Методический вестник «Потенциально одаренный ребенок: выявление и поддержка»
Відділ освіти Шахтарської міської ради
Шахтарська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2
Шахтарської міської ради
Донецької області
Методичний вісник
Укладач: Федоренко Ганна Миколаївна,
директор ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 м.Шахтарська, учитель української мови та літератури вищої кваліфікаційної категорії
Шахтарськ
Методичний вісник “Потенційно обдарована дитина: виявлення та підтримка” включає в себе узагальнений матеріал по розпізнаванню, виявленню та підтримці обдарованих дітей. Автор вісника зупиняється характерних рисах обдарованих дітей, особливостях роботи вчителів із такими дітьми, а також надає рекомендації батькам щодо виховання обдарованої дитини в родині. Практична частина представлена в додатках. Це є система роботи школи в цьому напрямку, критерії визначення обдарованих дітей, застосування інноваційних технологій, які забезпечують ефективність виховання обдарованої особистості. Вісник може бути корисним для вчителів-предметників, класних керівників, батьків.
ЗМІСТ
Вступ 4
І. Розвиток інтелектуальної активності учнів 5
ІІ. Характерні риси обдарованих дітей 5-7
ІІІ. Інтегративні показники творчої обдарованості 7-8
ІV. Як вчити обдарованих? 8-10
V. Принципи розробки індивідуальних програм 10-12
VІ. Відкриття обдарованості власної дитини 12-14
VІІ. Розвиток і виховання обдарованої дитини в родині. 14-15
Замість післямови 16
Список використаної літератури 17
Додатки
ВСТУП
Компетентний педагог має не лише знати сутність проблеми обдарованості на теоретичному рівні, а й уміти розв’язувати її практично, створювати умови для розвитку обдарованих дітей та учнівської молоді.
Саме тому у “Віснику” зібрано матеріали, які надають рекомендації по розпізнаванню , виявленню та підтримці обдарованих дітей як для педагогів, так і для батьків.
Актуальність обраної теми зумовлена тим, що існує глибокий інтерес з боку педагогів та батьків до проблем обдарованості, вивчення витоків цього феномену людської особистості й вироблення шляхів, прийомів задля підтримки обдарованих дітей, подальшого їх розвитку на різних рівнях педагогічного впливу і супроводу.
Представлені матеріали рекомендується застосовувати в індивідуальній роботі з дітьми, для проведення діагностики обдарованих дітей, під час батьківського всеобучу.
А також пропонуємо замислитись над питаннями: Де закінчується обдарованість і починається талант? Як провести межу між геніальністю і талантом? Талант народжується чи виховується? Однозначних відповідей на ці питання наука не знаходить. Хоча відомо, що обов’язковою умовою розвитку інтелекту є наявність природної здатності клітин мозку поєднуватися, що зумовлено визначеним генотипом, тобто генетичною конструкцією організму. Крім того, при постійному тренінгу головного мозку, наприклад у процесі навчання, число ефективно використовуваних зв’язків збільшується, а при відсутності такого тренінгу, навпаки, зменшується. Тому вроджені розумові здібності головного мозку необхідно постійно розвивати й удосконалювати протягом усього життя. Розвиток генетичних здібностей можливий тільки за наявності середовища, що сприяє їхньому розвитку.
Отож до роботи, до пошуку та відкриттів, до плідних починань і знаходження шляхів вирішення проблем.
І.Розвиток інтелектуальної активності учнів
Як відомо, інтелект – це сукупність розумових здібностей людини. визначають рівень інтелектуального розвитку мислення і мова. Але поряд із словесно-логічним мисленням до його структури входять наочно-дієве, практичне та наочно-образне мислення.
Серед наших учнів є діти достатньо активні в рішенні мисленнєвих задач, але зустрічаються й такі, яких можна віднести до категорії інтелектуально пасивних. У роботах багатьох педагогів і психологів цій проблемі приділяється значна увага, тому що вона є ключовою.
У чому ж проявляється інтелектуальна активність?
Інтелектуальна активність – це нестимульоване мислення. Це особистісна якість, що представляє собою єдність пізнавальних та мотиваційних факторів. Учень, який має цю якість, виявляє ініціативу в пізнанні в умовах відсутності завдання та контролю педагога, не керується бажанням уникнути негативної оцінки.
Іетелектуальна активність може виражатися у трьох рівнях:
І рівень – стимулюючо-продуктивний ( учень якісно виконує всі завдання відомими способами, не намагаючись удосконалити їх. Цей рівень можна назвати пасивним)
ІІ рівень – евристичний (учень проявляє інтелектуальну активність за власною ініціативою, намагається активізувати свою діяльність та відкривати нові для себе оригінальні способи розв’язання задач)
ІІІ рівень – креативний (в учнів проявляється потреба на теоретичному рівні самостійно вирішувати проблеми, що його зацікавили, але цей рівень зустрічається на практиці дуже рідко).
