Презентація Життєвий і творчий шлях Є.Маланюка

Маланюк Євген Филимонович(1897-1968) Народився 1 лютого (20 січня за старим стилем) 1897 року в селищі Архангород, яке розташувалося над річкою Синюхою Херсонської губернії (тепер містечко Новоархангельськ Кіровоградської області) Батько Є. Маланюка, Филимон Васильович, працював учителем, а згодом повіреним у містечковому суді, захоплювався просвітницькою діяльністю, був режисером аматорських театральних вистав, співав у церковному хорі, друкувався в часописах, виступав ініціатором відкриття гімназії. Євгенова мати Гликерія Яківна була донькою військовика Стоянова, чорногорця з роду осадчих на землях Нової Сербії, заснованої ще за часів Катерини ІІ. Навчався Є. Маланюк в Архангородській початковій школі.Потім продовжив здобувати освіту в Єлисаветградському земському реальному училищі.Здібний учень стає стипендіатом Єлисаветградського земства.1914 року Є. Маланюк вступає до Петербурзького політехнічного інституту, проте Перша світова війна стає на перешкоді навчанню.Восени того ж року юнак стає курсантом Київської військової школи, яку закінчує в січні 1916 р. протягом кількох місяців служить у чині прапорщика в 39-му піхотному запасному батальйоні на території Володимирської губернії, а з серпня 1916 р. у званні молодшого офіцера перебуває в 4-ій роті 2-го Туркестанського стрілецького полку на Південно-західному фронті, потім потрапляє до 2-ої кулеметної роти. 1925 року в Подєбрадах вийшла перша збірка віршів «Стилет і стилос».   Цією книгою, як і наступною — «Гербарій» (Гамбург, 1926), Маланюк ствердив свої позиції поета-націєтворця, яким він не зрадить до самої смерті. Саме це: - войовничий дух; звернення до державницької і визвольної атрибутики у вигляді «заліза наших когорт» ,«свяченого ножа»; - розміркування над долею сучасного мистецтва, покликаного слугувати високим ідеалам, — приваблювали молодше покоління представників діаспори.  У тому ж 1925 році в Подєбрадах Є. Маланюк познайомився зі студенткою медицини Зоєю Равич із Полтавщини і невдовзі одружився з нею (заручини відбулися 5 липня, а вінчання 12 серпня в церкві святого Миколая у Празі). Проте 1929 року подружжя взяло розлучення. Євген, завершивши академію, подався на заробітки до Варшави. А Зоя залишилася навчатись у Празі. У 1930-х роках письменник плідно співпрацював із львівським журналом «Літературно-науковий вісник»У Варшаві поет познайомився з польськими митцями, такими як Ю. Тувім, Я. Івашкевич, Я. Лехонь — представниками відомої групи Скамандритів, а також з Л. Подгорським-Околувом, С. Стемповським та Ю. Лободовським.У Варшаві доля звела Є. Маланюка зі співробітницею чеського посольства Богумілою Савицькою, що з часом стала його другою дружиною. У 1933 році в подружжя народився син Богдан. У червні 1949 року поет переїжджає до США, поселяється на околиці Нью-Йорка: спершу працює фізично, потім — в проектному бюро, де й трудився до виходу на пенсію в 1962 р У 1958 р. Є. Маланюк став почесним головою об'єднання українських письменників «Слово»У 1962 році письменник ризикнув відвідати соціалістичну Польщу. Це було його останнє побачення з Варшавою, з багатьма спогадами про минуле.Помер Є. Маланюк 16 лютого 1968 року у Нью-Йорку, і похований на кладовищі в Саут-Баунд-Бруці у Нью-Джерсі «Стилет чи стилос» (Подєбради, Чехословаччина, 1925)«Гербарій» (Гамбург, 1926)«Земля й залізо» (Париж, 1930)«Земна мадонна» (Львів, 1934)«Перстень Полікрата» (Львів, 1939)«Вибрані поезії» (Львів, Краків, 1943)«Влада» (Філадельфія, 1951)«П'ята симфонія» (Нью-Йорк, 1953)«Поезії в одному томі» (Нью-Йорк, 1954)«Остання весна» (Нью-Йорк, 1959)«Серпень» (Нью-Йорк, 1964)«Перстень і посох» (Мюнхен, 1972)«Поезії з нотатників» (Кіровоград, 2003) Євген Маланюк випустив перші поетичні збірки тоді, коли в підрадянській Україні набирала розмаху та гостроти літературна дискусія, головним засновником якої був Микола Хвильовий. 1926 року пролунали його радикальні гасла: «Геть від Москви!» і «Дайош психологічну Європу!», на що швидко відреагував 29-річний Євген Маланюк і написав «Посланіє» (1926). ІсходБіографіяБатьківщиніБезкровна МузаВарязька баладаВоякамВисокий ранокКулішЛистОда до прийдешньогоОдна пісняПід чужим небомПам'яті Т. ОсьмачкиПоле боюСучасникиУривок з поеми Шевченка Премія є творчою відзнакою, якою нагороджуються літератори Кіровоградської області за високохудожні твори, спрямовані на ствердження гуманістичних ідеалів, збагачення історичної спадщини народу, державотворення та демократизацію суспільства. Премія встановлюється у трьох номінаціях:художня література (поезія, проза, драматургія);літературознавство та публіцистика;переклад (з української мови на інші мови, з інших мов на українську мову).Вручення відбувається щорічно до 2 лютого — дня народження Євгена Маланюка.