ПРОФЕСІЙНА МОБІЛЬНІСТЬ ВЧИТЕЛЯ ЯК ОДИН ІЗ ШЛЯХІВ УСПІШНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ УЧНІВ

Управління освіти Енергодарської міської ради Запорізької області
навчально-виховний комплекс №1
УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОСВІДУ
ПРОФЕСІЙНА МОБІЛЬНІСТЬ ВЧИТЕЛЯ
ЯК ОДИН ІЗ ШЛЯХІВ УСПІШНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ УЧНІВ
Онищук Алла Дмитрівна,
вчитель математики
Енергодарського
навчально-виховного
комплексу № 1,
спеціаліст вищої
кваліфікаційної категорії,
старший учитель
Зміст
БАЗОВА МОДЕЛЬ ДОСВІДУ
Зміст проблеми, її актуальність і перспективність
Теоретичне обґрунтування проблем
ІНФОРМАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНА МОДЕЛЬ ДОСВІДУ
Мета досвіду
Умови та результати впровадження
Технологія діяльності та основні принципи роботи вчителя
Характеристика досвіду за інноваційним потенціалом
Результативність діяльності вчителя
Провідна педагогічна ідея досвіду
ВИСНОВКИ
Можливість творчого наслідування досвіду
СПИСОК ДЖЕРЕЛ
1. Базова модель досвіду.
Ми змінили своє оточення
так радикально,що тепер повинні змінювати себе,щоб жити в цьому новому оточенні.
Норберт Вінер,американський
вчений математик і філософ
Зміст проблеми, її актуальність і перспективність
У Національній доктрині розвитку освіти в Україні в XXI столітті [1] зазначено, що сучасний етап характеризується пошуками оптимальних шляхів підготовки підростаючого покоління до життя, максимальній реалізації творчого потенціалу як учителя, так і учня. Одним з головних завдань, визначених у Державній національній програмі «Освіта» («Україна XXI століття»)[2] та Законі України «Про загальну середню освіту»[3], є формування освіченої, творчої особистості, яка вміє самостійно й критично мислити, працювати в різних ситуаціях. Тобто, з огляду на визначені пріоритети, найважливішим для держави є виховання людини інноваційного типу мислення та культури.
Суспільство вимагає від випускника не лише глибоких теоретичних знань, а, в першу чергу, здатності самостійно їх застосовувати в нестандартних, постійно змінюваних життєвих ситуаціях. Сучасний ринок праці ставить до молодого покоління фахівців високі вимоги. У всіх сферах діяльності все більшого значення набувають такі якості як соціальна відповідальність, адекватне сприйняття та реагування на нові фактори, самостійність та оперативність у прийнятті рішень, готовність швидко адаптуватися до нових умов праці та інші якості, що визначають соціальну та професійну мобільність особистості.
Основною сферою, що забезпечує формування мобільної та конкурентоспроможної особистості, є освіта. У зв’язку з цим перед Україною постали складні завдання:
утвердження в суспільстві пріоритетності науки і освіти;
модернізація освітньої діяльності.
Модернізація освітньої діяльності передбачає вирішення низки ключових проблем:
забезпечення формування інноваційної людини;
здійснення підготовки громадянина України до життя в умовах глобального простору;
утвердження в освіті принципу дитиноцентризму, тобто максимальне наближення навчання і виховання дитини до її сутності, здібностей та врахування її особливостей;
перехід до толерантної педагогіки, суб’єктно-суб’єктних відносин у навчальному процесі, взаємна повага учня і вчителя;
підготовка кваліфікованого педагога відповідного рівня і профілю, компетентного, відповідального; такого, що вільно володіє своєю професією і орієнтованого в суміжних галузях діяльності, здатного до ефективної роботи за фахом на рівні світових стандартів, готового до постійного професійного зростання, соціально-професійної мобільності [4].
Мобільність – невід’ємна складова професійної педагогічної освіти; це чинник, що сприяє розвитку оптимального навчального середовища для учнів. Сучасне суспільство, освітні пріоритети потребують динамізму, здатності швидко, ефективно та продумано розв’язувати проблеми, а для цього необхідно достатньо знань та інформації в галузі політики, торгівлі, промисловості, управління. Тому розвиток соціальної, професійної, культурної мобільності вчителя – стратегічний напрямок в освіті ХХІ ст. Відмова від стереотипів, здатність до інновацій, інтерес до нового, але при цьому критичне осмислення запропонованого, вміння підібрати найбільш ефективну для рішення педагогічної задачі технологію – все це визначає мобільність педагога. Тільки мобільний вчитель може виховати учнів, які усвідомлюють свою належність до українського народу, європейської цивілізації; орієнтуються в реаліях і перспективах соціокультурної динаміки; підготовлені до життя у постійно змінюваному, конкурентному, взаємозалежному світі. Таким чином, професійна мобільність вчителя – важливий шлях успішної соціалізації учнів, яким у зв’язку з динамізмом сучасних суспільних перетворень необхідно постійно аналізувати змінні рішення в ситуації ринкової конкуренції, усувати стереотипи з виробничої і особовою сферами діяльності.