ІІ. Характерні риси обдарованих дітей
Завдяки певним особливостям поведінки, вмінню абстрагувати, ставити цікаві запитання, робити висновки, обдаровані учні привертають до себе увагу науковців, учителів, психологів, друзів, батьків. Часто при спілкуванні можна почути слова “талановитий”, “обдарований”, що вживаються як синоніми, але ці поняття не слід ототожнювати.
ОБДАРОВАНІСТЬ –це сукупність здібностей, які дозволяють індивіду досягти вагомих результатів в одному або кількох видах діяльності і давати суспільству користь. Ця якість формується і проявляється в діяльності.
ТАЛАНОВИТИЙ – це той, хто має дуже високий ступінь здібностей до якої-небудь спеціальної діяльності (музичної, художньої, літературної, технічної, спортивної), причому ці здібності вже значною мірою встигли реалізуватися в конкретних суспільно значимих процесах. У цей термін вкладаються ще дві ознаки: наявність виявленого творчого елемента і домінування природжених якостей.
У результаті досліджень науковцями виділено такі характерні особливості обдарованих дітей :
Мають хорошу пам’ять, добре розвинуте абстрактне мислення;
Як правило, дуже активні і завжди чимось зайняті;
Ставлять високі вимоги до себе, боляче сприймають суспільну несправедливість, у них гостророзвинуте почуття справедливості;
Наполегливі в досягненні результатів у сфері, яка їх цікавить; для них характерний творчий пошук;
Хочуть вчитися і досягають у навчанні успіхів, що дає їм задоволення;
Завдяки численним вмінням (категоризувати, класифікувати, планувати й прогнозувати, робити висновки) здатні краще за інших займатися самостійною діяльністю, особливо в галузі літератури, математики, проведенні дослідів, фенологічних досліджень;
Вміють фантазувати, критично оцінювати навколишню дійсність і прагнуть проникнути до суті речей і явищ;
Ставлять багато запитань і зацікавлені в позитивних відповідях на них;
Мають великий словниковий запас;
Завдяки частому звертанню до засобів масової інформації, у більшості випадків , вміють швидко виділяти найбільш значимі відомості, самостійно знайти важливі джерела інформації;
Їм притаманне почуття гумору, вони життєрадісні;
У них перебільшене почуття страху, емоційна залежність, емоційна незбалансованість порівняно з їхніми однолітками.
М.С.Лейтес виділяє три категорії обдарованих дітей:
1.Учні з ранньою розумовою реалізацією.
2.Учні з прискореним розумовим розвитком.
3.Учні з окремими ознаками нестандартних здібностей.
Розрізняють шість сфер обдарованості дітей:
Інтелектуа-льна сфера
Сфера академічних досягнень
Творчість (креативність)
Спілкування
Сфера художньої діяльності
Рухова сфера
Обдарована дитина виріз-няється гар-ною пам’яттю, жвавим мисле-нням, допи-тливістю, має здібності до практичного застосування знань.
Це успіхи з читання, математики, природознав-ства та інших навчальних предметів.
Дитина дуже допитлива, виявляє незалежність і оригінальність мислення, ви-словлює оригі- нальні ідеї.
Добре присто-совується до нових ситуа-цій, легко спілкується з дорослими та дітьми, вияв-ляє лідерство в іграх і заня-ттях, бере на себе відпові- дальність за свої дії.
Дитина вияв-ляє великий інтерес до ві-зуальної ін-формації, за-хоплюється художніми за-няттями, її ро-боти виріз-няються оригі-нальністю. Виявляє інте-рес до музики.
Тонка і точна моторика, чіт-ка зорово-мо-торна коор-динація, ши-рокий діапазон рухів, добре володіє тілом, високий рівень розвитку ос-новних рухо-вих навичок.
ІІІ. ІНТЕГРАТИВНІ ПОКАЗНИКИ ТВОРЧОЇ ОБДАРОВАНОСТІ
Про наявність творчої обдарованості роблять висновки на підставі результатів діяльності людини. Тому дослідники насамперед звертають увагу на інтелектуальні та творчі здібності.
Останнім часом намітилась тенденція розглядати обдарованість як явище, що не лише враховує здібності, а й цілісно охоплює всі структурні компоненти особистості. Добре відомо, що рівень мотивації, емоційний стан можуть впливати на рівень прояву здібностей. Творча обдарованість, так само як і інтелектуальна, має свою структуру, в якій є компоненти:
Системоутворюючі
Інтегруючі
Головні
Похідні.
