Доповідь Управління розвитком професійних компетенцій вчителів в умовах експериментальної діяльності
ВІДДІЛ ОСВІТИ СИНЕЛЬНИКІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ОСВІТИ
МАЙСЬКА СЕРЕДНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА
І-ІІІ СТУПЕНІВ
Управління розвитком професійних компетенцій вчителів в умовах експериментальної діяльності
(на ІІ обласну науково-практичну конференцію «Актуальні проблеми формування системи управління якістю загальної середньої освіти»
Керівник секції – Швидун В.М.)
Автор: Пятецька Н.А.,
директор школи,
вчитель методист,
відмінник освіти України,
лауреат обласної педагогічної премії
2012р.
Модернізація освіти передбачає одночасні системні зміни у всіх елементах освітньої діяльності – формах організації, системі управління, ціннісних орієнтирах, змісті освіти.
Реагувати на зміни в освітній галузі має і система науково – методичної роботи з педагогічними кадрами, орієнтуючись на завтрашній день розвитку суспільства, освіти,школи,вчителя,учня.
У відповідності з Положенням про Майський соціально-педагогічний комплекс, проектом «Школа особистісного зростання в умовах СПК» та планом роботи на 2011-2012 н/рік здійснюється управління розвитком школи, що дозволяє підвищувати рівень освітніх послуг у мікрорайоні закладу.
Педагогічний колектив працює над створенням життєздатної системи безперервної освіти, яка відповідає запитам інноваційної особистості, забезпечує її постійне духовне самовдосконалення, формує інтелектуальний та культурний потенціал села.
В основі педагогічних інновацій лежать нові ідеї. Їх джерело – дослідницька або пошукова діяльність учителя та керівника школи. Майська СЗШ - обласний експериментальний навчальний заклад з 01.01.2007 року з теми: «Створення системи розвитку інноваційного потенціалу сільського учня в умовах педагогічного комплексу».
В.О.Сухомлинський наголошував на необхідності постійного поповнення «майстерні педагогічних засобів, яку повинен створити для себе кожний учитель».
Сучасна загальноосвітня школа потребує компетентного творчого педагога.
«Професійна компетентність характеризується рівнем сформованості особистісної потреби педагогів у професійно необхідних знаннях та вміннях, які інтегруються в цілісний професійний комплекс».
/В.Ястребова, кандидат педагогічних наук/
На розв’язання цих завдань спрямована управлінська діяльність адміністрації Майської СЗШ.
Система управління в нашій школі забезпечує цілеспрямованість і результативність науково-методичної роботи, навчально-консультативний характер контролю, використання інноваційних підходів до процесу росту професійного рівня педагогічних кадрів.
У процесі дослідження з'ясовано, що умови та чинники розвитку професійної компетенції вчителя визначають і мотивацію його професійної діяльності та рівень педагогічної культури.
З цією метою здійснюємо ряд взаємопов’язаних дій та заходів, спрямованих на всебічне підвищення фахової майстерності вчителя та творчого потенціалу педагогічного колективу в цілому.
Взаємодія в управлінському процесі здійснюється через систему принципів :
рівноправного партнерства;
інформаційної достатності;
узгодження із цілями діяльності закладу ;
тактичного аналізу та проектування;
ефективності;
централізації й
децентралізації управління;
колегіальності;
делегування повноважень;
демократизації та гуманізації.
Оптимізація управлінської діяльності здійснюється на основі моніторингового дослідження динаміки розвитку освітньої системи школи.
Це забезпечує широке включення в процес прийняття управлінського рішення всіх суб'єктів освітнього процесу та удосконалення технології управління школи через мотиваційно – цільову, інформаційно – аналітичну, планово – прогностичну і організаційно – виконавчу діяльність.