1.2 Теоретичне обґрунтування досвіду 
 У словнику іноземних мов [5] «мобільність» визначається як «1) рухливий, здатний до швидкого пересування та дій; 2) переносно - енергійний, діяльний».
Українські вчені визначають професійну мобільність як «здатність» швидко змінювати види праці, переключатися на іншу діяльність у зв’язку із змінами техніки і технології виробництва.
У вітчизняній педагогічній літературі останніх років до проблеми формування особистості сучасного вчителя звертались такі вчені як С.Гончаренко ,Л.Губерський, М.Євтух, В.Журавський, І.Зязюн, В.Кремень, О.Савченко, О.Сердюк, І.Надольний, В.Огнев’юк та інші.
Аналіз наукових джерел показав, що проблема формування мобільності майбутніх учителів розглядається українськими науковцями, але коло їх досліджень доволі широке, зокрема:
Т. Є. Гордєєва, викладач Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, розглядає актуальні проблеми підготовки професійно мобільних соціальних працівників [6];
О. А. Болонська описує чинники соціальної мобільності в умовах сучасного реформування системи освіти, а М. Г. Бурлуцька вивчає способи вимірювання саме соціальної мобільності;
Є.А. Іванченко, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри вищої математики та інформаційних технологій Одеського інституту фінансів УДУФМТ, розглядає аналіз соціальної мобільності [7];
Н. Звєрева, С. Шевченко, О. Каткова працюють над проблемою готовності випускників до соціальної та професійної мобільності, зокрема пропонують схему інтеграції соціальної та професійної мобільності;
І. В. Шпекторенко, доцент, професор кафедри філософії, соціології державного управління ДРІДУ НАДУ при Президентові України, досліджує структуру професійної мобільності та виділяє основні її види та встановлює їхню взаємодію [8]:

При цьому головними базовими факторами для формування соціально-професійної мобільності визначають освіту (Г. Р. Хамзина В. В., Нурмухаметова та ін.).
Надзвичайно конструктивним є дослідження О. В. Безпалько [9],директора  HYPERLINK "http://www.psyh.kiev.ua/%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97_%D1%96_%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%BA%D0%B8_%D0%9A%D0%9C%D0%9F%D0%A3_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%B0_%D0%93%D1%80%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0" \o "Інститут психології і соціальної педагогіки КМПУ імені Бориса Грінченка" Інституту психології і соціальної педагогіки  HYPERLINK "http://www.psyh.kiev.ua/%D0%9A%D0%9C%D0%9F%D0%A3" \o "КМПУ" Київського університету ім. Бориса Грінченка, доктора педагогічних наук, професора, яка визначила компоненти професійної мобільності особистості (соціальна, професійна), що проявляється в її здатності до творчого засвоєння нових видів діяльності та перебудови стереотипів, які склалися раніше. При цьому професійна мобільність передбачає:
відкритість людини по відношенню до нового та впевненість у своїх силах в процесі його засвоєння;
широту і багатогранність мислення, здатність переходити від одного способу діяльності до іншого;
гнучкість настанов особистості, які дозволяють регулювати свої дії в умовах, що змінюються;
критичність особистості, здатність адекватно оцінювати власні результати і намічати нові перспективи.
Також О. В. Безпалько, виділяє компоненти діагностики професійної мобільності (особистісний, інструментальний, діяльнісний), кожен з яких містить низку показників: гнучкість розуму, комунікабельність, емоційну стабільність, неупередженість, позитивне мислення, вольовий потенціал, пластичність, наполегливість, працездатність, креативність.
Етапи формування професійної мобільності добре сформульовано О. А. Малигіною; моделювання процесу формування професійної мобільності пропонує Т. А. Фугелова.
Пріма Р.М., доктор педагогічних наук, професор Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, у статті «Формування професійної мобільності майбутнього вчителя» [10] зазначила, що вчителю, який працює в нових умовах сучасної школи, необхідно володіти особистісною та соціальною мобільністю, а також мобільністю знань. 
