Презентація з української літератури Історія створення Дніпропетровської організації спілки письменників України

Історія створення і розвитку Дніпропетровської організації Спілки письменників України
Придніпровскький край – край козацької Слави. Звідси Богдан Хмельницький розпочав похід за звільнення України від іноземних поневолювачів.У результаті визвольної війни в центрі Європи була відроджена велика держава – Україна.З надією на те, що об’єднуються дві рівноправні держави він підписав Переяславську угоду Після смерті гетьмана російський царизм робив усе можливе, щоб зруйнувати Україну як державу і перетворити її в свою колонію. Була створена ціла система постійного знищення всього, що звалося українським: державності, культури, мови. І цей механізм досить «ефективно» діяв саме на Катеринославщині. Тому й не дивно, що тільки в 1883 році, через 96 років після заснування Катеринослава, в ньому була видрукована перша українська книжка. Це оповідання Адріана Кащенка, двадцятирічного дрібного урядовця Катеринославської залізниці, яке називалося «Жар-птиця». Варто відзначити, що А. Кащенко захоплювався українською мовою, хоча виховувався в російськомовному середовищі, почав поглиблено вивчати історію запорізького козацтва і писав твори, в основному, на історичні теми. Найбільш відомі з них – «Оповідання про славне військо запорізьке», «Над Кодацьким порогом», «Славні побратими», «Зруйноване гніздо» та інші. Він також організував власне видавництво для друкування дешевих книг для простого народу. І хоч ще не було спілки письменників України, але Адріану Кащенку судилося стати першим українським письменником Придніпров’я. Літературну ниву Придніпров’я під кінець ХІХ та початку ХХ століття засівали Адріан Кащенко, Іван Манжура, Микола Кузьменко, Дмитро Яворницький, Трохим Романченко, Лідія Сохачевська та інші.У 1924 році в Катеринославі виник літературний гурток Спілки селянських письменників «Плуг», з 1930 року у Дніпропетровську організовано філію Всеукраїнської Спілки пролетарських письменників. Поряд із багатьма видрукованими записами, значна частина великої фольклорної спадщини Манжури залишається невідомою. Його матеріали зосереджені у архівосховищах Києва, але великий збірник Манжури зберігається досі за кордоном, у Санкт-Петербурзі, у відділенні Архіву РАН. Нищення письменників Придніпров’я розпочалося у 1929 році.Список подається за матеріалами книги «З любові і муки»:Адріан Кащенко – суворо заборонявся майже до 1990 рокуГаля Мазуренко – емігрувалаВасиль Чапла – емігрувавСава Божко – репресований Григорій Епік – утоплений у Білому морі Іван Кириленко – розстрілянийВасиль Сокіл – емігрувавПетро Єфремов – знищенийВіталій Чигирин – розстрілянийМихайло Олійник – розстрілянийМихайло Могилянський – заборонявсяМихайло Прояменко – знищений Свирід Мусіяка – помер у засланніВолодимир Штангель – розстрілянийОлекса Саєнко – репресованийОлесь Досвітній – знищенийМаксим Лебідь – розстріляний Борис Тенета – наклав на себе руки у в’язниціДмитро Яворницький - переслідувався Ці письменники були знищені за те, що любили свою Україну, свій край, рідну мову…Після 1938 року Дніпропетровська письменницька організація перестала існувати і відновилася лише через 10 років