Внеклассное мероприятие Українська мова – солов’їна мова

Українська мова – солов’їна моваУкраїнці називають свою мову солов’їною, а соловей є одним із символів України.Корінь соло пов’язаний з сонячним, божественним, гармонійним (соло-коло – сонце). Солов’їна мова – мова птахів. Мовою птахів в езотеричній традиції називали ангельську мову, яка не лише красива, а й несе божественний сенс. Слово (солово) – це первинна, осьова, центральна, сонячна мова, яка несе божественний сенс (ангельська "мова птахів", ангели – вісники, носії сенсу). Слов’яни-солов’яни – люди, що володіють соловом, тобто священною мовою. Усі, що нею не володіють, називаються "німцями" (німими). Соловей – символ краси Сенсара – ангельської "мови птахів". СоловейкоЦього співучого птаха настільки люблять всі, що назва «соловей» поступилася лагідному слову «соловейко»! Недаремно соловей вважається віщим пташком, про це свідчить пісня:Соловейко маленький,В тебе голос тоненький,Скажи, де мій миленький?Віщий співець Боян у «Слові о полку Ігоревім» названий «соловієм старого часу», бо соловей здавна вважався символом співучості та красномовства. Віщий птах Божа пташкаНазва цієї маленької співочої пташки походить, як вважають мовознавці, від давньоруського слова "славій" – той, хто співає пісню-славу Богам.СОЛОВЕЙКО - Свята і вільна Божа пташка, співець добра і кохання, символ весни і волі, високого натхнення і неперевершеного таланту.Синій соловей Шевченкове «соловейко в темнім гаї сонце зустрічає» має глибинну народно-світоглядну основу, яка пов’язує солов’я з сонячним Божеством. Соловей називається «птицею рахманною» (від рахманів, брахманів), тобто птахом жрецької верстви, «Божою», «святою пташкою». Улюблений птах богині ЛеліЗдавна соловейко вважався улюбленим птахом богині Лелі: як вона леліяла своєю увагою та покровительством молодих дівчат, так і він леліє своїм співом весну, людську душу і навіть кожне деревце, з якого можна почути його витьохкування. Соловей – провісник Богині Весни: його спів (давньоруське щекот) завжди сприймається як щасливий Божий знак, а відсутність співу солов’я свідчить про передчуття біди. Передвісник весниВін - передвісник справжньої весни в лісах та гаях, але тільки тоді розпочинає оспівувати весну, коли нап'ється води з березового листя, і співає доти, поки не перецвітуть сади. Обсипається цвіт - поступово стихає солов'їний спів. Спів солов’яПісня солов'я - набір повторюваних свистів і клацань. Кожен елемент пісні (коліно), число яких може досягати 12, повторюється кілька разів.Крик – низьке "фюіть-трр" . Неперевершений артист На всі лади починає линути мелодія життя — відтак переходить артист в якісь ніжні, омліваючі тони, то знов затягне високо, розсипається безкінечним цвірканням й урве в половині, продовжуючи лише стиха, немов втомився сам своєю піснею". Тільки вночі можна почути цей спів, бо йому, як справжньому артисту, потрібен вільний простір. Тоді розкривається і душа, і ллється пісня. Прекрасний спів солов`я не залишає байдужим нікого. Вважають, що співає він уночі, насправді ж соловейко співає і вночі, і вдень, просто вдень ми не можемо почути його через шум та спів інших птахів. Оскільки соловей – це перелітний птах, тому він співає лише з квітня по червень, саме в той час, коли самиця насиджує яйця. Співають лише солов’ї-самці. У співі він виражає свої почуття до самки, оберігає її, коли вона сидить на гнізді. Співає соловейко лише до появи пташенят, а з часом припиняє, щоб не привертати увагу хижаків. Солов'їна пісня – це гімн весні, коханню. Пісня солов’я Десь зовсім близько від нас невгамовно виводив свою пісню соловейко. Спершу, коли починав заливатися, здавалося, що в горлечку в нього билася маленька співуча намистинка. Ко­роткий свист - і ось вона вже вискакувала з дзьобика й стрімко летіла над лісом, а за нею вискакували такі самі на­мистинки, і всі вони нанизувалися в довгий невидимий разок. Потім нитка на тому разку рвалася, і намистинки падали в лунке озеро. Соловейкові жаль ставало їх, і він заходжувався ойкати та схлипувати. Але швидко заспокоївшись, розщедрювався й без жалю розсипав навкруги коштовності: камінці-самоцвіти, бурштинові намистини, червоні коралі, срібні сережки, золоті кілечка. А як не ставало їх, радісно дзвонив у прозорі кри­шталеві дзвоники, що висіли поряд на гілочці. Соловейко сидів на тонесенькій калиновій гілочці, що схи­лилася від його ваги. Був дуже схожий на горобчика, лише тільце мав мовби трішки витягнуте. Очі чорні, великі. Як співав, злегка згорбившись, трішки опускав крильця, широко відкривав тонкий дзьобик, у якому, ніби сердечко в дзвонику, бився гострий язичок, і все його крихітне тільце тремтіло й здригалося. Виявляється, співають солов'ї і в клітці. Але пісня в неволі зовсім інша: "Ся піснь — піснь неволі, сумна, уривиста, наче та думка в'язня, що, відбившись об мури таємниці, назад глухим гомоном повертає в грудь невільника. Лиш піснь на свободі справжньою є піснею!" Своєрідна школа Одна особливість у солов’їв - своєрідна школа. Кожен молодий соловейко навчається співу у старших, наслідуючи їх. Тому, якщо ви помітили, що біля вашого дому співає тільки один птах, будьте уважнішими: можливо, це вже цілий квартет. Співають солов’ї теж дивно: сидять на гілці невисоко від землі, опускають крила і горбляться, постійно оглядаючись навколо, адже вони дуже потайливі. Але якщо спів соловейка інтенсивний та самовідданий, то до нього можна навіть приблизитися впритул.Виконати свою роботу так, як виконує свою соловейко, не здатен жоден інший птах: соловейко — найдосконаліший співочий талант пташиного світу. Навіть люди рівняються на нього, тому і кажуть про талановитого співака: «Співає, як соловейко!». Його спів настільки високий і чистий, що людина, слухаючи соловейка, підноситься духом, очищується душевно і втішається чуттями. СОЛОВЕЙКО - символ веселощів, молодості, любові, задоволення, краси, весни і волі, співучості та красномовства, високого натхнення і неперевершеного таланту. День Василиска Солов’їногоУ народному календарі 4 червня – день Василиска Солов’їного. Цей день у давні часи вважався солов’їним днем. Наші пращури ходили слухати спів солов’я, вважали, що “хороший ранок зі співу птахів розпочинається”. Якщо на Василиска соловейко співає всю ніч, то день погожий буде. 4 червня наші пращури слідкували за комахами: якщо масово з’являлись павуки та ґедзі – до урожаю огірків. ВишивкиСоловей у вишивці символізує продовження роду Українська мова – солов’їний спів Українська мова – солов'їний співМоя рідна мово! Красо моя! Як мелодійно та лагідно ти звучиш, як трепетно торкаєшся найтонших струн нашого серця. Ти схожа на чарівний спів солов'я, який своєю піснею благословляє світанок. У тобі злилися всі поривання людської душі: невтішний сум та безмежне щастя, непримиренна ворожнеча та всепоглинаюча любов. І як же ти все це вміло поєднуєш, створюєш з усіх цих тендітних поривів людської душі довершену та досконалу мелодію! У тобі, мово, мудрість віків і пам'ять тисячоліть, неосяжна душа народу, його щирість і безсмертя. Як я люблю зажуру дзвінких пісень і музику слів твоїх! Мово рідна, ти – найбагатший і найнездоланніший у світі скарб для свого народу.Мово рідна, мелодійне звучання одного-однісінького твого слова зігріває мою душу, наче ясне сонечко, і підносить мене на своїх дужих та вільних крилах вище хмар.Будь завжди, рідна мово! Живи вічно, віще слово, у поезії та прозі, в щирій, задушевній розмові та молитві, пісні та в кожній людській душі!.