Презентація до позакласного заходу до тиждня математики Михайло Остроградський – геній, визнаний за життя

Підготувала вчитель математики КЗ «ЗСЗШІ №1» ЗОР Воронцова Світлана Петрівна Остроградський Михайло Васильович  (народився 24 вересня, 12-го за старим стилем 1801 - помер 1 січня 1862, 20 грудня 1861 по старому стилю) - російський математик, займався питаннями теоретичної механіки, математичної фізики, математичного аналізу. Творець перших російських фундаментальних підручників про небесну і теоретичної механіки. Народився в сім'їсредньопомісногодворянина, який вівсвій рід від бунчуковоготовариша (звання, що відповідало полковнику у українських козаків) Івана Остроградського (XVII століття). в селі Пашенна Кобеляцького повіту Полтавської губернії. До 8 років хлопчик жив у селі з батьками, двома братами (Осипом та Андрієм) і двома сестрами (Оленою та Марією). Будинок, в якому народився М.В. Остроградський У 1809 роціОстроградськоговіддали до Полтавськоїгімназії, помістившийого в існуючийв ній пансіон, щоназивався "будинкомвиховання бідних дворян ".Одночасно, по старим звичаям російських дворян, Остроградський був записаний на державну службу в канцелярію полтавського губернатора. Чоловіча гімназія, заснована в 1808 році У 1816р. батько повіз Михайлав Петербург для вступу у гвардію, але не довіз його туди, круто змінивши рішення за порадою П. А. Устимовича (дядька Михайла Васильовича), гаряче наполягав на вступі юнака до Харківського університету. Для підготовки до вступу в університет Михайла Васильовича помістили на квартиру до ад'юнкту університету, викладачу військових наук М. К. Робушу. М.Ф. Павловський (1789 – 1857) Заслужений професор і ректор Харківського університету Т. Ф. Осиповський (1766 - 1832) — російський математик і філософ-раціоналіст. Захоплення заняттями ні забарилося позначитися: в 1818 р Остроградський склав іспити за трирічний курс університету і отримав атестат про його закінчення. У 1822 р Остроградський поїхавдо Франції, де в той часпрацювали чудові вчені -Лаплас, Пуассон, Коші,Фур'є та інші.     Остроградський відвідував лекції знаменитих математиків, а потім спробував самостійно вирішувати питання, які стоять перед наукою. Огюстен Луї Коші П’єр Сімон Лаплас У 1831 році – обраний академіком Петербурзької АН;З 1834 році - є членом Американської АН;З 1841 – член Туринської АН; З 1853 – член Римської АН; З 1856 – член-кореспондент Паризької АН. Академія наук у XIX ст. Морський кадетський корпус,середина XIX ст. Інститут Корпусу інженерів шляхів сполучення З 1828 року М.В.Остроградський викладав у багатьох навчальних закладах Петербурга: у морському кадетському корпусі; З 1830 року – в Інституті корпусу інженерів шляхів; З 1832 року – професор Головного артилерійського училища; З 1840 року – професор Головного інженерного училища Одним з найважливіших результатів педагогічної діяльності Остроградського став його “Підручник з елементарної геометрії”.Підручник цінний для нас як історико-дидактико-математична пам’ятка.Освоївши термінологію цього підручника, можна використовувати на уроках і в наш час. 1826: представив до Паризької академії наук свою першу самостійну роботу - рішення задачі поширення хвиль на поверхні рідини в циліндричному басейні. 1827, 6 серпня: закінчив у Парижі неопубліковану роботу, в якій була висловлена ідея, що пізніше принесла Остроградскому світову популярність. Це так звана формула Остроградського-Гаусса, виведена в загальному вигляді для опису розповсюдження тепла в твердому тілі. Формула виявилася незамінною для розрахунків в області термодинаміки і електродинаміки. Мемуар, що містить цю формулу, Остроградський опублікував в Росії в 1828 році. 1828: дослідження методу Фур'є для розрахунку охолодження твердого тіла з довільною поверхнею. 1833-1834: Роботи з інтегрування алгебраїчних функцій. 1836: створення математичної теорії поширення тепла в рідинах (на основі методу Фур'є). 1837: в "Лекціях алгебраїчного і трансцендентного аналізу" запропонований прийом виділення кратних коренів алгебраїчних многочленів, що використовується в теорії лінійного програмування. 1838: замітка Остроградського про звичайні диференціальні рівняння, що містять тотожність, відоме як Теорема Ліувілля: "Мемуар про миттєві переміщення систем, підпорядкованих змінним умовам". Доказ реальності сил інерції. Створення теорії удару. 