У психологічній науці поширена точка зору, відповідно до якої творчі здібності ототожнюються переважно із здібностями мислення.
Розвиток творчих здібностей необхідно розпочинати з ранніх років, використовуючи наявний нахил дитини до праці. Саме цей нахил є секретом дитячої обдарованості. Чим раніше починається розвиток здібностей і талантів, тим більше шансів на їх розкриття. На жаль, популярна фраза “талант себе проявить” не відповідає дійсності. Спостереження показують , що в ранньому віці діти часто приховують у собі здібності, якщо дорослі не оцінюють їх належним чином. Багато психологів використовують психодіагностичні методи , які дозволяють оцінити соціальний розвиток дитини, його творчі здібності, інтелект. Проте часто показники тестів на інтелект не можуть повністю виявити творчу обдарованість у дитини. Ці тести потрібно доповнювати відомостями батьків, вихователів, учителів, даними спостережень за дитиною. Слід враховувати, що це тривалий процес.
Обдарована дитина сама собі допоможе, якщо вчитель підтримає її творчість. Тому і вчитель має бути творчим, щоб навчальний процес був цікавим, різнобічним, результативним.
Процес творчості посилюється в умовах відсутності критики, оцінок, стресових ситуацій.
У дитячому віці людина більше здатна до творчості, ніж у зрілому. На дитину не впливають різного виду стереотипи. Вона вільна у своїх творчих проявах, творить тому, що їй подобається сам процес творчості. У вільній (наприклад, ігровій) обстановці, досягаючи досить високого рівня оперування абстрактними символами, музичними звуками, словами тощо, дитина насолоджується діяльністю, яка приносить їй радість відкриття. Іншими словами, для дітей, на відміну від дорослих, творчість є самометою.
Дитяча творчість у більшості випадків має неусвідомлений характер, вона найчастіше виникає спонтанно. Природа наділяє маленьку людину багатими можливостями розвитку. Але ці можливості, як стверджують психологи, не залишаються незмінними.
Для забезпечення сприятливих умов розвитку дітей різних вікових груп доцільно використовувати ранню й поетапну діагностику та своєчасно виявляти творчий потенціал особистості шляхом застосування різних видів тренінгів, які передбачають оволодіння дітьми такими методиками:
Психофізичного удосконалення (навчання дітей способам виживання в екологічно несприятливих умовах, розвиток їхніх здібностей);
Удосконалення комунікативних можливостей дітей;
Стимулювання творчого мислення в різних сферах діяльності методами, які реалізують ідею колективної праці, співтворчості, засобами інтенсивного засвоєння знань і способів діяльності.
Слід зважити, що така робота має здійснюватись так, щоб кожна дитина мала можливість не лише вдосконалити власну майстерність у тій чи іншій сфері творчої діяльності, а й в разі потреби могла набути хоча б елементарних навичок, адже це необхідно для розвитку загальної обдарованості дітей і молоді, підвищення інтелектуального потенціалу творчої особистості.
ІV. ЯК ВЧИТИ ОБДАРОВАНИХ?
Методи навчання обдарованих дітей мають відповідати:
Своїм основним завданням – наданню допомоги обдарованим учням в отриманні знань;
Рівню інтелектуального та соціального розвитку дитини, різним вимогам і можливостям, виявляти основний та послідовний варіант розвитку здібностей дитини;
Переходу від перцептивного рівня пізнання до вищих понятійних рівнів.
Творчі методи під час викладання націлені на :
Визнання раніше не визнаних або не використаних можливостей;
Повагу на бажання дітей самостійно працювати;
Вміння стримуватися від втручання в процес творчої діяльності;
Надання дитині свободи вибору;
Індивідуалізацію навчальної програми залежно від особливостей учня;
Створення умов для конкретного втілення творчої ідеї;
Заохочення роботи над проектами, пропозиціями самих учнів;
Уникання будь-якого тиску на дітей;
Надання можливості загального внеску в роботу групи;
Повагу потенційних можливостей учнів, які відстають;
Демонстрацію ентузіазму;
Надання авторитетної допомоги дітям, які висловлюють іншу думку;
Організацію безпосереднього спілкування звичайних дітей з обдарованими;
Отримання максимальної користі від задоволення дітей;
Вміння переконувати та пропагувати, здібність до самоаналізу.
