Педагогічна рада: ПЕДАГОГіЧНА ЕТИКА

Забувайте про свої власні неприєтмності. Намагайтесь дати трохи щастя іншим, І Ви в першу чергу поможете собі.Д. Карнегі 1-а група «Вчитель - учень».До групи відчуттів, якими керуються вчителі в своїх стосунках з колегами по роботі, перш за все належать: солідарність, колективізм, взаємодопомога, взаєморозуміння, взаємоповага, взаємна вимогливість, відповідальність Дуже важливі і такі якості, як честь і гордість. Вчитель починає дорожити тією довірою, яка йому надана, і пишатися результатами своєї праці. Якщо ж в колективі відсутній відвертий аналіз помилок і недоліків в роботі, гордість вчителя може перерости в гординю, яка є переоцінкою своїх заслуг, що приводить до небажання зважати на громадську думку, неприйняття зауважень на свою адресу. Важливим компонентом творчої атмосфери є відповідальність кожного вчителя за колектив і всього колективу за кожного. Творча атмосфера завжди передбачає наявність в колективі поняття «взаємний». А. С. Макаренко «... авторитет виникає лише від відповідальності». Відповідальність = авторитету!Творча атмосфера в колективі - це ділові спори, педагогічні дискусії, боротьба думок. Відсутність їх веде до руйнування творчої атмосфери. Проте спори корисні, коли вони принципові, інакше створюють негативний емоційний клімат, що породжує взаємні образи. У спорі не переступи грані такту!3. Складовий елемент творчої атмосфери - визнання лідерства кращих майстрів, викладачів. Творча атмосфера - не самоціль, а засіб підвищення продуктивності праці педагога.4. Уміння членів колективу визнавати кращого лідером, бажання використовувати його досвід - ще один елемент творчої атмосфери. Завдання ж лідера - захопити своїми ідеями, відкриттями своїх товаришів. Юрій Олеша: «Творчість радіоактивна»; відбувається відомий психологічний закон «зараження»: оточуючих починає турбувати власна пасивність, одноманітність своєї роботи, з'являється стан здорового незадоволення собою. Позицію «вчитель - учень» зв'язують тісні духовні узи. Хотілося б, щоб вони були досить міцними і день від дня лише зміцнювалися. Тому слід керуватися наступними рекомендаціями: Не можна бути уособленням гасла «Вчитель завжди прав!». Потрібно бути людиною, а якщо вийде, то людиною з великої букви. Не треба соромитися зізнаватися у власних помилках, потрібно бути чесним з дітьми, добрим, але не добреньким. Не давати обіцянок, які не можеш виконати. Бути оптимістом. Бути активним і ініціативним. Бути простим і людяним, зберігаючи дистанцію між собою і учнями, - встановити її знову буде набагато важче. У взаємодії і взаєминах з вихованцями має бути менше формалізму, більше людського спілкування. Головне - не виховувати дітей, а жити з ними спільною діяльністю. При цьому до вихованців стався так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе.3. Учні, які не знайшли підтвердження своїх здібностей до вчення хоч би з одного предмету, втрачають інтерес до школи взагалі. Краще більше хвалити і менше лаяти, сповідай педагогіку успіху - вона приносить добрі результати.4. Сили і час, витрачені на організацію насиченого класного життя, на культурний розвиток учнів, ніколи не будуть витрачені марно.5. Головне - знайти яку-небудь цікаву справу, до якої ти можеш залучити дітей, стати їм цікавим, тоді вони до тебе прислухатимуться, їм буде цікаво з тобою, а тобі - цікаво з ними.6. Діти в класі - твоє віддзеркалення; прагни постійно працювати над собою. Рекомендаціївчителю Батько дитини не твій учень, не твій ворог, а друг, порадник, однодумець.Прагни налагодити ділові зв'язки з батьками. Активно залучай батьків до виховної роботи з дітьми, спирайся на їх допомогу. На перших батьківських зборах визнач справи батьків на весь рік - і відразу побачиш, на кого можна опертися, а хто завжди буде осторонь.На загальних батьківських зборах говори про плани, проблеми всього класу, а не деяких дітей. Прагни поступово створити працездатний батьківський комітет, це дуже допомагає у вирішенні практично всіх питань класного життя.Ніколи не говори батькам, що його дитина погана, не лай дітей у присутності інших батьків, тим більше на батьківських зборах. Будь відкритим всім, але не вступай з батьками в дружні взаємини. Не прагни догодити всім батькам відразу, інакше вони зрозуміють, що в тобі нема принциповості, твердості характеру. Кодекс чести учителя Отношение к школе - преданность, благодарность. Отношение к работе - усердие, ответственность, исполнительность, бережливость, чувство гордости за свою работу.