1839 - 1840: дослідження польоту сферичних снарядів, експерименти на артилерійському полігоні. 1846: робота "Про одне питання теорії ймовірностей" містить ідею вибіркового контролю, реалізовану в наші дні в ході приймання будь-яких великих партій товарів. Остроградський теоретично обгрунтував положення, що вірне уявлення про якість партії товару дає перевірка 5-7% виробів: "в цьому випадку загальне число прийнятних предметів у всій сукупності не виходить з меж, призначених наперед". До статті додавалися таблиці для практичного вирішення завдання в залежності від властивостей і кількості прийнятих виробів. Вибірковий контроль першими реалізували армійські інтенданти, його принцип досі лежить в основі військового приймання. 1858: у збірнику "Пропозиція про заснування в Морському відомстві емеритальних пенсійної каси" розглянуто питання про страхування життя та встановленні розмірів пенсій відповідно до розмірів відрахувань з платні. Це принцип функціонування сучасного пенсійного фонду. Софія Василівна Ковалевська Микола Іванович Лобачевський Відомо, що талант чудового російського математика Михайла Васильовича Остроградського проявився ще під час перебування його в Парижі. Обставини перебування Остроградського в Парижі недостовірні, хоча на цей рахунок існують дві легенди. У той час Лаплас був постійно зайнятий вирішенням одного вельми важкого питання з небесної механіки. Він бився кілька днів, списуючи крейдою велику дошку, але обчислення виявлялися занадто довгими, і бажаного результату Лаплас так і не зміг отримати. Які ж були його здивування і радість, коли одного разу прийшовши додому, він побачив на дошці доведене до кінця перетворення його формул з давно вже передбачуваним їм результатом. Лаплас був здивований, коли з'ясувалося, що цей результат отримано його лакеєм. Коли на шляху до Парижа Остроградський був обібрав своїм попутником, то не став повертатися додому, а продовжив свій шлях "за способом пішого ходіння" і прибув до мети своєї подорожі без гроша в кишені. У Парижі він найнявся в лакеї до Лапласу. Лаплас мав звичай задавати своїм слухачам завдання для вирішення у аудиторії. У свій час він став помічати, що ледь він встигає продиктувати задачу, як піднімається велика фігура "з цілою копицею на голові" і відповідає на поставлене завдання. Після одного з таких випадків Лаплас зацікавився велику фігуру 'настільки, що запросив незнайомця до себе додому. Ним виявився не хто інший, як Михайло Васильович Остроградський. Так було чи інакше, але два великих учених стали великими друзями. Гіпотеза О.С.Пушкіна Про походження арабських чисел О.С.Пушкін Клейнміхель - голова будівництва Петербург-Московської залізниці доповів царю, що в одному місці доведеться обходити височини, тому що профіль місцевості не піддається розрахунку. Обчислення показують еліптичному інтегралу, а такі інтеграли не беруться. Російський самодержець, однак, написав на рапорті Клейнміхеля: «Наказую інтегрувати». Клейнміхель кинувся до університету, і молодий професор Остроградський через місяць дав рішення еліптичних інтегралів. У пансіоні, де навчався маленький Остроградський, директором був І. П. Котляревський - відомий український поет. Ім'ям Остроградського названий еліптичний інтеграл, який Михайло Васильович уперше зумів взяти в 1837 році, він повністю називається інтергралом Ерміта-Остроградського, тому що, ту ж роботу одночасно і незалежно виконав француз Шарль Ерміт. Відомий історичний анекдот про цей інтеграл. Тарас Григорович Шевченко Семен Степанович Гулак-Артемовський Помер 20.12.1861 (01.01.1862) раптово в Полтаві, їдучи до Харкова на лікуванняПоховано в рідному селі ПашеннаУ Полтавському педуніверситеті відкрито музей М.В.Остроградського Будинок, в якому помер М.В.Остроградський • У 1997 році заснована премія імені М. В. Остроградського НАН України - «За видатні наукові роботи в галузі математики та математичних проблем механіки». У 1951 році була випущена поштова марка СРСР, присвячена М. В. Остроградському. • У 2000 році була випущена поштова марка Росії, присвячена 200-річчю від дня народження М. В. Остроградського. • У 2000 році заснована стипендія ім М. В. Остроградського для молодих вчених від Харківської обласної держадміністрації.• У 2007 році ім'ям Остроградського названий Кременчуцький національний університет. • Ювілейна монета до 200-річчя Остроградського.