В матеріалах Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми вивчення професійної мобільності і правосвідомості молодих спеціалістів» (вересень 2013 р.) чимало нових поглядів науковців:
- управління розвитком соціально-професійної мобільності майбутнього вчителя -- це педагогічно й соціально важлива проблема, від розв’язання якої залежить цілісний розвиток особистості учнів, якість здобутої ними освіти;
- процес формування соціально-професійної мобільності вчителя ускладнюється тим, що навчати молодого вчителя необхідно у процесі його професійної діяльності;
- у системі професійної освіти стратегічною метою є підготовка конкуренто спроможного фахівця, схильного до педагогічної творчості й готового до інноваційних змін.
Таким чином, мобільний вчитель має працювати за новими педагогічними технологіями, здійснювати науково та педагогічно обґрунтований вибір навчальної програми, відповідних до неї дидактичних засобів, підручників та посібників, розробляти таку методичну систему навчання з предмету або циклу дисциплін, щоб не тільки давати знання, а й навчати самостійно мислити, спираючись на ці знання, збуджувати інтерес в учнів до творчого пошуку, реалізувати змістовний аспект викладання певного предмету, який передбачає забезпечення відповідності ступеня освіченості учня вимогам сучасного рівня розвитку науки та практики.
2. Інормаційно - педагогічна модель досвіду
2.1 Мета досвіду
«Далеко не кожний стане вченим,
письменником , артистом,
далеко не кожному призначено
винайти порох, але майстром
своїй справі повинен стати кожний»
В.О.Сухомлинський
Мета даного досвіду – формування особистості, готової до успішної соціалізації, тобто здатної до самоосвіти та саморозвитку, яка вміє використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем, має навички роботи в команді, здатна аналізувати та опрацьовувати інформацію, володіє життєвими і предметними компетентностями, готова до свідомого життєвого вибору і самореалізації, трудової діяльності й громадянської активності.
У процесі роботи над проблемною темою вирішуються наступні завдання:
Формування пакету методів та методик й розробка форм, прийомів роботи щодо активізації творчого потенціалу учнів на уроках математики.
Розробка інструментарію (з використанням тестових оболонок контрольно-діагностичних  систем  Google – формах, online Test Pad) та технології формувального,рейтингового оцінювання для здійснення об’єктивного оцінювання знань, вмінь та навичок учнів, підготовка школярів до складання державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання.
Розвиток пізнавальної активності учнів за допомогою інформаційних технологій (створення презентацій Microsoft PowerPoint, табличного процесору MS Excel, контрольно-діагностичної системи Test-W, пакета динамічної геометрії DG, створення хмари слів в сервісі  HYPERLINK "https://tagul.com/cloud/1" Tagul), що задовольняє пізнавальні інтереси учнів та сприяє становленню їхньої мобільності.
Формування умінь застосовувати математичні (числові та геометричні) методи для вирішення прикладних завдань у різних сферах діяльності.
Розвиток здатності до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати власну навчальну траєкторію, оцінювати результати навчання, навчатися впродовж усього життя.
2.2 Умови та результати впровадження
Впровадження досвіду «Професійна мобільність вчителя як один із шляхів успішної соціалізації учнів» можливо за умов:
запровадження гнучкої системи організації навчального процесу, що відповідає сучасним тенденціям розвитку освітньої галузі та науково обґрунтованим концепціям соціалізації особистості демократичного суспільства;
цілеспрямоване формування освітнього середовища, яке дозволяє використовувати сучасні педагогічні технології, що сприяють реалізації максимальної самостійності учня на уроці і в позаурочний час;
розробка та впровадження моделей розвивального освітнього середовища, що сприяє процесу соціалізації та формуванню громадської й пізнавальної активності учнів.
Впровадження досвіду значно оптимізує освітній процес, бо сприяє:
підвищенню ефективності уроку;
активізації пізнавальної діяльності на уроках математики;
підвищенню інтересу до предмета;
розвитку навичок самостійної та спільної діяльності;
оптимізації соціально – особистісного росту школяра;
формуванню компетентної особистості;
вдосконаленню мотиваційної сфери.
Однак головний очікуваний результат впровадження досвіду – успішна соціалізація учнів, тобто їх готовність до виконання соціальних ролей:
Я – успішний учень, у дорослому житті – успішний працівник;
Я – система громадянських компетентностей, у дорослому житті - свідомий громадянин;
Я – система ціннісних ставлень, у дорослому житті - успішний сім’янин (додаток 5.4.).