В умовах модернізації методичної роботи в школі виникла необхідність створення портфоліо професійних досягнень учителів як управлінської технології, що дозволяє вирішити проблему, пов'язану з об'єктивним оцінюванням результатів діяльності педагогів. Дана технологія роботи з портфоліо дозволила вирішувати ряд завдань науково – методичної роботи, серед яких:
розвиток і постійна підтримка мотивації, готовності педагога до свідомої ефективної цілеспрямованої самоосвіти;
розвиток рефлексивної та самооцінної діяльності, поширення можливості самонавчання;
визначення діапазону професійних можливостей учителя;
фіксація змін і розвитку педагога за міжатестаційний період;
забезпечення безперервної самоосвіти.
У відповідності з проектом «Управлінський аспект підвищення педагогічної майстерності вчителів в умовах експериментальної діяльності» визначаємо структуру і зміст диференційованої науково-методичної роботи на основі діагностично-прогностичного аналізу фахового рівня вчителів, моніторингу результативності навчально-виховного процесу, рівня професійної підготовки педагогічних працівників, моніторингу динаміки та методичної діяльності вчителів.
Науково – методична робота в нашій школі – це відкрита система для інноваційних технологій і ППД, що адаптується до цілей і завдань навчального закладу.
Включення вчителів в інтенсивну багатофункціональну науково – методичну роботу, безпосередньо пов'язану з процесом формування творчої особистості педагога, його професійних компетентностей позитивно впливає на результативність навчально – виховного процесу на засадах креативної освіти.
В.Сухомлинський говорив: «Творчою людиною можна народитися, творчості можна і навчитися».
Лабораторією управління науково-методичної роботи в школі є методичний комплекс, який урегульовує систему безперервної освіти вчителя, розвиток його професійних компетенцій та творчого потенціалу .
Планування всіх ділянок роботи школи здійснюється на діагностичній основі у відповідності з комплексним поетапним планом реалізації науково-методичної проблеми «Розвиток інноваційної особистості учня на засадах креативної освіти в умовах соціально – педагогічного комплексу».
Переходячи в режим розвитку школи на основі вивчення рівня професійної компетентності вчителів розроблені:
модель управління розвитком професійної компетентності вчителя як система, до складу якої входять логічно пов’язані та взаємозумовлені складові:
соціальне замовлення;
блоки:
діагностичний (діагностика, проектування, моніторинг);
технологічний (форми і засоби управління розвитку);
науково – методичний (масові,групові форми роботи;індивідуальні, саморозвитку);
результативно – оцінювальний (рівні та ступені сформованості професійних компетенцій, мотивація успіху, самоконтроль);
організаційно – корекційний (рефлексія професійної діяльності, корекція дій суб’єктів; засоби корекції, навчальні тренінги, самокорекція діяльності),
структурно-функціональна модель управління науково-методичною роботою педагогічного колективу у відповідності з якою використовуємо блочно-модульний підхід за слідуючими напрямками:
«Навчально-пізнавальна діяльність»;
«Проблемно-тематична діяльність»;
«Узагальнююча діяльність».
Робота по напрямку «НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ» спрямована на формування психологічної передумови позитивного ставлення вчителя до творчої діяльності, формування свідомості педагога, відкритої до розв’язання освітніх проблем та використання елементів інноваційних педагогічних технологій.
Структура даного блоку:
Заняття психолого – педагогічного семінару.
Методичні оперативки.
Науково – теоретичні конференції.
Педагогічні читання.
Індивідуальні методичні консультації.
Групові методичні консультації.
Методичні співбесіди.
Консультації-практикуми.
Курсова перепідготовка вчителів.
Оперативні методичні наради.
Напрямок «ПРОБЛЕМНО-ТЕМАТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ» передбачає в нашій школі визначення шляхів розв’язання актуальних проблем, які стоять перед
педагогічним колективом по забезпеченню вчителів практичними вміннями та навичками інноваційної педагогічної діяльності.
В роботі цього блоку організовано:
Роботу творчої групи вчителів.
Діяльність ініціативної творчої групи по організації експериментальної діяльності .
Роботу динамічних проблемних груп.
