Майстер-клас для педагогів Моделювання уроку з країнознавства в 11 класі

З досвіду роботи
ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ КУРСУ «КРАЇНОЗНАВСТВО»
В ПРОФІЛЬНІЙ ШКОЛІ
(тренінгове заняття з педагогами
«Моделювання уроку з країнознавства в 11 класі»)
Підготувала:
вчитель географії вищої категорії
Ровеньківської загальноосвітньої
школи № 6 І-ІІІ ступенів
Лариса Олександрівна Федченко
2016
Майстер клас ( Тренінгове заняття з педагогами)
Тема: Моделювання уроку курсу «Країнознавство» в 11 класі
Мета: створити модель сучасного уроку курсу «Країнознавство» в 11 класі з використанням інтерактивних методів і прийомів.
Обладнання: розрізні картинки країн, папір А-4 з назвами етапів уроку за кольорами, підручники, атласи з картами для 11 класу, фломастери.
Хід тренінгу
Вступ ведучого. Усі ми не один раз використовували інтерактивні технології. Це робота в парах і трійках, «Карусель» і «Мікрофон», дискусії та рольові ігри тощо.
Основну частину нашої роботи пропоную виконати, застосовуючи інтерактивну технологію колективно-групового навчання «Ажурна пилка».
Для використання цієї технології потрібна певна кількість учасників: 20
( 4 країни і 5 етапів уроку).
Практичне завдання — створити модель сучасного уроку в 11 класі. За даною технологією в 11 класі вивчаємо країни за єдиним планом (див. додаток 1).
Як зробити так, щоб учням кожного разу було цікаво?
Об'єднання і розподіл учасників за групами.
.Нагадати присутнім правила роботи в групі.
У кожного з вас є кольорова картка частини країни (Німеччина, Австралійський Союз, Франція, Польща). Об'єднайтеся за ними — це буде склад домашніх груп.
. Кожна група розподіляє між учасниками етапи уроку
(1 — початок уроку, актуалізація; 2 — мотивація; 3 — вивчення нового матеріалу; 4 — закріплення та повторення отриманих знань; 5 — контроль отриманих знань, домашнє завдання).
Домовтеся між собою, яким ви бачите загальний вигляд уроку.
1.3. Учасники під № 1, які відповідають за початок уроку, збираються за одним столом, всі інші учасники під № 2, 3, 4, 5 об'єднуються в групи відповідно.
Завдання групам під номерами: створити етап уроку для своєї країни.
Завдання 1 групі
Тема уроку: Німеччина. Практична робота № 3. «Визначення за політичною картою країни Європи з найбільшою кількістю сусідів і характеристика її ЕГП і ПГП»
Навчально-виховні цілі: закріпити знання понять ЕГП та ПГП; особливостей ЕГП та ПГП Німеччини; формувати вміння давати характеристику ЕГП та ПГП країни, оцінювати їх.
Завдання 2 групі
Тема уроку: Європа. Природні, соціально-економічні, культурні особливості. Величезна роль малого регіону в світі.. Процеси економічної інтеграції. Суспільно-географічна регіоналізація Європи.
Практична робота № 4. «Групування країн Європи (за структурою господарства, площею, кількістю населення, формами правління, державним устроєм) і аналіз утворених груп»
Навчально-виховні цілі: повторити й систематизувати знання про рівень розвитку, структуру господарства країн Європи, форми правління й адміністративний устрій держав; удосконалювати навички роботи з картами та статистичними даними; розвивати аналітичне мислення учнів, уважність й самостійність.
Завдання 3 групі
Тема уроку: Характеристика країни Європи (на вибір)
Навчально-виховні цілі: поглибити в учнів знання про особливості економіко-географічного та політичного положення, населення, культури й господарства країни ( за вибором ), визначити актуальні проблеми їх соціально-економічного розвитку; розвивати аналітичне мислення учнів, вміння порівнювати; виховувати толерантне ставлення учнів до культури інших країн, самоповагу та взаємоповагу.
Завдання 4 групі
Тема уроку: Австралія – держава материк
Практична робота № 5 «Визначення позитивних і негативних наслідків віддаленості Австралії»
Навчально-виховні цілі: закріпити знання про поняття ФГП, ЕГП, ПГП; удосконалювати вміння давати характеристику географічного положення, навички роботи з картами; розвивати вміння виявляти причинно-наслідкові зв’язки; закріпити програмний матеріал з теми «Австралія».