Якщо в процесі навчання учнів учитель враховує їхні вікові та індивідуальні особливості, успіх досягається швидше і при мінімальних витратах часу. Мета розвитку здібностей найбільш підготовлених учнів – допомогти їм реалізувати свої індивідуальгі якості, не загубитися в “сірій масі” учнів, сприяти переорієнтації їх репродуктивного мислення на творче індивідуальне конструювання. У розвитку їхніх здібностей важливе значення має забезпечення і розширення їхньої інформативності в тих галузях, які їх цікавлять, організація для них різноманітної діяльності.
Можна виділити кілька основних заходів роботи з найбільш обдарованими учнями. Передусім, це надання їм можливості виконувати більший (ніж звичайно) обсяг навчальних завдань. При цьому має бути витриманий оптимальний розмір обсягу додаткової роботи ( щоб уникнути перевантаження). Особливе значення має піклування про зростання творчої активності учнів. До цього слід віднести вміння учнів виділяти проблему, створювати проблемні ситуації в процесі навчання, знаходити шляхи їх розв’язання, відбирати й структурувати навчальний матеріал, виділяти головне, суттєве, прагнути до самовдосконалення. Серед шляхів її формування відзначимо пошуки вчителем дійових стимулів для активізації творчості учнів, диференційований та індивідуальний підхід, прагнення обдарованих учнів до творчого пошуку.
Тугий вузол проблем з обдарованими учнями можна розділити на дві складові – обдарованість як проблема самої дитини і обдарованість як проблема його оточення. Перша складова є передусім цілісним станом особистості дитини , адже проблема не може існувати локально, лише у психічному світі – вона охоплює всі сфери діяльності людини. Зокрема, у сфері навчання проблема обдарованої дитини може проявлятися у низькій навчальній мотивації.
Класифікація спеціальних здібностей на підставі багатовимірної концепції особистості (за В.Ф.Моргуном)
1
Здібність орієнтуватися в просторі та часі
1.1.ретроспективні (консерватизм)
1.2.кон’юнктурні (кмітливість)
1.3.далекоглядні (передбачливість)
2
Здібність до потреб та вольових (естетичних) переживань
2.1.песимістичні (критичність)
2.2.амбівалентні (врівноваженість)
2.3.оптимістичні (життєрадісні)
3
Здібність до змісту (профілів, видів) діяльності
3.1.трудові (ділові)
3.2.комунікативні
3.3.самодіяльні (особистісні)
4
Здібність до рівнів оволодіння людською діяльністю
4.1.навчальні (адаптивні)
4.2.відтворюючі (виконавські)
4.3.творчі (інноваційні)
5
Здібність до форм реалізації людської діяльності
5.1.моторні (рухові)
5.2.перцептивні (зосередженість)
5.3.мовленнєво-розумові (мислительні)
V. ПРИНЦИПИ РОЗРОБКИ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ПРОГРАМ
Вивчення досвіду роботи з питань дитячої обдарованості дає підстави стверджувати , що при розробці програм для здібних дітей доцільно дотримуватись наступних принципів:
Визначити сильні та слабкі сторони кожного учня й створити індивідуальну програму обдарованої дитини.
Індивідуальна програма має складатися з різноманітного навчального матеріалу , що відповідає інтересам обдарованої дитини.
Індивідуальна програма має передбачати оптимальний та поступовий перехід учня від одного щабля загального розвитку до наступного.
Провідною метою індивідуальної програми має бути розвиток творчих здібностей дитини.
Невід’ємною частиною програми повинна бути чітка система оцінювання.
Обдарована дитина, яка вчиться в одному класі зі звичайними учнями,повинна мати можливість спілкуватися з однолітками свого рівня розвитку.
Залучати до навчання обдарованих дітей фахівців, які мають спеціальну підготовку.
Індивідуальна програма може складатися як на ближню, так і на дальню перспективи розвитку учня. Корекція індивідуальної програми виробляється в міру необхідності протягом навчального року.
При складанні програми необхідно приділяти основну увагу розвитку у дітей: творчих здібностей, інтелектуальної ініціативи, критичного мислення, соціальної адаптації, соціальної відповідальності і якостей лідерства.
Схема складання індивідуальної програми роботи з дітьми, що випереджають розвиток:
Вихідний рівень: реальні досягнення, актуальні особливості особистості, результати діагностики,
Психолого-педагогічні чекання проблеми та труднощі в організації навчально-виховного процесу, самоактуалізації і само-розвитку особистості учня в емоційно-вольовій сфері, самооцінці, спілкуванні, самоорганізації,
Зміст індивідуальної роботи з урахуванням психодіагностик і реальних досягнень ( рекомендації щодо організації),
Форми роботи.
Програма вивчення обдарованої дитини може мати й такі структурні елементи:
Учень у сім’ї.
Коротка характеристика сім
·ї як колективу. Стосунки учня з членами сім’ї.