Технологія діяльності та основні принципи роботи вчителя
Для успішної діяльності у сучасному суспільному житті особистість повинна володіти певними прийомами математичної діяльності і навичками їх застосувань для розв’язування практичних задач. Тому одним із головних завдань навчання математики є формування математичної компетентності, яка є, перш за все, вмінням застосовувати математику в реальному житті.
Показники математичної компетентності:
- володіння необхідною оперативною інформацією для розуміння постановки математичної задачі, технікою обчислень;
- наявність вмінь:
будувати і досліджувати математичні процеси, працювати з формулами;
проектувати і здійснювати алгоритмічну та евристичну діяльність на математичному матеріалі;
будувати і читати графіки функціональних залежностей, досліджувати їхні властивості;
класифікувати і конструювати геометричні фігури на площині та у просторі;
оцінювати міру ризику під час прийняття того чи іншого рішення, обирати оптимальний варіант( додаток 5.2.).
Практика свідчить, що немає універсальної педагогічної технології для формування математичної компетентності, всі вони придатні в певному конкретному випадку. Автор досвіду віддає перевагу ІКТ - технологіям. При цьому досвід цінний не лише тим, що впровадження ІКТ-технологій вдосконалює навчальне середовище елементами дистанційного навчання; надзвичайно важливим є визначення доцільного об’єму ІКТН на уроці.
Автор досвіду впевнений, що головна мета навчально – виховного процесу - навчити учнів вчитися (вибирати потрібні джерела інформації, ставити цілі  HYPERLINK "http://stylezhinki.ru/osobistist/8058-navchalno-piznavalna-dijalnist-aktivizacija.html" пізнавальної діяльності, шукати і знаходити найкращі способи досягнення поставлених цілей, організовувати діяльність, вміти оцінювати отримані результати, співпрацювати з іншими учнями). Реалізувати дану мету як найкраще допомагає технологія «перевернутого» навчання,або «перевернутого» класу, яка виникла на початку 2000-х років в США. Початківцями «перевернутих» уроків є вчителі хімії Джонатан Бергман та Аарон Семс, які почали записувати відеоролики своїх уроків і перетворювати їх на домашні завдання для учнів. «Коли учні приходять до класу,вони роблять це не для того,щоб дізнатися новий зміст; вони показують, як застосувати те,що вони дізналися вдома за допомогою відео»- так коментує свою методику навчання Аарон Семс.
Автор досвіду організовує процес навчання таким чином, що учні за допомогою різноманітних гаджетів прослуховують і переглядають відеоуроки, вивчають додаткові джерела самостійно (у позаурочний час), а потім у класі всі разом обговорюють навчальний матеріал, а вчитель допомагає застосовувати отримані знання на практиці.
При цьому приоритетними напрямками впровадження елементів «перевернутого» навчання, на думку автора досвіду, є:
зміна ролі учителя, який перетворюється на наставника;
використання електронних освітніх ресурсів;
підвищення вимог до навчальної діяльності учнів;
взаємонавчання;
розв’язання різнопланових навчальних проблем шляхом обговорень і дискусій.
Надзвичайно важливим, на думку автора, є те, що технологія «перевернуте» навчання дає можливість учителеві вивільнити час для спілкування з учнями на уроці, тому:
учитель може приділити більше уваги тим учням, яким важко дається навчальний предмет або у яких виникають проблеми з виконанням домашніх робіт;
обдаровані учні матимуть більше свободи для того, щоб навчатися у власному темпі.
Тобто використання технології «перевернутого» навчання сприяє реалізації персоналізованого підходу в освітньому процесі. Автор досвіду вважає, що уроки за такою технологією доцільно проводити в тому випадку, коли обсяг матеріалу об’ємний, а часу на вивчення теми відводиться мало; а також при підготовці до ДПА та ЗНО; під час роботи з обдарованими учнями.
Першим кроком Впровадження елементів «перевернутого» навчання було створення на платформі Blogger вчительського предметного блогу «Математичний калейдоскоп» (http://kaleydoskop1sc.blogspot.com/) (додаток 5.9.), на сторінках якого автор розміщує не лише відеоуроки до даної теми, включаючи теоретичний матеріал, передбачений програмою, з виділенням основних термінів, означень та формул, а й математичні диктанти та тести, що дають змогу перевірити володіння теоретичним матеріалом; приклади розв’язування вправ з даної теми; презентації.