Роботу методичних об’єднань освітніх галузей, яка спрямована на реалізацію системного підходу до якості викладання навчальних предметів у відповідності з Державними стандартами, практичних новаторських підходів до організації роботи, проводячи теоретико-практичні семінари по модульній системі (І модуль – вступний, ІІ модуль – науково-теоретичний, ІІІ модуль – методично-практичний, ІV модуль – підсумковий). Заняття проводяться у нестандартній формі, використовуючи інтерактивні методики.
На базі методичного об’єднання вчителів початкових класів сформована дослідницька група, яка вивчає питання розвитку навичок правильного свідомого читання та зв’язного мовлення учнів. Підсумком такої роботи є панорама уроків, розробка методичних рекомендацій.
Здійснено моніторинг діяльності методичних об’єднань освітніх галузей школи, на основі яких складено діагностичну карту.
5. Роботу методичного об’єднання класних керівників .
6. Діяльність школи професійної адаптації молодих та малодосвідчених учителів.
7. Роботу школи передового педагогічного досвіду по проблемі «Інтеграція навчання як засіб розвитку креативності вчителя і учня».
Одним із найважливіших завдань усіх ланок методичної служби школи є творча трансформація нових педагогічних ідей і перспективного досвіду в практику модернізації освіти,залучення вчителів до перспективних моделей педагогічного досвіду і набуття власного досвіду в практиці.
Ефективні форми поширення і впровадження передового педагогічного досвіду:
робота школи передового педагогічного досвіду «Інтеграція навчання як засіб розвитку життєвих компетенцій особистості»;
шкільні педагогічні виставки;
педагогічні читання.
До обласного педагогічного каталогу «Педагогічні здобутки освітян Дніпропетровщини» занесено досвід роботи 7 вчителів школи.
Зарекомендували себе в школі і такі форми пропаганди й вивчення перспективного педагогічного досвіду,обміну творчими знахідками,як:
презентація досвіду ;
конкурс – захист авторської моделі досвіду;
аукціони педагогічних ідей;
творчі звіти;
портфоліо вчителя;
ярмарки педагогічних ідей;
презентація досвіду проектної діяльності школи на Міжнародних виставках «Сучасні навчальні заклади»(2008р. – 2012р.)
майстер – клас.
Велику увагу приділяємо діяльності майстер – класу як яскраво вираженій формі учнівства у майстра, який передає свій досвід, майстерність шляхом прямого і коментованого показу методів і прийомів роботи (М.М.Поташник).
Майстер – класи створені при двох учителях, досвід яких вивчено і узагальнено.
Програма навчання в майстер – класі включає теоретичні й практичні заняття:
бесіди керівника;
відкриті уроки і позакласні заходи;
дискусії(форма проведення «ток - шоу»);
моделювання;
розробка і презентація проектів та інші.
Так, наприклад, одне із занять майстер – класу проведено у формі бліц – опитування та дискусії «Інтерактивні методи навчання – данина моді чи необхідність?»
Хід заняття:
1.Психологічний тренінг.
2.Опрацювання сучасної моделі інтерактивного навчання.
3.Відвідано урок біології в 11 класі з метою ознайомлення з досвідом творчого впровадження інтерактивних освітніх технологій.
4.Обговорення уроку.
5.Анкетування слухачів.
6. Творча дискусія.
7.Домашнє завдання слухачам:
розробити план уроку із застосуванням інноваційних технологій та інтерактивних методів навчання;
поглиблено опрацювати та творчо використовувати досвід керівника: «Інтерактивні форми навчання на сучасному уроці»; «Нестандартні уроки»; «Методика організації екологічної освіти школярів».
Готуючись до відвідування занять майстер – класу, слухачі опрацьовують літературу, виконують рекомендовані керівником практичні завдання:
розробити план- конспект нестандартного уроку;
підготувати модель уроку із застосуванням елементів інноваційних технологій;
підготуватися до дискусії у формі ток – шоу.
Метою «УЗАГАЛЬНЮЮЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ» є закріплення позитивного інноваційного педагогічного досвіду, його пропаганда, презентація результативності роботи вчителів.
