Життєвий і творчий шлях Льва Миколайовича Толстого


Життєвий і творчий шлях Льва Миколайовича Толстого (1828 – 1910 рр.) «Мистецтво є мікроскопом, який художник наводить на таємниці своєї душі, аби показати ці спільні для всіх таємниці людям». Лев миколайович толстой – російський письменник ХІХ ст., публіцист, педагог, творець філософсько-практичного вчення, яке здобуло назву «толстовство». Його творчість, просякнута пафосом проповіді моральних принципів життя й духовного самовдосконалення, ознаменувала новий виток у розвитку світового реалістичного роману. Музей-маєток льва толстого «ясна поляна»09.09.1828 р. - народився в маєтку ясна поляна тульської губернії у сім'ї родовитих аристократів. Коли льву було 2 роки, померла його мати. 1837 р. – родина переїхала до москви. Того ж року помер батько майбутнього письменника. Від того часу він виховувався під наглядом опікунів.1844 р. – обравши дипломатичну кар'єру, юнак вступив до казанського університету на відділення арабсько-турецької словесності східного факультету. За рік перевівся на юридичний факультет, але навчання не закінчив, кинувши університет, повернувся до ясної поляни. Маєток льва миколайовича толстого Маєток льва толстого Маєток льва толстогоОсобисті речі родини толстогоСтіл за яким працював письменникКімната дружини софії бернс 1849 рікТолстой успішно склав 2 іспити на ступінь кандидата в Санкт-петербурзькому університеті, але знову ж таки відмовився від ідеї далі здобувати освіту.1852 рікРозпочалася військова служба толстого: спочатку на кавказі, а згодом у криму, де йому довелося стати учасником героїчної оборони севастополя (під час кримської війни). Воєнні заслуги молодого графа були відзначені орденом анни й 2-ма медалями. Маєток родини толстого Маєток родини льва миколайовича толстого Улюблена лавка письменника 1855 рік – письменник переїхав до санкт-петербурга, де познайомився з відомими літераторами: тургенєвим, некрасовим, фетом, салтиковим-щедріним, островським та ін. 1856 рік – зрозумівши, що істинним його покликанням є література, а не армія, толстой вийшов у відставку й оселився в ясній поляні, де спробував звільнити селян від кріпацької залежності.Цього ж року письменник мандрував Францією, швейцарією, німеччиною. Свої критичні спостереження за європейським життям він художньо узагальнив в оповіданні «люцерн». 1859 рік – письменник відкрив у ясній поляні школу, в якій проводив заняття з селянськими дітьми. Протягом 1860 – 1861 рр. відбулася його друга подорож країнами європи (німеччина, швейцарія, франція, англія, бельгія). У цей час толстой розпочав роботу над романом «декабристи», який залишився незавершеним. А також захопився виданням педагогічного журналу «ясна поляна».1862 рік – письменник одружився із софією бернс. Творчість льва миколайовича толстогоПерша його публікація з'явилася 1852 року у престижному часописі «сучасник». То була повість «дитинство», що стала першою частиною автобіографічної трилогії («отроцтво» та «юність» створювалися протягом 1852 – 1854 рр.)1852 р. – написані повість «казаки» та цикл «севастопольські оповідання». Творчість льва миколайовича толстогоУпродовж 1863 – 1869 рр. толстой працював над романом-епопеєю «війна і мир».1871 – 1872 рр. побачила світ його «абетка». За 2 роки по тому були укладені «нова абетка», «російські книжки для читання». Значну увагу толстой приділяв у цей час педагогічній діяльності. Етап найвищих мистецьких досягнень л. толстого1877 рік – завершений роман «анна кареніна», який увійшов до скарбниці світової класики разом з романами «війна і мир» та «воскресіння». У 80 – і роки лев толстой пише низку «бентежних» творів1883-1884 рр. – трактат «у чому моя віра?»1886 р. – драма «влада пітьми»1889 р. – повість «крейцерова соната»1891 р. письменник відмовився від авторських прав на твори, написані після 1881р., що спричинило конфлікти в його родині.1895 р. – виступив зі статтею «соромно», в якій засудив тілесні покарання селян.Наприкінці 90-х років толстой завершив роман «воскресіння» й працював над повістю «хаджи-мурат». Художньому світові льва толстого притаманні:Пафос пристрасних пошуків істини, форм духовного «єднання людей» та шляхів морального самовдосконалення особистості.Ставлення до моральності як до головного критерію оцінювання суспільного життя.Чутливість до руху історії; прагнення пізнати сутність історичних законів; епічно широке змалювання картин національного життя;Поглиблений інтерес до теми смерті;Проповідь непротивлення злу насильством як засобу боротьби із суспільним злом; утвердження селянсько-християнського ідеалу покірливості долі. 6. Гостросоціальні мотиви; викриття потворності життя суспільних верхів; засудження бездуховності та фальші буржуазної цивілізації й протиставлення їй народної трудової моралі; відчуття органічного зв'язку з народом.7. Наявність філософсько-аналітичного виміру в зображенні чеснот і вад людської вдачі.8. Показ внутрішнього життя особистості в усій його суперечливості, рухливості та плинності (так звана «діалектика душі»); «явний» психологізм.9. Передача складних душевних порухів через внутрішні монологи.10. Зв’язок між душевними станами героїв та описами природи. 1901 р. – толстой написав миколі ІІ листа, в якому закликав до ліквідації приватної власності на землю. А в 1907 році аналогічний за змістом лист був надісланий ним п. столипіну. Сам лев миколайович постійно поєднував фізичну працю з розумовою. Не цурався як простий селянин пахати свою землю. 1908 р. – була опублікована його стаття проти страти «не можу мовчати!». За два роки по тому 1910-му письменник здійснив давній намір залишити ясну поляну. Він таємно пішов з дому і у віці 82 роки зробився волоцюгою. По дорозі письменник захворів запаленням легенів. Він знаходився в будинку начальника залізнодорожної станції, коли про це повідомили дружині софії андріївні. Лев толстой був першим російським письменником, який за життя здобув широку популярність не лише в європі, а й у країнах сходу (індії, китаї, японії).Антон чехов говорив:«Толстой СТІЛЬКИ Ж ФІЛОСОФ У ХУДОЖНІЙ ТВОРЧОСТІ, СКІЛЬКИ ХУДОЖНИК У ФІЛОСОФІЇ».МАКСИМ ГОРЬКИЙ ПИСАВ ПРО Л. ТОЛСТОГО:« У НЬОМУ Є ТАКЕ, що завжди збуджувало в мені бажання кричати всім і кожному: дивіться, яка дивовижна людина живе на землі! Адже він, так би мовити, є … людиною людства».