинова І. В)- проблемне навчання, педагогіка співробітництва (Латаєва І. С.) Однією з ключових є компетентність саморозвитку й самоосвіти, яка ґрунтується на постійному тренінгу засвоєння структури діяльності особистості. Самоосвіту учні здійснюють за етапами: 1) постановка мети; 2) планування; 3) організація робочого листа; 4) реалізація; 5) рефлексія. Самостійна робота школярів спрямована на оволодівання навчальним матеріалом застосування його без участі вчителя. Я пропоную такі прийоми та способи самостійної роботи на уроках: складання змісту теми уроку; робота з поняттями: літературознавчі та мовознавчі, Це допомагає зробити запам’ятовування осмисленим; робота з тестами, що перетворює їх з інструмента контролю на інструмент навчання. Наприклад, під час вивчення нового матеріалу учням пропонується вибрати правильне твердження і аргументувати свою думку. На етапі закріплення матеріалу учні попередньо працюють із текстом підручника, потім — з тестовим завданням з наступною дискусією по темі. В ході обговорення питань вони будують виклад матеріалу з використанням термінів і понять, що ввійшли в тестові завдання; завдання на виявлення відповідності. Їх суть полягає в необхідності встановити відповідність між поняттям і змістом. Інформаційну компетентність ми розуміємо як здатність особистості орієнтуватися в потоці інформації, як уміння працювати з різними видами інформації, знаходити і відбирати необхідний матеріал, класифікувати його, узагальнювати, критично до нього ставитися, на основі здобутих знань вирішувати будь-яку інформаційну проблему, пов’язану з професійною діяльністю. Інформаційна компетентність є основним компонентом інформаційної культури, яка, у свою чергу, є частиною загальної культури особистості. Робота з науково-довідковою літературою, електронними бібліотеками, мережею Інтрнет, складання таблиць, графіків і т.д., навчання оцінки об’єктивності, уміння аргументації, розробка проектів тощо.Прийом узагальнення, на нашу думку, має чимале значення в ході виконання учнями різних видів дослідницьких і творчих завдань Творчість учнів (продуктивної і творчої праці) на уроці може реалізовуватися за допомогою різних видів художньої діяльності: музичної, театральної, образотворчої. У зв'язку з цим, педагогами використовується ціла система завдань із різних видів мистецтва на уроках літератури та у позакласній роботі:- Завдання, спрямовані на розвиток фантазії учнів, асоціативного характеру;- Завдання, що знайомлять школярів з різними видами художньо-творчої діяльності;Завдання комплексного, інтегрованого характеру. Розвиток літературних здібностей учнів:прокоментувати картину, малюнок, фотографію;написати кіносценарій невеликого твору чи фрагменту художнього твору. Учні працюють у творчих групах, самі з'ясовують сферу дій: підбирають музичне оформлення, складають списки дійових осіб, характеризують місце подій, підбирають репліки, художники працюють над створенням ілюстрації.Учні беруть активну участь у роботі МАН, конкурсах творчих робіт Таким чином, використання інноваційних інтерактивних технологій, елементів компаративного аналізу і комп’ютерних інформаційних технологій на уроках мови та літератури допомагають учителю реалізувати поставлені перед ним задачі: адаптувати учня до умов сучасного життя; формувати здатність самостійно оволодівати знаннями, творчо мислити;застосовувати здобуту інформацію у власному житті;формувати ключові компетентності