Наявність чи відсутність обов’язків і відповідальність за доручену справу. Поведінка учня вдома. Допомога і контроль дорослих під час виконання домашніх завдань. Моральне виховання і розвиток почуттів. Методи виховання у сім’ї. Недоліки виховання.
Учень у класі.
Позиція учня в ділових і особистих взаєминах у класі за всі роки навчання. Тенденція до висхідної – низхідної зміни статусу. Сприймання й оцінювання учнем своїх товаришів, власних якостей і позицій у колективі. Ставлення до громадської думки класу. Авторитетність суджень і вплив поведінки учня для інших школярів. Учень у складі угруповань класу. Позитивні та негативні якості учня, що склалися під впливом класного колективу.
Рівен активності та ініціативності в учнівському самоуправлінні.
Навчальна діяльність школяра.
Ставлення школяра до навчання, до різних навчальних предметів. Навчально-пізнавальні інтереси. Мотиви навчання. Характеристика успішності учня в цілому та за окремими предметами. Шляхи здобування нових знань. Поведінка на уроках різних учителів. Участь у колективній пізнавальній діяльності, відповідальність , творча ініціатива, готовність прийти на допомогу, усвідомлення цінностей знань однієї людини для потреб колективу тощо.
4. Учень поза школою.
Позашкільні заклади, які відвідує учень. Характер їх впливу на формування особистості школяра. Вільне спілкування за місцем проживання. Види діяльності і форми занять у вільний час. Вплив дорослих (сусідів, друзів, батьків) на поведінку й особистість учня.
5.Взаємини учня й учителів.
Динаміка стосунків учня з учителями, класним керівником упродовж навчання. Висловлювання і форми поведінки у спілкуванні. Сприймання вчителями учня. Помилки , що припустилися педагоги стосовно учня, їх наслідки. Суперечності, конфлікти на основі вибору методів впливу на учня. Врахування вікових та індивідуальних особливостей, потенціальних здібностей, перспектив розвитку.
VІ.Відкриття обдарованості власної дитини.
(поради для батьків)
Зрозуміло, що найчастіше батьки першими помічають обдарованість дитини, хоча це не завжди легко зробити, тому що не існує якогось стереотипу обдарованості – кожна дитина виявляє свої здібності по-своєму. Які ж основні поведінкові характеристики обдарованої дитини?
Якщо ваша дитина:
Незабаром після народження фіксує свій погляд на людях і предметах;
Рано починає сприймати рухи і шуми;
У віці декількох тижнів усмішкою реагує на навколишній світ;
Швидко розвивається фізично (починає повертатися на бік, сідати і ходити раніше однолітків);
Мало спить для свого віку;
Починає рано говорити чітко (звертаємо увагу на те, що деякі обдаровані діти протягом досить тривалого часу накопичують пасивний запас слів , що потім швидко активізують. Наприклад, Ейнштейн заговорив тільки в чотири роки );
Вже в дитячому віці діяльна і енергійна;
Ви звернули увагу на те , що Ваша дитина:
Вживає вирази, які звичайно ще не знає дитина її віку;
Легко запам’ятовує вірші, пісні;
Пам’ятає про події, що Ви вже забули;
Дуже допитлива і постійно набридає Вам своїми нескінченним “Чому”;
Зненацька починає задумиватися над абстрактними поняттями;
Користується досить великим лексиконом, причому вживає слова і намагається довідатись, як працюють побутові прилади, який-небудь пристрій, що зацікавив її.
Вас можна поздоровити! Ви правильно виховали її з раннього дитинства , і вроджені задатки дитини розвиваються в здібності.
Ви помітили, що Ваша дитина:
Дратується, якщо відповіді на її питання не задовольняють її;
Любить мріяти, дивує близьких їй людей оригінальністю ідей, пропозицій, планів і рішень;
Має яскраво виражене почуття гумору;
Виконує без бажання чи взагалі не виконує роботу, що вимагає тільки механічних навичок;
Надає перевагу грі, успіх якої залежить не від щасливого випадку, а від здатності виконати якісь комбінації: правильно розташувати, систематизувати, розподілити;
При конструюванні і моделюванні виявляє навички й уміння, не властиві дітям її віку;
Може протягом тривалого часу зосереджено займатися чим-небудь, що являє для неї особливий інтерес;
Ставить собі задачі і цілком віддається пошукам їхніх рішень; намагається кожну справу довести до кінця;
Прагне поділитися своїми планами, думками, інтересами;
Звертаючись до старшої чи дорослої людини, намагається досягти взаєморозуміння,
Значить для Вашої дитини існує “ризик” бути обдарованою.