У кожної групи є шпаргалки: схеми, конструктор уроку (див. додаток 2), підручники. Можливо, у когось є з собою програма, календарний план чи ще якийсь посібник. А може ви будете використовувати власні цікаві прийоми. Головне, щоб при вивченні кожної країни учням було цікаво, щоб вони розвивали й удосконалювали свої навички.
На цю роботу у розподілених групах відведемо 10-15 хвилин. Створений етап ви занотуйте на своєму кольоровому аркуші.
1.4.Робота в групах завершена.
Пропоную повернутися додому до своїх кольорових груп. Кожен учасник приніс додому свій етап уроку.
Конструювання уроку (7—10 хвилин).
На цьому етапі передбачена корекція, адже маючи перед очима сконструйований план уроку, можна ще раз пересвідчитися у доцільності вибраного прийому.
Ознайомлення присутніх з результатами роботи.
Цей етап «Ажурної пилки» можна виконати кількома способами:
використати прийом «Довіряю»;
провести презентацію;
використати прийом «Вчусь навчаючи».
Кожна група обирає для себе такий спосіб повідомлення, який вважає в даний момент доцільним. (На дошці кожна група закріплює свої «кольорові» картки етапів уроків і в кінці повідомлення на дошці виникає своєрідний «Конструктор уроку» із цієї теми.)
Підведення підсумків тренінгу
Додаток 1
План вивчення країни
1. Територія (площа, форми державного устрою та правління).
2. Географічне (фізико-, економіко- та політико-географічне) положення.
3. Природа (особливості природних умов, забезпеченість ресурсами).
4. Історичний розвиток (аналіз природокористування, розміщення господарства і населення в певні історичні періоди, при цьому важливо розглянути органічне поєднання «історичного коріння», сучасності й тенденцій майбутнього).
5. Народонаселення (кількість, структура, тривалість життя, розміщення, міграції населення, типи поселень)
6. Культура (етногеографічні особливості, традиції, «географія занять і способу життя», всесвітньо відомі пам'ятки природи та культури, які стали своєрідними візитними картками країн, внесок у світову культурну спадщину видатних діячів науки, літератури, музики, образотворчого мистецтва).
7. Господарство (характеристика провідних галузей промисловості, сільського господарства, транспорту, сфери послуг і територіальної структури економіки).
Додаток 2
Конструктор уроку.
Методичні інтерактивні прийоми на різних етапах уроку

Початок уроку. Актуалізація опорних знань
1 «Географічна розминка».
Учитель учням ставить запитання за картою або учні працюють у парах, ставлячи запитання один одному
2 «Географічна мозаїка».
Група учнів отримує картки, на яких запропоновано набір слів, з яких потрібно скласти задані поняття.
3 «Інтелектуальна розминка»
Учитель ставить запитання з базових понять, або запитання можуть ставити заздалегідь підготовлені учні
4 «Так – ні»
Учитель (учень) загадує поняття, пов'язане з темою. що вивчається, а учні намагаються знайти відповідь, ставлячи навідні питання, відповідати на які слід лише «Так» або «Ні»
5 «Географічний крос»
Учитель зачитує незавершені вислови та пропонує учням доповнити їх необхідними відомостями
6 «Вірю — не вірю».
Учням пропонується відповісти на запитання, що починаються на запитання «Чи вірите ви, що…»
7 «Злови помилку картографа».
Група учнів отримує картки, де припущено помилки в назвах географічної номенклатури, ознаках, властивостях тощо
8 «Мікрофон».
Учитель пропонує учням висловити думку щодо поставленого запитання, використовуючи уявний мікрофон. Учень, що висловився, передає «мікрофон» далі.
9 «Чомучка».
Групи учнів обмінюються підготовленими вдома запитаннями, які починаються зі слова «чому»
10 «Опитування-естафета».
Проводиться між рядами. Учитель роздає учням перших парт дидактичні картки із запитаннями, вони відповідають і передають далі
11 «Шпаргалка».
Якщо домашнє завдання складне, учням пропонується зробити вдома на великому аркуші шпаргалку та користуватися нею під час опитування
12 «Мандрівка».