Програма для створення презентацій Microsoft PowerPoint,створення хмари слів в сервісі  HYPERLINK "https://tagul.com/cloud/1" Tagul є універсальним видом наочності і може бути застосована на уроці будь-якого типу, особливо для учнів 5-7 класів. Найефективнішим, на думку автора досвіду, є підготовка та використання презентацій,хмари слів на уроках вивчення нового матеріалу у вигляді комп’ютерного діафільму з використанням елементів анімації; на уроках узагальнення і систематизації знань для контролю та самоконтролю знань.
Розробка автором рівневих завдань (додаток 5.7) в Google - формах для зрізів знань в класах з поглибленим вивчення математики дає можливість реалізувати право учня на вибір та вивільнити час на уроці для систематизації та узагальнення навчального матеріалу.
«Перевернуте» навчання інтегрується з іншими педагогічними технологіями, що значно підвищує продуктивність освітнього процесу. Наприклад, метод проектів, який цілеспрямовано використовує автор, формує вміння самостійно будувати власну освітню траєкторію, бо переважно орієнтований на самостійну діяльність учнів (індивідуальну або групову), а виконана робота закінчуються конкретним результатом, що демонструє практичне значення вивченого матеріалу.
У класах з поглибленим вивченням математики, автор досвіду вважає, доцільним є впровадження рейтингової системи та (додатки 5.10), що сприяє формуванню ключових компетентностей школярів та створює умови для:
визначення рівня підготовленості учнів на кожному етапі навчального процесу;
отримання об’єктивних показників щодо засвоєння знань та сформованості умінь учнів не лише протягом навчального року, а й за весь період навчання;
градації значущості балів, які отримують учні за виконання окремих видів робіт (самостійна, підсумкова, пошукова, дослідницька, участь в предметних і міжпредметних олімпіадах тощо);
підвищення навчальної мотивації й відповідальності учнів;
підвищення об’єктивності оцінювання;
закладення підґрунтя для опанування організаційних форм навчання у вищих навчальних закладах, оцінювання роботи студентів, які виконуються з дотриманням засад Болонської системи.
Рейтингова система контролю знань не вимагає істотної перебудови навчального процесу, оптимально реалізується в умовах особистісно - орієнтованого навчання, бо передбачає впровадження індивідуальних занять з учнями відповідно до рівня їх навчальних досягнень і прагнень. За результатами діяльності учня вчитель корегує його знання, вміння, способи навчально-пізнавальної діяльності, терміни, види та етапи різних форм контролю, забезпечуючи тим самим можливість самоуправління навчальною діяльністю старшокласниками.
Доцільна інтеграція традиційного та інноваційного оцінювання навчальних досягнень учнів проводиться автором досвіду з метою підвищення рефлексивності у навчанні та реалізації таких дидактичних принципів як прозорість, об’єктивність й системність.
Навчально-пізнавальну діяльність на уроці вчитель будує на основі дидактичних принципів розвиваючого навчання, з використанням прийомів ситуації успіху на уроці, що дозволяє кожному учневі проявити ініціативу і самостійність. Створення проблемних ситуацій сприяють тому, що учні на уроках активно працюють в атмосфері співпраці, довіри та взаєморозуміння.
Інноваційно-педагогічні технології, які цілеспрямовано впроваджує автор досвіду, сприяють підвищенню мотивації та розвитку пізнавального інтересу учнів; підвищенню рівня сформованості комунікативних навичок, креативного та критичного мислення, конструктивної та творчої діяльності; забезпечують вільний вибір, що позитивно впливає на якість освіти.
2.4 Характеристика досвіду за інноваційним потенціалом
За інноваційним потенціалом досвід «Професійна мобільність вчителя як один із шляхів успішної соціалізації учнів» носить комбінаторний характер, бо передбачає інтеграцію вдосконалених концепцій, принципів, підходів до навчання з сучасними інформаційними технологіями, що дозволяє вчителю творчо змінювати зміст, форми, методи навчання, виховання і управління навчально-виховним процесом.
Внесок автора цінний не лише тим, що, впроваджуючи ІКТ-технології, учитель вдосконалює навчальне середовище елементами дистанційного навчання, а це найкращим чином сприяє формуванню мобільності учнів та їхній успішній соціалізації. Надзвичайно важливим є те, що автор досвіду визначає доцільний об’єм ІКТН на уроці математики, щоб він не втратив свого основного призначення – учіння учнів.