Отношение к старшим коллегам-педагогам - уважение, учтивость.Отношение к ученикам - сотрудничество, внимание. Учись видеть и уважать в другом человеке личность. Учись видеть в себе недостатки и прощать их другим. Щедро делись своим педагогическим мастерством, ибо «не оскудеет рука дающего». Учись радоваться успехам своих коллег. Не позволяй себе плохого настроения, это неприлично. Полнее используй свои силы и возможности в работе. Повышай свой интеллект. Повышай свой уровень психологических познаний. Стремись к профессиональному мастерству. Цель творчества - самоотдача, А не шумиха и успех. Позорно, ничего не знача, Быть притчей на устах у всех. Ю. Друніна Позиція вчителя Позиція вчителя на уроці буває 2 типів: 1. Вчитель на п'єдесталі. 2. Вчитель без п'єдесталу. Вчитель на п'єдесталі - така позиція неоднорідна. Є різні стилі вчительської поведінки, так би мовити, різні «п'єдестали», на які підіймається людина, щоб заховати від учнів свою особу. Американський психолог Вірджінія Сатір запропонувала типологію стилів ведення уроку (п'єдестали)Вчитель-начальник. Його п'єдестал - влада. Від учнів він вимагає, перш за все, слухняності. Він схожий на тирана, який постійно підкреслює свою силу, все на світі знає. Він всіх звинувачує і тримає в страху. Це вчитель, що знає приховані пороки і таємні страхи своїх учнів. Він уміло використовує ці знання для підтримки свого авторитету. Він вважає, що вчитель повинен дати відповідь на будь-яке питання і з будь-якого приводу мати свою єдину «правильну» точку зору. Результати такого стилю поведінки – конфлікти, образи, «бунт» учнів, відсутність щирості у взаєминах вчителя з учнями. Вчитель - комп'ютер.Його п'єдестал - компетентність. Він вимагає від учнів знань, інформації, фактів. Це - мовець з кам'яним обличчям, що виголошує прості істини, схожий на робота. Він вважає, що в освіті і у вихованні головне - компетентність, і якщо нею хтось і володіє, то лише він сам. Його мова багата безособовими пропозиціями («Всі знають, що...», «Добре відомо, що...», «Говорять...», «Є думка...». Це «закритий», «холодний» вчитель. Результат такого стилю поведінки - зниження упевненості учнів у собі, відсутність у них позитивних емоцій на уроках, зниження мотивації до занять, навіть відраза до них. Вчитель - мученик.Його п'єдестал - безконфліктність. Від учнів чекає слухняності. Він хоче лише служити іншим. Більш всього він боїться конфліктів. Він переживає постійне почуття провини і звалює на себе чужу роботу. По суті, він весь час уникає душевної напруги. Результат - одних учнів ця поведінка вчителя провокує на маніпулювання вчителем, в інших формує страх виникнення проблеми (боїться розстроїти вчителя, приховує). Вчитель - приятель.Його п'єдестал - популярність. Від учнів він вимагає хорошого до себе ставлення. Це поблажливий товариш, завжди і все готовий пробачити (незалежно від наслідків). Поводиться безтурботно і, по суті, байдуже по відношенню до учнів і їх проблем. Результат - відсутність в учнів почуття відповідальності.Можливо, що в поведінці конкретного вчителя вони змішані, і в одних ситуаціях він поводиться як начальник, а в інших - як комп'ютер або мученик. Вчитель без п'єдесталу. Тепер звернемося до іншої позиції - партнерської. Партнерська позиція вчителя означає відсутність взагалі якого-небудь п'єдесталу. Це людина, яка знає, що немає жодної, навіть найгуманнішої, підстави для затвердження своєї правоти за рахунок іншого. Вчителі-партнери відчувають себе лідерами-натхненниками, а не авторитарними керівниками. Своє завдання вони бачать в тому, щоб навчити дітей залишатися людьми в будь-якій життєвій ситуації. Їхня поведінка не розходиться зі словами.Всі ми всього лише люди. Ніхто не перетворюється на вихователя автоматично в той момент, коли отримав диплом інституту. Уміння вибрати відповідну ситуацію і час, щоб поговорити з учнями тоді, коли вони готові вислухати вчителя, приходить після багатьох помилок і розчарувань. Але ми повинні постаратися зробити так, щоб цих помилок було менше. Звичайно, шкільне життя дуже складне, тут дуже важко вести уроки «без п'єдесталу» - це високі вимоги, велика кількість дітей в школі, невихованість учнів. Але все-таки потрібно спробувати, постаратися мати з учнями партнерські відношення і залишатися вчителем «без п'єдесталу». «В человеке все должно быть прекрасно – и лицо, и одежда, и душа, и мысли…»А.П.Чехов