Якщо в школі говорять про Вашу дитину , що вона:
Усе нове схоплює на льоту, їй не потрібно повторень і докладних пояснень;
Вчиться легко, без допомоги збоку;
Любить заглядати в карти, атласи, заглядати в довідникові посібники;
Може мислити логічно, аналізувати те, що відбувається;
Може дати коротку і точну відповідь;
Успішно справляється з прискореною програмою навчання з окремих предметів чи поглиблено вивчає визначені предмети;
Має схильність до пошукової і дослідницької роботи;
Має високі реальні досягнення (переможець регіональних чи республіканських конкурсів, МАН і т.ін.),
Це означає, що у Вашій родині росте обдарована дитина.
VІІ. Розвиток і виховання обдарованої дитини в родині.
Батьки повинні запитати себе:”Що я бачу і ціную у своїй дитині? І як мені показати їй це?” Обдарована дитина може розраховувати , що її здібності знайдуть розуміння і підтримку батьків у пошуках найкращого використання таких здібностей і для неї самої, і для її виховання.
Досвід учить двом речам, надзвичайно важливим для виховання в обдарованій дитині здорової продуктивності.
Буде дуже добре, якщо:
Ваша дитина упевнена, що її здібності знаходять розуміння і підтримку у вас;
Ви проаналізуєте вашу власну систему цінностей щодо виховання дітей;
Даватиме зрозуміти дитині, що любите і цінуєте її за те, якою вона є, а не за якийсь талант.
Якщо ви:
Уникаєте зайвих моралізувань, довгих бесід;
Намагаєтесь вчасно зловити зміни у вашій дитині;
Поважаєте в дитині індивідуальність, не прагнете проектувати на неї власні інтереси і захоплення;
Спираєтесь на взаємну повагу, співпереживання і розуміння, що важливо для емоціонального розвитку кожної дитини;
Адекватно оцінюєте власні здібності;
Терплячі і делікатні у спілкуванні з дитиною;
Заохочуєте і розвиваєте її інтереси,
Це означає, що у вашій родині теплий мікроклімат для нормального психічного розвитку дитини.
Якщо Ви завжди:
Цінуєте в дитині щедрість, готовність допомогти, терпіння, відповідальність, цілеспрямованість, надійність, почуття гумору;
Не говорите уїдливих слів чи реплік щодо вашої дитини;
Ніколи не ухиляєтеся від питань, завжди даєте переконливі відповіді і вони змушують дитину задуматися;
Серйозно ставитеся до всіх планів і проектів дитини, не вважаєте їх абсурдними і безглуздими;
Не забуваєте похвалити дитину, якщо вона того заслуговує,
Це означає, що ваша дитина має міцну основу подальшого психічного розвитку завдяки правильно поставленому вихованню.
Не забувайте, що:
Помірність повинна бути метою батьків у прояві турботи про розвиток продуктивних робочих і навчальних навичок дитини;
Дітей варто приймати такими, які вони є, а не розглядати їх як носіїв талантів;
Таланти виростають з індивідуальної особистості, а досягнення в кінцевому рахунку залежать від того, як ця особистість розвинеться.
Замість післямови
Починаючи працювати з обдарованою дитиною, завжди слід пам’ятати, що крім спеціальних знань, потрібні особливий такт, терпіння, особлива делікатність. Точність оцінки залежить від того, наскільки ви уважні і спостережливі..
На закінчення прочитайте притчу:
“Тато повів сина в сад.
Дивися,- сказав він,- це волошка, а ось де росте жито, бачиш, стебло, а на ньому висить колосок. Правда, красиво?
Так, я бачу. Але чому ти кажеш “колосок висить?”. Адже колосок – це щось вище. Він на самому верху. Чи не краще сказати :”Колосок стоїть”?
Так, спочатку колосок дійсно стоїть, поки не перецвіте і не почне наливатися зерном, а потім під вагою зерен, що дозрівають, хилиться вниз. Він висить на своєму стеблі.
Не можу цілком погодитися з тобою. Є колосся, що не хиляться до землі, а стоять прямо.
Так, я знаю, але це колосся без зерен чи , як люди кажуть, порожні. Зірвіть таке колосся, і ви побачите, що в ньому нічого немає”.
Виявляючи обдарованих дітей, згадайте, будь ласка, цю притчу.
Список використаної літератури
Газета “Завуч”, №6, лютий 2000р.
Директор школи, №2-3, 2004 р.
Шкільний світ, №25-28, липень, 2003р.
Баханов К.О. Традиції та інновації в навчанні історії в школі, Запоріжжя, “Просвіта”, 2002р.
Гончаренко С.У. Український педагогічний словник.-К.:Либідь, 1997. С.14.