До результатів, отриманих автором досвіду, можна віднести наступне:
реалізація зворотного зв’язку в освітньому процесі шляхом самостійного опрацювання учнями теоретичного матеріалу, розміщеному на вчительському блозі, з наступним відпрацюванням практичних навичок на уроці;
розробка рівневих завдань в Google- формах для зрізів знань в класах з поглибленим вивчення математики, що дає можливість реалізувати право учня на вибір та вивільнити час на уроці для систематизації та узагальнення навчального матеріалу;
вдосконалення практичної спрямованості навчання шляхом організації проектної діяльної та проведення учнівських досліджень;
доцільна інтеграція традиційного та інноваційного оцінювання навчальних досягнень учнів з метою підвищення рефлексивності у навчанні та реалізації таких дидактичних принципів як прозорість, об’єктивність, системність.
Автор досвіду впевнений, що головна мета навчально – виховного процесу навчити учнів вчитися (вибирати потрібні джерела інформації, ставити цілі  HYPERLINK "http://stylezhinki.ru/osobistist/8058-navchalno-piznavalna-dijalnist-aktivizacija.html" пізнавальної діяльності, шукати і знаходити найкращі способи досягнення поставлених цілей, організовувати діяльність, вміти оцінювати отримані результати, співпрацювати з іншими учнями).
2.5 Результативність діяльності вчителя
Впровадження досвіду дозволяє створити ефективну систему навчання, про що свідчать моніторингові дослідження, проведені в 8-А, 9-А, 10-А класах – класах з поглибленим вивченням математики, де працював та працює автор досвіду.
На діаграмі представлені результати навчальних досягнень учнів класу за період з 2013 по 2016 роки (додаток 5.3.1.). Аналіз діаграми свідчить про позитивну динаміку:
за кожен наступний рік спостерігається зниження середнього рівня навчальних досягнень учнів: на 7% в 2014/2015 н.р. у порівнянні з 2013/2014 н.р. та на 4% в 2015/2016 н.р. у порівнянні з 2014/2015 н.р.;
підвищення достатнього рівня навчальних досягнень учнів, відповідно, на 3% та 2%, високого рівня - від 8% до 14% відбувається за рахунок зниження середнього рівня;
- початковий рівень відсутній.
Система роботи учнів при підготовці до уроків шляхом впровадження елементів технології «перевернутий» клас та спілкування на сторінках блогу дають змогу отримати позитивні результати щодо рівня навченості учнів з математики, про що свідчить ріст на 0,04 (додаток 5.3.2.).
До позитивних наслідків впровадження досвіду можна віднести тенденцію збільшення кількості учнів, які беруть участь в інтелектуальних конкурсах від 54 до 85 учасників. Впродовж багатьох навчальних років учні 11-А (2016/2017 н.р.) 100% беруть участь в Міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру» і щорічно результативність їхньої участі покращується («Відмінний результат» - від 6% до 31 %, «Добрий результат» отримують майже 51% учнів( додаток 5.3.3.). У 2016/2017 навчальному році учні класу 100% взяли участь в онлайн-конкурсі «Усна Математика. Прангліміне» в рамках проекту «Міксіке в Україні».
Досвід «Професійна мобільність вчителя як один із шляхів успішної соціалізації учнів» передбачає інтеграцію освітніх концепцій, принципів та підходів до навчання з сучасними інформаційними технологіями, що підвищує рівень ІКТ- компетентності учасників навчально - виховного процесу (додаток 5.3.4). За наданою діаграмою спостерігається значний зріст вмінь і навичок роботи учнів в мережі Інтернет, вдосконалюються навички роботи з Інтернет - ресурсами, що дають змогу критично мислити та вирішувати проблемні питання різного характеру, активізувати творчий потенціал, формувати уміння експериментально – дослідницької діяльності.
За результатами анкетування учнів 11-А класу підвищуються рівень їхньої успішної соціалізації ( додаток 5.8.).
Для 85% учнів характерний оптимальний рівень соціальної зрілості, який передбачає сформований несуперечливий тип ціннісних орієнтацій у сфері освіти і в професійній сфері. Дана група респондентів орієнтована на отримання ґрунтовної освітньої підготовки, на розвиток своїх інтелектуальних здібностей і реалізацію творчого потенціалу. Подання цих старшокласників щодо своїх життєвих перспектив реалістичні, прийняті рішення, як правило, самостійні та спрямовані на конкретний професійний вибір. Крім того, для даної групи учнів характерна наявність стійкого інтересу до процесів і явищ, що відбуваються в різних сферах суспільства. Випускники з оптимальним рівнем соціальної зрілості найбільш підготовлені до самостійного «дорослого життя».
