Презентація Героїв імена у памяті народу

Героїв імена у пам’яті народу Виховна година 2 класКласний керівник Скомороха Наталія Анатоліївна 22 червня 1941 рік Все починалося з грому небесного Такого жорстокого, такого нечесного.Із ненависного, злісного грому, Який на світанку вигнав із дому.А небо світле закрили чорні хрести!Господи, Боже! Якщо ти є, захисти!Крізь руки у двір гусенята малі…І кров на травиці… І кров на землі…І шипить у ставку гаряче залізо,І полум’я дике шугає над лісом…І мама мовчазно-бліді, мов стіна…І тато поволеньки кажуть: «Війна». «У кожного солдата був перший бій. Він, цей бій, на все життя, і в очікуванні його до людини приходить істина, прозріння, усвідомлення себе і свого місця на землі. Коли я побачив убитих – і ворогів, і наших бійців, скирти трупів – мені більше не захотілося воювати. Ніколи…» Червень-серпень 1941 р. – тільки з України мобілізовано 2 млн. осіб, на воєний лад перебудовано народне господарство. Евакуйовано 3,8 млн. робітників, селян, службовців, більше 550-ти підприємств, майно колгоспів, радгоспів, установ. Знищувалося усе, що не могли вивезти у тил. Вони йшли і йшли під кулі перші,Бо просто зневажали смерть,І свято вірили, що, вмерши,зможуть вражу твердь,Здолати Що своїм духом заворожать,Паралізують цілий фронт,І чорна армія ворожаВідхлине геть за горизонт. Пройшли солдати не малі дорогиЧерез бої та хуртовини злі.І засвітили сонце ПеремогиУсій землі, всім людям на землі! 23 серпня 1943 року місто Харків було звільнено від загарбників. Упав солдат в бою нерівнімНа трав настелені мости…Та поклялися друзі вірніДо Перемоги з ним прийти.Й таки прийшли. О тій годині,Коли настав кінець війни,Він розписався у БерлініСвоїм багнетом на стіні. Підвівсь і став як образ славиПро тих, що ніч перемогли,Щоб діти вільної державиРівнятися на них могли. Коли ж додому повертали,Звільнивши від напруги світ,До праці вірні друзі стали,А він підвівся на граніт. Вічний вогонь палає,Дзвонить у далі століть.Вічний вогонь закликає:Щастя живих бережіть! Ми – не діти війни,Ми дітьми її тьми не були,Ми у мирі, у щасті, у тиші зросли,Але пам’ять про те, що творила пекельна війна,В дні весняні щорічно в душі ожива.