Барко В. Як визначити творчі здібності дитини.-К.:Україна, 2001.-205с.
Беседин А.И. и др.: Книга практического психолога – Х. Фортуна – пресс, 1996.-726с.
Додаток 1
СЛОВНИК ТЕРМІНІВ
ГЕНІАЛЬНІСТЬ – найвищий ступінь розвитку обдарованості людини в багатьох галузях діяльності, яка може випереджати досвід людства на кілька поколінь і тому часто визначається лише нащадками генія.
ЗАДАТКИ – успадковані анатомо-фізіологічні властивості людини, які є необхідною умовою для розвитку її здібностей та обдаровань після її народження.
ЗДІБНОСТІ – індивідуальні особливості, що дозволяють за сприятливих умов більш успішно оволодівати тією чи іншою діяльністю.
ЗДІБНОСТІ ЗАГАЛЬНІ – це здібності до самого широкого змісту людської діяльності, здібності всебічні, гармонійні тощо.
ЗДІБНОСТІ СПЕЦІАЛЬНІ – це здібності до певних змістів, рівнів і форм реалізації людської діяльності.
ЗНАННЯ – особлива форма засвоєння результатів пізнання, процесу відображення дійсності, яка характеризується усвідомленням їх істинності. Виражаються знання у поняттях, судженнях, концепціях, теоріях.
ІНТЕЛЕКТ – здібність мислення, раціонального пізнання, розум.
НАХИЛИ – це здібності, які підкріплені інтересом до певних видів діяльності.
ОБДАРОВАНІСТЬ – специфічне поєднання здібностей високого рівня, а також інтересів потреб, що дає можливість виконувати певну діяльність на якісно високому рівні.
ОБДАРОВАНА ДИТИНА – це така дитина, яка має вищий рівень здібностей, ніж у її однолітків.
ОБДАРОВАНІСТЬ ДИТИНИ – це здібність, яка в структурі особистості дитини найбільш розвинена, хоча може не перевищувати здібностей однолітків; в останньому випадку виникає парадокс існування обдарованості “необдарованої “ дитини.
САМОПІЗНАННЯ – дослідження, пізнання самого себе; здатність, притаманна лише людині; здійснюється за допомогою розуму.
ТВОРЧА ОБДАРОВАНІСТЬ – індивідуальний творчий, мотиваційний і соціальний потенціал, що дозволяє отримати високі результати в одній із таких сфер: інтелект, творчість, соціальна компетентність, художні, психологічні та біологічні можливості.
ТАЛАНТ – система якостей, особливостей, яка дозволяє особистості досягти видатних успіхів в оригінальному здійсненні творчої діяльності.
Додаток 2
Критерії визначення здібностей учнів
(за методикою американських вчених Хаана і Кафа)
І. Інтелектуальні здібності
Учень засвоює нові знання швидко й легко все схоплює.
Має почуття здорового глузду і використовує знання в практичних повсякденних ситуаціях.
Добре міркує, не плутається в думках.
Швидко запам’ятовує прочитане або почуте, не втрачає багато часу на повторення того, що потрібно запам’ятати.
Знає багато протакі події, яких його однолітки не знають, не здогадуються.
Має великий запас слів, легко користується новими словами, вільно висловлюється.
Любить читати нові книги, які читають не однолітки, а діти, старші на рік чи два, дорослі.
Вирішує розумові задачі, що потребують розумових зусиль.
Ставить багато запитань.
Випереджає однолітків на рік чи два.
Оригінально мислить і пропонує не стандартні, неординарні відповіді, рішення.
Дуже спостережливий, добре сприймає інформацію, швидко реагує на все нове.
ІІ. Художні здібності
У своїх малюнках зображує різноманітні типи предметів, ситуації, людей.
Серйозно ставиться до творів мистецтва, замислюється і стає дуже серйозним, коли чує нову музику, бачить гарну картину.
Оригінальний у виборі сюжету, складає незвичайні композиції ( з квітів, малюнків, марок абощо).
У вільний час багато малює, ліпить, створює композиції, що мають художнє значення.
Використовує малюнок або ліплення, щоб висловити свої почуття і настрій.
Цікавиться творами мистецтва, створеними іншими людьми. Може дати власну оцінку й намагається відтворити те, що йому сподобалось.
ІІІ. Здібності до занять науковою працею
Висловлює думки ясно й чітко.
Чиатє книги, наукову літературу з випередженням своїх однолітків.
Виявляє більші, ніж у звичайних дітей, здібності в разі зміни абстрактних понять і встановленні узагальнень.