Автором досвіду було досліджено, що 92% випускників попередніх років, які поглиблено вивчали математику за впровадженням елементів «перевернутого» навчання, закінчили вищі навчальні заклади технічного напрямку та успішно працюють за обраними спеціальностями, так чи інакше пов’язаними з математикою. Випускники 2016/2017 н.р. попередньо на 100% вибирають на ЗНО математику та планують вступити до вузів за технічними спеціальностями.
2.6. Провідна педагогічна ідея досвіду
Україна сьогодні має велику потребу в свідомо мислячих особистостях,здатних ретельно аналізувати обставини та приймати виважені, відповідальні рішення, тому надзвичайно важливо навчити молодь творчо і плідно взаємодіяти із суспільством й в такий спосіб досягати статусу повноправних та компетентних громадян.
Завдання сучасної школи - навчити жити, а місія – допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості. Таким чином, одним з найважливіших стратегічних завдань на сьогоднішньому етапі реформування національної системи освіти є створення умов для успішної соціалізації учнів, формування в них не лише предметних, а, в першу чергу, ціннісних орієнтирів особистості. Розв'язання цього завдання можливе за умови зміни педагогічних методик та впровадження інноваційних технологій навчання.
Провідна педагогічна ідея досвіду «Професійна мобільність вчителя як один із шляхів успішної соціалізації учнів» - сформувати уміння школярів вирішувати проблеми різної складності, ґрунтуючись на наявних знаннях (цей підхід цінує не знання, а здатність використовувати їх), що є певним внеском в модернізацію освітнього процесу на рівні класу та навчального закладу.
Висновки
Згідно з державними нормативними документами найважливішим завданням, що стоїть перед сучасною освітою, є підготовка школярів до життєдіяльності, їхня соціалізація. Саме тому новий Державний стандарт початкової, базової і повної середньої освіти ґрунтується на засадах особистісно -компетентнісного і діяльнісного підходів, які переорієнтовують сенс організації навчально - виховного процесу на створення оптимальних умов для формування в учнів досвіду, необхідного для самостійного вирішення світоглядних, пізнавальних, політичних, моральних, комунікативних, організаційних та інших проблем, що і складає зміст сучасної освіти.
Продуктивно працювати в умовах модернізації освіти може лише мобільний педагог. Педагогічна мобільність характеризується сукупністю структурних компонентів (особистісного, інструментального, діяльнісного), які, у свою чергу, мають системний характер та складаються з певних елементів (додаток 5.1.2.).
Педагогічна мобільність є запорукою мобільності учнів (додаток 5.1.1),що дозволяє підняти на якісно новий рівень навчально - виховний процес, підвищити рівень навчальних досягнень, забезпечує психолого - емоційний комфорт і подальшу соціальну адаптованість школярів, готовність реалізувати особистісні якості в індивідуальній чи колективній діяльності, орієнтує на набуття ключових компетентностей: навчальної, культурної, громадянської, соціальної.
3.1 Можливість творчого наслідування досвіду
 
Творче наслідування досвіду «Професійна мобільність вчителя як один із шляхів успішної соціалізації учнів» можливе за наступних умов наявності у педагога певних професійних та особистісних якостей, а саме:
відкритість по відношенню до нового та впевненість у своїх силах в процесі його засвоєння;
широта і багатогранність мислення, здатність швидко переходити від одного способу діяльності до іншого;
критичність особистості, здатної адекватно оцінювати свої результати і намічати нові перспективи;
володіння особистісною та соціальною мобільністю, а також мобільністю знань та вмінь;
прагнення до творчих змін в навчально-виховному процесі, так як, за словами В.Сухомлинського, «…найдосвідченіший вчитель ніколи не повинен зупинятися на досягнутому, бо якщо не має руху вперед, то неминуче почнеться відставання».