Форми діяльності в цьому напрямку:
Проведення методичного тижня.
Програмою тижня передбачаємо проведення слідуючих заходів:
інструктивно-методична нарада;
заняття-практикуми;
засідання шкільних методичних об’єднань;
методичні оперативки;
презентація досвіду роботи творчо працюючих вчителів;
аукціони педагогічних ідей та знахідок по темі тижня;
засідання за «круглим столом»;
засідання творчої групи;
засідання «проблемного столу»;
заняття школи професійної адаптації молодого та малодосвідченого вчителя;
засідання методичної ради;
психолого-педагогічні тренінги;
панорама уроків та позакласних заходів;
педагогічні дискусії;
педагогічна рада;
випуск методичного бюлетеня.
Методична виставка «Від професіоналізму вчителя- до творчості учня».
Тиждень педагогічної майстерності вчителів.
Панорама методичних новинок.
Презентація досвіду вчителя.
Конкурс «Учитель року».
Конкурс «Класний керівник року».
Організовуючи інтерактивну взаємодію учасників навчально – виховного процесу, моделюємо різноманітні ситуації, використовуємо:
ділові, рольові ігри;
диспути;
спільне розв’язання проблем;
самостійну роботу над проблемою;
творчу роботу;
інноваційну діяльність вчителя;
аукціони педагогічних інновацій;
методичний салон.
До індивідуальних форм науково-методичної роботи відносимо наставництво, стажування, самоосвіту. Кожен учитель працює по індивідуальному творчому плану самоосвіти, по реалізації власної та шкільної
науково-методичних проблем. Здійснює конструювання нового, власного досвіду на основі кращих досягнень науки і практики.
Індивідуальні методичні завдання отримують педагоги, які володіють в основному теорією і методикою викладання, але потребують удосконалення методики викладання окремих тем, розділів програми, а також практичної апробації окремих форм роботи.
Творчою групою вчителів школи розроблена і складена діагностична карта інноваційної діяльності та методична карта вчителів школи, картка розвитку індивідуальності учня Майської СЗШ, розробляється проект «Методичний щоденник вчителя Майської СЗШ».
У кінці навчального року на науково-практичній конференції вчителі діляться своїми педагогічними наробками, звітують про результати роботи над проблемою.
Значну роль у розвитку педагогічної творчості відводимо педагогічним радам, засідання яких присвячуємо дослідженню конкретної педагогічної проблеми. Поряд з традиційними формами їх проведення використовуємо і нетрадиційні:
педрада – методичний день на тему: “Удосконалення уроку як засіб розвитку творчості учня і вчителя”;
педрада – диспут;
педрада-засідання за “круглим столом” з використанням інтерактивних вправ на тему: “Основні напрямки розвитку інноваційних технологій та їх науково-методична значення”;
багатоступенева педрада із дослідженням у групах на тему: “Формування соціально адаптованої, всебічно розвиненої особистості в умовах креативної освіти ”;
багатоступенева педрада-психолого-педагогічний вернісаж на тему: “Робота педагогічного колективу по модернізації навчально-виховного процесу школи в умовах соціально-педагогічного комплексу”, на якому вчителі доводили перевагу власних методів роботи по розвитку інноваційного потенціалу учня;
педрада колективного мислення на тему: “Розвиток інноваційної особистості учня в умовах креативної освіти: досвід, перспективи, проблеми”;
педрада-семінар та інші.
Засідання педагогічних рад проводиться у відповідності з планом підготовки з обов’язковим вивченням даної проблеми на засіданнях методичних об’єднань, проведенням відкритих уроків та позакласних заходів. Організовується робота
творчої групи по підготовці проекту рішення. Хід виконання рішень аналізується на засіданні наступної педагогічної ради та ведуться картки контролю, що дає можливість оперативно впливати на вирішення питань, піднятих на засіданні педради. В методичному комплексі школи функціонує відділ «Трибуна педагогічної ради», в якому розміщуються всі матеріали педрад. На виконання рішень педради випускаються методичні бюлетені:
«Поради вчителям з культури професійного спілкування»;
«Етичні заповіді для вчителів»;
«Інтерактивні методи навчання»;
«Метод проектів як засіб розвитку інноваційної особистості» та інші.