Має хорошу моторну координацію, особливо між зоровим та слуховим сприйняттям (добре фіксує те, що бачить, і чітко записує те, що чує).
Після занять любить читати науково-популярні книги та журнали.
Не впадає у відчай, коли його нові задуми і проекти не підтримують вчителі або батьки.
Намагається зрозуміти причини і сенс подій.
Проводить багато часу над створенням проектів, конструюванням.
Любить обговорювати наукові події, винаходи, часто задумується над цим.
Додаток 3
Вимоги до вчителя, який працює з інтелектуально обдарованими дітьми
Діти, які мають високий рівень інтелектуального розвитку, відрізняються доброю пам’яттю, жвавим мисленням, допитливістю, добре розв’язує задачі, зв’язно викладає думки, може мати здібності до практичного застосування набутих знань. Тому вчитель повинен:
Бути доброзичливим та чуйним.
Знати психологічні особливості дітей, їхні потреби та інтереси.
Мати рівень інтелектуального розвитку вище за середній.
Мати широке коло інтересів та вмінь.
Бути самокритичним, готовим до перегляду своїх поглядів та постійного самовдосконалення.
Мати творчий особистий світогляд, креативне мислення, високий рівень самоорганізації, інноваційний стиль мислення.
Стимулювати когнітивні здібності учнів.
Розумітися на вікових особливостях дитини.
Здатність вирішувати проблеми у сфері взаємодії з учнем.
Додаток 4
Індивідуальний план роботи з обдарованою дитиною
Індивідуальний план роботи з української мови та літератури з ученицею 10 класу
Мета роботи:1.Вдосконалення знань, розвиток творчих здібностей, формування соціальної, мотиваційної, функціональної компетентностей у навчанні.
2.Розвиток гармонійної особистості, здатної до неперервного самовдосконалення шляхом самоосвіти.
Список рекомендованої літератури:1.Збірник завдань з української мови для розвитку самостійно-творчої діяльності учнів у процесі самоконтролю і самооцінки, 5-11 класи.- Донецьк.: БАО,2004.
2.Усне і письмове мовлення школярів, 5-11 класи.- Донецьк.: БАО,2004.
3.Зубков М. Сучасна українська ділова мова.- Х.:Торсінг, 2004.-448с.
4.Ющук І. Практичний довідник з української мови.-К., 2000.
5.Словник труднощів української мови/ За ред. Я.Єрмоленко.-К., 1989.
ПЛАН
ВЕРЕСЕНЬ. Вивчення рекомендацій щодо організації самоосвітньої діяльності. Складання алгоритму до вивчення тем «Орфографія. Фонетика. Стилістика»
Опрацювання додаткової літератури з теми «Українська література 70-90-х років 19 століття».
ЖОВТЕНЬ. Вдосконалення вмінь синтаксичного розбору речення. Складання усних і письмових монологічних висловлювань.
Складання логічного плану з теми «Проза і поезія в українській літературі 70-90-х років 19 століття». Вдосконалення навичок віршування.
ЛИСТОПАД. Участь в олімпіаді з української мови та літератури, конкурсі української мови ім.П.Яцика.
ГРУДЕНЬ, СІЧЕНЬ. Тематичні консультації з питань синтаксису і пунктуації. Виконання тренувальних вправ.
Опрацювання додаткової літератури з теми «Творчість І.Франка, Лесі Українки»
Підготовка до уачсті в конкурсі «Вірю в майбутнє твоє, Україно!»
ЛЮТИЙ, БЕРЕЗЕНЬ. Складання усних і письмових висловлювань відповідно до запропонованої ситуації. Добір з різних джерел матеріалу до твору. Додержання основних правил спілкування.
Добір додаткового матеріалу з теми «Творчість Б.Грінченка ». Складання списку літератури.
КВІТЕНЬ. Вдосконалення вмінь складання діалогів та полілогів на самостійно підібрані теми.
Складання переліку питань з теми «Теорія літератури ».
ТРАВЕНЬ. Виконання різнорівневих тестів з української мови та літератури. Підведення підсумків роботи за навчальний рік.
Додаток 5
Застосування інноваційних технологій, які забезпечують ефективність виховання обдарованої особистості
13PAGE 14115
13PAGE 142415
Духовний
Програма з валеології, екскурсії, експедиції
особистість
Елементи народознавства, краєзнавства
Фізичний
Тестування, анкетування, агітбригада
Громадянський
Психологічний
Мозкова атака
Програма формування громадянської свідомості
Інтелектуальний
МАН, брейн-ринг, еко-бумеранг, прес-конференції, круглі столи
Розумовий
Заголовок 1 Заголовок 2 Заголовок 3 Заголовок 4 Заголовок 5 Заголовок 615