СПИСОК ДЖЕРЕЛ
Національна доктрина розвитку освіти Указ Президента України № 347/2002 від 17.04.02 року[ Електронний ресурс] –Режим доступу:
HYPERLINK "http://osvita.ua/legislation/other/2827/" http://osvita.ua/legislation/other/2827/
Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття»)
[Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://education-ua.org/ua/ekskurs/297-derzhavna-natsionalna-programa-osvita-ukrajina-xxi-stolittyaЗакон України «Про загальну середню освіту» [ Електронний ресурс] – Режим доступу:
HYPERLINK "http://osvita.ua/legislation/law/2232/" http://osvita.ua/legislation/law/2232/
Концепція «Нова українська школа»[ Електронний ресурс] –
Режим доступу:
http://osvita.ua/school/52062/Словник іноземних мов[ Електронний ресурс] – Режим доступу:
HYPERLINK "http://po-teme.com.ua/ukranskij-yazyk/suchasnij-slovnik-minimum-inshomovnikh-sliv.html" http://po-teme.com.ua/ukranskij-yazyk/suchasnij-slovnik-minimum-inshomovnikh-sliv.html
Актуальні проблеми підготовки професійно мобільних соціальних працівників, Гордєєва Т. Є. Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна, м. Черкаси[ Електронний ресурс] – Режим доступу:
file:///D:/Downloads/292-1280-1-PB.pdf
Іванченко Є. А. Професійна мобільність майбутніх фахівців: навчально-методичний посібник / Є. А. Іванченко. – Одеса, 2004. – 120 с
[ Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://base.dnsgb.com.ua/files/ard/2005/05ieavnz.pdfВиди мобільності індивіда, Шпекторенко І. В.,д. держ. упр., доцент, професор кафедри філософії, соціології державного управління ДРІДУ НАДУ при Президентові України [ Електронний ресурс] – Режим доступу:
HYPERLINK "http://www.yandex.ua/clck/jsredir?from=www.yandex.ua%3Bsearch%2F%3Bweb%3B%3B&text" http://www.yandex.ua/clck/jsredir?from=www.yandex.ua%3Bsearch%2F%3Bweb%3B%3B&text
Компоненти професійної мобільності соціальних педагогів,Безпалько О.В. директор  HYPERLINK "http://www.psyh.kiev.ua/%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97_%D1%96_%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%BA%D0%B8_%D0%9A%D0%9C%D0%9F%D0%A3_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%B0_%D0%93%D1%80%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0" \o "Інститут психології і соціальної педагогіки КМПУ імені Бориса Грінченка" Інституту психології і соціальної педагогіки  HYPERLINK "http://www.psyh.kiev.ua/%D0%9A%D0%9C%D0%9F%D0%A3" \o "КМПУ" Київського університету ім. Бориса Грінченка, доктор педагогічних наук, професор, м.Київ[ Електронний ресурс] – Режим доступу:
HYPERLINK "http://www.psyh.kiev.ua/" http://www.psyh.kiev.ua/
Формування професійної мобільності майбутнього вчителя, Пріма Р.М., доктор педагогічних наук, професор, Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки [ Електронний ресурс] – Режим доступу:
HYPERLINK "http://www.sportpedagogy.org.ua/html/journal/2011-10/11prmtma.pdf" http://www.sportpedagogy.org.ua/html/journal/2011-10/11prmtma.pdf
Особливості рейтингової системи оцінювання [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://referat-ok.com.ua/pedagogika/osoblivosti-organizaciji-modulno-reitingovoji-sistemi-navchannya Система оцінювання навчальних досягнень студентів, Буханевич Н. В. Система оцінювання навчальних досягнень студентів у ВНЗ/Наукові записки. Серія "Психологія і педагогіка". – Острог: Вид-во Національного університету "Острозька академія", 2007. – Вип. 8. – 444 с., Сс.55-63[ Електронний ресурс] – Режим доступу: http://eprints.zu.edu.ua/15373/1/Система_оцінювання.pdf Кузьмінський А. І. У чому сутність рейтингової системи оцінювання навчальної діяльності учнів? (§ 12.7) // Педагогіка у запитаннях[Електронний ресурс]- Режим доступу :http://pidruchniki. ws/pedagogika/u _chomu _sutnist_ reytingovoyi sistemi otsinyuvannya navchalnoyi_diyalnosti_uchniv#260.
Макова А. А. Рейтингова система контролю та оцінки знань. Реферат [Електронний ресурс] / Макова А. А. // Рейтинговий контроль з оцінкою знань як головний чинник підвищення мотивації учнів : Курсова робота. – Новокузнецк, 2007. – Режим доступу : http://bukvar.su/pedagogika/103641-Reiytingovaya-sistema-kontrolya-i-ocenkiznaniiy.html.
«Переверниутий клас» - новий крок у процесі навчання», І.І. Телев’як, старший викладач, Київський національний університет технологій та дизайну, м. Київ, Україна [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zapyskymgu.org/wp-content/uploads/2016/09/Телев’якІ-Перевернутий-клас-новий-крок-у-процесі-навчання.pdf