Традиційно перед проведенням педради організовується тренінг по командоутворенню.
Науково-методична рада школи здійснює ефективну координацію та корекцію напрямків фахової науково-методичної і дослідницької роботи педагогів через впровадження активних форм методичної роботи:
інтерактивні вправи;
засідання проблемного столу;
методичний брейн-ринг;
презентація досвіду, майстер-клас;
методичний аукціон;
тренінги по командоутворенню;
захисти проектів;
ярмарки педагогічних ідей;
шкільний конкурс “Учитель року”.
Адміністрація Майської СЗШ працює над створенням умов для самореалізації вчителя і учня, забезпечуючи творчу атмосферу в педагогічному колективі, що визначає спільність творчих пошуків.
Структура, мета, зміст організації педагогічного процесу спрямовані на створення єдиного розвиваючого освітнього простору.
Забезпечена взаємодія педагогічних структур:
дошкільного закладу “Золотий ключик ”;
школа І ступеня;
школа ІІ ступеня;
школа ІІІ ступеня;
ДДАУ.
В школі І-ІІІ ступеня реалізується превентивна програма “Діалог”.
На реалізацію оздоровчої функції школи спрямовані інтегровані курси “Основи здоров’я” (1-10 кл.), “Валеологія” (8-11 кл.), “Основи безпеки життєдіяльності”(7-9 кл.)
Навички пізнанню ведуться шляхом упровадження інтерактивних методик формування образного мислення, розвитку критичного мислення школярів (1-11 кл.)
Організовано навчання міжкласних диференційованих груп з основ наук (9 кл.).
З метою розвитку інноваційного потенціалу сільського учня, забезпечення умов для його життєвого і професійного самовизначення, впроваджується програма переходу школи до сучасної ефективної системи профілізації навчального процесу у відповідності з проектом «Управлінський аспект профілізації навчання».
Результатом такої роботи є те, що в школі створено творчий потенціал педагогів.
Двоє вчителів – дипломати обласного конкурсу «Вчитель року» (2008, 2011р.р.)
Досвід 10-ти вчителів школи занесено до обласного каталогу «Педагогічні перлини освітян Дніпропетровщини».
У школі проводяться такі конкурси:
“Школа – наш рідний дім”;
“Кращий клас року”;
“Учень року” та інші,
які стали важливим фактором стимулювання діяльності особистості і учнівського колективу.
Школа – переможець районного туру конкурсу “Школа – наш рідний дім”, призер обласного конкурсу в цій номінації.
У школі функціонує шкільне наукове товариство «Сузір’я», члени якого презентують свою дослідницьку роботу на учнівських конференціях. Зарекомендувала себе робота учнівського інтелектуального клубу «Ерудит», члени якого проводять інтелектуальні конкурсно-пізнавальні ігри серед учнів школи в рамках предметних тижнів, тематичних періодів. Вищевказані учнівські товариства функціонують у відповідності з Положенням про них.
Учні 9-11 класів мають змогу поглибити свої знання та підготуватись до вступу у ВУЗи на підготовчих курсах Дніпропетровського аграрного університету (функціонує Центр довузівської підготовки).
Наш педагогічний колектив переконаний, що постійне, систематичне професійне навчання забезпечує як імідж сучасного педагога, так і навчального закладу.
Література
Макарова Т.М. Планування та організація методичної роботи в школі.- Х.:
Ранок, 2007р.
Ратєва С.В. Інноваційна діяльність науково – методичної служби – головний чинник розвитку освіти міста.//
Науково- методичний альманах «Нива знань». - №3, 2011. - С.23.
Ястребова В. Науково – методичний супровід неперервного профільного зростання «суб'єктів інноваційного простору».- Тернопіль,
Шкільний світ, 2011р.
15