Групи складають маршрут або стислу оповідь про певний географічний об'єкт
13 «Взаємоопитування».
Працюючи в парах, учні ставлять одне одному запитання за, домашнім завданням

Мотивація навчальної діяльності
«Дивуй!».
Учитель наводить дивні факти або майже неправдоподібну історію про географічний об’єкт що вивчається
«Приваблива мета».
Учитель формує цікаву для учнів мету, розв'язуючи тим самим навчальні завдання
«Фантастична добавка».
Учитель моделює фантастичну ситуацію, яка допоможе розв'язати реальні навчальні завдання
«Практичність теорії».
Корисність навчальної теми доводиться вчителем шляхом розв'язання конкретної практичної ситуації
«Відстрочена відгадка».
Учитель формулює загадку, відгадку якої можна дізнатися, лише працюючи над новим матеріалом. Проблемне питання.
6.«Мікрофон».
Учні за допомогою «мікрофона» самостійно формують позитивну мотивацію для вивчення певної теми
Вивчення нового матеріалу
1 Навчальний мозковий штурм (фронтально або в групах).
Напрацювання будь-яких ідей для розв'язання проблеми, відбір та аналіз результатів»
2 «Учитель — учень».
Працюючі в парах, учні вивчають різний навчальний матеріал, потім один - стає вчителем» та пояснює іншому прочитане, після чого вони міняються
3 Творча лабораторія.
Кожна група шукає відповідь на проблемне питання або розробляє розв'язання певної ситуації
4.«Театралізація».
Учитель пропонує розіграти конкретну ситуацію в ролях. Для цього учням потрібно готуватися, тобто вивчити відповідний матеріал.
5.«Шпаргалка».
На цьому етапі групи учнів виконуючи навчальне завдання, створюють власну шпаргалку, фактично опорну схему, за якою будують свою відповідь.
«Мандрівка».
На цьому етапі групи «мандрують» уже незнайомим маршрутом, використовуючи матеріал різних джерел географічних знань.
«Дерево рішень».
На базі вивченого матеріалу колективно або в групах учні пропонують розв'язання проблеми та заповнюють «дерево»

Закріплення. Повторення
«Прес-конференція».
Обговорення того, наскільки повно було виконано роботу, розкрито тему, в якому напрямі можна було б її вивчати далі
«Мікрофон».
Передаючи «мікрофон» по ланцюжку, учні відповідають на запитання з вивченої теми, доповнюючи одне одного .
«Експрес-тести».
Учні вибирають один варіант відповіді з кількох запропонованих .
«Чомучка»
На цьому етапі запитання може запропонувати вчитель, або учні самі складають під час попереднього етапу роботи.
«Міні - практикум»
Виконання невеликого практичного завдання за допомогою карт атласу та підручника.
«Світлофор»
Учитель ставить запитання з вивченого матеріалу. Учні піднімають для відповіді замість руки картку : зелену, якщо знають відповідь, та червону, якщо утруднюються з відповіддю.
Домашнє завдання
Диференційоване домашнє завдання.
Певний обсяг роботи пропонується виконати всім, а більш складні творчі завдання бажаючим
2 Дуже корисне домашнє завдання .
Скласти до вивченої теми певну кількість репродуктивних запитань і творчих завдань;
підготуватися до конкурсу шпаргалок з вивченої теми
3 Випереджальне домашнє завдання .
Найбільш сильним учням пропонується підготуватися за темами, які будуть вивчатися. На уроках такі учні можуть виступати в ролі консультантів.
Література.
Корнєєв В.П. Країнознавство.11 клас. Авторська програма курсу (70 годин). // Географія.-2010. - № 11-12.- С.40.
Мірошник Г.О. Країнознавство. Розробки уроків до спецкурсу, практичні матеріали. – Х.: Вид.гр. «Основа», 2006.
Савчук Н.П. Практичні роботи з країнознавства.11 клас // Географія. - 2006.-№15-16. – С. 64.
Сиротенко А.И. Стадник А.Г. Социально-економическая география мира. - К.: Педагогічна думка, 2007.
Сиротенко А.Й. Стадник О.Г. Країнознавство (Матеріали до курсу). – Х.: Вид.гр. «Основа»,2008
Сердцевич А.П. Практичні роботи до курсу країнознавства. 11 клас // Географія.-2010. - № 11-12.- С.65.